| Сторінки (3/280): | « | 1 2 3 | » |
Де був вогонь, там паром сходить,
Зоря зотліла не одна...
Господь по пращурах скородив,
Де згодом слава проросла!
Від сонця сховано коріння —
Воно й у ґрунті золоте.
Моїх братів святе стремління
До світла людство приведе.
Міцні кайдани розірвали
Не тільки в душах – в головах.
За гідну доленьку повстали,
Бо йшли по скровлених слідах.
Ступаєм гордо по Руїні,
Несемо міць, надію, твердь
По розграбованій країні,
Через страждання, муку й смерть...
Куєм, куєм та гострим косу,
Всіваєм правду, волю жнем...
Ми вирізаємо коросту
В боях освяченим ножем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2023
Не маю докору сумління,
Дивлюсь на цей лукавий світ, —
По тім'ю б'є земне тяжіння,
А я все прагну у політ.
На сиві гори у серпанки,
Де стигне крижана вода;
В холодну нічку на світанок,
В якім родились небеса.
Скажіть но, люди, в чому сила,
У чому істина живе?
Чому у світла не спросили,
Чому ми все про те, про се...?
Чому я бачу слізні очі
В полях, де маками цвіте?
А серце співу щастя хоче,
Воно ж, бодай би, не сліпе.
Он бачу вже, од злоби корчить...
Отих, які згубили слід.
Ви, запитайте в злиднів, Отче,
Чому не прагнуть у політ?
Та б ми, уже давно літали,
Коли б не шпортались в багні!
Себе, навіщо обікрали,
Й когось на муки обрекли?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2023
Палають зорі над Бахмутом,
Від спеки плавиться земля...
Хаймарс пече сталевим прутом
По спинам оркам-москалям!
Зоріє в небі шквал касетний,
Провалля тліє вогняне...
Пакують смажених в пакети
Та й шлють безногих в Туапсе!
Невже-то випалені очі—
Страшна оказія для них,
Коли дають путівку в Сочі,
Та й ще надбавку для сліпих?
Мені хтось скаже: «Не етично,
Побійся осуду святих!»
Та це ж все друзі,— символічно,
В країні мертвих та німих!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Гнат гострить шаблю, жух та жух…
Іскра летить, об камінь треться,
Дзвенить метал від справних рук,
Громада ввічливо сміється.
— Анумо, браття козаки,
Давно ми пісню не співали!
Як дали москалям п...и,
Як чорта лисого ганяли!
А чи то було в ті роки,
А чи то зараз...? — Я, не знаю.
Та не важливо, де…, коли….
А те, що дали! — Я гадаю.))) —
https://md-eksperiment.org/post/20230228-vijna-kohannya-peremoga-oleg-krushelnickij?fbclid=IwAR1R3zT0HgO_ULUTJvytd5QWxR7-91mInLgNH6hOq
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
https://md-eksperiment.org/post/20230228-vijna-kohannya-peremoga-oleg-krushelnickij?fbclid=IwAR3VRKYN-8HXIGJOjTkezx1fR58QXr7xp-mtAJDWbboR
Та де ж то, слава та ординська,
яку посіяв Чингісхан?!
В сльозах та душах материнських,
чи в глибині козацьких ран?
Та знов метал в степах скрегоче,
несе орда на захід ніч!
Тож, не хрестись скажений вовче,—
тебе охрестить Руська Січ!!!(ЗСУ)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023
ЗА СОЛЕДАР
https://www.facebook.com/100012145083702/videos/760388718765082
СНАЙПЕР
https://md-eksperiment.org/post/20230228-vijna-kohannya-peremoga-oleg-krushelnickij?fbclid=IwAR3VRKYN-8HXIGJOjTkezx1fR58QXr7xp-mtAJDWbboR
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
https://md-eksperiment.org/post/20230228-vijna-kohannya-peremoga-oleg-krushelnickij
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023
https://www.youtube.com/watch?v=6HgjzhJwLKs
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2023
https://youtu.be/XBLH-QPTfJg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Доторкаючись прозорими пальцями,
До холодних небес.
Я, відчуваю їх вроду нескінченну…
—Ай й дійсно воскрес.—
Б’ють зоряними батогами юну Гею,
Волхви сиві.
Вистраждала, вимолила…
Простили — остигає….
Червоніє простір — рум’яніє,
З'єднуються невидимі ріки.
Рождається слава
У віки вічні!
Ступає нова ера по морям, по гОрам…
В душі зазирає.
Колоссяться, зріють, наче кров’ю
кроплені.
—Вродять, вродять, неодмінно вродять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
Ми летіли разом
У небесний ирій,
Там світанком Всесвіт
Сіяв пелюстки.
Журавлині крила
На вершині миру,
Де галактик юних
Світять маківки.
Ні кілка, ні криці
Ні землі, ні хмари.
Ні меча, ні списа,
Ні біди, ні зрад.
Так блакитні зорі
Вишиті в Стожари,
Зачинали душі
Божих немовлят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid031Ax7ox1EL95YCKKse6wHYjS7c5LMQm8asfxPK8TAmgvwsXp2HHquFp7MQeACZ5wPl&id=100012145083702
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0deLjVV7GCvnYtp6NUNp1VRBqUKFnJhZ4yWWq3HcY3pSQXr4Ss5wYfHFwp5qaKRdzl&id=100012145083702
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02Z5GnbJVziGZs51M67tdZZSC69X2fCsC4Cw5mMeTEvxLTe2RBrio8PuHVoT3yznzKl&id=100012145083702
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid024P1dL9JSVnBSYuQd3PRABgNRJ94PjmPBnkkpyYu49fnputiR4Rg8DDoeVZQu5X9rl&id=100012145083702
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Захлинулась виєм тиша,
Підрум‘янилась зоря.
В темнім небі кремінь креше,—
Роздирає москаля.
Обвіває вітром морок
Підгоріле та глевке,
Закоптився мертвий орок,
Вчора дихало — дурне.
Білу кістку, не догризли
Сіроманці й хробаки!
Очі в ката вже розкисли,
Фаршем мордорські полки.
Від Верби та Байрактара
Прилетів палкий привіт,
Ти рашист тепер примара,
В царстві тіней навіки!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022
Кривавий ґрунт скропили сльози,
Холодний піт, немов роса.
Такі страшні метаморфози,
Де батько жив, пройшла гроза.
Скипіло дуло автомата,
В бентежне серце в’їлась сіль.
Десь тут була батьківська хата,
Тепер димить ворожа гниль.
Бузковий цвіт спадає тихо,
Стяг розвіває вітерець…
Вцілів солдат — минає лихо,
На милість нам, на чортів грець.
Заплющ козак невтомні очі,
Весна прийшла під неба гнів…
Згадай на мить любов дівочу
Ту колискову з ніжних слів.
Встояв Ірпінь — стоїть Гостомель…
Все відбудуєм, так і знай!
Шануймо тих, хто нас боронить,
Хто захищає рідний край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Піди но, брате мій — стежкАми знаними,
Знайди в печерах чорну сіль
Та загорни шматки — у савани,
В них прикопай ворожу гниль!
Скропи люб’язно їх — вогненним дощиком.
Смерть проливай з гармат усіх,
Щоб кат помер, як раб, не прощеним…
Під спів бучанських солов’їв.
Залий безжалісно свинець під шкуру — їм,
Щоб слизь дійшла до голови,
Щоб падло здохло під тортурами,
Щоб смерч скидав їх — у рови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022
Мій друг, не спить в Сєвєдонецьку,
Солдатська вдача є така.
Він нищить погань половецьку,
Лушпарить оркам гопака!
Воює славно за свободу,
Козак з подільської землі!
Боронить честь свогО народу
Від ОГОЛДЕЛОЇ РУНСНІ!
Засів в кремлі слинявий жабур
Кричить приблуда — Я, король! —
А наш Олежа з братанами
Розносить виродків під НОЛЬ!
Горить гора пустих бляшанок
Під траком мертва голова.
Орда підстрілених ПОРТЯНОК —
Дешевий гній для ріпака.
Cабарів рулить на Донбасі
Та й шле ПРІВЕТІК в Воркуту.
Пакують в штабель підарасів
Безстрашні парні ЗСУ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022
Стискає козак у руці РПГе
Та пильно вдивляється в далі.
Вогнем поцілує, та й смерть не мене,—
Ублюдків у Харків, не звали.
Закрутить в рулет почорнілий метал
Й тушонка спечеться чудова.
Впакують у цинк та гайда за Урал,
В прокльонах остання промова.
Матрони поплачуть, а може і ні? —
Віночок скупенький від Вови.
Хай тішиться щиро гівно у Кремлі,
Насупивши гномиком брови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022
А ви, нам казали, що ніби не знали,
Що наче, не чули, не бачили кров?!
Коли ми синів на колінах ховали,
Своїх ви ховали під цвинтарем — знов.
Ховали, як псів по шматках у лахміттях,
Згорілих-зотлілих у чорній золі.
Ви, дух поховали, в смітті на століття,
В прокльонах убитих, в сльозАх матерів.
На суд призовемо, на наш та Господній,
Судити вас будуть в раю діточки!
З вас кожен отримав квиток у безодню…
Ваш символ свободи — Гулаг й Соловки!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2022
Молись, не молись, не відмиєш прокляття
Та й мітку ярма запечуть батогом.
Встає над Дніпром і любов, і завзяття,
На битву запеклу з рашиським коЗЛОМ!
Не виють вовки у Черкасах та Сумах,
Не скорений люд він лишень зголоднів.
Малюють на мапах скривавлені руни
Та пастки пекельні для бісових псів!
Моя Дорога, ти вмиваєшся кров’ю
Твоїх споконвічно заклятих катів.
Хай кухоль Небесний з святою водою
Освятить навік твій нестомлений ГНІВ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2022
В безславні роки, кремлівські хрести,
Штурмують дніпровські висоти,
Мов чорнії янголи ллють із гори
Свинець в окривавлені соти.
Розпечений рій, шеренгами вій,
Зажмурює очі небесні.
Розгніваний змій у паніці злій,
ЄДНАЄ, щоб духом воскресли!
Під розпачу вий, зламав буревій,
Розлюченим воронам крила.
Стояла на смерть, на твердині земній
Козацька незламана СИЛА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022
В рожевому світлі омана живе
Й сумління невинних карає.
Кого ж цього разу Господь вознесе,
Кого ж приголубить, не знаю?
Хтось вчора на спомин медаль залишив,
Повзуть ненажери по краю…
Лихвар за борги білий світ погасив
Й кричить — Я, убогий, не маю… —
Дурня та дурня, а люд все мовчить.
По крихті на світло збирає.
Майдан перезрів, вже пора толочить,
Жнива швидкоплинно минають.
Ходім, намалюймо на мапі небес:
Усміхнену, щиру, єдину!
Без підлості, заздрощів, хитрощів — без…
Свою незалежну Країну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022
У попелі днів, у часи неоліту,
Захмарений обрій проміння притиск.
Розгнівана мить спалахнула суцвіттям,
Ковтнувши живцем діамантовий блиск.
По схилам небес в розпростерті долоні
Ковзнула дугою зоря вогняна.
Кривавим рубцем, наче хвиля з безодні,
Залишила слід спломеніла сльоза.
Розкраяло вістря ножа атмосферу,
Окреслив порізом орбіту свою.
Вогонь осліпив яснооку Венеру,
Яка заблукала в небеснім краю.
Безсмертя зоріло в довкіллі віками,
Кропило планети сріблястим дощем.
Життя не зникає в обпечених ранах,
Любов проростає оновленим днем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
У бризках вогню скам’янілих титанів
Обвуглене серце задихало знов,
Під спраглим плащем молодих океанів
Остигле ядро розтопила любов.
В їдючій ропі швидкоплинного часу
Плела павутину розпечена кров,
Із мертвого моря по сходах Парнасу —
Повстало життя, бо Господь поборов.
Терновим вінцем повпивалось коріння,
Їх небо невпинно поїло слізьми.
То стукалось світло до серця прозрінням,
А ми, не впустили, бо й досі сліпі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022
Загнали правду у підвали,
У темні закутки душі.
Тюремщик платить чорним налом
Свої дешеві бариші.
Гасає влада на підпитку,
А поряд з вогником патруль.
Надів мундир на сучу мітку,
Брехня безкарно крутить руль.
Ламають щогли, — рвуть вітрила,
Під гучний фарс нікчемних слів,
Їм маячня з свинячим рилом,
Велить щоб смачно кендюх їв.
Шукаймо правду у підвалах
У темних закутках душі.
Хай совість рулить за штурвалом
На головному кораблі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
Ранковим плащем розстелились кульбабки,
Розкрили очам нежурливу красу.
Задихало небо весною, на згадку…
Затертий конвертик на пошту несу.
Колись написав та й забув надіслати.
Нема що читати, бо слово одне,
Воно не давало, не їсти, не спати…
ЛюблЮ, написав та й на цьому усе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
А де ви ті сльози сховали від нас,
Що мати від відчаю лила?
Чому ви живете у світі прикрас?
А тут, що не хата — могила.
Де наші сини, де наші брати,
Бо ваші крові, не напились?!
А нашим хотілось живої води,
Щоб радісно було та жилось!
О, як же огиділи ваші байки
Та ваші без людяні очі!
Нема в них прозріння й не видно вини,
Лишень покровительство вовче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
Морозом розкреслив розколоте скло
Холодний, безжалісний лютий,
Ще вчора замерзло криваве вино,
Життя б мало радістю бути.
Суха конюшина, розбитий бліндаж,
Посічені вщент каремати…
Пригнічує попелом злий антураж,
Та ніде священику стати.
Мов мертві колоди стоять, ще живі,
А ті що убиті, як мармур.
Тримають прокляття та гнів при собі, —
Солдати вмирають не марно!
Молись старий отче, комбат помовчи,
Бо плаче душа в побратимів.
Піднесена зброя, злетіли граки…
Під гуркіт небесної рими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
Засніжені гори, — засніжені…
Розніжені очі, — розніжені…
Вже хвиля стікає на спід вранці — рано,
На річку студену холодним туманом.
Бурульки в гребінчик, — зростають сльозою,
По схилах гранітних спливають лозою…
Зоріє в мереживі скеля відьмацька,
Сполоханим птахом застала зненацька.
Ось вітер самітник дзвенить у дзвіночок,
Розшиваний травень плете свій віночок.
Мокріє каміння з дощами парними
Та падають роси на пахощі з ними.
Весна — весняніє в карпатських просторах,
Де беркут гніздиться на змієвих горах,
Де спокій сховався в мохах під сосною,
Де світ наодинці з бентежним тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022
Зоря вечірня запалала,
Засяяв місяць молодик,
Це Божа Матінка згадала?
Пройшла печаль та й смуток зник.
Прийшов мороз міцний, затятий,
В печі полінця запалив.
Давай всіх снігом пригощати,
Всіх обійняв, всіх звеселив.
Десь за дверима біля ганку
Хтось заспівав, затупотів…
Вже ж був Андрій й буде Меланка…
Кого, це ще Господь привів?
А ось, дідусь! Сопе, сміється,
Під ніс вітання бурмотить…
Та все ж танцює — не здається,
Благословляє кожну мить!
Це Миколай зайшов до хати,
Та й каже — Де моя кутя?
Зраділи всі — й старі, й малята,
Бо все ж до ладу, до пуття!!!
Всіх з наступаючим Новим Роком!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2021
Ходив сліпий, шукав, що нести?
Шукав прозріння в забутті.
Така біда, що в тин не вплести,—
Зростала морозь на душі.
Пішла десь людяність по людям…
Та так далеко, не знайти.
Попалась в руки підлим суддям,
А підлі хто? Вони — кати.
Глибокі рани, смутку через…
Йому по вінця — він запив.
Втекла любов, зостався вереск,
Лукавий в дзвони задзвонив.
Заходьте в хату окаянні…
Тут не весілля, тут бенкет.
Поклали шльондру у нірвані
На покороблений паркет.
Така поезія та проза,
Така глибинність та буття!
Зітхнув небіжчик — дивна поза,
Пропита сива голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2021
Під шерех листя, в піднебессі…
Танцює діва молода…
Граційність ліній, подих честі,
Жіноча ніжність та краса.
Самотня муза у мовчанні
В полоні танцю їз вогню,
Там мрія гріється в кохані
Під шепіт серця — Я, люблю…
Вогненна румба й холод ночі
Де ясні зорі молоді…
Танцює то душа дівоча
В ній біль розтоптаний на дні.
Присвята доні Яні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2021
Знов теплий вітер віє з Півдня
У дні вчорашньої зими…
Горять вогні на площі Відня,
А ми й не прагнемо туди.
Нам більше милий — рідний Київ,
У ці негожі сірі дні…
Ми вип’єм ще, та й ще налиймо,
Для наших друзів та рідні.
Не ті сніги, не ті морози,
Не ті калюжі та ставки…
Різдва свята — завжди пригожі,
Для української душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2021
А, як би вітер вдарив в дзвони!
Тай розірвав свавілля вщент,
Зібрав в кулак свої загони,
Як вправний майстер диригент.
Зійшла б з гори Господня муза
Тай завдала б шалений темп!
Тоді б й валет побив би туза,
Черв’яний став вже тягарем.
Давно набрид цей шахер-махер
Тай та колода битих карт!
Ішли б ви хлопці краще на ..ер!
В свої світи, в дешевий жарт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021
Щось б’ється в грудях? — серце, чую…
Десь запекло, невже моє?
А час біжить — життя вирує,
Любов безсмертя пізнає.
Хапнути би ковток повітря,
Та тільки б чисте, що своє.
Брехня встромила в спину вістря,
Рубцями біль, бо пам’ять б’є.
Забути хочу, не згадати,
Не хочу з гіркотою сни.
Я, хочу сяяти — палати,
Не тліти іскрою вини.
Небесний шлях, Всевишній, зорі,—
Сплетіння сонячних орбіт.
Згоряють ті, що неозорі
У глибині забутих літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2021
Дубовий хрест, в очах – Всевишній.
Село під стріхами старе,
Крислатий явір біля вишні,
Троянда лозами плете…
Забагряніла цвітом рута.
Там маки в житі, як вогонь,
Яка печаль? – померла скрута,
Я п’ю вино з твоїх долонь.
Закам’янів хвилястий берег,
Потічок розтинає твердь.
Гойдає гілля вітер – шерех…
Ось тут пора моїх відверть.
Співає жайвором світанок,
Метелик тріпотить в траві…
Посіли ластівки на ганок,
В небессі стрекотять стрижі.
Просте, відверте одкровення,
Життя створінь – єдина кров.
Земля для всіх – одне натхнення,
Земля для всіх, одна – любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Дітки, мої дітки,
Як вас приголубить?
Мої руки кістки,
Хто таку осудить?
Хто ж мене згадає,
Хто поставить свічку?
Спухли ваші тільця,
Ви мої калічки.
А я зажурилась…
З стогоном від болю,
Ката проклинаю!—
За такую долю.
Зранку ґрис варила
В поросі та цвілі.
Я б себе втопила
Та не маю сили.
Я б себе побила
Каменем та пліттю.
Нащо ж народила
На забаву люті?!
Ой, візьми же Боже,
Діточок на небо.
Я ж жива померла,
Там мене нетреба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021
Скажи-но брате, милий мій,
Чого так в світі повилося,
Що там де моня*там і гній?!
Чи так лише мені здалося?
Чому на чорній скибі поля
Родючий родить урожай,
А у людей нікчемна доля?
Піди-но правдоньку пізнай…
Бо хтось Вкраїну щиро любить,
Вона рідненька, бо своя,
А інший за копійку журить,
Йому не жаль, йому — чужа.
Здере останнє та й до біса…
Все за кордон в швейцарський банк,—
Суха земля, Карпати лисі,
А по стерні ворожий танк.
Гребе з населення мільйони
Та розгодовує боки,
А волонтер купуй патрони,
Щоб не зійти до сліз ганьби.
Давай-но Ненько — прокидайся,
Збирай під стяг свої полки!
Твори, долай та не здавайся,
Об’єднуй, віруй та бори!!!
Моня* — Молоко.(Українська)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021
Сама, сама, сама, сама,
Сама живу, сама кохаю,
Сама виховую, люблю…
Чому сама? — Сама, не знаю.
Чому, чому, чому, чому,
Чому в самотності згоряю?
Чому я, гніваюсь, не сплю,
Чому тривожусь? — Я, Не знаю.
Кому, кому, кому, кому,
Кому ж раділа — говорила?
Кому ж довірила журбу,
Кому ж отдалась — завинила?
Молю, молю, молю, молю,
Молю я, Господа та Небо,
Молю я, доленьку свою…
Молю щодня — любити треба.
Нехай, нехай, плете лоза, —
Нові живиці на розхрестях…
Тепер я, зовсім не сумна,
Немає зради та безчестя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2021
Туди не дійти, де не втримають ноги!
Зачинені двері — забутий рояль.
Тернові стежки на оббиті пороги,
Закутані квіти у чорну вуаль.
Стоять темні тіні, схилились од віку,
У брамі чавунній палає вогнем…
Не впустить провидець старого каліку,
Він теж божевільний й махає мечем.
А муза втомилась, лежить на узбіччі,
Така синьоока, голодна, худа…
Пройшло позаочі величне сторіччя,
Колись загубилось та й досі — нема.
Вблагаєш — вблагай, голоси та вимолюй,
Ставай на коліна та милість проси!
Та все ж, не кляни та не шкірся на долю,
Свій дух підійми та й надалі неси!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2021
Розтанули сни у осінніх туманах,
Спустились на землю жнива золоті.
Зашторили хмари небеснії рани.
Пливуть прілі квіти по чорній воді.
Сховалося сонце за зморений обрій,
В остиглому серці ще крапля тепла.
Он місяць здійнявся, мов витязь хоробрий,
Вдивляється в душу, там сива зима.
Осріблений пил по куткам підвіконня,
Стежина у небі плете золота...
Родилася мрія за морем безсоння,
Мов зіронька світить з небес молода.
Зоріє надія за сірим обманом,
Де милість Господня вкриває вівтар!
Прокинеться віра навколішках рано
Й безсмертям запалить небесний ліхтар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021
Це наше життя, це наша земля,
тут наша любов та розлука.
Це наша печаль, бо їхня війна,
а наша країна розруха.
Це наші діди та наші батьки
ходили голодні й побиті,
Це їхніх онуків та їхніх дітей
знаходили спухлими в житі.
Це наші хліба та наші хати,
палали вогнем — від фашистів.
Це наші солдати поклали життя
за скровлений стяг комуністів.
На їхніх руках, на їхніх горбах,
трималося скривджене царство.
На щедрих полях в тяжких трудоднях,
людей заганяли в митарство.
На наших очах по наших серцях
Проїхалась танком Росія, —
По наших кістках, по наших сльозах…
Та й кажуть, що їде месія.
Це наша земля, тут наша рідня,
Тут наших могили та слава!
Тут наше коріння, бо наша душа, —
Свята Українська держава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2021
На зоряній вежі куються мечі
Та гОстряться списи сталеві…
Від самого ранку, як в пекла печі
Палають знамення на небі.
Скував обладунки Небесний Зброяр,
Повісив на хрест біля сонця.
Для битви напевне, ще час не настав,
А смерть зазирає в віконце.
Бо тут у підніжжя Святої Гори
Орли свої крила здійняли
В самісінькій прірві на деці чарИ*
Скипають у магмі Стожари…
Безбожний — безбожному пазухи рве
та серце живцем розтинає…
Отримали демони пійло своє,
Отруєну кров допивають.
Стогни, не стогни, ще твій час не настав!
Терпінням нездоланні муки…
Господь, ще своєї війни не почав —
За зраду заплатять онуки.
ЧарА* – сковорода на Поділлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2021
Хмара, хмара — чорна хмара білий світ накрила.
Б'ються, б'ються та тріпочуть соколині крила.
То душа козацька — чиста, спокою не знає,
Біль - журба за Україну в серці не минає.
Сиві гори, сине море та Дніпровські кручі,
Та й кургани, наче рани, мов печаль — пекучі.
Та де ж то браття тая воля, а чи честь згубили?
Тільки чорту була б в радість козака могила.
Слава хлопці! Ваша слава — по степам гуляє...
Не спіткнуться ваші коні, бо віра святая!
Закипіла в жилах дужих молодецька сила,
Попід лісом у ярочку вже вовчиця вила!
Воля браття, ваша доля — на хресті розп'яття.
Запаліте на Покрова на Січі багаття!
Гріє, гріє — хай зігріє всіх вогонь небесний,
Ваші душі не зотліють, у віках воскреснуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2021
Місяць засмучений, ріженьки зубчиком.
Радісна доля з милим голубчиком.
Стелиться стежичька, полем, туманами…
Зорено серденько свіжими ранами.
Листячко падає, вітер полохає…
Туга минає — серденько тьохкає.
Не дочекалася втішної звісточки,
Ніч розірвала коралі - намистечко.
Ранок надіями світить в віконечко,
Новими мріями блиснуло Сонечко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2021
А город спит. Гирлянды в лужах.
Бегут ручьи по мостовой.
Ну вот и все, прощаться нужно.
Мелькнули тени за спиной.
Алло, такси? Не надо быстро.
Он улетает... Пол часа...
Над старым Кёльном небо чисто.
Уже закончилась гроза.
Горячий кофе у вокзала.
Следы истлевших сигарет.
Ты говорила слишком мало.
Смотрела молча на билет.
Вот терминал аэропорта.
Закрыли дверь, убрали трап.
Я пассажир второго сорта.
Горят огни железных рамп.
Рассвет по небу расплескало.
Берет на крен штурвал пилот.
Наверно, осень опоздала.
Взлетел над Рейном самолёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927853
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.10.2021
Чого ти кажеш воювати?
Ти кажеш: треба всіх прощать?
Он запитай, йде сива мати
у цинку сина проводжать.
Ти кажеш: є любов на світі.
Я кажу теж, та не для всіх:
он діти, в савани сповиті,
а ті жирують від утіх!
Ти кажеш: що є сила в правді!
Я кажу теж, коли для всіх!
Найбільше я кажу це владі,
що підлість — то є смертний гріх.
Ти кажеш всім, що все минеться,
що світло ось прийде до нас.
Мені так, брате, не здається,
бо труїть душі чадний газ.
Ти не кажи, що сила в грОшах,
що мир врятують королі.
Рятують ті, що он на ношах
несуть поранених братів.
Ти кажеш: всім людська свідомість
надасть шляхетності та сил.
Я кажу — ні! Бо тільки совість
та море праведних могил!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2021
Я знайду тебе в небі зорянім,
Там, де сонце сховалось за плин.
В горизонтах остиглої осені
По слідах з кров'яних горобин.
На стежкАх між березами білими,
На полях, де розхрістана тінь,
У блакиті небес над дібровами,
В пелюстках золотих мерехтінь.
Серце стішить пташиними співами
Й падолист, що встеляє лани.
Нас закутає в листя калинове
У свої розфарбовані сни.
У тих снах намилуємось чарами,
Де проллються за обрій меди,
Затанцює безкрайність стожарами
У відлунні земної краси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2021
На зоряну стріху хтось місяць повісив.
Закутані сріблом, пульсують зірки.
В мережеві сяйва сапфіри розвісив,
Блистять в павутині нічні павучки.
Ковзнула блакить за захмаренний обрій,
А сонце горошком скотилось униз.
Воно потонуло в небесному морі,
Залишив на згадку медовий каприз.
На тім перехресті орбіт у бездонні,
На місячній стежці, де сонячний слід,
Зоставило мрію на водах безсоння,
РозтАнувший в сльОзах, розтоплений лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2021
Невинні ромашки загублені в полі,
Духмяний віночок нездійснених мрій.
Попали під жорна жорстокої долі,
Заплетені в коло невтішних подій.
Вони проростали під небом на полі
В яскравому світлі липневого дня,
Але їх зірвали, жбурнули додолу,
Отак для утіхи, на смерть, навмання.
Лежать білі квіти в небес під ногами,
Зів'яли під сонцем тонкі пелюстки,
А так би зростали на волі віками
Та тішили око цвітінням своїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2021
На осінніх ланах свіжий вітер гуляє,
Так висвистує, ніби схолов від нудьги.
Розфарбованим золотом землю вкриває,
Шле останній привіт від п'янкої пори.
Потопає оранж у сріблястій калюжі,
Та виблискує промінь в краплинах роси
На сухих пелюстках у тендітної ружі,
Як невтішний коханець в полоні журби.
Оксамитовий ліс в кольорах пекторалі
Стелить долом на трави вбрання дорогі,
Висікає вогнем намистини - коралі,
Розмальовує воском листки золоті.
Ця фієрія фарб й нотки зрілого трунку
Залишають на згадку той присмак дощу,
що пролився з небес вересневого ранку
Та й омив, наче сповідь, остиглу красу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021
О Вінниця ти дивовижне місто
Таке привітне затишне своє
Виблискуєш в неоновім намисті
Коли осіння злива виграє.
Коли остання крапля позолоти
Сковзне по шпилю у самотній сквер
Та й ті старі посуплені ворота
Осяє сяйвом з біло сніжних сфер
Тоді остання ялинкова гілка
Одягне свій осріблений наряд
Та й та невтішна механічна стрілка
Окреслить свій червоний циферблат
Запалить ніч в промінні пурпуровім
Яскравим світлом райдужні вогні
Проллються міддю сльози кольорові
На тихий Буг на дзеркало душі
Десь задзвенить замріяний трамвайчик
Бо він прямує поспіхом в депо
Ковзне по рейкам полохливий зайчик
Мов білі титри по німім кіно.
Нап’ється мить із неба одкровення
Ніч затанцює в вихорі вогнів
А ранок знов окрилений натхненням
Торкне по струнах теплих щирих слів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
Вогонь, вогонь — тече вода
Та шкварить змочене вугілля…
Сніги, сніги — прийшла зима
Покрило попелом довкілля.
Остигло сонячне ядро,
Любов без віри помирає.
Якесь знецінення прийшло,
Коли ж піде, ніхто не знає?
А я, оддав свою печаль,
Розсіяв по ріллі насінням,
Комусь воно глевке нажаль
На інших вродить поколіннях.
Ковток, ковток — небесна злива,
Промінням змила холоди
Та й знов любов життям вродила
На нивах вічної весни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021
Й холодною зимою горить вогонь в печі.
Поговори зі мною , так просто, від душі,
Щоб літо забуяло десь там у глибині…
Тепла не вистачає в самотності німій.
Пройде печаль та смуток, згадаємо весну…
Чому ж не говорити, бентежитись чому?
Достатньо в світі горя — журби та ворогів,
Добра не вистачає, тепла та щирих слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Голубина зграя сіла на подвір’я,
Вуркотіли дзвінко, дзьобали насіння.
Походжали жваво, тріпотіли крила
У танку єдналась голубина сила.
Сизокрилий голуб проходжав зухвало,
Ввічлива голубка дзьобала по мало.
Він розправив крила, набундючив груди,
Ніде було дітись та й втекти нікуди.
Вуркотіла разом на подвір’ї зграя,
Певне то весілля, хто там його знає?
Чи єднання чисте, доля хай пізнає
В спогад цього дійства радість не минає.
У високім небі сонце усміхнулось,
Хтось зрадів відверто, а комусь гикнулось.
Радість то, чи горе, чи мені здається?
Рано, чи то пізно все пройде - минеться…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021
Зітхає небо в синіх далях
відбитком мідної сльози,
а серце стогне у печалях
під спалах ранньої грози.
Похолодів рожевий обрій,
небесні очі зажмурив.
А вітер дме так, ніби добрий,
бо душу спогадом обвив.
Згадав село своє, світанок,
згадав бабусь своїх, дідів;
гладущик свіжої сметани
та теплий шепіт щирих слів.
Глибокі зморшки на обличчі
та руки чорні, мов в золі,
стару хатину на узбіччі
в квітучих вишнях на весні.
А дощ періщить по бляшанці,
змиває пил старих доріг.
Пролились сльози рано-вранці
на мій посуплений поріг.
Тече вода попід тинами,
пливе цвітіння до ріки.
Стікають спогади струмками
У лоно матінки—землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Твоя душа розквітла у вихорі століть
Така собі прикраса тілесних розмаїть
Мої слова почуті у глибині небес
Твої гріхи спокуті хтось янголом воскрес.
Мене любов чекає на пелюстках життя
Не підійду до краю там хибні почуття
Не те щоб оминаю всі заздрощі й страхи
Мене хтось не пускає до чорної діри
Не те щоб я лякався не те щоб я зумів
Я йшов не озирався по схилах теплих дів
Шукав собі притулку на розтинах шляхів
Я не знайшов здобутку себе знайти зумів
Моя душа безсмертна це дивні відчуття
Ця дія нескінченна у просторах буття
Твій ніжний поцілунок на полотні небес
Його любов присутня він подихом воскрес
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Навіщо рід, навіщо мова,
Навіщо пращури, брати…?
Потрібна пафосна промова
Й вас міцно зв’яжуть у сніпки!
А потім вас складуть у копи,
Окроплять змийками з душком.
Згниють у тлін в душі холопи
Під влади чорним козирком.
Сплетуть собі комфортні кубла,
Гадюки підлі та вужі.
Під звуки чарівного бубна
Нагострять зрадницькі ножі.
Та хтось, колись, запалить вміло,
Бо що згорить — не зогниє.
І запалає Україна…
Та й що ж?! Все рівно не твоє!
А далі все, як у Шекспіра,
Вогонь та меч, любов та смерть!
Криваві сцени для ефіру,
Бо в купі сіна цвіла дерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021
Не несіть мене крила
Попід мурами скелями
Пронесіть на вітрилах
під Господніми стелями
Де виблискують вогники
У нічних каруселях
Де купається Сонечко
в голубій акварелі
Де не губляться зорі
В особистих відмінностях
Не втопають у морі
Паралелей та цінностей
Там купається вічність
В горизонтах та просторах
Тут ховається підлість
В перехрестях та ростинах
Пронесіть мене крила
У той край протилежності
Щоб любов не губила
Над полями безмежності
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2021
Ой летіли білі лебеді над моєю країною,
Над широкими полями, над Донбасом – руїною.
Ой летіли та летіли, жалібно курликали,
Наче серце розпинали, наче Бога кликали.
Кликали та й кликали, мов до раю звали,
Мов своїми крилами пекло обіймали.
Чом ви білі лебеді горя не минаєте?
Ви ж від куль ворожих Неньку затуляєте.
Та ж ви, білі лебеді — янголи скалічені,
Ваші крила зламані — дотепер незлічені.
Ви ж безсмертні братики, побратими — лицарі,
У віках нескорені — кулями посічені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021
Спалила спрага сине небо,
Розтанув в далях горизонт…
Єдиний шлях до світла , треба
Здолати хибності кордон.
Химери правлять чорні крила,
Згниває в людях доброта,
Війна сльозами світ скропила,
Вбиває кулями брехня.
Немає правді порятунку,
Дешеве пійло труїть кров…
Нещира дружба — це стосунки,
Бо сита пристрасть — не любов.
Та й заздрість в серці кепська справа,
Бо Кормить бісиків в душі
Та й родить ненависть, образу, —
Вбиває праведність в тобі.
Та що ж поробиш, світ вклонився,
На милість підлості та злу,
А ти ще досі не скорився...
Твій дух зібрався на війну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2021
Повільно опустились руки
На твій тендітний ніжний стан.
Два елементи для сполуки
Готові злитись у нектар…
Вином розлитись по підлозі,
Налити чарами єство.
Зустріти вічність на порозі,
Відкрити Всесвіту вікно.
Намилуватися зорею
У тій бездонній висоті…
Піднятись паром над землею
На крилах вільної душі.
Злетіти птахом в сине небо
У ті незаймані поля…
Там вже ховатися не треба,
Там тільки вічність — ти і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2021
Вечірнє сонце налилОся
Та розплилОся по гілкам,
Ковзнуло медом по колоссю
Та розтеклося по куткам.
Мовчанням обгорнуло душу,
Метеликом торкає скло.
Пролились сріблом сльози в тишу
На стигле золоте руно.
Згоряє день в хлібах духмяних,
В червоних маках на ланах,
Жевріє блиском у рум’яні
На зрілих яблуках в садах.
Небесна тліє позолота,
Сковзають сутінки у ніч…
Скінчилась кропітка робота,
Вляглося сонечко на піч.
Земля невтішна притомилась,
Приспала втомлених дітей.
Небесні віки зажмурИлись, —
Сховали блиск земних очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2021
Бурштиновим відтінком мідної пори
Згорає обрій в світі задзеркалля…
Сховалось Сонце в чорній манії гори,
А промінь втік крізь темряву до раю.
Сполохалися вітру темно сині хвилі, —
Побили плечі об німу скалу.
Ковзнули в темряву у ті багряні милі,
Ковтнувши в себе всю земну жагу.
Посіло небо срібним капюшоном
На ту остиглу в водах сивину,
А море далі пОлилось в пустелю
На ту бездонну чорну давнину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021
На цьому полі, ти єдина!
Гартована вогнем віків,
Небесних кольорів дружина
В барвінках виплетених днів.
В твоїх очах моя Вкраїна
Серця окрилених орлів!
На цоьму полі ти розцвіла,
Під щирий спів твоїх братів!
Єдиний шлях до перемоги,
Це кровна честь твоїх дідів!
Немає краще допомоги,
Чим гідний клич твоїх синів!
На цій омріяній арені
У сяйві щирих братських лиць,
Наповни славою легені
Пролий на килим роду міць!
Нехай у серці Бухаресту
Зірветься гучно Слави клич!
Хай лине в вись — ГЕРОЯМ СЛАВА,
В цю переможну літню ніч.
p.s. Яремчук КРАСЕНЬ у всіх відношеннях!!! Особлива вдячність за ті коментарі, що він дає українською мовою. Добре сину, ДОБРЕ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021
Краплі дощу, а ти навіть не плачеш,
Хай ллються на землю сльози чужі...
Запам’ятай, світ тобі не пробачить,
Не вмерла байдужість в образах твоїх.
О, каяття, вже минули страждання.
Хто ж загасив ті святі почуття?!
Всипало цвітом на кригу мовчання,
В обійми до зради нема вороття.
Вмерла образа у сутінках болю,
Згинула й згодом жалюча печаль,
Вирвалась пташка із клітки на волю
У ту неосяжну, незайману даль!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021
Роки невпинно , йдуть та йдуть…
Ми заклопотані – щасливі,
А поряд мре невинний люд,
Рахує лічені хвилини.
Коли байдуже – біжимо,
Будуєм плани на майбутнє...
Та ніби й горя не було,
Але ж воно завжди присутнє.
Десь мати недопила сліз,
Бо діткам не достатньо їжі.
Хтось побратима не доніс,
Комусь на серці рани свіжі.
Хтось запиває коньяком
Шматочки в’яленого м’яса,
А хтось під тином за кутом
Ковтає крихти з того фарсу.
Хтось начепив червоний хрест,
На горі масло заробляє,
А хтось окраєць не доніс,
Бо все роздав, бо милість має.
Така в нас радість та печаль,
Такий наш світ, а в ньому правда.
Одні на щастя, іншим жаль,
Бо хтось від серця – хтось бравада!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021
В зеленім лісі: крони, віти,
Ялин смарагдові ряди,
Пахучі різнобарвні квіти
У краплях стиглої роси.
Шалений вихор дубом хилить,
Коли розгнівана гроза.
Небесна сила стовбур кривить,
Стікає берестом сльоза…
Сполохав грім прудкого зайця,
Він наче канув на очах.
Шмигнув у хащі та й сховався
В рясних ожинових кущах.
Стрибають долом бурі жабки,
Немов загралися в квача:
В пеньки, в коріння, в моху шапки,
Під гугіт сивого сича.
Володар твій блукає листям,
Шепоче в хмари, в небокрай…
Блистить шипшинове намисто, —
Танцює в гіллі дивограй.
Ой лісу, лісу — Божа ласка,
Твоя липнева диво мить.
Дощу ковток та літня казка,
Духмяним трунком нас п’янить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021
Ти мова — сонце, ти — проміння,
Ти — світло, мова, ти — кришталь!
Виблискуєш в словах суцвіттям
Та наповняєш серця Ґрааль!
Граційно мелодійні звуки
В дзвінких ліричних кольорах
Єднають в танці ніжні руки,
Сплітають нотами серця.
Полинь же світом щира пісня
Моїх нескорених дідів
Про цвіт бузковий, про намисто,
Про ту веселку з дивних снів.
Колись у полі ти лунала,
Всім дарувала доброту
Та й в казиматах рятувала,
Бо обіймала в самоту.
Слова душі — то сила роду,
Відлуння в дзеркалі віків,
Безсмертна міць мого народу
В яскравих фарбах теплих днів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021
П’янкі вуста шепочуть ніжні фрази
В глуху бездонність нескінчених днів.
Заплів туман у килим мідні стрази,
Відлунням іскор теплих, щирих слів.
Промінням вкрила землю позолота,
Цвітінням всипав полохливий сад.
В вселенських шатах кропітка робота,
Посіяв в простір срібло зорепад.
Духмяні ноти в пелюстках конвалій,
Тендітна квітка в лагідних руках.
Цілунок долі в нескінчених далях,
Вогонь любові в зоряних очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2021
Скалічені часом, обпечені словом,—
Попали в тенета земного життя…
Схилились під гнітом у волі за рогом
Й голосимо криком малого дитя!
Зскрібаємо крихти з зацвілого щастя,
Карбуємо пам’ять вчорашніх звитяг.
В кривавих кайданах на білих зап’ястях
Хоронимо правду у купі сміття…
В печерах сумління вже тліє майбутнє,
бо віра промінням жевріє в полях…
Засвітить зорею любов незабутня
В барвистих відтінках яскравого дня.
Вже досить стогнати, вбивати, родитись…
Калічити людство й ламати життя.
Потрібно змінити ворожу свідомість
Та й совість відмити в сльозах каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2021
На незораних кручах – квіти пахучі,
Зеленим волоссям сплелося колосся,
Хмаринки ковзають по синьому небі,
Ковтни цього зілля, якщо при потребі…
Напийся з криниці – проміння водиці,
Отої водиці, що ллє у світлицю
У дні одкровення в пригожу погоду
На землю священну безсмертного роду!
Розправ плечі - крила, наповни легені,
Сипни яре жито зі щедрої жмені…
Хай сходить насіння на дикому полі
Де яструби кружать нащадками волі!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2021
Це ті ідуть, що не зреклися,
Ні свого роду, ні братів…
Ви є любов за вас молюся,
За ваших доньок та синів.
Сьогодні йдете в вишиванках,
А згодом крила проростуть…
В молочних фарбах, як в світанках,
Рождається первинна суть.
Ви діти сонця, що злітають
В палких осяяних серцях!
Вас навіть пекло не здолає,
Бо ви пройшли братерства шлях!
Сплелися квіти у віночках
В ясних магічних кольорах.
Барвисті мальви на сорочках
Й небесний прапор у руках.
Любов жила та наче зріла,
Боролось, тліла — розцвіла.
Неначе в полум’ї родилась,
Неначе миром проросла.
Осяй же небо щирі лиця
Та закарбуй блаженний слід,
Коли з’єднались Українці
У той єдиний вічний рід!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021
Ой діду, діду в тебе горе!
Твої медалі, ще блистять,
А в Україні над Донбасом,
Ключем журавлики летять…
Чи то у вирій далі в небо,
Чи то додому, чи назад…
Не плачте діду, бо нетреба,
Онук найкращий був солдат!
На грудях орден та медалі,
Та й найдорожчий у руках!
Є найцінніше від регалій,
Це ВАШ ОНУКА – НАШ КОЗАК.
Такий, як дуб кремезні плечі,
Славетний воїн НАШ ІВАН!
Цінніша честь, чим інші речі,
Не згине правда – вмре обман.
Скорботу цю розділим з Вами
Та й в мене сльози на очах,
Бо Ваш онука вічно з нами
У наших плачучих серцях!
p.s. Іва́н Ві́кторович Гу́тнік-Залу́жний (18 грудня 1990, Запоріжжя — 10 серпня 2014, поблизу Амвросіївки) — лейтенант (посмертно), командир запорізького взводу Національної гвардії України, міністерство внутрішніх справ України. Учасник російсько-української війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2021
Орел - орЕлом !!! Вільний сину…
Ти полетів у кращий світ,
Залишив нам сумну могилу
Та свій двадцяток юних літ.
Броня в душі ламала мури,
Безстрашний лицар — капітан!
А ні війна, а ні тортури,
А ні вогонь пекучих ран…
Ти СИНУ НАШ — козацька слава!
Твоє ім’я — навік в серцях!
Ні каяття, ні гніву лава,
Не змиє кров, що на руках…
Є правда та, що перед Богом,
Бо слава та, що у віках…
Твій бій СВЯТИЙ, для них — забава.
А твоя мужність — злидням крах!
p.s. Андрі́й Олекса́ндрович Кизило (2 травня 1993, м. Умань, Черкаська область, Україна — 29
січня 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, майор
(посмертно) Збройних сил України. Позивний «Орел». Загинув під час російсько-української
війни. Герой України (посмертно).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2021
Коли помре надія в серці,
Чужі вуста сплетуть плітки…
Біда зламає мури вперті
Твоєї чистої душі.
Та щезнуть змії паперові,
Зміліє духу океан…
Іржею напис на підкові
Зітре задушливий обман.
Ти зціпиш зуби мимоволі
Та ти закотиш рукави.
Ти встанеш мужньо навкір долі,
Щоб у безчестя не зійти!
Бо хто там знає, що там буде?
Одні базікання кругом,
А непокірні — гідні люди,
Ідуть у вічність напролом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021
Нічних серпанків поволока
У сріблі зоряних вогнів…
Небесного дощу толока
В холоднім вихорі вітрів…
Танок мовчання у безмежжі,
Сплетіння міддю древніх рун…
Магічні звуки біля вежі
Відлунням золотистих струн…
В сакральних пазлах на підлозі
Орнамент дивної краси.
Ніхто пізнати, це не в змозі,
Про що, навіщо та куди…?
Мені, як всім зробити треба
Ковток цілющої води.
Летить душа у простір неба,
Сама не знає, що знайти…
Не ті кордони, що за гранню,
Не ті кайдани, що з ціпів.
Ми є раби закриті в стайнях,
Закуті в полум’ї гріхів.
Ми ці кайдани зняти в силі,
Пройти крізь горе та туман.
Ми вже пройшли криваві милі
Й пройдем крізть морок та обман!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2021
На світанку біля ганку впали свіжі роси…
Обійняв Василь Мар’янку,
Пестить ніжно коси.
В піднебесся голуб рветься — крилами тріпоче…
Юне серце не здається,
Цілувати хоче.
На окраю біля гаю косарі співають…
Жух та жух на косовиці
Травонька лягає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2021
У любові, у любові, ночі кольорові...
Чорні брови — срібні коси,
Очі гонорові.
У коханні аж від рання золотяться роси,
Як ті бджілки полохливі
Мед до хати носять…
На світанках у серпанках день вплітає свіжість…
Хай цвіте на цьому полі
Нескінченна ніжність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2021
Візьми Господь усі багатства
Та щиру друждбу залиши…
Ще залиши любов та братство,
А заздрість й підлість забери!
Щоб ми прокинулися зранку,
Забули горе та печаль.
Оділись в білі вишиванки
Та гАйда, гАйда в синю даль…
Ще залиши нам чесну міру,
Щоб всім наснаги надала!
Та ще надію й крепку віру,
Щоб нас до раю відвела…
Щоб більше ми не знали горя,
Не знали злиднів та біди,
Та тільки радість й щастя море
В потоках вічності — ріки.
Щоб все холодне в цьому світі
Оділось в теплі кольори.
Щоб запашние квітуче літо
Обвило землю назавжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2021
Янтар балтійський… підвіконня, —
Краплина жовтої роси.
Ранковий дар з глибин бездоння
В оковах мідної сльози.
Жаринки крапля, що застигла
В обіймах матінки Землі
Й Небесна злива, що обмила,
Сліди залишив льодяні…
Солона хвиля не вмовкала,
Невпинний в спину підганяв…
Так вічність диво гранувала,
Скував в кришталь холодний жар.
Тепер блистить на підвіконні
Медово – сонячна краса.
Як та перлина на долоні —
Маленька зоряна сльоза!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021
Ранковий шепіт – насолода,
Небесні човники пливуть…
Духмяні ноти – прохолода,
П’янкі конвалії цвітуть…
Відлуння вкрало ранній спокій,
По гіллю котиться сльоза.
Розлився долом Буг широкий —
Рясніє хвилями вода.
Обвило Сонце обрій жаром
В казковім вихорі подій.
Закутав землю в ковдру з пари
Самітник вітер чародій.
Встеляє зелень світ потроху,
Розкрили квіти пелюстки.
Старі пеньки покриті мохом…
Набрякли стомлені бруньки.
Стара діброва вже налилась…
Чекай засмучена, не спи!
Весна квітуча забарилась,
Лети голубонько, лети…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021
Не тішся ворог – клята сила,
Бо наші душі не твої.
Твоє рідство для нас – могила,
Твої дарунки нам чужі.
Твоє – лукавство, наше – совість.
Твої слова – за купу гріш.
Ти ж отруїв людську свідомість
Та застромив у спину ніж!
А ми ж тебе за стіл садили
Та напували молоком.
А ти ж під серце, та щосили…
Та нашу землю САПОГОМ!
Кіно знімаєш про Петлюру…
Як ти ненАвидиш хАхлвів.
Так ти ж здирав з голодних шкіру
Під покровительством вождів.
Ти кажеш всім, що ми бандери,
Що в нас розплідники чуми.
Ми – трударі… Ми – хлібороби
На Богом даній нам землі!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Багряні хвилі на воді
Невпинно горне свіжий вітер…
Холодні очі в глибини —
Нема куди думок подіти.
Прокрався вранішній туман
В голодну душу зазирає,
Посіяв росами обман,
А я гадаю, все гадаю…
Вогонь плете своє панно
У чорних закутах сумління…
Вода червона мов вино, —
Земне жеврІє піднебіння.
У тишу вдерлася печаль,
Вчорашні задирки гортає…
Стирає пам’ять синя даль,
А день гукає… Вже гукає…
Нап’юся ранком досхочу,
Піду цим світом тупотіти…
Відкину різну маячню,
Та буду жити — просто жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2021
Старий Гермес схилив коліно,
Ідуть на смерть його сини…
Та ніби так, як того хтіли,
Нема ні смутку, ні вини…
Здійнявся порох Колізею…
Побиті й зрублені бійці.
Кричать прожерливі плебеї,
В гримасах люті на лиці.
Сьогодні було вдосталь крові,
Бо задоволена юрба.
Фракійці й Гали б’ють поклони…
Така вже доля для раба.
Колись вони гуляли лісом
Та були гордістю племен.
Тепер вони боролись з бісом.
Щоб знов зійти на постамент!
Яка то люди, була слава!?
То була кривда та ганьба!
Їх підкорила зла держава, —
Зробила з кожного раба!
Який там Рим!? — Ганчір’я з шовку
Отрута в келихах вина,
А по за очі — серце вовку,
Та крові, крові дотемна.
А ти стискай в долонях гладій,
Рубай на смерть свої братів.
Здіймайте ґвалт скажені люди,
Як та орда голодних псів…
Жбурни же хліба, цісар, крукам,
Нехай танцюють на крові!
Вони давно вже вмерли духом, —
Лишень їх тіні, ще живі.
Та де ж тепер та велич Риму, —
В крові на поросі арен?
Чи на кістках Єрусалиму,
На тлі розорених племен!?
Зникають в хмарах легіони,
На небі вже палахкотить.
На зашморг пояс Оріону,
Земля благає та дрижить…
Гладій або гладіус – короткий римський меч. Основна зброя легіонерів та гладіаторів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2021
А чи то річка, а чи Бог?…
Чи то вода в тобі, чи сльози…
Чи то ми виплакали вдвох,
Мою печаль й небесні грози.
Течеш по схилах, по ярах,
Розносиш всюди свої соки…
Сьогодні змій, а згодом птах…
Несеш у вир свої потоки…
То, наче біль в тобі пливе…
То, наче подих завмирає…
То, наче спокій мій крадеш,
То, наче душу мОю краєш.
Чи то ти чорна, бо густа…
Чи то гаряча, бо червона…
Чи ти ворожа, чи моя,
Коли холодна та прозора…
Чи то життя — можливо смерть,
А те безсмертя, наче — слава.
Чи та скорбота та печаль.
У сни бездоння переправа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2021
Де всесвіт впився в світла коло,
Де темінь обгорнула світ.
Маленька іскорка ранкова
Залишила по собі слід…
Ото душа влетіла в хмару,
Шукати доленьку свою
В оте бездоння з пилу й жару,
В обійми болю та жалю.
Вона є кров, вона є світло,
Вона безсмертя та життя,
Вона є ружа, що розквітла.
На нивах чорного буття.
На тих полях себе згубила,
Бо вибух очі засліпив.
Й життя, як спалах промайнуло…
Хтось знов засяяв — хтось згорів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021
Вогненне жало впилась в тіло.
Пече… Німіє… , Не болить.
Сьогодні смерть не помилилась
Та клята куля долетить.
Приціл впіймав гаряче серце,
Москаль натиснув на курок.
Шмальнув на втіху під реберце —
Козак ступив останній крок.
Такі у нас сьогодні друзі,
Такі у нас тапер брати.
Козак лежить в крові на лузі,
Х…ло — кайфує від війни.
p.s. Було задумано далеко не слово ХАМЛО. Залишив інтригу на розсуд читача.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2021
Славетна Брацлавська земля
На нивах рідного Поділля.
Навіки мила, бо своя,
Наснага на любов та вміння.
Яку ж ту мудрість має слово,
Яку ж та назва має міць!
Ознаки ці невипадково
є рисами козацьких лиць.
Земля дідів — серця єднала!
Згадаймо славу Богуна —
Івана Гонту слава знала
Й онукам в спадок віддана!
Це лицарство, це вільне братство,
Стремління Божого сини!
Вони карали сите панство
З Варшави й підлої Москви.
Зростила Стуса Василя,
Таких як він поетів мало,
В нім сила слова ожила,
В нім ожила козацька слава!
Я запитаю вас — чому,
Цю землю досі так грабують
Та потурають москалю,
Та честь дідів за гріш купують?
Давно вже браття ми не ті …
Набридло нам у рабстві жити,
Бо в нас коріння не такі,
Бо в нас рождались волі діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
Попелом вітер сіє довкола,
мармур розтертий в пісок.
Ворони кружать в небі по колу —
впав на коліна пророк.
Вкрилося небо чорним угаром —
Сонце сховалось під спід.
Вам цього доста? Вам було мало...?
Ось вам від вічності слід!
Хто спонукав вас нищити рівних?
Хто запрягає братів?!
Хто б’є по спинах родичів вірних —
ніби безправних скотів?
Вбита гординя променем з неба —
величі башта пуста!
Влади хотіли? — Так вам і треба…
Бачиш їм віра не та!
Згине імперія в мороці з часом —
Гідність здолає кордон.
Знищить Господь збожеволівшу расу…
Ім’я її Вавілон!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021
Немов весілля надворі,
Набули промені веселки.
Он красень Сонце угорі,
а свіжість пахне медом зранку.
Весна! Весна...! Кричать хлоп’ята,
Музики втяли гопака.
Летять метелики на свято…
Привело шляхом чумака.
Воли сопуть неначе п’яні,
З Тавриди cніжним степом йшли.
Мішки на возах полотняні…
Не видко й сліду від зими.
Іванко грає на цимбалах,
Василько грає на дуді,
На тин посіли сірі гави —
Шпаки підтьохкують весні.
Танцює шлях, танцює панство,
Старі танцюють та малі,
Все українське щире братство,
На цій освяченій землі!
Село ожило — загуділо,
Неначе світ у дивнім сні.
Радіє мила Україна,
Як все радіє навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2021
Ніколи, нікому, нічого не скажеш…
Бо ти лаєш долю, а доля тебе,
Що мало би бути тому, не зарадиш —
Пройде в серці смуток та й горе мине.
У вічних стражданнях немає цвітіння.
Дорога щаслива тебе обмине...
Покине наснага, любов та везіння,
а милість Господня тебе не мине.
Не треба гадати що буде надалі...
Тепер здобувай те одвічне — твоє.
Не згине надія й у морі печалі,
Якщо ти не згубиш натхнення своє.
p.s. Вибачайте любі друзі, що не заходив
до вас у гості. Травмував трохи спину, не можу довго сидіти, навіть стояти. Пробую писати навлежачки)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2021
Колись Господь створив яскраве диво!
Час закрутив вселенським верстаком,
як той гончар ліпив горня грайливо,
вертів свій диск космічним чобітком.
Спочатку вплів в кільце небесні чари,
вогненним Сонцем боки обпалив.
Величні зорі об’єднав в Стожари,
родючу землю водами обмив.
Розфарбував блакиттю сірий горщик,
в нім посадив зернину для життя,
з гори пролив небесний свіжий дощик —
подарував божественне знання.
Та ніби глина була сирувата
й молочна фарба по краям стекла.
А людство та й на далі винувате,
бо до цих пір не вірує в Творця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2021
Не дивіться мені попід стомлені ноги.
Я, як йшов так й надалі невпинно піду…
Намалюйте мені горизонти прозорі,
я свій шлях у безкрайніх полях віднайду.
Не ховався тоді та й надалі не буду,
не шукав море злата та різних скарбів.
Ненавидів брехні та й не чесного люду —
боронив свою душу від безплідних років.
Не кидайте багном в закривавлені очі!
Я давно вже скарби у собі віднайшов,
бо туманне більмо то ілюзія ночі,
а безчесне життя то дешеве кіно!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021
Ой гаю, гаю, в небі рай!
Веди мене в той дивний край…
Неси в ту даль за небокрай,
Спи моя мила – спочивай.
Лети, лети, летиш – літай…
Мою любов не відпускай,
Бо я не здамся так і знай,
Нетреба слави – мудрість дай.
Ой небо, небо – небокрай…
В рожевих хмарах – світлий рай,
Зажди мене не споминай,
коли повернусь в рідний край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
Горить багаття древнього народу,
летять жаринки в темінь вогняні...
Голодне Сонце проситься до сходу,
багрянець тліє у небесній млі...
Блукають тіні у відлунні світла,
злягає тихо росами туман,
він наче хоче напувати тишу,
слізьми омити спалений вігвам.
Невинні душі, ще поспіють в небо...
Струмок кривавий в гору не тече,
його ковтком Землі допити треба,
допоки Сонце з неба не пече.
Летить вогонь, бо дме невпинно вітер
та сіє сивий преріями дим,
додолу гне сухі криваві квіти,
немов прийшов віддячити живим.
Зійшлись й вовки, віддати мертвим шану,
колись вони єдиний був народ.
Тепер немов зализували рани —
співавши пісню виючих скорбот.
Та вили гордо, наче звали душі,
отих на смерть скалічених дітей,
бо навіть звірі не були байдужі,
до цих простих — нескорених людей.
Захтілось лордам крові на забаву,
кортіло в війнах нищити народ,
в жорстоких битвах здобувати славу.
Для них Шeйєни були ніби скот...
На совість вділи золоті мундири,
пішли мечем підкорювати світ,
Поклавши плем'я під війни сокиру —
Сховав в шляхетстві свій лукавий рід!
Та де ж тепер той мужній індіанець,
та зграя з ним танцюючих вовків?!
На всіх висить ярлик — американець,
свинцевим гнітом вкрадених років.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2021
Вари, вари горщик
Український борщик…
Трудимось завзято
Поїмо на свято.
Хлібчик ой, смачненький —
Житній та біленький.
Хай спочине Ненька,
Насипай рідненька.
Коли дія щира,
Люди прагнуть миру!
Посмакуєм нині —
Слава Україні!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
Сніданок на світанку,
хатиночка стара.
Два голуби на ганку,
десь Куцого нема.
Ось півень на воротях,
задер до неба дзьоб,
й Іванко у чоботях,
а дід наморщив лоб.
— Шикуйсь, малих орава! —
(Іванко до курчат)
— Це зовсім не забава,
бо Я ваш комендант!
Дідусь старий всміхнувся.
— Дивись на вояка,
ще азбуки не вивчив,
а виправка яка!
— Іди вдягни рейтузи,
Славетний командир!
Солдати бачать пузо,
забув одіть «мундир»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021