| Сторінки (7/631): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
То, что двоим предначертано
Сбудется в избранный срок.
Если два сердца повенчаны,
Будет бессильным злой рок.
Все пролетят наваждения
Мимо расстроенных душ.
Перепестрит смысл видения
В центре обыденных стуж.
Может, мы просто отчаянно
Жаждем в судьбе перемен.
Даже порою нечаянно,
Душу отдавши взамен.
Силе всемирного зодчества,
Без компромиссов годам.
Лишь бы ушло одиночество
В тень от потерь навсегда.
То, что двоим предназначено
Сбудется в радостный час.
Счастью долги все уплачены,
Свел нас с тобою Парнас.
12:04, 03.04.2017 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998214
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2023
Я не знав, що умію по небу ходити босоніж,
Ледь відчутно ступаючи у білосніжність хмарин.
Ти зуміла в мені переграти вистави безсонні,
Коректуючи з покликом дії, а десь – і їх плин.
Так буває, коли відчуваєш небесні акорди,
Особливі й тендітні, що хвилею йдуть навздогін.
Я мовчу не тому, що надмірно мрійливий і гордий,
А тому, що кохаю тебе, прагну втілення змін.
Я не думав, що в серці моїм, до безглуздя самотнім,
Наднова знову вибухне, світлом заллє горизонт.
Ти навчала мене понад світом ходити босоніж,
Запевняючи легко, – це дійсність велична, не сон.
16:09, 02.01.2016 рік.
Зображення: http://brazilnatal.livejournal.com/3720686.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023
Не ми обираємо імпульси в серці жагучі…
Вони увімкнутися мають, бо прийде ще час,
Коли синтезує душа те, що більше не мучить,
Потоком направить у світ, мов рапсодію чар.
Так завжди буває, ми щастя шукаємо довго…
І майже зневіру посіємо в буднях важких.
Та врешті, зустрінемо хвилю, нехай випадково,
Неначе народимось знову, забувши роки.
Розходяться імпульси й кожна молекула чує
Тендітні дзвіночки, в них – сила-силенна октав!
Мандрує душа… Ось і сам залюбки помандруєш,
Коли зазвучала в акордах пора золота.
10:58, 23.03.2017 рік.
Зображення: http://www.litsa.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Так тепло душі – між онлайн-аватарів,
Які дуже різні, та зовсім для мене чужі.
Я бачу твій образ, а в ньому – блиск чарів
Встромляє в самотність мою променисті ножі.
І хочеться дуже позбутися рамок,
Тебе обійняти, бо ти – не байдужа мені.
Сказати слова, та одначе їх буде замало,
Чуття розливається щире, іде з глибини.
Так тепло душі, ти – мов сонечко світиш,
А серце весна поглинає і творить дива.
П’янить, навіть думка про тебе й привіти
Летять щосекунди на небо, любов ожива…
20:00, 10.01.2017 рік.
Зображення: http://drabkara.blogspot.com/2014_03_01_archive.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Встречу тебя и мороз пробежит ужасающий,
Далее сильный огонь завладеет всерьёз.
Так продолжается снова в картине играющей,
Где среди многих мечтаний безбрежие грёз.
Я заколдованный тихим твоим созерцанием,
Вновь не смогу обуздать чувств размытый контраст.
Очень мне дороги скрытые в сердце мерцания,
Словно Вселенная входит в движенье пера.
И в этот миг, будто спящий вулкан пробуждается,
Силой бурлящей стремится вернуть прежний блеск.
А на душе дождь со снегом опять ожидаются,
Но вперемешку с теплом и расцветом чудес.
13:37, 30.11.2016 год.
Изображение: Интернет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998104
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2023
Б’ється серце частіше й частіше,
Чари сильні ти маєш,
Їх вже не минеш.
З кожним поглядом ти все миліша,
Від принадності очі
Хіба відведеш?
Я тримаю в руках цілий Всесвіт,
Що мені ти відкрила,
Звільнивши вогонь.
Розповсюдила ранки рожеві,
А вночі – золотаву
Вервечку безсонь.
Б’ється серце у грудях, стрибає,
Думка сходить, неначе
Лавина із гір.
Вже й душа зголосилась навзаєм
Пульсувати тендітно,
Набравши розгін.
Я щасливий відтоді безмежно,
Обійнявши все небо
Своїм відчуттям.
Щось у серці живе незалежно
Від подій, що нуртують
Постійно життя.
19:53, 21.01.2017 рік.
Зображення: http://www.publicdomainpictures.net
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
Каждый бредит счастьем
В мире хаотичном,
Открывая настежь
Дверь раздумий, след
Вновь теряя к чуду,
Тлеет еле слышно,
Разгребает груду
Напускных проблем.
Кто ты есть на свете?
Задавал вопросы?
Может, на планете
Ты чужой живешь?
Но однажды встретив
Ток, где пляшут грозы,
Все найдя ответы,
Счастье обретешь…
9:53, 18.01.2017 год.
Изображение: http://www.psychologos.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998022
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2023
Муза поряд була і любов розливалася
Через край водоспадом у душу мою.
А навколо до мене зима озивалася,
Тільки холод безсилий, я вже у раю.
Хай він білий, укритий снігами кошлатими,
Де мороз заходився тлумачити скло…
Та у серці закоханім – полум’я гратиме,
На всі боки розквітне безмежне гало.
Муза поряд була у незміряній ніжності,
Мов купала мене, воскрешаючи день.
Полохливо тікав у своїй швидкоплинності,
Навіть час, що радів за можливість лишень
Обернутися птахом, зникати за обрієм,
Дати поштовх до втілення спійманих мрій.
Тане сніг, розступившись від жару гармонії,
Що крокує душею, я – щастя зустрів.
20:43, 05.01.2017 рік.
Зображення: http://pravotnosheniya.info
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
Может, померещились
Берега замёрзшие,
Вкратце наваждение
Шепчет о любви.
Только анаграммами,
Словом-перевёртышем,
Где каким-то образом
Слог живой разбит.
На тоску и радости,
Взрывы и сомнения,
На мгновенья мужества
И трусливый дождь.
Слышатся рапсодии
Вновь в сердцебиении,
В сгустках инкарнации
Пробегает дрожь.
Или вихрь стремительный
Таинства грядущего,
Разоряет стройные
Всходы хризантем.
Всех моих намерений,
И для вида лучшего,
Оставляет выжженный,
Весь в рубцах тотем.
Веры в предсказания
О судьбе отчаянной,
Там, где душу времени
Не за грош отдал.
Может, померещилось,
Может, так нечаянно
Пронеслись фантазии
Смерчем сквозь года.
12:10, 25.11.2016 год.
Изображение: http://ket-holod.ru/o-lyubvi/40-chto-takoe-liubov-nastoyaschaya
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997944
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2023
Між планет, між світил, між галактик,
У світах, де мандрують сніги,
Розгортався мій поспіх крилатий,
Множив час на відлуння жаги.
Він хотів лиш тебе відшукати,
Все тримався за видимий слід.
І підсилював знову стократно,
Перехоплені хвилі в імлі.
А навколо – показує напрям,
Навіть біль у неспокої лих.
Десь попереду сховане щастя,
Просто марить, щоб мрію знайшли
Ми з тобою, забувши інфаркти,
Що спиняли серця без надій…
Між планет, між світил, між галактик,
У світах, де роздолля стихій.
13:04, 01.01.2017 рік.
Зображення: http://mirtayn.ru/zagadochnye-zvuki-kosmosa/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2023
Опять облучаясь твоей красотой,
Душою открытой внимая блаженству,
Я очень хотел в полудрёме святой,
Отдаться беспечно огню совершенства
Нейтронных частиц, исходящих от глаз,
С таким притяжением не совладаешь!
Внутри повсеместно пленительный джаз
И ты так легко на альтгорне играешь,
Как Армстронг; меня увлекая в мечту,
Вокруг разукрасив мой день неприглядный.
Теперь даже время я в кодах прочту,
Тем более тайну, что вверили взгляды.
Хранить прямо в сердце и верить в любовь,
Лелея твой образ в мелодии вечной.
Мне мил радиации выброс любой,
Когда рядом ты под туманностью Млечной.
21:24, 21.11.2016 год.
Изображение: http://www.nastol.com.ua/creative/169367-devushka-plate.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997842
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.11.2023
Лишень одне в душі зітхання,
Немов примара під вікном.
Белькоче щось лихе й останнє,
Мандрує підтюпцем за сном.
А я б хотів зростити крила,
Піднятись в небо вище хмар.
Без них лишатися несила
В полоні створених почвар.
Не до снаги безцільно жити
На власнім острові мовчань.
Терпіти дні несамовиті
Закритих весен повсякчас.
Лишень би вийти з цього кола,
Можливо, вирватися з пут.
Набридлих прикрощів довкола,
Забувши в колючках маршрут.
Не милий день, а ніч – мов траур,
Живцем сховає в центр пітьми.
А серце, вкотре серед аур,
Шукає ту, що вже з крильми.
10:10, 22.03.2017 рік.
Зображення: http://www.mobilmusic.r
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
А мне бы золота небесного испить,
Не торопясь сгореть от этой благодати.
Уже не важен цепкой хватки вечный сплин,
Он долго мучил притяжением некстати.
Прощаюсь с мыслями. Какой от мыслей толк?
Когда стремительно реальность увядает.
Где с каждым мигом замечаю снова фол,
Куда б ни шел бесстрашно, двигаясь по краю.
Дано мне знать, где север прежний был и юг,
Во времена далеких, грозных катаклизмов.
Когда вода съедала жадно твердь вокруг,
Без промедленья, демонстрируя харизму.
А мне бы просто счастья искру отыскать,
Не стать плененным вездесущими годами.
Я остро чувствую – во мне живет Икар,
Рискуя всем опять, он бредит облаками.
12:52, 2.03.2017 год.
Изображение: http://fb.ru/article
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997809
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2023
Невже з’єднались два окрилення до купи,
Можливо, відчай ще утримує мене…
Від зайвих кроків у породження розлуки,
Від ранніх звершень також наче прожене.
Та сплеск енергії спрямований постійно
На милий погляду і звабний силует.
Там де ключі від щастя сховані надійно
І щось безкрає в хаосі гучнім живе.
Навколо марення, шукає десь шпарини,
Щоб увірватися у душу без вагань.
Щоб я у мріях вже в незвідане поринув,
Наблизивши бажання за відверту грань.
Моя енергія вже розпізнала вроду –
Твою красу, що так бентежить повсякчас.
Тендітність поглядів безслідно не проходить,
У млосних закутках душі, немов свіча.
Горить, дорожча від усіх скарбів на світі,
Цінніша за майбутнє, бо воно ще спить.
Але зоря на небі нам розкішно світить,
Дарунок Божий від кайданів самоти.
21:57, 08.03.2017 рік.
Зображення: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
В личном саркофаге,
Умножая горести,
Молча разукрашу
Маленький мирок.
В этом странном благе
Небывалой щедрости,
Вижу долю нашу,
Пройденный урок.
В личном саркофаге,
Замедляя рвения,
Сброшу наважденье
В пропасть суеты.
Отголоски магий
Крайнего везения,
Трезвостью суждений
Разведут мосты.
20:40, 03.02.2017 год.
Изображение: http://my.mail.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997716
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2023
Давай, для початку, самотності наші одружимо,
Можливо тоді й ми відкриємо щастя своє.
Нам доля плете візерунки натхненними ружами,
Де чітко видніється день, що вогнем виграє.
На згадку минуле залишить чекання у спокої,
Віддавши завзяття крилате, з’єднає мости.
Тебе я зустрів, і відтоді від сплячки глибокої
Прокинулось щире кохання, веде до мети.
А це – головне, особливо важливе в подальшому
Житті, що співає так гучно на всі голоси.
Давай, для початку, поринемо в хаосі нашому
До створених див у найкращих мотивах краси.
9:21, 16.03.2017 рік.
Зображення: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Если б ты заглянула всем сердцем за грань
Разноцветных моих откровенных признаний,
Что давно филигранно расходятся снами,
Доставляя причуды различным мирам.
Там в преддверии чинно написанных сцен,
Обнаружила б ты разгоревшийся хаос,
Где в унынии бренном разбужена радость,
Возрождаясь из пепла, покинувши тлен.
От нагих перспектив до закрытой дали,
А возможно, сменив их текущую фазу,
Просыпалась душа, отрезвившая разум
И неслышно рвалась на любовный Олимп.
13:45, 18.11.2016 год.
Изображение: http://www.motto.net.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997636
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.11.2023
А Місяць про тебе мені розповів,
Історію дивну з чудовим фіналом.
Як серце сміялось, коли в голові
Цунамі відверті журбу розбивали.
Коли з кінофільмів любов неземна,
Спіймавши на небі далекі Стожари,
Вривалася стрімко, мов сяючий знак,
А далі – себе, як могла, виражала.
Мирила мої безпорадні світи,
Збирала в торбину розкидані мрії.
Давала можливість за думкою йти
І віру вдихала, що все я зумію.
Що скоро знайду підходящі слова,
Зізнаюся щиро тобі у коханні.
Я зможу, нарешті, чуття, що ховав
Підняти до зорь у величнім єднанні.
15:36, 01.01.2017 рік.
Зображення: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
Была ли жизнь адской до встречи с тобой?
Наверное, хуже – я, словно был в коме…
И где-то в душе, за туманной чертой,
Я чувствовал голос до боли знакомый.
Взывал он всегда, в самый трудный момент,
Мне всё тараторил о днях бестолковых.
Порой был упрям, что-то клянчил взамен,
Пытался продать золотые оковы.
Приятные сердцу, с одной стороны,
С другой – просто крылья для мыслей о счастье.
Я бредил полетом на фоне Луны…
Хотел воссиять, разлетаясь на части.
Была ли жизнь адской до встречи с тобой?
Наверное, хуже – я тенью скитался…
В себе замыкаясь, не верил в любовь,
И плыл с одиночеством в медленном танце.
11:50, 02.01.2017 год.
Изображение: http://funbook.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997547
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2023
А виной всему – ты, где-то сблизив пути,
Просто мимо пройдешь, как всегда, не заметив.
Так свободно рисуешь тончайший пунктир,
На котором однажды возникнут кометы.
И одна, тайно выбрав живую мишень,
В шрамы сердца жестоко, как дротик вонзится.
Привнеся, как ни странно, слепое клише
Растворяться в себе и парить словно птица.
Скажешь, брежу, впадая в какой-то астрал,
Раскурочив всю душу внутри наизнанку.
Нет, не скрою – в тебе рассмотрел идеал,
Я готов ко всему, вновь играя в молчанку.
Даже встать супротив жадных взоров людских,
Кем-то сложенных попусту сплетен отвратных.
Каждый нерв возбуждён, миг взорвав на куски,
А виной всему – ты, в проявленьях отрадных.
20:26, 17.11.2016 год.
Изображение: http://i1os.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997546
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2023
Задёрнув все шторы – укройся от мира,
Уймись ненадолго, сойдя на паркет.
Включи телевизор в озябшей квартире,
Где время давно ускользнуло в кювет.
Забей на судьбу, дешифратор созвездий!
Кто может тебя попрекать за грехи?
Ты был образцом несгораемой чести
И есть до сих пор, хоть шаги нелегки
Опять пробираться сквозь сеть магнитаров,
Довлеющих козней планеты чужой.
Ты бредил свободой небесных пожаров,
Вобрав позолоту бессмертной душой.
Тепло раздавал, невзирая на холод,
Который вгрызался стремительно в плоть.
Что скажет об этом, понявший не скоро
Случайный прохожий в потоке забот?
Совсем ничего… Ожидает квартира
Его и тебя, словно гостя извне.
Задёрнув все шторы – укройся от мира,
Хотя бы на миг в разыгравшемся сне.
21:21, 24.09.2016 год.
Изображение: https://geektimes.ru/post/261946/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997474
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2023
Мов із нічого, наче з мрій багатогранних,
З’явилась мить, коли нічого вже не ждеш.
Уразив струм твоїх очей, безмежно гарних,
Став шлях помітним у загублений Едем.
Ще й тепла злива з дивовижних зір накрила,
І кожен дотик – щем, породжений вогнем.
Я відчуваю біль, та він – незламна сила,
Що зве вперед, ятрить, штовхає і жене.
До таїн снів, до подиху нічних сузір’їв,
Шалено вабить душу, розкриває сенс.
Радіють, наче діти, навіть, будні сірі,
Я теж у захваті від надзвичайних сцен!
20:25, 27.09.2017 рік.
Зображення: http://lediplus.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Свет кусает одиночек больно,
В бесконечном беге от себя.
Здравствуй, мрак… Порой резонно
Уходить во тьму, навек скорбя.
Адской тишью наедаясь молча,
Несмотря на шум ночных светил,
Предрекая боль, смиряясь тотчас,
Удавалось жить и в такт идти.
Шаг за шагом, тень за тенью – бренно,
Отдавая дань за миг в крови,
Улетала молью, вопреки Вселенной,
Жаждущая вдоха песнь любви.
Стало быть, внедрённая забава
Замыкая дверь прошедших лет,
Оставляла след за огоньками бала,
Только в сердце затеряв ответ.
На вопрос о леденящей силе,
Уносящей душу на круги своя.
Взять бы ноту в одиноком мире
И пролить луч света за края…
Свет кусает одиночек больно,
Отучить бы мысли просто врать.
Сколько стоит перевесить вольность
Падать льдиной на свою кровать?
16:32, 27.08.2016 год.
Изображение взято с Интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997402
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2023
Розривають на клапті хвилини мовчання,
Що злилися безжально в одну німоту.
Розбудити щось має, та лізуть повчання,
У запрошенні знову химерний вщент тур.
По забутих місцях, між енергій прогалин,
Де хотілося звабі віддати свій пульс.
Тільки прикро поранять колючі агави
Почуттів однобоких, немов хмара куль.
Підійматися важко, ще важче блукати
Серед снів чорно-білих, тримаючи стрій.
Монотонно звучать безкінечні сонати,
Дещо похапцем кинувши душу в бистрінь
Остогидлих чекань, а вони, мов сороки,
Рознесуть пересуди на сотні країв.
Скиглить серце вночі від тієї мороки,
А на ранок, як завжди, все нові бої…
17:52, 14.06.2017 рік.
Зображення: https://www.kommersant.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Все пустыни исхожены вдоль, поперёк,
Мне сегодня и буря в подмогу и ветер.
Кто на странствия сердце когда-то обрёк,
Тот дорогу показывал, будто в ответе.
За неверный опять, опрометчивый шаг,
За проклятья позор, что слетал со словами.
Подставляя плечо, поднимал сбитый стяг
И толкал в гущу дней вездесущую пламень.
Ты не бойся ранений, поблекший пейзаж,
Шрамы очень к лицу одиноким бродягам.
Помни, я за тобой, контролируй вираж!
Чтоб успеть удержать всё коварство зигзага.
Видишь цель!? Это время подсказки даёт.
Взгляд за грань надоевших до боли иллюзий.
Мыслей сброшена тьма на любви остриё,
Отдана словно дань избалованной Музе.
20:32, 04.07.2016 год.
Изображение: http://giphy.com/gifs/cinemagraph-max-fury-xme2XN3AzQOEU
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997306
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.10.2023
Між нами залягли дощі,
Холодні батоги розлуки.
Породжують пекельні муки
Під тиском звабних ворожінь.
Поцуплять душі, ледь живі,
Затулять маревом світанки.
Нахабно в напівсон фіранки
Відкриють, розмінявши світ.
На тьму фрагментів сірих днів,
Де не збагнеш усю картину,
Лише потягнеш справ рутину,
Як завжди падаючи з ніг.
22:22, 18.05.2017 рік.
Зображення: http://tunnel.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Зачем ты мне приснилась
В предчувствии хрустальном
И мир моих стекляшек,
Как ветер разнесла?
Ко мне стремится сила,
Раскрывшись гениально,
Создав виденья наши
В различных чудесах.
Зачем с планетой бренной
Мы оба обвенчались,
Друг друга потерявши
Меж собственных страстей?
Я жаждал вдохновенья,
Порою средь печали,
Под облаком бесстраший,
Внутри разбитых стен.
Зачем мне шепчут звезды
Признаний откровенья,
В который раз, не скрою,
Прервавши след надежд?
Приходят в мысли оды,
Сердца сожгут до тленья,
Встречая нас с тобою
На дальнем рубеже.
11:50, 11.11.2016 год.
Изображение: http://widefon.com/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997214
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2023
Не варто думати про сили потойбічні,
Коли всередині вже пекло греблі рве.
Коли розходяться передчуття зустрічні
У різних напрямках на роздоріжжі вен.
Де хаос злий, багатий на важкі тортури,
Постійно мучить, щось вигадує нове.
Знов прагне почестей, будує вкотре мури,
Позводить так, що не побачиш навіть верх.
Пульсують миті у знервованому танці,
Десь їх володар відіграв давно фінал.
Уже чекає голосних, мов грім овацій,
Немовби він найліпший серцю ідеал.
Не варто вірити, що складено сценарій,
Ще й зовсім не такий як хочеться душі.
Неначе світ людей – огидний серпентарій,
В якому всі плазують, мов верткі вужі.
21:02, 12.05.2017 рік.
Зображення: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
Взрыв сверхновой яркий в сердце одиноком!
Я тобой отравлен, но душе отрадно.
Разрываюсь в клочья, поражаясь током,
Исходящим от твоих флюидов рядом.
Мне легко дышать в мгновение полёта,
Наполняя до краев мечты забвеньем.
Просыпаюсь раньше, не претит работа,
Всё под силу сделать, столько рвений!
А всему виной события случайность:
Ты не думая, вошла в мою систему.
Отыскала мир, поникший чрезвычайно,
Так искусно подытожила дилеммы.
Ты – мой космос, инкарнация желаний,
Очень просто стало достигать нирваны.
Я коснулся совершенства здесь на грани,
Невзирая на табу казаться странным.
10:07, 06.11.2016 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997099
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.10.2023
Отак обоє й мовчимо…
І кожен у своїх проблемах.
Неначе помилки вчимо,
Ніяк не лагодиться тема
Розмови, прикро, хоч помри,
Самотність оживає прудко.
Диктує правила для гри
І кидає у вікна грудки…
Мордує, мов огидний кат,
Спітніла від своєї праці…
А я так хочу в серці лад,
Нехай без голосних овацій.
Отак обоє й мовчимо…
За пластиком своїх екранів.
Немов у пеклі живемо,
Згораючи в такому стані.
20:51, 26.02.2017 рік.
Зображення: http://favim.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023
Премного я Вам благодарен
За миг влюбленности и шарм.
За свет лучистый, мне подарен,
За проблеск счастья, словно жар.
Душа стремительность вбирает,
Оставив след в текущем дне.
И Вас, мой ангел, где-то в рае,
Откроет в дивной вышине.
Даря роскошные фрагменты,
В единый встроит кинофильм.
Вы – мой наркотик
трансцендентный,
С любовной примесью в крови.
Где всплеск энергии для жизни
И в каждой клеточке прогресс.
Накрыл Ваш мир лавиной мысли,
Лелея страстный интерес.
11:36, 3.11.2016 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru/tags
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997032
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2023
Найкращий день проллє тепло, немов розбудить,
Відгонить настрій, що дістав і змінить сенс.
Вчорашніх страйків, де в охопленні застуди
Стрибало серце від знервованості сцен.
Єство б воліло переграти сірість хмарну,
Бували миті, що й волало, мов дитя.
Хотілось плакати, та сльози вкотре марні,
Лишень доводили безглуздо до виття.
Найкращий день виставу пристрасну покаже,
Ми в ній удвох у декораціях весни.
Легенько сила неба пестить дійство наше,
Сюжет латаючи, що ледь з душі не зник.
11:00, 05.03.2017 рік.
Зображення: http://freetime-ekb.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2023
Божество неземное по имени Женщина,
Поклоняться тебе сердцу вечность велит.
На седьмых небесах, где красоты отмечены
Для огней встречных душ в сиротливой дали.
Ты близка, но как прежде, мираж переменчивый,
Совершенна до вздоха, погибель для глаз.
Ты – страстей глубина, пусть и с виду застенчива,
Ты – искусством роскошно в основу легла.
Даровав мне улыбку – мечту мироздания,
На мгновение крылья взрастив за спиной.
Ты наполнила светом пещеры сознания,
Разливаясь по венам бурлящим вином.
И я чувствую хмель, будоражащий прелестью,
Каждый нерв превращая в любви магистраль.
Переполненный миг долгожданною свежестью
Привнесет звездный вкус из Вселенной костра.
Божество неземное по имени Женщина,
Идеальный хранитель, как ночью Луна.
Где-то в дебрях судьбы силой мысли завещана
И безумно прекрасна в преддверии сна.
22:39, 26.10.2016 год.
Изображение: http://reiki-unlimited.org
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996962
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2023
Смолоскип підіймаю, а він – все ще тліє…
Там приховане полум’я, мить – оживе!
РозходИтися мають народжені мрії
Вщент спалити мости у минуле й нове
Сьогодення, на крилах любові крізь простір,
Через час невблаганний, відкривши чуття.
Розповсюдиться стрімко у виявах гострих,
Аквареллю зобразить моє майбуття.
Там палають мости, там цілує прийдешнє
Освіжаючим бризом, я входжу в портал
Між світами, а далі – неначе, як вперше
Крок за кроком вберу власних снів магнітар.
Притягальним розширенням знищу самотність,
Ось він – Всесвіт розкішний, де зорі горять!
Доторкнися до нього, він вкотре у моді,
Знов нівроку творіння, розквітле з нуля.
14:06, 09.01.2016 рік.
Зображення: http://voleveda.livejournal.com/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023
Любовь супротив жерновов одиночества,
Сильней во сто крат, скажешь, это не так?
Милуясь огнями небесного зодчества,
Влюбленные ставят нетленный спектакль.
Пускай он вначале с ролями банальными,
Немного притворными, но как всегда
В оттаявшем сердце, – слывя гениальными,
Порвут зал на бис, заряд свой отдав.
И может кому-то, кто в жизни отчаялся,
Давно крест поставил на бренных делах.
Помогут себя обрести в дебрях чаянья,
Давая возможность родиться с нуля.
Закрыть за собой, как ни странно, все прошлое
О призрачном чувстве, вмещенном в тетрадь.
Отбросить тень страха во время дотошное,
Идти за любовью, миг счастья искать.
18:27, 15.10.2016 год.
Изображение: http://www.mywishbook.ru/content/love
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996908
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2023
Ліжко холодне чекає і все…
Біль… Скільки буде іще того болю?
Зміни на краще? Весна принесе?
Ні… Не вернулося серце із бою…
Дуже замерзло у лютих снігах,
Повністю власне тепло розгубивши.
Щастя? Між нами лишень сновига
Привид його, щось у пам’яті пише.
Прикро, та я розумію на жаль,
Тугу й безвихідь у символах слізних.
Наче вирізьблює небо скрижаль,
Десь на душі, обізвавшись запізно.
22:58, 28.02.2017 рік.
Зображення: http://weheartit.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023
Мне так уютно быть с тобой наедине,
Когда в притихшем пульсе воцарилось пламя.
Отрадно слышать трели нежные извне,
Они стремительны, вонзились строго в память.
И всё текут рекою бурной через сны,
Где в каждой ноте переливы обожаний.
Любовь повсюду – в атрибутах новизны,
А сердце рдеет под нашествием желаний.
Летит душа, портал свободен, вновь игрист
И даже вечность аплодирует с восторгом.
Ты в этот миг подобен Богу, ты – Артист!
А звёзды – зрители, влюблённые надолго.
Тихонько шепчут приоткрытой вышине
Слова забвений в небывалых дифирамбах.
Мне так уютно быть с тобой наедине,
Когда на взводе нерв раскручивает самбу.
11:10, 10.10.2016 год.
Изображение: http://www.nastol.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996831
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2023
Коли ртуть ударить по венах болюче,
Стираючи вкотре останнє тепло.
Коли проростає колюччя разюче,
На місці, де щире кохання було.
Тоді, крізь виття і оту кострубатість,
Між вибором – жити? А може, і ні…
Плелися думки, всі до цього крилаті,
І щось забирали неначе в мені.
Тягнули з душі, убиваючи прикро,
Мій Всесвіт, що мав би зігріти тебе…
Ще й морок-грабіжник намріяне викрав, –
Весну молоду і прозорість небес.
22:43, 31.01.2017 рік.
Зображення: http://pihtahvoya.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2023
От взглядов твоих появились ожоги
На сердце, ты – боль, излучатель огня.
Горю безутешно, твой космос жестокий,
Но сил не найти, чтоб стихию унять.
И вновь погибает мой мир обреченно,
Пылает как факел, в искрящем дожде.
Я – словно пустыня; ужасно влюбленный,
Мне некуда деться, флюиды везде.
Они прошивают насквозь так умело,
Стирая все грани меж явью и сном.
Душа норовит лихо вырваться с тела,
В тебе раствориться, поставив вверх дном.
Судьбы надоедливый чинный порядок,
Взрываясь на сотни мельчайших частиц.
Пройдя по касательной, отчасти рядом
И тайну любви, лишь коснувшись, постичь.
От взглядов твоих появились ожоги
На сердце, ты – свет нескончаемых бурь.
Внедряясь в мечту, ты становишься многим
И жжешь мои мысли, а в целом – судьбу.
17:31, 01.10.2016 год.
Изображение: http://www.scorp12on.narod.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996748
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.10.2023
І
Навіщо Прометей нам мудрість дарував,
Нікчемності людській, пожадливій до краму?
Можливо, цей вогонь, подібний до ярма,
Був зайвим лиш для тих, хто намагався браму
Відкрити у світи, де б хтось когось любив,
Згораючи ущерть у вічнім спогляданні.
Або шукав як міг червоних рут скарби,
Довершення небес у радощах кохання.
За що ж тоді Боги, зібравшись не на жарт,
У гніві невмолимім ритуал здійснили:
До виступу, до каменю, а далі – жах,
Прибили в ланцюгах, усі забравши сили.
Щоб не творив добро для люблячих сердець,
Приймаючи страждань безглузде покарання.
Не вів два космоси крізь пекло під вінець,
У снах прийдешніх знову, вірячи в єднання.
ІІ
Навіщо Прометей нам хтивість відсікав,
Немов хворобу злу, що відбирала щастя?
Кудись несла прозріння див його ріка,
Та душі не хотіли відчинятись настіж.
Лишались люди безпорадно в однині,
Затамувавши подих, відмовлялись жити.
«Тримайся, друже», – стогін падав з вишини,
Та хто це чув із них, ніхто не міг любити.
А він терпів щоразу вишуканий біль,
Готовий був порвати стиснені закови.
Не міг нічого вдіяти, бо звідусіль
Ненависть лізла прудко, з холодом у змові.
Але горів у пристрасних серцях вогонь,
Давав натхнення захищати подарунок.
І доки є рубці на шкірі двох долонь,
Ніщо не зможе відібрати щастя трунок.
ІІІ
Навіщо Прометей нам сьомі небеса
Постійно відкривав, як нові горизонти?
Когось до себе звав, а потім – воскрешав,
Щоб знову йшли до зорь, перегорівши в соте.
Щоб вірили у те, що буде все гаразд,
Прокинеться весна від втрачених ілюзій.
Наразі в душах ніч, відчуження пора,
Не кожен має хист відсортувати друзів.
Навіщо Прометей, віщуючи добро,
Так ревно захищав стремління недозрілі?
Ніхто не розумів, всі грали якось роль,
Але сюжети втім були, як завжди, сірі.
Дарунок твій простий здавався надскладним…
Одні тримали злість на всіх, окрім на себе.
А інші – в суєті, навколо довгих днин,
Боялися вогню, не зрозумівши небо…
Листопад 2016 рік – 12:13, 20.02.2017 рік.
Зображення: http://kajlas.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Оживляя любовь в недрах бедствий стихийных,
Синь небес выпью жадно закатным огнём.
Разделюсь на частицы в признаньях невинных,
Открывая созвездия призрачным днем.
Там окрест за неверием в чем-то радушным,
За резонным вопросом: «Как жить без тебя?».
Поднималось навершие страхов ненужных,
Совершающих ночью какой-то обряд.
Ускользаю небрежно, сняв рамки запретов,
Но по-прежнему держит меня твой мираж.
Оглянуться не терпится, в голосе – трепет,
Дай мне сил отдышаться, сдержать свой кураж,
Перспективу отметить фломастером тонким,
Придавая бумаге отточенность форм.
Что-то в сердце живет, предрекая у кромки
Оступиться не раз, вновь преследуя шторм.
Оживляя любовь в недрах бедствий стихийных,
Сокрушительным светом внутри становясь,
Соберусь наподобие звёздной лавины,
Нежной лаской накрою, беспечно любя.
20:24, 15.09.2016 год.
Изображение: http://kovcheg.ucoz.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996632
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.10.2023
Криголами пливуть, розмітаючи кригу,
Оминаючи скелі, що пестять зиму.
Це кохання моє знов розкручує дзиґу,
Щоб назавжди розбити самотності мур.
Сяйво вказує шлях і веде філігранно
До глибин виднокраю, а далі – до зорь.
Молитви про цілунки, намріяні ранком,
Вже почуті на небі, відкривши пароль.
Я вважаю, що ти – неймовірно вродлива
І читаючи вкотре рядки про любов,
Упізнаєш себе в кожнім слові, ти – диво,
Фантастична відрада, яку я знайшов.
Криголами пливуть, відступаюча крига
Розкриває на повну мої почуття.
Все пришвидшує оберти пущена дзиґа,
Удихнувши у мене принаду життя.
22:01, 28.12.2016 рік.
Зображення: https://www.pinterest.com/visualreverence/ships-warships/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
День без тебе – суцільні тортури,
Присмак щему, самотності нурт.
Десь нудьгують крилаті амури,
Хоч молись, та не чує їх гурт.
День без тебе, неначе облуда,
Мов жура, що в лабети взяла.
Ледь тримаюся вкотре й усюди,
Не знаходжу в думках строгий лад.
День без тебе – розпечена мука,
Хоч на сотні шматків розірвись.
Серце схлипує, чорна розпука
Поглинає прикрашену вись.
День без тебе – печаль безкінечна,
Все буденне іде шкереберть.
Щось тримає до сліз недоречне,
Сум’яттям наповняє ущерть.
День без тебе, мов рана відкрита,
Що нестерпно у грудях болить.
Порятуй моє пристрасне літо
Від сумного нашестя імли…
22:33, 26.12.2016 рік.
Зображення: http://fototalisman.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
Як почати розмову з тобою про любов жагучу?
Як спалити останні мости і не впасти у прірву?
Хтось напевно побачить дрібниці, вони хай не мучать,
Треба нищити у голові назавжди всю зневіру.
Та вона розтинає, мов демон, моє серце знову,
І в душі забирає розліг для високих польотів.
Дай очима торкнутися ніжної теми розмови,
У безсонності ночі напам’ять я вивчив у соте…
Зміст її… Та мандрую вже вкотре по розбитих скельцях
Не розмовності, дещо спіймавши таки на папері.
У вервечці заплутаних слів безпорадно щем в’ється,
Відчинити все хоче взаємного прагнення двері.
22:25, 16.12.2016 рік.
Зображення: http://kanapka.pl.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
Країну Героїв не спинить орда
Курей двоголових, закутих у морок.
Ми – воїни Світла, ми маємо дар –
Вгризатися міцно у пекло, де ворог
Ґвалтує життя у безладді тортур,
Від Бога так хоче відрізати душі.
Ми вкотре здіймаємо серце на штурм,
Зминаючи гори, до того незрушні.
Стираємо сажу бридкої зими,
У смороді вічнім болотних поганців.
Тримайся, мій друже, хай мозок димить,
Очищення болем в чужій забаганці!
Нам заздрить Геракл, хоч і сам напівбог,
Ми неба шматок увібрали в легені.
Аорти пульсують від частих тривог
І бути, звичайно, Вкраїнській легенді.
19:42, 18.10.2023 рік.
Зображення: https://uainfo.org/blognews/1505510738-voyini-dobra-ta-voyini-svitla-vi-shche-tut-.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Ми обоє не вміємо бути щасливими,
Серед світу людей, ледь тамуючи біль.
Навіть небо, мандруючи снами мінливими,
Не минає свідомість, впускаючи хміль.
Тільки відчай зведе до нуля все намріяне,
Рознесе по кутках схлип убивче скупий.
Я не впораюсь сам, знову щемом розсіяний,
Хоч би як неосяжно тебе не любив.
Хоч би як не старався за руку утримати,
Надсилаючи безліч крізь дотик бажань.
Зовні погляд жагучий доволі був стриманий,
Вкрай заповнивши серце чуттями, де жар
Так пекельно розійдеться хвилями дивними,
Майже повністю знищить журбою наш час.
Ми обоє не вміємо бути щасливими…
А сузір’я, між іншим, дають вкотре шанс.
13:00, 30.12.2016 рік.
Зображення: http://www.sunhome.ru/image/18571
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Проходять хвилини розмірено в давність,
Лишаючи спогадів низку живу.
Кудись в небуття відлітають сни марні,
А щось недосяжне дасть сили єству.
І знов спопелить перегріте зізнання,
Спотворить, як завжди, усе навкруги.
Збирав я тривожно частинки кохання,
До серця тулив, так беріг від нудьги.
Із вкрадених митей в світах неможливих,
Дощі пролилися нічних чарувань.
Я вперто хотів в цій намокнути зливі,
Пірнути в часи, де зорю цілував.
Проходять хвилини, їх вже не догнати,
Не варто жаліти за днем, що минув…
Міцні надзвичайно невидимі грати
Подій наболілих за межами сну…
11:36, 21.12.2016 рік.
Зображення: http://namba.kz
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
Як подолати усі перепони,
Що закривають мій шлях до мети?
Серце палає та знову холоне,
Ставлячи щиру виставу, де ти
Мила очам до останніх подробиць,
Дуже цікава, як вир таїни.
Я так боюся кохання зурочить,
Небо постійно тобою п’янить.
Чую, як струм розгортає тенета,
Поряд ти зовсім, вдихаю флюїд.
Щастя тримає за руку відверте,
Крила вдягає в яскравий політ.
І не важливі усі перепони,
Наче й мета до смішного близька.
Голос у грудях такий невгамовний,
Вкотре віднайде омріяний скарб.
20:52, 21.12.2016 рік.
Зображення: http://apec2012.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
Я відкрию тобі таємницю:
Ти найкраще творіння небес!
Хоч пройди навіть Всесвіт увесь,
Упіймавши казкову жар-птицю,
Все одно не пізнаєш безмежність,
Що знайшов у єдиній тобі.
Не збагнеш, чом вартуєш ти більш,
Ніж всі інші творіння небесні.
22:16, 14.12.2016 рік.
Зображення: знайдено в Інтернеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Ти в моєму житті появилася,
Наче сонечко сяйне й живе.
Я не вірив, але ми зустрілися,
Серце знову кохання зове.
Почуттів кольорові миттєвості
Подарують довершений стан.
Я літаю у хмарах чуттєвості,
Що тут вдієш, п’янить висота!
Ти мене із середини змінюєш,
Огортаючи цвітом рясним.
А навколо, дзвіночком виспівує
Невгамовна розлогість весни.
Мов володарка щему солодкого
Із настояних небом заграв.
Ти – розрада буття одинокого,
Перший крок за омріяну грань.
16:36, 14.12.2016 рік.
Зображення: http://greenword.ru/map/page_28.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Марення моє блакитнооке,
Наче янгол із окрилених світів.
Десь подівся мій душевний спокій,
Розгорівся приязністю у житті.
Маю я натхнення повну скриню,
Маю різнобарв’я свіжих почуттів.
Марення моє, тобі відкрию
Все таємне, що незміряно хотів
Розказати піснею про сяйність
І про те, що ти найкраща між людей.
Я мов бачу всі сузір’я крайні,
Особливо ті, де нас кохання жде.
Марення моє, блакитнооке,
Скільки ж я на тебе у душі чекав…
Вовком вив щоденно одиноко,
І до холоду собачого звикав.
16:30, 10.12.2016 рік.
Зображення: http://brightwallpapers.com.ua/wallpapers/details/101942
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
Я від тебе безкінечно божеволію,
І не знаю, як зарадити собі.
Цілий день перебуваю у неволі я,
Все зацькований невпинністю робіт.
Що навколо укривають хаотичністю,
Та мені одначе байдуже, бо знов
Сподіваюся навзаєм, вкотре щирістю
Хочу в серці ототожнити любов.
Намагаюся ловити чари в поглядах,
А натомість, крізь всесвітню далечінь.
Помандрую, ухопивши крихту золота
Божевілля, що розходиться мерщій.
11:17, 09.12.2016 рік.
Зображення: http://anchiktigra.livejournal.com/617774.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
Ти мені подобаєшся дуже,
Я від тебе в захваті давно.
Розгорнись на повну, моя душе,
Захопи в замріяний танок.
Хай навкіл хронічні заметілі,
Ще й північне сяйво самоти.
Вельми зимно, та сніги не втілять
Холод свій у пристрасний мотив.
Хвацько він мандрує виднокраєм,
Пролетить, мов вихор весняний.
Щось незвичне весело зіграє,
Обізветься вперто з вишини.
Чую знову радісні цимбали,
Що вплелися в золотаву мить.
Я, нарешті, вірю, що настали
Дні чудові, де любов сурмить.
Наче в дивну казку потрапляю,
Зваблений проміннячком твоїм.
Безумовно, серце марить раєм,
Кличе щиро в зоряні краї.
10:21, 07.12.2016 рік.
Зображення: http://narechena.at.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
Повір, я з тобою, хай навіть не бачу
Прекрасного погляду звабних очей.
Ступаю в незвідане, ще й необачно,
Лечу з піднебесся холодним дощем.
Я б дуже хотів розвінчати всі міфи
Про плин самоти, про життя у труні.
Про мрії свої, про безглуздих сізіфів,
Котрі марять небом, завзяті й дурні.
А ще хочу здихатись урвищ зимових,
Засніжених глетчерів поневірянь.
Позбутися порчі та прикрої змови,
Забути нікчемність химерних сіянь.
Я маю в собі віднайти справжні сили,
Повстати буремно із дна темноти.
Дістатися зір, щоби краще світили,
А з рештою справлюсь, у мене є Ти.
21:41, 05.12.2016 рік.
Зображення: http://astrotarot.com.ru/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
Она услышала его мольбу, сжигая поцелуем
И бросилась в неистовство нагих объятий сцен.
А он любил весну её бессрочно, именно такую –
Роскошную и царственную, взявшую в свой плен.
Покой сменялся бурей, подчиняясь хаотично страсти,
Выстраивая космос, временно слетев с орбит.
Казалось, будто боги ненароком обронили счастье,
Давая стопроцентный шанс поднять огонь любви.
Она держала всплеск небесной вездесущей благодати,
Наполнив током вены в сотню миллиардов вольт.
А он, раскрыв себя навстречу силам нежности и, кстати,
Как будто ангел был, вошедший безвозвратно в кровь.
И вот на грани диких и непревзойденных тяготений,
Сближаясь словно в танце над поверхностью огней,
Их души созерцали акт творения живых мгновений,
А влажные тела – познали бездну ласк вполне.
17:49, 7.03.2016 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996099
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2023
Ти торкнулася струн,
Забриніли вони гармонійно.
І мелодії жвавий тайфун
Знову скрасив довершеність дня.
Наче смерч закружляв,
Підіймаючи гучність постійно,
Щось розгледів здаля,
Доторкнувся душі навмання.
Ось летить ніжний спів,
Звеселить синяву піднебесся.
Я звичайно в мовчанні хотів
Загубитися в проявах чар.
Щось незмірне росте,
Досягаючи подумки серця
І натхнення вже теж
Розігріте, пірнаючи в жар.
11:22, 01.12.2016 рік.
Зображення: http://optitrader.ru/vidy-optsionov-odno-kasanie-one-touch/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
Так довго тягнуться кудись хвилини,
Коли не поряд ти, коли катує мить.
Нашестя прикрощів ніщо не спинить,
Окрім бурхливої й нестримної юрми
Відкритих снів, що схожі між собою
І мають в чімсь подібний,
дещо звабний зміст.
Диктують правила й керують грою,
А часто селяться без дозволу в умі.
Віднайдуть похапцем ошатні рими,
Думки, що змішують усе: і день, і ніч,
І навіть те, що стане поміж ними –
Світання й сутінки вже шкереберть у сні.
Та раптом, – повертаючись до тями,
Відчую знову переміщення твого
Прекрасне дійство, створене місцями
З таких моментів, що розпалюють вогонь.
19:14, 03.12.2016 рік.
Зображення: http://bestsemya.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
Якби ж художником я був
І мав принадні акварелі,
То написав би наяву
Твоє зображення веселе.
Уклав би власні почуття
Й переживань силу-силенну
У образ твій, що крізь життя
Пройшов, як видно, не даремно.
Я малював би день і ніч
Твою красу, таку відверту.
Вона давно живе в мені
І дозволяє знову вперто
Творити кожний свій шедевр
У сподіваннях небувалих.
Якби ж мені дістати десь
Казкові фарби, ще й зухвалі.
Неначе водить Ренуар*
Рукою, в контурах глибинність,
У серці виграє струна,
Навколо спалахи невинні.
Якби ж художником я був
І міг на полотні небеснім,
Писати неймовірний бунт
Кохання, прояви чудесні
Тепла з’явились і мольберт
Розтанув у мрійливих сценах,
Та я лишень простий поет…
І у віршах душа натхненна.
13:15, 28.11.2016 рік.
*Ренуар - французький художник. Представник французького імпресіонізму, що пізніше відійшов від цієї мистецької течії. (Вікіпедія)
Після купання 1887
Зображення: http://www.art-catalog.ru/picture.php?id_picture=1730
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
А ти внесла в ту мить чарівність,
Мов янгол щирих молитов.
Я бачив рухи крил тендітні,
Відчув жагу, що йшла у кров.
І ти плела невтомно сіті
Із золотавих сновидінь,
Творила з мрій під оплеск хіті,
Свій лад розкішний в суєті.
А ти ввійшла, немов безодня
Розбещених фантазувань,
Тримала в закутках порожніх
Нестримне пекло поривань.
Ступала легко й безтурботно,
Даруючи небесний шарм.
Світилась жваво й надприродньо,
Змішавши невагомість фарб.
А ти була моїм натхненням,
Жаданим проявом чудес.
Шукала з відчуттям буремним,
Те, що не знайдеш вже ніде.
Можливо, в цьому божевіллі
Я жив і вкотре знемагав.
Та в будні злі і на дозвіллі,
Горіла в погляді жага.
12:50, 28.11.2016 рік.
Зображення: http://vsemmirom.com/sa/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
У серці моїм оселився твій бісик,
Постійно пустує, і все про любов
Наспівує пісні, у сни вводить риси
Тобі притаманні і стверджує знов,
Що ти неймовірна і дуже красива,
Немов берегиня небесних ключів.
І жити без тебе здається несила,
Тим більше, заснути щораз уночі.
Тож вірити хочеться у нереальне,
Що прийде ота довгождана пора,
Коли завітає у душу благальне
Кохання, де всюди панує гаразд.
19:29, 27.11.2016 рік.
Зображення: http://trickishly9.rssing.com/chan-6104958/all_p3.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Любов замовити не можна,
По Новій Пошті не діждешся.
Увійде в сни вона тривожно,
Немов хурделиця прийдешня.
Прив’є душі наснагу жити,
Дасть серцю поштовх небувалий.
А що там біль? Давно ми квити,
Його до себе ми не звали.
А все шукали дивну зустріч,
Коли розійдуться морози,
Змінивши негативи шустрі
На відчуття, які не в змозі
Вже поодинці існувати,
Приймаючи дарунків квіти.
Складали пристрасні сонати,
Раділи, мов маленькі діти.
Любов купити не можливо,
Як ту дрібницю в Інтернеті.
Вона, немов осяйна злива,
Сама приходить у сюжеті.
Котрий удвох складали спільно,
Нехай не знаючи про щастя.
Про те, що можна бути вільним,
Лише зловивши ритми часті.
Лишень пізнавши невагомість
Та силу стрічного зізнання.
Ми дві дороги несвідомі
Звели в хурделицю кохання.
19.10, 26.11.2016 рік.
Зображення: http://ask.fm/towardsthedream
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Нам судилося вкотре удвох спломеніти,
Безпорадно відводячи погляд убік.
Десь над нами зійшлися два сонця в зеніті,
Перетнувши так вчасно незримий рубіж.
У стосунках, які безтурботно кричали
Про жагу відчайдушну і розблиск чуттів.
Як згорали ущерть, скам’янівши ночами,
Не знаходячи радощів більше в житті.
Час від часу думками, мов шал багатіли,
Наче квіти чекали пришестя тепла.
Знов карали себе, щемко плакало тіло
Все чекало на неба згуртований лад…
Хочеш, все забирай, навіть подих останній,
Забирай проблиск снів під почвар суєту.
Тільки, хоч на хвилину, благаю, в коханні
Подаруй невагомість, від сліз порятуй!
12:31, 23.11.2016 рік.
Зображення: http://www.randrs.ru/photo/549-0-23991
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Хоч слово скажи, прошу про відвертість,
Мені вкрай важливо відчути тепло.
Нехай скрізь тривоги і спогади вперті,
Та я з поміж них все ж побачу гало.
Чудових серпанків над прірвою часу,
Де янголи тихо прикрасили хіть.
Напевно самотність згоріла відразу,
Розбещена дійством, що йде мимохідь.
Хоч слово скажи, хай далі як буде,
Можливо, політ у піднесену вись,
А може, як завжди, засніжений грудень,
Що сивим морозом затягне униз.
Прямісінько в пекло, на дно й порятунок
Шукати не варто, він мчить навздогін.
А серце, знов спрагле, якого ґатунку?
Чи має можливість підняти з колін?
Хоч слово скажи, чи флюїд невеликий
У душу всели, мов весна зачаруй.
Як важко ступати між людом столиким,
Вкладати свій щем до абияких рук.
Несила так жити в знервованім світі,
Коли новий день знов затулить твій шлях.
Я маю можливість любити щомиті,
І мов передвісник все чути здаля.
13:00, 18.11.2016 рік.
Зображення: http://mulpix.com/flamingoru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Зізнатись в коханні – пройти крізь багаття,
Згоріти безжально, чи стати вогнем.
Спізнитися вкотре, а може із шмаття
Так вчасно створити свій власний Едем.
Свою невагомість поглинуту світлом,
Яскраву пригоду на вдалий мотив.
Вже зцілення просить розверзене літо,
Благає прозріння в кінці суєти.
Та що там прозріння, коли в епіцентрі
Знаходяться мрії про щиру любов.
Коли почистішали побуту нетрі
І якось по-іншому ваблять, либонь.
Усе на цім світі зробилося кращим,
Де навіть непевність – без слів говірка.
Немов розступилися прикрощів хащі,
Життя понеслось, мов бурхлива ріка.
18:58, 16.11.2016 рік.
Зображення: https://en.yeed.me
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Усім не зрозуміти:
Чому дивлюсь на тебе,
Неначе на ікону
Крізь сяйво вівтаря?
Душа моя відкрита
І марення дотепне
Любов тихенько зронить
У дні календаря.
Слова, немов стихії
Найкращих поцілунків,
Метеликами рясно
До тебе прилетять.
Вже встояти не смію
Між спогадів відлунням,
Де почуття завчасно
Свою збирають рать.
А серце увібрало –
Мабуть, усі суцвіття.
І квітне все навколо,
Немовби у раю.
Я знаю, щоб не сталось,
Мене покине відчай
В краю, де матіоли,
Мов зорі виграють.
12:50, 14.11.2016 рік.
Анімація: http://javasea.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
Звільни моє серце від пазурів хижої темряви,
Чимдуж, вже не маю я сили блукати один!
Між явою й снами, а часом – колюччям і тернями,
Я йшов по хитких неймовірно містках самоти.
Душа то у п’ятки тікала, то зморено скиглила,
Чи просто мовчала, коли від утоми я повз.
І зціпивши зуби мої, знов металась у звивинах,
У час, коли мить довгождана проходила повз.
Повз мрії про щастя, яке десь упало чернеткою
І зовсім забуло вписати мій день в чистовик.
А може й вписало якоюсь чужою абеткою,
Та хто ж розбере, може погляд на речі новий?
Звільни моє серце від лестощів хтивої податі,
Негайно, вона так набридла моєму єству!
Між явою й снами, у вічно спізнілому спогаді
Я йшов по містках самоти і вдихав куряву.
18:50, 12.12.2016 рік.
Зображення: https://fotostrana.ru/public/post/232134/1186117057/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
День прийдешній закинув велично
Вудку срібну в душі озерце.
Що ти ловиш у ній героїчно?
Може гнів, може щирості центр?
Що ти знайдеш у вирах холодних,
В небувалих до цього місцях?
Може тугу чи паростки модні,
Чи зацькований кетяг взірця?
День втирається хитро в довіру,
Вабить тим, що знебарвлює час.
Вкотре випестить лайку добірну,
Даниною обклавши не раз.
А чи варто триматись ретельно
Правобіччя, щоб вийти на злам?
Може вмить розворотом пекельним
В лівий бік принести тарарам?
День хотів би в душі панувати,
На свій лад трактувавши печаль.
Та наразі вже вечір крилатий
Сповістив про наближення чар.
13:10, 14.11.2016 рік.
Зображення: http://www.kartinkijane.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
Я – Tabula Rasa*, що довго блукає
В останках подій із розріджених хмар.
Володарка-темінь повзе понад краєм,
Мов грізна гадюка, мабуть, вже дарма.
Не зміряти душу в шкалі Фаренгейта,
Ні градусом Цельсія, майже нічим.
І дуже підступно поцупив хтось флейту,
Мелодія зникла з відлунням нічним.
Я – Tabula Rasa, нехай від поранень
Ятрить, певна річ, навіть подих щодня.
Та серце чекає на зцілення гарне,
Можливо, зустріне розкішна зоря.
І буде життя в декораціях милих,
Розквітне навколо спустошена даль.
Воскресне веселка від теплої зливи,
Даруючи щиро небесний кришталь.
22:43, 25.11.2016 рік.
*Tabula rasa - об'єкт в певній сфері, що не має зв'язків з минулим і може розвиватися в будь-якому напрямку. (Вікіпедія)
Зображення: http://www.wwalls.ru/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
Споріднені душі про щирість усе говорили,
Торкаючись неба і сплеску пригідних октав.
Як завжди хотіли віддатися радощам сили,
Що змінює час навкруги, мов пора золота.
Так довго шукали заховане глибоко щастя,
Шукали любов у космічних далеких світах.
Втрачали терпіння і знову знаходили часті
Пориви дістатися зорь, стати вмить на вівтар.
Колись залишалися вкотре у мріях розбитих,
Ущерть самотою наївшись в тенетах років.
Ми знову черпали світанки вогнем оповиті,
Даруючи миті відверті, удосталь верткі.
А десь поринали у вихори снів й круговерті,
У вибухах вічних цінуючи проблиск надій.
Які віщували, що серце в найвищім моменті,
Готове було вийти з тіла від вдалих подій.
11:30, 01.12.2016 рік.
Зображення: http://favim.ru/image/3368913/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Давай удвох повіримо у неможливе,
Неначе світ був створений лише для нас.
Усе, що склалося докупи в час мінливий,
Ми візьмемо з собою для жарких прикрас.
Шалених буднів, розвиваючи стосунки,
Відверто оголивши сильні почуття.
Нам небо розгортає дивні подарунки,
Прекрасні миті обопільного життя.
Повіримо з тобою у прийдешні зміни,
На краще зміни, хто б там що не говорив.
Ми вдвох чекали довго щастя і не сміли
Зізнатися серцям, що в них любов горить.
Горить так щемко й досі без краплини фальші,
Відчутно це у погляді нічних світил.
Вони читають радісно стремління наші,
Щоб швидше душі все ж дісталися мети.
17:19, 06.11.2016 рік.
Зображення: http://www.selenagajsa.net
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Тебе шукаю десь у джунглях соцмереж
І сам гублюся у всесвітнім павутинні.
Нелегко встояти, коли ти забереш
У свій полон надійний, радісний віднині.
Мовчу на людях і удвох з тобою теж,
Та все ходжу по небу, наче божевільний.
Збираю зорі швидко, а в душі – «Je t’aime»,
Здається знову, що й сузір’я стали милі,
Яскраво світять і в породженні безсонь,
Мене знаходять у мені, це так натхненно!
Навколо серця вже спалахує вогонь,
Який пожежею розійдеться буремно.
Захопить стрімко, вкине з головою в нурт,
Корюся силі цій, що спалить до останку.
Уже несила втримати в собі весну,
Прошу тебе, звільни її, неначе бранку.
20:52, 05.11.2016 рік.
Зображення: http://telegraf.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Не сумуй за щастям в лютій самоті,
Вже воно так близько біля тебе ходить.
Скоро візьме руку в сильнім почутті
І нап’ється зілля від твоєї вроди.
Скаже, що на світі краща за усіх
Тільки ти єдина, схожа на троянду.
Хоч не без шипів, та в твоїй красі
Тоне навіть ніч в зоряній гірлянді.
Не сумуй за щастям в хижій самоті,
Обізвись до нього найніжнішим словом.
І воно засяє в щирій простоті,
Адже серце гріти вже давно готове.
20:41, 04.11.2016 рік.
Зображення: http://crosti.ru/patterns/picture/211233
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Подібна до рис ідеалу,
Змальована сотні разів,
Ти мрії з’єднала в красі,
Керуючи подихом жваво.
Ти стала метою покликань,
Зринаю щосили уверх.
Душа – пульсування із сфер,
Цілунки роздарює стиха.
І вкотре розстане в блакиті
Бездонних очей і на мить
Торкнеться відлунням ясним
До дивних небес, що відкриті.
Де серце закохане знову,
Веселку розстелить із барв,
Нап’ється принадою чар,
Вбираючись в щиру обнову.
І Сонцем засяє привітно,
Промінням обійме жарким,
Ховаючи погляд палкий
Від вибуху радощів світла.
21:10, 01.11.2016 рік.
Зображення: http://www.look.com.ua/download/33387/2560x1440/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2023
Нестерпно без тебе сьогодні…
Самотність тортури несе.
Стискає в обіймах безодні,
Що вкотре напише есе.
Напише, а потім – безжально
На шмаття порве мовчазне.
Вистукує серце печально,
Врожай гравітації жне.
Німа обів’є хаотичність,
Неначе гадюка слизька.
Щось кличе в ряди героїчні
Піднятись на верх барикад.
І в наступ – тебе покоряти,
Зминаючи стіни міцні.
Наблизити подумки свято,
Щоб зникли видіння нічні.
І зникла огидна самотність,
Назавжди відкривши замки.
Нестерпно без тебе сьогодні…
І крають бездушно думки.
18:48, 26.10.2016 рік.
Зображення: http://гештальт-школа.рф
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2023
Просто ейфорія від твого втручання
Серце захопила, мов той інтервент.
Я радію й плачу, гину від кохання,
А навколо спокій увірвався вщент.
Створює безглуздя і нуртує щемність
Щебетом небесним розфарбує мить.
Ходить щастя поруч, прагне щоб взаємність
Ожила нарешті у чуттях німих.
І злетіла птахом над життям непевним,
Оповитим млою і забутим днем.
Хоче спрагле тіло в борсаннях даремних,
Все ж тобі прислати море хризантем.
Ейфорія в серці, на душі – безкрайність,
Мовби дивний всесвіт у мені воскрес.
Знов тебе читаю, всі принади сяйні,
Гріють звідусюди щирий інтерес.
20:26, 17.10.2016 рік.
Зображення: http://idbc.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023
Ти припала мені до душі,
Попри всі негаразди на світі.
Увійшла, мов весна, і мерщій,
Полонила у сіті тендітні.
Ти стрілою вп’ялася у ніч,
Упустивши у серце отруту.
У безсонні з мільйона облич,
Відшукала планету забуту.
На задвірках холодних світил,
Там, де мрії уже не зринають.
Запалала нестримно, щосил,
Осліпивши імлу виднокраю.
Розігнала видіння чужі,
Ще й відкрила роздолля жадане.
Ти припала мені до душі,
Одягнувши чуттєві кайдани.
12:03, 16.10.2016 рік.
Зображення: http://www.xrest.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023
Якби ж ти читала думки,
Що йдуть безперервно до тебе,
Що палко вимолюють небо
Про скреслі любові струмки.
Якби ж ти відчула зорю,
Що вже народилася в мріях
І так доброзичливо гріє,
Лікуючи пристрасть мою.
Якби ж ти побачила щем,
Що губить душі первоцвіти,
Які дуже хочуть радіти
Від щастя, під щирим дощем.
Якби ж ти тихенько знайшла
У серці моїм павутинку
Кохання, що йде без упину
До тебе, складаючи шлях.
Якби ж ти читала думки…
22:06, 07.10.2016 рік.
Зображення: http://www.cosmo.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2023
Ти хміль внесла в моє життя нерозторопне,
Безсоння й марево, розбещення і ще –
Дарунки подиху – чаклунство ізотопне,
Складала в атоми, знешкоджуючи вщерть.
А далі – вибух, що розходився валами,
Де хаос впорядкованим на мить ставав.
Принадне сяйво оберталося витками,
Відкривши міст до схованих навік октав.
Співало серце пісню на космічну тему
І кожен дотик вклав довершення у пульс.
Кипіла кров, вбираючи жагу буремну,
Неначе бранець неба був здоровий глузд.
І щось тендітне проникало стрімко в душу,
П’янким серпанком, невгамовним почуттям.
Ти хміль внесла, відтоді я у щасті мушу
Летіти високо та вірити в життя.
20:21, 31.08.2016 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2023
Бачу світ у кольорі індиго,
Наче крізь серпанок із тривог.
Вже пішло у найми вічне диво,
Вкрай далеко, змучивши єство.
Фарби оселились в акварелях
Між вогнем і сум’яттям п’янким.
Ще й натхненно виривають пензля,
Все ховають пристрасні рядки.
Про безсоння на фіранках ночі,
Про відкритість серця й ворожбу.
Десь обдурять душу, десь зурочать,
Десь поцуплять те, чим дорожу.
Бачу світ у кольорі індиго,
Без тепла, без весен, без надій.
Та навколо – бездоганна крига
Із принад замерзлих у воді.
19:37, 30.09.2016 рік.
Зображення: https://www.pinterest.com/depreka1/magic/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707976
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 22.12.2016
Позолотою крадеться, майже невидима,
Між світами зустрічними звабна зоря.
Може дещо розніжена барвами звитими,
Що вогнем променистим яскраво горять.
Для одних – мов прозріння від хижого мороку,
Дещо іншим засліпить питливу жагу.
А когось поведе крізь пригоди і порухом
Лиш одного моменту, розтрощить навкруг
Сподівання дістати космічне мереживо,
Без якого життя надто схоже на глум.
До останнього закутку все скрізь вистежує,
Та однак, майже всюди колюччя і сум.
Ще й пустеля в піщаному, млосному одязі,
Що зміїться у вихорах втрачених дій.
Позолотою крадеться, грає на протязі,
Вкотре змішує крайнощі різних видінь.
21:44, 06.09.2016 рік.
Зображення: http://galerey-room.ru/?p=436
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707975
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2016
Зміни батарейку енергій вчорашніх,
Нехай щось величне вбере млявий сплін.
Що хочеш від мене? Можливо див кращих?
А може безглузде роздертя колін?
Та ні… Молитов ти, мабуть, не діждешся,
Тим більше не зрониш в холодну пітьму.
Хоч важко знайти невагоме безмежжя,
Ще важче трощити збудований мур.
Що хочеш від мене? Польоту Ікара?
Чи гірше – падіння в міцне забуття?
Та я там живу, мов безлика примара,
Де щирі стремління не мають пуття.
Зміни батарейку – це дуже важливо!
Зміни поспіх часу на вдалий сюжет.
Розійдуться хмари у небі мінливім,
Даруючи світло прийдешніх комет.
21:58, 31.08.2016 рік.
Зображення: http://zaker.ru/oboi/energiya_devushka
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707474
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2016
Все початок свій має, і має кінець…
Перейти сто полів нам під силу безкрайніх.
До снаги навіть Всесвіт розлогий увесь,
Пролетіти в думках, взявши крила осяйні.
Почерпну із життя хоч частину порад,
Зокрема, як любити, що дано від Бога.
Як добром оплатити добро і від зла
Відігнати свій намір, стираючи спогад.
Дуже б гарно було заощадити мить
Чудернацької долі, що йде зовсім поруч.
І до купи з’єднати тендітність, що спить,
Відпускаючи серце далеко угору.
Ось він штрих і найперше стремління моє,
Сам будую скрізь плани, мов той архітектор.
Доля то посміхнеться, то знов відштовхне,
Щоб ціннішим був скарб і знайшовся ефектно.
Маю йти до мети, хай ведуть відчуття,
Я знайду, врешті решт, те що довго шукаю.
Поряд люди привітні зведуть до пуття
Всі дороги мої, тільки б ти ще чекала…
19:31, 24.04.2016 рік.
Зображення: http://streamlet.ru/articles/personal-growth/2/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707473
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2016
Мабуть, по-іншому я бачу просторінь,
Що дивним маревом вкриває світ.
Немов ілюзія, проходить осторонь,
Буденним нарисом між лихоліть.
Диктує нам життя набуті правила,
Кудись мережкою зміїться день…
Душа замріяна, вже майже зваблена,
Малює подумки мотив з пісень.
А може, крайнощі взялися підтюпцем
Весну пришвидшити, спіймавши мить?
Де наша молодість? Змахнула віяльцем
Та про нестримане десь гомонить…
Мабуть, по-іншому торкають промені
Щоку неголену й шалений глузд…
Пегаси безладу надійно схоплені,
Давно приборкані в полоні Муз.
22:12, 7.02.2016 рік.
Зображення: http://nafretiri.ru/forum/336-6306-1
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707195
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2016
Хто ми є без любові? Каліки…
Невимовно самотні етюди.
Безпорадні створіння навіки,
Вкрай загублені в хаосі люди.
Полонені думками про щастя,
Про відверту віч-на-віч розмову.
Про зневіру у те, що все вдасться,
Про кохання пропасницю знову.
Хто ми є без любові? Нікчеми…
Недописані твори, забуті.
Розтривожені сяйвом дилеми,
Все збираємо щеми майбутні.
Мляво ходимо мовчки по колу
І давно заблукали між весен.
Хтось у нас культивує покору,
Та душа прагне здихатись меси.
Хто ми є без любові? Чернетки…
Де чорнило кромсає папери.
Кострубато складає з абетки
Не слова, а байдужі химери.
Хто ми є без любові? Комети…
Невгамовні прибічники криги.
Що дарують небесні прикмети,
Оминаючи спогадів вигин.
Хто ми є без любові?...
13:47, 15.01.2016 рік.
Зображення: https://fotostrana.ru/public/post/333934/700947580/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707194
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2016
Мы поднимали облака,
Краюху неба не бросая.
Держи, душа, держи накал,
Душа немыслимо босая.
На иглах раскаленных миг,
Вобрав спасение, развёрнут.
Когда же грянет хрупкий мир,
Войны перемолотит зёрна?
Мы поднимали облака,
Давая клятву не сдаваться.
Впивался больно, грыз капкан,
Боёв стремительного танца.
Нам день оставил имена
На память, выжег алой кровью.
Кому – мечту, кому – сполна
Икону Божью к изголовью.
Мы поднимали облака,
Атланты, что ещё добавить…
Сердца – подобие зеркал,
Средь множества немых реалий.
Скажи, мой друг, оплачен счёт
И отдана ли подать Смерти?
Ведь дома мама сына ждёт…
Живого с адской круговерти.
20:47, 28.03.2016 год.
Изображение: http://films.imhonet.ru/element
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705480
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.12.2016
Не каждому дано постичь реалии,
Кому-то сложно слышать голоса.
Кому-то в кайф глумиться на развалинах
Прелюдий в черно-белых полосах.
И там, слепое нечто, недоверчиво
Боится сделать шаг, пусть непростой.
Не хочет ждать подсказок опрометчивых,
Оставить пылкость страсти на потом.
Не каждому дано понять видения,
Которым, ровным счетом, уйма лет.
Подчас, чужие режут убеждения
И камня преткновения стилет
Так колет ловко в лоскуты сознания:
«Давай беги, иди, хотя б ползи!».
Всё это мантры, может заклинания,
А может, спесь возникшая в крови.
Не каждому дано гордыню с завистью,
Как вирус вычленить и обуздать.
И чувству меры, вперемешку с алчностью,
Отдать последнюю без фарса дань.
10:56, 4.02.2016 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705091
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.12.2016
Разбивая влюбленность об айсберги взглядов,
В злополучной игре обстоятельств немых,
Брёл последний романтик, теряющий к ряду
Жемчуга нежных слов, где припрятана мысль.
Окунуться в мечту, невзирая на сложность
Отведённых когда-то кругов бренных дат.
По дороге своей и пусть отчасти ложной,
Брёл последний романтик, не зная куда.
Кто бы окриком громким его вспять направил?
Кто бы имя его произнёс без вранья?
Но лишь ветры окрестные – странники Нави*,
Всё утюжили щёки, от мира храня…
20:31, 25.03.2016 год.
* Навь - это незнакомая нам Явь, так называемый «тонкий Мир»
Изображение: http://vsluh.net
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705090
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.12.2016
Ускользают решения важные
От сумбурных идей сгоряча.
Просит зрелищ работа бумажная,
Оторвать бы себя хоть на час.
Хоть на время поддаться забвению,
Разучиться бессмысленно жить,
Дать огранку живому творению,
Не порвать бы заветную нить.
Мне мешают превратности разные
И ещё – неуверенность в миг.
Разбросать бы глухие согласные,
Чтоб усилить звучание книг.
Чтобы каждый тесьмой акварельною
Смог цвет хаки на небе закрыть.
И чуть слышимой нотой свирельною
Обуздать сумасшествия прыть.
Мне бы твердь под ногами гористую,
Чтобы разум чужой не принять.
Остальное – под натиском выстоит
И направит нашествие вспять.
16:46, 28.02.2016 год.
Изображение: http://drobs.ru/kartinki/tibetskiy_monah_meditaciya
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704709
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.12.2016
Вживляют имплантаты недоверия,
Возможно бесы, может духи подлости.
А в небе – длятся бесконечно прения,
О снах несбыточных, не в пользу гордости.
На север путь предсказан в край неистовый,
Где ветер солнечный объятья полюса
Не сможет минуть, но в сияньях выстоит,
Успев украдкой сердце, словно подать взять.
И вот луна в ущербе нервно скалится,
Того и жди, одарит хищной бледностью.
А мне, отныне, всех дороже всадница –
Тоска ретивая, во мгле нелепостей.
От мира внешнего – стеной высокою,
Закроет свет формальность прежняя.
А возглас внутренний, стезёй жестокою,
Направит душу с болью в сети нежные.
21:12, 12.02.2016 год.
Изображение: http://3rm.info/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704708
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 04.12.2016
Когда проснётся «третий глаз»
Не будут сказки интересны,
Тогда услышь зовущий глас, –
Свой внутренний и откровенный.
Бессонной ночью чти себя,
Всю двойственность отображая.
И пусть так сложно жизнь объять,
Понять по всходам урожаи…
Когда проснётся «третий глаз»,
Открыв неповторимость красок,
Избавься от затёртых фраз
И треснувших от злобы масок.
А также споров невпопад
О том, кто первым был на свете.
Познав масштаб цепи преград,
Вставай с колен, звезду приметив.
Когда проснётся «третий глаз»
И вера сбросит гнёт религий,
Открой по-царски напоказ
Глубины сердца – главы книги.
Давно написанной судьбы,
Пускай и не всегда желанной,
Но лишь твоей, где слово «БЫТЬ!»,
Проявлено так филигранно.
19:20, 10.02.2016 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru/tags
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704465
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.12.2016
Если дорога ведёт в никуда,
Значит, ты верно находишь свой путь.
Если твоя затерялась звезда,
Не поленись в небо глубже взглянуть.
Если ты видишь окрест пустоту,
Ловишь на мысли себя: «Это крах!»…
Значит, внутри безразличьем растут
Словно грибы, предрассудки и мрак.
Если вокруг незаметен пейзаж
В самых роскошных созвучиях гамм…
Следует вспомнить, а лучше признать
Всю сокровенность огней очага.
Если чужие пытаются встать
Темной чащобой на бренном пути,
Дай им возможность укрыться от стай
Угольно-черных твоих же рутин.
Если добро отзывается злом
И невдомёк, почему это так…
Брось свой порыв состязаться с умом,
Просто поверь, что живешь неспроста.
11:48, 3.02.2016 год.
Изображение: http://fishki.net/tag/most/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704462
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.12.2016
Путь нарежет небо – знаки на руке,
Постоянно правя линий сложных ряд.
Составляет время радужный букет
Из бегущих снов, связавший наугад
Сыгранный сюжет, утратив прежний шарм,
Беспощадным эхом память оглушив.
Стал ужасно тесным мой огромный шар,
Приковавший цепью странствия души.
Сходятся мостами разных перспектив
В огненном пространстве целые века.
Знаки на руке – минувшего мотив,
Подытожат мысли, отрезвят слегка.
И вопросов тьму, заклёпанную в днях,
Где ответ, однако, был неотразим,
Вновь весна решает, преданность храня,
В облаках мечты и между долгих зим.
Знаки на руке… Но, что рассмотришь в них?
Глаз давно отвык ловить банальность звёзд.
Держит панорамой вечность свой триптих,
Направляя разум вдоль несметных грёз.
11:12, 17.04.2016 год.
Изображение: http://hiro.by/tags/+/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702987
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 26.11.2016
Сквозь пасмурность неба ворвавшись,
Внедряясь в сознание хищно,
По нитям нейронов бежала
столикая, нервная мысль.
Вобрав сновидения наши,
Как будто всё тайное ищет,
Не встретив иных мракобесий,
обратно третирует высь.
Зачем ты играешь вновь в прятки,
По лезвию путь наш наметив?
Что хочешь в движениях скрытых
так рьяно без слов предсказать?
Возможно, чужие порядки,
Отбросив суждения эти,
Где ржавчина ширилась чинно,
наевшись терпением всласть.
12:50, 18.05.2016 год.
Изображение: http://www.funpress.ru/nature/870-unikalnoe-prirodnoe-yavlenie-molnii-katatumbo.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702986
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 26.11.2016
Коли ми знайдемо скарби
І все закінчимо почате,
Між днів невпинної журби
Проллється світло величаве.
Подій яскравих новизна
Всевладно візьме в свої руки.
Чи то любов, чи то весна, –
Поглине маревом із звуків.
Радій, душа! Нарешті сон –
Минув і скресла миттю ява.
Навіщо ж ти цупкий резон
Вкладаєш стрімголов до сяйва.
Яке вже вкотре обпече,
Можливо, навіть приворожить,
Отруїть зіллям, не втечеш…
Лишень облишити б те «може».
Лише б забути назавжди
Оту холодну дійсність хмарну.
Радій, душа! Радій і жди, –
Твої скарби відчинять браму.
11:47, 2.03.2016 рік.
Зображення: http://wallpapers.99px.ru/wallpapers/tags/magija/priroda/shirokoformatnie/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016
Хочеш небо для тебе відкрию
Повне сяйва розкішних палітр?
Там, де дійсність так схожа на мрію,
У зірковий все вабить політ.
Хочеш буду для тебе світанком,
Між обіймів холодних ночей?
Лиш звільни невагомість, мов бранку,
Хай розійдеться райдужний щем.
Хочеш долю й любов напророчу,
Змалювавши жаданий шедевр?
Обів'ю вмить тендітність жіночу,
Повертаючи двох нас в Едем.
Хочеш порухом вітру легенько,
Дуже ніжно торкнусь твоїх вуст?
Щоб прокинулась іскорок жменька,
Розгорнувшись вогнем наяву.
11:37, 21.06.2016 рік.
Зображення: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016
Прийми покаяння ці, Весно, розквітни у серці,
Мене забери із лабетів зимових страждань.
Дістань, мов хірург, крижані і невидимі скельця,
Які з неабияким хистом лишила вода.
Холодна і гостра, без променів посланих Фебом,
Що десь заблукали, забувши про душу мою.
Навпомацки рухаюсь, звісно під наглядом неба,
Щораз розсікаючи мить, де сніги не вгають.
Де віхола знову набридливо створить замети,
Огидно всміхаючись, мов випробовує злість.
Та чую у пульсі невпинно бажану прикмету,
Що близько ти, Весно, й розійдешся піснею скрізь.
20:56, 27.02.2016 рік.
Зображення: http://www.thesimsmodels.com/forum/83-350-1
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2016
Ти не сходиш із думки,
Все тримаєш за душу,
Обвиваючи день мій самотній.
Серце в грудях так лунко
Кришить кригу байдужу,
Провіщає любов незворотну.
На межі божевілля,
Намагаючись бігти
До твого притягального сяйва,
Вже від мороку вільна
Мрія зіркою світить,
На все небо розкинувши барви.
22:34, 23.04.2016 рік.
Зображення: http://uk.picsfab.com/image/siluet-devushki-nochnoe-nebo-zvezdyi-177442
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2016
Так відверто проймає твій погляд,
Мов електрики сплеск, блискавиця.
Кожен доторк магнітного поля
Наче дійсність, немов небилиця.
А можливо, – довершене диво,
Що фіранки розкрило строкаті,
За якими роздолля грайливо
Обхопило бажання крилаті.
На душі розходився неспокій
Підіймати роз'ятрену пристрасть.
Знову серце прискорює кроки,
Намагаючись бути на вістрі.
Ось до тебе сформовано message
Про солодке багаття чуттєве,
Що підсилює наміри весен
Прикрашати безкрайність миттєво.
20:10, 27.03.2016 рік.
Зображення: http://w-spodnicy.ofeminin.pl
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2016
Рівняння любові з двома невідомими
І розв’язок вдалий – не просто знайти,
Та є ніжні чари з підказками повними,
Які дуже швидко домчать до мети.
На крок, хоч мізерний, у хаосі пристрасті,
Наближують душі, зринаючи вмить.
Ти – світло моє у згуртованій хитрості,
Керуєш багаттям, що жваво горить.
Горить і, водночас, приречене зникнути,
Подітись, ретельно ховаючи жар.
А десь почуття, – намагаючись звикнути,
Останнє приносить на сяйний вівтар.
Останню надію у пошуках вічності,
Роз’ятрену думку із безліччю мрій.
Одне лиш стремління, з’являючись іноді,
Поглине єство в незабутній порі.
21:20, 20.03.2016 рік.
Зображення: http://facty.at.ua/publ/raznoe/formula_ljubvi_i_grafik_v_vide_serdca_originalnoe_priznanie_v_ljubvi/6-1-0-71
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2016
Слышишь? Вот голос взывает к тебе,
Сквозь какофонию шумных помех.
Тонкий поток и пронзительный бег
Мыслей глубоких, не прячь их от всех.
Серость и краски, сумей распознать
Времени всплеск под уставшим дождём.
Сверх неразгаданных тайн дебрей сна
Звон колокольный в порыве рождён.
Лечит планету от тёмных миров,
Чистит колодцы душевных глубин.
Ширится венами теплая кровь
В дребезги бьёт надоедливый сплин.
Слышишь? Рассветы сменяют ночной
Поезд, увлёкший в безликий кошмар.
Холод отпустит поводья, не стой,
Пусть в тишине просыпается жар!
Свет – он сильнее кармических бед,
Главное, совесть свою удержать.
В будущем станет отчётливый след
К сердцу вести, точно в цель, не спеша.
18:15, 21.12.2013 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655849
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.03.2016