| Сторінки (7/631): | « | 1 2 3 4 5 6 7 | » |
А может и впрямь обнажится дорога,
Ведущая к сердцу, как есть, напрямик?
Пускай лишь местами, пускай понемногу,
Стриптиз, в общем, ясен, тем более миг
Заветный так близок, по сути, к развязке,
Как огненный шар, он игрист в синеве.
Меня не пугает во мгле шепот вязкий,
Что жаждет услышать ретиво в ответ
Такую же муть, вне системы вербальной,
Но мысленно пульс далеко от вещей.
Послушай, я брежу картиной банальной,
Где нет априори понятий «ничей»…
А есть ощущение нужности крайней,
Пусть вечно тревожит назойливый быт.
Коснись моих снов, у нас будет свиданье,
Возвышенный мир, что доныне сокрыт.
20:28, 15.01.2018 год.
Изображение: https://likar.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002014
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.12.2023
Тебе відчуваю на відстані тисяч парсеків,
Закохане серце – неначе сигналів приймач.
Я променем світла з’єднаю орбіти, побач,
Як поряд здіймаються в плазмі сюжети далекі.
Тлумачу майбутнє своє і твоє в голограмах,
Нехай не чітке, та усе ж зрозуміле для двох.
На пальцях з’являються руни – шевронів рядок,
Торкнися цих знаків, не бійся творити на зламі
Років і надій обопільну рапсодію щастя,
Якщо проростає взаємність, немов первоцвіт.
Ти маєш зі мною гайнути сміливо в політ,
Вже зве Андромеда, рахує покликання часті.
22:15, 17.03.2018 рік.
Зображення: із Інтернету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Раділо серце… Я тобі складав сонети,
Шукав з епітетів довершений смарагд.
І навіть снами розкривав якісь секрети,
Немов оракул був, немов найкращий маг.
Мережив знов світи любов’ю оповиті,
Де кожна мить здавалося тримала пульс.
Які ж чарівні ці прекрасні й щирі миті!
Любов уміло й ніжно прокладала курс.
До смужки неба, де окрилені мотиви
Давно піснями пробудили Сонця схід.
Нарешті час настав піднесення щасливий,
Весни завзятої нестриманий прихід!
19:32, 13.03.2018 рік.
Зображення: http://ukrimport.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
В режимі нуля, знов ні вгору, ні вниз,
А іноді – мляво блукаючи з болем,
Німіла душа, йшло життя під укіс,
Хотілося серцем майнути на волю.
Хотілося просто лягти, мов туман
І тихо розсіятись понад землею.
Хай вітер підхопить, довічний шаман,
Молекули світла, з’єднає з зорею.
В режимі нуля, знов ні вгору, ні вниз,
Подекуди й зовсім не маючи сили,
Душа, мов благала, візьми й упірни,
В космічний потік і згадай те, що миле.
Коли ще чекання найпершим було,
Здавалося вічність попереду ціла.
Наразі роки вперто крають чоло…
Уже не летиш, тільки мариш несміло.
22:36, 18.04.2018 рік.
Зображення: http://mirmystic.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Ти – блискавка-куля, гаряча й сліпучо яскрава,
В обіймах тебе пригорну, не боюсь обпектись.
Над нами злетілися янголи, долею правлять
І час зупинився навколо, гортається вись.
Взялася ти звідки? Можливо з небес апогею?
Чи може із світу кохання, що поряд живе?
Ймовірно із снів розмаринових диво-лілея,
Така таємнича, тримаєш в мені круговерть.
Вдихаю стихію, котра без вагань спопеляє,
Мов сам колапсую миттєво від проявів цих.
І щось неземне обвиває шаленим розмаєм,
У серці невтомно росте, рве кайдани міцні.
21:21, 23.04.2018 рік.
Зображення: http://ezotaverna.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Очей не відвести від тебе…
Як вроду описати словом?
Я вкотре поринаю в небо,
Мандрую в ньому видноколом.
Я зорями підкреслю сяйність,
Почуй їх тихий дивний щебет.
Малюю в думці миті файні,
Очей не відвести від тебе…
21:00, 21.02.2018 рік.
Зображення: https://animation.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Град жемчужин убитых надежд
В ожерелье связать очень трудно.
Нитка рвется, меж стен не уютно,
Время пишет вчерашний сюжет…
Но со старым подтекстом чужим,
Окружив мир любви непогодой.
Снова руша мечты мимоходом,
Как всегда свет сдирая с души.
Темень вновь разлеглась в голове
И, навесив ярлык неприглядный,
Развернет сумасшедшие взгляды
На пустырь, где живет человек.
Он опять, вопреки своим снам,
Потеряет надежд хрупкий жемчуг,
Ожидая взаимную встречу,
Исчезает в безвременье сам…
21:58, 10.01.2018 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001796
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2023
Не згадаєш мене у хвилини тягучого смутку,
Ні дзвінком, ні наклеєним Вайбером словом «Привіт!».
Раптом день інтегрує заточену в безладі муку
Десь у серце моє, меч-травою поранить живі
Осередки кохання, вони ще тримають облогу,
Ще в атаку ідуть фанатично відважні війська.
Із ім’ям на вустах, донедавна спорідненим з Богом,
Тільки доля звитяжців до краху віднині близька.
Оживає повільно байдужість стривоженим звіром,
Загортає в каміння холодне вчорашні сади.
Щось неладне й бездушне тримає за ґратами віру,
Віру в завтрашній день, все довкола болюче чадить…
Не згадаєш мене, я неначе уже й не існую…
Мовби сніг навесні, під питанням чи був? Існував?
Зосереджено в пам’яті янголи потай мандрують,
Ще рятують, як можуть, з чернеток яскраві слова…
18:46, 09.03.2018 рік.
Зображення: http://новости-сша.ru-an.info
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Меня исцеляет любви необъятное пламя,
Огонь животворный включает обратный отсчет.
Лишь пару мгновений пройдет, и от прежнего хлама
Остынет и место, а кровь, как лавина, течет
По венам искрящимся светом и с примесью неги,
Как будто я космос огромный бесстрашно вдохнул.
Едва ли найдутся надежней в душе обереги,
Они исступленно хранят только веру одну.
Что скоро планеты сойдутся в роскошном параде,
Пройдя, наконец, со звездою галактики центр.
И ребус давнишний, случайно, пусть будет разгадан
О жизненном смысле, не стоит внедряться в абсент.
Не нужно таскать на себе непосильную ношу,
Тем более, если трамплин под ногами упруг.
Парить над землей всё равно я в мечтаньях не брошу,
Ведь сделал красиво наколку на сердце: «А вдруг!»
22:25, 04.01.2018 год.
Изображение: https://www.twineternity.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001745
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2023
Мій стан емоційний бажає любові,
Без неї я привид, блукаю в жалю.
Не можу вдихати принади бузкові,
Зринати не вмію вдогін журавлю.
Тримаюся ледве за скелі крутезні,
Самотній навіки, мов сам із людей.
Придавлює небо шатром величезним,
Та я не Атлант, ось воно упаде.
Ще мить і розпадок поглине бездонний,
Колапс неминучий, зітре наднова
Прекрасні мотиви, що серце не зронить,
І хаос розчинить притихлі слова...
20:58, 06.03.2018 рік.
Зображення: https://m.pikabu.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
Смелее, друг, огни зовут!
Мы вдоволь пылью надышались.
Как в горле кость – рассадник смут,
Подобно пытке средь реалий.
Творить добро – нелегкий труд,
Удел для тех, кто звёзды слышит.
А здесь, как прежде, продадут
Под видом ереси излишек
Чужих проблем, пустых надежд,
А то и вовсе – крылья срежут.
Но ты прощай толпу невежд,
Они слепы, хотя в них брезжит
Рассвет глубоких перемен,
Нетронутый запас воззрений.
Смелее, друг, вставай с колен!
Довольно быть в плену у лени.
Гадать не стоит, только ввысь,
К мирам далеких гравитаций.
Огни в пространстве таковы,
Что требуют волну оваций.
Вперед, без нас они немы,
Зачахнут в актах репетиций.
Поглотит их обжорство тьмы,
Навечно искривляя лица…
12:36, 09.12.2017 год.
Изображение: https://www.goodfon.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001660
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.12.2023
Клонує знов серце ординців набіги,
Тримайся, як можеш, о розуме мій!
Збирай вояків і шукай в кармі збіги,
Можливо відчуєш з легендами міф.
А ні, то сплюндрованим буде натхнення,
Димовищем їдко наповниться синь.
Зникатимуть вкотре героїв імення,
Лишень попіл скрізь, куди оком не кинь.
Полон і тавроване рабство чекає,
Розорена думка, ще й п’явкою щем.
Знайди послідовність споріднену з раєм,
О розуме мій, ти розбитий ущент.
20:04, 05.03.2018 рік.
Зображення: http://www.aintitcool.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023
Вот сильнейшее пламя горит!
Жадно ест обезумевший воздух.
Не пытайтесь задуть его с ходу,
Пламень – Бог, отголосок зари.
Спит Земля, притворяясь святой,
Недра ждут под давлением света
До поры, словно канувши в Лету,
Есть, возможно, причины на то.
Вот огонь, агрессор, неба блик,
Жжёт проворно, палач правосудья.
Без эмоций, с лихвой правит судьбы,
И на дне соберёт корабли…
Рвёт тектонику плит и шторма
С ветром диким обрушит на берег.
Разнесёт лоскутами материй
Крик и стон, обречённость поймав.
Вот очаг, согревает тела…
Гипнотический танец в камине.
Не осталось и бедствий в помине,
Пламень – Бог, он источник тепла.
20:45, 22.11.2017 год.
Изображение: http://www.drawmaster.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001614
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.12.2023
Частоти співпали, екстремуми в нормі,
І рветься душа підкоряти орбіти нічні.
Я вивчив, як міг, манускрипт невідомий,
Складаю до купи всі знаки, мандрую у нім.
Свідомість замовкла, зійшла підсвідомість,
Неначе зоря над зашерхлим колись небуттям.
То дійсність була? Чи під виглядом коми,
Примарність звела мої сни до якогось пуття?
Звела й розчинилася, десь попід небом…
Клинопис на серці, ще більше всіляких питань.
Чи є на планеті такий же хто-небудь,
Хто раз у житті заглядав мимоволі за грань?
18:14, 02.03.2018 рік.
Зображення: weghost.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
Черпать энергию свыше дано просветлённым,
Видеть миров параллельность – шамана удел.
Жизнь на седьмых небесах характерна влюблённым,
Что же поэтам досталось? Лишь боли предел…
Мысли, которые смесь ядовитую варят,
Ртуть вместо крови и вечно больной эндорфин.
Каторга грёз. Выбор сделали сами? Едва ли…
Карма «любезно» забросила в свой лабиринт.
Здесь, как и водиться, темень, вокруг минотавры,
Нить Ариадны нужна, словно воздух, как вдох.
Просит Тесей на коленях прозрений отвары,
Муза, играясь, подправит безжизненный слог.
Плачет поэт, слёзы радости бурным потоком
Душу наполнят, к вершине приблизят на шаг.
Стены отступят на миг, тень взгрустнёт одиноко,
Трещину даст надоевший ему саркофаг…
13:05, 19.11.2017 год.
Изображение: https://a-a-ah.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001537
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.12.2023
Ти ховаєшся вертко, зігравши зі мною у гру
Невідому нікому і навіть тобі не підвладну.
Я давно навмання заучив всі дороги крізь млу,
Комбінацію вдалу, щоб куля у лузу більярдну
Полетіла майстерно, (її ж запускав фахівець!)
Все уклавши в енергій величну і вдалу константу.
Так я звик не блукати, а йти по прямій навпростець,
Хай і гори шляхи розтинали, це краще для гарту.
Не втечеш, павутину дбайливо сплітали вогні,
Розповсюдивши світло принадне на тисячі кроків.
Зрозумій, ти в мені розлилася, я бачу твій німб,
Що мені перепони нікчемні і прірви глибокі!
19:29, 15.02.2018 рік.
Зображення: https://escapeteams.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
Пропуская разряды флюидов сквозь сердца предел,
Невзирая на боль и карабкаясь вверх монотонно,
Звёзды с неба срывал в полусне человек и горел,
Он сгорал, словно заживо, видя огней мегатонны.
Дуги протуберанцев пытались ужалить тайком,
Незатейливо как-то, но всё же довольно серьёзно.
Антидот был в запасе, наркотик до крика знаком…
Человек, одержимый мечтой, выбирал путь, где сложно
И почти невозможно собой оставаться в тени…
Он хотел подчеркнуть доброты своей истинный кладезь.
Отражая драконов, которые стали делить
Чистоплотную душу, оставив разводы из грязи.
Очищалась от пепла душа под флюидным дождём,
Радиация чувств аккуратно с небес возвращала.
Просыпались латентные тайны – зачем он рождён,
Оживал человек, опьянённый дыханьем начала.
21:02, 13.11.2017 год.
Изображение: http://www.artfile.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001451
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2023
Запустила в мені ти процес, відтепер незворотній,
Поєднала уривки бажань у бажання одне.
Пломеніє душа, мов зоря, просить сни новомодні,
Таємничі віднині, їх зміст до кінця не збагнеш.
Розтлумачить лиш серце, воно, як завжди, поза часом,
Знає тисячі мов, розрізняє, між іншим, весну.
Полонений тобою, збираю натхненно прикраси,
Незрівнянні на вигляд, найкращі до серця візьму.
Попрямую до місця, де Сонця поява найперша
Сформулює послання, що маєш напевно ти шанс.
Ще живий, бо світанки чекаєш і прагнеш до звершень,
Хай самотньо до болю й забув тебе зрадницьки час.
Може ще могікани не зникли і ти не останній
Із створінь, для яких, попри все, у романтиці сенс.
Ще зустрінуться погляди вкотре в чутті довгожданім,
Ми для цього зійшли на планету з безкраїх небес…
13:04, 15.02.2018 рік.
Зображення: https://prajt.livejournal.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
Такое красивое нечто
Со мною сейчас происходит!
Так хочется ветром на воле
Обнять возродившийся мир.
В крови поселились беспечно
Частицы, как новые всходы
Чего-то родного до боли,
Внедряя в меня счастья миг.
Я словно забылся в нирване,
Свет Шамбалы вижу отныне.
Ты нежно мне путь подсказала,
Сквозь время стремлюсь наугад.
Сгораю в огне ожиданий,
Любуясь пластичностью линий…
Ты стала моим идеалом
И в сердце живёт звездопад.
10:01, 25.10.2017 год.
Изображение: https://serpentguide.wordpress.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001382
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.12.2023
Щоби зір доторкнутися, треба покинути Землю,
Подолавши при цьому тяжіння дебелий ланцюг.
Хто ти є сам для себе? Породження дике пустелі?
А можливо створіння з колючих розвихрених хуг?
Невідомо, лишається тільки чекати на впертість,
На прийдешні звитяги завчасно усе ж не зважай.
Розгорни потихеньку блокноту клітинки затерті,
Там з’являється світ з-під пера, заквітчає нехай.
Доленосно побралися б фарб навіть різні відтінки,
В кожнім слові заграви небесні в орнаменті див.
Ще маленькі штрихи і народиться щастя нізвідки,
На руках сяють зорі, як ти безкінечно хотів…
20:01, 27.01.2018 рік.
Зображення: https://betterbeing940.wordpress.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Ловлю невольно вдруг периферийным зрением
Красивый силуэт моей любимой женщины,
Как будто воплотились сны, бесспорно вещие,
И мы вдвоем идем, став ближе на мгновение.
Озябшим шепотом взывал октябрь до этого
И мне казалось небо совершенно призрачным.
Не понимал я осень, не в ладах был с притчами,
Они летели вниз, от вида беспросветного…
Все изменили за секунду обстоятельства,
Тебя увидел я периферийным зрением.
Предела не было для радости, видение
Согрело душу, искупавши сердце в таинстве
Изысканных огней и превращаясь в чувственность,
Любовь владела мной, всей глубиной дыхания
Я ощущал её, на грани пульс сознания…
Седьмое небо с ходу пролетая умственно.
15:13, 02.11.2017 год.
Изображение: http://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001277
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2023
Колись моє серце таки дочекається втіхи,
Принаймні я вірю у це, попри хвижу вертку.
Вона намагається план протидіяння втілить,
Та марно, мабуть, я на іншім спіральнім витку.
Дивлюся на тебе, немов на ікону, й кохаю,
Тобою лиш марю, й на диво пишаюся цим.
Ти сильним багаттям зігріла сніги виднокраю,
Змішався порядок чіткий у положенні цифр.
Котрі небо хитре для нас у душі прописало,
Здавалося їх не змінити, хоч що не роби.
Єдина відмінність – я маю віднині кресало,
Тепер вже не змерзнем від подиху злої журби…
21:44, 17.01.2018 рік.
Зображення: http://womanadvice.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023
Я – омут твой, не трусь, смелее прыгай в омут,
Ты Солнцем бредишь, жарким отзвуком пожара.
Расплавлю взрывом адским, как в Мохенджо-Даро*,
Грибы в огне поднявши на гребень истомы…
Я – космос твой, не бойся, он такой огромный,
Буквально соткан из ярчайших звёзд скоплений.
Вдыхай глубины недр, где центр семи явлений,
Любви взаимной вскроет вечный наш феномен.
Я – ангел твой, не стой, отныне к счастью двери
Открыты настежь, искра божья нам в подмогу,
Лелеет страстно нашей верности дорогу,
Осталось вместе лишь в судьбу свою поверить…
12:28, 13.05.2017 год.
*Мохенджо-Даро (Мохенджодеро, Мохенджодаро, буквально «холм мертвецов») — город цивилизации долины Инда, возникший около 2600 года до н. э. Расположен в Пакистане, в провинции Синд. Является крупнейшим древним городом долины Инда и одним из первых городов в истории Южной Азии, современником цивилизации Древнего Египта и Древней Месопотамии. (https://ru.wikipedia.org/wiki)
По одной из гипотез, Мохенджо-Даро был уничтожен ядерным взрывом.
Изображение: http://pikabu.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001168
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2023
З одним крилом у небо не злетиш
І, як відомо, щастя не спіймаєш…
Хоч сто разів дістанься до мети,
Лиш за півкроку зупиняє «майже».
Така ось карма, хоч візьми й заплач,
Завий, та все одно не допоможе.
Неначе доля вклала серце в клатч,
Пішла ділити вкотре з іншим ложе.
А ти, знеструмлений, давай живи.
Твори, вмирай, кому це все потрібно?
Ніщо не зможе підійняти в вись,
А ми без неба - в хаосі потрійнім…
15:27, 07.01.2018 рік.
Зображення: http://fashiony.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
Іноді розум береться до справи,
Змієм до серця у снах приповзе.
Може даремно лиш нею ти мариш?
Доки триватиме з болем це все?
Нею хворієш, блукаєш у хмарах,
Ладен у мріях літати без крил…
Ходиш на людях, неначе примара,
Їй не потрібні світи, що відкрив
Вкотре для неї… Навіщо їх сяйво…
Серце мовчало, згорнувшись в клубок.
Часом тони від журби розправляло,
Часом впускало у ритми любов…
Далі здіймались у вись амплітуди,
Як же замало для цього грудей!
Звуки і фарби змішалися всюди,
Мовби весь Всесвіт у вухах гуде.
Дам собі раду, а думка про неї
Миттю захопить у звабний полон.
Тільки розквітнуть чудові лілеї,
Знову мій розум шипить: «охолонь!»…
19:51, 03.01.2018 рік.
Зображення: http://www.bonzasheila.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023
Напророчь мне, судьба, превеликую радость,
Я мечтал лишь об этом в пучине веков.
Сквозь круги проходил беспощадного ада…
Но теперь вдох свободен от прежних оков.
Что посеял, взошло, расцвело и зардело,
Ослабел негатив, стало легче дышать.
Небо крепко обнять – пустяки и полдела,
Научился я грезить, влюбленность верша.
Разлеглись на ладони морщины трех линий,
То, что спрятано там, не понять до конца.
Только день вдохновляет мелодией сини,
Для того я рождён, чтоб на небе мерцать.
Напророчь мне, судьба, вереницу желаний,
Чтобы все воплотилось, сбылось хоть на миг.
Я так много терял на всевидящем плане,
Каждый раз ошибаясь с чужими дверьми…
13:03, 17.10.2017 год.
Изображение: http://www.creative.su
Лиза Рэй. Лабиринт судьбы
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001095
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.12.2023
Якби я міг, кричав би на весь світ,
Що ти найкраща і бажана!
В душі з’явилася неждано,
Зірвавшись знову безліччю палітр.
Відлунням ставши між високих гір,
Як хочеться до зорь дістатись!
Без тебе, мов я йду на страту,
З тобою мрії про любов легкі.
Наявний Всесвіт дуже замалий,
Бо ми удвох – безкрайній Всесвіт!
Володарі небесних перстнів,
Митці, що сенс надибати змогли.
І вкотре перевершили свій день,
Пришвидшили строкаті миті,
Де сплеск чуттів несамовитих,
Майбутнє наше радісно пряде.
21:51, 23.10.2017 рік.
Зображення: http://picolove.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
Приємні миті огорнули бездоганно
Життя моє, даруючи вогонь наснаги.
Рука на клавішах, друкує розділ саги,
Яку прожити завтра нам з тобою дано.
Прожити так, щоб ангели зраділи в небі,
Щоб сніг лапатий жваво танув на долонях.
Зима ворожить спритно, я – в твоїм полоні,
Все інше – не важливе, не було в потребі.
Рука друкує, не встигає за думками,
Але так хочеться спіймати з ноосфери
Послання зорь на золотавому папері,
Підказки файні, як знайти любов між нами.
Кохання справжнє, на яке чекали довго,
Так довго, що забули чи живі на світі.
Боялись глянуть в очі, там вже щастя світить,
Приємно в серці оселяючись розлого…
22:53, 12.12.2017 рік.
Зображення: https://www.passion.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
Навіть у снах, де свідомість відключена зовсім,
А підсвідомість шедеври дає на показ.
Де, на додачу, підсилить прелюдію осінь,
Вкотре підкреслить любов лиш до тебе й на раз
Зірве овації серце, відправивши розум
Врешті до біса, на острів безлюдний кудись,
Звідки немає дороги… Випрошує дозу
Думка про тебе, озвавшись з-під гніту рутин.
Тільки пусти, переллється у щедрі цунамі,
Сильним поривом зітре самоту нанівець.
Ще й набудує мостів, що лежать поміж нами,
Станем навпроти з тобою і бурі – кінець.
Навіть у снах, я знаходжу вродливість розкішну,
Очі бездонні, в яких розгорівся квазар.
Їх таїна постає, наче камінь наріжний,
В холод кидає мене, чи прямісінько в жар.
20:14, 23.10.2017 рік.
Зображення: http://tunnel.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Гасила Вода безпорадний Вогонь,
Він грів її ніжно, вмираючи з болем.
І щось божевільне вертало в полон,
В обійми холодні її задоволень.
Вона підіймалась до неба між хмар,
А потім дощами спадала на плечі.
Він ждав ці моменти, цей дикий кошмар,
Згасав, кам’янів у своїй порожнечі.
Вода будувала голки крижані,
Встромляла кришталь у закохану душу.
Вогонь плавив лід, розчинявся у ній,
Вдихав величавість її непорушну.
Тоді шаленів, розпікався в собі,
Немов Кракатау, палив все довкола.
Вода відчувала немислимий біль,
Була ледь жива, вкрай загублена й квола.
І попіл спадав їй на плечі з небес,
Вбирав по краплинах останню вологу.
Вогонь повертався, неначе воскрес,
Та знову Вода брала щемом в облогу.
20:36, 06.12.2017 рік.
Зображення: http://www.playcast.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Я чую подих твій, моя Любове,
Смакую передвістя змін в житті.
Минуле десь позаду, надто кволе,
Теперішнє взялося швидко йти.
Годинником замріяно по датах,
Де кожен крок в орнаменті хвилин.
Всі миті, звісно, в пам’ять не сховати,
Тим більше, не прискорити їх плин.
Та я зберу колекцію з найкращих,
Безцінних митей, з них колаж створю.
Щоб образ твій до мене ніжно лащивсь,
Щоб душі знов кохалися в зорю.
А ще – дзвіночків проявився гомін,
Найліпші звуки, в серці грався шал.
Які ж вони до болю всі знайомі!
Так схожі на забутий ідеал…
20:54, 30.11.2017 рік.
Зображення: http://bipbap.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Так холодно без тебе і незатишно,
Хурделиця проблем вирує й злить.
«Відважним будь!», – кричать видіння
райдужно,
Та як тут будеш, щось бракує сил…
Немов плита стотонна ковдра здавлює,
Хоронить десь у снах мене живцем.
Самотність – хижа сутність, не обманює,
Упорскує у серце ртутний щем.
Пекучий щем розгонить капілярами,
Знеструмить і в прострацію упре.
Клонує біль сумними екземплярами,
Створіння з криги, до жалю скупе.
Так холодно без тебе і безрадісно,
Чимдуж сніги ховаються в душі…
Та я чекаю світ барвистий заздрісно,
Тепла живого втрачений рушій…
15:04, 28.12.2017 рік.
Зображення:http://www.psychologies.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Коли ти зі мною говориш,
Тим більше, коли наодинці,
Затоплює лагідне море
І серце, і душу по вінця.
Вертаються з вирію весни,
Немов переписують строки.
Кричать самоті моїй: «Щезни!»
І шлях пророкують широкий.
Коли ти зі мною говориш,
Тим паче, коли йдеш назустріч,
Мені до снаги навіть гори
Здолати й циклони могучі.
А ще – сотворити сюжети,
Де шати одягнуть простори.
В мені оживають кларнети,
Коли ти зі мною говориш…
18:38, 19.11.2017 рік.
Зображення: https://www.popsugar.com.au
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
Я плинув крізь морок в далекі сузір’я,
Життя цінував до найменших дрібниць.
Бували часи, що страждав від зневір’я,
Та врешті дійшов до космічних криниць.
І пив неквапливо з Молочного Шляху,
Безцінний туман закодованих знань.
Хтось бачив у цьому підсвічену мряку,
Хтось зовсім нічого, боялись за грань.
Ступити хоробро, начхавши на почесть,
В багнюку липучу своїх же страхів.
Залиште назавжди набридливий почет
З приручених зграй чудернацьких граків!
І дихайте вільно, тікайте з васалів,
Як я, доторкнувшись до зоряних сфер.
Ми ще немовлята в космічнім загалі,
Та варті того, щоб здійматися вверх.
19:02, 22.12.2017 рік.
Зображення: https://www.b17.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023
Любов – це реактор шалених енергій,
Всередині серця напруга тріщить.
Ти здатен на все, обернувшись мерщій
В проміння щемке, мов заслін від елегій
З’явився й відтоді ти поміж богами,
На рівних із ними і крила ростуть
За спиною, кров переходить у ртуть,
Навколо звучать надчутливості гами.
Ти чуєш її, ти вогонь відчуваєш,
Тримаєш за руку це скупчення див.
Вона оживає й вторує мотив,
А ти – залюбуєшся створеним раєм.
І мовби на світі чарівність всім править,
Неначе немає журби й перешкод.
Лишень є любов – загадковий штрих-код,
Що тісно пов’язаний з проявом яви.
21:13, 18.10.2017 рік.
Зображення: https://hdwallpapersbuzz.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
Повернулися із вирію ключі птахів,
Щось весна в душі надовго забарилася.
Наче й світ звичайний, та, однак, все ж не такий,
Не зійшлись дороги, що обабіч вилися.
Затужив мій ангел від даремності натхнень,
Від безвихіддя подій, ущерть знесилився.
Сів на камінь придорожній, так просидів день,
Крила знявши білосніжні, вмить насмілився.
– Хочеш в небо бірюзове? Забирай собі!
Політаєш стрімко між хмарин, розвієшся…
Я твоє рвання вподобав, навіть чую біль,
Понесу твій жереб, об льоди поріжуся…
Посміхнулася душа наївності з висот:
– Ні, не треба крил, нехай не згасне сяяння.
Тільки поруч йди, оце найбільша із щедрот,
Десь у снах столиких, хоч у диких мареннях.
Стало легше вірити в повернення весни…
Підморгнуло сонце між небес нахмурених.
Поступово мій хранитель у промінні зник,
Розбудивши в серці проліски зажурені.
20:38, 19.12.2017 рік.
Зображення: http://www.way2self.in.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
Я почти одичал без твоей красоты нереальной,
Словно странник, попавший под распри враждебных ветров.
Трудно красное с черным венчать на рулетке игральной,
Если с каждым броском выпадает ехидно зеро.
Только ставки не в пользу, конечно, встречают небрежно,
И меня, и кого-то другого, забрав фишек тьму.
Вот бы в небо взлететь наугад, пусть я в чём-то и грешен,
Надоело скитаться по жизни всегда одному.
Я почти одичал без лазоревых глаз ненаглядных,
Без тепла истощал, будто нежный цветок на снегу.
Сложно счастье позвать, отучившись от мыслей балладных,
Но и видеть грядущее врозь без тебя не могу…
17:14, 09.05.2017 год.
Изображение: http://gokkasten.co
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000734
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2023
Повільно впивалися в серце хвилини нашестям безжальним,
Під нігті, щоб муки тривали нестерпні щоразу довше.
Тортури без сумніву славні, з підтекстом своїм геніальним,
Терпи, Прометею сучасний, стогнати від болю не гоже.
Могло бути й гірше, хоч гірше навряд чи стерпіти можливо,
Самотність стерпіти, що душі чужі без кінця підселяла
У душу мою, ще й цькувала вночі, мов примара мінлива,
То надто живою була, то хворіла постійно і в’яла…
Але ще тримала в обіймах, які, мов залізні кайдани,
Впивалися в тіло, лишаючи смуги занадто багряні.
Мені хтось торочить про пекло, яке переходити дано,
Та я в нім живу кожен день, у потоці людському наявнім.
Живу, ігноруючи біль, назбиравши колекцію з марень,
Здебільшого теплих, де почерк надій ще читається чітко.
Де світ навздогін ще прокльонів не шле із відтінками кари,
Така благодать все ж надходить до серця не завжди і рідко…
21:25, 16.12.2017 рік.
Зображення: https://lenta.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Досвід прожитих років копошився в свідомості,
Начебто в’язень, але безкінечно весь час бунтував.
Що йому хист, він давно змайстрував із самотності
Кращу з поробок, відтоді відчув, що вона вкрай жива,
Мов Галатея, приходила снами величними,
Вабила так, що хотілося йти в паралельні світи…
Ти лиш поклич! Побіжу, хай і зовсім незвичними
Нетрями сніжними, кинувши все, до своєї мети.
Наче лавина з верхів’я, від сплячки розбуджена,
Ковдрою вкрию обіймів, щоб затишок був повсякчас.
Голос всередині вторить, що ти моя суджена,
Кожна клітина в тріумфі й обожнює це відчуття.
Кров закипає, розніжився пульс амплітудами,
Щиро закохане серце спроможне вдихнути Любов.
Навіть загублена мрія знайшлася, о чуда мить!
Знову в мені оселився відвертою радістю Бог.
18:46, 18.11.2017 рік.
Зображення: http://monalisalubi.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
Відчувши захист древніх мегалітів,
Душа пірнула в сяйво навпростець.
Сакральне диво, неповторне в світі,
Бажало зустрічі, ще й день простер
Дорогу Півдня, плавився в асфальті,
Пливли дерева за вікном авто…
Манили брили, бачені на шпальті
Проспекту в глянці, гулом мегатонн.
Немов минуле говорило вкотре
Не те, що нам насаджують з книжок.
Летіло епізодів птаство скоре,
І ось відкрився всіх епох зв’язок…
Сарматське море розігнало плескіт,
Повільно плівся мастодонтів ряд.
По черзі бачились часи далекі,
Були й такі, що їх збагнеш навряд.
Наприклад, постаті, які між гротів
Снували похапцем вночі і вдень.
Чи люди, чи прибульці, духи в плоті?
Відомо мало, слід лиш де-не-де.
Петрогліфом залишився у спадок,
Клинописом на камені застиг.
Питань ще більше, навіть від здогадок,
Навколо небувалий дощ інтриг.
Майстри колишні таврували скелі,
Знання свої нащадкам зберегли.
Сюди приходили через пустелі
Пророки, щоб навчитися з цеглин
Творити світ, розбивши тінь амбіцій,
З’єднавши Північ, Південь, Захід, Схід.
Росли в народі різні небилиці
Про центр пізнань і власний родовід.
Про віру предків, знищену попами,
Зґвалтовану жорстоко і не раз.
Про хрест тяжкий, що ми усі рабами
Повинні жити в нетрях, без образ.
Про кров пролиту, бідний мій народе…
Допоки будеш ти у реп’яхах?
Коли вже вийде назавжди із моди
Сплюндрована дорога, вкрай лиха?
Пішли видіння… Сховане майбутнє…
Замовкли мегаліти, знов наш час.
Мандрують в думці миті незабутні,
Женуть назад на перехрестя трас.
22:06, 04.12.2017 рік.
Зображення із власного архіву.
Кам’яна Могила — визначна пам’ятка древньої культури в Україні поблизу Мелітополя (село Терпіння) у Запорізькій області над річкою Молочною, державний історико-археологічний музей-заповідник. (http://7chudes.in.ua/nominaciyi/kamyana-mohyla/)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
Розкидає осінь листя золотаве,
На душі роздолля, мов ковтнув зорю.
Кожен атом спритно увібрав заграву,
Я, немов хмаринка, вкотре говорю:
Ось таке зі мною ти постійно робиш,
Майже непомітно для людей навкруг.
Не шукав ніколи я в обхід дороги,
Хай би що чекало, навіть стріли хуг.
Я ішов до тебе, дерся на вершини,
Переходив броди у потоках злих.
Ліз через колюччя дикої шипшини,
Вперто серцю вірив, що кінець імли
Вже не за горами, зазвучать октави,
Ті, що так леліяв, лиш для тебе склав.
Розкидає осінь листя золотаве
І мені шепоче ніжне й тепле «love».
22:15, 12.10.2017 рік.
Зображення: https://ru.depositphotos.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
Налаштуюсь на хвилю твою неодмінно
І частинкою сяйва по ній пробіжусь.
Хай усе негативне залишиться тлінним,
А на зміну йому прийде вир куражу.
Понесе, мов на крилах, далеко-далеко,
Небокраєм загравним назустріч вогням.
Відчуваю світила, їх збуджений клекіт,
Затамовую подих, жду виходу дня.
Він миттєво засліпить всевидящим оком,
Опромінить добротно, така в нього суть!
Ми сьогодні на рівних, я теж ненароком
Розповсюджую світло, у серці несу
Неймовірний запас радіацій шалених,
Подарований згусток буремних жадань.
Я на хвилю здіймаюсь, спалахують вени,
Закликає душа йти вперед без вагань.
22:33, 22.11 2017 рік.
Зображення: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
Ти причетна до сходження сонця гарячого,
Ніч пройшла й колісницю полагодив день.
Б’ють копитами коні, виходять із сплячого
Стану, жваво впрягай і тримайся лишень.
Щиро небо обійме, несуть понад хмарами,
Збруя сяє від вкраплень коштовних прикрас.
Гриви з жару-вогню, я лечу із примарами,
Може й сам вже примара, спиняється час.
Світить сонце всередині тіла розмашисто,
Пал нещадний, та він так потрібний мені.
Всю самотність у серці випалює начисто,
Щоб любов воскресала з плеяд пломенінь.
Ти – єдина стихія, що кров розтривожила,
Навіть більше, знайшла пошрамований скарб.
Він тони видає в лихоманці, ми зможемо
Світ для двох народити із вибухом барв.
20:07, 11.10.2017 рік.
Зображення: http://well-magic.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
А я – обираю Любов, проти кіпи встановлених правил,
Ніщо так не гріє, не вабить мене, як присутність твоя.
Що ти все ж існуєш в реальній подобі на аркуші яви,
Тобі подарую троянди червоні, мов кров, хай горять.
Або розшукаю тендітні, з кіно, орхідеї ванільні,
Нехай у магічному вирі під стелю нас здіймуть обох.
Збуваються мрії, їх вже не спинити у снах обопільних,
Що сталось – на краще, як кажуть в народі, дано на добро.
Дано, наче скарб, чи реліквію неба, покладену в душу,
Ціннішу шедеврів фарфору умільців династії Мін.
Я маю надію, котра проронила жагу невмирущу,
Відтоді Любов розгортає довершену хроніку змін.
23:13, 11.11.2017 рік.
Зображення: http://classpic.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
Хтось прибивав до хреста себе цвяхами й мучився знову,
Мучився довго, надіявся небо пробачить гріхи.
Небо мовчало, як завжди, капризно міняло обнови,
Нащо вникати йому у страждання чужі реп’яхи.
Хтось, вже прибитий, надіявся виключно вкотре на себе,
Цвяхи руками, своїми руками, виймав із хреста.
Падав додолу, стогнав, не приймаючи ввірений жереб,
Повз ледь живий, а позаду ламався в крові п’єдестал.
Хтось зализавши стигмати, запік їх пекельним металом,
Зріс над собою, неначе прозрів, мов позбувся почвар.
Бачив як люди ділили Добро метушливим загалом,
Білим і чорним безглуздям наївшись у вихорі чвар.
Хтось покладався на щось надприродне, розміщував зорі
Ближче до серця, любив лад у всьому, тим більше в думках.
Щирість давала можливість пливти у ріці неозорій
Шляху Молочного й сила була у зміцнілих руках.
20:44, 10.11.2017 рік.
Зображення: http://www.trinfinity8.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
Коли я піду між вогнів назавжди мандрувати,
За мене молитись не треба, я сам помолюсь.
Я власне чистилище знав, закодовані грати,
У них дивним чином утримував з пафосом лють.
Мене не шукай у світах, де знаходяться люди,
Там тільки химери й бездушне стремління нажив.
А ще – безпорадність надій, що сумують усюди,
Куди не поглянь, зостаються лишень міражі.
Покликання щире нікому, на жаль, не потрібне,
Слова, наче листя, пожовкли й опали давно.
Або ярликами вдалися у лестощах срібних,
Якась мімікрія… Комусь розпізнати дано
І стати на захист глибинної пам’яті предків,
Хай важко це буде, та мусить душа чути пульс.
Коли я піду мандрувати до зір осередків,
За мене молитись не треба, я сам помолюсь.
21:29, 24.10.2017 рік.
Зображення: http://light-of-angels.ucoz.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
Не стоит брать судьбу взаймы
И то, что мы с тобой не вместе.
Не время, средь иных нашествий,
Стремиться к почестям немым.
Когда в пространстве тишины
Витает пристально затея,
Присутствие твоё лелеять,
Наивно веря в квант весны.
12:26, 09.03.2017 год.
Изображение: http://interserfer.blogspot.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000335
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.12.2023
Тільки ти одна спроможна мій підняти настрій,
Завжди влучно глянеш в очі, мов малюєш знаки.
Гріють душу гліфи, в серці – хризантеми й айстри,
Що зростають стрімко, барви вносять для наснаги.
Наче б осінь спить надворі, вже не знайдеш квітів,
Голизна відверта й мряка, мовби потойбіччя…
Пари слів достатньо, щоб від щастя захмеліти,
Тільки ти одна спроможна вбити протиріччя.
Маєш владу наді мною, в той же час на пана
Обертаєш ти мене, на пана над панами.
Я неначе зовсім інший, щось величне дано
Осягнути й берегти кохання поміж нами.
Тільки ти одна спроможна легко й дуже просто
Світ навколо заквітчати, перейняти грози.
Дивний затишок створити, оживити простір,
Тільки ти одна спроможна мій забрати розум.
19:46, 08.11.2017 рік.
Зображення: http://www.xrest.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
Не боюся я зовсім тебе, о моя Немезидо*!
Я прискорююсь швидко і миттю сповільнююсь теж.
Я чекаю на тебе давно, вже портали відкрито,
Не сплюндруєш планети мої, їх навік не зітреш.
Не боюся пришестя комет – флібустьєрів нещастя
І тяжіння твоїх, навіть, дуже нещадних стихій.
Ще побачимо в кого перлина у серці найкраща,
Хто з нас має орбіти звичайні, до впливів хиткі.
Не боюся я зовсім тебе, о моя Немезидо!
Я тримав курс величний так чітко, летів між світів.
Мій заряджений вітер невтомно трудився над літом,
Щоб готовим я був до появи твоєї в житті.
Не боюся колапсу в душі, знов скануючи простір,
Надновою ми станемо разом від доторку сил.
Тож приходь в мої сни, чи відразу яскраво у гості...
І дарунків не треба мені, буде досить краси.
21:21, 08.10.2017 рік.
Зображення: https://www.goodfon.ru
*Немезида (також Зоря смерті) — гіпотетична зоря, червоний, білий або коричневий карлик. Вперше гіпотеза про Немезиду була сформульована 1984 року: вважалося, що вона обертається навколо Сонця на відстані приблизно 95 000 а. о. (1,5 світлових роки), дещо далі хмари Оорта. (Вікіпедія)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Ніхто не знав, що на душі було у Майстра,
Кого він серцем так окрилено шукав…
Чи може Музи повів, чи ту зустріч завтра,
Котру створив разів із сто в своїх думках?
А може щастя приголомшливе пришестя,
Таке, щоб вибухом чуттів зірвало дах!
Як грім на яснім небі… Хай проміння пестять
Теплом і світлом квіти, як він це жадав!
Ніхто не знав, що на душі було у Майстра,
Про що він марив, скільки прикрощів схопив…
Кому горіла в серці незгасима ватра,
Що біль встромляла, мов трояндові шипи.
А він творив, вже звикся до такого стану,
Навчився навіть у собі цькувати хіть…
Сам й не чекав, що всі льоди отак розтануть,
В минуле візьмуть тінь кайданів лихоліть.
20:24, 07.11.2017 рік.
Зображення: https://elenadudina.deviantart.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Хіба ж на тебе можна надивитися?
Коли тону в очах, коли іду на дно…
Коли пізнав зорі шалені китиці,
Коли упала перша плитка доміно
Самотніх буднів і штурнула пафосно
Наступні плитки, аж забило дух!
Нівроку дія, ти всміхнулась радісно,
І дощ набридлий на душі ущух.
Мій світ велично сяє, скоро зміниться,
Блищить роса, неначе діамант.
На тлі долоні знову доля-мрійниця
Вкладає сенс, а я, мов хіромант,
Читаю код, це вже не нісенітниця!
Дивлюся в очі, ледь живий від чар.
Хіба ж на тебе можна надивитися?
Усе б віддав, щоб твій вдихати шарм.
20:41, 06.11.2017 рік.
Зображення: http://flywithmeproductions.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Хочу негайно тебе цілувати грайливо,
Без перебільшення, десь поза межами сну.
Хочу кохання розкішну з принадами зливу,
Щоб увірвалася в серце, в мою глибину.
Хочу пророчого дива чудову палітру,
Тільки таку, що утворить пейзаж там, де ти.
Навіть дістану привіт від легенького вітру,
Що намагався від мене так стрімко втекти.
Ніжно тебе пригорну, ти приємна на дотик,
Мов зачарований, я не підвладний собі.
Знов крадькома все шукаю твій погляд, і в соте,
Прагну тебе цілувати скоріш, хоч убий!
19:36, 04.10.2017 рік.
Зображення: http://misseva.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Ты меня одинокого крайне, любви не нашедшего,
Может, вспомнишь однажды,
немного под вечер взгрустнув.
Зажигал я тебе бесконечность огней сумасшедшую,
Разрывая на части звенящую в сердце струну.
Иногда, при растущей Луне, вновь предчувствуя тайное,
Ты на небо всё смотришь, мечтая меж звёзд полетать.
Заарканю тебе я Вселенную – радость случайную,
Утопает она в первозданных и ярких цветах.
Ты меня одинокого крайне, как прежде, отшельника,
Приюти хоть на миг, мне наскучила музыка льда.
От душевной тоски рассупонилась в мыслях истерика,
И хоронит живьём, забирая жестоко года.
22:30, 30.04.2017 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000160
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.12.2023
Ще на крок ми стали ближче до любові,
Ще на крок, а може навіть вічність ціла
Заховалась десь між нами у клубкові,
Чистих вражень серця, де вогні зуміла
Розкурити так, мов створена для цього,
На хиткому мості з вітром розмовляла.
Ми ступали, зважуючи кроки, з Богом,
Нас вело натхнення до роздолля палу.
Ще на крок… Змістились знаки Зодіаку,
Ще на крок і неможливе вже реальність.
Час спини, торкнися, ось найкращий ракурс,
Ми удвох з’єднали наші зорі дальні.
Ще на крок ми стали ближче до любові,
Ще на крок, це дійство справді надважливе.
Повернувся з вирію кохання повів,
Ще на крок наблизив воскресіння дива.
21:27, 03.11.2017 рік.
Зображення: http://picolove.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
Движутся планеты в невесомости,
Может, вопреки законам сфер.
Дайте мне решить проблемы с робостью,
Дайте из души изгнать химер.
Рьяно очень оплетают теменью,
Но в своих стремлениях – слабы.
Нет порядка в их досадном племени,
Только крики, вздыбленная пыль.
Эй, ребята! Хватит сны навёрстывать,
Выходи на свет по одному!
О! Да вы такие разношерстные…
Скопище в терзаниях от смут.
Движутся планеты в невесомости,
Солнце, как пастух, их – поводырь.
Свет желанный, бич для безысходности,
Топит лики каменной воды.
Я – ничей слуга, я – птица вольная,
Распри не по мне, во мне – добро.
Атомы бунтуют недовольные,
Но крепчает от ранений бронь.
Ауры, познавшей радиацию,
Звёзды в небе – сестры, слышу плач.
Цепко держит, душит гравитация,
Но спасу вас от жестоких плах…
12:51, 08.10.2017 год.
Изображение: http://fanaru.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000061
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.12.2023
Відвертими дорогами ми йшли назустріч зморені,
І через споглядання зорь отримували щем.
На осліп йшли, й на радощах, чекали вдало створені
Гаразди для душі всілякі й щастя під дощем.
Кричуще серце похапцем ховалося за обрієм,
Ступаючи в незвідане, молило про любов.
Ми йшли вперед і марили, були безмежно хворими,
Хворіли один одним, час позичивши у борг.
Не треба ліків-заздрощів, не треба слів у судженнях,
Нас двоє на планеті цій, де змін коловорот.
Мій хіт-парад освідчення приніс гран-прі заслужено,
Я мріяв лиш про погляд твій, найбільшу з нагород.
Відвертими дорогами ми йшли удвох закохані
І серце відчувало звабу, розливавши хміль.
Лишень для нас феєрія, ще й зорепад сполоханий,
Під небом щастя пристрасне, що лине нізвідкіль.
18:42, 08.10.2017 рік.
Зображення: http://vality.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023
Зазвучали клавіші роялю у душі принадно,
Це до них торкнулася ти поглядом своїм.
Полилась мелодія із відзвуком доладним,
Водоспадом через край, і ось він мій Гольфстрім.
Розливається у серці, полонить безмежно,
Як я ждав цю повінь, мов пустеля щедрий дощ!
Ти торкаєшся до клавіш дуже обережно,
Проростають фарби ярі з монохромних товщ.
Неземне блаженство огорнуло всі ландшафти,
Кожен закуток душі, немов зродився знов.
Одягнув найкращі, стильні й новомодні шати,
Навіть я себе неначе у собі знайшов…
Шириться мелодія, звучить аранжування,
А слова самі приходять й туляться до нот.
Пригорнулося до тебе і моє кохання,
Обіймає дуже ніжно поглядом давно…
13:22, 29.10.2017 рік.
Зображення: http://www.zastavki.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
Від Альфи й до Омеги, не втрачаючи деталей,
Обожнюю твою присутність між усіх людей.
Нарешті вість прийшла з відкритих Всесвітом реалій,
Віднині я щасливий вкрай, навколо дзвін чудес.
Мандрую подумки до величавих горизонтів,
Ще й небом, назбиравши повні пригорщі сіянь.
Чаклує осінь прудко, творячи принади жовті,
Від золота цього свічуся з нею, звісно, й я.
Від Альфи й до Омеги, розпізнавши вроду гарну,
Невтомно марю лиш тобою, змінюю світи.
Торкнися пульсувань моїх, ми вдвох розіб’єм карму,
Що нас тримала міцно в грізнім рабстві самоти.
А далі – все, що хочеш, навіть мрії фантастичні,
Яскраве Сонце на долонях, руки лиш підстав.
Візьму веселки барви, ще й знайду слова магічні,
Дістанусь серця і дозвусь… Бо я тебе так ждав.
22:17, 01.10.2017 рік.
Зображення: https://www.thinglink.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
Откуда берутся стремления яркие,
Которые свежесть несут сквозь года?
Так трепетно мысли ложатся подарками
На луч вдохновений, где сердце отдав,
Сплетаются чувства в рисунки абстрактные,
Порой очень чётко, порой – не поймешь.
Пытаюсь предвидеть подсказки антрактные,
В сюжетах обычных, где слаженно дрожь
Усилит грядущий спектакль креативностью,
Затертую пьесу допишет меж строк.
И выйдет душа из суждений наивности,
Откроется миру, впитавши добро.
Ликуют событий фанфары звучащие,
Виски принимают небесный кураж.
В крови эндорфин опоил настоящее…
Откуда взялась эта встречная блажь?
«Летучий Голландец» на Землю Великую
Свой курс проложил, и волна не собьет.
Скитание в прошлом, любовь как реликвию
Теперь бережет и стремится на взлет.
22:10, 23.09.2017 год.
Изображение: https://www.look.com.ua
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999935
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.12.2023
Солодкий аромат твоїх нових парфумів,
Нахабно греблі рве самотнього життя.
Дає натхнення чистий здичавілий струмінь,
Живу енергію весни в серцебиття.
Ти – радість днів, ти надзвичайна жінка в світі,
І небом створена для щирих милувань.
Я вдячний долі за дарунки розмаїті,
Коли в обіймах ти – бажаю святкувань.
Лечу з тобою й теплі висхідні потоки
Тримаю міцно, наче птах на висоті.
Немов у снах, та я щасливий на всі боки,
Ти шлях вказала у заграви золоті.
Солодкий аромат твоїх нових парфумів,
Звабливо-ніжний, так полонить і п’янить.
Здіймає силу в кільканадцять тисяч струмів,
Усе навкруг квітує, йде наосліп мить.
21:48, 30.09.2017 рік.
Зображення: http://posekrety.ru/stilnie-sekrety
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
Ангелы рождают демонов, демоны рождают ангелов,
Всё всегда взаимосвязано и всё всегда предрешено…
Вечность мнима, кратковременна, всюду бесконечна, заревом
Взрыв неистово несла, бросая к звездам хаоса зерно.
Главных отрицаний времени, светлых, но слепых, без выбора,
Падших, но несущих свет в глубины перечёркнутой души.
Трудно воссиять над племенем, сагу рассказав навыворот,
А еще труднее – выдернуть невежды заостренный шип.
Ангелы ведь в чем-то демоны, демоны все те же ангелы,
Каждый бог по-своему и каждый льдом пытает изнутри.
Им жестоко кем-то велено жечь миры нейтронным факелом
И творить с нуля миры, принявшие разгул последних тризн.
Но бывают встречи редкие, ангелы познают демонов,
Распри приумолкнут, станут чуть спокойней взгляды в синеве.
В цепи добровольно крепкие силу закуют намеренно…
Первый вдох познает с криком новый и безгрешный человек.
18:12, 28.08.2017 год.
Изображение: https://wolfiemoonsong.deviantart.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999867
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2023
Ми ще сьогодні не віталися очима,
Ще не казали один одному «люблю».
Так палко мріяли й була на те причина
Вже чули музику, навколо тихий блюз.
Ми ще сьогодні не підвладні атмосфері,
Все ще вагаємось у мандрах неземних.
Хоч доля пристрасно у трепетній манері
Сплітає душі, мов звільняючи із криг
Метеликів, які злітали, змігши крильця
Свої розправити у царстві чарувань.
Як добре буде цій феєрії відкриться…
Тримати щастя, що Всевишній дарував.
Ми ще сьогодні не торкалися очима,
Ще не віталися, лишень спіймали час.
Серця в дуеті, хай між них ще гра незрима,
Єднали ритми часті в дивовижний джаз.
22:02, 29.09.2017 рік.
Зображення: http://animation.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
Я – жрец невидимого всеми храма,
Прошедший мысленно тайфун огней.
Меня влечёт так сильно панорама,
Где ночь и день в объятиях, извне
Струится ток, во всём не идеален,
Но вены крепнут от тирад частиц.
Я знаю мантры, мне их прививали,
Подчас внедряли с кашей небылиц.
Немного грустно, самость вскроет стужу,
Опять направит на борьбу с собой.
Кристаллы снега чинно режут душу,
А тело рвётся с лихорадкой в бой.
15:20, 01.07.2017 год.
Изображение: http://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999803
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2023
Хвилини з тобою, немов жвавий вітер,
Летять невгамовно кудись в далечінь.
А серце стрибає, до звершень відкрите,
Шукає твій погляд і вдень, і вночі.
Це вже не забава, це навіть не примха,
Це вже й не потреба, це те, що не спить.
Пекельна залежність, обпалює стиха,
Роз’ятрює грізно й відверто – «Люби!».
Нема порятунку, та я звісно радий,
Що ти так нещадно плюндруєш мій світ.
На місці пожарин, уже в сто каратів,
Коштовності сяють, мов зорі нові.
Пекельна залежність – від янголів зілля,
Скуштуєш – загинеш, від снів утечеш.
І оком не кинеш, коханням наділять,
Терпке божевілля підселять без меж.
20:32, 19.09.2017 рік.
Зображення: https://www.psyh.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
Отучи меня быть налегке в своих грёзах,
Надоело на месте отчаянно ёрзать,
Вновь воруя твой взгляд,
Уклоняться тайком
От него, расскажи как искристым огнём,
Утолить оголтелую жажду, живьём
Хоронить невпопад
Мысли, ставя на кон
Даже вздох, возвращаясь однажды к истокам,
Может, в чём-то, конечно, я верю пророкам,
Только жду перемен,
Невзирая на быт.
Отучи меня ждать, если смысл заржавел,
Сколько раз я от боли душевной немел,
Но вставая с колен,
Не бежал от судьбы.
21:03, 04.06.2017 год.
Изображение: http://alldiff.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999711
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2023
Не віддам я тебе, навіть, цілому світу,
Не віддам вже нікому, ти – серце моє.
Ніжний янгол, даруєш квітками увиту
Вкотре душу і небо без хмар осяйне.
Не віддам, щоб не сталося, вірю у диво,
Крізь життя чорно-біле ти колір несеш.
За тобою весна розгорілась бурхливо
І сідлає між зорь вже Пегаса Персей!
Не віддам я тебе, о моя Андромедо,
Ні вітрам божевільним, ні хтивому сну.
Ні байдужим до щастя колючим прикметам,
Що живе без вагань, як завжди, полоснуть.
Не віддам я тебе, наче скарб найцінніший,
Затулю від постійних зурочень атак.
Ти – мій голос, що рветься на волю із тиші,
Я тебе не віддам, я без тебе – жебрак…
20:45, 05.09.2017 рік.
Зображення: http://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
Трудно быть ангелом, небо жестоко бросает на землю,
Встать и сиять, но вокруг однотипность бездушных слепцов.
Сколько же их унеслось навсегда, а иные всё дремлют,
Есть и такие бродяги, которых сжимает в кольцо.
Прыткая тьма, постоянно третируя алчностью слабость,
Там не на шутку амброзия страха питомник зажгла.
Стоит ли ждать наводнений добра, культивируя храбрость,
Если в сердцах ненасытных хоромы построила мгла?
Трудно быть ангелом, даже лелея до одури массы,
Сильно желая прозрений от сна, выбиваясь из сил.
Но излечить невозможно заразу – симптомы проказы,
Хоть лепрозорий заблудших овец ты давно уж простил.
Трудно быть ангелом в мире подлунном, внимая заветам,
Только кому здесь нужны многоточия вписанных догм…
В небе чужой для своих, на земле – в состоянии ветра,
Вроде огня властелин, но от боли сердечной продрог.
18:52, 03.06.2017 год.
Изображение: http://smartblog.kz/2016/07/23/padshiy-angel-photoday/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999619
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.11.2023
У нас усе вийде, у нас усе буде…
І сонце на двох, і галактики спів.
Ніщо не завадить зігріти наш грудень,
Ніхто не зупинить потік, що кипів.
Мов магма гаряча, зринаючи з серця,
Вплітаючи в німб нашу спільну мету.
Нехай то солодку, подекуди з перцем,
Десь трішки гірку, та одначе, не ту,
Що хтось зрозуміє, втрачаючи розум,
Тим більше збагне незбагненну любов.
Шукай її в фільмах, у вірші, у прозі,
Споріднені душі цілуються знов.
У нас усе вийде, у нас усе буде…
І день неймовірний, і зоряна ніч.
Народжене диво вже б’ється у груди,
Зростаючи стрімко в моїй глибині.
22:46, 01.09.2017 рік.
Зображення: http://www.9355.ru/articles/art_5
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
Выбираю тропу, что ведет напрямик и без брода,
Не ищу самых легких, известных до камня дорог.
И пускай повезет, хоть ползком, мне осилить порог,
По отвесной скале, между козней безликой погоды.
Под стихией воззрений, на плахе душевных реалий,
Где судья – дерзкий ум, обещает сдать волю в ломбард.
Только грош им цена, обещаньям, они невпопад,
Если все орхидеи на сцене оконной завяли.
И хрипит дико сердце, познавшее тока амперы,
Открывая себя для удач огранённых мечтой.
Покидаю свой остров пустой, пусть порадует шторм,
Вознесет над волной дряхлый челн, мне приелись пещеры.
Что скрывали дневные забавы от мыслей бредовых,
Лишь сухарик надежд оставляя порой для огня.
Иногда, как таблетку, чужое заставив принять,
То кнутом угощаясь, то пряник съедая медовый…
21:35, 31.05.2017 год.
Изображение: http://www.psychologos.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999479
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2023
Приємно бачити тебе, приємно, і відтак,
Неначе Фенікс у мені розправив крила.
Над світом левітую, пульс знаходить власний такт,
Звучить мелодія, що браму в час відкрила.
Секунди збіглися при зустрічі у Всесвіт мрій
І щось величне зронить миті у коралі.
Душа вбрання наділа знову – ніжний блиск зорі,
Це вже не сон, це дещо інше – із реалій.
Приємно поглядом торкатися твоїх очей
І ковзати рельєфами бажань, й горіти.
Від звабних імпульсів у серці щирий хміль пече,
Зіходить нанівець журба, буяють квіти!
13:06, 14.08.2017 рік.
Зображення: https://www.youtube.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
Наступит время важной встречи на закате,
Тот миг, который очень ждут всю жизнь подчас.
Когда домой вернутся после боя рати,
А тех, кто пал навек, пусть освятит свеча.
Быть может, вспомнят о минувшем мракобесье,
В пустых делах найдут какой-то тайный смысл.
И все причины тёмных дней различных версий,
Исчезнут разом, грязь с гордыней резво смыв.
Пройдут года, и, может, люди повзрослеют,
Возможно, алчность молча сложит арсенал.
Душе подвластен мир, ведь души не стареют,
Им все известно, даже собственный финал.
9:31, 22.05.2017 год.
Изображение: https://frecklefacedirishbeauty.wordpress.com/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999410
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2023
Не грайся зі мною в любов, прокрадаючись мавкою снами,
Навіщо тримати на відстані диво, коли все одно
Твоя гравітація краще, ніж просто події між нами,
Вона, наче камінь, потягне щосили свідомість на дно.
У темні глибини, де відчай з надією вдвох шаленіють,
Де пульс атакований знову, помре і воскресне за мить.
Я зорь голіруч доторкнувся, відтоді вже голосно мрію,
Топи, не топи, б’ється серце, щось ніжне у ньому кипить.
Не грайся зі мною в любов, нам не личать миттєві азарти,
Безцільне стремління, що струмом болюче уразить єство.
Твій погляд для мене безцінний і космосу цілого вартий,
Дарма, що розлуки випалюють серце пекельним тавром.
Облиш мандрувати на темному боці примарних ілюзій,
Знаходячись вкотре в думках у моїх, що летять нізвідкіль.
Давай ми підпишемо мир і відкриємось більше, ніж друзі,
Або назавжди відпусти, вже несила терпіти цей біль.
18:45, 20.07.2017 рік.
Зображення: https://www.tumblr.com/search/maryna
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
Мы чувствуем нити астральных частот,
Которые крепко к себе привязали.
В биениях сердца – созвучие нот
И взгляд за черту в эпицентр аномалий.
Спешим, первобытность желаний зовет,
Но в гуще кофейной не стоит копаться.
Изложен давно наш кармический свод,
А мы, как и прежде, в одеждах паяцев.
Навек… Режет бритвой острейший вопрос:
Зачем второпях мы друг друга теряем?
И больно рукам от шипованных роз,
И горечь в душе, удаленной от рая.
17:44, 17.04.2017 год.
Изображение: https://www.ranibu.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999334
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2023
Щастя билося стрімко у вікна, не чули, не знали…
Лізло в двері зачинені, марно, знесилилось вщент.
Мов навпомацки, ледь у шпаринки найменші пробралось,
На столі був комп’ютер робочий, а в нім – Інтернет!
Враз мережі привабили, наче сирени із міфів,
Упірнуло, застрягло в сплетінні нулів й одиниць.
Довго борсалось там, нагадавши у чомусь Сізіфа,
Та чужим і покинутим знову було, без границь.
Щось творили не зовсім людське, мов сліпі, голограми
Закодованих просто самотніх, без обрисів душ.
Хтось знервованим був, хтось шукав лише спокою храми,
Десь були і такі, хто розмазав накладену туш.
Щастя плакало з ними, блукало і спокій шукало,
Вже здавалося зайвим і тут – серед диких мереж.
Тільки, раптом, щось світле й святе між людей обізвалось:
«Я кохаю тебе», а на зустріч – «і я тебе теж»…
17:38, 05.07.2017 рік.
Зображення: http://alldiff.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
Увійду в твою кров, наче вірус нестримно-пекельний,
Розігрію аорту і вибухну в серці як слід.
Розгоню в капілярах лавини отрути ретельно
Не тремти, це любов відкриває портали ясні.
У майбутнє, галактика кличе обох поіменно,
Ожила Андромеда в душі, ще й поглинула мить.
Не питай, навіть пошепки, чом розходився буремно
За тобою впадати, чому затуляю крильми?
Притулися, тримайся, ми разом народимо сяйво,
Обереги на варті, нам в поміч шалені вогні.
Дихай глибше, на повну віднині, облиш усе зайве,
І не бійся літати, віддавши себе вишині…
14:06, 02.07.2017 рік.
Зображення: http://cloudberrystudio.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
Дождь собрал черноту где-то в тучах свободных,
Метко капли швырнув об оконный проём.
Словно Морзе тона на стекле и подобно
Программисту, послание правит своё.
Вновь кодирует в память какие-то фразы,
Чрезвычайно сжигая былые мосты.
Сводит снова жестоко конфликтами разум,
Успевай только мыслить, вновь коды остры.
И мечтать о взаимной любви троекратно,
Возвещая себе цель невидимых грёз.
Кто тебя поведёт на сражений превратность?
Может сдавленный крик у погибших берёз?
А возможно, желание просто прижаться
К одуренью красивым и влажным губам.
И дышать полной грудью, на небе рождаться,
На зубок заучив код, что сложит судьба.
21:39, 14.11.2016 год.
Изображение: https://www.goodfon.ru/wallpaper/dozhd-kapli-steklo.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999219
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.11.2023
Вопреки сумасшедшим терзаниям холодом вьюги,
Уходя повсеместно из прежних берлог навсегда,
Дико выла душа, разорвавши сознанья кольчуги
И металась под светом, который дарила звезда.
Не комфортно ей было ни в тех, ни в других очертаньях,
Нулевые отметки душили зловещей струной.
По-особому как-то хрипели слова из гортани,
Но опять замирали на плоскости сдержанных снов.
Так хотелось растаять, навеки взойти к поднебесью,
Утончённо украсив межзвёздную пыль, как факир.
Стать немеркнущим светом, благою раскинувшись вестью,
Принести дождь добра в еле дышащий сумрачный мир.
11:55, 21.04.2017 год.
Изображение: http://znaniya-sila.narod.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999161
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.11.2023
Сто сорок сім думок, і як одна, про тебе,
Неначе світ замовк, немов би кинув жереб.
Пройти по лезу знов, секунди не вагавшись,
Без зайвості розмов, але і не мовчавши.
Дістану в надрах снів загублені кларнети,
Думок сто сорок сім, мелодії до злету
Готові і летять, хіба ж їх тут зупиниш!
У серці – Ренесанс, всі ожили картини.
Я чую у собі енергій ніжні дзвони,
У повісті новій ніхто сльози не зронить.
Думок сто сорок сім про щастя довгождане,
Нехай у мріях, втім воно таке бажане.
Сто сорок сім думок, мов зорепад блискучий,
Пробуджують весну, я так за нею скучив!
Думок сто сорок сім, прийшли з небес високих,
Мов радісний Гольфстрім, немов кохання дотик.
11:27, 02.07.2017 рік.
Зображення: http://outloud2012.blogspot.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Ти мені потрібна, мов повітря,
Навіть більше, наче тепла кров.
Час жбурляє марення на вістря
Снів, не зможе з картами таро
Ні ворожка розгадати дійство,
Ні пекельні прояви почвар,
Що ведуть своє єхидне військо,
Через душу, розмітавши барв
Пречудовий розмаїтий всесвіт,
Навкруги лиш плями чорноти.
Тягнуть тіні заржавілий безмін,
Щоб відважити сумний мотив.
Ти мені потрібна як ніколи,
Розгони оцей брудний бедлам.
Я стомився у стремліннях кволих
Розгрібати непотрібний крам.
20:42, 21.06.2017 рік.
Зображення: http://www.xrest.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023
Исходящие мысли блуждают в пространстве,
Много фактов случайных в себя пропустив.
Где-то виден пожар, где-то – призрак коварства,
Иногда тихий плач без огня перспектив.
Почему недружны люди нашей планеты?
Что мешает друг друга в быту возлюбить?
Может, идолы мнимых в газетах портретов,
Отравившие пульс вездесущей судьбы?
Растекаются мысли, как лава с вулканов,
Пласт неверий твердеет от внешних помех.
Поздно прошлым дышать и зализывать раны,
Коль ты в мире живешь с указателем «грех».
21:32, 02.04.2017 год.
Изображение: http://www.liveinternet.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999110
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2023
Мешает людям глубь стереотипов,
Мешают мнения об этом и о том.
Сошла на нет, вне спора перспектива,
В душе оставив несогласия фантом.
Без слов отдав на чьё-то растерзанье
Резные чётки мыслей в трепете идей,
Бросают люди первоцвет сознанья,
Не видя попросту вокруг себя друзей.
И только с виду множа параллельность,
Идущих рядом, верных истине сердец.
Себя теряют люди, как известно,
Истратив силы, веру, истощав вконец.
А нужно было бы утроить радость,
Огонь желания в реальность превратить.
Беречь призвание своё и взгляды
И что дано от Бога, то всегда любить.
11:56, 05.11.2016 год.
Изображение: http://www.tekrami.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999032
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2023
Життя не вистелене килимом, а повне битим склом,
Куди не йди поранишся, фарбує гострі скельця кров.
А нам любити хочеться від марення нічних заграв,
Стань ближче, хоч на крок, молю, бо хтось вже вкрав
Між нас весну, розмріяну і гарну, схожу на спектакль,
Відкриту для шалених дійств, де все ґрунтується на «так».
Фантастика? Та годі! Скільки ще терпіти біль від ран…
Розлуку скуштувавши прикру, може знову тарарам
Розбурхаємо в серці? Хай самотність йде під три чорти!
Для мене так важливо знати, що жива й здорова ти.
А решта шляху, хоч і вистелена вкотре битим склом,
Не варта відчуття, коли в душі закоханій тепло.
14:06, 10.06.2017 рік.
Зображення: http://do100verno.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
Та живе до Сонця тягнеться усе ж невпинно,
Переходячи крізь простір, час і, навіть, млу.
Так любов моя до тебе лащиться постійно,
Хоч навколо біль нічний із присмаком відлунь
Суєти фрагментів снів, нейтронних митей-пазлів,
Де малює квіти феєричні хтось близький.
Мимоволі серце кличе у морзянці частій
Лиш твого пришестя вкотре, як порив різкий
Сили вітру, щоб сплюндроване життя воскресло,
Наче Фенікс, розігнало тугу й німоту.
А на небі жде веселка, подолавши безлад,
Прикрашає душу мрійну радісним тату.
16:32, 04.06.2017 рік.
Зображення: http://vmir.su
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
Переходячи швидко від думки й до думки,
Ще й невпинно мандруючи краєм подій,
Озивався мій світ, дуже радісний, лунко,
Небувалим теплом дивував навздогін.
Озирнутися прагнуло серце і вперто
Щось торкалося ніжно мого забуття.
Намагалося диво створить на мольберті,
Що єдиним лиш словом зоветься – життя.
20:37, 02.02.2017 рік.
Зображення: https://www.goodfon.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
Я тобой неизлечимо болен,
Несмотря на внешний полусон.
Одному не выбраться на волю,
Не узнать всех радостей резон.
Не понять сюжетов воплощений,
С каждым шагом возрастает боль.
Столько было на костре сожжений,
Что к тебе закалена любовь…
Не боюсь я гроз, пусть даже сильных,
Не страшны лавины снежных гор.
Если рядом ты, пускай в мобильном
Телефоне, вновь в душе – фурор.
Безнадёжно гибну в мощном поле
Притяженья нежной красоты.
Я тобой неизлечимо болен,
В лихорадке мыслей только ты.
18:28, 23.04.2017 год.
Изображение: http://comandir.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998843
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2023
Тобі пишу свої вірші, неначе каторжник закутий,
Думки, мов камені дроблю, в словах шукаю самоцвіти.
І знову вибухи в душі, зізнання, прикрощі, спокути…
Сміюсь, ридаю і люблю, вирощую тендітні квіти.
Блукаю в нетрях німоти, в багнюці порпаюсь страждання.
Ніяк не впорати щабель розбутих снів, а десь далеко
Я чую радісний мотив, вже повний нотами кохання.
Воно – розбещене цабе, так зверхньо розбиває глека.
Чекає скільки ще терпінь закладено в мені від Бога.
Коли вщент спалені мости впадуть назавжди у провалля.
Помре, нарешті, вправна тінь, звільнивши вибрану дорогу.
До тебе з виру самоти, з полону світу задзеркалля.
21:21, 23.05.2017 рік.
Зображення: http://poradum.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
Передав сообщение мысленно,
Обниму еле слышно тебя.
Что любовью зовётся, то вызрело,
Мир внутри восхищеньем объят.
И реакция вовсе не старится,
А напротив – горит без конца.
Словно малый ребенок играется,
Мне напомнив опять мудреца.
Слышен стук убыстрённой прелюдии,
Он похож на шальной метроном.
Занесите подарки все в студию,
Пусть расходятся люди кругом.
Мне сигналит в мозгу провидение:
«Вот он шанс, за него и держись!»
Я не спорю, ведь ты – наслаждение,
Так случайно согревшее жизнь.
Обожаю тебя каждой клеточкой,
Даже мрачный пейзаж не претит.
Я сгораю огнём, моя девочка,
Ты имеешь влекущий магнит.
12:10, 01.12.2016 год.
Изображение: из Интернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998813
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.11.2023
Нахнюплений день засіяв на всі боки,
Коли ти ввійшла, мов царівна з казок.
Ще й порухом вій відшукала глибокі
Бажання душі йти крізь весни разом.
Мій пульс шаленів, зупиняючи подих,
Кортіло літати, й не дивно в ту мить!
Немов божество, ти сиділа навпроти,
Даруючи погляд, що крутить шторми.
У серці моїм, все кружляють навколо
Вогні неземні – світлячки почувань.
Принада твоя до безумства зразкова
І варта того, щоб пірнати за грань.
Нести у світи процвітаючий промінь,
Народжену сагу про щастя для двох.
Де щире кохання у вирі симфоній,
Відкриє початок найкращих епох.
19:46,17.05.2017 рік
Зображення: http://www.thebridalbox.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
Спрячь, зима, прошу, свой меч катану*,
Я не враг тебе в замерзшей полумгле.
Просто сердце хочет, залечить все раны,
Воспарить под небом, радуясь земле.
Знаю, очень трудно скрыться за обличьем
Тысячи надежд, их тайной в недрах лет.
Но они летают, словно стаи птичьи,
Уходя от взора, отыскав момент.
Будоражить мысли меж снегов колючих,
Разрывая в клочья яркий свет мечты.
И когда он будет долгожданный случай
Примириться страстно с болью, что так чтит?
Первый и последний путь озябших истин
В тридесятом царстве инея и льда.
Спрячь, зима, катану разнородных мистик,
Собрала ты в сердце всей печалью дань.
12:47, 10.10.2016 год.
*Катана – длинный японский меч.
Изображение: https://people.desktopnexus.com/wallpaper/2107127/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998716
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.11.2023
Навіщо ти складаєш
Маршрути безкінечні?
У сни мої самотні
Все входиш, крізь літа?
Ти в небо закликаєш,
А я – так недоречно,
Закутий ще морозом,
Нагадую кришталь.
Ти швидко намагалась
Дістатися до серця,
Знайти там блискавиці
На дні шалених прірв.
Та складно щось відчути,
І як завжди ведеться,
Пізнати мелодійність
Найкращих в світі лір.
Облиш чекання марне,
У будь-якій із версій,
Коли журба довкола
Звела ряд перепон.
Візьми, якщо бажаєш,
Мою любов за безцінь,
Зігрій в обіймах теплих
Чи проведи ремонт.
20:41, 06.05.2017 рік.
Зображення: http://forum.amur.info
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
Скажу тебе нежное слово «люблю»,
Каприз мимолетный в слабеющем мире.
Прими от души мной написанный блюз,
Он чинно в признаниях сыгран на лире.
Я ждал эту милость две тысячи лет,
Подобно тому, как древность седая,
Ждала средь камней свой великий момент
Открытия смысла изгнаний из рая.
А может, возврат на небесную гладь,
Раскидистым эхом влюбленных мечтаний.
Дороже твой взгляд всех на свете услад
И час венценосный на линиях длани.
Раскроет богатство прелюдий и сцен,
А главное, роспись желаний крылатых.
Я весь состою из мельчайших антенн
И каждая нерв, лишь тобою объятый.
12:13, 26.11.2016 год.
Изображение: http://usiter.com/post.php?mir=30441
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998638
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2023
Нелегко слова підібрати потрібні,
Сказати тобі, розгортаючи день,
Мов книжку цікаву у томику срібнім,
Де сила силенна яскравих пісень.
Згораю на попіл, не можу інакше…
Мені вже властива жага до життя.
Я чітко впізнаю покликання наше,
Воно приведе до майбутніх звитяг.
Тож небо у поміч, а далі – як буде,
Не часто планети указують шлях.
Вселився неспокій і бавиться всюди,
До тебе штовхає як бачить здаля.
21:17, 23.04.2017 рік.
Зображення: http://animation.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
Наверное, в тонких мирах,
Где вечность рождает секреты,
Под музыку пульса костра,
Я нежность душевную встретил.
Забылся меж звездных стихий,
Пройдя по эклиптике стройной.
И сердце, впитав страстный гимн,
К созвездиям взмыло невольно.
Развернутый космос призвал,
Взаимностью в такт отвечая.
Я чувствую жаркий астрал…
Он плавит сознанье речами.
Наверное, мысли в разброс,
Но каждый нейрон взбудоражен.
Я словно к рассветам прирос
И мрак бесконечный не важен.
19:54, 25.01.2017 год.
Изображение: http://astronavigator.blogspot.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998564
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2023
Тепліше робиться,
Коли тебе побачу.
Тепліше робиться
Від посмішок твоїх.
Пульсують у душі
Фотони мрій гарячі
І кличуть звідусіль
У ніжності краї.
Торкатись хочеться
Невидимих флюїдів.
Торкатись хочеться
Твоїх принадних вуст.
Довкола з міражів
Біжать думки відкриті,
Крізь дальні рубежі
Втручаються у глузд.
Літати мариться
У хмарах невагомих.
Літати мариться
В потоках висхідних.
Вже чути золоті
Симфонії, без втоми
Зринаючи в політ,
Єднають наші дні.
11:09, 23.04.2017 рік.
Зображення: http://photo.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023
Ты божественна, прелестная сегодня,
Милый ангел из рассказов о любви.
Для меня ты в тренде, не проходит мода,
Как прекрасен твой волшебно-дивный вид!
Легкой поступью идешь опять навстречу,
А улыбка – словно дар небесных сил.
Я пленен тобою, взглядом безупречным,
Он огонь внедрил космических светил.
Мне приятно, совершенство открывая,
Днем и ночью образ твой боготворить.
Если б знала ты, как дорога любая
Мысль о счастье, революция в крови.
Ты – явление родное, что тут скажешь…
Разве можно притяженья не узнать?
Вот пришла любовь, она – призванье наше,
Будто в сказке, что поведала Луна.
17:52, 11.02.2017 год.
Изображение: http://oboi-colibri.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998487
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2023
Вона дивилась у вікно,
Така прекрасна й особлива.
Немов майстриня дивних нот,
Крізь мене рухалась мінливо.
Творила в серці чудеса,
Зітхання мелодійні склала.
Від них я стрімко воскресав,
У мить розбудженого шквалу.
Вона дивилась у вікно,
Без перебільшення – красуня!
Неначе визріле вино,
По венах потекла відлунням.
В обіймах теплих милувань
Небесним трепетом дзвеніла.
Коли я потай цілував,
Вона легенько червоніла.
17:57, 22.04.2017 рік.
Зображення: https://www.goodfon.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023
Там, где любовь открывает любые границы,
Даже порой неприступные стены берет.
Ходят дождями огни,
Словно звёзд вереницы,
Свой эликсир раздавая
Для шага вперед.
Кто-то мечтает взойти на ближайшую гору,
Кто-то – в глубины морские спуститься на дно.
Мне бы влюбиться в тебя,
Да чтоб было бы впору
Нежность вдохнуть неземную,
Испив как вино.
10:14, 12.03.2017 год.
Изображение: http://inv4you.com
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998427
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2023
Ти близько від мене й не знаєш, напевно,
Що я перейшов почуттів рубікон.
Пізнав недоладну розпуку даремну
І тисячі дум про кохання резон.
А ще – невагомість, що сили давала,
Майстерно жбурляла шалені вогні.
Мене берегла від нещастя навали,
А важко було – дещо слабшала гніт.
Не можу без тебе, живу в потойбіччі,
У злих лабіринтах самотніх дзеркал.
Де кожна хвилина уїлась у вічі,
Хоч різна й барвиста, та все не така...
Ти близько від мене і майже відкрита,
Шукаєш мій погляд між снів, наяву.
А я відчуваю, що здійметься літо
У наших серцях, бо весь час його зву.
13:52, 23.03.2017 рік.
Зображення: https://anna-france.timepad.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
Со мной такого не было,
Во мне проснулись импульсы,
Разносят страсти вирусы
И в капиллярах – бунт.
Тону в объятьях, неба ли?
Я брежу ярким космосом,
Где, вдохновляясь голосом
Твоим, иду ко дну.
Со мной такого не было,
Я верю в предсказания,
Интимные признания
Готовят в сердце взрыв.
Душа сиянье встретила
В исходной точке зарева,
Там, за вуалью марева
Любовь мою открыв…
14:35, 08.01.2016 год.
Изображение: http://www.natalkina-chitalka.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998301
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2023
Що ти робиш зі мною… Здіймаєш чуттєві цунамі,
Вимальовуєш хною на шкірі сліди від мурах.
Мов дослівно цитуєш очима мій сяючий намір
Захопити твій світ недосяжний на жвавих вітрах.
Не зупинить мене навіть сила колючих кристалів,
Що впиналися з болем у душу від холоду слів.
Серцю байдуже це, ти близька до моїх ідеалів,
Майже рідна для пульсу, важлива мені взагалі.
Ти, немов Джомолунгма, лякаєш польотом захмарним,
Та я сходженням марив, як впертий у снах альпініст.
Щось зрадливе всередині скиглить про подвиги марні,
Тільки серце давно на вершині й зосталось мені.
Побороти останній рубіж, удихаючи кисень,
Хай розріджений дуже, хапаючи здиблений сніг.
Так принадно виблискують небом фарбовані висі,
Я до них доторкнутися думкою лагідно зміг.
21:01, 27.03.2017 рік.
Зображення: http://wallpapers.99px.ru
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023