| Сторінки (10/966): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Якась примара, згорблена, незграбна,
Стоїть під жовтим світлом ліхтаря,
Вона тримає у руці своє послання
І подає мені - і ніби каже - НА.
А я боюся,що там?, може горе,
Новина, лист, чи із минулих літ пісок,
А я не хочу вже листати память,
Читати звістки із чиїхсь скриньок.
Біжу до ранку, обминаю темінь,
Тікаю далі, та навколо все ще спить,
І хрещуся відмовивши молитву, амінь ,
А та, з пакетом у руці- стоїть.
То все ж беру, тремтячою рукою
І розриваю таємниці твердь,-
Ну, що ж була вона сумною,
Писалось там, що вічно буде осінь,
І вічно буде листя падати з дерев,
І що мене хтось дуже-дуже просить
Вернутись в весну вже тепер.
Листаю память, і читаю згадки
Дарованих речей і прощених гріхів,
І ладна вже віддати усі статки,
Щоби доплисти до зелених берегів.
Мій сон минув, бо ранок лезом
Черкнув ,- і блиснув світ реальний у вікні,
Було так сонячно і Лицар-Травень,
Скакав по вулицях на буйногривому коні.
Обличчя його вродливе, очі зелені такі,
Мої Ангели мені шепотіли: "Вийди, його перейми"...
А я забарилась, не встигла, глянула тільки з вікна-
А там коня напувала моя синьоока донька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182363
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Я думала - це була передмова,
Гарна така і багатообіцяюча:
"Жили- були в одному Царстві"-
Жаль, я не знала- це післямова,
А як точніше-епілог, -
Жили- та вже їх нема, були?
А Царство спалили, розвіяли,
Попелом понад тридев"ятим морем,
Горем засіяли кисільні береги
Щастя, напоїли вином-отрутою,
Чорною рутою прикрасили
Фату принцеси, ув"язненої
У вежі над над рікою Зрадницею,
В дзвони бив Ангел,
Але вже пізно було
"Жили-були" ...
Тризна... Мед-вино пили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182359
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Він малював портрети на фоні дощу і листя,
що падало із старого клену, малював і жив на горищі
в своїй художній майстерні, що пропахла
олійними фарбами, милувався обличчям натурщиць,
І своїми пастельними барвами.
Він любив синьооку дівчину, називав її Глорія ,
і була вона його Музою, неперевершено гарною.
А вона кохала художника, молодого і чорноокого
І була їх любов наврочена ворожкою ясновидною.
Та одного дня непогідного, принагідно зайшла розлучниця,
Жінка ставна й багата і заходилась так настирливо
Собі портрет замовляти.
Хотіла, щоб виглядала молодшою, щоб на фоні неба,
а про ціну не домовилась, сказала:"Про це хвилюватись не треба."
Малював професійно юнак-художник, вкладав у роботу душу
і часу не мав для Глорії, казав: "Закінчити мушу."
Сумувала дівчина, мучилась,
Заглядала в віконце у мезоніні, там світло горіло ночами
І було їй чомусь моторошно.
А зранку з будинку виходила щаслива русява жінка,
і радість румянила щоки їй, і очі світились іскрами.
Портрет успішно закінчений взяла вона, запакований,
І більше художника Глорія не бачила, вікно було загратоване.
Він жив з тією жінкою в дорогому готелі "Асторія"
Така ось історія сталася, в будинку, на сьомому поверсі.
Там щастя було покинуте поряд з засохлими фарбами,
Там на портреті Глорія плакала разом з дощем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182314
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Рулетка уже запущена,
Під пильним оком круп'є,
Роблять ставки запишені
Дами у шатах від кутюр'є.
Грають сьогодні "по крупному",
Очі шукають ЗЕРО,
У фраках мени насуплені,
Іх ваблять ці білі перли,
Що зняла їз шиї пані,
А очі у неї зелені,
Ніхто її тут не знає,
А вона виграє, виграє далі.
Тут вона самозванка,
Сказала: граю ВАБАНК,
Небезпечна, як куртизанка,
А boyfriend у неї панк.
Невже вони якісь ошусти?
У всіх закралася думка,
Вона ж спакувала купюри,
В свою крокодилячу сумку.
Обдерла до нитки здивовану,
Високопарну публіку,
Пішла, м'якою ходою,
Так, як крадеться пума,
І тихо сказав охоронець:
"Це була мадам ФОРТУНА.."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182313
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Євростоки, шопи "Sekond Hand"у,
Де на вагу торгують різним крамом,
Новий завіз товару, дивного, доречі,-
Кохання вживане у тюках, наче речі.
Та що ви кажете, такого не буває,
Невже і це вже обезцінилось, як лах?
Та покупці уже чекають,
Щоб порпатись в привезених мішках.
Ось зраджене кохання, а ось - перше,
Останнє також є, ціна за кілограм...
А що беруть? Шукають справжнє?
Ого! Лише нема такого там.
Пакують, важать, і скоріш додому,
Доношувати скромно з других рук,
Звикаючи ходити у чужому,
Що пахне дезінфектором розлук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182290
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
Земна карусель,
По колу, по колу,
Сині очі морів,
Жовті коси пустель,
І снігами покриті гори.
Чорний космос
І прострілений вакуум
Зорями,
Холодним світінням,
Так навмання,
Просверлює сферу
Людського буття-
Буденністю,
Чорними дірами
Ревності,
Такої знайомої,
У "завтра" непевності,
Жалюгідності існування,
Даремне надій снування.
З каруселі нас не пускають..
Як жаль, все по колу,
А хочеться вгору,
Як на американських гірках,
Та ми до каруселі припняті …Гірко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182196
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Обриваються спогади, як чорні дроти вітром п"яним,
Догорає кохання, як падаючий протуберанець,
Обгортає самотність душу, а може, ранок туманом,
І тепер ти вже вільний, мій колишній обранець, чи бранець.
Накриваю дзеркала своєю шовковою шаллю,
Я зашторюю вікна, я до ранку зчезнути встигну,
І в ватрані палю недописані вірші, а дим вуаллю,
Закриває обличчя моє, безмімічно застигле.
А на ранок мене знАйдуть під руїнами свіжими,
Скажуть: "Мабуть жертва дивних стихійних лих,"
Тільки дим ще стоятиме і пахнути буде жасмином
Від згорілих надій і від спогадів наших сумних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182195
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Нові елементи людської вдачі
Щораз відкриваю, коли їх бачу:
Стервозій, гординій, бездушій, дурній,-
Як їх багато у людській натурі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182157
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Її сльози, як стрази Сваровскі,
Блищали гламурністю на щоках
ЇЇ обличчя,
що схоже з лялькою Барбі.
А він хотів справжніх,
Нема...
Пластикова душа -
Не плаче і не болить,
Очі
у неї зелені, вона вчора
змінила лінзи, були сірі,
Слова
її про кохання
Просто "прікольні",
а до неї погляди липнуть,
як мухи до меду,
Гарна,
лялька в високих ботфордах,
дівчина-мрія, у неї
мрії про Фйорди і Бентлі,
і нічого її не бентежить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182156
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Минатимуть дні попкорновим снігом,
І будуть розлукою плакать дощі,
Дивуватиме час дивним розбігом,
Та тільки не буде спокОю в душі.
В повернення вірити? Знаю не треба...
Я не прийду, бо не знаю куди,
Лиш падати буде зневірене небо
В здивовані очі сині твої.
А раптом земля зійде із орбіти?
Як зрадиш колись мене, замість Юди
І сонце не буде більше світити,
Тільки про це давай зараз не будем.
Ми поки ще разом в квадраті кімнати,
В оточенні гострих чорних кутів,
За вікнами вітер облизує ґрати,
Та він ще не знає наших шляхів.
Останні години пісочний годинник
Вимірює щастям останній дар,
Нам спати не можна, бо час невпинний,
Врятує нас тільки старий мольфар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182108
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Неприкаяні, неприпаяні,
Вітром знесені і розмаєні,
Закосичені травами осені,
Непрошені, гості мої, розпорошені.
Печалі мої, писані,
У файли вкладені, тобі надіслані,
Імейлами вкрадені,
В муках виношені,
Передчасно народжені,
Сльозами заводнені,
Тобі присвячені і наворожені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182105
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Флегматична Весна, хвора, а може, обкурена,
А що їй було робити довгими зимовими вечорами?
Га? Шішу з гашишом курила, спала на стриху
у подруги Снігурки, а ще хтось підслухав розмову
їхню про те, що пора заробити собі на життя,
криза шкіриться, то що? "Гайнем в Емірати
досить спати, а там побачем, як піде",
то ж не чекайте весни, знову сніги,
тихо...
Бачите її нема, вона поїхала на заробітки,
бідкатись нічого, в нас навіть Весна не хоче
ярмо тягнути безглуздих буднів,
мінімальних зарплат і споживчих кошиків
для животіння, тління і латання зелених газонів,
протертих взимі бомжами-громадянами цієї країни,
що стала безликою, беззмістовною, безвесняною,
вічно зимово-приреченою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182059
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Трав'янисто-акваріумний,водяно-аквамариновий,
Тихий, як ліс у грудні, ніжний ,як хвиля найглибшого озера-
Ранок- плід підступної, хитрої ночі, настав!
Я не спала, бо вже не спала земля, бо відбувався мітоз, мейоз,
Транскрипція генів, трансляція 106 FM, трансакції чогось там,
А на вікні цвіла традисканція, яку треба сьогодні полити.
Я відкрила кран у ванні, з нього текла неструктурована хлорована вода,
Що виривалася із стогоном змучена трубами, але таки мала фомулу Н2О.
На скляній поличці лежали АЖ ДВА Очка наших обручок,
Ще чути запах твого гелю до голення і не висохла твоя зубна щітка від Н2О
І не закручений тубик "Колгейту",(як завжди),
Значить, ти ще вдома, нас тут АЖ ДВА гомосапієнси, ВІН І ВОНА,
На п'ятому поверсі нашої Галактики, з вікнами на супермаркет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182056
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Сиділи в НЕТі скіни, шукали щось в GOOGLі,
Натрапили на мій вірш, про те, як вони
Полюють на негрів, полюють, плюють,
Ненавидять, вбивають.Не знають заповідей,
Відповідей, чому, але така в них "культура",
Абривіатура, такі імпульси, рефлекси,
Релакси.
Факси мабуть доходять від демона
На номер 666.
Їсть їх , гризе, жити не дає чорна ненависть,
Невість за ЩО?
А ноутбук був ЧОРНИМ, блискучим,
Це їх дратувало, нервувало, просто вивертало.
Розбити його, потоптали, тоді їм легше стало,
SAMSUNG постраждав через свій корпус,
Пішли купувати новий, БІЛИЙ,
Щоб пасував до їхньої шкіри!
А ще, щоб ви знали,
Вони не їдять манго, бананів, і маракуї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182022
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Не люблю сепаратизму, марксизму-ленінізму,
Ексгібіціонізму, астигматизму, фетишизму,
Садизму, русизму, а найбільше расизму.
Нацисти голеноголові,- це не привід бути расою панівною,
Білі, жовті, чорні ,червоні- всі вони діти Адама І Єви,
Богом сотворені... Ваші погляди спотворені!
Кілери, стронгмени, ви - ненависть розкорковуєте,
Пінитесь, дичитесь, і вам " до фені",
Коли ви вбиваєте якогось там Мегді.
В ваших білих слизнявих півкулях мозку імпульси,
Пульси дико прискорені- " негра убити,"
Душу згубити, а потім спокійно жити,
Ненавиджу расизму, лиха від дурості,
Тих , хто казиться від білої глупоти!
В центрі Європи, в 21-шім столітті
"Негра убити"?
P.S. До речі, в Світлий День Воскресіння у Львові біля дискотеки "Феномен" двадцять хлопців-львів"ян побили хлопця-студента з Тунісу. Він тепер в реанімації. ЗА ЩО??? Що вони підняли імідж України,яка хоче іти до Європи?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182021
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2010
Вона жила в чорно-білому світі,
Говорила завжди тільки "так", або"ні",
ЇЇ профіль нагадува Ніфертіті,
Навіть з грифом "секретно" писала пісні.
В свій світ чорно-білий вона не пускала,
Пила каву без цукру і не спала вночі,
По карнизу над містом сонним гуляла,
У клітці в квартирі в неї жили сичі.
Та сталося те, що статися мало,-
Вона закохалась, банально і враз-
Побачила світ кольоровим, хіба цього мало?
Карніз облупила, сичів відпустила,
Замість кави-пила червоне вино,
Ось, це і все, а ви що хотіли?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181938
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2010
В долоні падало небо,
На віях тремтіли ласки,
Не вмерти б в чеканні казки
І більше нічого не треба.
По венах тепло лилося
З присмаком авокадо,
Насолода з відтінком САДО
Вкрадалася тихо,- "Ось я".
А потім у піжмурки бавились
Химерні місячні бліки,
Шукав від безсоння ліки
Ліхтар, що в вікно гапився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181937
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.04.2010
Блукала ніч,
Перетяги підступні
Думки ловили
І замиками сни,
Зривались з гір
Нові чутки
Ми падали
Туди де вир.
Змивали сльози
Наші дні погожі,
Ми йши назустріч сонцю,
Що чатувало за порогом,
Ми йшли,
Де вже залюднено не нами
Там буде ніч,
Там ще засвітять зорі,
Там в снах літатиме той хтось-
А я перебинтую
Старими спогадами рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181662
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.04.2010
Зіткана з райдуг і ниток зливи,
Запаху бруньок і барв тюльпанів,
Засіяна сонцем, як ситом родюча нива-
Весна... закодована в слові "КОХАННЯ".
Зваблені вітром, розхристані площі
Вдивляються в вікна весняного міста
І квітня чекають у ньому, як прощі
Чуєте дощ? Дощ! Це мелодія Ліста!
Нею замріяна, синьо марю фіалками,
Нею живу, спокушаючись так необачно,
Я готова весь день фарбувати у сквері лавки,
Я + весна - це для мене життя, однозначно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181660
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.04.2010
Виделки на тарелях, білим порцеляна
Нагадує про зиму, а та не за горами...
А за вікном наспівує щось осінь п"яна,
На двох накрито і болять вчорашні рани.
Запалюю свічки, щоб трохи хоч зігріти тишу
І на дві треті келихи наповнюю вином,
Так каже етикет, і на душі вже сірі миші
Скребуться... Ні я все ж не є твоїм ребром.
Цей "романтичний" вечір перетік у ранок,
Зійшло світило, і ніхто не плакав в подушки,
Дивилась гілка клена із віконних рамок,
Навіщо вже прибрали білі тарілкИ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181275
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2010
Сумує ночами старезний дім,
В нім оселився страх і морок,
Ніхто там не стирає порохів,
Там хазяйнує тільки холод.
А пам'ятаєш, там колись світилося вікно,
Із комина димок виднівся,
Там жили троє : ВІН, ВОНА ,ВОНО,
Кохання, Чоловік і Жінка.
Варили борщ, кохали, прали одяг,
Під вікнами в них квітла радість.
А ще садили виноград, і молоде вино
Робити вміли всім на заздрість.
Та заздрість чорною бува,
Вони, мабуть, того не знали,
Сховалася якось вона в дровах,
І щастя їхнє тихо догорало...
Вони пішли, напевно назавжди,
Забувши всі пожитки зачинити,
Лише кохання, наче мертве дитинча,
Взяли так ніжно й сумувито.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181271
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2010
Закладу у ломбард все, що маю,
Тільки, чи візьмуть? Не знаю,
Мої сльози на десять каратів,
Дорогі мені спогади- жменя агатів.
А ще-дивні ранки - рожеві перли,
Перламутру з них роки не стерли,
Наші наміри- з авантюрином
Голубі наші мрії-з аквамарином.
Я поїду за снами-намистами,
Що живуть у твоєму місті,
Я поїду до тебе, далеко,
Де зимують наші лелеки.
Не дзвоніть мені, не шукайте, sorry?
Я тепер на Червоному морі,
Та воно чомусь не червоне,
А лиш синє і дуже солоне...
Чому я сюди так летіла?
Забула... До тебе, мабуть, хотіла,
А потім нарешті згадала -
Я ж все до ломбарду віддала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181244
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2010
Розшарпаний дзвінком годинника ранок
Кинувся ховатися у подушках зі страху,
А ми не застеляєм ліжка, хай ще поспить,
П’єм каву, забуваємо щось вдома,
Але на зупинці маршрутки пригадуєм
Сон, що снився вночі,
А ранок один вдома, пустує,
Допиває нашу каву...
Вечір невдовзі стукає, б'ється в шибку,
Тікає від змучених, злих людей,
Слякоті, метушні - у помешкання,
Де світло і тепло, де їдять вечерю і роблять уроки,
А потім синьо-лінива ніч виганяє Їх всіх спати...
А де ж день?
Він бомжує, бо люди усі зайняті,
Нікого немає вдома,
До кого йому приходити?
Він ховається в офісах, аудиторіях,
Їздить у маршрутках, перечікує у метро,
А всі чекають, коли ж він мине?
Особливо, коли це - буденний день.
Як мало днів у нашому житті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181243
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2010
Написати про нас трактат,
Розпіарити і розкрутити,
А може вчинити собі теракт
І про ролі нікчемні забути.
Скільки у нас змінних облич?
Скільки масок міняєм щоденно?
Без репетицій йдемо на сцену
І віримо в наших героїв ревно.
Нам сценарії пише не хтось,-
Ми кліпмейкери і лицедії,
Нам би добре й щасливо жилось,
Та лускають наші мрії.
Якось увійшовши у роль,
Розумієм, від неї нудить ,
На цей раз глядач не прийшов,
Кінщик спився, кіна не буде.
Оголені лиця, душі загублені
Плачуть іноді від самоти,
Ми не в кадрі, не буде дублю,
Справжні сльози, слова німі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181161
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2010
Приходив відчай і стріляв мені у скроню,
Свинцем холодним цілився у душу,
Пігулками поїв із беладонни
І говорив мені :"Скорися, мусиш".
З горища на старій вілоончелі
Він нерви натягнув мої як струни,
Страшний і гарний, як Кентавр у Ботічелі
Підступно убивав, а я встигала залишати руни:
" Не піддавайтесь відчаю, благаю,
Кентаврів не любіть, я заклинаю"
І довго ще струна про це бриніла,
Копита били землю та не вбили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181063
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.03.2010
Вирву з заметів пам'яті
Білим по білому писані дні,
Синім по синьому читані погляди,
І залишаю їх тільки собі.
Кригою, спокоєм, ночами,
Вкрию засмучені сни.
Кроки твої і дотики-
Вітром скуйовджені дні.
Муками, крилами, звуками,
Польотом Вівальді октав,
Білим по білому писані-
Все...епілог... фінал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181062
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.03.2010
На роман Рея Бредбері " Вино з кульбаби"
"Бувають дні, зіткані з одних запахів,
Ніби світ можна втягнути носом,
вдихнути і видихнути",
І Рей правий, ніхто не пив вина з кульбаби,
Хоч в ній багато гіркого соку, білого, як молоко,
А всі ми заблукали десь в дитинстві,
Хтось народився надто пізно, хтось може рано,
Але ми разом на цій планеті,
Вдихаєм запахи ті ж самі, що в дитинстві,
Змінився світ, ми хочем зберегти спогади,
Вдихнімо світ і затримаймо подих,
Видихнімо на білоголову кульбабку,-
І полетить пух, як дні нашого дитинства
У Всесвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181027
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.03.2010
День сміху сонячно сплива за обрій,
Складає жарти, як пожитки у резервуар,
І заховався на горищі добрий Гоблін
Від кризи, гамору, неспокою і скарг.
Арівідерчик , день смішний і незвичайний,
До зустрічей нових, якщо діждем,
А завтра знов Життя нам зачитає кодекс карний
І ми за долі вироком прийдем.
Комусь на завтра приготовані тортури,
Комусь етап розлуки на роки,
А ще когось підкуплені Амури
Застрілять з лука, ще до кінця весни.
А завтра вже не буде юморини,
Казав Ван Гог: «Печаль ніколи не минає»,
Ми бережем щасливих днів скорини,
Коли новий листок з календаря зриваєм.
День сміху вже сховавсь за обрій..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181026
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.03.2010
Тону у піні смарагдових крон
І падаю в ще одне літо,
Ромашковий, трепетний сон
Подовше б у ньому жити.
Які швидкоплинні дні,
І короткі місячні ночі,
Так буває тільки вві сні,-
В осінь падаю, як в твої очі.
В золото і гарячу камідь,
Щоб зігріти розлітнену душу,
Пофарбую волосся у мідь,
І забуду про слово "мушу".
Я залишитись схочу сама,
Я зачинюсь в захмарному замку,
І не зчуюсь, як гостя-зима
Понесе мене в віхолу зранку.
Я потону у піні засніжених крон,
Так, неначе, у квітах жасмину,
Може здасться - це тільки сон,
Та волосся моє також біле.
Хтось потоне у кронах дерев,
Упаде у ромашкове поле,
"Пори року" Вівальді... Знов
Ностальгійне скрипкове соло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180936
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.03.2010
Насторожилось синню небо,
Обрії осені, он,- дивись,
Я знаю, так буде, так треба-
Печаль моя падає ввись.
Ще день, іще ніч, і скоро
Бабине Літо - ЯНЬ,
І ранок, і вечір, і морок
В моїх лабіринтах чекань.
У двері постукає О-СІнь,
Боязко вийду на ганок -
Рудоволоса розлучниця - ІНЬ
І тане в тумані ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180934
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.03.2010
Вона боялась сонця, Снігова королева,
Лева тримала під ліжком,
Не шкодувала йому м'яса сніговика,
Хотіла, щоб беріг її сон,
Он, вже замок її із снігу,
Танути починав,бо сонце, все вище,
Ще трохи і буде повстання Весни,
Ниці, холодні думки білої панянки,
Кидались в безвихідь,
Виходу більше не було,
Кая вона не любила, Каїна,
Їхній союз таємний, про який не знав ніхто,
Хто б міг подумати?
Каїн убив Авеля, байдужість вбиває Світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180809
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2010
Наклади мені на руки кайданки,
ув'язни у своїй темниці,
Загратуй мої входи і виходи
ранками своїми і ночами.
Напувай мене наніч снодійними,
роби мені часто допити,
знаєш, все це я витримаю,
вироку хочу.
Справу закрито, в архіви занесено,
З грифом "секретно" зачинено,
Знаю,
Коли на волю випустиш-
Страти я зажадаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180808
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2010
Не говоріть бездумно: "дощ іде",
Ні, він не йде, то небо лиє сум,
До відер не збирайте сліз з дахів,
той дощ по комусь, ось у чому річ,
Ще день, ще ніч
І він мине.
" Сьогодні найщасливіший мій день",-
Бездумно так не треба говорити,
Бо час іде, а щастя,-значить- жити ,
Ще день, ще ніч
і все мине
Вже хтось казав, а може скаже ще:
"Без тебе я не можу жити",-
А так кажіть!
Хай знає хтось про це.
Ще день, ще ніч,
І все мине,-
Але про це не треба зараз говорити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180769
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2010
Засніжило і заморозило,
Закрутило і нежиттю взяло.
Анамнез наших відносин,
Треба почати з розпитувань.
Так, коли ми відчули себе хворими,
з чим це може бути пов'язане?
Зрештою, почалось з отруєння,
Випитої кави гіркої,
на недовірі замішаної,
з'їдженого тістечка засолодкого,
з вмістом неправди білокремової,
Посипаного корицею зради.
От і... Почалося з проносу слів,
зневоднення душі.
Температура понижена,
судоми пам'яті і...
Повний параліч почуттів.
Ні до чого нам вірусологи,
імунологи і епідеміологи.
Самі собі ми знахарі ,
Давай хоч зілля якогось заваримо,
Вип'ємо і викличем 03,
Нехай везуть нас по різних лікарнях,
З сиреною, щоб почуло місто:
Про летальність кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180767
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2010
Такий засніжений білими вишнями ранок,
Сапфіровий купол святково-квітневих небес...
Я бачила десь вже цей весняний полустанок,
А кажуть, що в світі таких не буває чудес.
І я там така закосичена вранішнім щастям,
Тримаю бентежно у пригоршнях сонячний світ,
За обрієм уст моїх тане цілунок і ласка,
І на плечі твої сиплять вишні пелюстки із віт.
А ти там такий соромливий і до нестерпності юний,
В очах твоїх відблиск зелений шовкових гаїв,
Із неба хмарини фатою шифоново падають
Весільно, на стигло-пшеничні розпущені коси мої.
Стою на пероні, вдихаючи запах дороги,
Чекаю на потяг з далеких забутих часів,
Прибуває з запізненням, долаючи всі перепони,
І холодом дме через протяги рози вітрів.
Наші долі як рейки, що перетнутись не мали
Прокладені з пунктах одного життя,
Де А - то весна, де ми юними були,
А - В - наша осінь, як вчасна пора каяття.
В волоссі лише павутинки фати залишились,
І я у чеканні минулим відлунням живу,
Їх двоє, з тієї весни, і вони розминулись,
А потім їх постаті счезли, це просто було deja vu?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180677
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2010
На гламурній вечірці минулої ночі
Очі через призму харизматичності
На стінах освітлених бліц-спалахами
Хами юрмилися, були папараці,
Раціїї вони не мали, бо
Були несправжніми діаманти,
Ти хотів, щоб я там гламурилась.
Рились вони в наших дрес-кодах,
АХ! Як було там не затишно.
Пишногруді дівки, дорого придбані,
АНІ слова не вміли сказати своїм олігархам,
Хамам, ділерам, але піарились
Лисими, пихатими своїми тимчасовими...
Совиними поглядами дивились стриптиз,
Ти з ними?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180676
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2010
Я мила шибу, за якою ходили люди, їздили трамваї,
А на лотку продавала тітонька в сітках апельсини.
Ввімкнула Toshiby, щоб не так нудно було мити шибу,
За якою було нецікаво, мляво, сіро, як хутро шиншили.
Там шаруділи іномарок шини, люди лахи на балконах сушили,
А в Toshibi на Кубі росли апельсини, які сюди вже прилетіли.
Якийсь Моноліто, хлопець-кубинець, рвав їх завзято,
На хліб заробляв і славив Фіделя, який їм за тата.
От, миючи шибу і дивлячись Toshiby , я цікаве дізналась
Про ті апельсини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180630
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2010
Хворобливо спокійний вечір,
Безвітряний і беззмістовний,
Приходить, сідає безмовно,
І відбуваються дивні речі.
В долоні збираєш зорі,
А він ,може думає ,- листя,
Курить кальян місто,
І тоне вечір у димі, як в морі.
В жовтім вікні світло гасне,
А він, може думає,- місяць,
І на завтра вже день місить
Як тісто, машина часу.
За півкроку від входу до раю,
Ніччю пульсують вени,
Інформацію зчитують гени,
Хтось каже комусь: " Кохаю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180629
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2010
Тішилось місто, - весна нарешті,
прибрала сніг і помила небо,
все оплачено, місто сказало - решти
не треба,
вона ж весна місцевого значення.
Раділо місто, ліхтарі не потрібні
дні подовшали, сутінки пізно приходять
економія електроенергії, витрати дрібні
Таке підходить,-
вечори місцевого значення.
Місто не спало, почуття тривожили
отакої, з весною додалось клопоту,
в підїздах підлітки пиво пили
сперечались і цілувались,
куди подітись...
Кохання місцевого значення.
Турбувалось місто, його квартиранти
не хочуть більше спокою,
усмішки на лицях,
залюднені вулиці,
хто вони?
Оптимісти місцевого значення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180603
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2010
Всихалося літо, господиня Осінь варила сливовий джем,
Старий рояль розсипав звуки, "Рапсодія", Равель,
Павутинки срібні чіплялись в волосся, бабине літо,щем,
Маестро Вересень одвічним пензлем малював "Парк" , акварель.
Кавунами вулиці пахнули, пилом і пізніми айстрами,
Телеграми писав, пожовклі від суму, перестарілий каштан,
Сонце налякане, ховалося рано, боялось Чугайстера,
Хтось жив ще літом, а хтось зализував біль роз"ятрених ран.
Рум"янилися спечені спекою яблука,
Садом ходила доспіла до збору печаль,
Я любила цю пОру, коли неминучість заплакана
Літа минання приходить приречено, жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180602
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2010
Заручниця я, на дев’ятому поверсі,
Вікна забиті дошками ревності
І у моєму захриплому голосі
Відчаю ноти і самогубства певність.
Визволятись не хочу, знаєте, хто я?
Я зазомбована, стерта, розмита,
Фарба на портреті роботи Гойї,
Візьміть, це минулого щастя відбитки.
Вони на щоках його і на одязі,
На горнятку кави і на його подушці,
Звідси піти я невзмозі,
Дивіться, він тримає мене на мушці.
Залиште мене у заручницях,
Я сама наклала кайданки
На долю свою, буду мучитись,
Жива і мертва його приманка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180562
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2010
Ще ранок не побілів, а стрілки годинника мелять хвилини,
Метуть двірники вчорашній сніг,
Вивозять новорічне сміття машини,
Стомились супутники від дзвінків стільникових,
Ще ранок не побілів, а я мелю каву,
В старій ручній кавомолці,
Тій що від бабці мені дісталась у спадок,
Мелю арабіку, пахучу, що вчора ми купили з тобою,
Коли ще був рік старий, щоб варити її у новому,
Отак, мабуть, хтось давно каву молов, як годинник хвилини,
Спопеляв їх на порох, що відносився вітром,
І пахнув минулим, а ще сонячним, теплим,
Як кава арабіка... Давня, як ця історія
Дрібно меленого часу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180561
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2010
Прозрінням першого снігу,
Визнанням доречності
на ноті вигнання боязні-
Інавгурація мого перевтілення.
Конфіскація неспокою
В твоїх покоях
скоєного відчаєм,
Що не досягнути нам безконечності.
Коронація пристрасті,
Тіні на стінах згромадились,
Що це? Я таки мала рацію-
Це по нас вже приїхали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180498
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2010
Нікчемно замислені помсти,
Мостів підірвані арки,
Криються в норах сварки,-
Вони ж досягли свого.
Зови-не-зови допомогу,
Можеш - бери тайм-аут,
Хочеш- роби ставки
На чорне, тільки на чорне,
Інакше-не виграти завтра,
Втрати великі,- бачиш,
За нами уже не плачуть,
Чуєш,- пора збирати
Нажиті усі образи,
Раз,- і замкнеться коло
Вписане у гіперболоїд.
Завтра тебе не буде,
Сьогодні вже капає з даху,
Хандра роздирає вечір
А він ще не йде, не хоче.
Залишить нам недопиту
Каву, гірку як, розлука
І більше уже не попросить
Свічки на столі запалити.
Нікчемно замислені помсти
Залишаться тут жити,
За нами, що тут були,
Ніхто не буде жаліти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180497
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.03.2010
Ось і все, за мить зачиняться двері,
Ставим на зеро останній цент,
Але мильної опери серія
Мала б мати свій happy end.
Дні, як зйомки, відбитки осені
На плівці відео камери ,
Прокручую, дивлюсь, непрошена
Ностальгія відлунює камерно.
Карі очі твої дивилися
В синє небо, і небо сміялося,
Тоді ми тільки зустрілися,
А сценарії вже кимось писалися.
Задощилось і завітрилось,
Почуття ховалися в нори,
Все частіше розлука снилася,
А я вірила облудливим зорям.
Ось і все... Кілька лічених днів,
І ми все це назавжди забудем,
Рветься плівка барвистих снів,
Happy end (y) , на жаль, не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180400
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2010
Принцеса на фасолині спала,
Попелюшка збиралась на бал,
Від FeJi сукню Galou прала,
А в палаці стояв аврал.
Музиканти фраки вдягали,
Перуки чесали лакеї,
Мишей у карету впрягали
Для сутенерки-феї.
Нанюхався паж ацетону,
Заснув у новій портупеї,
І правила доброго тону
Вчили придворні геї.
Фейс-контроль, о-вва!
Бо вечірка лише для Vipіv-
Уродини світського лева,
Що знімався у безлічі кліпів.
Готувались страви для гостей
Червоний кав'яр і суші,
І черговість завчених тостів,
Пораховані персони і душі.
І блищали на дамах берили,
Діаманти і аметисти,
І у смокінгах голені рила
Заходилися пити і Їсти.
Попелюшка була, як царівна,-
І гламурна, і сексуальна,
Та вона їм була не рівня,
Наближалась хвилина скандальна.
Порцелянові усмішки штучні
Взамін золотих статуеток,
Три горішки - для Попелюшки
І з золотої дині - карета.
Даремно вона загубила
Симпатичного модного мешта,-
Публіка їла і пила,
І принц... був такий, як решта
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180398
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2010
То що? Я буду потроху збиратись.
Час розпаковувати валізи і час їх пакувати...
Треба йти, їхати, летіти, зчезати.
Як важливо це зробити вчасно,
Щоб не стати тягарем,
не викликати нудоти, не зустріти в очах
холодної вдячності, що ти тут
розпакувала свої валізи, колись.
Як затримаєшся, то запізнешся на свій поїзд.
Засидишся тут,
Чекатимеш кращої погоди, нагоди, пригоди,
але нічого не зміниться.
Сидітимеш як на вокзалі.
Тоді він поскладає валізи першим..
ТИ підеш проводжати,
Буде страшно, коли тобі скажуть
"Прохання до проводжаючих-
залишити вагон,"
Поїзд відправляється,
Він їде, ти залишаєшся.
Хто ти тепер? Просто проводжаюча.
Ні, ні... Я так не хочу.
Валіза, в якій я склала всі свої пожитки,
вже стоїть біля дверей.
Ось і таксі приїхало.
Таксист взяв валізу і здивовано
запитав:" Чому така легка, невже нічого не везете?"
-Ні, там все, що залишилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180217
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Плейкаст AmriLaura
http://www.playcast.ru/view/1554924/00c8fcfa94e4e76ab685d3ba17a08ad35b813782pl
Сказала останнє "прощай", зовсім просте речення,
Рейки трамвайні блищали так паралельно,
Малювали дерева гіллям тінь остаточного зречення
На небі, на стінах на профілі засніжених лавок алейних.
Ми йшли, наче поруч, але вже у іншому просторі,
Ти просто мовчав, а може я просто оглухла,
І ніч віддавалась якомусь голодному монстрові,
А паралельно шукала тебе очима від безсоння опухлими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180216
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Ніч, раптом прокинулась,
від судоми,
стогоном тиша стала,
вона атрофована
і мовчить
зойком сови,
шурхотом сіна,
падінням зорі,
кохання вмиранням,
зрання, впалими росами,
чистими, останніми,
третіми півнями,
дзвінокоголосими лезами
різали час навпіл,
розтин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180181
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Спливають стронцієві роси-краплі
Плітки накручуються на вісь землі
Емо виходять із вугільних нетрів
Розгалужено як парасолі рози вітрів
Рівно застелено лігвища чорної зради
Радяться в бункерах сонні перетяги
Охами чується ехо із урвища
Стресами мітить свою територію мітинг
Банки заповнені штамом невідомого вірусу
Папіруси стали мідними трубами
Урбанізованих підземних віл ловців
Що пірнають за дозою під воду колодязів
Зірчасте небо повільно стікає униз
Тікає Земля злякана сонцем побляклим
В іншу Галактику…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180179
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Діаманти дощу на смарагдові трави,
Крові рубінові краплі на сірий цемент,
Твої очі зрадливі мають колір агави,
Лише раз зацвітає вона, - ось цей момент!
Мене доганяє лише розкуйовджений вітер,
Розсипані перли в долонях холодних моїх,
Безсилі вірші- це лиш накопичення літер,
Лиш погляд розкаже про значення справжнє їх.
Довгі не пройдені нами неміряні милі,
Креслю на небі осколком розтрощених мрій,
Руки тремтять, п"ю із сіллю з агави текілу,
Порізані вени і зимно від твоїх здивованих вій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180147
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
РеМАРКИ, РеПРИЗИ, РеМІКСИ,
Змішалось усе, як у міксері.
МАРКИ, ПРИЗИ, МІКСИ,-
Все - фікція.
АРКИ, РИЗИ,ІКСи-
І зійде усе на пси.
Просто цвіте на вікні
ФУКсія.
До біса,
Цвісти її ФУНкція.
Що це за вікном,
Знову АКЦІЯ?
агЛЮЦИНАЦІЯ весни?
Чи гаЛЮЦИНАЦІЯ абстракції?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180145
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.03.2010
Злитки яскравого пряного заходу
Падали в море, закипала піна,
Постать одягнена в хутро і яхонти…
Міряли кроки обцаси… Вона
Завше з’являлась спраглою ввечері,
Хтива, жорстока, коханка руда,
В мить божевілля… В заобрій розпечений
Він поринав і корився, жадав.
В вікна зачинені сови просилися,
Тлів каганець на дубовім столі,
Щось у покоях кричало і билося,
Щось затихало на мить у вікні.
Блискавка раптом зиґзаґом з'являлася,-
Навпіл розколений стрункий кипарис,
...Когось катували, чи може кохалися?
Привиди тих, хто любив тут колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180059
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.03.2010
Вечір зашторює сонце з оксамиту завісою синьою,
П"є коктейль із настояних сутінків і виходить із дому
Ледь непоголений, трішки п"яний і розтривожений.
Його кроки таємничі чуються на незалюднених вулицях,
Він купує на розі квіти, йде на побачення з ніччю,
І у світлі неону вогнів, він таки гарний магічно.
Бриоліном волосся зачесане, краватка від Olega Cassinі
І пахне, чомусь, матіолами подих цього мужчини.
Рідкі перехожі здивовано у слід йому озираються.
Він, сексуально стурбований, і цього не помічає,
У нього так мало часу на таємне побачення з ніччю,
А хочеш? Можеш із ним домовитись про зустріч за містом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179879
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2010
Ти малюєш портрет акварельною фарбою,
Розмиваєш водою, щоби тіні стали прозорими,
Тамуватиме подих вона і пашітиме звабою,
І розсипеться серце твоє мерехтливими зорями.
Ледь помітні уста, та усмішка рожево окреслена,
Зашаріле обличчя від нестримних кохання утіх,
Такі виразні очі, до болю, а може до зречення,
В оксамитових віях спокій синій очей і гріх.
Ти придумав їм'я їй, і став називати - Настурція,
У волосся пшеничне закосичив цілунки палкі,
Та закохана дівчина просто для тебе натурниця...
Хіба ж в світі бувають вродливі музи такі?..
Як зачиняться двері за нею, в кімнату прокурену,
Прийде інша, чорнява, жагуча, нова,
Сяде в крісло, а ти знову в натхнення зануришся,
І оте, що в очах її карих, від тебе вона не схова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179876
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2010
Де Наше Кохання?
Поділось кудись... А ти запитав мене,
А я не знала,що відповісти,
Вісті від нього давно не приходили,
Лили дощі, кудись відлітали літаки ,
Таки треба ж комусь до когось летіти,
Ти бачив, як пустіло летовище,
Вище і вище підіймались срібні птахи,
Хи,хи,хи...
Так само пустіла моя душа,
Ша... І лише моя волосина,
На твоїй подушці залишилася,
Не я, а моє ДНК.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179844
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2010
У передчасся розлуки,
Ти хочеш затримати час,
У безвісті простору
Хапаєш секунди,
За нитки дощу,
Та дихає холодом
Роззявлена паща безвиході,
І розтинає жорстоко
Навпіл життя
Гірка осока
Стежок непройдених
Завтра і потім
Болючості втрата
Розмитості мрій,
І ти себе виженеш з дому
Захворієш себе
Але це буде потім,
Зараз - біль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179827
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2010
Відламок неба, чи скловидне тіло
Застрягло у очах і запекло у грудях,
Кусалося, а може просто їло
Мої думки і чарували наді мною Вуду.
Я знала, не важливо знати
Назавтра буде сонячно, чи дощ,
І не хотілося до ранку спати,
А обіймати всі простори площ.
Губились голки і ламались спиці,
Тікали хмари і боліла мить,
Сьогодні був не день, була синиця
А може журавель, кого судить?
А завтра я уже замкнусь у клітці,
Закину в шафу рятівні ключі,
І сонячний годинник стане на знайомій мітці
А вічній темноті радітимуть сичі.
Я отруюсь твоїм солодким тортом,
Сп’янію від блакитного вина,
Я не збагну, чому злі перевертні
Мене рятують, адже я уже не я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179826
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.03.2010
Ховаю дощ у кишені,
Шалик із весняних мрій
Плету, і сонячних бліків мішені
Ловлю очима, мить, стій!
Вдихаю березень,
Смакую хмар солодку вату,
Гербарій із птахів пісень
Збираю...І на серці зашиваю лати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179692
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Вона була така рудоволоса, Осанна!
Істина в тому, що, кажуть, рудих скоро не буде.
Запам'ятайте її.
Вона любить найбільше квіти кульбаби,
Бити байдики разом із сонячними зайчиками,
Милуватися нитками сонячного дощу,
Мружитись від променів свого кузена-Сонця,
Цяточки на її обличчі-це його цілунки,
Кинуті ним, повітряні ультрафіолети.
Летить у снах вона у літо.
То вона у скоринці помаранчі,
Дюймовочка-рудоволоска,
Скажеш ні? А ти вдихав запах її волосся?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179684
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Прощаємось... Давай без сліз, як всі,-
Дивись, а за вікном, хоч і весна - дощить,
Ти плащ візьми, внизу чекає вже таксі,
Болить? Переболить, ще трохи пощемить.
Замовлено гріхи, замовлено квитки,
Ти знав, ти передбачив це іще тоді,
Казав:" Готує доля нам нові щасливіші витки",-
Нам? Ні тепер уже лише, мабуть, тобі.
Прощай навсе, це значить назавжди,
Ну, ти мене востаннє просто обійми,
Бо я ще хочу залишитися в твоїх очах, зажди,
Отак, тепер пора, ти тільки плащ візьми.
Іди, не озирайся, так, як дощ іде,
Чомусь солоні краплі на твоїх повіках,
Не повертайся, я тепер сказала все,
І світла більш не буде в наших вікнах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179652
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
В Іспанії сніг, в Торонто відлига,
В нас все по-старому, просто зима,
І в серці ніяк не скресає крига,
Пояснень багато, а рішень нема.
У Гуглі погода у світі будь- де,-
В Єгипті не хмарно і + 27,
Там п"ють у кафешках чай каркаде,
І сонце пустелі всміхається всім.
Дощить в Амстердамі, це ж Нідерланди,
Клімат помірний, тепла зима,
В клубі нічному під назвою "Сандра"
Вам люб'язно налиють сухого вина.
У Львові старому все по-старому,
Не вірите? Погода мінлива, як все,
В кав'ярні затишно і бармен Рома
Вам каву міцну в філіжанці несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179651
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Загнані дні у лабіринти холодні,
Прогнози заплутані політико-метео,
Реклама, піар і покази ультрамодні
Ми занурені в зиму, зв’язані білим плетивом.
Сни закодовані, ранки кавою спрощені,
Рівні площини прокладених площ,
Розхристані вулиці вітром спустошені,
Сніг… це структурований холодом дощ.
Вечір вкладається в ліжко холодної ночі,
Застеляє простирала білі сутинерка Зима,
Йому нічим платити, в кишенях клоччя-
Вчорашнього дня, в якому сонця нема.
Замальоване небо пастельними фарбами,
Хмари наче з колекції Джані Версачі,
Дороги земні переповнені звабами,-
Правил не треба нових, є закон Фібоначчі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179602
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Не сонцем стомлені, не змучені вітрами,
Не приспані ласками і не розтривожені зрання,
Дні наші, втиснені в віконні євро - рами,-
Чекають відлиги й весняного сонцестояння.
Наші очі, звиклі до білого снігу і до неону синього,
До штучного світла і до екрану плазми,
Шукають того, забутого, безвинно- винного
Із незабутньо-минулого часу, без назви.
Нас ще не забули тротуари, трамваї, маршрутки,
Ми були учора на яхо і в скайпах, і на нічних тусовках,
Ще вчора торкалися наші замерзлі руки
Залізних перил в коридорі на сходах хрущовки.
А завтра ми, стомлені сонцем, відчуєм метеозміни,
Нас втома приспить і сірість будення,
Дні втиснені в графіки, розклади, в терміни як підводні міни,-
Чекатимем знову тепла і літнього рівнодення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179599
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Хто він? Architect of Love,
Він будувати вміє мости,
А ще - він чорним татУ малював
І розставляв на білявок пастки.
Його руки - авантюристки,
Вправно одяг зривають із тіла,
І не можуть встояти туристки
Від приготованої ним текіли.
Слова його небезпечні
Зривають із серця шал,
Він завжди говорить гречно,
Та нападає, неначе шакал.
Її необачний вчинок-
"Сходження на Еверест,"
І той його поцілунок,
Хто він? Architect of Rest.
Коли стало все зрозумілим,
Спитала"What is your name?"
ТатУ на серці боліло:
" I am Architect of Pain’’
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179508
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010
Плейкаст від AmriLaura
http://www.playcast.ru/view/1584029/8f9502877bee2246a59ccac4dcd73fecbec9db16pl
***
Замінорився непогідно вечір,
Забілив порцеляною небо,
Загубив перехожий предтеча,
Саквояж з партитурами Кеба.
Блюзом взявся усіх скликати,
Сквер дощовий і вколений,
І на нього здивовано гапились,
Жовті вікна, лицемірно зашторені .
Небо сипало сніжні оплески,
Голуби під блюз цілувалися,
На горищі поет писав опуси,
Хмари в коктейль збивалися.
Вітрини неоном глипали,
Забемолені звуки спливали,
А там, під старими липами,
Блюз і місто таємно кохались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179507
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2010