| Сторінки (9/886): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Листячко землю зігріє,
укриє її до весни.
Листя плекає надію,
солодкі розбурхує сни.
В нетрях осіннього саду
тихесенько тіні бредуть,
пісню свою листопаду
негода виспівує тут…
Чуєте? – зливи сопрано,
поземок узяв контрабас…
Рано, чомусь надто рано
ця осінь відходить від нас.
12.09.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
Про що співають солов’ї?
Коли цвітуть сади вишневі,
смарагдові стоять гаї,
травневе небо кришталеве.
І розливається: тьох-тьох…
Немов по венах кров гаряча.
Питання багатьох епох:
сміється птаха ця, чи плаче?
Шукайте відповідь в собі,
в розпечених мов жар долонях.
Про що співають солов’ї
закоханим у ніч безсоння…
19.04.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021
Згадались: лебідь, рак та щука
і віз, який донині там.
Яка ж, скажіть мені, наука
натомість ще потрібна вам?
Відомо кожному чудово
на стику нинішніх епох,
що на початку було слово
і кажуть – слово було – Бог.
Чи варто тут ректи промову?
Та я до неї і не звик.
Хто Батьківської зрікся мови,
тих не врятує і язик.
11.09.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021
Тому, хто йде – осилити дорогу.
Тому, хто вірить – не хитких думок…
Велике небо кожному в підмогу
упевненості й витримки у крок.
Пекуче сонце в небесах шаріє,
гуляє вольний вітер у степу…
А до мети веде людину – мрія.
Не сподівайся на судьбу сліпу.
Хай на Великдень Дух Святий воскресне.
Переродись у духові й живи.
Ніколи вічним не було тілесне.
Тому і дзвонять у набат церкви́.
17.04.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2021
Горіхопад. Який чудовий місяць.
Ще листя допиває літа смак.
Та осінь не знаходить собі місця
і не віднайде спокою ніяк.
Їй хочеться дощів і прохолоди,
а ще: туману, вітру та сльоти…
Смарагдовий сьогодні вже не в моді,
у золотий одягнені сади.
Така непередбачена спокуса –
лягає павутинка на плече…
Ще хвильку жди, дай сонечка нап’юся
допоки літо бабине пече,
допоки снігу не закрутить вихор,
й відлуння не замерзне моїх слів.
Із кожним днем все меншає горіхів,
і збільшується на душі гріхів.
10.09.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
Поезії змілішали рядки.
Зневірююсь в прочитаному слові.
Навіщо автор додає полови
в засмоктані й обшарпані думки́?
Недобре збіги зміями сичать.
У розмірах сім п’ятниць і неділя…
Втрачаючи і віру, і надію
вдихаю літер смородливий чад.
Віршованої хочеться краси
пронизаної променем любові:
до читача, до автора, до мови
й словесної напитися роси.
13.04.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
Бери трембіту, сповіщай про зиму.
Із полонин вернулись чабани.
І перші клуби запашного диму
у небо линуть в пошуках весни.
Та де там. Марно. Зранку хуртовина.
Завія віє, замітає світ.
Негода в’їлась у Карпати клином,
гуляє сніг поміж смереки віт.
І вітровій лякає Верховину,
куди немає ні стежок, ні сош...
В таку буремну, штормову годину
стає чорнішим Чорний Черемош.
09.09.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
Сіло на руку сонечко,
ніби подмухала мама.
Стало відразу – сонячно
цими похмурими днями.
Очі примружу від щастя,
ось вона поруч зі мною…
Мо́, хоч тепер мені вдасться
неньку торкнути рукою…
Ранка загоїлась швидко,
а вона ж сильно боліла…
Що ж ти так рано, лебідко,
своє полишила тіло?
11.04.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
Коли ув осінь охололу
вогонь дібров не знає меж,
а небо в колір корвалолу
і ним повітря пахне теж,
ховатися десь марно, всує,
орієнтир беру Ковша*
і відчуваю, як римує
красу цю неземну душа.
08.09.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021
Моя мама педагог від Бога,
як до рук ухопить кропиву,
то тікають небажання й втома
і не знаю: вмер, чи ще живу.
Так зростали і сусідські діти
(кропиви хватало геть на всіх)
молоді цього не зрозуміти,
як згадаю, то: і сміх, і гріх.
Але ж якось те було. Натомість
цю «науку» зрозуміли ми,
пробудила кропива свідомість,
виросли здебільшого – людьми.
09.04.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2021
Там, де вершилися долі,
писали не всюди: Arbeit macht frei*.
Тіла лежать охололі
дорогою в комуністичний «рай».
Вбиті.
Сонця кривавий світанок,
дай крові, будь ласка, спити й мені,
віють холодні тумани.
Перегорають останні вогні…
Життя.
Хто ти, товаришу? Нащо
спіднє знімаєш на ранок з мерців?
Мойра блукає пропаща
і не синицю тримає в руці.
То – смерть.
Надписами на воротях
ще не відкрили дороги в Едем.
Хто ти, товаришу, хто ти?!
Кого вогняним скараєш мечем?
Мовчи!
07.09.21р.
* Arbeit macht frei – арбайт махт фрай (нім.) – праця звільняє. Напис на воротах концтабору Аушвіц.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
Замовкає на горі трембіта
і смереки умиває дощ…
Чи ви чули на початку літа,
як співає Чорний Черемош.
Переспівом задзюрчали води
і хори каміння на зорі…
Аж гроза затамувала подих
й блискавками грає угорі.
Поміж гір викручується в’юнко
русло непокірної ріки,
як у танці захмеліла юнка
і малі змиває острівки.
Велич надприродної стихії
час коли проймає серце дрож.
Чи ви чули, як співати вміє
у негоду Чорний Черемош?
06.04.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
Не гупають «Майстерні». Все, хана.
Поетика поснула і поети.
Чи в Бахусу заплутались тенетах,
чи у Морфея солоденьких снах?
Не знаю.
А, от раніше, кажуть, що було:
слова гриміли гучно, як гармати!
А нині тулять віршики кошлаті…
Мабуть, майстрів ступилося стило.
Буває.
Пегас ірже, благаючи з гори.
У розпачі Парнас, а музи юні –
червононосі, розпустили нюні…
Та моцно прикімарили майстри.
05.09.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
Настане час, коли гламурні діви
в тобі не збудять пристрасті Венери,
Сирени не зворожать своїм співом,
і вогнищем не спопелять Химери.
Пройшов шляхи Гоморри і Содому,
жаркі минули ночі Афродіти…
Вогонь свічі веде тебе додому,
в сімейне коло, де чекають діти.
Не б’ють у серце стріли Купідона,
облуду і невірність геть розтято,
із пліч відтята голова Горгони…
Ти просто гарний чоловік і тато.
05.04.21р.
Цінності частина ІІ
(продовження після коментарів
вчорашнього вірша «Цінності»)
Про сімейні цінності ні-ні
людям треба: секс, розпуста, зрада…
Все, як у німецькому кіні,
а високі почуття, то – вада.
Втюхав бабу, все, тепер – герой!
(Про жінок не вимовлю ні слова).
У руках пошарпаний «Playboy»
де зі смислу тільки тіла мова.
А вона шепоче: «Жеребець,
я ж тебе усе життя шукала,
як там твій маленький горобець?
Як мотузка чи сталеве рало?».
Ось вони: ідилія, любов…
Ні тобі пороків, ні осуди.
Підігріта пивом і вином.
Чи ви зовсім придуріли люди!?
06.04.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2021
Для сусіда українська, як собаці блохи.
Ніби і живуть у мирі та кусають трохи.
Вже і радий на Росію «нагострити лижі»,
але ж знає, що в Тагілі, це вам не в Парижі.
До Москви ніхто не пустить (там своїх до біса),
Петербург не любить зайшлих… Все, хана, завіса.
Він ненавидить бандерів, ще й повча дитину:
«Это, сынку, все рассея, нету Украины!»
Ось такий то «брат» північний тільки жре і сере,
штучно виведене кодло у еСеРеСеРі.
Та чи зліпите людину з московита-ката?
Певно ні, бо заважає щелепа ця клята.
04.09.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021
Давайте будемо дружити.
А, якщо ні, я маю палку!
Мені таких, як ви не жалко.
Великороси – то еліта!
А ти мовчи, хохол смердючий,
ми й не таких в Дніпрі топили…
Ви всі – лайно, росія – сила!
А тут лиш чорнозем родючий
і, звісно, історичні скрепи,
які засвідчить оковита,
чекай-но, вип’ю, бо налито…
Відступник гетьман ваш Мазепа.
Національна в нас ідея:
убити волю до свободи,
примусити усі народи
вклонятись трупу в мавзолеї.
Кров полилася… Ну, то квиті!
Хто ще не хоче тут дружити?
03.04.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021
Чи можна щастя з гілочки зірвати?
Воно на вітрі одиноко зріє.
Казали, що на смак солонувате,
але мені остання в нім надія.
Що може мене більше здивувати –
солоні сльози чи щаслива мрія?
Коли впадуть додолу твої шати…
(не вирвешся з обіймів лиходія).
Як можна щастя з гілочки зірвати
не пробудивши ненажеру змія?
02.09.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021
світлої людини,
бджілки мови –
Арсенич-Баран Ганни Василівни
Зорею у холодні роси,
у ще незорані поля,
де перших квітів суголосся
леліє на зорі земля…
Пішла душа у шлях небесний,
осиротивши рідний дім.
Хай світлі спогади не скреснуть
і пам'ять не устеле дим.
Так! Першородним було – слово
і першогрішним, і святим…
Ви все життя були готові
край світу слідувать за ним.
Спочиньте з миром, Берегине,
Вам світла пам'ять на землі.
Як важко втратити людину,
коли вернулись журавлі.
(Царство Вам небесне, Ганно Василівно.)
02.04.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2021
До снігів потрібно йти туманом.
До весни по пояс у снігах…
Похрестіть мене в дорогу, мамо,
нехай трохи легшим буде шлях.
Хай мені насниться в заметілі,
чарівний, дитячих мрій вертеп…
А довкіл пороша сіє білим.
Чи то сніг, чи може сад цвіте?
І лягає сріблом на волосся
й відкриває вищу неба суть.
Щоб усе в моїм житті збулося,
похрестіть й благословіть у путь.
01.09.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021
Картина за моїм вікном
мені здавалася не змінна:
сіріють однотипні стіни,
бордюри дихають вапном,
стоять автівки на проході
і лавки, що давно не в моді,
і недолугий гастроном…
Та все сьогодні ожило:
дерева вкрились першоцвітом,
дзумлять джмелі, гуляють діти,
радіє сонечку зело…
І сірість зникла мов примара
дитячий гомін їй не пара…
Не друзі – ша́ре* і тепло.
31.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021
Не піддавайтеся ніко́ли
брудному наклепу кремля,
нам наше жито у стодоли
дарує прадідів земля,
дарунок неба – рідна мова,
життя – безцінний дар Батьків…
собі сповідуйтеся хто Ви –
нащадки воїв* чи рабів?
В той час коли коваль Людота*
сталив* свій історичний меч –
москва була брудним болотом,
де тільки жаби із предтеч.
31.08.21р.
*Вої – воїни;
Коваль Людота – ім’я майстра,
що збереглося на древньому мечі;
Сталити – загартовувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021
В небо журливе сьогодні
линуть крикливі птахи.
Скоро посипле з безодні
снігом холодні дахи.
Вітер горіхове листя
скинув додолу як міг.
І спантеличене місто
б’ється в розпутті доріг.
Вечір приходить зарано,
день недоїв, недопив…
Чуєш? Лунає сопрано –
пізньої осені спів.
30.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021
Відколи ми назвалися богами
і над природою вершили самосуд –
земля гіркими плакала сльозами,
благаючи одне: «Спинися люд!»
А людям – ні! Давай все більше, більше…
Це буде для війни. Не мирний нині час.
Чи вимовив з нас хто: «Прости нас грішних,
помилуй, Боже, нерозумних нас.»
Будуєм й далі Вавилону вежі.
Та знаю, прийде час розплати все одно.
Кого не спалять лісові пожежі,
того дощами змиє, як лайно.
30.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021
Я шляху не зрікаюсь, ні!
Але знімаю білі догі*,
це лікарів перестороги,
на жаль, не можна вже мені.
Здавалося: як так, – Сенсей*,
роки життя в кіокушині*,
міцне здоров’я… Тільки нині
промовлю: «Отагай ні рей*.».
Своє складаю кімоно*.
Відмолотив по маківарах*,
і вів рахунок дням в ударах…
Сейонара* тобі – додзьо*.
29.03.21р.
* Домо арігато гозаймасу – щиро дякую за те,
що Ви для мене зробили;
Догі – одяг для занять карате;
Сенсей – вчитель, ступінь в карате,
яка відповідає ІІІ-му дану
Кіокушин – одне з направлень повно контактного
карате;
Отагай ні рей – уклін поваги один одному;
Кімоно – трішки невірна назва одягу для карате;
Маківара – спеціальні подушки для відпрацювання
сили та техніки ударів руками та ногами;
Сейонара – до побачення;
Додзьо – зал шляху воїна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021
Я без сала, як узбек без плову.
Є шматочок? Нарізай мерщій!
Мокша лаптем сьорбає полову,
вихваляє: «Наша гордость – щи!»*
Дістаю з торбиночки гурочок*,
під сальце закуска просто клас,
часничок, салатику листочок…
і у пляшці для дорослих «квас».
Щось хвалька конкретно покосило,
може він об’ївся своїх щів?
Звідки ж йому знати: сало – сила,
а її ще більше у борщі.
29.08.21р.
* Наша гордость – щи – (російське);
гурочок – огірок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021
На кухні живе жура,
я з нею пив чай сьогодні.
Безсоння прийшла пора,
у ночі такі холодні.
До шибок де світло є
нічниця* летить, підглядає.
Їй певно життя моє
здається нечуваним раєм.
У небі ревуть хори,
гуркіт розкотистий грому.
Пам’яте, ну ж бо, – гори!
Не діставайся нікому.
27.03.21р.
Нічниця – нічний метелик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2021
Думка стала жовтою, як липа,
очі ніби небо – голубі.
Вигорає сонце смолоскипом,
вигріває спини голубів.
Замете невдовзі, захурделить
і різдвяні будуть мріти сни.
А зима до рук своїх пастелі
візьме малювати до весни.
Розмалює поле білим снігом,
замережить серебром шибки,
вітер виє попід змерзлих вікон,
заскавчить й тікає до ріки…
Але поки сонце смолоскипом
вигріває спини голубів,
думка стала жовтою, як липа,
очі ніби небо голубі…
28.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
У сусіда була дриль, що не знала втоми.
І ревла вона в стіні коли той удома.
Плаче бідна, хоч бери та веди в лікарню,
можна, звісно, і його здати в буцегарню,
бо мій кіт вночі не спить і собака виє,
хоч в’яжи собі вузла зашморгом на шиї.
Але я у цьому спец, не якийсь аматор,
йде посилочка мені – моцний перфоратор!
Завтра буде в нас дуель, стане день світліший,
доведу всьому під’їзду, хто тут головніший!
26.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
Цілуюємось безперестанку,
забувши усе та усіх,
кармінові губи світанку
мене прирікають на гріх.
Свій прогріх тримати не в змозі.
Щоранку чекаючи знак,
спішу до Дніпра по дорозі,
де неба палає маяк.
І сонце вітаю уклінно,
як тільки зоря настає…
Я просто, моя Україно,
закоханий в небо твоє.
28.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
Воду шукаємо – чисту,
свіже повітря від втоми,
зорі у небі намистом,
щастя і спокою в домі.
Вітер повіяв зі звалищ,
тхне то свинцем, то карбідом…
Посеред вичахлих згарищ
смерть підпрацьовує гідом.
Діти вмирають від раку,
норма сьогодні – лейкози,
чи летаргія від маку –
пошуки свіжої дози.
Тим, що прийшли до кормила*
небо здається рожеве…
Господи, грішних нас милуй,
дай пережити це мрево!
26.03.21р.
*Кормило – влада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
Така собі звичайна осінь.
Нічим не гірша за минулу.
Не гріє сонце в небі зовсім,
дерева до весни поснули,
до нитки пробирає сирість,
ворона бідкається, скніє,
здається, що летять у вирій
у небі сірі хмари змієм,
курли розтало журавлине,
берізка розпустила коси…
І тільки спокій в серце лине
в таку собі звичайну осінь.
25.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2021
Зварив баб Лушиного* супу,
ледь не забув про галушки
ще й часнику натовк у ступі…
Знімаю пробу, як вершки.
Чогось у нім не вистачає:
на сіль – нормально, зелень є…
Де взяти трішечки розмаю
того, що бабця додає?
Але вже ні́кого спитати
давно пустує старий двір,
осиротіло стоїть хата,
шибками глипає до зір.
Немов зове до себе спомин,
який прокрався крізь роки.
Я пам’ятаю: дихав комин,
а нині каркають круки.
25.03.21р.
*Баба Луша – моя бабуся Лукія її ми звали – баб Луша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2021
– Час напитись осені.
– Авжеж.
Смакувати кольори пожеж,
що в тумані листя запалило,
багряніють над рікою схили,
мжичка сіє рясно береги,
повертає дощик нам борги
за липневу спеку чи, за серпень,
за гріхи далеких неповернень…
– Люди кажуть: осінь золота.
– Та хіба ж це осінь? Це – життя.
22.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021
Наробить лиха цей вогонь.
Підступно сунеться до лісу,
ген догорає оболонь
і віє димова завіса…
Немає шансів у птахів,
живцем зайчата погоріли…
І чорні згарища полів
мов незасипані могили.
Скажи, чи весело тобі
після підпалу в світі жити?
І тільки луні* у журбі
Шукають погорілих діток…
25.03.21р.
*Лунь – хижий польовий птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021
Та, що своє серце віддала,
не чекає у замін нічого
і щомиті подумки до нього
лине навіть поміж сльози скла.
Жевріє на тлі похмурих днів.
Дзвоника очікує чи просто,
його лик узріти в високості.
Та яскравих із коханим снів.
Не шукайте відповідь на те,
що не в змозі розум зрозуміти.
Де любов, там чують голос квітів,
для таких і папороть цвіте.
В царині дівочих почуттів
не посійте свої зради хтиві.
В першому коханні всі щасливі
і нещасні в першій самоті.
21.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021
Іти до Риму, чи до рим?
В достатку жити, чи у скруті?
Гадає сивий пілігрим,
збираючи росинки суті.
Його поранена душа
тепер стоїть на роздоріжжі,
а за душею ні гроша
і тільки дум тяжіють брижі*.
Та вибір зроблено давно,
спокусу здолано у світі,
коли юрби ти бачив дно,
то й шлях не в Колізей, – до скиту.
14.03.21р.
*Брижі – мілкі хвилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021
Ранок лоскоче носик
сонця промінчиком теплим.
Пахнуть вчорашні покоси
зорями, вітром і степом.
Чути лелечий клекіт,
бджіл і джмелів суголосся…
А мені недалеку
вгледіти осінь вдалося.
21.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2021
Як парує філіжанка!
Ніч ковтками виміря́ю,
сни покинули, до ранку
випиваю цебро чаю.
Пломенію метеором,
відчуваю часу мало,
тьма гуляє коридором,
хмари рве борвій зухвало…
Іноді нічні примари
оживають на папері.
Уздріваю, літер чари
дух пробуджують химери.
Далі все іде по колу:
занотую, чи наврочу?
На сьогодні ставлю – кому,
спати дуже хочуть очі.
24.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2021
Рукотворне «море» зацвіло.
Тхне неначе спіднє комуніста.
А колись Дніпро через село
ніс за обрій води свої чисті.
Нерестились в ньому осетри,
повінь заливала косовиці…
Ну, а нині? Й пити не бери.
Повсихали в багатьох криниці.
Це тобі наука і прогрес,
а нащадкам спадщина – болото.
Добиває річку Дніпрогес
і, здається вже безповоротно.
20.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2021
Ти відчував, як ніжно будять ві́рші?
Як зріють ще не скошені думки́…
І морок ранку робиться світлішим,
й наповнюються римами рядки…
Солодкий сон, а вірш іще солодше,
бо на світанні не слова, – меди.
Тож дякую тобі, великий Боже,
що з римою спілкуюся на – Ти.
23.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2021
Не соромтесь, діду, одягайте кітель,
час прийшов калині розцвісти.
Україну-неньку вміли Ви любити
доказом ці «Бойові хрести»*.
Ще відлунням слави загримлять Карпати,
згине лютий ворог у борні.
Сина хлібом-сіллю нехай стріне мати
й мир настане в нашій стороні.
Не зречуся, діду, я Шевченка мови,
солов’їну любите і Ви.
А, як залунають гучні сурми знову –
станемо під наші хоругви.
І тоді хай ворог не чека пощади,
будуть биті кляті москалі.
Одягайте, діду, кітель для параду.
Час цвісти калині на землі.
23.08.21р.
*Бойовий хрест – нагорода, відзнака воїнів УПА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2021
Із далеких ярів
текла річка-Монашка
до її берегів
прилітала пить пташка.
Прохолодну росу
в надвечір’я дарила
і небесну ясу,
і невідану силу…
Залили у бетон
береги-обереги.
і чергує Харон*,
то Анубіса* черга…
Вмерла сила води,
повсихали ромашки…
А колись йшли сюди
пити з річки-Монашки.
22.03.21р.
*Харон – у грецькій міфології перевізник душ померли через Стікс.
Анубіс – охоронець могил та мертвих у давньоєгипетській міфології.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2021
Буслики сидять на стрьомі.
Час на південь відлітати.
Їх лякають невідомі
тучі темні та кошлаті.
Я встаю раніше сонця,
аж хапаюся за серце.
Літо випите до денця.
Зачиняє двері серпень.
І змиритися не можу,
і прийняти не бажаю!
До весни тягнути ношу.
На частини душу крає.
Зорі падають додолу
літечка останні миті…
– Мамо! Я не хочу в школу!
– Треба, донечко, ти – вчитель!
19.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2021
В обличчя усміхнуться, плюнуть в спину.
А, що поробиш? Треба. Етикет.
Чом кривишся, мов кислу журавлину
тобі упхали в рота? Не секрет:
цинічнішими нині стали люди –
своя сорочка ближче до грудей.
Один лиш крок від слави до огуди –
та прихистку не знайдеш між людей.
Клінічна смерть, чи скін* душі страшніше?
Здається, з глузду з’їхав білий світ.
Читають люди реп, ніяк не ві́рші.
А хочуть щоби скрес духовний лід.
21.03.21р.
*Скін – смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2021
Собака знає точно: в кого палка,
той легко стане зграї вожаком.
Йому зламати палицю не жалко,
бо розживеться ще одним кийком.
І пси його жахатись будуть стадом –
російський той*, не український вовк.
Вилизують взуття тирану радо,
цілують в… «носа»… тільки би не товк.
Собі наварить бульби, їм – лушпиння –
жеруть, аж поза вухами лящить…
Так нації приходить отупіння,
яка не вміє меч тримати й щит.
19.08.21р.
*Російський той – російський той тер’єр порода собак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021
Сьогодні – день щастя, а Щастя лежить у руїнах.
Воно від нещастя і досі ковтає сльозу.
Де біля розбитого дому ридає дитина…
А «гради» і танки з росії повзуть і повзуть.
Чи можеш, мій брате, сказати, що ми нещасливі?
Що небо не прийме за подвиги ратні бійців?
Дивися, у тверді* летять табуни білогриві…
Та поруч загиблих печаті небесних женців.
Ще прийде і наш час. Та спершу хай ворог остигне.
Воскресне і Щастя, і щастя між люди іде…
І хай дочекається мати єдиного сина.
Та щастя без миру не буде в країні ніде́.
21.03.21р.
*Твердь – небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021
Подерті часом негативи
поміж непотребу знайшов
на них всі молоді й красиві
із молоком гарцює кров.
Нам ще далеко до «півсотні»
попереду літа́ й літа́.
Я аж завмер, коли сьогодні
плівки повільно розгортав.
18.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Стікає ніч по краплі темноти.
Сіріє ранок першими думками.
Душа ще не боїться наготи
і до знемоги грається словами.
Так пишуться поеми на землі,
народжуються ві́рші та романи.
Якщо прекрасне вгледів ув імлі
тобі в нагоді кожне слово стане.
З’являється із криком немовля.
Зі стогоном душа до Бога лине...
Бо саме так влаштована земля
й кохання найчистіше, – журавлине.
Не кожен може упіймати мить
Де темінь ночі витікає в сірість
Тому допоки людство тихо спить,
торкнути слово має хтось сміливість.
20.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Бабине літо чи осінь жіноча?
Сонячні дні відпускати не хочеш.
Пахнуть духмяною кавою ранки,
гріє долоні твої філіжанка,
легіт фіранкою грає на кухні,
віти давно на деревах пожухли…
Спомини крають чи думи пророчі?
бабине літо, як осінь жіноча.
17.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021
Листочки облітають з липи
на лаві в парку ні душі.
І тільки сонце смолоскипом
троянд випалює кущі.
У спеці завмирає вітер,
летіти ген бракує сил,
слова блукають межи літер
думками схожими на пил.
Нема ні продиху, ні спасу
на вулиці липневий вар.
Чи дочекаємося часу
де громовиця поміж хмар?
17.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021
Шлях Чумацький – неба пектораль.
І по сіль, і на війну дорога.
Пам’ятає і Христа й Дажбога,
й бездощів’я і роси кришталь…
То возами небосхил трясе,
то небес корону приміряє…
Ні початку шляху, ані краю.
Все стрічає й проводжає все.
Де ви нині, браття, чумаки?
Де воли, що тягнуть віз степами?
Чи Господь відкрив небесну браму
й вас повів далеко за зірки.
17.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
Зранку ві́рші кавою,
або чаєм терпким,
сонечком, загравою
висвітлюють думки́
ночі прохолодної,
а чи була вона?
Не згадаю жодної
стоячи біля вікна…
14.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
«В новій ми будем жирувати ері!» –
казали, коли був я піонером.
Та роки розтавали у воді.
Волають нині: «Пожили ж тоді!»…
Скажу одне: ви не чекайте ер,
живіть не до й не потім, а – тепер.
16.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Що таке слава? То – хопта* і все, –
примха людської плоті.
Влучиш в тенета ніхто не спасе,
згинеш змією в болоті.
Зможеш з’єднатися з небом тоді
буде блаженний кожен.
Щастя народжується у труді
світлом наповнене Божим.
Вибір лише за тобою тепер,
маєш його зробити.
Прожити у славі поміж химер,
чи врятуватись у скиті.
14.03.21р.
*Хопта – бур’ян.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Незалєжность* й незалежність –
які різні суті.
Будьте, люди, обережні
не вкрадіть майбутнє.
Он, примара йде Майданом,
язиком белькоче…
Вчити мову, мабуть, пані
не хватає мо́чі.
Було б легше, як одненька.
Нічому радіти.
Це ж заблудлі твої, ненько-
Україно, діти.
14.08.21р.
*Незалєжность – похідне від російської
назви «Майдану Незалежності».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Пропито все, всі бабині ікони
на стінах дранка* ребрами похмілля
і не питайте, чи ударять дзвони,
чи буде край страшному божевіллю.
Ридає мати пенсію забрали,
дорога йде від «лавки»* до дивану,
а в хаті вже «засіли» аксакали:
«По п’ятдесят*…» – і почалась «нірвана».
Хмільний угар у чаді цигарковім
ця хата зветься у селі – «Аптека».
І тільки мати молиться Христові:
«Пробач дітей, бо бачать недалеко.
Прости їм, Боже, ще прозріють може,
пізнають щастя, не підуть по миру…».
І лине в піднебесся слово кожне,
але для неї точиться сокира.
Проснуться діти з перепою чорні.
Кров пролилася – соціальна карма.
Час зупинитись настає – сьогодні.
З десяткою в руках убита мама.
10.03.21р.
* Дранка – дощечки якими оббивають стіни;
Лавка – магазин у селі;
По п’ятдесят – заклик випити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Пішли дощі? Давай писати про…
Завіє сніг – змалюєш завірюху.
Погода це поезії ядро!
Вона ж немов – котлети й кляті мухи.
Дмухнуло трохи? Все, хана – борвій!
Осіннє диво шмарклі розпустило…
Пегас по суті це підступний змій,
поету його втримати несила.
Пиши весною, як цвітуть сади,
а літні теми: дощ та грім-незграба…
Погода знає стежку до мети.
Пора писати! Чую, кряче жаба.
15.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
Остання банка вишень, то на свято.
Наварить мамка з неї киселю
каструлю. Вийде кожному багато.
І батько буде трохи у хмелю.
А нам ще невідомий смак горілки,
ще живі всі, як на старих картках.
Чекаємо на кулаги тарілку.
Було таке в дитинстві на свята.
А нині – ні. Лишилась тільки пам'ять.
Її не зможе стерти навіть час.
Я дякую тобі, ти чуєш, мамо,
за той кисіль для кожного із нас.
09.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
Вітру легенький по́вів,
бусла клекіт далекий…
Скільки в тобі любові,
літо, спрагле од спеки.
Скільки в тобі бажання
землю собою гріти.
Дні догорять останні.
Заплачуть Персеїди.
13.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021
Добро не знівечить дитини
маленьке серце в доброті
це не мотор – свята перлина,
яка до Бога ув імлі
веде таку ж страждальну душу
і, хто б мені не говорив
дорослі душі часто – мушлі,
дитячі – до небес порив.
07.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021
Злочинці бояться злодіїв,
а правосуддя – судді.
В якому часі та просторі
нас ув’язнили, люди?
Пам'яток* вирвано з коренем
розпеченим залізом.
І чорноземи незорані,
і сіяти запізно.
Зробили рабодоступними
отакі – євразійці.
Стали манкурти підступні ми,
а були ж – Українці.
12.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
Поведу дорогою кульбаб
я тебе за руку, моя доне,
у житті багато буде зваб,
що готує для людини доля.
Будуть пересуди і суди,
буде щастя і відверте й чисте.
А я хочу, щоб сьогодні ти
в пам'ять квітів заплела намисто.
Нехай гріють душу все життя,
бо весни багато не буває.
Про одне благаю тебе я –
не згуби свої ключі від раю.
06.03.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
(або чого не пам’ятаю не було)
Без свята і дива не буде.
По вінця мені наливай!
Вже скоро кінчається грудень,
а там проспиртований рай.
У чому є щастя, малята?
Коли ніс закутано в шарф,
а поруч снігурка патлата
кричить: «Ну, давай брудершафт!»
Здається, що мрія здійсниться,
із нею я п’ю залюбки.
Дивлюсь на коротку спідницю
і дуже великі цицьки.
Лускунчик вкрай треба принцесі.
Без нього і казки нема.
Уся чудасія в процесі.
Кебета не варить. Зима.
11.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Диміло парою варення,
пахтіло літо за вікном…
Перепочинь хоч трохи, нене,
таким легким, обіднім сном.
А їй хіба до сну, а хоче ж…
Воно чи звариться саме?
Темніші нині стали ночі
та вітер прохолодний дме…
Ще трохи, сину, то на зиму,
холодні наступають дні.
Й пішла, поправивши хустину.
А ми лишилися самі.
26.02.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Минає не день, а життя.
Стікає у Лету по миті.
Дерева стоять в оксамиті,
де вчора буяли жита.
Чи може здається мені,
що ген ластівки відлетіли,
а світ не такий вже і білий
яким вирував навесні…
10.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Зимові сни вони такі ясні
збагнути хочуть, як зігріти лютий.
Всього чотири тижні до весни,
але зима уже немов забута.
Хурделиця не покидає край
і більшають замети на дорогах…
А на душі палахкотить розмай
і роси відчувають босі ноги.
Всього чотири тижні до весни,
а сняться зовсім не зимові сни.
01.02.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Сміялася чайка чи плакала,
чи на біду голосила.
Каміння хтось вимостив знаками
та прочитати несила.
Ніби усе і вкладено складно –
літери стали чужими.
Небо засі́яло рясно градом.
Навіть не видно стежини.
Вічне питання: де Я чи, хто Я?
Не відійти від канонів.
Не чекай коли прийде месія –
тайна в кільці Соломона.
09.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021
Чим пахне сніг? Здавалося б – нічим.
Вкриває землю до весни та й годі.
В саду лежить, у полі, на городі…
Відсвічується місяцем ясним.
Вдихає вітру свіжий морозець,
чи прихистку собі шукає в лісі
це не важливо у селі чи місті –
він є зими довершений вінець.
Можливо, що морозу апогей.
Дорослим те здається невідомим,
вони сидять у снігопади вдома…
Чим пахне сніг – питайте у дітей.
31.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021
І
Мріє снами коло мами
Донечка мала.
Поки білими снігами
Заміта зима,
І лягають хуртовини,
І тяжіє ніч.
Сон у батьківській хатині
Доторкнувся віч.
«Спи, доцюню, баю-баю...» –
Легіт у дворі
І сонливість навіває
Пісню цю зорі.
ІІ
«Дай заплету тобі у коси щастя.
Хай янголи попереду летять…
Вони і є найвідданіша рать,
Яка тебе торкнулася з причастям.»
В житті усім потрібно йти в дорогу.
І не важливо, де проляже путь
(Мабуть, у цьому є найвища суть!),
Наше життя належить лише Богу.
ІІІ
Вишиванку на себе одягла.
Краса народу не умре ніколи.
О, скільки в тобі, донечко, тепла!
Сьогодні вперше ти ідеш до школи.
І ці літа грайливо промайнуть.
Відсиплють вишні білі первоцвіти.
Останній дзвоник проводжає в путь…
Швиденько як повиростали діти.
ІV
Не ставай дорослою в шістнадцять,
Не спіши, попереду життя.
На руках ще буде усміхатись
Долею дароване дитя.
Будуть і тяжкі безсонні ночі,
І «агу» – найліпше на землі,
І щасливі почуття жіночі,
І свіча надії ув імлі.
Буде все, бо жити ще і жити,
Хай скресає крига на душі.
Прийде час пожати щастя жито.
Тільки, я благаю, не спіши!
V
Білий колір личить, як ніко́ли.
Усмішка і яхонти очей.
Запахи духмяні матіоли
І фата стікає із плечей.
Донечко, тебе благословляю
На святий, сімейний, Божий труд,
Бо у праці є ключі від раю.
Ти про це ніколи не забудь.
Це́ркви заспівали передзвони,
І, куди не глянь, така краса…
Дві обручки наче дві ікони:
Шлюби реєструють – небеса!
VI
Ці мрії зовсім недалекі.
Стань до вікна, поглянь у сад.
Дивися: в небесах лелеки.
Дарма що пізній листопад…
Серед хитких найперших літер
Ще не написаних поем
Розгорне жовте листя вітер
І небо зрадує дощем.
Скінчилася жіноча му́ка,
Розтанула густа імла,
Це неба таємнича злука,
Де маму доня обняла.
VIІ
Вже платтячко мале (було на виріст).
Волосся туго сплетене в косу.
Іду слідком, а бантів тихий шелест
Підкреслює цю неземну красу.
Як ніжно обіймають її руки.
Щебече дзвінко, «Таточку, люблю!»
Безсонні ночі – та хіба ж то муки?!
Це ніжні передзвони кришталю!
ІІХ
Найвища суть жіночого буття
Народження для смерті перемоги.
Жінка живе одним серцебиттям,
Допоки Бог їй не дарує злоги.
А потім доня донечку спов’є
І візьме немовляточко на руки.
Було так завше і тепер так є!
Бабусі любить пестити онуків.
ІХ
Ось вона та мить –
Ніч, усипану зірками,
Бог благословить…
Мріє снами коло мами…
10.11.18 – 17.03.19р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Спасибі, Боже, є вода і хліб,
і солі грудка у вузлику є.
Дякую, що душею не осліп,
що горе чуже болить, як своє
і не гоїться. Боженько милий,
даруй нам любов. Люди позвикли
до воєн і смерті. На могилі
Героїв ізнов прийнято виклик…
Ідем із покоління в покоління
в крові дітей убитих по коліна.
30.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Розправляймо, братове, знамена!
Красний день для козацьких полків.
І чуприна й широкі рамена,
мов твердині яса, козаків.
Ти не ремствуй на долю, не треба.
Не полине навспак дід Дніпро.
І вервечка з барвінкових стебел
нагадає, мо́, ле́геню про…
Про серпанок рахманний туману,
про строкаті осінні ліси…
Обіруч обійматиме маму,
коли мирні настануть часи.
Не гляди у свічадо ніколи!
Бо лукавий зіб’є із пуття.
І тоді горилиць в матіолі
не спивати тобі смак життя.
Хай люстерко залишиться жінці,
примиляється хай перед ним.
І жахтіють ланіти червінцем.
Ти ж молись перед ликом святим.
Благоволити мусиш єдине:
нехай з ґноту маленький вогонь
Матір Божу благає про сина
і про мирний Батьків, тихий сон.
Молитви твої чотки відмірять
ти, козаче, тривкий, як булат.
Відбиваєш із лігвища звіра
побратимів своїх і дівчат.
Навідліг засвистіла шаблюка,
шпарко нехрист біжить до кремля,
путівець устелила пилюга
і горить під ногами земля.
Не для доброго в мокші кебета.
Будь помисливим, друже, із ним.
Бо в московських, кривавих тенетах
ти назавжди помреш молодим.
Доброхіть ми степи не залишим!
Бовваніють у ньому баби́*.
Степ одвіку вшановує тишу
і ніколи не терпить ганьби.
Та швидше б із козачих пліч
ярмо війни упало пріч.
08.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021
Ранок пахне кавою і чаєм,
вітер заглядає у вікно.
Не горить зоря над небокраєм.
Та йому здається все одно.
На столі парує філіжанка,
пахощі найкращі на землі,
чай чи кава роблять диво зранку,
розбивають ночі міражі.
Пахкотить зерня на всю округу,
Ну, давай, кохана, обирай,
загорілась горизонту смуга
будеш каву заварну, чи чай?
29.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021
Далеко снів останні міражі.
З бабусею вимішуємо тісто,
вкриває сніг черешню на межі,
попід горою замітає місто…
Піч пожирає оберемок дров,
яка ж смачна поцуплена опара.
До тіста в мене з малечку любов
Люблю цей смак божественний і зараз.
Але тоді – засніжена гора,
несамовито вітер виє в пе́чі,
сидять на лавці: кіт і дітвора
і пиріжків так хочеться малечі…
28.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2021
Як холодно. На вулиці зима.
Горять світанки сонячно-лілові.
Морози люті лютий ще трима.
Та горнеться тепло весни до слова.
Бо слово і зігріє й окрилить,
і відповіді в нім, і таємниці,
і та єдина ледь помітна нить,
що виведе до чистої криниці.
Іди до мене, словом напою.
Воно ж немов настояне на травах.
А вітер хай розпалює зорю,
люблю я слово, як зима заграву.
27.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2021
Вночі сьогодні прийде фея.
У доні випав перший зуб!
Нехай крокує по алеї,
через розкотисту грозу…
Я чую неба увертюру,
співає пісню вітерець….
Не спинять магію баюри,
йде по калюжах, навпростець…
Допоки спить мале зайчатко,
торкнуться чари нейних губ.
Усе пройшло, здається, гладко:
копієчка лежить за зуб.
06.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
Вдихни повітря повні груди,
повільно порахуй до ста…
Бо люди, друже, просто – люди
і їм кортить звичайна мста.
Ти не чекай відважних вчинків,
плюгавство квітне на землі.
Перечекай, зажди хвилинку,
думки́ нехай ущухнуть злі.
У світі всі ми діти Божі.
Але у кожного свій рай.
Не злись даремно, те негоже.
Рахуючи до ста – чекай…
23.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
Дзумить над квіткою бджола,
висотує нектар.
Комаха може і мала
та має Божий дар.
Чи може знає наперед,
вертаючи з полів,
що взимку дуже треба мед
тому, хто захворів.
Мене на роздуми навів
цей нелукавий труд.
Людина проти бджіл, джмелів –
ледачкуватий трут*.
04.08.21р.
*Трут – те саме, що трутень.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
Поцілунок замерз на щоці зі сльозою,
пізня осінь ворожить надвечір дощем…
Розстаємось навіки сьогодні з тобою
і на серці неспокій, тривога та щем.
Дай спокутаю душу тобі в тихім парку,
бо цих слів не почує ніхто все одно.
Але хтось нашептав: «Ти подумай, чи варто?
Якщо вас у цім світі для чогось звело.»
І відчув шелест крил, що окутали плечі.
Ніби все це було з нами не наяву.
Губи шепчуть самі: «А ти знаєш, до речі…
йди до мене, я краще тебе обійму…»
20.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
Небо чекає осені,
сонце випалює трави.
Днями від палу млосними
спеку розносить вітрами –
день.
Місяць городить габою,
ллє на поля прохолоду,
роси проводить тропою…
Бачиш? Чекає під глодом –
ніч.
Розпечене та щасливе.
Дощиком лагідно вмите…
Скільки в тобі позитиву,
таке швидкоплинне літо.
03.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Чужий біль до сорочки не липне.
На водиці умити лице…
Випадково зустрілись у липні,
тліло сонце в диму каганцем.
Ти сидів, ниць потупивши очі,
а мене розривав лютий щем.
Полонений із Псковщини хлопче,
що до степу прийшов із мечем.
Чи хотів тоді смерті для нього?
Швидше ні. Він боявся і так.
Та і певно ж чекають ще дома,
Росіянин – невдаха-вояк.
Їх на рейді свої розстріляли,
били точно в червоні хрести…
Небагато в кацапів моралі
та, чи встиг він все це осягти?
15.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Який чудовий легіт на зорі.
Ще море спить. І гори сплять. І небо…
Дрімає поміж віт пташиний щебет.
Притихли до схід сонця чагарі.
Зарожевіла хмарка. Перший знак.
Баклани вартовими на камінні.
І навіть ніч вшановує їх тіні.
Спекотний день віщує Кара-Даг.
І тиша. Та така, що на сто миль.
Куди там в місті спокою шукати.
А тут згубились тижня дні і дати…
І тільки шелест, ніжний шелест хвиль.
02.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021
У заметіль знайшовши двері,
стояв, дивився скільки міг,
як в нашім невеличкім сквері
гуляв між ліхтарями сніг.
І вітер вальсував охоче,
хоч промайнуло пів зими,
люблю казкові, зимні ночі
де снігом стеле килими.
14.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021
Напився сонця та липневих злив,
даруй тепер малечі власну силу,
ще серпень не дійшов до небосхилу,
бо не увесь дозрів «Білий налив».
Це саме час навідатись у сад.
Зірвати власноруч дарунок літа
вже яблунька свої схилила віти
й благоуханний лине аромат.
Люблю побути тут на самоті.
Аж просльозився разом з небом. Значить
мене не оминула Божа вдача
в прожитому до цього дня житті.
01.08.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021
Розпали небокрай,
дай погрітися сірому льоду.
Вже давно не стояли
морози такі на Дніпрі.
Трапезує пташа
скрижанілими бубками глоду.
Розлютований скипень*
не хоче вклонятись зорі.
Іще сплять димарі,
їм одним у морози щось сниться.
І хатина вікном
безпорадно так глипає в сад,
прилітає до нього
погрітися змерзла синиця
і шкребеться гіллям
очманілий в мороз виноград.
Розійшлася зима:
ні рятунку від неї, ні спасу.
Нарядила у на́мерз*
дерева в батьківськім саду.
Але сонце все ближче,
все менше лишається часу…
Розпали небокрай,
хай горить,
я до тебе іду.
12.01.21р.
*Скипень – лютий мороз.
На́мерз – іній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021
Тарілка супу, ось і вся кутя.
Така вона державна соціалка.
Тебе мінсоцполітиці не жалко.
Даремно змарнував своє життя.
Зароблене належить не тобі.
До нитки обдере старих держава.
Украсти гроші то нехитра справа
тим більше у людей, які слабкі.
І при житті настало забуття.
Нажертися не може суча влада,
Але мовчить покірлива громада…
Тарілка супу, ось і вся кутя.
07.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021
Крихітко мишко, сідай-но на ручки,
давай об горішка зубки поточим.
Для тебе сховав я декілька штучок.
Ану догризай та доброї ночі.
А завтра в дорозі най стрінеться зайчик.
Маленький такий, що гостинці приносе –
Цукерочку доні та хліба окрайчик…
Щебече пташа моє дзвінкоголосе.
Сонечко любе, іди-но, зігрію
у світі багато холоду злого
та не втрачаєм з тобою надії,
що українці потрібні ще Богу…
05.01.21р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021