Галина Будянська

Сторінки (3/207):  « 1 2 3»

Боже!

Пізнаєш  нас  поіменно  
По  ході,  по  голоску.  
Я  -  зерня  благословенне  
У  твоєму  колоску.

Дай  дощу  води  напиться,  
Божу  ниву  окропи!.  
Скоро  буде  косовиця,  
Колосочки  укріпи!

Напоїла  землю  злива  
Та  й  пішла  за  небокрай.  
Ще  два  дні  -  і  стигла  нива  
Подарує  урожай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014


Куди ж я без тебе?

[i][b]«...Їхати  треба  через  Грунь,  
рибальські  ліси,  мимо  села  Журавного,  
що  мріє  хатами  у  глибокій  долині.»[/b]
Григорій  Тютюнник  «Вир»
[/i]
За  хмаркою  хмарка  женеться  
Зовуть  журавлят  журавлі.  
Село  це  Журавним  зоветься  –
Куточок  такий  на  землі.  
Дороги  навкруг,  пролягають
Дубові  й  соснові  ліси.
На  луках  зелених  лунають
Вродливих  жінок  голоси.

  [b]  Приспів:  [/b] Журавне,  ти,  як  слово  сокровенне  
Живу  й  радію  –  ти  на  світі  є.  
Село  моє,  село  благословенне,  
Моя  родина,  вогнище  моє!.

З  дороги  рибальської  в  травні  
В  долину  погляну  згори.  
Село  –  ніби  ложка  в  сметані,  
Квітують  у  вишнях  двори.  
І  як  розмістилось  розумно!              
Хати  над  рікою  звело  
І  стане  зворушливо-сумно...  
Куди  ж  я  без  тебе,  село?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014


* * *

Завіюся  у  степ.  А  тут  чаклує  літо,
Просякле  потом  житніх  косовиць.
Де  стугонить  земля,  де  сопілковий  вітер
В  підліску  захмелів  од  запаху  кислиць.
Он  берест-одинак  забрів  у  конюшину.
Привабний  молодик,  то  чому  ж  не  везе?!
Господар-ховрашок,  хитрющий,  гріє  спину,
Кружляючи,  джмелі  гудуть  про  те,  про  се…
Поезія  така!  Весь  світ  покоєм  дише,
На  скиртах  золотих  мов  ціпеніє  птах.
Земля  моїх  батьків  колише  та  й  колише
Мене,  своє  дитя,  у  себе  на  руках.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2014


* * *

Зайду  в  пшеницю  золотоволосу,
Скажу  лиш  їй  призначені  слова.
У  вибалку  вітри  мантачать  коси,
Бо  літо  повернуло  на  жнива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014


* * *

Чи  насправді,  чи,  може,  приснилось:
В  двір  заглянуло  сонце  ясне.
На  дротах  ластів’я  примостилось
І  вітає  з  весною  мене.
У  душі  мов  пошерхло,  згоріло,
І  чуття  –  вже  не  те,  ой  не  те.
Та  спасибі,  що  ти  прилетіло,
Ластів’ятко  моє  золоте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2014


Лист українського солдата з Криму до коханої

Ганю,  ми  в  облозі  у  Криму
Шлю  тобі  малесенький  привіт.
Чесно,  я  ніяк  не  допойму,
З  ким  воюєм,  що  то  за  нарід.

Як  пірати,  вийшли  із  води
Мовчки  тиснуть  із  усіх  боків
Мо’  вони  приперлися  сюди
Із  Карибських  дальніх  берегів?

Їх  багато  дуже  –  тьма  і  тьма
«Калаші»  новенькі  у  руках
В  нас  оружжя,  Ганечко,  нема
І  буває,  наповзає  страх,

Що  колись  не  вистачить  снаги
І  терпіння  не  достане  нам,
Що  лишаться  Кримські  береги,
Як  дарунок  нашим  ворогам.

Як  ся  має  вуйко  Шеремет,
Наш  сусіда  через  два  двори?
В  нього  на  горищі  кулемет
Ще  із  тої,  першої,  війни.

Я  не  знаю,  скільки  ще  стоять
І  окопи  рити  у  землі.
На  російській  вороги  кричать  –  
Значить,  ці  «пірати»  –  москалі.

Вірю,  Ганю,  що    б  там  не  було  –  
Вистоїмо  в  цей  тривожний  час
Ви  за  нас  моліться  всім  селом,
Ну,  а  ми  помолимось  за  вас.

10.03.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014


Коли Господь із нами

Ці  дні  –  і  неповторні,  й  незрівнянні  –  
Веселкою  яскравою  звелись.
…Небесна  Сотня  у  чаднім  тумані
Нечутно  піднімається  увись.

Ішли  ми  манівцями  і  без  броду
Крізь  маячню  безкарності,  обман.
Як  посланці  незламного  народу,
Прекрасні  хлопці  вийшли  на  Майдан.

Змішалися  і  віра  і  безвір’я
Надії  гасли  і  зоріли  знов
Бо  ще  павук  огидний  з  Межигір’я
Впиваючись,  смоктав  народну  кров.

Там,  на  Майдані,  дружба  розцвітала,
Слова  лунали  –  молоді,  палкі.
А  влада  кримінальна  зневажала
Народ.  Мовляв  –  ну,  хто  вони  такі?

Яка  в  панів  диявольська  посмішка!
Яка  в  очах  зашорених  зима!
…Небесна  Сотне,  зупинись  хоч  трішки!
Та  ні  –  розтала,  і  уже  нема.

Ой,  колихнуло  –  і  уже  не  спиниш
У  кожнім  дні  вмістився  цілий  вік.
Пакуючи  грабунки  на  машини
Страшний  павук  в  Московію  утік.

А  ми,  злегка  розгублені  й  скорботні,
Звертаємось  до  Бога  напрямки.
Небесна  Сотне,  о,  Небесна  Сотне,
Незламної  країни  вояки!

Твоя,  о  Боже,  правда  незворотна
Допоможи  устояти  в  борні
Небесна  Сотне,  о,  Небесна  Сотне,
Тебе  уже  немає  на  землі.

Нам  треба  ще  очиститись,  омитись,
Зібратися,  оглянутись  на  мить,
Щоби  свою  країну  боронити,
Бо  у  Криму  вогонь  палахкотить.

…Ці  дні  –  і  неповторні,  й  незрівнянні
Святої  правди  довгожданий  час.
Коли  Господь  із  нами  на  Майдані,
Тоді  ніхто  не  переможе  нас!

                                                               08.03.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014