Олег Крушельницький

Сторінки (1/59):  « 1»

ВЕСНА КРАДЕТЬСЯ

Посміхалось  сонце,  бавилось  проміння,
Малювало  в  сінях  сонячну  картину.
Заливало  світлом  дощану  підлогу,
Підіймало  паром  зимову  вологу.

Прилітала  з  неба  вогняна  пір'їна,
Танцювала  з  вітром  наче  павутина.
Потекли  струмочки  по  лісній  дорозі,
Вже  немає  снігу  на  моїм  порозі.

Впали  теплі  краплі  на  мої  долоні
І  граки  гуляють  в  мене  на  городі.
В  чистому  ставочку  верба  коси  мила,
Розправляють  хмари  свої  білі  крила.

Пролітали  гуси  в  небі  над  полями,
Несли  теплу  звістку  в  горах  над  лісами.
Придивіться  люди  сонечко  сміється.  
Любі  мої  друзі,  то  весна  крадеться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865466
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.02.2020


ВЕСЕННИЙ СОН

Весна  задела  нервов  струны
И  успокоила  мой  ум.
Расправил  ангел  света  крылья,
Освободил  от  тёмных  дум.

Текут  в  забвения  минуты,
Минуты  боли  и  тоски.
Лечу  я  снова    к  Солнцу  сердцем,
Ищу  гармонии  внутри.

Слепя  могуществом  вселенной,
Всех  покоряет  этот  шар.
Лучом  вонзает  в  мою  душу
И  раздувает  в  венах  жар.

Как  каждый  вдох  наполнен  светом,
Так  распускает  лепестки
Пурпурно-золотистый  лотос
В  тумане  утренней  реки.

Так  молчаливо  стонет  ветер,
Воды  качая  колыбель,
И  тяжелеют  мои  веки,
Ложа  мой  парусник  на  мель.

Давно  я  понял:  кто  я  есть,
Куда  ведут  меня  дороги.
Вот  только  крылья  обрести,
А  то  в  пути  устали  ноги.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865327
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 19.02.2020


НАВІЯВ ВІТЕР СТЕПОВИЙ

Вітер  в  полі  свище,  низько  гне  калину,
Не  минає  лихо  рідну  Україну.
Рве  її  покрови,  спину  гне  до  долу,
А  біда  не  сита  допчеться  по  колу.

Сіють  дощі  хилі  ядовиту  воду,
Ллють  отруту  люту  в  голови  народу.
Темні,чорні  хвилі  каламутять  воду,
А  в  серцях  крижини  у  жарку  погоду.

Вже  дубів  немає,  зломані  гиляки,
Виють  біля  шляху  чортові  собаки.
Зголодніли  ріки  вже  нема  що  пити,
Води  засмерділись,  руки  не  відмити.

Заливають  в  мізки  позитиву  море,
А  свідомість  темна  на  велике  горе.
Хочеться  пожити,  бо  ще  сонце  світить,
А  реальність  інша,  каже  вже  не  вспіти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864373
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.02.2020


ПІСНЯ ГАЙДАМАЦЬКА

Верба  плаче-погоріла,
Козаковим  гойда  тілом.  Гей-гей!
Лихо  коять  басурмани,
Орел    літа  над  курганом
Та  реве  засмучений  Дніпро.  Ой-йой.
Та  реве  засмучений  Дніпро.

Ножі  свої  освятили  ,
Свої    шаблі  погострили.  Гей-гей!
В  полі  копи  запалили,
Свої  душі  охрестили
Та  пішли  за  Неньку  воювать.Ой-йой.
Та  пішли  за  Неньку  воювать.

Гіркі  сльози  з  неба  ллються,
А  козацькі  жили  рвуться.  Гей-гей!
Блукав  вітер  чорним  шляхом,
Повмивались  кров'ю  ляхи
Та  зостались  в  полі  догнивать.  Ой-йой.
Та  зостались  в  полі  догнивать.

Стогне  схід  та  стогне  захід,
Кров  тече  с  під  вовчих  ягід.  Гей-гей!
Східний  брат  -  ворожа  сила
застромив  у  спину  вила
На  кістках  танцюють  москалі.  Ой-йой.
На  кістках  танцюють  москалі.

Підло  чинять  московити
Земля  полум'ям  повита.  Гей-гей!
Гине  козак  у  неволі,
Прийде  час  обійме  доля
Зацвітуть  троянди  на  золі.  Гей-гей!
Зацвітуть  троянди  на  золі...


p.s.
Не  реви  Дніпро,  запалайте  зорі.
Я  молюсь  за  тебе…..  Україна  в  горі.
Так  почуй  же  Боже  козака  молитву!
Гайдамаки  в  полі  зібрались  на  битву!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864250
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.02.2020


МГНОвенная ЛЮБОВ

Бродив  під  хлівом  пес  Рябко,
Гудів  над  вухом  джміль  мохнатий.
Відхлебтав  з  миски  кислий  борщ
Та  моститься  у  буді  спати.

Під  тин  під'їхало  таксі.
Не  було  приводу  для  лиха.
Відкрились  жовті  Жигулі
Та  вийшла  біла  Пуделиха.

Кохання  зразу  пройняло.
Рябка  це  здивувало  трохи,
Хвоста  одразу  підняло,
Сп'яніли  від  гормонів  блохи.

Загавкав  голосно,  завив,
До  себе  привернув  увагу.
Шарпнув  ціпок  та  стрепенув
Та  показав  свою  відвагу.

Блондинка  закружляла  вмить,
То  дзявкне  ,то  відразу  мліє,
В  очах  цікавістю  свербить,
Кохання  іскра  в  серці  тліє.

Вовтузиться  старий  гусак
В  обору  свині  не  пускає.
Заснув  на  вишні  сивий  шпак,
А  пара  обійстям  гуляє.

Тривав  не  довго  той  роман,
Забрали  зранку  Пуделиху.
Сховав  їх  ранішній  туман
Коли  вони  робили  втіху.

А  восени  був  результат,
Любов  загасла  у  розлуці.
Родилось  троє  цуценят,
Один  кудлатий  двоє  куці.

Така  шалена  ця  любов.
Така  ось  людям  мелодрама,
Не  чиста  благородна  кров
На  серці  не  зашита  рана.

Такий  ось  друзі  результат,
Така  мораль  вона  не  хитра.
Будь  трохи  стриманіше  брат.
Кайфово  всім...  страждають  діти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864034
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.02.2020


ГОРА БАТІГ РОСКАЖЕ ПРАВДУ

За  що  згубили  Богуна?  -
За  те,  що  серцем  він  любив  свободу,
За  те,  що  рабства  не  терпів
Та  прагнув  волі  рідному  народу,

За  те,  що  він  катів  карав,
За  брата  годен  був  відати  душу,
За  те,  що  славну  вроду  мав
Та  не  любив  панів  породу  сучу.

Без  страху  в  серці  лицар  був.
Таких  як  він  на  цьому  світі  мало.
Він  рідну  землю  боронив,
За  це  його  козацтво  шанувало.

Він  сизим  соколом  кружляв
На  полі  битви  де  палало  пекло.
Поразок  він  ніде  не  знав,
Бо  завжди  бився  як  титан  запекло.

Від  річки  Бугу  до  Донця
Ляхи  не  знали  кращого  вояки.
Не  було  рівного  бійця,
Гуртом  задерли  сокола  собаки.

Немає  прощення  тобі,
Якщо  підступним  диким  псом  родився
І  тим  хто  рвав  шматок  собі,
Та  тим,  хто  вічно  підлим  змієм  вився.

Кістки  вже  їх  давно  гниють
Та  їх  давно  зреклися  рідні  діти,
Бо  в  пеклі  тінями  снують,
На  їх  могилах  не  розквітнуть  квіти.

Давно  не  падала  роса
На  вкриті  горем  степові  кургани.
Небесних  янголів  сльоза
На  серці  гоїть  неостиглі  рани.

Плететься  степом  як  лоза
Одна  єдина  стежка  під  горою.
Піду  по  тій  стежині  я...
При́несу  айстри  славному  герою.

Гора  Батіг  роскаже  всім
Як  козаки  свою  робили  справу,
А  батько  Буг  хай    рознесе
Про  свого  сина  невмирущу  славу.  

p.s.  Оволодівши  серединою  табору,  козаки  пішли  на  приступ  редутів,  де  закріпилися  німці  —  до  заходу  сонця  захопили  їх.  Полякам  вдалося  ще  трохи  протриматися;  після  прориву  їхньої  оборони  козаками  Івана  Богуна  доля  битви  була  вирішена.  Армія  Речі  Посполитої  була  розгромлена  вщент,  сам  М.Калиновський  разом  з  сином  Самуелем  Єжи  загинули.  Також  загинули  комендант  німецької  піхоти  Сигізмунд  Пшиємський,  брат  майбутнього  короля  Яна  ІІІ  Собеського  Марек  та  інші  шляхтичі.  Польща  втратила  вбитими  8000  добірних  вояків  (з  них  по  різним  оцінкам  від  3000  до  5000  крилатих  гусар.  Врятуватися  від  погрому  вдалося  не  більш  як  1500  польської  кінноти.  Точні  втрати  козаків  та  татар  в  цій  битві  невідомі,  але  навряд-чи  вони  були  більше  тисячі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863913
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.02.2020


ДОЛЯ СЛИМАКА

Спить  на  черешні  млявий  хрущ,
Плететься  тином  дикий  плющ.
Слимак  повзе  на  двір  поважно  -
Барвистий  колір,  пика  важна.

Набридло  «трутню»  в  темнім  льосі,
Шукає  місця  на  покосі.
Він  склав  ретельно  заповіт,
Слизький  залишив  в  ямі  слід.

Надгриз  буряк,  картоплю,  моркву,
Наслинив  грушу  спілу  жовту.
Вже  ледве  наш  слимак  повзе
Та  все  дорогою  гризе.

Його  здолала  думка  світла:
«Замало  чистого  повітря»  -
Воно  смердюче  та  слизьке,
Та  ну  його,  нехай  повзе.

Ворона  небом  пролітала
Та  хлопа  боком  проминала  -
Якщо  ковтнути  щось  гидке
Хвороба  точно  не  мине.

Отак  би  повз  собі  чортяка,
Але  задерлася  гілляка.
Знайшла  його  голодна  курка,
Вона  роздерла  того  турка.

Тож  знайте  любі  слимаки,
Не  треба  вам  удень  повзти,
Щоб  зовсім  вас  не  було  видко,
Повзіть  вночі  і  дуже  швидко.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863663
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.02.2020


ПЕЧАЛИ-ДАЛИ

Лежат  на  дне  печали-дали
В  безумном  дрейфе  корабли.
Давно  они  любви  не  знали,
Не  ведали  куда  плыли.

Седой  туман  сковал  в  объятьях
Их  голубые  паруса,
И  связаны  они  как  братья
Узлами  клятвы  навсегда.

Скользят  они  по  водной  глади,
Заводит  песню  Посейдон
И  шепот  нимф  из  темной  дали
Их  погружает  в  мрачный  сон.

А  ветер  сеет  паутину
Ложа  на  дно  ковер  из  тины,
Смеется  алая  луна,
Клыками  впившись  в  облака,

И  в  этом  мире  мало  света,
И  соль  въедается  в  глаза,
Ведь  не  вода  лежит  в  основе,
А  слезы  душ  попавших  в  сети,
Ушедших  в  бездну  навсегда!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863573
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 03.02.2020


НЕСТРИМНИЙ (НЕУДЕРЖИМЫЙ)

Вже  встало  сонце  над  селом,
Женуть  худобу  всю  гуртом.
Аж  раптом  курява  здійнялась,
Одразу  всі  повитріщались.

Самотній  бик  ішов  мостом,
Сопів  собі,  виляв  хвостом.
Злетіло  листя  з  деревця,
Принесло  вітром  горобця.

Насіння  лускав  в  клубі  хваЦЬКО,
Дивився  фільм  "ШАЛЕНА  СХВАТКА".
Хоробре  серце  в  юнака,
Вирує  сила  в  чувака.

Він  на  бика  як  грім  несеться,
То  клюне  в  хвіст,  то  боком  треться.
Бику  летить  під  роги  прямо,
Бо  бачив  трюки  від  Ван  Дамма.

А  бик  як  йшов  так  далі  Їде.
Йому  набридло  все  оте
Та  видко  вчора  не  доїв,
Задер  хвоста  як  заревів!

Вмить  пір'я  здуло  з  горобця,
Пропала  дурість  у  бійця.
Брюс  Лі  занесло  під  кущі,
Зламав  у  стегнах  всі  хрящі.

Тепер  так  прудко  вже  не  б'ється.
Тепер  по  тихому  сміється.
Довічний  має  лікарняний,  
Болить  спина  не  зовсім  жвавий.

Отак  ви  юні  мої  друзі,
У  ліжку  краще  ніж  в  калюзЗІ,
Та  не  махайте  сильно  крильми,
Дивіться  наукові  Хфільми.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863392
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.02.2020


ЛОСЬ СОХАТИЙ

Прийшов  до  лісу  лось  сохатий,
такий  поважний  та  пихатий.
Почав  брикати  та  ревіти,
впиратись  рогом,  тупотіти...

Попросинались  в  лісі  звірі,
повитріщали  очі  щирі...
-Чого  сказилася  скотина?
ти  подивись  яка  година!

Всі  діти  вже  позасинали,
ми  в  лісі  зміну  відпахали.
Ти  нас  чортяка  побудив,
бо  бачиш  норми  недопив.-

Ведмідь  в  ту  пору  ще  не  спав,
бо  ягоду  в  кущах  збирав,
та  як  шарпне  його  за  ноги,
та  обламав  придурку  роги.

Така  ось  вам  лісна  наука.
Від  діда  перейде  до  внука.
Якщо  набрався  лось  сохатий
іди  до  дому  лягай  спати!)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863289
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.02.2020


ЗЕМЛЕ МОЯ ЗЕМЛЕ

Матінко  ти  моя,
Земле  моя  мила,
я  тебе  не  зраджу
у  лиху  годину.

Трави  -  твої  коси,
ріки    -  твої  жили,
гори-  твої  плечі,
сльози  -то  могили.

Я  тебе  шаную,
щиро  поважаю,
іншого  не  прагну,
іншого  не  знаю.

Обійму  руками
я  твої  простори,
хай  зігріє  серце
волошкове  поле.

Віднесу  я  душу
високо  на  небо,
бо  душа  так  хоче,
їй  на  небо  треба.

Сонях  наче  сонце  
на  моїх  долонях,
овіває  вітер
сивину  на  скронях.

Земле  моя,  Земле,
мила  моя  ненька,
я  в  тобі  спочину,
Ти  моя  рідненька.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863159
рубрика: Вірші, Авторська пісня
дата поступления 31.01.2020


БОЛОТЯНИЙ РОМАН

Сиділа  жаба  у  калюжі,
Тримала  жовтий  прапорець,
Бо  не  хотіла  вона  здатись...
Зійшли  зусилля  на  нівець.

Чогось  вона  репетувала...
Хотіла  з'їсти  комара,
Про  те  поганець  не  здавався
Кружляв  в  повітрі  гопака.

Комар  попався  дуже  вправний
На  вигляд  бідний  та  худий,
Але  моторний,  хитрий,  справний,
До  того  зовсім  молодий.

Та  поки  жаба  скреготала
З  кущів  приповз  заклятий  вуж,
Вона  поганця  провтикала...
І  він  зробив  їй  Мулен  Руж.

Вона  вже  ніс  не  задирала,
Брикати  більше  не  могла.
Бо  він  її  ковтнув  падлюка
Втекти  від  нього  не  змогла.

Буде  собі  така  наука
Для  всіх  невихованих  жаб.
Якщо  вже  вилізли  з  болота,
То  не  ловіть  у  небі  гав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863072
рубрика: Вірші, Байка
дата поступления 30.01.2020


ЗАХІД СХІД

Моє  життя  вже  йде  на  Захід,
Душа  вертається  на  Схід.
Я  просинаюсь  рано  вранці,
Щоб  залишити  в  небі  слід.

Мене  постійно  Сонце  манить
Його  проміння  золоте.
Я  знаю  серце  не  оманить
Воно  скрізь  хмари  проведе.

Бродив  я  довго  у  туманах,
Шукав  не  знайдених  доріг
Та  заблукав  в  чужих  обманах,  
Знайшов  відчуження  поріг.

Але  знайшов  я  те  що  треба,
На  цій  зні́веченій  Землі,
Це  зорі  ті  що  світять  з  неба
Та  дикі  квіти  польові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862956
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.01.2020


ПРОМЕТЕЙ

Горять  сапфіри  угорі,
Літають  Янголи  на  білих  конях.
По  схилу  сходить  Прометей,
Палає  квітка    на  його  долонях.

Самотній  молодий  титан..
(Колишня  гордість  величі  Олімпу)
Сльозяться  очі  голубі
Та  сяє  обруч  золотого  німбу.

В  його  руках  горить  вогонь,
Він  гріє  душу  молодому  Богу.
Його  призвала  серця  біль
Та  не  байдужість  до  людського  роду.

Він  вмить  покинув  все  пусте:
Безсмертя  плоті,  лестощі  та  славу,
Забув  навічно  про  своє,
Зійшов  з  небес,  щоб  увійти  у  лаву,

Бо  кожен  з  нас  то  є  життя.
Живих  людей  Богам  любити  треба.
Не  буде  грішних  та  рабів,
Коли  серця  з'єднають  боги  з  Неба.

За  те  що  прийняв  вічний  біль,
Його  з  ганьбою  закували  в  скелю
І  кожен  ранок  темна  тінь
Лягає  чорним  птахом  на  пустелю.

Клює  печінку  птиця  зла,
Шматує  гострим  дзьобом  мідне  тіло.
Вгорі  горить  вогонь  життя  -
Від  іскри    серця  сонце  запалало.

То  перша  крапля  співчуття,
Маяк  в  холодних  водах  океану,
Він  перші  зорі  запалив
В  п'янких  безоднях  сивого  туману.

Прийшов  до  скелі  Геркулес,
Бо  впала  в  прірву  вогняна  лілея,
Зламав  Гефестову  печать,
Звільнив  від  мук  титана  Прометея.

Благаний  Зевс  його  простив,  
В  пекельних  ріках  плавилось  каміння
Та  він  прощення  не  просив  -
Остався  вічним  символом  терпіння.

Благословенний  день  та  ніч,
Чумацький  шлях  та  Голуба  планета.
Святий  нехай  покине  меч,
Розірве  рабства  ковані  тенета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862726
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.01.2020


ЧОРНІ ДІРИ

Немає  злидням  більше  віри,
Нема  зірок  -  зробились  діри,
Немає  сили  та  терпіння,
Нема  прощення,  розуміння.

Пусті  слова,  лукаві  очі,
Людських  надій  безсонні  ночі,
Одна  брехня  та  викрутаси  -
З  нас  вже  сміються  папуаси.

Блага  людина  скаже  правду
Та  діло  доведе  до  ладу,
Не  з'їсть,  не  вип'є,  не  доспить
І  справу  зробить  -  не  схитрить.

Ми  добре  діло  не  зробили,
Одразу  правду  загубили.
Тому  ці  злі  часи  настали
Бо  ми  втомились  заблукали.                                                                                                                                                                            

Нема  різниці:  Петя,  Вова....
Народ  для  них  -  дійна  Корова.
Такі  всі  добрі,  щедрі,  милі,
Так  щиро  прагнуть  жити  в  мирі.

Спочатку  всіх  благають,  молять,
Лобами  з  льоту  кулі  ловлять,
Волають  криком  :  «  Ми  є  сила!»
З  народом  разом  точать  вила.

А  далі  як?  Ніхто  не  знає.
Там  я  не  я  і  хата  з  краю.
Немає  мудрості  та  вміння,
Нема  поваги,  розуміння.

Бреши  що  хоч  отут,  одразу,
А  завтра  хоч  всі  згиньте  разом.
Немає  злидням  більше  віри,
В  серцях  зостались  чорні  діри.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862425
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.01.2020


СЛЬОЗАМИ ВМИЛАСЬ СИВА МАТИ

Безсонням  вкриті  темні  ночі:
Тривога  крає  -  та  не  спить.
Де  сина  того  карі  очі?
Чому  так  серденько  болить?

Ввірвалась  лихом  війна  клята
Та  чорний  ворон  сів  на  дах  -
Сльозами  вмилась  стара  мати
Та  й  відпустила  козака.

Бо  хтось  би  жив,  а  він  не  зможе
В  ганьбі  прожити  все  життя.
Якщо  він  сам  не  переможе  -
Не  заспокоїться  душа.

Цей  вічний  біль  людського  роду
Як  закарбована  біда  -
Коли  хтось  прагне  жити  в  мирі,
Комусь  потрібна  зла  війна.

Отак  ідуть,  ідуть  і  гинуть,
Щоб  зупинити  тих  чортів,
А  ті  все  лізуть,  лізуть,  лізуть..
(Нема  скотині  що  робить).

А  є  ще  другі  ті,  що  збоку,
Їм  тільки  б  руки  потирають
І  в  той  вогонь,  що  наче  в  пеклі,
Сухенькі  дрова  підкидать.

Щоб  потім  гріти  свої  пики
І  набивати  животи.
Ну  так,  а  що  ж,  в  них  теж  є  діти,
Їм  теж  потрібно  теплоти.

А  ти  сивій  старенька  мати,
Закрийся  в  хаті,  голоси
І  хто  там  з  них  захоче  чути,
Той  крик  самотньої  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861842
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.01.2020


ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА

Нема  села  -  одна  руїна
Та  де-не-де  стоїть  хатина.
Нема  доріг  -  одна  стежина.
Життя  вже  більша  половина...

Де  табуни,  де  вівці,кури,
Де  сіна  запашного  фури,
Де  снігурі  та  де  синиці,
Козацькі  кам’яні  криниці?

Де  врожаїв  сільських  кагати
З  полів  тих  буряків  лапатих,
Де  яблунь  білоокий  цвіт,
Їх  ароматний  стиглий  плід?

Де  рік  холодних  глибина?
(в  дитинстві  я  пірнав  до  дна).
Тепер  в  них  мулу  по  коліна  -
смердючі  цвілі  болота.

Колись  під  пагорбом  було
Цілюще  чисте  джерело.
Те  джерело  -  віками  било.
І  де  тепер  цілюща  сила?

У  лісі  я  збирав  суницю,
Косулю  бачив  і  лисицю,
А  зараз  де?  Ніде,  пропало,
За  чверть  сторіччя  лихо  стало.

Колись  село  цвіло,  буяло,
Тепер  все  висохло,  зів'яло.
Де  свіжість  сивого  туману,
Де  щирі  очі  без  обману,

Небес  блакитних  чистота,
Людського  серця  простота,
Де  чесна  безкорисна  мрія,
Де  добрий  намір,  чиста  дія?

Тепер  все  -  бізнес  і  понти,
І  тільки  б  вкрасти  та  гребсти.
З  землі  все  доять,  доять,  доять,
Лукаво  брешуть,  підло  коять.

А  ,  земле,  ти  терпи,терпи!
Грошима  їм  роди,  роди.
І  хто  там  зна  ще  скільки  втерпить.
Невпинно  час  Землею  вертить.

Дарма  це  лихо  не  проходить.
Посієш  вітер  –буря  вродить.
Та  все  одно  той  час  прийде,
Стерпіть  не  зможе,  злих  змете.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861652
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.01.2020


СВЕРБЛЯЧЕ КОХАННЯ

Засвітить  місяць  молодий  -
піде  кварталом  принц  старий.
І  діда  начебто  всі  хочуть,
лапає  погляди  дівочі.
Бо  бакси  є  -  нема  кохання,
не  та  вже  міць,  а  є  бажання.
А  дід  ще  красень  ого-го
у  шапці  з  норки  і  в  пальто:
Широкі  брови,  тхне  із  пики,
зате  блискучі  черевики.
Дідусь  швиденько  дівку  зняв
та  трохи  згодом  відстріляв.
Любов  пройшла,  а  дід  сміється,
життя  вирує,  серце  б’ється
Та  враз  закінчились  зелені  -
В  очах  блищить  діра  в  кишені.
Та  вже  пече  і  щось  свербить,
Любов  бентежить,  та  не  спить.
Спасе  як  завжди  іпотека.
Де  пристрасть  є  -  там  небезпека,
тому  той  блудний    пес  старий
гасає  вічно  по  аптекам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861491
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.01.2020


НЕ КІБОРГИ

Весна
Горять  вогні  аеропорту,
сідають  з  неба  літаки,
як  голка  виплітає  вправно
барвистим  променем  нитки.

Славетний  красень,  порт  небесний  -
Донбаський  урбанічний  рай.
Вогнів  Донецька  ясні  очі  -
шахтарський  непокірний  край.

Ти  всіх  сплітав  своїм  завзяттям
і  славним  духом  трударя,
допоки  підлі  ситі  свині
не  здерли  килим  з  вівтаря.

Зима
Багряне  місиво  на  злеті,
вогнем  горить  ворожий  БМП,
лежить  у  вишитій  сорочці  -
піддів  під  камуфльоване  ХБ.

Він  молодий,  та  де  там  –  юний,
уламком  вирвало  плече.
Вже  не  болить  його  нічого
і  в  грудях  більше  не  пече.

Горять  вогні  неначе  сльози,
течуть  струмочки  с  кіптяви
і  тільки  грабають  ворони
убитих  російских  вояків.

І  бриє  хвиля  вибухова
Твердий  скалічений  метал,
і  чути  знов  кацапську  мову  -
ідуть  спецназівці  в  навал.

За  тим  умовним  рубіконом
стоїть  бетонний  сірий  склеп,
а  звідти  кулі  сиплять  градом,
жнуть  норовливих  наче  серп.

Там  плоть  скувала  силу  духу
безстрашних  доблесних  бійців,
не  буде  там  назад  ні  кроку,
нема  там  підлих  ї  брехунів.

Не  кіборги,  не  із  металу,
а  з  крові,  честі  і  плоті.
Вони  -  Орли!  І  є  не  з  сталі.
Вони  -  могутні  та  живі!

І  доки  є  той  дух  козацький,
Ти  будеш  матінко  жива.
Єднайся,  вільна  Україно,
Щоб  жити  вічно  у  віках!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861379
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.01.2020


МОЯ ОСЕНЬ

Врастают  корни  в  твердь  земную,  
Свет  наполняет  пустоту.  
Стволы  как  мост  для  переправы  
Уходят  в  неба  высоту.  

За  слоем  слой  пронзают  нити  
Сшивая  плоть  былых    времен  
И  золотятся  солнца  блики,  
Надев  из  листьев  капюшон.  

А  вольный  ветер  клонит  травы,  
Ласкает  кудри  в  волосах  
И  тихо  шепчутся  дубравы  
На  тех  далеких    берегах.  

А  небо  полыхает  жаром  
Теплом  пронизывая  все  
И  не  проходит  время  даром,    
Соединяет  все  в  одно.    

Летят  по  небу  гордо  птицы,    
Их  покорила  высота,  
А  в  лужах  жемчуг  серебрится  
Бросая  вызов  облакам.  

Багряный  лес  в  дождливых  струнах,  
Живой  укутанный  простор    
Наносит  красками  земными  
Свой  ослепительный  узор.    

Влекут  сердца  мирские  дали  
И  уплывает  в  даль  река.    
Поры  мы  этой  долго  ждали,  
Ко  сну  готовится  Земля.  

Укроет  листьев  желтых  бархат  
Сухую  спящую  траву.    
Искрящий  небом  хрупкий  иней  
Накинет  белую  фату.

Невеста  дум  моих  усталых.  
Небес  бескрайних  синева,  
Подруга  дней  моих  крылатых,  
Во  мне  ты  Осень  навсегда.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861311
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 14.01.2020


НЕ ТА ЛЮБОВ

Він  кароокий  чорнобровий,
Вона  тендітна  і  струнка.
Він  сильний,  мужній,  безтолковий,
Вона  неписана  краса.

І  так  Господь  їм  спутав  крила,
Що  зайві  були  вже  слова.
Були  і  ночі  кольорові,
Була  і  п’яна  голова.

А  час  ішов,  вони  побрались.
Минули  молоді  літа.
Та  діти  вже  повиростали,
Посіла  в  косах  сивина.

Він  товстий,  сірий,  кострубатий.
Вона  пом'ята  і  бліда.
Ніхто  із  них  не  винуватий,
Сама  зробилася  біда.

Вони  любов  не  зрозуміли,
Себе  любили  все  життя.
Від  того  серцем  постаріли,
Згубили  щирі  почуття.

Бо  вища  є  любов  до  Бога
І  хто  шукав  її  знайшов.
Коли  не  буде  мого  твого,
Тоді  буде  свята  любов!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861140
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.01.2020


ГЛИБОКИЙ ЯР

Хто  в  даль  глядить,  той  бачить  близько.
Хто  в  верх  летить-не  впаде  низько.

Той  хто  зберіг,  той  вознесется,
Хто  хрест  поніс,  той  не  зречеться.

Брехнею  правди  не  здолаєш.
Святого  духу  не  зламаєш.

Собі  не  зрадь,  душа  невинна.
Плазує  той,  хто  не  людина.

Глибокий  яр-то  не  дорога.
Поклони  б'ють  лишень  для  Бога!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861058
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.01.2020


СМЕРТЬ ПОНАД БЕЗЧЕСТЯ

Коли  іде  війна  запекла
Течуть  річки  кривавих  лав.
Тих  не  здолає  брама  пекла,
Хто  страх  у  серці  подолав.

Стисни  в  лещата  свої  зуби,
Корінням  впийся  в  чорний  ґрунт.
Щоб  потім  не  зійти  в  нікуди,
Ти  не  здавайся  прямо  тут.

Ти  жили  рви  неначе  струни,
Вмивайся  кров’ю  та  стогни,
Але  землі  своїй  не  зраджуй
І  тілом  друзів  борони.

Зламає  ніч  ворожий  вибух,
Розріже  трасером  пітьму,
Червона  сповісна  ракета
Осяє  прірву  вогняну.

І  подих  смерті  з  лютим  страхом,
Не  схопить  серце  у  полон
Та  духу  міць  не  переможе,
Бо  страх  то  є  примарний  сон.

А  далі  воля,  тільки  воля,
Життя  без  болю,  без  тривог.
Земля  родюча-добра  доля,
Могутній  милосердний  Бог!

Живе  в  віках  козацька  слава!
Живе  в  билинах  і  в  піснях!
Живе  в  степах,  живе  в  курганах,
Живе  на  небі  і  в  серцях  !

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860845
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.01.2020


МОЯ ДУША ДАВНО НЕ СПИТЬ

Душа  моя  не  спала  вічність,
Бо  має  пам'ять  та  не  спить
І  не  забула  слово  гідність,
Тому  тривожить  і  болить.

Вона  не  спить  от  того  ранку,
Коли  ударив  перший  дзвін
І  засіяло  все  одразу,
Розсіяв  промінь  чорну  тінь.

З'явились  відстані,  хвилини,
Галактик  юних  круговерть.
З'єднались  зоряні  хмарини,
Вогонь  скував  із  лави  твердь.  

Все  забуяло  первоцвітом,
Посіло  в  просторі  буття.
Лягає  ніч  і  гасне  світло,
А  зранку  знову  б'є  життя.

Гуляє  вітер  над  полями,
Іскриться  крапельки  води,
Стрижі  літають  над  ланами,
Весною  дихають  сади.

Нехай  єдина  в  Бога  віра
Довічно  вертить  неба  вісь.
Та  не  здолає  темна  сила
Освячену  небесну  вись!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860755
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.01.2020


РІЗДВО У ВСЬОМУ НАВІКИ

Піднявся  в  небо  стиглий  колос,
Його  проміння  підняло,.
Він  як  земний  нечутний  голос,
Який  відав  своє  тепло.

Засяють  сонцем  жовті  коси,
Земля  зміцнить  його  стебло.
Вологою  обмиють  роси,
Наситять  спілістю  зерно.

Плодами  вічно  стиглий  серпень
Своїм  заточеним  cерпом
Зіжне  хліба,  складе  в  півкопи,
Покриє  голову  сніпком.

Закрутить  жовтень  свої  жорна,
Зітре  із  зерен  борошно.
Збере  в  мішки,  знесе  в  комору,
Накине  бережно  рядно.

Коли  посяде  сивий  січень
І  загорить  вогонь  в  печі,
Тоді  дбайливі  неньки  руки
Спечуть  різдвяні  калачі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860638
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.01.2020


ВОНА

Свята  любов  живе  у  грудях,
Вона  все  дихає  не  спить,
Вона  не  ходить  лихом  в  людях
Та  гнівом  в  серці  не  горить.

Вона  гуляє  рано  вранці,
В  обід  приходить  до  води,
В  ночі  її  кружляють  в  танці
Духмяні  степові  вітри.

Її  плекає  хвиля  в  морі
Та  ніжно  бавить  океан,
І  чистим  небом  живлять  зорі,
Купає  росами  туман.

Бо  та  любов  вона  єдина,
Одна  на  всіх  і  навіки.
Вона  триває  не  хвилину,
Вона  довічна,  назавжди.

Вона  живе  зі  мною  всюди,
Вона  колись  до  всіх  прийде.
Та  не  зрікайтесь  її  люди,
Вона  ще  дихає,  живе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860562
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.01.2020


ПІСНЯ ВІЧНОГО ЖИТТЯ

Плете  орбіти  Божий  дух,
Малюють  полум’ям  комети.
Підкорює  безодню  рух,
Із  пилу  створює  планети.

Вогні  на  небі  світлом  світять
Казки  билинні  шепотять.
Кілкий  мов  серп  холодний  місяць
І  тихо  зорі  мерехтять.

Вібрують  оксамитом  трави.
Духмяні  квіти  та  плоди
Наситять  ароматом  душу
Ковтком  цілющої  води.

Земля  співає  вічну  пісню,  
Що  називається  буття.
Все  що  живе  у  наших  мріях,  
То  є  промінчиком  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860483
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.01.2020


ХАРАКТЕРНИКИ

Нема  тепер  отих  орлів,
Чиїх  крила  славою  світили.
Нема  тепер  отих  синів,
Чиїх  сила  демонів  губила.

Славетні  мужні  козаки,
Вони  є  символом  свободи.
І  з  ними  віра,  як  завжди,
Долала  люті  перешкоди.

Де  степу  жовте  полотно
І  зорів  синє  мерехтіння?
Де  дуба  сильне  волокно
Та  квітів  польових  сплетіння?

Танцює  місяць  молодий
Та  шепіт  вітру  на  роздолі.
І  кінь  гуляє  вороний,
Душа  завжди  шукає  волю.

Гуляйте  хлопці  козаки,
Шукайте  правди  в  цьому  світі.
Ті  хто  продались  жебраки,
Їх  породили  підлі  свині.

Ще  тліє  в  нас  та  Божа  іскра
І  роду  нашого  тепло!
Та  не  зламати  жодну  гілку
Яких  зв’язали  у  одно!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860311
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.01.2020


ПАДЕНИЕ ОЛИМПА

Богов  небесных  пантеон.
Пылают  кольца    Ориона
И  едкий  дым,  и  реки  лав,
Текут  к  подножью  Аполлона.                                

В  глазах  его  горит  огонь,  
В  руках  сверкает  лук  и  стрелы.  
Небесно  шёлковым  плащом
Покрыто  Аполлона  тело.  

В  последствии  Олимп  падет,  
А  с  ним  падут  седые  боги  
И  реки  из  былых  времен  
Омоют  Иисусу  ноги.  

Сердца  ведь  наши  не  пусты,  
Злой  пустотой  их  лечим.  
И  дети  наши  не  больны,  
Мы  эгоизмом  их  калечим.    

И  правда  наша,  не  горька  
Мы  просто  очень  горько  судим,  
И  в  целом  люди  не  плохи  
Мы  просто  очень  мало  любим!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860215
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 04.01.2020


КРИЖАНИЙ ПОЛОН

Я  відпустив  лебідку  в  синє  небо.
Вітри  зітруть  її  сліди,
Бо  наше  полум'я  кохання  згасло  -
Любові  більше  не  знайти.
приспів
Задихав  грудень  в  повні  груди,
Я  серця  свого  відчинив  вікно,
Пішли  печалі  десь  в  нікуди
Та  стежку  білим  снігом  замело.

Лети  у  даль,  лебідко  білокрила,
Цей  біль  мене  неначе  сон
Та  більше  повертатися  не  треба.
Навіщо  крижаний  полон?!

Пішли  страждання  в  сиву  хуртовину,
А  гнів  в  безодню  відійшов,
Скував  мороз  із  криги  верховину
Та  місяць  мовчазний  зійшов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860146
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.01.2020


БІЛОКРИЛИЙ КІНЬ

Як  білокрилий  вірний  кінь
Були  мої  дитячі  мрії,
Старого  дуба  темна  тінь,
Юнацьких  дум  крихкі  надії.

Небес  славетна  висота
І  рік  глибоких  чисті  води,
Лісів  зелених  широта
І  гір  могутніх  сірі  схили.

І  то  все  є  моє  життя.
Моє  життя  зазнало  болю.
Та  я  борюся  до  кінця,
І  на  свою  не  скаржусь  долю.

З  дитинства  волю  полюбив,
Я  цим  живу  і  жити  буду
І  Україну  я  люблю,
Завжди  любив,та  не  покину!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859743
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.12.2019


Я СІЮ ЖИТО

Я  сію  жито  може  вродить
І  в  мить  пройде  ота  біда.
Яка  одвічно  колом  ходить
І  ллє  отруту  у  серця.

Навіщо  думи  ненависні?
Та  ніби  все  у  мене  є,
Але  хотілось  більше  щастя,
Не  тільки  рідним,  а  усім.

Ми  загубили  дещо  зранку,
Та  ллються  сльози  уночі.
Чекаєм  нового  світанку,
Не  все  так  просто  у  житті.

Всіх  винимо  і  чорта,  бісів.
У  всьому  винні  вороги,
Але  про  себе  ми  забули.
Забули  про  свої  гріхи.

І  де  лежить  той  гострий  камінь
Щоб  зміг,  жбурнув  би  по  собі.
Та  ми  колись  усі  продались
За  той  обшарпаний  папір.

Є  заповіт  який  від  Бога,
Він  пролунав  неначе  грім!
Простиш  себе  і  брата  свого
Очистиш  від  прокляття  дім!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859639
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.12.2019


ЖУРАВЛІ

Летять  птахи  у  синю  даль,
Та  залишають  Батьківщину.
Коли  мене  ота  печаль
І  їх  покличе  Україна.

Куди  би  не  летіли  ви,
Ви  пташенята  чорнокрилі,
Ромашки  вплетені  в  вінок,
В  чужих  краях  ви  плями  білі.

З'єднайте  браття  рідну  кров,
Бо  вкрай  потрібна  ваша  сила.
Несіть  зусіль  свою  любов,
Наповніть  рік  могутніх  жили.

Старий  засмучений  Дніпро
Збере  в  єдино  чисті  води
І  хвиля  подихом  знесе
Ту  нечисть  з  нашого  народу.

Ріднішої  нема  землі!
І  вкрай  потрібна  допомога,
Вертайтесь  неодмінно  журавлі,
Бо  ваші  крила  то  є  Перемога!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859430
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.12.2019


ЗОРЯНЕ ТАНГО

Немає  смутку,  є  одне  натхнення.
Немає  болю,  є  одна  жага.
Нема  брехні,  є  тільки  откровення.
Як  в  синім  небі  не  буває  дна.

Немає  зла,  коли  його  не  носиш.
Немає  смерті,  бо  душа  жива.
Не  зрадять  люди,  коли  знищать  гроші.
Паде  печаль,  як  згине  боротьба.

Прокинешся,  та  вже  не  схочеш  спати,
Не  буде  втоми  в  тебе  на  душі.
Тобі,  як  всім  захочеться  співати,
На  новій  і  освяченій  Землі.

Навколо  тебе  затанцюють  зорі,
Промінням  срібним  забуяє  цвіт.
Сплете  невидима  господня  нитка
Небесний  килим  з  вогняних  орбіт.

І  цей  танок  проміньчиками  щастя
Наповнить  суттю  океан  буття.
Безкрайня,  чиста,  білосніжна  ковдра
Покриє  чорну  хмару  небуття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859330
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.12.2019


НЕБЕСА

О  небеса!
Восторга  тлен  
И  чистых  мыслей  бесконечность.  
Дорога  в  долгожданный  рай,  
Хрустальный  мост  длинною,в  вечность.  
Вы  купола  Земли,  
Вы  чистое  дыхание  свободы,  
Вы  глубина  без  дна,  
Вы  колыбель  волшебницы  природы.                              

О  небеса!
Вы  океан,  
Поток  воды  пучин  безбрежных,    
Вы  вечный  поиск  для  живых,  
Для  слабых  Вы  глоток  надежды.    
Для  Солнца  Вы  как  отчий  дом,  
А  для  Луны  как  вечное  раздолье.    
Вы  поле  брани  для  времен,  
Опора  духу  людям  вольным.                                                                

О  небеса!
Твои  земные  дали  
За  горизонт  уводят  облака,    
Простором  Вы  весь  мир  обняли,    
Сплотив  по  кругу  берега.  
И  всплеск  волны,  и  чаек  крики,  
Небесной  радуги  дуга,    
Вы  для  благих  идей  начало,  
В  мир  беспредельного  врата.                                

О  небеса!  
Вы  дарите  нам  свет,  
В  себе  храня  тепло  земное,  
Лелея  грёзами  рассвет,  
Закат  питаете    покоем.  
И  хмурых  туч  седая  мудрость,  
Порывом  ветреной  волны,  
Отпустят  слёзы  мне  на  милость,  
Спасением  от  знойной  мглы.                                

О  небеса!  
Ваш    звездный  обруч,  
Маяк  для  ищущей  души    
И  мой    избитый  ветром  парус  
Как    вечный  раб  незыблемой  мечты.  
Влекут  огни  небесных  далей,    
Глотая  в  бездну  синеву,  
Из  плоти  крылья  вырастают,    
Готовя  к  новому  прыжку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859181
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 25.12.2019


ДЫХАНИЕ ОКЕАНА

Блаженством  дышит  океан,  
А  соль  его  мне  лечит  раны,  
Играет  синяя  волна  
Венчаясь  с  утренним  туманом.  

Глубокий,  плавный,  свежий  вдох  
И  выдох  чередуя  сменой,  
Волна  ложится  на  песок  
И  покрывает  белой  пеной.  

Зияет  златом  изумруд  
Играя  в  переливах  света.  
И  подымает  алый  круг  
Атлант  из  сказочного  мира.  

К  нему  ведет  тропа  огней  
Покрыта  лаковой  глазурью  
И  беспокойных  чаек  крик,  
Уснувшее  сознанье  будит.  

Там  нет  окованных  дверей,  
Там  нет  границ  и  нет  запретов.  
Там  только  множество  идей  
И  ум  мой  жаждущий  ответов.  

Времен  унылых  череда,  
В  песок  уходят  впитывая  влагу.  
Я  вновь  вдыхаю  солнца  свет  
Питая  свежестью  отвагу.  

Я  не  пытаюсь  все  понять,  
Объять  объятое  без  края.  
Я  лишь  пытаюсь  то  впитать,  
Что  только  сердцем  понимаю.  

Я  слышу  шорох  тишины,  
Во  тьме  я  вижу  лучик  света  
И  бесконечный  детский  смех,  
В  тонах  сияющего  лета!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859088
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 24.12.2019


ОСЕННИЙ ЛЕС

Осенний  лес  покой  и  святость,  
Унылый  сказочный  пейзаж.  
Надел  ты  снова  шарф  еловый  
На  свой  божественный  наряд.  

Струится  свет  в  потоках  хмурых,    
Лучи    врезая  в  облака  
И  вырастают  синевою,  
На  небе  темном  острова.  

И  желтых  трав  сухие  косы,  
Прощаясь  с  летом  заводным,  
В  тумане  покрывают  росы    
Глотком  искрящейся  воды.  

Искрятся  радуг  переливы,  
Хрусталь  и  чистая  вода,
Сплотила  всех  в  своих  объятьях  
Живая  тихая  река.  

Зеленый  мох  покрыл  деревья,  
Сменяя  павшую  листву.
Последний  круг  танцует  лебедь  
На  заколдованном  пруду.  

Уводят  в  даль  грибные  тропы,    
Под  хруст  обломанных  ветвей  
И    молчаливый  шёпот    сосен  
Уносит  боль  вчерашних  дней.  

Вселенной  дух  вплетает  нити
В  ковер  загадочного  дня  
И  наполняет  сердце  светом,  
Рисуя  красками  огня!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859013
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 24.12.2019


СЛЁЗЫ-РОЗЫ

На  тех  бесплодных  землях,
Где  родились  когда-то  слёзы,  
Потом  взросли  любви  цветы,  
Их  называют  розы.

Возможно  сам  Господь  
Печаль  Земли  увидел.  
И  сотворил  цветы,  
Любовью  не  обидел.

Они  себе  росли  
В  песках  и  на  долинах  
И  высоко  в  горах,  
И  где-то  на  равнинах.

Дарили  всем  любовь  
В  пыли  под  Солнцем  жгучим  
И  становился  стебель  
Их  твердый  и  колючий.

Иссяк  родник  душевный
И  вмиг  повяли  розы,  
И  падают  на  землю
Опять  печали  слёзы.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858947
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 23.12.2019


РОСТЕ МОГУТНІЙ ДУБ

Росте  могутній  дуб  на  суходолі,
Корінням  впився  в  чорний  грунт.
А  добрим  козаком  по  панській  волі,
Як  плугом  цілину  орють.

Як  не    москаль,  то  інші  щирі  друзі,  
Як  не  поляки.  то  французи....
Скажіть  но  любі  браття  як  то  вийшло,
Що  нас  усіх  запрягли  в  дишло.

Обмазані  багном,  а  спідні  в  глині,
Постійно  щось  комусь  повинні.
Свій  хліб  несемо  до  чужого  млину,
Дугою  гнем  горбату  спину  .

Немає    вже  нам  що  до  столу  вдіти,
Пішли  світами  наші  діти.
Батьки  хворіють,  холодно  їм  в  хаті.
І  землю  рвуть  вовки  пархаті.

То  може  досить  хитрувати,  скулить
І  перед  паном  плазувати.
Прожити  гідно    є  найвища  мудрість,
Рабом,  то  зло  і  недолугість!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858797
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.12.2019


ВСЕ ПРЕДНАЧЕРТАНО ДАВНЫМ ДАВНО

Все  предначертано  давно.  
Все  это  следствие    причины  
И    нет  важнее  ни  чего,  
Чем  верный  выбор  для  мужчины.  

Течет  родник  с  горы  в  долину,  
Жар  превращает  воду  в  пар,  
Роса    ложится  на  вершину,  
Богам  воздав  свой  щедрый  дар.  

Сияет  солнышко  веками,
С  луной  танцует  в  облаках.  
А  нас  столкнут  как  прежде  лбами,  
Распнут  гвоздями  на  крестах.  

И  в  этой  вечной  круговерти,  
Где  свет  сражается  со  тьмой,  
Ты  должен  сделать  светлый  выбор,  
Как  предназначено  судьбой!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858780
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 22.12.2019


ДАР ВІД БОГА

Не  смію  я  казати  правду,
Бо  сам  в  неправді  довго  жив.
Я  мушу  те  вам  розказати,
Що  серцем  своїм  пережив.

Що  істина,  то  дар  від  Бога,
Вона  дається  як  душа,
Коли  ти  не  міркуєш  злого,
Тоді  відкриється  вона.

А  правда,  то  є  добрий  намір,
Нехай  він  трохи  не  такий,
Але  ти  не  ворожиш  в  храмі
Не  вдариш  києм  по  спині.

Ти  прагнеш  жити  наче  хвиля.
Яку  плекає  океан.
А  той  твій  дух  неначе  скеля,
Зломає  лезо  від  меча.

Та  все  минеться  не  одразу  
І  все  пройде  неначе  сон.  
Ти  пам'ятай  про  батька  свого,  
Про  неньку  теж  не  забувай!

У  цьому  світі  вдосталь  злого,
І  є  достатньо  ворогів.
Ти  не  цурайся  роду  свого
І  гідно  борони  братів!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858679
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.12.2019


ПОЙМИТЕ

Все  безразлично,  как  то  так  
И  невдомек    простому  человеку,  
Что  стали  таять  ледники,  
Куда-то  исчезают  реки.  

А  где-то  там  идут  дожди,    
Идут  ведь  там,  где  их  не  ждали,  
И  нету    сказочной  Тайги,  
Тайги  которую  мы  знали.  

А  где-то  там  бушует  ураган,  
А  где-то  рядом  снова  наводнение,  
А  где-то  трусит  балов  семь  
И  снова  лунное  затмение.  

Несется  вспыльчивый  пилот  
На  землю  сыпет  бомбы  градом.  
Седой  ослепший  старый  дед  
Забыть,  не  может  ужас  Сталинграда.  

Играют  дети  во  дворе,  
А  где-то  дети  голодают.  
Короче!  Это  знают  все,  
Но  мало  тех,  кто  понимает!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858604
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 20.12.2019


ОТА БІДА МОГО НАРОДУ

Ота  біда  мого  народу
Бере  початок  у  породі.
Як  аномалія  в  природі,
Як  грім  небесний  у  негоду.

Плекаємо  себе  за  вроду,
Та  вічно  мрієм  про  свободу.
Постійно  прагнем  жити  в  мирі
І  називаєм  себе  щирі.

Якщо  не  спим,  тоді  голосим,
Постійно  в  бога  долі  просим.
Тай  є  в  нас  браття  щось  не  те,
Приховане,  одвічно  зле.

Є  заздрість,  впертість,  недовіра,
Пихатість  є  і  горда  міра.
Продажність,  скупість  і  митарство,
І  без  чеснот  одразу  в  панство.

Безбожних  плодим  вурдалаків                                                                                                                                                                              І  в  друзях  бачим  ворогів.                                                                                                                                                                                          Ми  продамо  за  хліба  колос                                                                                                                                                                                      Отой  єдиний  чортів  голос.

Тай  є  в  нас  браття  і  оте
Довічно  чисте  і  святе,
Це  наша  рідна  Батьківщина,
Любов  отця  до  свого  сина.

Душа  є,  ввічливість  і  віра,
Завзятість,  щедрість  і  довіра.
Є  мужність,  чесність,  простота
І  українська  доброта!

У  всіх  людей  є  зле  і  добре,
Один  вкраде,  другий  положить.
Коли  брат  брату  допоможе                                                                                                                                                                              Тоді  ми  в  мирі  жити  зможем.

У  кожного  є  власний  вимір
І  кожен  сам  свій  робить  вибір.
У  кожного  проснеться  совість,
Бо  кожен  сам  прийде  на  сповідь!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858578
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.12.2019


КОЛОБОК

Алиса  съела  Колобка,  
Он  разорался  понимаешь.  
Наводит  кипишь  на  колхоз
Свои  поступки  выхваляя.  

Мол  типа  он  крутой  пацан  
И  по  карманам  лихо  шарит,    
Что  с  волком  он  теперь  в  кентах,  
Кабан  ему  шансон  лабает.  

Что  бабку  с  дедом  он  развел,  
Медведя  на  долги  поставил  
И  всех  он  круто  обдурил,  
И  всех  он  под  статью  подставил.  

Но  рыжая  была,  не  та  
И  аферистка  деловая.    
В  миг  раскусила  фраерка    
И  проглотила  не  кусая.  

Мораль  сей  сказки  такова.  
Коль  глупость  сделал  то  не  гавкай,  
Коль  прокатило  пару  раз  
Залезь  под  лавку  и  не  тявкай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858427
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 18.12.2019


ГЕРОІ НЕ ВМИРАЮТЬ

Його  привели  в  білій  свитці
І  посадили  на  стільчак,
А  потім  довго  катували,
Бо  він  сказав  Їм  щось  не  так.

Приємна  молода  людина,
Достойний  син  свого  отця.
Вони  над  ним  полютували
Добили  потім  до  кінця.

Безбожні  ситі  комісари
Схопили  хлопця  молодця.
Він  свято  вірив  в  Україну!
Вони  у  чорта  праотця.

Багато  що  міг  розказати,
Та  був  незламний  як  булат.
Бо  козаки  не  зрадять  брата
Коли  свідома  голова.

Ганьба  вам  нелюди  негожі,
В  которих  КРАСНАЯ  ЗВЕЗДА
Затьмарила  БЕССТЫЖИЕ  очі
І  в  жилах  лава  потекла.

За,  що  убили  ви  героя?
Палкого  гідного  бійця,
За  те,  що  він  любив  Вкраїну
І  прагнув  вільного  життя.

Спочатку  стогін  був  тягучий,
А  потім  зовсім  перейшло.
Спочатку  біль  той  був  пекучий,
А  потім  в  серці  відлягло.

І́́́́́́́́  вмить  прорізалися  крила,
Осяяло  все  навкруги.
Під  плечі  руки  підхопили,
То  були  янголи  брати.

Ми  всі  колись  підемо  звідси,
Батьки  та  діти,  друзі,  вороги,
Коли  і  як,  це  неважливо.
Важливо  з  ким,  навіщо  і  куди  

p.s.  З  БОГОМ!  У  ВІЧНЕ  ЖИТТЯ!  НА  НЕБО!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858278
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.12.2019


ХРАНИ БОЖЕСТВЕННЫЙ ОГОНЬ

Храни    божественный  огонь,  
Пурпурный  лотос  в  храме  сердца.
Венчайся  с  утренней  зарёй,
Откинь  обид  вчерашних  мерзость.  

Найди  любовь  в  глазах  бесстыжих,  
Не  презирай  всех  тех  кто  ниже.  
Не  убивай  в  себе  живое,  
Наполни  душу    чистотою.    

Отдай,  вернись  и  отпусти!  
Прости,  покайся,  возлюби!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858250
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 17.12.2019


ЛЕТИТЬ У НЕБО БІЛИЙ СОКІЛ

У  тому  попелі  від  праху,  
Де  тліє  іскрою  життя.  
Росте  блакитно-жовта  квітка,  
Маленька,  чиста  як  дитя.  

Летить  у  небо  білий  сокіл,
Шукати  кращого  буття.
Минуле,  то  є  сіра  нива
І  чорні  зграї  вороння.

А  трави  зеленіють  в  горах,
Цвітуть  троянди  у  смітті,
Зітреться  с  часом  камінь  в  порох,
Та  сумно  всім  на  самоті.

Не  слід  в  багні  шукати  правди.
Немає  гіркості  в  вині,
Коли  цим  світом  правлять  злидні,
То  всі  ми  винні  у  війні.

Летить  душа  до  свого  Батька,  
Коли  втомилася  вона  
І  зіркою  падає  на  землю,  
Коли  за  рідними  журба!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858129
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.12.2019


БЕССОННИЦА

Расправил  крылья  черный  ворон
И  оком  алая  луна.
Ночь  проглотила  белый  город
На  крыши  давит  тишина.

Гуляя  бродит  ветер  в  парках,  
Гоняет  павшую  листву,  
Следы  стирает  мыслей  жадных  
Воскресших  в  знойною  жару.      

Стирают  стрелки  циферблата  
Старинную  земную  ось,  
Исчезли  снова  сны  куда-то,  
Сжигая  за  собою  мост.  

Остался  дымкой  от  заката  
Воспоминаний  душных  тлен.  
Опять  Уходят  сны  куда-то  
В  огонь  удушливых  измен.  

Надежды  дух    волной  покоя.    
Усилит  стойкость  для  души  
И  канут  думы  бренным  роем  
В  потоке  огненной  реки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858063
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 15.12.2019


ГОСПОДНІЙ ЦВІТ

Я  всіх  прбачив  злих  і  добрих.  
Про  все  забув  печаль,  та  біль,  
Та  серця  вірного  тривогу.  
То  все  мене  пройде  мов  тінь,
На  кризі    попелом  посяде.  
Лише  одне  не  подолав,  
Я  не  простив  гіркої  зради.  
Я  не  здолав,  не  подолав!
Та  не  винуйте  мене  люди,  
Бо  то  є  гріх,  а  він    є  всюди.  
Не  задушив  у  серці    вади,  
І  навіть  сам  могутній  Бог,  
Не  зміг  простити  суці  зради!  
Все,  що  у  світі  є  від  Бога  
І  все  що  створенно  для  нього!  
Він  сотворив  великі  гори,
Поля  ліси  та  сине  море.      
А  ми  як  ті  голодні  воші,  
Що  ссут  з  людей  невинну  кров
І  брата  продають  за  гроші!  
Минає  день,тече  вода  
Лягає  сонце  за  тумани.  
Триває  бій  здаватись  рано.  
Куди  іти  і,  що  робити?  
Щоб  це  прокляття  з  серця  змити?  
Немає  шляху  в  небуття,  
Не  буде  в  чорта  злої  свити,  
Якщо  повірити  в  добро  
Почати  вірити,любити!  
Почати  змінювати  світ,  
Та  починати  треба  з  себе  
Бо  в  тобі  є  Господній  цвіт  
І  в  тобі  є  все  те,що  треба!

p.s.  Сука-Осведомитель;  вор,  изменивший  воровскому  закону,  предатель;  оскорбление;  милиционер.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858030
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.12.2019


БЕЗЫМЯННАЯ ЗВЕЗДА

Даем  мы  звёздам  имена  
Слепая  страсть  сомненьем  мучит
И  лживых  демонов  слова  
Нас  в  рабстве  жить  как  прежде  учат.  

Зачем  бросаем  мы  в    огонь
Свое  же  собственное  сердце?  
Зачем  сбиваем  руки  в  кровь    
И  правду  приправляем  перцем?  

Зачем  уходим  в  пустоту  
Ведем  других  во  мрак  обманом?  
И  оставляем  только  боль  
Клинком  вонзая  в  ближних  раны.  

Блестит  под  солнцем  та  же  грязь,  
А  на  устах  все  та  же  нечисть,  
С  хлопком  мы  закрываем  дверь    
Открытую  когда-то  в  вечность.    

Мы  ищем  славы  на  полях,    
Где  предки  потеряли  души  
И  забрала  когда-то  смерть
В  свои  чертоги  самых  лучших.  

Стирая  память  навсегда
Мерцают  свечи  в  мире  мрака.  
Без  имени  горит  звезда
Пленит  вовек  бессмертной  славой!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857941
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 14.12.2019


ЯНГОЛ-ОХОРОНЕЦЬ

Мій  дід  косив  я  бігав  босий  
Верба  свої  купала  коси,  
Мій  дід  сивів  я  став  дорослим
Покрили  землю  білі  роси.

А  батько  мій  пішов  у  поле  
У  синє,  чисте  і  просторе,  
І  залишив  свої  сліди    
Щоб  я  знайшов    його  в  ві  сні.  

А  час  біжить  життя  як  нива,  
На  небі  знову  бачу  крила.  
Куди  пішов?  Навіщо  рано?  
Навіщо  біль?  Навіщо  рана?  

Все  що  зробив  те  буду  мати,  
Тепер  я  сам  все  мушу  знати.  
Бо  він  любив,  терпів  і  вірив  
У  щирім  серці  мало  міри.  

Воно  горить  та  гасне  швидко,  
Не  шиє  чорним  біла  нитка.  
Ковзає  тінь  мов  незнайомець,  
Приходить  янгол-охоронець,  

І  в  тій  пітьмі  де  царство  ночі  
Я  бачу  батька  мого  очі,  
Що  знов  прийшов  із  небуття    
Наснаги  дати  на  життя!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857931
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.12.2019


ОКЕАН СТРАСТЕЙ

Мы  падаем  в  объятья  страсти
Касаясь  крыльями  земли      
Бесстыжей  пачкаем  их  грязью
Смывая  кровью  грешные  следы

Бушуют  ветры  океана
Срывают  цепи  с  кораблей
Пылает  небо  парусами
И  Волны  давят  на  людей

Кто  не  доплыл  и  канул  в  бездну  
Слепых  пучина  забрала
Достойным  вновь  дарован  случай
Лучи  увидеть  маяка

Мятежный  норов  океана
Душе  не  ведомый  покой
И  сердцем  бьет  об  острый  камень
Пытая  разум  глубиной

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857848
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 13.12.2019


РОСТЕ КОЗАК

Летять  за  обрій  дикі  гуси.
Росте  козак,  чорніють  вуса.
Цвітуть  сади  плекають  мрії.
Не  гасне  полум’я  надії.
Кружляє  сокіл  над  полями,
Земля  вмивається  морям.
На  небі  барвиться  проміння.

А  мати  впала  на  коліна.
Ростила  сина  синьооким,
Могутнім,  гарним  та  високим.
Прийшла  у  світ  лиха  година,
Забрали  в  неньки  того  сина
І  привезли  його  в  труні.
Журба  покрила  ясні  дні.

Засох  той  дуб  зламалась  гілка́,
Не  п’є  корінням  сік  берізка,
Та  спогадів  минає  низка.
На  сірій  репаній  ріллі
Осот  колючим  лихом  родить.
Немає  правди  у  війні
Нечиста  сила  смертю  плодить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857797
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.12.2019


ФЕНИКС

Один  из  тех,  чья  совесть,  не  ослепла.  
Один  из  всех,  кто  подарил  огонь.  
Один,  чья  искра  вознеслась  из  пепла.  
Один  из  тех,  кто  сохранил  любовь.    

Сожженный  в  тлен,  унижен  и  растерзан,  
Ушедший  в  бездну,  ветром  возвращен.  
Убитый    тьмой,  но  Солнцем  возрожденный,  
Упавший  в  ад,  но  небом  воскрешен.  

Растоптан  в  грязь,  но  с  добрым  чистым  сердцем.  
Разорван  в  клочья    кровью  искуплен,  
Растертый  в  прах,  распят,  но  не  повержен.  
Отвержен,  предан,  но  непокорен!                      
                                                                                                                                                                                                                                                           

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857719
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 12.12.2019


ПУРПУРНА НИТКА

Мої  думки                                
пурпурними  нитками  шиті,  
Та  кращої  не  має  митті,  
Коли  співає  соловей  
І  червоніють  маки  в  житі.  

Коли  сороки  на  ланах,  
Коли  приходить  літня  злива,
І  медом  пахне  у  садах,    
Та  стигне  хлібом  жовта    нива.  

Коли  курличуть  журавлі,
Коли  у  лісі  день  минає  
І  хилить  трави  до  землі.
Та  дубом  мовчазним  хитає  

Коли  земля  засне  невинно,  
Коли  закружить    хутровина,  
Коли  проб’ється  сонця  промінь  
В  мою    отруєну  свідомість.  

Та  кращої  немає  долі,  
Коли  гуляєш  вітром  в  полі.  
Коли  летиш  як  птах  у  небо  
І  повертатись  вже  не  треба,  

Бо  всі  хто  треба  ті  зі  мною
Немає  в  світі  більше  болю.  
Є  тільки  шлях  в  небесні  зорі  
І  тільки  ті  хто  з  нами  поряд!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857714
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.12.2019


ДВЕ СТРАНСТВИЙ ВЕЧНЫЕ ПОДРУГИ

Луны  сияние  земное,  
Ложится  на  морскую  гладь.  
Я  упиваюсь    красотою  
И    сердце  наполняю  всласть.  

А  очертание  земное
Находит  отблеск  в    зеркалах,  
Глазурь  брильянтом  серебрится,  
Играя  светом  на  волнах.  

Ты  восхищаешь  красотою  
И  мудростью  далеких  звезд.  
Своим  сияньем  воскресивших
Из  павших  в  бездну  горьких  слёз.  

И  дышит  небом  лунный  камень,  
Как  в  летний  полдень  жаркий  зной.  
Возносит  к  небу  свою  оду  
Волчицы    одинокой  вой.  

Что  есть  Земля  без  этой  сути?!  
Что  есть  Луна  без  сей  Земли?!  
Две  странствий  вечные  подруги!  
Две  в  вечность  канувших  души!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857596
рубрика: Вірші, Лирика
дата поступления 11.12.2019


КОБЗАР

Моя  сивіє  голова,
Летить  лелека  на  край  неба.  
Гірка  ти  доленька  моя,  
Я  хочу  щось  спитати  в  тебе.

Навіщо  сльози  у  дітей?  
Навіщо  сміх  у  супостата?  
Навіщо  горе  у  людей?  
Навіщо  брат  вбиває  брата?

Чому  болить  моя  душа?  
Чому  ламає  вітер  гілля,  
Та  ніч  лягає  навкруги,  
І  поглинає  беріг  хвиля?

Чому  зосталися  сліпі?  
Чому,не  хочуть  вуха  чути?  
На  сході  вже  іде  війна,  
На  заході  вмивають  руки.

І  скільки  брате  не  кричи,  
Тебе  ніхто  не  буде  чути.  
Бо  ми  для  них  усі  раби,  
На  них  горбатять  наші  діти.

Не  знаю  я,  чи  це  чийсь  жарт,  
Так  досі,  не  повинно  бути.  
Бо  я  все  мрію  навпаки  
І  так  колись  це  мае  бути!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857584
рубрика: Вірші, Нарис
дата поступления 11.12.2019


НЕ МІЙ ТОЙ БІЙ

Не  мій  той  кінь,
І  не  моя  та  гостра  шабля,
Не  мій  той  бій,
І  не  моя  та  крові  крапля.

Лиха  скорбота  серце  крає,
А  помста  розум  поглинає.
Не  буде  прощення  мені,
Якщо  загруз  я  в  тім  багні,
Якщо  повірив  в  слово  лиса,
І  серце  захопили  біси
Я  не  козак,  і  я  не  лицар,
Я  просто  нуль  без  Рима  цісар.

Гуляє  вітер  в  чистім  полі
Наш  бій  святий,  братерству  воля!
Нехай  горить  добром  багаття
Всі  як  один  ми  сестри,  браття!
Де  святість  є,  не  буде  болю.
Де  є  любов  там  квітне  доля!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857538
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.12.2019


ЄДИНА БОГОМ ДАНА МИТЬ

Блистять  чарівно  струни  водограю,
З  небом  синім  вінчається  земля,  
А  білий  птах  свої  розправив  крила,  
До  Сонця  тягне  руки  немовля.  

Я  в  серці  чую  голоси  співучі  
Лунає  щирий  безтурботний  сміх  ,  
Я  бачу  друзів  вірних  чисті  очі,  
І  сиву  мудрість  пращурів  своїх.  

Весінній  подих  наповняє  душу  
І  золотяться  краплі  кришталя,  
Летить  перо  і  падає  на  трави  
Як  божий  дар  на  килим  вівтаря.  

Пливуть  в  безмежність  білуваті  хмари,  
Віноком  яскрвим  сонце  у  горі,  
Гуляє  вітер  дикими  степами  
Як  божий  син  у  срібному  човні  

Господній  храм  то  золотисте  поле.  
Веселих  днів  осяяна  блакить.  
Барвисті  квіти,  та  нпохитні  зорі  
І  ця  єдина  Богом  дана  мить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857536
рубрика: Вірші, Нарис
дата поступления 10.12.2019