| Сторінки (9/886): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Каштани наїжачились на вітер,
тремтять у росах досвіту жоржини…
Тобі пора, стрімкоминуле літо,
бреди собі тихенько по стежині,
не оглядайся, лиха б не назвати,
усе минає, ось і ти проходиш,
і вересня летять вітри крилаті
й зоря похолоднішала на сході,
нам день дарує усе менше світла,
і дощ малюнки на асфальті витер…
А ще жоржина у саду розквітла
й каштани наїжачились на вітер.
27.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Сади вдягають позолоту,
напевно, вже прийшла пора.
Красуня вишня біла плоту,
немов осіння пектораль
туманові лягла на груди
і гріє крапельки роси…
Але спішать десь дивні люди.
Не помічаючи краси.
23.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
Чи то були світліші люди?
Чи то були такі часи?
Плив сморід перегару всюди
і по 2.20 ковбаси…
Ніяк обіцяне майбутнє
не входило в радянський дім.
Вже й зуби постирались кутні
і п’ятниць вісім, а не сім
спливло від їхніх обіцянок:
у баби вихолола піч,
у діда меншало коханок
й Рябко пішов із дому пріч.
Мабуть, шукати – світле буде,
бо, що було відомо всім.
То чи були світліші люди,
де п’ятниць на седмицю сім.
22.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
Ура! Мені оцінка: «Як зайшло»!
Під хвіст коту десятки літ педстажу.
Тепер я знаю, що білило – сажа.
Ув інциденті данім зауважу:
що ладний пацик* це не ремесло.
Цілком можливо, що воно і діва.
Та чи багато пес Бровко дасть співу?
Оцінка та не викликає дива,
як критикун до рук бере стило.
Благою дуже, недруги і друзі,
хто бурситет закінчував, хто ВУЗи
ви в гуморі сьогодні чи у тузі
не ставте людям балу: «Як зайшло»!
21.07.22р.
*Пацик - хлопець.
Вірш відповідь на оцінку «Як зайшло» від: Koala Wild Grizli (K.W.G.). Дорогі учасники спільноти мене привчили вірші вилизувати щодо розмірів, збігів, дієслівних рим чи рим взагалі, тому коли ви ставите занижену оцінку будьте готові аргументувати її (розділові знаки – моє слабке місце). Бо навряд чи є аргументом вислів: «Мені сподобалось. Задум бомба - щопрада лірики невистачило та читається важкувато.» Бо це більше говорить про примітивізм читача, а не автора.
P.S. Вірш друкую тільки у цій спільноті і у своїх робочих нотатках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Російське православ’я – виток тьми.
Окрім війни, що принесло ти людям?
Скільки тобою знищено ще буде?
Скількох людей розтопчеш чобітьми
за руZZкий мир? Хіба хто знає те.
Ти спалиш душі на Червоній площі
де труп лежить, але ніяк не мощі.
Для троглодитів мавзолей – святе.
Імперський морок мозку то біда
його, здається, вже не злікувати.
Женіть попів російських геть із хати!
Бо за попом убивць іде орда.
20.07.22р.
Вірш написано лише за декількома історичними подіями: І Світова війна, кривавий переворот на росії сім’ї Ульянових, червоний терор, голодомор, культ особистості, ІІ Світова війна, повоєнний терор, вознесення РПЦ (УПЦ) війни росії проти країн колишнього СРСР і об’єднання церкви-криміналітету-влади на московії і їх прихлєбателей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Полетіти б до вирію, мила,
і забути про біди свої
та зламав ураган мої крила
ще й надії втопив у воді.
Десь на березі Мертвого моря
спочиває розбита душа.
Ти для чого, скажи мені мойро,
четвертуєш мене без ножа.
Не жалій моє зморене тіло.
Хочеш пий до останнього кров…
Відчуваю, уже відтремтіла
моя перша й остання любов.
17.07.22р.
Ех! Ризикну вляпатись у риму – кров–любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Запатякав мерин язиком:
всюди вороги одні та змова!
Те, що крили фіговим листком,
відтепер приховують – Лавровим.
16.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
Як перша птаха заспіває
межи каштана білих свіч,
дай спити губ твоїх розмаю,
допоки не скінчилась ніч,
допоки темрява ще мріє
і сонечко про травень снить…
Між нами жевріє надія,
що буде поцілунку мить.
16.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
(загиблим від рук росіян)
Ранок німослівний і душа порожня.
Вітер не розбудить стомлені думки.
Хочеться горілки. Але зась, не можна!
Осушив би зараз пляшку залюбки.
Та чи допоможе клята оковита?
Жінка у лікарні, донечки нема…
Що ви наробили, сучі московити?
Вас я зневажаю фібрами всіма.
Без росії точно гіршим світ не стане
і можливо війни вщухнуть взагалі.
Як же остогидло кодло вічно п’яне,
що усе прекрасне нищить на землі.
На зорі сьогодні відійшла й кохана.
Більше не почую своїх рідних сміх.
Чи загоїть часом цю глибоку рану?
Упокой на небі, Боже, душі їх.
15.07.22р.
*Requiem æternam dona eis, Domine –
даруй їм вічний спокій, Господи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Скажи мені, Хрещатий яре,
про що ти Господа молив?
Коли лани горіли ярі
й диміло так від наших нив,
що небожителі Едему
зійшли укласти вічний мир…
Але, я вам скажу, даремно.
Не йде на це московський чмир.
У пекла, мабуть, інші плани,
геть не до миру чортівні.
І саксо-галльскі надтитани
даремно скиглять: «Ні війні!»
Зрадіє небо над землею
даруючи свою ясу
де на руїнах мавзолею
короткий надпис – ЗСУ!
14.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
(з народного гумору)
– Дайте ліверної трошки…
…шмат, що на прилавку,
буде Шарику пожерти з кашею в добавку.
– Звідки в нас той песик, мила? У дворі лиш травка!
– Стули пельку, дорогенький!
Стій собі й не гавкай!
13.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Мовчали ваші ссучені роти.
Й питали очі: а, що буде далі?
І не кажи мені, що був не ти,
коли дитину в Бучі ґвалтували.
У кров людську замащено манжет…
Чи є в російських нелюдів святині?
Рашисти по живому символ: «Z»-ет»
ножем різьбили на жіночій спині.
У танку, звісно, Совість ніпочім
продовжуйте сміятись і радіти.
Фугасом розірвало мирний дім
із позначкою: Обережно діти!
Я маю зовсім небагато мрій,
але одну скажу тобі, катюга:
хай небо ще при пам’яті моїй
воздасть вам, суче плем’я, по заслугах!
13.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Лукашисти, путіністи –
нелюди з одного тіста.
Прийде час, а з ним розплата
ой, завиють супостати!
Олександра чи Володю
не спасе війна на сході.
Зірве вітер звіру шати
й буде ніженьки гойдати…
09.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
Чомусь весна нагадувала осінь,
де вітер дер картини полотно
і не хотілось, навіть жити зовсім,
і світ сірів у вицвіле вікно.
Дорогою ішли колони танків.
Назад – швидкі машини й «віщуни»*…
Розбуркували обстріли світанки
і ніби зовсім не було весни.
Та чорногузи в неба високості
мене картали за душевний стан.
Війна війною, а лелеки просто
вселяли спокій крізь війни туман.
08.07.22р.
*Віщун – одна з назв транспорту,
що перевозить загиблих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
Купальська ніч грозою йде зі сходу.
Із тих країв, напевно, що й орда.
Що ти несеш слов’янському народу?
Чому з тобою поруч йде біда?
Купальська ніч, хай вогнище осяє
твою довіку нескінченну тьму.
І сонце зійде хай над небокраєм,
щоб ранок не запирхав у диму.
Я свято вірю – правда переможе,
у всі віки була за неї Січ.
Молюсь за воїв, бережи їх Боже,
і ти їх бережи, Купальська ніч.
07.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Мовчать світанки, ніби оніміли.
І небо не розродиться дощем.
Вишукуючи уцілілі цілі,
летять ракети гаспида бичем.
Усе живе паде відразу мертвим.
Шматує плоть гартована шрапнель.
Людина все вигадує для смерті
та руйнування створених осель.
А їй добро б у світ генерувати
та споглядати вишню, що цвіте…
Здавалося на душі ми багаті,
але оцей короткий префікс – де.
06.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
Допоки мізки промивала клізма
дядьки сурйозні, певно, із обкома
на трьох ділили благо комунізма
і піонерку, що завжди готова.
Вона була підкована ідейно,
у комсомол чекаючи посвяти
уся наука цінностей сімейних –
вождям комуни треба догоджати.
Шлях нелегкий пройшов товариш Ленін,
щоб голодранці захопили владу.
Тепер у ній і о́лені й оле́ні…
Парторг – олігофрен. Хіба це вада?
А нас кормили: завтра буде краще.
Не від харчів порепалась комора.
Зросла синюча молодь непутяща.
Яка волає: «Краще було вчора!»
05.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
Тихими кроками, стишено
небо сіріє в імлі.
Буря прикрилася тишею.
Чи те здається мені?
Скоро розродиться хвищею,
люттю, борвієм в зелі.
Силами правиться вищими.
Ніч настає на землі.
Горбина ніч.
04.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Спогади затесалися скабкою під нігтем.
Ой, летіть, летіть у вирій кляті.
Протирала окуляри доля брудним віхтем.
Тому, певно, і не бачу свята.
Закувала зозуленька на Миколи в травні.
На городі сходили бур’яни.
Відбивала чиюсь вдачу зозулиця справно.
Прийдуть спадщину поділять сини.
Кому зигзиця наврочить горя забагато
не зіб’ється той з дороги вже ніяк.
І нема чого на світі мойру проклинати,
поміняй зозулі пісню на мідяк.
03.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
Про любов не пишеться ні слова,
про кохання серце теж мовчить.
Не життя, хтось скаже, а полова,
не людина – здичавілий сич.
Нехай кажуть. Що мені пересуд?
Друзів не нажив, а ворогів…
але й ті, як лід весною скреснуть.
Не таю на жодного свій гнів.
Не шукаю Бога серед лісу,
там живуть мольфари та вітри.
Відчуваю під життя завісу,
що посіяв трохи десь жури.
Але те без умислу лихого
мо’ свідомо, але швидше ні.
То ж куди так стелишся, дорого?
Таємницю прочини мені.
02.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Сьогодні причиняє двері школа,
у добру путь, попереду життя.
І хай у нім не стрінеться ніколи
презирства збайдужілого сміття.
Хай небеса дарують одкровення,
шкільні знання тобі осяють шлях:
не все блискуче – золото черлене,
що має крила, то не все жар птах.
А ти лети на зло вітрам чи зливам
і сій добро усюди, і без меж.
Тобі бажаю, щоб була щаслива.
Та пам’ятай: що сієш те й пожнеш.
01.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022
Твоє зруйноване дитинство
не зацікавить сюзеренів.
Війна життю научить стисло.
Лунають обстріли щоденні.
І з кожним часом ближче, ближче…
Уже під вікнами розриви.
Здається скоро смерть покличе.
Бинти, як білих коней гриви.
Не ампутовані кінцівки –
вони відірвані, мов доля.
Димить на карабіні цівка,
горить зруйнована стодола…
Чекають світ голодні смерті.
В кремлі наповнюють фужери.
Тобі, дитинко, краще вмерти,
ідуть російські людожери.
За що це, Господи помилуй,
посеред двору чорні вирви.
Ти мамі власноруч могилу
попід стіною дому вирив.
…Пробиті кулею легені.
Дитини смерть москві не вбивство.
Бо не цікавить сюзеренів
її зруйноване дитинство.
29.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022
Чи віра сліпа, чи люди?
Чуєш? Це голос Іуди.
Від страху тремтить осина.
Що ти, скажи, за людина?
Багацько тобі подібніх
так просто за тридцять срібних
навіть ріднесеньку матір
запросто зможуть продати.
І не пустивши сльозину
Зрадять на раз Батьківщину.
Ти раб-прислужник УПЦ
і не бентежить тебе це.
28.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Ніч готує ракети,
сажею маже небо,
Боже Всевишній, де Ти?
Царство прийшло Ереба.
Зірка одна – кремлівська.
Мо’ Віфлеємська згасла?
Кров пролилась синівська,
вільні пустують ясла.
Нехристи в рясах чорних
ставлять орду до бою.
Смерть перетре у жорнах
легко мене з тобою.
Нелюди правлять світом,
кажуть: вони від Бога.
Гинуть частіше діти.
Чекаю некролога…
28.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Гординю сховай за сльози,
вітер збери у жменю,
вибери вірші чи проза…
Жити – це так буденно.
Дощ наливає калюжі,
грім від люті гуркоче:
– А люди?
– Вони байдужі, –
руку дають неохоче.
Ще й плюнуть тобі у спину
ніби все так і треба
отрутою замість слини.
Та чи була потреба?
Але не про те промовка.
Посмішка на обличчі.
У шкурах овечих во́вки.
Це ХХІ сторіччя.
27.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2022
Мовчи, солдате, твоя Совість чиста.
Бо землю боронити – це святе.
Тебе стрічає уціліле місто
і на душі спокійно через те.
А від Херсону до Лугані – пекло,
то «Гради»* землю б’ють, то «Сонцепек»*.
Твоє волосся інієм примерзло
від остогидлих серцю небезпек.
Мовчи, солдат, бо тут слова залишні.
Хай пам'ять про минуле гомонить.
Як не буває воїнів колишніх,
так й небо не розсіює блакить.
Не повернути убієнних друзів,
вони живуть у полум’ї свічі,
в скупій сльозі, у відчаї, у тузі…
Згадай їх всіх. Й мовчи, солдат, мовчи.
26.06.22р.
*Гради – РСЗВ БМ-21;
Сонцепек – важка вогнеметна система.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
Ранок який. Тиша. За вісім п’ять.
У соннім саду пахощі м’яти.
А з Білорусі ракети летять:
українців ще сплячих вбивати.
Страшніше нацистів стали сябри,
минуле забули своє і святині.
Єдине питання: як ви могли
із пам’яті витерти звірства Хатині?
Манкуртство народу породжує зло.
Подейкують, гріх те людей убивати.
Я знаю, що зараз сябрам все одно
та прийде за кожну ракету розплата.
25.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022
Безпритульні душі, огрубілі,
зранені, спаплюжені війною
доживають свого віку в тілі
оповиті смутком та журбою.
А колись летіли ген у небо,
плани будували на майбутнє…
Висохли. Як винограду стебла.
Під ударом градами у лютім.
Боязко їм стало жити в плоті.
Грім здається пострілом гармати.
Відпочити б від війни сьогодні.
Де там. Треба стрій тримати.
23.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
(байка)
Моєму колишньому другові –
Ушакову В.М. колишньому президенту
однієї з федерацій карате кіокушин
який неодноразово їв сало
у мене за столом, а тепер
розповідає про лютих фожистів в Україні.
Фу – гидота!
Забрів осел у стайню рисаків:
«Які ж стоять тут вишукані коні!» –
кульбаку з позолотою уздрів
і думає: «Відразу до погоні
готовим буду, тільки одягну
оце сідло на себе в позолоті…» –
але віслюк не антилопа Гну
немає духу ув ішачій плоті.
Сідельце приміряє так і так,
суне вузду до рота й поміж вуха
та громаком не зробиться ніяк
немає у раба свободи духу.
Мораль доступна і проста,
вона щоденно на вустах:
хоч відшмагай себе дубцем,
віслюк не стане жеребцем.
22.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
Блукала правда на задвірках світу,
чекала правда правди від людей,
а їх олжа продовжувала гріти
вона й тепліша, й ближча до грудей.
Неправда править впевнено і вперто,
ще й істину зведе на ешафот.
За неї люду солодко померти
і мре за лжу піддурений народ.
А правдонька з’являється все рідше.
Нащо собою дратувати люд?
Відкриєш очі стане тільки гірше
для тих, що ждуть солодшу із отрут.
21.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
Настане час летіти в ирій,
не допоможе й частка – не,
у вітер не втрачайте віри
він хмари чорні розжене.
Не все збувається відразу
є дивний дядько – Прозапас,
а є цейтнот який наразі
торкнувся кожного із нас.
Ви просто розминайте крила
й миттєвість кожну бережіть.
Любов – то неймовірна сила
яка рятує на межі.
20.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2022
Літо спивають волошки
і небо синє до дна –
опілля житнього брошки
вас не лякає війна.
Плачуть рясні зорепади,
цвіт омивають дощі.
У вигромі канонади
тяжко стає на душі.
Ходять у полі лелеки,
бджоли за медом летять…
Скільки тут літньої спеки?
Присмак вже осені свят.
Квітніть, благаю, ще трошки
нерви коли на межі
ви, мої милі волошки, –
ліки нужденній душі.
19.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
За селом сьогодні здичавілі трави
не хлібами родить зранена земля.
Колос одинокий гомонить з вітрами.
Витоптав посіви чобіт москаля.
Повмирало жито геть до виднокола,
чорноземи танки перетерли в прах.
Як ти це стерпіло, вимучене поле?
Витираю сльози горя на очах.
Не журися, лане, ми їх переможем,
не здолать ніколи Святу Русь орді.
Вої йдуть до бою, бережи їх Боже,
щоб заколосились злаки золоті.
16.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Тополина заметіль,
мов завія в січні.
Білим пухом звідусіль
переддень магічно
устеляє у саду
килими пухнаті,
люди прохолоди ждуть
сидячі в кімнаті.
Хоча мова не про те,
як померзнуть стріхи,
по лутки аж замете
справжнім білим снігом.
15.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
Куди ж, скажи, тобі летіти?
В яку землі чи неба сторону?
Зруйновано усі орбіти,
в степу подохнеш клятим вороном,
орел двоглавий.
Отямишся та пізно буде.
Могилу матері розкопано,
не бий тепер себе у груди,
вікно закладено з Європою
твоїй державі.
На крові не збудуєш братства.
Немає святості у грішників.
Країна зла і святотатства –
ви суче плем’я ненависників
15.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
(моїй рідній бабці Галі
(Погорєловій Анастасії Мусіївні))
Казала бабця: «Внуче, свят, свят, свят
прийшла до нас пора зелених свят,
русалок бережися і води,
щоб не накликав із небес біди…» –
А ми малі з сестрою, що з нас взяти?
В торбинку покладем полин і м’яти,
І гонем Зорьку де чудес сліди…
Вона у воду…
…ну і ми – туди ж.
14.06.20р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
(з народного гумору)
Реве сусід під тином, як дитина.
Хоч наче і здоровий чоловік.
І знаєте у чому сліз причина?
Все надто просто – перехідний вік.
«Така біда, аж нікому сказати.
Не люб мені ні Львів уже, ні Стрий.
Для пенсії ще молодий, не платять.
Дівчата ж не дають, бо застарий!»
10.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Ніби й дні не гірчать
і солодкі ще ночі,
рік поставив печать
на чоло неохоче
і можливо тому
колір срібла та сталі
я все більше люблю,
й час веде мене далі.
09.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
І старовіри й рідновіри
геть всі торкнулися біди.
Таке воно нашестя звіра,
нащадка дикої орди.
Померкла зірка Віфлеєма,
побачила безвинну крів.
Не християни, суче плем’я,
осатанілий рід катів.
За все заплатять ваші діти
Із душ не змити вбивства бруд.
В геєні вам повік горіти.
Таким хай буде Божий суд.
08.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Щось не так зі світом чи зі мною?
Мабуть, увімкну режим офлайн.
Тре відгородитися стіною
від фейсбучних, нездорових тайн.
Зрозуміло ж кожному хто ворог,
(тут до бабці навіть не ходи)
у всіх бідах винуватий – Порох,
там, де зрада скрізь його сліди.
Не торгуйся ми не на базарі.
Каже кум, що наче бачив сам,
хто поцупив міни на Чонгарі
та вказав дорогу ворогам.
Треба його кинути за ґрати!
Вафлі йому будуть і безе…
Підкажіть, як правильно писати –
Зе-команда чи команда – Zе?
06.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
(сатира)
Ув освіті чудо із чудес.
Поле дурнів у знання долині.
Викупи кредит ЕКТС,
для колег це коштує – сто гривень.
Безкоштовним буде вебінар,
бо науку продавати сором.
А сертифікат за гонорар.
Що скривився? Сотка! Майже даром.
Подивись на левів і левиць,
що кують знання тобі невтомно.
Ти ж на печі спиш, неначе Гриць
ще й отримаєш підтвердження удома.
Схема ця працює на всі сто.
(Незалежно ніч глуха чи днина).
Кажуть: без бомаги ти – ніхто,
а з сертифікатом, то й людина.
04.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Прощався травень понад вечір мжею,
лишаючи у небі грому схлип.
Йому час йти зеленою межею.
Хай червень свій запалить смолоскип.
І будуть літом пахкотіти трави,
росою вмиє сонечко чоло,
попід косою упадуть отави
в яких налите, молоде зело.
А в небі хмари білі, наче коні,
а інколи і чорні, грозові.
Дай, травне, зачерпну тебе в долоні.
І не вагайся, йди уже собі.
31.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Перекатами річка співає,
жебонить, наче доля моя,
повертає удаль попід гаєм
де лунають пісні солов’я,
вщент любов’ю наповнює серце,
а від того і думи ясні
скільки раз обіцяв рідній ненці,
повернутись сюди навесні,
але завжди часу бракувало
(чи бажання) від подиху мли,
ти пробач мені, мамочко, мамо,
що без мене сади відцвіли.
28.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
Іграшки сумують вдома:
«Де ти наше янголятко?
Коли будеш? Невідомо?» –
запитало слоненятко.
Мавпочка прикрила очі
та рахує, аж до втоми.
Вона просто дуже хоче
здріти усмішку знайому.
І шукає собі друга,
переляканий війною,
твій улюблений папуга
впав між кріслом і стіною.
Та й стіни уже немає
догорають в мрію сходи…
Це російський «мир» гуляє.
Вбиті діти не приходять.
25.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022
Дай-но косу розплету тобі.
Дзюркотять у спеку водограї.
Двадцять три години у добі
шістдесят хвилин не вистачає.
Звідси метушіння у людей
вічні: поспіх, біготня, ревіння…
Та ніхто ніколи і ніде
в заметні ще не знайшов спасіння.
Не біжи, спинися, сядь окрай.
Чуєш в тиші, як дзумлять хвилини?
Дзиґарі зупиняться нехай.
Час всього лиш окрик журавлиний.
22.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Наші зорі ворогу не сяють
(зчитують його координати)
зорепади світлом водограю
вказують політ снарядам НАТО…
Happy End уже не за горами.
Смажить орків «Джавелін» у танку.
Подзвони, кацапчику, до мами
і скажи, що ти спалив їй парку.
Хай вона зречеться курви-сина,
бо невдаха сучці не потрібен.
Ще скажи поможе хай грошима
(лугандонія ніяк не Відень).
Хочеш тут отримати весь сервіс?
Ось лопатка викопай могилку.
Ручки, ніжки… Задовбав цей тетріс!
Краще б ти сидів удома, синку!
21.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
Примирення було лише за крок.
Мабуть, не нам написано сценарій.
Це твій останній вихід, Мата Харі.
Усьому на землі приходить строк.
Укутана у півпрозору шаль,
яка скриває таємничу вічність
і не важливо в серпні чи у січні
впаде остання крапка на скрижаль.
А нині час. Тобі пора іти.
У цих краях нема невинуватих.
Як сіє місяць срібло коло хати!
Але чомусь видніються хрести.
Чи збудеться? Нам не відомо те.
У піжмурки загралися із часом:
– Здійсниться все?
– На жаль наступним разом,
як папороть у лісі зацвіте…
21.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
Ллється зрада прямо з Ради
з Банкової теж.
Прижилась вона при владі
і не має меж.
Її пестять, її люблять
вона всім рідня.
Виціловують у губи
мало не щодня.
А вона тому і рада
випускає пар
та проводить окупанта
далі крізь Чонгар…
20.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
Я ж тебе не лаю. Вітер дме в долину.
Москалі не дуже схожі на людину.
Ніби руки, ноги, голова і паща.
Та душі немає. Орки геть пропащі.
Ходить воно, бродить… (ні живе ні мертве)
цокотить у грудях скам’яніле серце.
Він шукає жертву: жінку чи дитину.
Та в штани напудить, як припреш до тину.
То шакали, внуче, ув овечій шкірі
їх «мочити» треба навіть у сортирі*.
Вираз є: безчесні чи плюгаві люди,
оце москалеві синонім і буде.
19.05.22р.
*Мочити у сортирі – вираз найвідомішого
терориста світу Путіна В.В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
Півонії розквітнуть днями –
найкращі квіти на землі.
І забукетяться від мами
у день народження мені.
Ще ранок роси п’є червневі
та сонце вишні червонить…
А вже букетиком від нені
пробуджує ранкова мить…
І хочеться вернутись знову,
щоб осягнути вічну суть,
ув ароматі світанковім
коли півонії цвітуть.
18.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2022
П’ята колона церкви
посіє російський «мир».
Скоро паростки смерті
кремлівський пожне упир.
Любить він плоть дитячу,
висотує геть життя.
Чом ти стоїш не плачеш?
Бо це не твоє дитя?
Буде твоїм наступне!
Не переймайся про це.
Воду товчи у ступі,
гроші неси в УПЦ.
Треба катам подачка.
У храмі не світло. Тьма…
Наче й не труп, одначе,
у тебе душі нема.
17.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022
Відверто говорю зі зміями,
про Маріуполь вщент розбитий,
про мир далекий і омріяний,
про безсердечність московитів.
Країна повниться руїнами,
до Господа ідуть Герої.
Але не станем на коліна ми
перед московською ордою.
13.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Ні Совісті не маєм, ні стида.
Подай, Господь, хоч фігового листика!
Бо наче смерть людини – це біда,
а вбивство тисяч, то лише статистика.
12.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Йди, налисник їсти, лиско,
бо не хоче доня.
Залюлюкаю в колисці
я твоє безсоння.
Разом будемо радіти,
мріяти про диво.
Швидко виростають діти
і минають зливи.
Ходь, наллю тобі сметанки,
ще й добавлю рути…
Хочеш сядемо на ґанку
подалі від скрути.
Їж же, лиско, їж налисник
це тобі на вдачу.
Може доля так навмисно?
Гладжу лиску й плачу.
12.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Яка незвична тиша, аж дзумить.
Травневий день у вишитій сорочці.
Дими війни розвіялись. Блакить.
Без остраху багряне сходить сонце.
А, як співають збуджено птахи.
Розтала вічність в їхнім суголоссі.
На вишні цвіт, на трави, на дахи…
Мов благодать спадають перші роси.
І днішає потроху небосхил.
Господь іде погледіти на вруна…
Далекий грім старається: щосил
настроює дощу сріблясті струни
–
це мир настав.
10.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
Віл волає, бик – бикує
і дрантя червоне в ряд.
Щось казати марно, всує –
дебілоїдів парад.
З голоду скриплять зубами
ще й з похмілля дрижаки:
«Ей, таварищ, ти нє с нами?
Как не снами? С кєм же ти?» –
В голові палає вата,
жаба в ковбику реве…
Як людина дурнувата,
то й старе, немов нове.
Посірілі силуети,
земле, розплодила тлю.
Сталіна несуть портрети
Боже мій! Чи я не сплю?
Коли ближчає дев’яте
травня знову з року в рік
на червоній площі свято
для юродивих калік.
09.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2022
Які гидотні люди та нікчемні.
Країна їм дарує хліб і сіль,
благає: вивчи мову! Та даремно.
Московський говір чути звідусіль.
А потім кров’ю платимо за це ми:
Батурин, Крути, Пі́ски чи Ірпінь…
Але, якщо відверто – це система
на знищення прийдешніх поколінь.
Дітей уб’ють потому з автомату,
спочатку нам прищеплюють чуже:
чужий священник, вчитель… і гармати
такі ж чужі розчохлені уже.
Одного разу, коли зрадиш мову,
запам’ятай, як сильно ти радів.
І надто не дивуйся чому знову
на Київ сунуть полчища катів…
08.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Сни розлетілись хороші.
Ніч не оставила мрій.
Розпач стоїть насторожі.
Донечко, вічка відкрий!
Руці твої холодіють.
Впала іконка з творцем.
Тиша. Вмирають надії.
Восковим стало лице.
І розімкнулись долоні.
Погляд завмер на стіні.
Сльози твої не солоні
більше ні граму мені.
Так розривається долі
Божої вічне кільце.
Не вберегла тебе, доню,
вибач матусю за це.
06.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Там де юність швендяла полями,
поросли волошки на весні,
ще й полин духмяний до нестями,
щойно день травневий прояснів.
Я тепер не знаю навіть де ти.
Може лиш наснилася мені?
А в дитинство тут здається лету
лічені секунди, але ж ні.
Часового ладу не порушиш
і назад немає вороття.
Тільки пам'ять розхвилює душу
день за днем спливає ген життя.
05.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022
Ця нелюбов іде, мов поклик серця.
Ще однією заповіддю – знищ!
Ти українців убивати пнешся
московська покруч, імбецильний дрищ.
Та станеться усе не так, як хочеш.
Як сонечко випалює росу,
коли прозріють від туману очі,
тебе змете у прірву ЗСУ.
Лети в тартар. Туди тобі дорога.
Тебе там стріне покидьок рябий.
Коли війна приходить до порога,
не діє Божий припис – не убий.
04.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
В обіймах ночі шепотить Десна
і тихо гомонять сади русяві,
а со́вка відчуває, що весна
полоще крильця в місячному сяйві.
І гарно так, аж серце тріпотить,
палають наче зорі в небі очі.
В таку чудову, неповторну мить
душа до віршів і краси охоча.
Вирує рух сузір’їв і планет.
Земля в безмежжі космосу – піщина.
Коли стрічаєш вічність тет-а-тет,
то розумієш що таке – людина.
04.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
«Безсмертний полк» загнувся під Ізюмом.
Безславно пали виродки дідів.
В дурного люду і думки безумні,
і в безтолковці повно тарганів.
Йому б скоріш в обійми санітарів
та хоче він «героя», хоч убий!
Летять увись від вибуху сандалі…
(не став хероєм, бузувір тупий).
Складуть ошмаття у пакетик чорний
є: руки, ноги, мозку жаль нема.
Хотів зрівняти із землею гори…
Але на те не стачило ума.
03.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Горять знедолені міста,
домівкам вибиває очі,
а немовляті смерть шепоче:
«До пострілу готова «Мста»*,
снаряд цей твій...» – О, Боже, де Ти!?
Тридцять секунд від сили лету…
Чи встигнуть матінки уста,
останню прочитать молитву?
Чи прийме небо кров пролиту?
(хоч проливали вже й Христа).
Але кремлю потрібно жерти,
вона готова йти на жертви…
А ми посіємо – життя.
02.05.22р.
*Мста – 152 мм самохідна артустановка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022
(московська орда розстріляла
військовополоненого уродженця
міста Донецьк, бійця полку «Азов»
та карате кіокушин Звоника Дана.
Світла пам'ять тобі, воїне.)
Тиша стоїть над татамі,
очі окутав туман.
Ти відсьогодні не з нами
воїн, боєць – Звоник Дан.
Боже, впокой його душу,
земле, ти тіло прийми…
Визнати, Господи, мушу
важко лишатись людьми
там, де російські потвори
творять страшний самосуд.
Хай Маріупольські зорі
нашим нащадкам живуть.
Ні, не вмирають Герої!
Поміж розстріляних гроз
пам'ять довіку з тобою…
Вічний покій, вою, – «ОС»*.
01.05.22р.
*Ос (ОСУ) – вираз який максимально може
осягнути лише людина на бойових мистецтв
здебільшого кіокушин карате.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Своє життя відбухкають снаряди,
ракети упадуть додолу всі…
Не ради воєн, а життя заради
весна розквітне у своїй красі.
І в ній кульбабки, наче сни дитячі –
герої із бабусиних казок.
Вже оболонь від вибухів не плаче
й дощі лікують вирвища стежок.
А квіти ці немов чекають в гості.
Росою умиваються в саду
і жайвір лине в неба високості,
переконатись прагне чи прийду.
30.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
(трішечки для настрою)
Російський танк (де командир бурят)
заїхав у город до баби Пріськи
і сів на «пузо» ні вперед, ні взад.
Дала йому, як кажуть жаба цицьку.
Тікав би дурень, скопана земля.
Та з танком як? Це – бойова машина!
Сапою вчить бабуся москаля:
«По копаному ти куди, скотина!»
Мабуть, хороший із бурята тук –
уродить бульби просто забагацько!
А вже квасолька викинула струк…
Де взяти добрив? Їдь у гості, бацька!
29.24.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Чого стоїш? Заплач, маленький,
нехай стікає біль сльозою.
Померла у підвалі ненька
і діточок лишила двоє.
Віддавши їм черствий окрайчик,
що снядіти почав морозом.
Але, що передав це зайчик,
відмовився сприймати розум.
…Лежала матінка холодна.
Її вже не могли зігріти.
Такі реалії сьогодні...
А хлібчик доїдали діти.
28.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Стоїть московська церква. Б’ють у дзвони.
Із уст попів зрікає чорт хулу:
«Неси, раб божий, гроші на патрони
вбивати вже нема за що пуйлу!»
Кирюхі (людожеру) теж пожертвуй,
він має освятити «Сатану*»!
Убиті українці, то не жертви.
Не плутай: операцію й війну.
Ми хохляків примусимо до миру.
По аналою кров тече дітей…
А трупний сморід уже навіть мирра
не переб’є, не зменшить і єлей.
Така російська православна віра –
убив хохла тобі до раю путь.
А тупаки йдуть в лігвище до звіра
і грошики на вбивство нас несуть.
27.04.22р.
*Сатана – стратегічна ядерна ракета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
(цього котика знайшли мертвим
через 45 днів у дитячому ліжечку)
Тобі тут, певно, пахло молочком.
І зігрівали спогади родинні,
як муркотів на добрий сон дитині
й війна ще не гриміла за вікном.
У вас на двох один був теплий плед
і пестили тебе дитячі руки…
Попереду ж були пекельні муки:
прийшли в Ірпінь кати команди «Zет».
Людей вбивав російський живодер
і не щадив ні стариків, ні юні
дивились очі крізь приціл безумні…
А ти в дитячім ліжечку помер
чи, мо, міцним заснув, мов пам'ять сном?
Тобі там, певно, пахло – молочком.
26.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022
Господи, воскресни, подивись
на залитий кров’ю Маріуполь.
Кажуть з мертвих Ти повстав колись.
А сьогодні – «Азовсталь» – некрополь.
Вої мовлять: «Вмремо, не здамо
ворогові наше славне місто,
момачко, матусенько, мамо́!» –
сараною рушили рашисти.
Викормила виродків москва,
«вишукана» виросла зараза.
Полк «Азов» атаку відбива
рве на шмаття ворога щоразу.
Віддає борги за драмтеатр
і дітей понівечені долі.
Кожен з орків сплатить у стократ
за будівлі знищені та школи.
Ратоборці, заточіть мечі,
знищуйте цей виплодок зміїний!
Коли зло подохне уночі,
зранку зійде сонце України.
25.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Весна і жінка йдуть собі та йдуть
у них одна на двох лежить дорога.
Одна на двох і радість, і тривога,
і загадка у цьому їх мабу́ть.
Хіба важливо день який та час?
Травневої чекаючи релізи,
з таких портрети пишуть Мони Лізи,
їм вірші на крилі несе Пегас.
Допевне це і є найвища суть.
Ця таємниця не підвладна люду
та хтось таки зумів уздріти чудо –
весна і жінка йдуть собі та йдуть.
24.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Чи п’є туман росу, чи землю поїть?
Світанок не відкриє таїни.
Коли ще ходять біля хати сни
і сили набираються левкої
й ростуть в батьків не для війни сини…
Та гряне громовиця рукотворна
побивши «градом» землю і дітей,
життя людей зібравши, мов трофей –
іде війна юродива потвора
та жах її довічний корифей.
І сіють смерть, бо іншого не вміють.
Які страшні сьогодні врожаї.
Мовчать після артобстрілів гаї.
Та поки в серці жевріє надія,
що пісню заспівають солов’ї.
Й орда відступить в мочарі гнітючі.
Вставай, мій брате, ти не вмер, ти спиш,
давай навпіл ділитимемо книш…
Час вибілить у небі чорні тучі,
але ядучою зробилась тиш.
23.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
Вітер шматує хмари,
диму чорного шлейф…
Після ракет удару
крейсер упав у дрейф.
А в апогеї цейтноту
(хоч кажуть не тоне лайно)
гордість російського флоту
пішов з екіпажем на дно.
Горить на росії вата,
рот Симонян, мов клозет…
А в Україні свято –
втопили – аноло-говнєт.
20.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Тобі ще мріяти і жити,
дітей народжувати і
заповнювати колоритом
буденно-відсірілі дні.
Спостерігати зорепади,
ходити берегом Дніпра,
де твої щічки вітер гладив
й дзвінка буяла дітвора.
Ще буде все. А зараз, доню,
країною страшна йде пря.
Й твоє дитинство у полоні
під обстрілами вигора.
Та окупанти хай не мріють
перемогти дитячий сміх.
Коли є діти, є надія,
що ми здолаємо усіх.
19.04.22р.
P.S. Коли ворожі обстріли впритул наблизилися
до нашого міста, шестирічна донечка
знаходила в собі сили заспокоїти кожного
і мене у тому числі. А коли таких сил їй
вже бракувало, вона горнулася до мене,
тремтіла, як листочок у злу негоду і казала:
«Таточку, мені дуже страшно». І тоді вже мені
доводилося заспокоював свого маленького сміливчика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022
Далеко так до Ватикану,
а до Голгофи тільки крок.
Армійські виросли титани
в диму їдкому цигарок.
Їх душі під бронежилетом
та не зачерствіли вони.
Війною змучена плането
чи сняться мирні тобі сни?
Бинтом скривавленим рокада
по вирвищах гарматних ран,
по гнійниках ворожих «градів»
веде до сонця крізь туман.
Там, де сучасності титани
звитяги наближають дні
і переможна мить настане
в їх титанічному труді.
17.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Танцювали лебеді, розбудили ранок,
в молоці туманному плуталась зоря,
в небі прокидалося сонечко багряне,
зігрівало променем вистиглі поля.
Наливались паростки неземної сили,
цілувала кожен з них, мов дитя весна
і рясними росами все довкілля вмилось…
Мир тобі на всі віки, земле запашна.
16.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022
Тихими переливами, піснею квітня,
струмки потечуть десь під гуркіт грози.
Гарматами змучене поле розквітне
і мати старенькі протре образи –
Великдень.
Як вітер торкається зранених вишень,
скипається сік наче кров на гіллі.
Здається, боятися стали ми тиші
і бачити очі позвикли в імлі –
жахіття.
Війни промайнуть дні злиденні, холодні,
литаври звістять перемогу в бою.
Хай міць України воскресне сьогодні,
молюся за кожного воя в строю –
навіки!
15.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022
Тепер я знаю звідки лютий
наймення місяцю узяв.
Двадцять четверте не забути –
протистояння двох держав.
Ми на чуже не зазіхали,
не крали ношених трусів.
Але із півночі шакали
прийшли під прапором русні.
Міста палили нам і села,
жінок вбивали та дітей
і захарастили джерела
води святої для людей.
Та буде ще і місяць травень,
звитяжні визріють вітри
й великих кривдників держава
до ніг складе нам прапори.
14.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Вітер ламає крила,
тонкі вигинає віти.
Де ти, убита мила?
Чи поруч з тобою діти?
Стіни сирі підвалу
тебе вберегти не вміли.
Крові врагу замало
вони захотіли – тіла.
Боже! Дивись, Всевишній,
на муки мого народу.
Невже ми стали грішні,
коли обрали свободу?
Під автоматну чергу
дітки поснули навіки,
світло в очах померкло
та не стулилися війки.
Плаче небо сьогодні
за кожним вбитим безвинно,
їх забрала безодня…
руський, хіба ти людина?
13.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2022
Дитяча іграшка лишилась
сама лежати на землі.
Ти їй даруй, о Боже, крила
й дорогу освіти в імлі.
Дітей не можна убивати!
Для кожного це вальний гріх.
Дитиночка була і мати…
Тепер шукати де їх всіх?
І тільки іграшка зосталась,
чекаючи тривоги мов
на дебаркадері вокзалу
й по ній текла дитяча кров.
11.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022
Весни обгорілі крила.
Чорного льоху прокльон.
Смерть попід вікнами вила
мінам з небес в унісон.
Опілля чавили танки,
у кашлі сухім гармат
ворог стирав Бородянку
безбожно за шматом шмат…
Але зі сторін далеких
в край, де запеклі бої
спішили з небес лелеки,
вимостить гнізда свої.
Любов, то велика сила,
що переповнює вщерть.
Й весни почорнілі крила
птахів не лякали геть.
10.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Цей хліб святий. Він знав війну.
Його ворожі м’яли траки
та вижили у полі злаки,
любов всотавши неземну.
Одна печаль спасти не встиг
померлих з голоду у Бучі.
Болять ці спогади пекучі
в хлібах налитих, золотих.
Навіть в кривавих згустках тьми,
в своїх містах ущент розбитих
на протилежність московитам
ми залишалися – людьми.
09.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022
Імперія впаде, як стіни
фортець в облогу вікову,
як дощ в смарагдову траву…
Пощезнуть згодом і руїни.
Натягне небо тятиву
у блискавці тиранів тіні
в покорі стануть на коліна
до плахи притулив главу.
08.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022
На грані банкрутства розуму
існує сьогодні земля.
Тяжкі крають душу роздуми
і спогади попіл встеля.
Постали міста руїнами
та братські могили зросли.
Дим чорний над Україною
розвієшся ти коли?
05.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2022
Мовчить садочок. І садок,
хоч скоро яблунька розквітне.
Куди ж усі поділись дітки?
А бусли прилетіли в строк.
Така весна, що через край
кипить дитячими сльозами,
лежать убиті: доня й мама…
Ірпінь, російський «мир» стрічай.
Ти світиш ребрами домів,
які ледь встояли під «градом»,
а я іду спустілим садом,
де сміх дитячий так дзумів.
За все заплатиш, *** син, –
рашизм не вічний на планеті
за сльози всі, за кров, за смерті
і за спустілий сад весни.
01.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022
Хай ніч не будять сполохи ракет.
А доця міцно обнімає зайку
вона ж йому і подруга й хазяйка
у них на двох завжди один секрет.
А я чекати буду до світанку
і берегти дитячий, ніжний сон.
Отак приходить янголяток сонм.
Потрібен спокій, а не постріл з танку
і мир тоді потрібен за вікном.
Спи…
01.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022
Пограюсь з лялечкою доні,
казок їй безліч розповім.
Вона засне в моїй долоні.
Не бійся, спи це просто грім
і хай тебе він не лякає,
бо гради не завжди такі.
Вертаються пташині зграї
у села знищені, пусті.
Тікають люди за кордони.
Орди навала йде на нас.
А я втішаю ляльку доні:
"Все - Україна! Спати час."
20.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
І знову ніч жаска, мов подих смерті.
Опівночі стерв’ятники летять.
І вибухів із пам’яті не стерти.
Осатанілий в хату лізе тать.
Він хоче спити немовляти крові
та ґвалтувати залишки душі.
Але і зараз є, що не готові
орді сказати: «Ви мені – чужі!»
19.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022
Кожна ніч, мов пекло,
кожен день – тартар.
Битися запекло –
Українців дар.
Ворог в землю ляже,
як смердючий пес:
«Ось, паскудний враже!»
…Працює АГС!
17.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
І можливо живу я минулим.
Страх потужно штовхає у спину.
Батареї розродяться гулом.
я тебе, краю мій, не покину!
Рознесуть все снаряди у шмаття.
І не знайдете правди ніколи.
Не для мене палає багаття -
"миролюбів" в Буйнічінськім полі.
15.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022
Я побачив чудовий захід.
Та не знаю чи сонечко стріну?
Кажуть мудрість дарує нам схід
та не той, що бомбить Україну.
Хай згадає мене білорус,
що загнав жаске жало у спину...
Ні, брати, вмерти я не боюсь!
Бо не втратив обличчя людини.
11.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2022
Згадую радість Олени Дорофієвської, яка отримала декілька дипломів за вірші від росії в той саме час коли росіяни вбили трьох наших захисників. Олена після того, як я запитав щодо її совісті видалила мене з друзів і заблокувала на фейсбуці. От питаю ще раз, шановна Елена Дорофиевская, як сьогодні ті дипломи не муляють чи повісите їх на стіні Маріупольського пологового будинку чи в будинку письменника в Ірпіні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2022
Перший день весни прийшов зі снігом.
«Гради» б’ють по стомленим містам.
Зійде сніг, розстане разом з ігом.
Не зломити козаків катам.
І буде мир. А тепер до зброї!
Хто, як може бороніть свій край!
Можеш – словом, а, як ні набої,
хто стріляти вміє подавай!
Вірую, що правда переможе,
брат по зброї чистить кулемет.
Вої рідні, бережи вас Боже,
хай пощезне кляте – іхтамнєт!
01.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022
(трохи позитиву у ці паскудні дні!)
Мовчать задумливі сади,
поміж гілля гуляє вітер,
зове мене: «До нас іди,
морелеві погладиш віти.
Вона найперша розцвіте,
вдихаючи весни розраду…
Та зараз зовсім не про те,
до нас іди, ми будем раді.»
І покидаючи свій сплін,
іду до вранішнього саду,
бо знаю, що чекає він
та зустрічі безмежно радий.
25.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2022
Хай війна прокотиться по миру,
нехай правлять світом: біль і жах…
Сотворили нелюди кумира
і до рук своїх взяли ножа.
Їм сьогодні бозя не вказівка
(де насилля Бога не знайти).
На тобі прикладом від гвинтівки…
Щось не до вподоби? Ми ж брати!
Боже, вбережи від цього «братства»!
Бо де ступить лапоть москаля,
буде перегаром святотатства
до сконвіку гикати земля!
23.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2022
А, що робити, якщо братом Каїн
самоназвав себе і вже прийшов з мечем?
Ховаючи за пазухою камінь,
кастет чи автомат, а може щось іще?
Хіба воно важливо? Аби – вбити.
Він любить страх дітей і розпач матерів.
Це все в собі зріднили московити:
жорстокість, ницість, зраду, дику лють катів…
Єднаймося, брати, в козачі сотні!
Уже не дивлячись на погляди й Богів.
Якщо свободу зрадимо сьогодні,
то завтра станем скопищем рабів!
22.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Читаю вірш і хоч сиди та плач.
Ти ж, певно, мітиш бути майстром слова!
Чи автор деградує, чи читач?
Та більш за все втрачає, звісно, – мова.
Ти ж маєш працювати, як орач,
а сходить лиш посіяна полова.
21.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Зажурилася зоря
на два береги.
Нема нині кобзаря –
тільки вороги.
Облітає при воді
із калини цвіт,
гинуть хлопці молоді
у розквіті літ.
Генде ворон закричить,
зареве Дніпро,
посивіє мати вмить
і згадає про…
Стріне воїна домівка,
дзвони в церкві б’ють.
Діти проведуть і жінка
ув останню путь.
21.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Сніг сирий. Сіріє ранок
і стікає по вікну.
Це зима нам наостанок
відкриває таїну:
що їй буде журно в світі,
як дерева розцвітуть:
«Спокою немає в літі…»
от і хниче вона тут.
А яке мені є діло
до фальшивих її сліз?
І чомусь так закортіло
соку свіжого з беріз.
Хочеться кульбабок в полі,
громовиці в небесах
й зріти в чистім видноколі
райдуги барвистий стяг.
20.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Боги, Боги, чи Ви готові
нові збирати врожаї?
Козачої Вам мало крові?
Навіщо вбитому раї́?
Невже Ви волею своєю
не в силі зупинити прю?
І над Вкраїнською землею
у кров заюшите зорю.
Нам не звикати. Це не вперше
до смерті зорити зіниць.
Та хай Кремля кривавий вершник
паде своїм обличчям ниць!
19.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022