| Сторінки (17/1613): | « | 11 12 13 14 15 16 17 | » |
Виховувати в собі особистість, мати власний погляд, далекоглядні цілі, удосконалювати свої вміння і знання, цінувати щирі і дружні стосунки – головні риси добропорядної, мудрої людини!!!
5.06.19 9.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837669
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.06.2019
Усвідомити,що жалітися, «склавши руки» на свої проблеми безуспішно.
Самому критично оцінити ситуацію, в яку потрапив і находити швидше рішення, діяти для успішного її вирішення.
Це самий кращий вихід при всіх життєвих негараздах!!!
5.06.19 8.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837662
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.06.2019
Життя – це школа,
Наука, досвід, помилки-
Берегти серця!!!
4.06.19 6.50
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837538
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 04.06.2019
Ризикувати – це
Кроки, спроби змінити
Майбутнє життя!!!
4.06.19 6.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837537
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 04.06.2019
Тактичний,вишуканий гумор, оптимізм – є завжди джерелом позитиву, доброго настрою, а в результаті кращого самопочуття!!
3.06.19 10.26
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837445
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.06.2019
Посмішка - диво,
Чарує, лікує, джерело
Насолоди,щастя!!!
3.06.19 10.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837442
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 03.06.2019
Якщо в Вашому житті пішов дощь, зосередтесь на квітах, які розквітнуть, завдяки цьому дощу (Омар Хаям)
Ненаразди нас
Вчать, дають підказку-
Квітуче життя!!!
2.06.19 15.50
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837381
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 02.06.2019
Щастя є перевага цілий день займатись тим,що ти вважаєш важливим (Роберт Хайнлайн)
Досить мудро і влучно висловив свій погляд на щастя відомий американський письменник- фантаст Роберт Хайнлайн. Ознайомившись з цим висловом, я прочитала його автобіографію, та інші досить цікаві вислови.
Замислившись і проаналізувавши своє повсягденне життя, піймала себе на думці про те, що в цьому його короткому вислові чітко показано що, якщо ти займаєшся своєю улюбленою справою, ніхто не заважає з оточуючих тебе людей, а навіть підтримують і допомогають при необхідності, щоб все задумане вдалося.
Дійсно одержуєш насолоду від таких справ, що породжує натхнення і нові задумки, відчуваєш задаволення, радість, гордість за те, що досягаєш поставлених цілей, не зупиняєшся при невдачах, робиш нові кроки, удосконадюєш свої можливості, це дійсно щасливі моменти повсягденного життя !!!
2.06.19 15.33
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837380
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.06.2019
Діти - ангелочки
Небес , щастя батьків,
Майбутнє життя!!!
1.06.19 11.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837282
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 01.06.2019
Діти - ангелочки
Небес , щастя батьків,
Майбутнє життя!!!
1.06.20 11.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837272
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 01.06.2019
Мудрість наша-
Любов, добро ,турбота
Батьків цінна!!!
1.06.19 11.07
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837234
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 01.06.2019
Діти - ангелочки
Небес , щастя батьків,
Майбутнє життя!!!
1.06.20 11.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837230
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 01.06.2019
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
З Днем народження донечка Надія! В весняний світлий день на світ з’явилась на Крайній Півночі в суровім краї, що на характер вплинуло мабуть ,і наполеглива ти, і завзята, самодостатня жінка вже тепер.
Саме головне, що ти чудова і турботлива матуся,піклуєшся шоденно за донечок своїх,це дійсно сама краща є для жінки риса, в майбутнє щастя їх вкладаєш сили всі свої.
Бажаю міцного здоров’я, жіночої привабливості і краси, любові, ніжності, поваги і порозуміння чоловіка, дітей пошани, затишку сімейного і успіхів у справах, щоб все вдавалось і на користь було всій вашій родині і тобі!!!
З любов’ю, мама.
31.05.19 7.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837093
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.05.2019
Завзятість – це
Успіх, новий талант-
Радість життя!!!
29.05.19 5.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836847
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 29.05.2019
Оптимізм - риса
Благо ,гарна, , корисна,-
Початок - успіх!
29.05.19 4.50
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836846
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 29.05.2019
Давати поради –
Гумор, цінні -корисно,
Рішення - думай!!!
28.05.19 7.35
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836756
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 28.05.2019
Осудити легко –
Любов, добро –одержав
Сімейне щастя! 28.05.19 7.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836754
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 28.05.2019
Весняні справи
Посів, полив, уборка,
Надихає гордо!!!
27.05.19 7.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836637
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 27.05.2019
Весна чарівниця,
Цвіте, росте, піклує -
Людство годує!!!
27.05.19 7.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836636
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 27.05.2019
Сестричка моя
Лопух - листя зірвала-
Хворі лікують!
26.05.19 6.58
Розквітла роза,
Гарна чайна весняна-
Варення готую!
26.05.19 7.06
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836518
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 26.05.2019
Щиро вітаю Вас з професійним святом! Ваша праця дуже важлива, відповідальна і почесна!
Книги – це скарбнички цінних зерен(слів),які залишають сліди в серцях і душах читачів, залежно від їх змісту і ємоцій, які вони викликають! Чим більше буде позитивних видань,пізнавальних і повчальних, тим більше буде зростати надія на те, що підростаюче, молоде покоління одержить достойний спадок тих знань, які донесуть до них надруковані вами книги !
Висловлюю вам подяку за чуйне ставлення до моїх прохань, підтримку, якісний друк моїх віршів і оповідань,високий профессіоналізм, компетентність, творчий підхід до своєї справи!
Бажаю міцного здоров’я, любові,поваги і порозуміння, творчих успіхів, гармонії в душі і з оточуючим світом! З повагою ШвецьТ.В.
25.05.19 17.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836515
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.05.2019
Скарб природи-
Сонце, земля,повітря-
Дарунок Божий !
24.05.19 9.25
На фото природа на Дніпрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836413
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 25.05.2019
Чудовий ранок,
Донька, Денис приїхав,
Бусінка вдома
24.05.19 9.20
На фото Бусінка біля комп'ютера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836411
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 25.05.2019
Чудовий ранок,
Донька, Денис приїхав,
Бусінка вдома
24.05.19 9.20
На фото Бусінка біля комп'ютера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836409
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 25.05.2019
Обраний шлях...
Життєвий шлях людини – це як та річка з своїм прихованим життям, наповнений бажаннями, думками,всім, що Всевишній в неї вклав....
На погляд мій, всі наші дії,вчинки, мрії, бажання і думки не бувають випадкові, ні, у кожного на цій Землі напевно відведена Всевишнім особлива роль і доля, яка допомогає по життю нам йти...
Оточуючий нас світ це, як берега ріки, який впливає і залишає на кожному із нас свої сліди...
Любов до життя, гармонія в душі, стосунки щирі між людьми допоможуть впевнено і з оптимізмом по обраному шляху йти...
Висловила такі свої думки, доброго всім дня, будьте здорові і нехай щастить!!!
23.05.19 8.02
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836297
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.05.2019
Самі головні мої думки....
Любі доньки ви мої, ніжні пташки весняні,вже давно самостійне в вас життя, проте матуся ні на хвилинку за вас не забува...Прокидаюсь вранці з думкою про вас і про онучат, в день я вісточок, звінків від вас чекаю...Пройде день,молюсь за вас, Всевишньому своє прохання направляю,прошу щоб ви були здорові і щасливі, в гармонії з собою і оточуючим світом ви жили, дітки ваші вам допомогали,підтримували, поважали, берегли...Знаю зайняті ви на работі і домашніх в вас турбот багато,тому ніколи я на вас не ображаюсь, що ви не звоните, не приїзжаєте....Чекала і чекатиму , про вас і про онуків самі головні мої думки....
23.05.2019 6.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836293
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.05.2019
7 чудових фактів про фільм «Джентльмени удачі»
Все найважливіше про велику радянську комедію
«Джентльмени удачі» в одній статті. А також менш важливе, зовсім неважливе і взагалі незрозуміло що! (Олег «Апельсин» Бочаров)
1
Сірий кардинал
«Джентльмени удачі» - напевно, єдина канонічна народна комедія Радянського Союзу, знята режисером, імені якого більшість глядачів і не згадає навіть. Ось і ти припини читання на хвилину, задумайся і назви ім'я і прізвище постановника «Джентльменів удачі». Хвилина пішла ...
А тепер правильна відповідь: Олександр Сірий. Уродженець Воронезької області, за двадцять років творчої діяльності зняв всього п'ять картин: «Постріл в тумані», «Иностранка», «Джентльмени удачі», «Ти - мені, я - тобі» і «Бережіть чоловіків!».
Хоча автором сценарію є великий Георгій Данелія, в цілому ідея картини належить все ж Олександру Сірому, який знав табірне життя не з чуток: в 1958 році режисер був засуджений на 8 років за бійку і відсидів половину терміну.
2
Погане кіно, редиска!
Як і майже всі епохальні сатиричні кінокартини, «Джентльмени удачі» не зустріли жодного схвалення у партійних працівників і були фактично покладено на полицю. Формальний привід: надлишок кримінально-тюремного жаргону.
Протягнути фільм в кіно вдалося лише старим перевіреним крайнім засобом - показавши кіно особисто Генсеку (на той момент - Л. І. Брежнєву) і отримавши його персональне схвалення. «Джентльмени удачі» стали найбільш касовою кінострічкою 1972 року в СРСР, її подивилося більше 65 мільйонів глядачів.
Вважається, що це 12-й за касовими зборами фільм в історії Радянського Союзу.
3
Зупиніть музику!
Олександр Сірий заготовив для картини два музичні номери. Пісеньку «Про слона» повинен був виконати Георгій Віцин, а пісня «Про Ялту» призначалася Савелія Крамарову. Але Данелія, який вважався художнім керівником проекту, висловився категорично проти, і музикування з фільму прибрали.
Це далеко не єдина зміна, яку зазнав фільм по шляху від паперу до глядача. Наприклад, в первісному варіанті історії головний герой був добрим капітаном міліції, який перевиховував злочинців силою переконання і особистим прикладом.
4
Леонов і його команда
Сценарій з самого початку писався під Євгена Леонова. Зізнатися, навіть важко уявити кого б то не було на його місці ... на його місцях, якщо бути точним.
А ось на роль трудівників кримінального фронту спочатку планувалися кандидатури Андрія Миронова, Ролана Бикова і Юрія Нікуліна. Теж непогано, слід визнати.
Найбільше клопоту доставив Савелій Крамаров. Спочатку керівництво студії не хотіло стверджувати його на роль, і Георгій Данелія був змушений натиснути. Ще гірше стало, коли Крамаров подав документи на еміграцію з СРСР: згідно партійного регламенту, всі фільми з його участю могли опинитися на полиці.
Данелія написав керівництву, що вони роблять ідеологічну помилку. «Я запропонував подивитися картину уважніше, адже актор Крамаров грає бандита і відщепенця. Подіяло! Залишили все як було ».
5
А тепер - горбатий
Ніхто не хотів, щоб верблюд плював в Савелія Крамарова. Ще б пак, це ж обурливо: якась горбата тварина буде плювати в радянського артиста! Тому вся сцена була побудована таким чином, щоб в потрібний момент облити актора піною для гоління. Однак Крамаров настільки вжився в роль, що дражнив верблюда невпинно і в підсумку заробив справжнісінький плювок прямо перед камерою. Очевидці згадують, що відмити верблюжий плювок виявилося справою вельми і вельми важкою.
6
Дитяча праця
Одного з хлопчиків в дитячому саду - Ігорка - грає дійсно Ігор, та не який-небудь, а Угольников. Так-так, той самий, що пару десятків років потому стане героєм телепередачі «Оба-на!». На момент зйомок йому було дев'ять років.
У кіно Угольников з'явиться ще раз нескоро - в 1990 році в комедії «Гуляти так гуляти. Стріляти так стріляти ... », коли йому вже буде 28 років.
7
Відлиті в цементі
Сама безглузда історія зі знімального майданчика виявилася пов'язаною з цементовозів, що зовсім не дивує. Спочатку команда вбила купу часу, сил і фантазії на те, щоб придумати склад для розчину, який би зобразив в кадрі цемент. Вибір зупинили на хлібній заквасці, в яку додали лушпиння есенцію. Вийшла липка і ядрена субстанція, що пахне, яка не викликала в акторів захоплення, але це все ж краще, ніж купатися в цьому цементі.
Коли артисти вилізли з цистерни і стали відмиватися, раптом виявилося, що Віцин зник. Полізли в цистерну - а він все ще там сидить! Виявляється, йому хтось доповів, що розчин містить в складі 23 лікарські рослини та нібито продовжує молодість на 15 років. Ось Віцин і сидів у ньому, чекав, поки молодість не продовжиться!
Переклала на українську мову 21.05.19 7.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836177
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.05.2019
Цікаві факти про комедію «Стережися автомобіля»
3 лютого 1967 року кіностудія «Мосфільм» представила на суд глядача фільм Ельдара Рязанова «Стережися автомобіля» Цікаві факти про його створення.
1. Ця історія нагадує фантастичний сценарій: скромний і тихий актор театру самодіяльності зі зворушливою прізвищем Деточкин насправді виявляється непримиренним борцем з хабарниками і іншими злочинцями, і бореться він в ім'я блага дітей. У той час як іншому акторові цього ж театру, якому за родом діяльності доводиться розслідувати злочини нашого «Робін Гуда», він представляється як хитромудрий, підступний і практично невловимий зловмисник. Такий оригінальний сценарій був придуманий талановитий дуетом радянського кіно - Ельдаром Рязановим і Емілем Брагінським ( «Службовий роман», «Іронія долі, або З легким паром!» Та інші кіношедеври) на основі народної легенди про благородній автовикрадачів. Тільки в той час ця легенда вважалася правдивою історією, і Ельдар Рязанов витратив деякий час на безуспішні пошуки прототипу Дєточкіна - проте в реальності такого персонажа не існувало ...
2. Спочатку на роль Дєточкіна планувався Юрій Нікулін, але він разом з цирком відправився на гастролі в Південну Африку майже на півроку. Потім пробувався Олег Єфремов, проте в підсумку роль віддали Інокентію Смоктуновському, а Єфремов зіграв міліціонера Максима Підберезовикова. Під час затвердження кандидатів на ролі у фільмі Смоктуновський проходив лікування від туберкульозу очей, яке йому довелося перервати заради зйомок і потім продовжити після їх закінчення. Хвороба виявилася досить серйозною: на лікування пішло майже два роки.
3. Примітно, що обидва виконавці головних ролей - і Смоктуновський, і Єфремов - були комедійними акторами. Тому їх образи вийшли досить серйозними і навіть драматичними, а комедія «Бережись автомобіля» перетворилася на трагікомедію.
4. А ось популярні і всіма улюблені радянські коміки Андрій Миронов і Анатолій Папанов вкрай легко і вдало вписалися в концепцію фільму, ще й забезпечивши всій знімальній групі веселий робочий процес з нескінченної імпровізацією і іскрометним гумором. Робота Андрія Миронова в ролі «працівника торгівлі» критиками вважається однією з його найуспішніших.
А цитати персонажа Папанова міцно увійшли в життя радянського суспільства і актуальні, до речі, до цього дня, наприклад: «Тебе посодют, а ти не кради!»
5. Більшість сцен фільму знімали на натурі, і що цікаво, на початку фільму закадровий голос автора стверджує, що невідомо, в якому місті відбуваються події. Однак в сцені розмови в пивбарі Деточкин вимовляє фразу про те, що після продажу однієї з викрадених машин він повернувся в ... Москву. Отже, події фільму розгортаються все-таки в Москві.
6. «Волга» ГАЗ-21, на якій Деточкин пішов від погоні, належала «Мосфільму». Згодом цю машину знімали ще в декількох кінофільмах. Також автомобіль в якійсь мірі прославився завдяки знаменитому епізоду з Папановим «таксі на Дубровку» (автомобіль там перефарбований) у фільмі «Діамантова рука». Ця ж машина виступила в ролі таксі героя Єфремова у фільмі «Три тополі на Плющисі».
7. Продовжимо тему погоні за Дєточкіна: вальс, що звучить під час переслідування міліціонером «невловимого месника», використовує музичну фразу з пісні «Padam ... Padam ...». Ця мелодія композитора Андрія Петрова - одна з найбільш відомих і відомих в світі музики кіно. У репертуарі співака Сергія Нікітіна є написана на вірші Євгена Євтушенка пісня «Скляний пан», яка використовує мотив вальсу з фільму «Стережись автомобіля».
8. Повернемося в театр самодіяльності: там персонаж Смоктуновського грає роль Гамлета. Що цікаво, на момент виходу кінокартини у Смоктуновського вже була блискуче виконана роль в однойменному фільмі: «Гамлет» був показаний в 1964 році.
На фото: Гамлет Дєточкіна.
9. Спеціально для зйомок Інокентій Смоктуновський за наполяганням Рязанова здав на водійські права.Не зовсім реалістичний сюжет картини режисер намагався заповнити максимальною достовірністю знімального процесу: все трюки виконувалися каскадерами без комбінованих зйомок, тобто каскадер на повній швидкості проскакував під мчить вантажівка-трубовоза, злітав на швидко їде трейлер і кидав машину під укіс.
10. Щоб зіграти роль подруги Дєточкіна - Люби, її виконавиці Ольги Аросєвою довелося насправді отримати права водія тролейбуса і потім водити справжній тролейбус під час зйомок.
Може бути, саме такий серйозний і відповідальний підхід до створення кіно в поєднанні з висококласними акторами і оригінальним сценарієм і був тією базою, завдяки якій в радянській кіноіндустрії з'явилися дійсно геніальні твори.
10 фактів про фільм «Стережися автомобіля»
Навіщо нам Зорро і Робін Гуд, коли у нас є Юрій Деточкин?
(Андрій Білокінь фільми кінофакти)
Дивно, як ця комедія взагалі побачила світ! Занадто багато несподіваних перешкод виникало на шляху її створення.
1
Легенду про незвичайний злочинця, який викрадав автомобілі у людей, що живуть на нетрудові доходи, продавав їх, а виручені кошти жертвував в дитячі будинки, розповідали по всій країні. Ельдар Рязанов, випускник ВДІКу, перші п'ять років творчого шляху присвятив документальному кіно, об'їздив півкраїни, знімаючи кіно про нафтовиків Кубані, краболовів в Охотському морі та інше в тому ж дусі.
Цей досвід в кінохроніці привчив молодого режисера довіряти тільки фактам. Разом з близьким другом і співавтором Емілем Брагінським він вирішив знайти реальну людину, замішаного в такій незвичній історії. Але ні юридичні запити, ні звернення до пресу нічого не дали. Пошуки тривали до тих пір, поки друзі не зрозуміли, що історія вигадана. Незважаючи на те що особиста зустріч з справжнім Робін Гудом не відбулася, автори вирішили продовжити роботу над сценарієм.
2
Образ героя повинен був бути позитивним, але не канонічним. Дон Кіхот, чапліновскій Чарлі, князь Мишкін - саме ці персонажі сформували основні риси героя. Роль Дєточкіна пов'язувалася виключно з Юрієм Нікуліним. Під час роботи над сценарієм «Викрали машину» (пізніше назва зміниться на, як ти сам здогадуєшся, «Бережися автомобіля») він регулярно зустрічався з Рязановим і Брагинським, першим читав з'явилося сцени, спеціально для фільму складав іспит з водіння. Але знімальний процес опинився на межі зриву: в той момент Нікулін більше належав цирку, ніж кіно.
3
Розставити пріоритети допомогла партія. А. В. Романов (голова Комітету з кінематографії при Радміні) ознайомився зі сценарієм і повідомив, що фільм несе негативний приклад в народні маси, по закінченні перегляду кожному захочеться викрасти автомобіль. Після такої рецензії про звільнення Нікуліна від гастролей мови не йшло. Під приводом того, що картина залишилася без виконавця головної ролі 28 червня 1963 року кінокомітету картину «законсервував».
«Якби фільм не закрили, ми б ніколи не додумалися писати прозу. А тоді нам стало шкода втратити сюжет, і один з нас сказав: «Чи не спробувати нам написати про Дєточкіна повість?» - згадує Рязанов в автобіографії «Непідбиті підсумки». Через чотири місяці напруженої роботи сценарій перетворився в повість «Бережись автомобіля». У 1964 році її надрукував журнал «Молода гвардія». Ця подія неймовірно зрадів авторів, вони зрозуміли, що тепер зможуть запропонувати студії не оригінальний сценарій, а екранізацію, що в кіно завжди любили більше.
4
«Це дуже цікаво, ви стукайте в ті двері. Але зараз я не можу зніматися, я зайнятий »- такою була реакція Інокентія Смоктуновського на запропоновану роль. Рязанов продовжував наполягати. Отримавши від актора чергову телеграму з відмовою, Ельдар Олександрович вирушив шукати дачу актора, на якій той відновлював сили. У ста кілометрах від Ленінграда, в селищі Яковлево, Рязанов домігся свого і взяв зі Смоктуновського розписку: «Я, Інокентій Смоктуновський, зобов'язуюсь пізніше 20 серпня приїхати в Москву і приступити до зйомок у ролі Дєточкіна у фільмі« Бережись автомобіля ».
5
Бюрократична тяганина буквально переслідували режисера, він ледве відбився від А. В. Романова, який звинуватив Смоктуновського в нерозбірливості. Мовляв, тільки актор закінчив зніматися в ролі В. І. Леніна у фільмі «На одній планеті» - і на тобі, взявся за роль шахрая. Потім кінокомітету не сподобався сценарій. Вони дивувалися, навіщо Деточкин краде автомобілі. Чи не простіше з'явитися в ОБХСС і повідомити, що такий-то людина - шахрай і його машина придбана на нетрудові доходи?
6
Зйомки проходили вживу, навіть використовували приховану камеру, щоб домогтися ефекту природності. Наприклад, в комісіонці. Менш клопітно було б, мабуть, побудувати його в павільйоні, ніж розміщувати всю апаратуру і знімати в цьому магазині.Через побоювання сильних морозів деякі епізоди були відзняті в Одесі, а не в Москві, а й там метеоумови втрутилися в робочий процес - режисер просив акторів не дихати, щоб в кадрі не було пара з рота.
7
Каскадер, що виконував трюки, зумів зберегти автомобіль «Волга» для наступних фільмів - «Три тополі на Плющисі» і «Діамантова рука». Олександр Мікулін з властивим тільки каскадерів почуттям гумору пропонував і Рязанову прокотитися під мчить вантажівка-трубовоза. Режисерові в присутності всієї групи не з руки було відмовлятися. Спогади про це трюк довгий час забезпечували належний рівень адреналіну в крові режисера.
8
Це один з небагатьох фільмів Рязанова, де не звучить жодної пісні. Проте на музику знаменитого вальсу з комедії пізніше були покладені слова. Текст був написаний Євгеном Євтушенком в якості подарунка на ювілей композитора Андрія Петрова.
9
Кожній ролі режисер прагнув додати індивідуальність, Діму Сєміцвєтова зіграв Андрій Миронов, з яким Рязанов тільки познайомився під час знімального процесу, а для Любові Добржанської (мами Дєточкіна) це була перша роль у великому художньому фільмі.
10
Прем'єра відбулася в 1966 році. Критик А. Г. Образцова в журналі «Сучасна драматургія» пройшлася по картині, не залишивши від неї каменя на камені. Подібні відгуки не надовго затьмарили настрій творців фільму: Ельдар Рязанов в цьому ж році отримав дипломи на МКФ в Единбурзі (Шотландія) і в Сіднеї (Австралія), а Інокентію Смоктуновському дісталася нагорода за кращу чоловічу роль на кінофестивалі в Картахені (Іспанія). Журнал «Радянський екран» визнав Інокентія Смоктуновського кращим актором 1966 року. «Бережись автомобіля» подивилося більше 30 мільйонів глядачів.
Зібрала із різноманітних джерел і переклала на українську мову 21.05.19 7.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836174
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.05.2019
Я долю дякую свою, за те, що маю по життю. Тернистий шлях і не простий, проте навчилась цінувати час, з натхненням,оптимізмом жити, звертатись до Всевишнього,підтримку відчуваю, життя люблю!
20.05.19 6.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836079
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.05.2019
Письменники, та й взагалі люди мистецтва, рідко стають класиками за життя. Подібний неофіційний титул - своєрідний «знак якості», завоювати який можна, як правило, лише при переході з цього світа на той. Винятки трапляються рідко, та й то, здебільшого, на рівні видавничого піару. Проте «живі класики» зустрічаються. Наш сьогоднішній герой Харлан Еллісон якраз з цієї славної когорти ...
За кількістю титулів і премій Харлан Еллісон, мабуть, рекордсмен серед нині живих англомовних фантастів. І це при тому, що багатотомних епопей він ніколи не складав, та й взагалі великою формою балувався лише зрідка. Зате в малій формі Еллісон - спец, причому неймовірно плідний - на бойовому рахунку близько двох тисяч оповідань, есе, нарисів і статей, та ще дві дюжини телесценаріїв і більше десятка кіноадаптаціях. І близько сотні його творів відзначені різними преміями (і не тільки чисто жанровими). Титул Грандмастера, десять «Хьюго», чотири «Х'юго», вісімнадцять «локус», шість премій Брема Стокера, дві Всесвітні премії фентезі, дві премії Едгара По, два «Юпітера», британські премії за НФ і фентезі - і це тільки основні нагороди , перераховувати інші можна довго і нудно, але навіщо? «Найбільший американський оповідач», як стверджує Washington Post, «Льюїс Керролл XX століття», вторить Los Angeles Times. Можливо, можливо ... За ось що безперечно, так це неформальний титул самого головного скандаліста американської фантастики - тут Еллісон точно поза конкуренцією. Причому якщо письменництвом останнім часом він майже не займається, то скандалить як і раніше з захватом, регулярно стаючи ньюсмейкером ЗМІ. Ну, класик, що тут поробиш ...
Харлан Джей Еллісон (Harlan Jay Ellison) народився 27 травня 1934 року в Клівленді (штат Огайо) в не дуже заможній єврейській родині. Батько, Луї Еллісон, був середньої руки дантистом, мати, Серіта Розенталь, - домогосподаркою. Ріс Харлан кволим, непоказним хлопцем і через немічний і уїдливості неодноразово бував нещадно битий однолітками: ну а хто з справжніх уродженців американського Середнього Заходу любить уїдливих єврейчиком-фріків? Походження, дитячі труднощі, бідність та ще маленький зріст (164 сантиметри) - не дивно, що у Харлана розвинувся комплекс неповноцінності, через що на навколишній світ він дивився агресивним вовченям, мріючи будь-яку ціну вигризти собі шматок успіху. А тут ще після смерті батька в 1949-му сім'я з благопристойної бідності скотилася на грань відвертих злиднів, і Харлан в його неповні шістнадцять нічого не залишалася, як хапатися за будь-яку підробіток. До вісімнадцяти років ким тільки він не перебував - ловив тунця в Галвестоні, прибирав бавовна в околицях Нового Орлеана, з дробовиком напереваги охороняв вантажні перевезення в Північній Кароліні, а ще був кухарем, таксистом, продавцем в книжковій крамниці, прибиральником в універсамі, актором масовки в театрі ... Загалом, життєвих вражень для майбутньої літературної кар'єри у Еллісона вистачало. А ще Харлан захоплювався фантастикою - як і багато однолітків. Пристрасть прийшла через читання палп-журнальчиків. Але «чукча не читач» - Еллісон мріяв писати сам. Він видавав НФ-фензін «Вимірювання» і в надії прокласти собі шлях в справжню літературу вирішив вступити до Державного університета Огайо. Півтора року Харлан запекло гриз граніт філологічної науки. Але одного разу професор Шедд, який викладав англійську мову і літературу, при розборі творчості студентів досить нетактовно заявив Еллісону, що у того немає ніякого таланту і йому слід забути про мрію стати письменником. І навіть якщо Харлану вдасться, мовляв, за рахунок впертості та наполегливості абияк заробляти літературною працею, то йому все одно ніколи не бути популярним.
Січень 1954 року народження, Середній Захід - досить консервативна американська глибинка.Двадцятирічний бідний студент-єврей «посилає» поважного професора-англосакса прямо під час занять ... Результат справи був очевидний - Еллісон вилетів з університету. Спіймавши облизня повернувшись до рідного Клівленд, Харлан три місяці витратив на видання останнього номера свого фензіна, потім зібрав речі (один невеликий чемоданчик), сказав «прощай» Огайо і минуле і рвонув на завоювання світу, в Нью-Йорк. Назустріч мріям про славу і успіх ...
Потрапивши в «Велике яблуко», Харлан виявився в положенні несподіваного нахлібника: гроші скоро закінчилися, жити виявилося ніде, і Еллісон кочував по домівках приятелів з фендому. Деякий час він жив в невеликій квартирі Лестера і Евелін дель Рей, тих самих, хто багато років по тому заснували знамените видавництво Del Rey Books, що випускало фантастику, а потім переїхав до письменника Альгіс Будріс. У спробах заробити майбутній «Льюїс Керролл XX століття» знову повернувся до копійчаної панщини своєї юності, але мрія стати письменником побуту найсильніше ...
Взагалі-то як літератор Еллісон дебютував, ще будучи підлітком: в 1949-му два його детективних оповіданнячка опублікувала газета Cleveland News, в наступному році ще одне оповідання вдалося прилаштувати в журнал EC Comics. Однак розповіді публікувалися на безгонорарній основі - Харлан тоді важливий був сам факт, тому «справжнім» письменником він став тільки в Нью-Йорку.
У квітні 1955 року , сидячи па кухні у Дель Реев, Харлан склав своє найперше НФ-оповідання «Світлячок», ідею якого запропонують Лестер. Розповідь по черзі відкинули майже всі відомі фантастичні журнали, і Еллісон на час його відклав.
Тим часом, назбираючи трохи грошенят, він зняв власну кімнату по сусідству з Робертом Сільвербергом, який на той час друкувався вже досить регулярно. Еллісону залишалося тільки заздрити більш успішному приятелеві. Грошей йому не вистачало навіть на саме елементарне, і в пошуках заробітку Харлан зв'язався з поганою компанією, ставши членом молодіжної вуличної банди з Брукліна «Ред Хук», причому досить завбачливо виступав під вигаданим ім'ям - представлявся Філом Велдон на прізвисько Хмирь. Через три роки Еллісон написав роман «Гуркіт», спираючись на враження від свойого бандитського життя.
І незабаром амбіції Еллісона почали потроху задовольнятися. Під кінець 1955 редактор нового НФ-журналу Infinity Ларрі Шоу за сорок доларів купив «Світлячки», який був опублікований в лютневому номері наступного року. Перша продана розповідь Еллісона! Тільки тим він і знаменитий, бо текст-то слабенький - неспроста письменник і критик Джеймс Бліша їдко назвав його «найгіршим з коли-небудь опублікованих оповідань у жанрі наукової фантастики». Але Харлан Еллісон відноситься до «Світлячка» по-особливому ...
Отримавши свій перший гонорар, Харлан з головою занурився в письменство. І справа пішла, описи стали продаватися дуже успішно. За два роки різні видання надрукували без малого дві сотні його оповідань і статей, за тематикою дуже різних: фантастика, містика, детективи, кримінальні нариси, навіть еротика. Досягнуті успіхи дозволили Еллісону задуматися про шлюб. У 1956-му він одружився на Шарлотті Штейн - правда, «сімейний човен розбився об побут» через чотири роки. Можливо, краху шлюбу посприяло й те, що Харлан закликали в армію - два роки життя вилетіли в трубу. Після демобілізації і послідувало незабаром розлучення Еллісон розпрощався з Нью-Йорком, переїхавши в Чикаго, де активно співпрацював з журналом Rogue. Редактор журналу Вільям Хемлінг працював також у видавництві Regency Books, куди постійно проштовхує «своїх» авторів - наприклад, Курта Воннегута, Роберта Блоха, Філіпа Хосе Фармера. Дійшла справа і до Еллісона, писав тоді в основному гостросюжетні книги про «важких» підлітків. Але найбільше грошей йому приносила специфічна еротика на межі з порнографією - десятки оповідань з'являлися в журналах для жінок God Bless the Ugly Virgin і Tramp, що виходили в Каліфорнії.З огляду на різноманітність тем своїх оповідань, Еллісон часто використовував псевдоніми - в тому числі і жіночі. Навіть деякі фантастичні твори він публікував під ім'ям Кордвсйнер Берд.
Доленосним для Еллісона став переїзд до Каліфорнії в 1962 році: там він пробився на ТБ. Головне, що допомогло Еллісону проявити себе у всій красі, - шалена жага досягти успіху і жахлива працездатність. Харлан брав участь у створенні декількох різнопланових телесеріалів - від ситкомів до вестернів. А вигаданий їм сценарій «Місто на краю вічності», на основі якого був знятий 28-й епізод класичного першого сезону «Зоряного шляху», взагалі вважається кращим в історії цього серіалу. Ще Еллісон займався журналістикою, пару раз одружився (і швидко розлучився), а також встрявав у різні халепи - від бійки в більярдній з Френком Сінатрою до зіткнення з поліцейськими під час расових протестів. Але найголовніше, що трапилося з Харланом Еллісоном в «буремні шістдесяті», - він склав кілька самобутніх і яскравих фантастичних творів, які і перетворили його в класика жанру.
Фантастична проза Еллісона своєрідна - як правило, це гротескна НФ, написана за правилами хоррора. Тексти Еллісона далекі від оптимізму, його світи і герої похмурі, автор насичує свої твори цинічним гумором, шокуючими подробицями. не гребує натуралізмом і ненормативною лексикою. При цьому Еллісон зовсім не впивається жорстокістю, що відбувається - в своїх творах автор підкреслено відсторонено препарує і аналізує моторошні ситуації, в які потрапляють його герої, все як один дуже нещасні, навіть якщо вони про це і не підозрюють. Письменник ніби говорить читачам: «І як би ти повів себе в такому собі положенні, а, розумник?»
Типовим прикладом фантастики Еллісона може послужити його знаменита повість «Хлопець і його пес» (1969), згодом екранізована. За антураж це цілком пересічна постапокаліптика, що розповідає про Америку після ядерної катастрофи.
Головний герой - молодий хлопець Вік, «вільний мисливець», який бродить по руїнах, розшукуючи всякі артефакти минулого життя: їх можна використовувати самому або вигідно обміняти. Одиночці існувати в цьому світі неможливо, але у Віка є партнер розумний пес-телепат Влад, генетичний мутант, ідеальний помічник у справі виживання. Під час своїх поневірянь Вік зустрічає дівчину, закохується в неї, і справа начебто котиться до звичного для читача хеппі-енду. Але в фіналі оповідання герой виявляється перед дилемою - його пес поранений і виснажений, і якщо він помре, то самому Віку теж не минути лиха. І тоді Вик вбиває улюблену, щоб згодувати її собаці ... Який удар для читача, з дитинства звик до класичної формули «і жили вони довго і щасливо»! Приблизно за таким же шаблоном (хоча стосовно творчості Еллісона термін «шаблон» навряд чи вживемо) побудовані й інші його твори.
Так, розповідь 1965 року «" Покайся, Арлекін! "- сказав Тіктаюцік» показує нам антиутопичне майбутнє, чиї правителі контролюють саме час людського життя. Кожен має індивідуальну картку часу і спеціальний серцевий імплант, які дозволяють скорочувати життя носія в залежності від дотримання ним законів. Запізнився на десять хвилин на роботу - в покарання втратив десять хвилин життя. Більш серйозні проступки караються ще жорсткіше. А постійних порушників можуть просто «відключити», зупинивши серце, - і від фактичного смертного вироку не сховатися ніде. Але знайшовся бунтар, який пішов проти системи і навіть своєю загибеллю наблизив її злам. У цьому оповіданні Еллісон звів воєдино дуже похмурий антураж кошмарного тоталітаризму і підкреслено yoрнічний стиль оповіді з великою кількістю комічних слів, через що трагічні, в загалі-то, події спочатку сприймаються не всерйоз. У підсумку сміх обертається дієвою зброєю проти страху. Герою оповідання вдається лише закинути легкий сумнів у всесилля системи, але ж будь-які революції починаються з малого ...
Ще одна велика розповідь Еллісона - «У мене немає рота, а я хочу кричати» (1967), де доведена до кошмарного абсурду тема торжества розумного комп'ютера над людством. Суперкомп'ютера Я.М. ( «Ядерний Маніпулятор») вдалося знищити всіх людей, залишивши в живих лише п'ятьох, яких він вивчає і мучить - одночасно з науковою цікавостю і ненавистю до своїх творців. Понад століття суцільних мук, болю, страху і відчаю ... Герою вдається звільнити своїх товаришів, подарувавши їм смерть, по за це йому доводиться заплатити неймовірну ціну: ІскІн позбавляє його людської подоби і продовжує катувати. У героя не залишилося навіть рота, щоб кричати ... Ця розповідь - один з найбільш страшних у світовій фантастиці. І дуже переконливо попередження тим, хто не бажає замислюватися про можливі наслідки великих наукових відкриттів, і пронизливий гімн неймовірної самопожертви, фантастичній відвазі справжньої людини ...
Всі ці твори обсипані різними нагородами. Як і деякі інші речі письменника: «Тварина, що кричала про кохання в самому серці світу» (1968), «Птах смерті» (1973), «Дрейфуючи у острівців Лангерганса: 38 ° 54 'північної широти, 77 ° 00'13" західної довготи "(1974),« Кроатоан »(1975),« Джеффті п'ять років »(1977).« Паладин загубленого години »(1985),« Мефістофель в Онікс »(1993) ... Тематично і жанрово вони дуже різні - від соціальної наукової фантастики до міфологічної фантазії, від розповіді-мрії до сюрреалістичного кошмару. і в той же час вони невловимо схожі - своєрідною і неповторною авторською манерою. Адже Еллі сона не даремно називають «великим оповідачем» - його майстерність дозволяє сприймати як можливу реальність найнеймовірніші історії. У цьому його можна порівняти з іншим похмурим генієм американської і світової літератури, Едгаром Алланом По.Але більш за все твори Еллісона нагадують ящик Пандори, при відкритті якого на світ божий може виповзти невідомо що - але нічого приємного і оптимістичного, вже будьте певні!
Творчий пік Харлан Еллісона припав на 1960-1970-ті, коли він опублікував практично всі свої найвизначніші твори і знайшов всесвітню популярність. У наступні десятиліття літературна активність Еллісона стала стихати - періодично він вибухав відмінними історіями, але більше віддавав перевагу займатися «технічною» роботою. Становив антології, читав лекції в університетах, вів літературні семінари, журнальні колонки і радіопередачі, багато працював на ТВ. Так, Еллісон знявся в декількох невеликих ролях, був консультантом телешоу «Зона сутінків» (версія 1980-х років) і «Вавилон-5», брав участь в озвучці декількох мультсеріалів ( «Пірати темної води», «Фантом 2040», «Скубі- Ду »,« Сімпсони »). У 1990-х дуже активно займався створенням аудіокниг - на основі як власних творів, так і речей інших знаменитих авторів на кшталт Орсона Скотта Карда і Террі Пратчетта. З середини 1990-х писав сценарії для коміксів. Загалом, без роботи не сидів ...
Але кілька зменшивши літературний запал, Еллісон нічого не міг вдіяти зі своїм специфічним характером. Письменник втручався в різноманітні скандали ще в роки становлення своєї кар'єри. Так, наприклад, в середині 1960-х агент пробив Еллісону контракт зі студією Діснея, що обіцяло солідні комерційні перспективи. Однак в перший же робочий день один з керівників студії Рой Дісней був настільки шокований висловлюваннями Еллісона щодо порнографічного мультфільму з Мікки Маусом, що негайно вказав сценаристу на двері. Звичайно, письменник жартував ... а може, й ні ... але навіть якщо це був жарт, не можна робити замах на святе!
А одного разу, вступивши в грошову суперечку зі своїм видавцем, Еллісон відправив тому кілька посилок, в яких було більше двохсот цеглин, завершивши цей перформанс бандероллю з мертвим сусликом. Так що, коли у Еллісона трапився аналогічний конфлікт з петербурзьким видавництвом «Азбука», де «спіратили» збірник його розповідей, американець неспроста пообіцяв звалити на офіс кривдників тушу бронтозавра. Ймовірно, її просто не вдалося дістати ...
Цинічні жарти, епатажні витівки, знущальні розіграші, п'яні бійки, сутички з поліцією - такою була Харлан Еллісон в молоді роки. Заматерившись, він направив свій темперамент в дещо інше русло, ставши завзятим сутягою.
Кількість різноманітних позовів з якими метр хижо накидався на реальних і уявних кривдників, обчислюється десятками: судова сварка перетворилася на своєрідний фірмовий бренд Харлан Еллісона.
Неабияка частка процесів, в яких він бере участь, пов'язана з порушеннями авторського права. Заснувавши в 2005 році власну компанію The Kilimanjaro Corporation, Еллісон пильно вистежує найменші замахи на його літературну власність, особливо жорстко переслідує мережевих піратів. Але найгучніші процеси, які залучають найбільш пильну увагу ЗМІ, присвячені можливому плагіату. Еллісон тут просто монстр. Найчастіше його жертвами стають кіношники. Найвідоміший випадок - процес проти творців «Термінатора», яких Еллісон звинуватив в запозиченні ідей з його сценаріїв до парочки епізодів серіалу «За межею можливого». Хоча Джеймс Кемерон запекло заперечував проти нападок Еллісона, керівництво Orion Pictures вважало за краще відкупитися, сплативши письменнику солідну суму (до сих пір невідомо, яку). Вижиманням грошенят з відповідачів Еллісон займається постійно і досить успішно, хоча і йому не завжди щастить. Так, позов до творців фільму «Час» (2011), які нібито надихалися його знаменитою розповіддю "« Покайся, Арлекін! - сказав Тіктакщік », суд відкинув.
А іноді Еллісону самому доводиться виступати в ролі відповідача або, принаймні, публічно вибачатися.Найгучніша історія трапилася на церемонії вручення премії «Х'юго» 2006 року, коли сивоволосий метр почав стискати груди відомої письменниці Конні Вілліс. Після скандалу Еллісон вибачився, Вілліс ж гордо проігнорувала історію ...
У 1986 році Харлан Еллісон одружився - в п'ятий раз, і цей його шлюб виявився найтривалішим і, ймовірно, останнім: з Сьюзен письменник живе до сих пір. Іноді складає фантастику, охоче снує по різноманітним Конвент - наскільки дозволяє здоров'я, періодично судиться і жовчно ятрить на різні теми.
Що ж, особистість Харлан Еллісона можна оцінювати по-різному, але міцне місце в пантеоні світової фантастичної літератури він застовпив. Його творчість лежить в основі відразу декількох жанрових напрямків - від «нової хвилі» до кіберпанку. Він дійсно класик. Надовго? Покаже тільки час ...
Текст: Борис Невський (Джерело "Є що почитати ...")
Переклала на українську мову 7.04.19 17.35
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836077
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.05.2019
7 методик для організації себе і свого часу, якими я активно користуюся щодня 2017-01-06 Ярослав Андріянов
Привіт, друзі! На зв'язку Ярослав Андріянов! Поки я здував гоанский пісок зі своїх п'ят, звернув увагу на те, скільки народу тут, в Гоа, активно батон завдяки розслабленій і неспішної атмосфері. А що? Напрягів мінімум, тепло, сонце, море. Дістається навіть переконаним фрілансерам-трудоголікам! Так і кажуть «купа спокус! Навіть часу, щоб піддатися на всі, не вистачає ». І ось щоб показати, як я справляюся з атмосферою тотального розслаблення, вирішив написати статтю в семи простих пунктах про те, як організувати себе і свій час для роботи, відпочинку та всього-всього іншого. Постараюся уникнути банальностів в дусі тупої мотивації і дати ті інструменти і Лайфхак, якими користуюся сам. Правда, про боротьбу з лінню я статтю вже викладав. Але там були загальні рекомендації. Зараз же я більше хочу сконцентруватися на особистому досвіді переживання самоорганізації.
Зміст статті: 1 З'їж слона по частинах 2 Відключись від подразників 3 Час на відпочинок 4 Складай списки 5 Дай волю спонтанності 6 Бій з прокрастинацією 7 Будь однозадачніком
З'їж слона по частинах Моя улюблена методика. Перш ніж приступити до вирішення великого завдання, розпили її на частини. Я завжди це роблю на етапі проектування нового сайту, весь процес розробки якого я розбиваю на етапи. Беру блокнот, відкриваю чистий аркуш і починаю писати: зробити структуру, дизайн, верстку, налаштування системи управління контентом. Весь неосяжний процес раптом звузився до чотирьох зрозумілих пунктів. Далі, кожен підпункт я дроблю далі. (Наприклад, «дизайн» складається з підетапів з пошуком потрібної колірної гами сайту, пошук картинок і збір графічних елементів). Якщо мій шкідливий мозок все ще противиться складеним планом і перебуває у стресовому стані, дроблю кожну задачу ще дрібніше до дрібнодисперсного кашки. Іноді доходжу до маразмів, в дусі «відкрити гугл, подивитися сайти по тематиці». Сама класна фішка тут - дати розуму їжу перемоги! Дофамін виділяється завжди, яким би малим це досягнення не було. Головне, щоб було! Ви входите у смак перемоги, розум радісно плямкає і наче не прокрастінірує. Процес запущено, завдання вирішуються. Ставити цілі стає простіше і природніше. Читайте також: Що таке Кайдзен і як його застосовувати на практиці
Відключись від подразників Головний вбивця продуктивності - інтернет. А особливо повідомлення пошти та соцмереж. Убий вбивцю! Відключи соцмережі нафіг, бо погана звичка постійно перевіряти фейсбуки збиває приціли і розсіює увагу. Его хоче отримати додаткові стимули своєї важливості у вигляді особистих повідомлень і постійно шукає нової дози. Замінюємо сурогатну радість онлайн повідомлень маленькими перемогами списку завдань. Варто виконати парочку, як настрій здорово поліпшується. Відключити від соцмереж Саме час - відключитися від каламуті соцмереж
Час на відпочинок Після 1.5-2 годин вирішення робочих питань виділяй 15-20 хвилин на відпочинок. Це особливо актуально таким маніякам-фрілансерам, по типу мене. І в ці заповітні хвилини не відкриєш нічого по роботі. Просто відпочивай: подивися гумор на Ютьюб, подзвони мамі, випий склянку китайського чаю з видом на суєту тлінного світу з вікна. Я коли працюю в своїй кімнаті в Алмати, завжди виглядаю на балкон з видом на гори і просто споглядаю гірські вершини над метушливим містом внизу. Перевантаження і перемикання здорово повертають до продуктивності. Взагалі, правильним буде ще в розпорядок дня вносити фізкультурні паузи, бо сидячий спосіб життя - дуже підступний і легко призводить до огидних наслідків. managing-their-time Картинка, правда, більше про тайм менеджмент
Складай списки Організація часу, під матюком «тайм менеджмент» - це ціла наука. В Америці шалено люблять з будь-якого маломальского процесу організувати цілий рух.Так, чудова людина на ім'я Девід Аллен, засновник методики GTD, написав вкрай корисну (але нудну) книгу «Як привести справи в порядок», де наполегливо рекомендує кожен рух розуму записувати. Захотів сходити як-небудь в музей - запиши, прийшла ідея як обставити кімнату - запиши, прийшов email, натрапивши тебе на ідею - збережи. В цілому, відмінний підхід, розвантажує твій тлінну голову від необхідності тримати в собі всю тягомотину можливих завдань. Читайте також: Екологія свідомості в світі споживання Я цим теж активно користуюся і для запису всіх поточних ідей використовую wunderlist, який використовую за принципом «що бачу, то і пишу». Після, на початку кожного дня переглядаю список «входять», разом з планом на день. Потім виділяю спокійних 7-10 хвилин на обробку цих списків і вирішую, що буду робити сьогодні. Працюю без жорстких рамок, виключно на інтересі. І до кінця дня, дивлячись на список вирішених завдань, найчастіше радію. Ведення і обробка списків - чудовий засіб для організації власного часу. Головне - не захоплюватися, бо в рамках GTD обробці приділяється особлива увага. Все-таки, наше завдання - продуктивність! Дай волю спонтанності Я люблю чіткий розпорядок зі списками, але часом мені вкрай ліниво їх організовувати. І дуже часто я віддаюся спонтанності. Такий собі шлях Дао ... Коли ти робиш те, що робиться, а те, що не робиться, не робиш. Чи не йде дизайн? В топку, піду краще приготую вечерю. Не хочеться писати в блог - займуся зарядкою або почитаю книгу. Все в недіянні і без зайвої суєти. працюй розумно а не усердно Картинка какбе натякає на те, як треба працювати Правда, часто себе ловлю на докорі з боку совісті: мовляв, от не зробив заплановане на сьогодні і т.д. і т.п. Ну й добре, зате віддався спонтанності без спроб щось там організувати і контролювати.
Бій з прокрастинацією Однак, спонтанність не можна ні в якому разі плутати з прокрастинацією. Остання маскується дуже підступно, але під пильним поглядом неминуче себе видає. Відчуваєш, долає лінь, яку треба перебороти? І замість вирішення завдань ти раптом починаєш перевіряти пошту, прибирати зі столу або в зовсім термінальній стадії - читати френд-стрічку? Пора дати бій. Я зазвичай це роблю наступним чином: Ловлю себе за читанням френд-стрічки Закриваю непотрібні вкладки браузера (навмисно) Відкриваю робочий проект Даю собі 10 хвилин для залучення Читайте також: Стоденка Армена Петросяна: що це таке і чому я постійно до неї повертаюся Банально, як думаєте?) По-моєму, до божевілля! Але ось саме в цих «10 хвилинах» і полягає найголовніший і приємний підступ. Розум втягується і вже мало що здатне тебе відірвати від справи. Взагалі, з питаннями організації часу я настійно рекомендую відмінний курс від Євгена Попова. Вчитися у професіоналів - найкраща інвестиція, яка окупається завжди. Будь однозадачніком Скільки разів я намагався робити 2 або 3 справи відразу і скільки разів це призводило до отуплюючого стресу - хоч греблю гати! Думаю, у Вас виникає щось подібне. Я постійно переключаюсь з завдання на завдання, намагаюся одночасно писати пост в соцмережі, верстати сайт і ще спілкуватися по скайпу. Все в піч! залишайся в фокусі Без коментарів Роби одну задачу! Пишеш статтю і хочеш перевірити пошту? Пиши статтю. Залишайся зібраним, залишайся сконцентрованим. Зроби процес медитацією. Як до концентрації підходжу я: 2-3 глибокі вдихи. Досвід пройденої віпасани здорово допомагає. уповільнення процесу. Якщо я пишу статтю, починаю знижувати швидкість друку. Якщо роблю дизайн, починаю звертати увагу на звуки клацання миші або клавіатури. Будь яка спокуса зробити щось ще душиться на корені, радість від процесу приходить в момент, коли раптом починаєш бачити гру барв звуків і кольорів. Ось, власне кажучи, і все. Всі ці методи організації себе і часу - прості і старі як світ. Але кожен з них - частина моєї практичної фрілансерскої повсякденної діяльності. І без них жодна моя справа з мертвої точки не зрушується. Розкажіть, друзі, як Ви організовуєте свій час і себе? Поділіться власним досвідом в коментарях, будь ласка? І якщо ця стаття Вам здалася корисною і цікавою, поділіться, будь ласка, нею в соцмережах. Продуктивної праці Вам і радості щодня! P/S за активне коментування я відправляю з Гоа листівки.
Джерело: https://idea37.info/samorazvitie/7-metodik-dlya-organizacii-sebya-i-svoego-vremeni/
Переклала на українську мову 12.05.19 8.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835980
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.05.2019
8 правил від гуру Бенджаміна Франкліна
За своє довге життя Бенджамін Франклін домігся багато чого. Чого варте тільки те, що його по праву вважають одним з батьків-засновників США. Так у кого ще, якщо не з тим чоловіком, вчитися життєвої мудрості?
Успіх прийшов до Бенджаміна Франкліна не відразу: потрібно немало часу, щоб п'ятнадцята дитина в сім'ї перетворилася з простого типографського підмайстра в відомого письменника, винахідника, дипломата і державного діяча. І ось що йому допомогло ...
1. Постарайтеся зрозуміти справжню цінність речей
Перший фінансовий урок Франклін засвоїв ще в дитинстві. Коли йому було сім років, він витратив усі свої гроші на один-єдиний свисток, звук якого його зачарував. Він купив іграшку у сусідського хлопчика, навіть не торгуючись. А коли повернувся додому, почав свистіти без перерви, безмірно задоволений своїм придбанням. Однак домашні радість не розділили: вони безжалісно висміяли Бенджаміна, дізнавшись, скільки хлопчик заплатив, а потім повідомили, що він віддав за свисток в чотири рази більше, ніж було потрібно.
Через роки в листі до свого друга Франклін зізнавався, що ця покупка доставила йому куди більше горя, ніж задоволення. Але саме тоді маленький Бенджамін назавжди усвідомив: правильне визначення цінності речей є одним з найважливіших життєвих умінь.
Коли я став дорослим, я зустрів багато людей, які занадто дорого заплатили за свисток. Я прийшов до висновку, що більшість нещасть викликані помилковими оцінками значення тих чи інших речей у житті. Коли у мене виникає спокуса купити що-небудь непотрібне, я завжди згадую історію, що сталася зі мною в дитинстві, і це приводить мене до тями.
Урок. Виробіть власні критерії цінності речей і по можливості дотримуйтеся їх.
2. Будьте самостійні
Батько Франкліна дуже хотів, щоб хлопчик отримав хорошу освіту, але грошей вистачило тільки на два роки навчання в школі. Духовна семінарія також була не по кишені родині бідного ремісника. Тоді було вирішено, що хлопчик повинен піти по стопах батька і оволодіти майстерністю виготовлення сальних свічок і мила.
Це заняття не викликало у Франкліна особливого ентузіазму, тому батько, побоявшись, як би хлопчик не втік, відправив сина в кілька майстерень в надії розпалити інтерес до інших ремесел. У кожній майстерні хлопчик чомусь та навчався. Каменярем і теслею він так і не став, але зате набув безцінного досвіду виготовлення різних речей власними руками.
Мені пішло на користь те, що я придбав деякі навички і міг сам зробити дещо в будинку, якщо не можна було знайти майстра.
Подальшу освіту Франклін отримав самостійно. До того ж він нарешті знайшов свою справжню пристрасть - читання. У той час в Америці друкарську справу було розвинене погано, нові книги коштували дуже дорого, а ті, що були в бібліотеці батька, не дуже подобалися хлопчикові. Саме це привчило юного Франкліна економити, відкладаючи гроші на покупку книг.
Коли хлопчик захопився книгами, стало зрозуміло, що найбільше йому підходить ремесло друкаря. Один з братів нашого героя якраз відкрив в Бостоні власну друкарню і взяв Бенджаміна помічником. І він не підвів: лагодив друкарські машини, робив гравюри на дереві і навіть відливав шрифти.
Згодом Франклін зазначив, що саме самостійне навчання найбільше вплинуло на нього.
Якщо ви навчите бідного парубка голитися і утримувати свою бритву в порядку, ви зробите набагато більше для його щастя, ніж якщо дасте йому тисячу гіней. Самодостатність не тільки економить гроші, але і дарує людині відчуття щастя.
Урок. Не обмежуйтеся сухою теорією, приділяйте більше часу практичним занять. Набагато важливіше один раз навчитися робити щось власними руками, ніж тисячу разів просто прочитати про це.
3. Інвестуйте в себе
Щоб в майбутньому мати більше часу і грошей, ви повинні інвестувати в себе.Замість того щоб витрачати ресурси на швидкоплинні задоволення, направте все на те, що згодом принесе користь вашому здоров'ю, кар'єрі, відносинам і освіті.
Франклін вигідно інвестував в себе. Всі його гроші і вільний час були присвячені тільки одному - читання. Знання про світ, суспільство, багатьох сторонах життя він почерпнув з книг. Таким чином молодий чоловік створив для себе своєрідну подушку безпеки, замінивши самоосвітою кілька років навчання в школі.
Читання було єдиною розвагою, яке я собі дозволяв. Я не витрачав часу ні на таверни, ні на ігри або інші розваги і невтомно трудився в друкарні, виконуючи всю необхідну роботу.
Урок. Не витрачайте дорогоцінний час на дурниці. Знайдіть те заняття, яке вам до душі, і зробіть все, щоб стати в ньому кращим. Перш ніж зробити щось, подумайте, чи виправдає це себе в майбутньому.
4. Оточіть себе друзями, які поділяють ваші погляди
Тільки-тільки переїхавши до Лондона, Франклін влаштувався в друкарню. А ось його новий друг Джеймс Ральф, який прибув до столиці без гроша в кишені, вчинив інакше. Він постійно позичав гроші у багатшого товариша, безуспішно намагаючись стати те актором, то клерком, то журналістом. У молодих людей були абсолютно різні погляди на світ, а тому їх дружба незабаром себе вичерпала. Ральф так ніколи і не повернув Франкліну ті 27 фунтів, які взяв у борг.
Після цього випадку Франклін став більш обачно вибирати друзів. Він присвятив все життя тому, щоб відшукати тих людей, які поділяли б його погляди і високі ідеали. Важливим критерієм вибору стало і прагнення до постійного самовдосконалення. Франкліну було важливо, щоб з друзями можна було ділитися різними ідеями і отримувати натомість гарячу підтримку або сувору, але обґрунтовану критику.
Урок. Друзі - це сім'я, яку ми вибираємо для себе самі. Шукайте однодумців, які будуть розуміти вас з півслова і підтримувати не тільки в хвилини радості.
5. Не зраджуйте свої ідеали заради грошей
Франклін дуже хотів коли-небудь добитися великих висот і розбагатіти, проте він не готовий був жертвувати своїми моральними принципами заради легких грошей. Це наочно ілюструє наступний цікавий випадок.
Коли Франклін почав випускати «Пенсильванску газету», до нього звернувся чоловік, готовий заплатити кругленьку суму за публікацію своєї п'єси. Твір був настільки огидним, що Франклін відмовив автору.
Я відправився додому, думаючи про те, чи варто публікувати цю вульгарну п'єсу. На ранок я зловив себе на думці, що ні за що не буду використовувати свої видавничі можливості заради прибутку, хоча вони мені, звичайно, зовсім би не завадили.
Урок. Не укладайте угоду з совістю навіть заради надзвичайного багатства. У більшості випадків результат виявляється плачевним.
6. Терпіння і труд приносять багатство
Успіх не приходить відразу. Франкліну було потрібно десятиліття наполегливої праці, щоб перетворитися з простого підмайстра, що виконує найбруднішу роботу, у власника видавництва. А потім йому довелося докласти чимало зусиль для того, щоб зробити видавництво прибутковим бізнесом. Довгі роки майбутній державний діяч вів спартанський спосіб життя і старанно працював, щоб ні в чому не поступатися конкурентам.
Він твердо засвоїв одне правило: нічого не дістається просто так. Необхідно докласти багато зусиль, щоб досягти бажаного результату. Франклін ніколи не довіряв миттєвим способам збагачення, вважаючи їх нечесними, і люто критикував сучасників, які в ту пору активно захоплювалися пошуком заритих у землю скарбів.
Урок. Сумлінна праця завжди гідно винагороджується. Не намагайтеся перехитрити самого себе і не йдіть на поводу у легкої наживи.
7. Час - гроші
Цей афоризм, в наші дні користується надзвичайною популярністю, приписують Франкліну. Щоб зрозуміти, звідки ж він взявся, пропонуємо вам ознайомитися з передісторією.
Цей випадок стався в книжковому магазині Бенджаміна Франкліна.
Покупець.Скільки коштує ця книга?
Продавець. Один долар.
Покупець. Один долар? Може бути, ви продасте мені її трохи дешевше?
Продавець. Але вона коштує один долар.
Покупець (задумливо). Ви не могли б запросити сюди власника магазину?
Продавець. Думаю, він зараз зайнятий важливими справами.
Покупець (наполегливо). Все одно кличте.
Франклін. Чим можу бути корисний?
Покупець. Містер Франклін, за скільки ви могли б продати мені цю книгу?
Франклін. Долар з чвертю.
Покупець. Долар з чвертю ?! Але ваш продавець щойно сказав мені, що всього один!
Франклін. Все вірно. Краще б я отримав долар, але не відволікався від роботи.
Покупець. Добре. І все-таки назвіть мені найнижчу ціну.
Франклін. Півтора долара.
Покупець. Півтора? Ви ж самі говорили, що долар з чвертю.
Франклін. Так, і вам треба було брати за тією ціною, а не за півтора долара тепер.
Покупець поклав гроші на прилавок, взяв книгу і вийшов.
Дуже важливо вміти грамотно розпоряджатися наявним у вас часом і з розумом планувати справи. Хороший графік допоможе вам на шляху до бажаної мети.
Урок. Час - один з невідновних ресурсів. Розпоряджайтеся їм з розумом.
8. Гроші - це засіб досягнення мети, а не сама мета
Тим, хто знайомий з біографією Франкліна тільки поверхнево, може здатися, що він був просто жадібним капіталістом, який не думав ні про що, крім грошей. Така думка в корені невірна . До того як Франклін покинув видавничий бізнес (йому було 42 роки), він свідомо обмежував себе у всьому, нехтуючи розвагами і елементарними зручностями, щоб зібрати достатню суму.
Дострокові Франкліна на пенсію дав гідні плоди: саме в цей період він зробив кілька важливих наукових відкриттів, а також винайшов деякі речі, які ми застосовуємо в побуті досі (наприклад, блискавковідвід або крісло-гойдалку). Багатство не вдарило Франкліну в голову, а, навпаки, дозволило прожити решту життя так, як він цього хотів.
Урок. Гроші не повинні бути вашою кінцевою метою. Завжди бажайте чогось більшого, ніж просто купа різнокольорових папірців. сайт www.bezcen.com.ua
Переклала на українську мову 12.05.19 8.08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835979
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.05.2019
Розповідь про Чака Фіні
Годинники за $ 15, польоти економ-класом, знімні квартири, поїздки на метро і $ 7,5 млрд пожертвуваних на благодійність. Чак Фіні, засновник мережі магазинів Duty Free, - живий парадокс - мільярдер без мільярдів. Марнотрат, який вважає кожен цент. Бізнесмен, який заробив на продажу алкоголю і сигарет стан, щоб витратити його на освіту і медицину для бідних. Чак Фіні довгі роки приховував свої пожертви, але коли йому довелося оприлюднити масштаб твориться для світу добра, він знову вступив парадоксально: почав активну пропаганду благодійності серед інших багатіїв, поки ще не розлучившись зі своїми мільярдами.
Біографія Чака Фіні (Charles F. Feeney) - це розповідь про те, як історія обходилася з людиною, а людина обходився з історією. Дитинство Чака, американця ірландського походження, припало на роки Великої депресії. В молодості він воював в лавах ВПС США в Кореї. За програмою підтримки військовослужбовців Чак здобув вищу освіту і, користуючись нагодою і армійським досвідом, почав продавати безмитні товари. Зароблені в мережі магазинів Duty Free мільярди він інвестував в мирне вирішення конфліктів в Північній Ірландії, освітні проекти в США та Ірландії, медичні програми по всьому світу. Він витратив своє життя і стан не на покупку предметів розкоші, а на те, щоб скромно творити добро і світову історію - при першій-ліпшій можливості уникаючи сплати податків.
Про сім'ю
Сім'я Фіні (батько Чака працював страховим агентом, а мама - доглядальницею) в 1930-і роки не з чуток знала про те, яке це - ледве зводити кінці з кінцями. Щоб заробити кілька доларів, Чак в дитинстві прибирав сніг, стриг газони, збирав м'ячики на полях для гольфу. Як він потім зізнавався в одному зі своїх рідкісних інтерв'ю (навіть ставши публічною людиною, Фіні спілкується зі ЗМІ неохоче), він особливо пишався тим, що не втратив жодного м'ячика для гольфу.
У 17 років Чак почав службу в в ВПС США, зустрівши на бойовому посту Корейську війну, а потім за рахунок невеликої стипендії, яка покладалася солдатам, які вирішили здобути освіту або відкрити свою справу, надійшов в Корнельському школу з підготовки персоналу для готелів.
«Я відчуваю глибоке задоволення, коли віддаю гроші і спостерігаю, як із землі виростають будівлі лікарень і університетів. Розумніше вкладати кошти в щось хороше, в те, що буде використовуватися, а не збирати їх в банку »
Ста доларів в місяць не вистачало, і заповзятливий Фіні почав продавати ланчі, заробивши крім коштів на існування ще й прізвисько від одногрупників - «людина-бутерброд». Потім Чак продовжив навчання у Франції (за програмою належало ще чотири місяці виплат), де вирішив поєднати осягнення азів політології з продажем безмитного алкоголю американським морякам. Хоча бізнес був високо конкурентним, армійський досвід допомагав Чаку Фані і його компаньйона Бобу Міллеру домовлятися з екіпажами кораблів. «Військовим подобався мій американський акцент. І якщо гроші моряків не діставалися повіям, їх отримували ми », - жартує Чак Фіні, який частіше відмовчується або віджартовується, ніж прямо відповідає на питання.
Партнери поповнили свій асортимент ювелірними прикрасами, парфумерією та автомобілями, попутно розширивши номенклатуру клієнтів за рахунок туристів. Після того як до Міллера і Фіні приєдналися податковий консультант Тоні Пілар і бухгалтер Аллан Паркер, бізнес вийшов на новий рівень: до 1964 року в компанії Duty Free Shoppers працювало понад 200 співробітників в 27 країнах.
У тому ж році відбулася Олімпіада в Токіо, і Японія, після Другої світової війни закрила кордони, щоб відновити економіку, перестала обмежувати виїзд своїх громадян за кордон. Чак, що був свого часу в Японії і Кореї і трохи розумів по-японськи, швидко зорієнтувався в новій ситуації.Він поставив за прилавки симпатичних японок, розширив асортимент (японські туристи обожнювали купувати шкіряні сумки і коньяк в подарунок друзям) і став доплачувати гідам, щоб ті заводили в Duty Free японців перед приїздом на місце готелю.
Виявивши, що при повторному відвідуванні через 5-6 днів японці витрачають більше (до цього часу вони встигали порівняти ціни і були готові розлучитися з грошима), Фіні спробував умовити гідів завозити туристів до нього в магазини ще раз. Гіди відмовилися влаштовувати екскурсії по другому колу, заявивши, що туристи і без того підозрюють недобре, коли їх водять на «екскурсії» по торговим центрам. Тоді Фіні відкрив нові магазини - виключно для повторних візитів.
А потім найняв аналітиків, щоб ті з'ясували, куди хлинуть потоки туристів з Японії. Отримавши звіти, він підготувався до зустрічі дорогих японських гостей в Анкориджі, Сан-Франциско, на островах Гуам і Сайпан. До слова, щоб відкрити на Сайпані Duty Free, Чаку довелося побудувати на острові аеропорт, витративши на це $ 5 млн.
Як і в дитинстві, Фіні не упускав жодного «м'яча». Всього за десять років прибуток його компанії зріс на кілька порядків: якщо в 1967 році він заробив $ 12 тис. доларів, то в 1977-му - вже $ 12 млн. Прибуток Фіні вкладав в нові магазини, готелі, виробництво одягу, а пізніше - в технологічні стартапи. В кінці 1980-х рахунок йшов вже на мільярди.
У 1988 році Forbes розповів про історію успіху Фіні, згадавши про «японські операції», 200-відсоткові накрутки на ціни - і про його особисті статки в $ 1,3 млрд. Але, поставивши мільярдера на 31-е місце в рейтингу найбагатших американців, журналісти з Forbes помилилися. Ще під час підготовки матеріалу співробітники Фіні натякали журналістам, що грошей у їх боса немає, але ті просто не повірили.
Хоча до моменту публікації рейтингу Чак заробив в кілька разів більше, ніж передбачала преса, левова частка цих коштів належала благодійному фонду The Atlantic Philanthropies. Його Фіні заснував в 1982 році, після того як роком раніше зробив пожертву в $ 700 тис. Корнельському університету, колись дав йому старт в нове життя. Після цього акту подяки мільярдера атакували спраглі отримати допомогу, і він вирішив підійти до питання серйозно.
Залишивши собі $ 5 млн. На поточні витрати, Фіні передав решту коштів заснованому ним фонду. З метою анонімності і оптимізації оподаткування Фіні зареєстрував The Atlantic Philanthropies на Бермудах. Одержувачі грантів часто навіть не здогадувалися про те, чиї це гроші. Якщо Фіні все-таки розповідав їм про себе, то забороняв розкривати цю інформацію, погрожуючи в іншому випадку припинити фінансування.
Доходило до курйозів: коли Фіні відвідував звані вечері в якості почесного гостя, він наполягав, щоб на заході працював тільки його особистий фотограф, який «знімав» фотоапаратом без плівки. Френку Родсу, колишньому президенту Корнельського університету, згодом очолившого Atlantic Philanthropies, довелося довго переконувати піклувальну рада, що ці мільярди - не брудні гроші мафії. Про те, що Фіні пожертвував на благодійність майже весь свій статок, не знали ні преса, ні партнери Чака по бізнесу.
Таємне стало явним лише в 1997 році, коли власники Duty Free Shoppers продали свої частки корпорації LVMH. Ініціатором угоди був Фіні: після війни в Перській затоці світовий туризм пішов на спад, прибутковість Duty Free Shoppers скоротилася, і Фіні вирішив, що у компанії немає великого і світлого майбутнього.
Йому довелося розповісти про фонд The Atlantic Philanthropies і своєї ролі в ньому. Після цього він почав відкрито проповідувати свою філософію- «віддавати, поки живеш» (giving while living). Білл Гейтс назвав Фіні зразком для наслідування, а Уоррен Баффетт - духовним лідером проекту Giving Pledge, в рамках якого вже більше 90 багатих сімей обіцяли пожертвувати половину своїх заощаджень на доброчинність.
Чак Фіні каже, що його свого часу вразило есе підприємця і філантропа Ендрю Карнегі «Євангеліє багатства».Карнегі вважав, що «людина, яка вмирає багатою , вмирає зганьбленою», тому що розподіляти гроші - не право багатого, а його відповідальність. Втім, справа була не тільки в Карнегі. Хоча батьки Чака Фіні були забезпеченими людьми, його мама нерідко допомагала сусідам, а батько перебував в католицькій організації, члени якої підтримували один одного у важкі часи.
«Я відчуваю глибоке задоволення, коли віддаю гроші і спостерігаю, як із землі виростають будівлі лікарень і університетів, - пояснює Фіні. - Розумніше вкладати кошти в щось хороше, в те, що буде використовуватися, а не збирати їх в банку ». Він вважає, що гроші потрібно витрачати при житті, розбираючись з проблемами наступних поколінь ще до того, як їх рішення не стало коштувати надто дорого.
«Для громадянина США логічно віддати якомога більше грошей, поки він живий, інакше уряд забере більшу частину цих грошей у вигляді податків, коли він помре», - міркує Фіні. А на зауваження журналістів, що податки можуть піти на ті ж самі благі цілі, відповідає: «Готовий посперечатися, уряд саме так і говорить». Зі свого боку Фіні зробив все, щоб піти від сплати податків не тільки після смерті, але і за життя.
Він зареєстрував бізнес в Ліхтенштейні, а холдинг оформив на Бермудах на ім'я своєї дружини-француженки (про що напевно пошкодував при розлученні). Втім, скидав податковий тягар Фіні не з особистої користі, а тому що так більше грошей діставалося тим, хто в них, на його думку, мав потребу насправді. Не варто вважати Фіні святим: як він сам зізнається, йому подобається конкурувати в бізнесі і спорті. Згідно філософії Фіні, кожен вкладений цент повинен приносити максимум користі незалежно від того, чи йде мова про бізнес або благодійність. Фонд The Atlantic Philanthropies не тільки сам вибирає, кому допомагати, але і вимагає від тих, хто хоче отримати гроші, уявити прозорий і докладний бізнес-план, а згодом чітко слідувати йому (інакше фінансування буде скорочено). Зазвичай мова йде про проекти, в рамках яких вирішуються конкретні проблеми. Наприклад, Фіні спонсорував навчання в'єтнамських дітей правилам безпечної поведінки на дорогах, операції дітям з «вовчою пащею», будівництво університетів в Ірландії, лікарень в США і т.д.
Нерідко Фіні обіцяв вкласти кошти лише за умови, що уряд або інші меценати виступлять в якості співінвесторів, виділивши яку можна порівняти або більшу суму. Так, до $ 226 млн., інвестованих Чаком в ірландську систему освіти, уряд країни додав $ 1,3 млрд. Всього ж він вклав в освітні проекти в Ірландії майже $ 1 млрд., А недавно інвестував $ 350 млн. в будівництво нового корпусу Корнельського університету. Фіні шкодує лише про те, що навряд чи встигне дожити до того моменту, коли цей масштабний проект загальною вартістю $ 2 млрд. буде завершено.
До освітніх програмам у Чака Фіні особистий інтерес: у своїй родині він був першим, хто закінчив університет. Точно такий же особистий інтерес у нього до Ірландії. Коли бойовики ІРА влаштували вибух, що забрав життя 11 людей в північноірландському Енніскіллені - місті, звідки родом бабуся і дідусь Чака, Фіні зробив все, щоб врегулювати конфлікт. Він багато разів їздив до Північної Ірландії, щоб ініціювати мирні переговори. Повіривши, що Джеррі Адамс, лідер «Шинн Фейн» - політичного крила ІРА, може відновити мир, Чак Фіні фінансував з особистих коштів оренду офісу «Шинн Фейн» у Вашингтоні.
Чак Фіні живе більш ніж скромно: у нього немає особистого автомобіля (метро і таксі, на його думку, зручніше) і яхти (він стверджує, що не виносить морської качки). Він літає економ-класом ( «політ в ньому триває стільки ж часу») і носить електронний годинник за $ 15. «Вони показують час точніше, ніж Rolex. Коли тобі 81 рік, вже не потрібні предмети розкоші », - пояснює Фіні. Залишивши $ 140 млн. від продажу компанії своїй колишній дружини і п'ятьом дітям, він разом з другою дружиною, яка колись працювала у нього секретаркою, живе в скромних квартирах, які The Atlantic Philanthropies орендує по всьому світу.
Хоча його чотири дочки і син зараз живуть в розкішних особняках, під час навчання вони підробляли офіціантами і касирами. А одна з дочок - Бейлі - досі згадує, як ніяково відчувала себе, коли батьку прийшов гігантський рахунок за її міжнародні телефонні переговори. Бейлі, тоді ще дівчинка-підліток, разом з подружкою дзвонила знайомим хлопчакам за кордон - просто поговорити. Отримавши рахунок з телефонної компанії, батько не тільки відключив домашній телефон, порекомендувавши дочці користуватися переговорними пунктами, а й відіслав рахунок батькові подруги.
Але Фіні не можна назвати скупим - він просто знає ціну грошам. Як згадує президент The Atlantic Philanthropies Кріс Ойчслі, під час поїздки до В'єтнаму вони разом з Чаком зупинилися в дуже дешевому готелі, але, щоб Кріс встиг повернутися на Різдво додому, Фіні не роздумуючи виклав кругленьку суму за політ на «Конкорді». На думку Фіні, гроші - це зобов'язання. «Я не хочу нікому вказувати, як розпоряджатися грошима, але рекомендую використовувати їх з розумом», - говорить Чак.
Коли у Фіні запитують, як згодом змінився його світогляд, він жартує: «Я більше не бігаю за дівчатами, змирився, що мені їх не підкорити. В іншому, думаю, нічого не змінилося ».
Автор: Софія Макєєва
Переклала на українську мову 7.04.19 17.35
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835877
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.05.2019
Воладимир Зворикін: улюблена деталь в телевізорі - кнопка виключення
Володимир Кузьмич Зворикін докорінно змінив життя людства, винайшовши телевізор - цей улюблений і ненависний багатьма «ящик» для дозвілля. Телевізор здійснив революцію в головах людей і зараз складно уявити собі житловий будинок без іконоскопа (саме так спочатку називався телевізор).
За часів сумнозвісної боротьби з «космополітизмом» кінця 1940-х років, коли в СРСР люто відстоював пріоритет вітчизняної науки, Володимира Зворикіна - дивна річ - своїм не вважали. «Велика радянська енциклопедія» в крихітній статті про Зворикін називала його «американським винахідником», а преса, оспівуючи успіхи радянського телебачення, зовсім не згадувала його ім'я. Причин тому було декілька: «буржуазне» походження, служба в Білій армії, еміграція ... Не могли йому пробачити і того, що завдяки Зворикіну телевізор був створений і набув широкого поширення саме в Сполучених Штатах - головного конкурента СРСР.
Іншим разом Володимир Зворикін заявив, що його улюблена деталь в телевізорі - кнопка виключення. Працюючи над створенням телевізора, він, як і його вчитель Розінг, сподівався, що, перш за все новий прилад буде використаний «там, де людині перебувати небезпечно ...»
Дитинство в Муромі
Для фахівців винаходи Зворикіна були секретом. Він сам розповідав про них, приїжджаючи в СРСР і до Вітчизняної війни, і після. В один з останніх візитів потайки відвідав рідний Муром, який - нібито як центр військового виробництва - був закритий для іноземців. Вони з дружиною взяли у Володимирі таксі і за п'ять рублів доїхали до Мурома. Через півстоліття Володимир Кузьмич вклонився могилам предків у церкві Миколи Набережного над Окою і відвідав батьківський будинок, перетворений в краєзнавчий музей. Відкинувши конспірацію, він написав в книзі відгуків: «Приємно бачити, що будинок, в якому я народився, так дбайливо реставрується для музею».
У цьому триповерховому будинку з білого каменю Володимир Зворикін з'явився на світ 28 липня 1888 року. Його батько Козьма Олексійович був спадкоємцем поважного купецького роду, який торгував хлібом. Розвиваючи свій бізнес, Козьма Олексійович вибудував у місті величезні склади, заснував власний банк. При цьому зовсім не був представником «темного царства», якими позначив руських купців критик Микола Добролюбов, розбираючи драму Островського «Гроза»: Козьма Зворикін закінчив реальне училище (двоє його братів пішли далі і вибрали наукову кар'єру) і постарався дати освіту всім своїм численним нащадкам - трьом синам і п'яти дочкам.
Володимир народився передостаннім з них, коли інші діти були вже дорослими. Теплі стосунки у нього склалися тільки з сестрою Ганною, що стала пізніше дружиною відомого геолога Дмитра Наливкіна.
Дитинство Володимир згадував з ностальгією, особливо російську зиму: «Ми йшли на міську ковзанку, де місцевий оркестр грав вальси. У другій половині дня на головних вулицях міста влаштовувалося гуляння, проїжджали сани, заряджені відмінними рисаками, люди були в святкових вбраннях, дорогих хутрах. Молодь каталася на санках і ковзанах, затівала гри, зіштовхуючи один одного в замети ».
Коли Володимиру виповнилося дванадцять років, батько почав залучати його до комерційних справах, але скоро Козьма Олексійович з прикрістю побачив, що сина більше цікавить наука. Закінчивши реальне училище, Володимир поїхав вчитися в Санкт-Петербурзький технологічний інститут - і тут же потрапив в поліцію за участь у заворушеннях.
Йшов революційний 1906 рік, і студенти були в перших рядах бунтівників.Юному провінціала цілком міг «світити» термін, але щедрий внесок Козьми Олексійовича дозволив йому вийти на свободу. Одумавшись, Володимир занурився в навчання - і не тільки: його цікавили наукові відкриття, в тому числі досліди професора політехнічних курсів Бориса Розинга з передачі зображення на відстань.
наближалася революція
Фантастичну ідею потроху втілювали в життя вчені з різних країн. Ще в 1884 році німець Пауль Ніпков винайшов диск, який розкладає проектується на нього зображення на елементи, які можна було «зібрати» в іншому місці за допомогою такого ж диска. Це дало поштовх появі механічного телебачення, яке довго не мало конкурентів, - але й саме розвивалося слабо через складність і малої чіткості зображення.
Розінг першим запропонував використовувати для прийому зображення не механічний диск, а електронно-променеву трубку, пізніше названу кінескопом. У 1907 році Розінг отримав патент на свій винахід, а чотири роки по тому зумів прийняти в своїй лабораторії зображення найпростіших фігур - кола і трикутника. Їх відправляв із сусідньої кімнати учень професора -19-річний Володимир Зворикін.
Після закінчення інституту Зворикін, за пропозицією Розинга, продовжив освіту в Парижі, у знаменитого фізика Поля Ланжевена. Звідти влітку 1914 він відправився слухати лекції в Берлін, де його застала новина про початок світової війни.
Щоб не бути інтернованим як громадянин ворожої країни, він потайки втік до Данії, звідти пробрався в Росію і добровольцем вступив до армії. Військовому відомству гостро потрібні радисти, і молодого вченого відправили служити в прифронтовому Гродно.
Півтора року Зворикін не тільки здійснював зв'язок між російськими частинами, а й ловив переговори німців по радіо, що допомагало дізнатися плани противника. Потім його послали налагоджувати радіозв'язок в Середню Азію, і в цьому далекому тилу його життя вперше опинилася під загрозою: в одній з поїздок його схопили і ледь не вбили повсталі проти «білого царя» туркмени.
На початку 1917 року Зворикіна справили до поручика і перевели в Петроград викладачем радіошколі - і тут почалася революція. Офіцерам стало небезпечно з'являтися на вулицях, а незабаром Володимира Кузьмич викликали в «революційний суд».
Колишній денщик Константинов звинуватив його в знущанні, яке полягало в тому, що Зворикін, який працював над створенням радіотелефону, змушував денщика годинами говорити різні слова в «дірку в коробці».
При всій абсурдності справа могла закінчитися погано, але, на щастя, один із суддів, знайомий з радіосправою, відпустив затриманого, а денщика прогнав геть. Зворикін вирішив якнайшвидше вибратися з Петрограда і вступив в загін важкої артилерії, що вирушав на фронт.
Кінець війни застав його в Києві, де він зустрівся з дружиною, - ще в Гродно він одружився з медсестрою Тетяні Васильєвої. Разом вони повернулися в Москву, де панувала повна розруха. Не бачачи можливості займатися наукою, Зворикін вирішив покинути Росію. Він згадував: «Оскільки я хотів працювати в лабораторії, де я міг би розробляти свої ідеї, я готовий був їхати в будь-яку країну, де можна знайти підходяще місце. Мені здалося, що Америка - якраз така країна ».
Служба у Колчака і знайомство з Америкою
Більшовики оголосили загальну мобілізацію, але далеко не всі колишні офіцери хотіли служити в Червоній Армії. Зворикін був з їх числа: з здобутим через знайомих мандатом він виїхав до Омська, але дістався тільки до Єкатеринбурга, де був заарештований ЧК. Тиждень він просидів в переповненій камері, звідки людей періодично вели на розстріл. Його врятувало наступ чеських легіонерів, які захопили місто.
Опинившись в Омську, він вступив на службу до Тимчасового Сибірському уряду і був посланий в США для закупівлі радіотехніки. Після декількох місяців плавання по Іртишу, Обі, Північного Льодовитого океану він прибув до Лондона, а звідти на пароплаві «Мавританія» відправився в Нью-Йорк.
У новорічну ніч 1919 року побачив на горизонті яскраво освітлену статую Свободи.Не знаючи англійської, він сяк-так закупив необхідну техніку і повернувся з нею до Омська, де вже правил адмірал Колчак. Брати участь в Громадянській війні Зворикін не збирався і скоро знову відправився в Штати - на цей раз східним шляхом, через Японію.
Прибувши в Нью-Йорк, він дізнався, що режим Колчака упав і повертатися йому нікуди. Під час своїх мандрів він безуспішно намагався довідатися про долю дружини, що залишилася в Москві. У США по посольським каналах він з'ясував, що вона в Берліні. Зворикін позичив грошей і влаштував її переїзд в Америку. У 1920 році у подружжя народилася дочка Ніна.
народження телевізора
Після довгих пошуків Зворикін знайшов місце в компанії «Westinghouse Electric» в Піттсбурзі, де зміг, нарешті повернутися до роботи з передачі зображення на відстань.
Електронно променева трубка для іконоскопа Володимира Зворикіна. Фото: Альтернативна Історія
У 1923 році Володимир Зворикін отримав патент на електронний пристрій, що передає, назване іконоскопом. Фактично це було електронне телебачення, вільний від недоліків механічного. Звичайно, якість зображення було не ідеальним, для його вдосконалення були потрібні гроші. Але гендиректор «Вестінгауз» Девіс, побачивши винахід Зворикіна, скривився і наказав «цього хлопця» з Росії зайнятися чим-небудь більш корисним для компанії.
Затамувавши образу, Зворикін став чекати вдалого моменту і дочекався. Його удачу звали Девід Сарнов - цей син єврейських іммігрантів з Росії пройшов шлях від простого телеграфіста до президента найбільшої радіокомпанії RCA (Radio Corporation of America). Зустрівшись зі Зворикіним, він відразу повірив у його талант і запитав, що потрібно, щоб довести телебачення до розуму. «Сто тисяч доларів і два роки роботи», - відповів той і отримав бажане.
Потрібно було поспішати, конкуренти наступали на п'яти: в 1926 році шотландець Джон Берд створив працюючу систему механічного телебачення, а через два роки в Ташкенті Борис Грабовський зазнав «телефот» - приймач, створений на основі винаходу Розинга.
.Нужно було поспішати, конкуренти наступали на п'яти: в 1926 році шотландець Джон Берд створив працюючу систему механічного телебачення, а через два роки в Ташкенті Борис Грабовський зазнав «телефот» - приймач, створений на основі винаходу Розинга.
У своїй новій лабораторії в місті Камден Зворикін довго бився над проблемою посилення струму в приймальному пристрої, що повинно було поліпшити чіткість зображення. До 1931 року проблема була вирішена, і перший іконоскоп встановили на найвищому в Нью-Йорку хмарочосі Емпайр Стейт Білдінг. Сигнал звідти могли приймати три кінескопа - стільки було тоді у всій Америці. Але заводи компанії RCA терміново почали випуск телевізорів, і вже через рік їх було 10 тисяч ...
Труднощі сімейного життя
Відкриття телемовлення стало початком всесвітньої слави Зворикіна, до цього жив відлюдником і майже нікому не відомого. Це співпало і з змінами в його особистому житті: вони з Тетяною все більше віддалялися один від одного і, хоча в 1927 році у них народилася друга дочка Олена, незабаром шлюб розпався.
У 1939 році Володимир Кузьмич зустрів в гостях російську емігрантку Катерину Полевицкая - немолоду, але красиву і яскраву жінку, хірурга за професією. Тепер учений, зайнятий перш виключно своїми винаходами, дізнався, що таке любов. Катерина була заміжня, і десять років вони зустрічалися уривками, час від часу; тільки після смерті її чоловіка їм, вже літнім людям, вдалося одружитися.
У 1933 році Зворикін приїхав з лекціями в СРСР, побачився з родичами. Представники влади всіляко вмовляли залишитися, обіцяючи створити всі умови для роботи. Володимир Кузьмич почав коливатися, але коли чоловік сестри Дмитро Наливкин розповів йому, що багато вчених, включаючи його вчителя Розинга, були заарештовані за безпідставними обвинуваченнями, Зворикін, нічого не знав про ці репресії, вирішив повернутися в США, де крім телебачення він зайнявся і іншими проблемами, наприклад, створенням приладу нічного бачення, який дуже знадобився американської армії в роки війни.
На початку війни Зворикін знову ледь не загинув: він повертався з поїздки по Європі і не сів на теплохід «Афіна», оскільки його багаж затримався в дорозі, а він не хотів відвідувати ресторан без вечірнього костюма. Він відправився в такий кораблем, а після прибуття дізнався, що «Афіна» потопила німецька субмарина.
Військові розробки Зворикіна
В Америці його активно залучили до військових розробок: крім приладів нічного бачення це були радари і пристрої для наведення на ціль бомб і ракет. До того ж він займався збором коштів для воюючого Радянського Союзу, за що поплатився.
У переможному 1945 році його вперше не випустили в Європу і позбавили допуску до секретних проектів. Не раз він помічав за собою стеження агентів ФБР. У Штатах розгорталася полювання за «комуністичними агентами», і Зворикін, як російська, потрапив під підозру. «Що й казати, - писав він, - гірка пігулка після багатьох років і стількох праць, відданих моєї нової країні! Я знову відчув себе як в клітці ».
За нього заступився Девід Сарнов, який отримав на той час генеральське звання (Зворикін тоді ж став полковником) - після зустрічі Сарнова з президентом Труменом вченому повернули допуск. Сарнов дружив зі Зворикіним, часто бував у нього вдома, хоча на людях завжди тримався з ним по-начальницькому. Вони утворювали чудовий тандем: ділова хватка одного доповнювалася геніальної наукової інтуїцією іншого.
У 1954 році, коли 65-річний Зворикін залишив посаду директора лабораторії RCA, Сарнов виголосив відчуту мова: «Такий вчений, як Зворикін, ніколи не йде у відставку. Його талант не в'яне. Уява і творчий інстинкт справжнього вченого ведуть його далі, до нових ідей, винаходів і відкриттів ».
Справді, Володимир Кузьмич не збирався відпочивати - головним його заняттям стало удосконалення винайденого ще до війни електронного мікроскопа. Працюючи над ним, Зворикін очолив центр медичної електроніки при інституті Рокфеллера.Там йому вдалося втілити в життя винаходи, які здавалися фантастикою, - наприклад ендорадіозонд, таблетку-радіопередавач, що дозволяла отримувати дані про стан внутрішніх органів пацієнта.
Кнопка виключення - улюблена деталь в телевізорі
Володимир Зворикін поруч з прототипом сучасного телевізора. Фото: Smithsonian Magazine
Телебачення тепер успішно розвивалося і без нього. Правда, його все більше бентежило напрямок, в якому рухалася його дітище. В одному з інтерв'ю він обурювався: «Навіщо вони показують таке за всіма програмами? Весь час секс, жахи, бійки і вбивства! Навіть порнографія! Я б не дозволив своїм дітям і близько підходити до цього апарату! »
Іншим разом Володимир Зворикін заявив, що його улюблена деталь в телевізорі - кнопка виключення. Працюючи над створенням телевізора, він, як і його вчитель Розінг, сподівався, що, перш за все новий прилад буде використаний «там, де людині перебувати небезпечно: при проведенні хімічних реакцій з шкідливими речовинами, на об'єктах, що охороняються, під час бойових дій тощо ». Все це, втім, теж збулося: за допомогою телебачення люди побачили дно океану, глибини мікросвіту і навіть далекі планети.
Після війни Зворикін в основному жив у своєму заміському будинку в Тонтон-Лейкс поблизу Камдена. Тепер поруч з ним була улюблена Катюша; взимку вони разом відпочивали у Флориді або в Іспанії. Багато подорожували, об'їздивши всі континенти, крім Австралії та Антарктиди. Тільки в СРСР після війни вчений побував шість разів. Він як і раніше працював у своїй лабораторії в Камдені, яку за наказом Сарнова закріпили за ним довічно. У години відпочинку бродив по лісу з рушницею (правда, майже ніколи не стріляв) або рибалив на озері, де одного разу провалився під лід і мало не потонув.
Іноді в гості приїжджали знайомі, хоча з роками їх ставало все менше; старий слуга-негр Лінн приносив їм російську горілку і грибочки, і Володимир Кузьмич пускався в спогади про минуле. Він бачив, як змінилося життя навколо, і питав себе: до добра чи до лихо ці зміни? І яку роль в них зіграв винайдений ним «електронне око»?
Очевидно, ці нелегкі роздуми відбилися на його рішенні - відмовившись від похорону за православним обрядом, він заповів розвіяти свій прах над улюбленим озером Тонтон. Це і було зроблено після того, як 29 липня 1982 «американський винахідник з російським корінням» завершив своє довге життя.
© Антон Бехтерєв
Володимир Кузьмич Зворикін - батько телебачення. Фото: 1tv.com
Переклала на українську мову 7.04.19 17.35
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835876
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.05.2019
Зранку сонечко в віконце посміхнулось!
З Днем народження подруга юності Іринка!
Прийми мої щирі вітання і побажання здійснення всіх мрій твоїх!
Для мене ти подругою залишилась жаданною,найкращі спогади повязані з тобою!
Щоранку в школу разом ми ходили, відверті рлзмови,таємницями дитячими ділились,підтримували і знали одна за одну майже все.
А коли юності пора настала, наша дружба все міцніла, всі свята разом, зачіски друг другу ми робили, в клуб на танці в вихіднІ, а матусі наші,коли приходили ми в гості,з повагою любов’ю ставились до кожної із нас.
Так швидко роки юності летіли, випускний бал, за ним путівка в загадкове самостійне для кожного життя. Це мабуть доля так далі вирішила, що знову разом піщли ми працювати,з роботи на роботу разом, прекрасний у нас був коллектив, дисципліна строга, багато чому ми там навчились, поважали нас , фото на дошці пошани...Чудові незабутьні роки ті були...
А потім, хоть і в різних коллективах, продовжували ми дружити, а незабаром заміж вийшли я і ти...В нас дітки майже однолітки...
Життєвий шлях він не простий, тернистий, так сталось, що ми з чоловіком і донькою 3 річною Іринкою переїхали жити на Крайню Північ...Тут почалося у кожного життя своє...
В той час мобільних телефонів не було, звязок прервався наш, проте я завжди шкільних подруг цінила, поважала і ціню, для мене дружба з вами як бальзам для серця і душі...
Іринка ,люба, ти чудова, мудра, вихована, чемна жінка і матуся, чутлива, елегантна,щира,впевнена в собі, характер маєш відповідальний , сильний , готова кожного підтримать і допомогти.
Бажаю тобі міцного здоров’я, щастя,любові, успіхів, родинного тепла, поваги і порозуміння., затишку, достатку в домі, гармонії в душі і оптимізму, Всевишній нехай тебе і родину вашу підтримує, оберіга!!!
16.05.19 10.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835708
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.05.2019
Сьогодні, в міжнародний день сім’я, що хочу вам сказати, друзі ви мої,наш клуб це теж велика є сім’я,споріднені в нас душі, тому що кожен з нас не може дня прожити не поспілкувавшись тут і нове щось узнати, вірші почитати, свій погляд висловить –це так важливо для кожного із нас.
Бажаю всім родинного тепла, любові, порозуміння, підтримки і поваги в ваших сім’ях!
Добробут, затишок нехай панує в кожнім домі, а старше покоління молодому сімейні традиції і кращий приклад передасть !!!
15.05.19 7.30
Прислів’я і приказки про родину
– До свого роду — хоч через воду.
– Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоч не скривиться, то не висміє.
Батьки бережуть дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
– Живуть між собою, як риба з водою.
– Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна краща всього світу.
– Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями.
– Дерево тримається корінням, а людина сім’єю.
– Шануй батька та Бога – буде тобі всюди дорога.
– Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.
– Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
– У сім’ї дружать – живуть не тужать.
– У своєму домі і стіни допомагають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835574
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.05.2019
100 років...
Поставлю ціль прожить 100 років....Всевишньому бажання це пошлю...Пообіцяю я йому життя цінити і любити, творити, діяти - теплом, помислами і справами покращювати оточуючий світ...
Зустріти ранок, сонечку і всім, хто поряд посміхнуться, яка це радість, щастя - ЖИТИ.
14.05.19 7.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835496
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.05.2019
Душа страждає,проте не пада духом...Нестерпні болі і в день,в ночі...Всевишній душу так мою лікує, посильні болі, так як характером нагородив мене рішучим і стійким...
Потрібно іспит цей пройти, душа і помисли світліють з кожним днем...
Творити,мріяти, радіти кожній миті, тому що не відомо який відведено час жити на цій чудовій, затишній Землі .
14.03.19 7.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835494
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.05.2019
Філософія життя від Сян-цзи
• Всі люди найбільше хочуть дізнатися, а чого вони насправді хочуть.
• Якщо бути як всі, то навіщо тоді бути?
• Хочеш бути як всі - будеш ніким.
• Якщо ти думаєш, як все, ти вже помиляєшся. Всі думають по-різному.
• Якщо ти думаєш за всіх, ти знову помиляєшся. У кожного свої турботи.
• Думай по-своєму і за себе, але пам'ятай - не думаючи про інших, ти перш за все Чи ти думаєш про себе.
• Якщо ти ставиш запитання, виходить, ти вже знаєш половину відповіді.
• Не звертай уваги на те, як до тебе ставляться люди - звертай увагу на те, як ти ставишся до них.
• Допомагаючи ледачим людям ти допомагаєш їм сісти на свою шию.
• Чи не прощаючи помилку, ти здійснюєш помилку сам.
• Прощаючи підлість, ти допомагаєш зробити іншу.
• А дурість взагалі не вимагає вибачення. Вона, як вітер, не залежить ні від чого. Її треба приймати таку, як є, і, захищаючись від її шкоди, шукати в ній користь.
• Хочеш навести порядок у всьому світі, спочатку приберися у себе вдома.
• Доброта беззахисна, і тому існує.
• Більшість поганих вчинків людина робить не тому, що вони йому подобаються, або приносять вигоду, а тому що йому здається, що від нього їх чекають.
• Сумлінність винагороджується, але гроші тут ні до чого.
• Квітка красивий, поки не чіпатимуть.
• Людина може думати про все, але робити повинен те, в чому він упевнений.
• Як відрізнити сильну людину від слабкої? Якщо незадоволений життям сильна людина, то він пред'являє претензії до себе, а якщо слабка, то до людей.
• Легко служити ідеям і богам, вони набагато простіше, ніж живі люди.
• Все гостре з часом втрачає гостроту, і тільки тупість стає ще тупіший.
• Мудрість правителя слід оцінювати не за тим великих звершень, якими йому довелося керувати, а по тим згубним помилкам, яких йому вдалося уникнути.
• Мудрий не той, хто багато розмірковує про великого, а той, хто мало думає про дрібниці.
• І велика людина, і маленька людина можуть одночасно йти до однієї мети, але маленька людина - щоб на ній зупинитися, а великий - щоб від неї йти далі.
• Смішний кричить в люті, але страшний мовчить в образі.
• Щоб дійти до нової істини, потрібно відійти від старої брехні.
• Все, що важливо, не буває терміново. Все, що терміново - тільки суєта.
• Хвастощі - ознака невпевненості. Грубість - ознака безсилля.
• Надія на користь від їх прояву - ознака дурості.
• Часто хвастощами називають звичайну правду, а скромністю - мовчазну брехня.
• Відсутність багатства - це ще не бідність. Бідність - це жага багатства.
• Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, у що віриш, і робиш зовсім не те, до чого розташований - то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Переклала на українську мову 4.05.19 20.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835399
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.05.2019
15 Божих підказок людині
15 правил, основою для яких є Божі заповіді.
правило перше
Бог створив людину не для страждань - створення Боже має радіти життю, любити і творити.
Менше скаржіться на життя, завжди пам'ятайте, що є люди, яким живеться набагато гірше, ніж вам.
правило друге
Кожна людина послана на цю Землю не просто так - він повинен проявити свою божественність і в чомусь поліпшити навколишній світ. Бог дає людині таланти, силу і здібності. Дар Божий потрібно використовувати для вдосконалення навколишнього світу, а також для допомоги тим, кому реально потрібно ваша допомога.
правило третє
Постарайтеся наповнити любов'ю своє життя і життя ваших близьких - цим ви притягатимете сприятливі обставини, фінансове благополуччя. І навпаки, агресія буде проявлятися в незмінному погіршенні якості життя.
правило четверте
У житті немає абсолютно нічого випадкового - своїми думками, словами, діями і вчинками ми формуємо свою сьогоднішню реальність і своє майбутнє. Так що будете ви насолоджуватися, або навпаки, тільки мучитися, цілком і повністю залежить від вас.
правило п'яте
З четвертим правилом прямо пов'язане п'яте: думки формують події. Навчіться думати позитивно, і ви створите тішучу вас дійсність. І навпаки, дратівливість, гнів, заздрість, гординя притягують одні невдачі і невезіння.
правило шосте
Які б не були обставини навколо, завжди залишайтеся спокійними, зберігайте позитивний настрій, вірте в свої сили і в Божу допомогу. І по вірі дасться!
правило сьоме
Намагайтеся слухати голос Бога - просто задайте питання, на який хочете отримати відповідь, і прислухайтеся до голосу своєї підсвідомості.
правило восьме
Кожна людина може врятуватися з Божою поміччю. Бог знаходиться в кожному з нас. Знайдіть Його в собі, а потім проявите Його через себе в своєму оточенні.
правило дев'яте
Незалежно від того, наскільки важкі проступки, Господь все одно любить кожного з нас. У Біблії написано: «шукайте і знайдете, стукайте і відчинено вам буде». Однак запам'ятайте: Господь завжди дає те, що вам потрібно саме в даний момент.
правило десяте
Одним з основних божественних законів є «закон подібності»: якщо ви не любите самого себе, то і навколишні вас теж не будуть любити. «Якою мірою ви відміряє, такою і вам відміряно буде». Як ви ставитеся до оточуючих, так і оточуючі будуть ставитися до вас.
правило одинадцяте
Причина неприємностей людини полягає не в інших людях, а в ній самій. Інформація руйнівного характеру отруює нам життя і не дає бути щасливими.
правило дванадцяте
Абсолютно все вже є всередині людини: і влада, і слава, і шана, і гроші. Завдання полягає в тому, щоб вивільнити всі блага в навколишню вас дійсність. А це можливо через неухильне дотримання Божих заповідей.
правило тринадцяте
Не діліть оточуючих вас людей на «поганих» і «хороших». Ми такі, які є, і якщо ваш колега, товариш по службі поганий особисто для вас, то іншого він цілком влаштовує. «Не судіть, і не судимі будете».
правило чотирнадцяте
«Пізнай себе» - це езотеричне правило цілком можливо застосовувати і в навколишньої дійсності. Тільки ніякого самокопання і буквоїдства! Самопізнання - це процес відкриття в собі здібностей і талантів і практичне їх застосування в зовнішньому світі.
правило п'ятнадцяте
Для Бога немає таких понять, як «вина», «покарання» і подібні до них. Важливо питати: "Нема за що?", А "Для чого?" Господь допускає право кожного на помилку, і зрозуміло, на її виправлення, на проходження того уроку, який нам необхідно пройти. І всі труднощі даються під силу. Найкращий спосіб виправлення помилок - це проявляти любов до самого себе і до оточуючих людей.
Бог робить все, щоб Ви були щасливим.
Переклала на українську мову 8.05.19 4.44
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835298
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.05.2019
Здається сказано тут все, проте у кожного свій погляд є, а також різні почуття...
Подяка Всевишньому, жінкам-матусям, тим що народжують, виховують малят,весь вільний час і почуття свої вкладають в маленькі ангельські серця!!!
12.05.2019 7.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835296
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2019
15 способів стати психічно стійкіше
fkmrf123 9 марта 20:17 0 3285
Психологи часто говорять про психологічну стійкість, але набагато рідше - про те, що ж це насправді означає. Як на мене, психологічна стійкість - це, в першу чергу, контроль над своїми емоціями, думками і поведінкою, незалежно від обставин.
Щоб розвинути психологічну стійкість, потрібно мати сміливість жити відповідно до своїх принципів і цінностей і виробити своє визначення успіху.
Психологічна стійкість включає в себе не тільки силу волі; вона вимагає кропіткої роботи над собою і впевненості у своїй меті. Бути психічно стійким - значить виробляти здорові звички і вміти жертвувати своїми часом і енергією на користь саморозвитку.
Звичайно, набагато простіше бути психічно стійким в легені періоди життя, але справжня сила духу зазвичай проявляється у важкі моменти. Розвивати навички психологічної стійкості - кращий спосіб підготуватися до всіх труднощів, що нам готує жізнь.Существует багато вправ для вироблення психологічної стійкості, і ось деякі з них:
1. Прогулянки для боротьби з тривожністю
Дослідження показують, що фізична активність покращує психічний стан - і не обов'язково влаштовувати інтенсивну кардіо-тренування, щоб отримати з цього користь.
Вчені з'ясували, що 200 хвилин прогулянки на свіжому повітрі в тиждень (менше, ніж 30 хвилин в день) відмінно борються з депресією і підвищують якість життя. По суті, деякі дослідження показали, що прогулянки дають такий же ефект, як антидепресанти.
Але прогулянки принесуть користь не тільки людям з депресією і тревожностью.Ежедневние прогулянки сприяють поліпшенню емоційного стану в цілому, як і допомагають розвивати психічну стійкість.
2. Посмішка як анестезія
Вчені відкрили, що є частка правди у фразі «від посмішки стане всім світліше». Якщо вам погано, посмішка може знизити рівень болю і зменшити дискомфорт. Похмурий вигляд, навпаки, підсилює біль.
Дослідження показують, наскільки посмішка впливає на ваш фізичний стан: посмішка може знизити пульс під час стресової ситуації, навіть якщо ви не відчуваєте себе веселим і життєрадісним.
Так що наступного разу, коли зберетеся на хвороботворну процедуру - думайте про свої щасливих спогадах, смішних анекдотах, і буде зовсім не так боляче.
3. Підняття тягарів для подолання почуття тривоги
Близько 15% населення планети страждає від частих нападів тривоги, які тривають від 15 до 30 днів на місяць з такими симптомами, як: нервозність, страх, погані передчуття і занепокоєння. Якщо не втрутитися, тривога може привести до розладу сну, хронічних болів, погіршення стану здоров'я і загальному фізичному нездужання.
Дослідження показали, що підняття важких предметів - відмінні ліки для боротьби з тривогою. А найкраще в усьому цьому те, що вам навіть не потрібно влаштовувати собі стресові тренування - вправи середньої тяжкості набагато ефективніше і приносять набагато більшу користь.
4. Фокус на внутрішні стимули (без орієнтування на зовнішні)
По-перше, ви повинні почати працювати над внутрішніми мотиваторами - речами, що спонукають вас діяти - паралельно відстороненню від зовнішніх. Більшість з нас живуть своє життя в пошуках суспільного схвалення. Ці зовнішні чинники - відмінні стимули, однак, вони мотивують нас тільки тоді, коли присутні в нашому житті.
У цьому їх величезна проблема, тому що абсолютно всі зовнішні мотиватори можуть зникнути і ніколи більше не повернутися - починаючи з грошей, і закінчуючи роботою, славою, зв'язками і популярністю.
Як би там не було, внутрішні стимули, такі як впевненість, віра в себе, навички і досвід ніколи-ніколи не залишать вас, і тому вони куди більш надійні, якщо ви хочете домогтися справжньої сили духу і розуму, а не тендітної і хиткою психологічної (не) усточивее.
5. Переоцінка внутрішніх установок
У нас у всіх є усталені переконання про нас самих, наших життях і світі в цілому. Ці установки змінюються з часом і сильно залежать від нашого минулого досвіду.Незважаючи на те, усвідомлюєте ви їх чи ні, вони сильно впливають на ваші думки, поведінку і емоції.
Іноді наші внутрішні переконання неправильні і непродуктивні.
Наприклад, якщо ви вважаєте, що ніколи не досягнете успіху в житті, ви менше схильні шукати нові можливості і роботу - і, абсолютно проти своєї волі, запрограмувавши себе на невдачу, ви ведете себе не так впевнено на інтерв'ю. Таким чином, ваші внутрішні установки стають таким собі невдалим пророцтвом.
Розпізнайте і переосмислити ваші внутрішні переконання. Виберіть з них «чорні» і «білі» установки, які не мають компромісів, а потім знайдіть виключення до цих правил. Дуже мало речей в житті не піддаються сумнівам.
Переоцінка внутрішніх переконань вимагає рішучих намірів і важкої роботи над собою, але це може докорінно змінити ваше життя.
6. Заміна негативних думок на продуктивні
Хоча багато хто з нас зазвичай не замислюються про думках, літаючих в голові, усвідомлення цих думок може привести до розвитку здатності швидко відновлювати душевні сили.
Занадто негативні думки, такі як «Я нічого не можу зробити правильно», «У мене нічого не виходить», встають на шляху до розкриття вашого потенціалу. Ловіть такі думки, поки вони не вийшли з-під вашого контролю і не почали впливати на ваші емоції і поведінку.
Намагайтеся розпізнавати і замінювати негативні думки на більш продуктивні. Продуктивні думки не обов'язково позитивні, але завжди - виправдані і усвідомлені. Наприклад, аналогом до думок, наведеними в абзаці вище, може служити фраза «У мене є недоліки, але є і гідності».
Звичайно, робота над думками важка, оскільки вимагає постійного контролю свідомості, але цей процес - ключовий в саморозвитку і тренуванні психологічної стійкості.
7. Терпимість до неприємних емоцій
Бути психічно стійким не завжди означає не відчувати взагалі ніяких емоцій. Насправді, психологічна стійкість вимагає усвідомлених емоцій і усвідомлюваних дій.
Бути психічно стійким - це приймати свої почуття, але не давати їм себе контролювати.
Психологічна стійкість також включає в себе розуміння того, коли можна, а коли не можна діяти наперекір емоцій і почуттів.
Наприклад, якщо ви відчуваєте тривожність, яка заважає вам пробувати нове і йти назустріч можливостям, постарайтеся вийти із зони комфорту, кинути собі виклик. Уміння терпіти неприємні емоції треба практикувати, але з досвідом робити це стає все легше і легше.
Пробуйте поводитися як людина, яким ви хотіли б стати - замість того, щоб говорити «Я так хотів би бути більш товариським» - просто ведіть себе більш дружелюбним, хочеться вам цього в даний момент чи ні.
Іноді потрібно трохи потерпіти, щоб досягти чогось, і терпимість до неприємних емоцій допоможе вам втілити мрії в життя - поступово, крок за кроком кожен день.
8. Щоденний контроль прогресу
У нашому неспокійному світі не завжди вдається виділити трохи часу, щоб порефлексіровать, а варто було б.
Давайте себе час на роздуми про свої досягнення на шляху до психологічної стійкості. В кінці дня запитайте себе, що нового ви дізналися про своїх думках, емоціях і поведінці. Вирішіть, над чим ви хочете попрацювати завтра.
Розвиток психологічної стійкості - постійна робота над собою. Завжди є до чого прагнути, і іноді вам буде здаватися, що далі йти нікуди, але, пройшовши черговий перевал, ви побачите, що далеко не досягли вершини. Щоденні роздуми про свій шлях до психологічної стійкості допоможуть вам швидше і якісніше дістатися до ідеалу.
9. Перестаньте витрачати енергію на речі, непідвладні вам
Також у виробленні психологічної стійкості вам допоможе вміння вибирати, з чим варто боротися, а з чим - немає сенсу.
Від вас не потрібно вирішувати всі проблеми світового масштабу, і, чесно кажучи, ви б і не змогли, навіть якби захотіли. Якщо ви будете в змозі розділяти речі на підвладні вашому впливу і непідвладні, то зможете бути впевнені, що ваша енергія не витрачається даремно.Правда в тому, що у вашому житті будуть важкі часи і будуть речі, через які ви не будете спати ночами. Але не варто переживати через проблеми, які ви і не змогли б вирішити.
Суть проста - коли ви починаєте хвилюватися через чогось, перестаньте думати про те, що може статися, якщо проблема не вирішиться. Дотримуйтесь цій схемі:
Так, якщо проблема чи негативна емоція з'являються у вашому житті, вирішуйте - чи варто витрачати на них енергію, і, якщо так, - то тільки на активні дії для її усунення.
10. Вихід із зони комфорту
Що найкраще загартовує і тренує вашу психічну стійкість?
Якщо ви почнете аналізувати всі такі чинники, то побачите, що вони найчастіше знаходяться в новому досвіді або незвичайних, спонтанних ситуаціях. Ми стрессуем через несподівані, незвичних речей, через те, що щось пішло не так, як ми планували або сподівалися. Більш того, набагато легше залишатися в зоні комфорту. Робити звичні речі і прагнути до вже знайомим ситуацій.
Виходити із зони комфорту, пробувати незвичайні речі і ставити себе в незатишне становище. Це допомагає вчитися переживати негативні емоції - якщо ви вже одного разу пройшли через страшний і важкий інтерв'ю при прийомі на роботу, то наступного точно не варто боятися. Почніть з приміщення себе в незвичайну, некомфортну обстановку.
Навіщо ризикувати і їхати на канікули в Мексику, якщо в Аргентині і так є все, що мені потрібно? Так, один з найефективніших способів виробити психологічну стійкість - робити те, до чого мозок не звик.
Виходьте із зони комфорту поступово, постійно оцінюючи свої відчуття, емоції, стартуйте з речей, які змушують вас напружитися, але не тремтіти від страху або злості. Наприклад, кожного тижня пробуйте нову їжу або дивіться фільм, який не входить в число ваших улюблених або прийнятних. Ви навіть можете прочитати нецікаву, на вашу думку, книгу.
Якщо ви пройдете через такий дискомфорт, ви зрозумієте, що можете, і далі буде легше Можете продовжити виходити із зони комфорту, поступово відчуваючи нові неприємні емоції - прочитайте вірш на публіку, запишіться на курси японської або створіть свій веб-сайт.
11. Фокус на мотивації
Розвитку психологічної стійкості може допомогти орієнтування на мотивацію ваших дій. Іншими словами, якщо ви дивитеся на речі з позиції «Я повинен зробити це», все буде спочатку здаватися вам нудним і сумним.
Уявіть - якщо ви встаєте вранці з думкою «Мені потрібно піти на роботу», вам зовсім не захочеться туди йти. Ви самі налаштовуєте себе сприймати це як щось нудне, подразнюючу і викликає ваше невдоволення.
А ось якщо ви, навпаки, прокинетеся думаючи про те, «чому» ви йдете на роботу, весь ваш внутрішній діалог може перерости в щось позитивне. «Я йду на роботу, щоб мати можливість подорожувати по світу» або «Я йду на роботу, щоб стати ближче до моєї мрії працювати директором компанії», погодьтеся, звучить куди привабливіше.
Мотивація дій - будь то рішення проблем або подолання важкого життєвого етапу - допомагає вам сфокусуватися на загальній картині і не допустити негативних установок.
12. Медитація
Медитація - те, що ви точно навряд чи б назвали «тренуванням психологічної стійкості» - насправді, дуже ефективна.
В наші дні медитація популярна у всіх сферах життя - починаючи з тренінгів у психологів і закінчуючи діловими зустрічами бізнес-лідерів. Не поспішайте перегортати далі, будучи впевненими в тому, що ця стара буддистська традиція не для вас, спочатку спробуйте. Принадність медитації в тому, що вона дуже проста, але одночасно складна і багатофункціональна.
Ось, що ви повинні робити: сидіти і ... нічого не робити!
Насправді, техніки медитації описані на купі сайтів в інтернеті, від швидких і простих до найскладніших і тривалих, але навчитися їм досить легко. А натомість ви отримаєте чистий розум, вільний для нових ідей і думок і міцну нервову систему, необхідну для того, щоб бути психічно стійким.
13. Прохання про допомогу
Прохання про допомогу - часто найперший крок до поліпшення свого стану, проте багато хто не роблять цього, тому що не знають, як почати. Це нормально - бути невпевненим у своєму проханні і замислюватися, а не було б краще самому впоратися зі своєю проблемою.
"Але, якщо чесно, не буває невдалого моменту для прохань про допомогу, - каже психолог О'Неллі. - Розмова з кимось про ваші почуття і думках дійсно може допомогти і дати вам інше уявлення про ситуацію, що, безсумнівно, сприятливо відіб'ється на вашому житті. Якщо ви перебуваєте у важкому періоді, відчуваєте себе злим, сумним або роздратованим, це може бути знаком, що вам варто звернутися за професійною допомогою ".
14. Глибоке дихання
Чималу роль у розвитку психологічної стійкості відіграє знання, як зберігати холоднокровність і вміння концентруватися.
Один із способів цього досягти - зробити кілька глибоких вдихів. Як тільки ви опиняєтеся в дискомфортною ситуації, під впливом емоційного або фізичного стресу - глибоко подихайте протягом двох-трьох хвилин. Це підвищить рівень кисню в крові і забезпечить вас енергією, необхідною для оцінки ситуації та контролю над своїми емоціями.
Глибокі вдихи і видихи сприяють підвищенню концентрації та уваги, і допомагають розвивати психологічно стійкий організм.
15. Час на турботу про себе
Дуже важливо не тільки відчувати свою психологічну стійкість, але і піклуватися про себе - давати собі час побути кімнатною рослиною, яке потрібно поливати, удобрювати і насичувати сонячним світлом.
Виділіть собі вільний вечір або цілий день і займіться чимось, що вас захоплює і наповнює енергією. Це можуть бути тренування, читання, перегляд улюбленого шоу або телепередачі - в загальному, призначте собі побачення з самим собою і проведіть його так, як провели з кимось дуже близьким і коханим, тому що тепер для вас найрідніша людина - це ви.
Розвиток психологічної стійкості не просто впливає на хід ваших думок.Іноді пари незначних змін в установках може бути досить, щоб натренувати мозок і вилікувати душу.
Психологічну стійкість можна тренувати так само, як м'язи. Ви можете використовувати методи, описані вище, щоб стати життєздатним і гнучким - щоб контролювати свої емоції і реагувати на їх зміни більш конструктивно.
Як би там не було, як і з м'язами, ви повинні розуміти, що ваша стійкість не "виросте» за ніч. Потрібен час і старанність, щоб досягти поставлених цілей.
Не завжди це буде легко і приємно. Будуть часи, коли вам захочеться кинути все, залишити ці вправи або ви просто не помітите прогресу деякий час.
Усвідомлення того, що це емоції природні, але проходять, допоможе вам рухатися далі і тренуватися ще наполегливіше.
Переклала на українську мову 11.05.19 6.56
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835181
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.05.2019
Час - дефіцитний і непоправний ресурс. Навчитеся використовувати його з розумом.
Метод Бенджаміна Франкліна
Бенджамін Франклін (Benjamin Franklin) був сином миловара, але завдяки самоорганізації і дисципліни досяг успіху в багатьох областях: у політиці, дипломатії, науці, публіцистиці. Він є одним з батьків-засновників Сполучених Штатів Америки - брав участь у створенні Декларації незалежності і Конституції країни.
Портрет Франкліна поміщений на стодоларову купюру, хоча він ніколи не був президентом США. Йому приписується авторство таких крилатих фраз, як «Час - гроші» і «Не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні».
Час для Франкліна дійсно мало колосальне значення.
Любиш життя? Тоді не втрачай часу, бо час - тканина, з якої складається життя.
Бенжамін Франклін
У 20 років Франклін розробив для себе систему організації часу, якою користувався протягом усього життя. Сучасники назвали її «пірамідою Франкліна» (іноді також зустрічається найменування «піраміда продуктивності» - productivity pyramid).
В основі піраміди - життєві цінності. Це моральні орієнтири у вирішенні будь-яких завдань. Франклін називав їх чеснотами.
Для себе він визначив 13 чеснот: помірність, мовчазність, любов до порядку, рішучість, ощадливість, працьовитість, щирість, справедливість, помірність, охайність, спокій, цнотливість і лагідність.
Щоб щодня працювати над собою, Франклін завів спеціальну записну книжку, в якій відвів по сторінці на кожен життєвий принцип. Кожну сторінку він розлініяний на сім стовпців (дні тижня). Потім провів 13 горизонтальних ліній по числу чеснот.
Таким чином, кожен день він фокусувався на одній з чеснот, а вечорами в квадратиках відзначав промахи, допущені на шляху до «моральної досконалості».
Наступний щабель піраміди Франкліна - це глобальна мета. Вона базується на життєвих принципах і відповідає на питання: «Чого я хочу досягти до N років?» Глобальною метою для лікаря, наприклад, може бути прагнення стати заввідділенням до 35 років, а для менеджера - запустити свій стартап.
Бенджамін Франклін - воістину праотець to-do-планування. Він завжди дотримувався розпорядку і розписував буквально кожен свій крок. Тому далі в його піраміді йдуть:
• генеральний план - покрокова інструкція по досягненню глобальної мети;
• довгостроковий план - цілі на найближчі 3-5 років;
• короткостроковий план - завдання на найближчий рік і місяць;
• планування на тиждень і день.
Усі сходинки піраміди розташовані послідовно - кожна наступна спирається на попередню.
висновок
Щоб організувати свій день за методом Франкліна, потрібно визначитися з фундаментальними життєвими принципами, поставити глобальну мету і скласти план по її досягненню.
Для довгострокового і короткострокового планування можна використовувати один з електронних інструментів або завести паперовий блокнот і впровадити систему «Швидких записів».
Метод Стівена Кові
Одним з послідовників системи Франкліна вважається Стівен Кові (Stephen Covey). Це всесвітньо відомий експерт і коуч в області менеджменту. Кові - професійний оратор і автор безлічі книг. Одна з них увійшла в список найбільш впливовою бізнес-літератури журналу Time.
Це випередила свій час книга «Сім навичок високоефективних людей». Кові написав її в 1989 році, але бестселером вона стала лише після перевидання в 2004-му.
Концепція Кові базується на послідовності з семи навичок.
1. Заточувати пилу, тобто постійно самовдосконалюватися.
2. Досягати синергії, тобто прагнути до взаємовигідної взаємодії.
3. Бути проактивним.
4. Намагатися спочатку почути, а вже потім - бути почутим.
5. Починати, представляючи кінцеву мету.
6. Думати в дусі «виграв - виграв».
7. Спочатку робити те, що потрібно робити спочатку.
Реалізувати останній навик допоможе матриця розподілу завдань і розстановки пріоритетів. Її Кові запозичив у 34-го президента США Дуайта Девіда Ейзенхауера (Dwight David Eisenhower).
Всі завдання розподіляються на чотири групи:
1.Термінові і важливі (потрібно зробити якомога швидше);
2. Нетермінові важливі (стратегічні завдання з віддаленим дедлайном);
3. Термінові неважливі (потрібно зробити швидко, але можна відкласти або не займатися самому);
4. Нетермінові і неважливі (як правило, такі справи можна викреслити або доручити третім особам).
На думку Кові, успішні люди вкрай рідко виявляються в цейтноті, так як швидко розправляються з завданнями з категорій 1 і 3 і без жалю жертвують справами з квадрата 4. При цьому 60-80% часу і сил вони відводять на вирішення завдань з квадрата 2, тому що саме вони є локомотивом прогресу.
висновок
Щоб стати ефективніше, в кінці або на початку дня виписуйте стоять перед вами завдання і задавайте їм пріоритетність за допомогою матриці Ейзенхауера (або матриці Кові - кому як більше подобається). Для цього можна скористатися додатком Eisenhower (iOS) або MyEffectivenessHabits (Android). Намагайтеся дотримуватися пропорцію: 40% - важливі термінові справи, 60% - важливі нетермінові.
Метод Тіма Феррісс
Тімоті Феррісс (Timothy Ferriss) - популярний гуру продуктивності. Записи його публічних виступів збирають мільйони переглядів, а книги розходяться такими ж величезними тиражами.
Не дивно - кому не хочеться «працювати по 4 години на тиждень, не виступаючи в офісі" від дзвінка до дзвінка ", і при цьому жити де завгодно і багатіти»? Однойменна книга Феррісс стала номером один в списках бестселерів The New York Times і The Wall Street Journal.
Його метод стоїть на двох китах:
1. Закон Парето: 20% зусиль дають 80% результату, а інші 80% зусиль - лише 20% результату. Це означає, що потрібно зосередитися на діяльності, яка дійсно важлива.
2. Закон Паркінсона: робота заповнює весь час, відпущений на неї. Це означає, що на завдання необхідно відводити рівно стільки, скільки потрібно для її виконання.
Щоб встигати більше, не потрібно збільшувати тривалість робочого дня. Навпаки, скорочуйте її, фокусуйтеся тільки на дійсно важливому. Все інше відмітайте, віддавайте на аутсорсинг або делегуйте.
Підходу Феррісс відповідає техніка планування 1-3-5. Її суть проста: в список справ вноситься одна важлива справа, три середніх і п'ять дрібних. Всього - дев'ять. Вони апріорі розподілені по терміновості, що допомагає позбутися відчуття авралу.
Феррісс - противник багатозадачності і інформаційних перевантажень. При одночасному виконанні декількох справ відбувається расфокусировка уваги. В результаті продуктивність не підвищується, а падає. Так само йде справа з безперервним поглинанням інформації. Постійна перевірка пошти, месенджерів і соцмереж лише створює помилкове відчуття зайнятості, але не наближає до мети.
А ось стреси, навпаки, Феррісс вважає нашими помічниками.
Страх - це індикатор. Страх - наш друг. Часом він показує, чого не слід робити, але частіше показує, що як раз варто робити.
Тім Феррісс
Слід зазначити, що Тім Феррісс не єдиний, хто прагне до продуктивності, працюючи менше. Стівер Роббінс (Stever Robbins), автор книги «9 кроків до того, щоб працювати менше і встигати більше», пропонує для цього метод «активних днів», коли в певний день призначаєш собі «контролера», який буде стежити за прогресом.
висновок
Цей метод підійде вам, якщо ви не можете слідувати суворим графіком і to-do-списки для вас не працюють. Будуйте свій день так, щоб 20% часу займали найбільш складні і важливі справи. Решта нехай йде своєю чергою. Іншими словами, якщо вам необхідно провести ділову зустріч, то потрібно вибрати день, час, тривалість і строго слідувати наміченим. Частину дня можна присвятити будь поточній роботі.
Метод Гліба Архангельського
Гліб Архангельський - експерт в області організації часу, засновник і керівник однойменної компанії. Його особливість не в створенні оригінальних розробок, а в тому, що він викладає прийоми тайм-менеджменту просто і доступно, адаптуючи їх до вітчизняних реалій.
Архангельський - автор декількох популярних бізнес-книг: «Робота 2.0: прорив до вільного часу »,« Формула часу »,« Тайм-драйв »та інших.
Остання найбільш популярна. У «Тайм-драйв» розповідається про важливість планування, цілепокладання і мотивації, а також наводяться дієві прийоми управління часом і боротьби з прокрастинація.
• «Жаби». У кожного є нудні завдання, які постійно відкладаються на потім. Ці неприємні справи накопичуються і психологічно тиснуть. Але якщо щоранку починати з «поїдання жаби», тобто насамперед виконувати якусь нецікаву завдання, а потім вже переходити до решти, то поступово справи впорядкують.
• «Якір». Це матеріальні прив'язки (музика, колір, рух), пов'язані з певним емоційним станом. «Якір» необхідні для того, щоб налаштуватися на вирішення тієї чи іншої задачі. Наприклад, можна привчити себе працювати з поштою під класичну музику, і всякий раз, коли буде лінь розвантажувати інбокс, потрібно буде лише включити Моцарта або Бетховена, щоб зловити потрібну психологічну хвилю.
• «Біфштекс з слона». Чим більше завдання (написати дисертацію, вивчити іноземну мову і так далі) і чим жорсткіше дедлайн, тим складніше приступити до її виконання. Лякає саме масштабність: незрозуміло, з чого починати, чи вистачить сил. Такі завдання називаються «слонами». Єдиний спосіб «з'їсти слона» - готувати з нього «біфштекси», тобто розбити велику справу на кілька маленьких.
Примітно, що Гліб Архангельський велику увагу приділяє не тільки раціоналізації робочих процесів, а й відпочинку (повне найменування його бестселера - «Тайм-драйв: як встигати жити і працювати»). Він переконаний, що без гарного відпочинку, що включає в себе здоровий сон і фізичну активність, неможливо бути продуктивним.
висновок
Плануйте кожен свій день. Todoist, Wunderlist, TickTick і інші подібні програми і сервіси допоможуть вам в цьому. Складні масштабні завдання дробіть на прості дрібні. Вранці робіть саму неприємну роботу, щоб в час, що залишився займатися тільки тим, що подобається. Виробіть тригери, які допоможуть вам справлятися з лінню, і не забувайте включати в графік відпочинок.
Метод Франческо Чирилло
Можливо, вам незнайоме ім'я Франческо Чирилло (Francesco Cirillo), але ви напевно чули про Pomodoro. Чирилло - автор цієї знаменитої техніки тайм-менеджменту. Свого часу у Франческо були проблеми з навчанням: юнак ніяк не міг зосередитися, весь час відволікався. На допомогу прийшов простий кухонний таймер у вигляді помідора.
Суть методу Pomodoro: відрізки часу, відведеного на роботу, - це «помідори». Один «помідор» = 30 хвилин (25 хвилин на роботу і 5 на відпочинок). Запускаємо таймер і працюємо з максимальною віддачею і мінімальними відверненнями протягом 25 хвилин. Звучить сигнал - настав час п'ятихвилинного перерви. Потім знову запускаємо таймер.
Таким чином, продуктивність вимірюється кількістю виконаних за день «помидорок». Чим більше тим краще.
Щоб не витрачати 25 хвилин на придумування собі справи, список завдань потрібно скласти заздалегідь. У ньому ви також зможете відзначати кількість цілих «помидорок» (ставиться хрестик навпроти завдання) і відволікань (ставиться апостроф). Це дозволяє визначити, скільки часу зайняло виконання того чи іншого завдання і наскільки вона була важка.
Метод Pomodoro - доступний і гнучкий. Хочете - ведіть to-do-список на папері й відміряйте 25-хвилинні відрізки кухонним таймером, а хочете - користуйтеся спеціальними сервісами та додатками.
Windows OS X і iOS Android
PomodoroApp
Pomodoro Time
ClearFocus
Keep Focused
Tadam
Pomotodo
Tomighty
Flat Tomato
Clockwork Tomato
На думку Чирилло, оптимальна тривалість «помідора» - 20-35 хвилин. Але, освоївши техніку, можна експериментувати і міняти інтервали під себе.
Детально з методом Франческо Чирилло можна познайомитися тут.
висновок
На початку дня складіть список справ і виконуйте їх, отмеряя час «помідори». Якщо протягом 25 хвилин ви відволіклися, поставте навпроти завдання символ '. Якщо час минув, але завдання ще не виконано, поставте + і присвятіть їй наступну «помідор». Під час п'ятихвилинного перерви повністю перемикайтеся з роботи на відпочинок: пройдіться, послухайте музику, випийте кави.
Отже, перед вами п'ять основних систем тайм-менеджменту, за допомогою яких можна організувати свій день. Ви можете вивчити їх докладніше і стати апологетом однієї з методик, а можете виробити свою, комбінуючи різні прийоми і техніки.
GTD - альтернатива тайм-менеджменту
Девід Аллен (David Allen), творець методики GTD, - один з найвідоміших теоретиків особистої ефективності. Його книга «Як привести справи в порядок: мистецтво продуктивності без стресу» названа журналом Time кращої бізнес-книгою десятиліття.
Термін Getting Things Done на слуху, і багато хто помилково ототожнюють його з тайм-менеджментом. Але навіть сам Аллен називає GTD «методикою підвищення особистої ефективності».
Ось як пояснив різницю між управлінням часом і GTD експерт в цьому питанні В'ячеслав Сухомлинов.
GTD - це не тайм-менеджмент. Управляти часом неможливо. В добі у всіх однакова кількість годин. Важлива не кількість часу, а те, чим ви його наповнюєте. Потрібно вміти обробляти великі потоки вхідної інформації, визначати, які дії потрібні для досягнення цілей, і, зрозуміло, діяти. GTD саме про це. Це певний спосіб мислення і життя. А ще GTD - це про стан потоку і зниженні психологічної напруги.
В'ячеслав Сухомлинов
Чи готові сперечатися? Ласкаво просимо в коментарі. Чого, на вашу думку, більше в GTD - тайм-менеджменту або особистої ефективності? Також розкажіть, які прийоми допомагають вам організувати свій день.
Переклала на українську мову 11.05.19 7.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835180
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.05.2019
Чудовий лист бабусі своїй новонародженій онучці
Чудовий лист бабусі своїй новонародженій онучці - просто і мудро про все на світі. - Дорога моя, я могла б написати цей лист ще для твоєї мами чверть століття назад ... Але мені тоді було 25, і я думала тільки про побутові питання: чим нагодувати рідних, як встигнути відвести доньку в яслі і не пропустити лекції. Твій дід працював в нічну зміну і не міг мені допомогти, коли твоя мама плакала ночами через часті хвороб. Зараз мені 50, і я накопичила трохи досвіду, яким хочу поділитися з тобою. Я не стверджую, що знаю про життя все, але, врешті-решт, я твоя бабуся і хочу, щоб ти була щаслива. Мої поради тобі не завадять!
1. Не бійся падати
Катайся на велосипеді, гойдалках, ковзанах, роликах і не бійся падати. Буде боляче, але ти навчишся завдяки цьому бути швидкою і підніматися тоді, коли хочеться плакати.
2. Не бійся висловлювати свою точку зору
Ти не зобов'язана мовчати, якщо тобі щось не подобається або коли ти не згодна. Не приховуй свою думку ні заради дружби, ні заради любові. Якщо тебе не чують або вимагають бути лояльною, то до біса таку дружбу і любов.
3. Не соромся вибачатися
Тільки дуже сильні дівчинки вміють вибачатися і усвідомлювати свої помилки, а я дуже хочу, щоб ти виросла саме такий. Складно сказати «Прости, я була не права. Як можна виправити ситуацію? »Але цього потрібно вчитися, і тоді ніхто не зможе тебе перемогти.
4. Не бійся отримати погану оцінку
Двійка - це не так вже й погано. Це вкаже тобі на слабкі місця. Ти дізнаєшся, над чим тобі потрібно буде попрацювати. Низька оцінка не означає, що ти дурна. Це всього лише мотивація до дії.
5. Не бійся же не бути популярною
Поки всі популярні тусовщики будуть ходити на вечірки, просиджувати час в забігайлівках і стирчати цілодобово в інтернеті, викладаючи свої фотографії, ти навчишся відмінно стріляти, їздити верхи на коні, співати і так далі. У 18 років популярні все ще будуть просиджувати штани перед комп'ютером, а ти на той час вже будеш підкорювати світ і, можливо, вирушиш в подорож по світу.
6. Не бійся бути дивною
Твоя ж бабуся не боїться!
7. Не бійся закохатися
Закоханість все одно до тебе прийде. Радуйся тому, що ти нарешті подорослішала.
8. Не бійся першого поцілунку
Повір бабусі, що це чудово! Не бійся, все жінки відмінно цілуються, так як це у нас в крові.
9. Не бійся вийти заміж або, навпаки, не вийти
Коли ти виростеш, нікому не буде діла до того, чи є у тебе на пальці обручку чи ні. Але, якщо ти вирішила, що заміжжя і сімейне життя - для тебе, постарайся зустріти «свою» людину, і тоді все вийде. Навіть всюди розкидані шкарпетки не будуть дратувати. Зате буде кому зробити масаж вечорами або з ким вигуляти собаку.
10. Не бійся народжувати
Брехати не буду, це боляче. Але це найпрекрасніше, що може бути в житті у кожної жінки.
11. Не бійся розлучення
У житті всяке трапляється. Головне - не впадай у відчай і не закривайся в собі. Розлучення - це не кінець життя. Це початок чогось нового і, швидше за все, більш цікавого.
12. Не бійся самотності
Іноді побути на самоті - це корисно. Їм навіть можна насолоджуватися. Але довго цього не буде - я нашу сімейку знаю.
13. Не бійся плакати
Сльози - це вибір сильного. Я сильна і роблю те, що хочу. Хочу плачу, хочу сміюся, хочу шкарпетки розкидаю по всій квартирі.
14. Не бійся пробувати нове
Не думай про вік і про те, що скажуть люди. Бери від життя найкраще, і неважливо, наскільки шалено твоє бажання.
15. Не бійся старіти
З віком ти почнеш більше цінувати життя і любити близьких. А потім, може, і ти напишеш лист своїм онукам.
16. Не бійся втрачати близьких
Я довго сумнівалася, чи варто це тобі писати. Але втрати неминучі. Близько йдуть - але любов не зникає ...
Я тебе люблю, твоя бабуся.
Переклала на українську мову 4.05.19 18.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835117
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.05.2019
Вчіться життя своє дякувати !!!
28.02.2014 | Автор: Любов Денисенко
Привіт, дорогий гість! В даний час на Україні дуже непростий період. Сьогодні я хочу, що б Ви прочитали вірші, які опублікувала мила і мудра жінка Олена Добровольська в нашій групі «Острівець посмішок» в Skype. Нехай мене пробачать пошуковики за плагіат, але я не можу краще сказати.
Вчіться життя своє дякувати ...(Ірина Самаріна-Лабіринт)
Бажаю всім добра і думок світлих ...
Нехай образи минулі підуть ...
Від них ви позбавляйтеся непомітно ...
Пробачити і відпустити - нелегкий труд ...
Але кожного ранку рано на світанку
Спробуйте кого-небудь пробачити ...
За те, що сонце в небі яскраво світить,
Почніть життя своє дякувати ...
Адже воно посилає вам уроки,
Щоб стали ви чутливіше, мудріше ...
А чує лише образливі докори,
То грошей немає, то вірних немає друзів ...
Ви життя своє за все дякуйте ...
За те, що ви не знаєте війни,
За те, що біля комп'ютера сидите ...
За те, що ви комусь потрібні ...
За те, що є у вас сім'я і діти,
А якщо немає, просіть у нього !!!
Адже воно не глухе і вам відповість,
Прощаючи вас за колишнє ниття ...
Хочете бути багатими? Мрійте!
До вас гроші будуть самі приходити ...
Хочете бути щасливими? Дерзайте!
Вчіться довіряти, прощати, любити ...
Уявіть життя свою без побоювань,
Без страхів, без докорів і образ ...
Забудьте про порожні сумніви,
Побачите, що для щастя шлях відкритий ...
Залиште ваше минуле в спокої!
Воно пішло, назад не повернути ...
Задумайтесь сьогодні над долею
І накресліть в думках світлий шлях ...
Весь світ під кожного не перебудувати,
Але можна перебудувати світ всередині ...
І краще довіряти, ніж вічно сперечатися ...
І краще відшукати, чому не знайти ...
Вам життя дає безцінні поради ...
Того, що є, могло б і не бути ...
Уявили? За кожен промінчик світла
Вчіться життя своє дякувати ...
© Copyright: Ірина Самаріна-Лабіринт, 2012
Давайте всіх пробачимо і помолимося Богу. Господи, дай мудрості людям, навчи їх прощати один одного. Нехай будуть живі, мудрі і щасливі всі жителі нашої України.
Related Posts
Переклала на українську мову 26.04.19 19.43
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835114
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 10.05.2019
7 правил сильної людини
Для створення і зміцнення високої нервової сили необхідно пам'ятати про наступне:
1. Не біжіть від страху
Аналізуйте його і сприймайте страх тільки як фізичне відчуття. Страх, якому ми боїмося поглянути в очі, здатний вбити нас.
Поспостерігайте за своїми страхами і зрозумійте, що ви не повинні піддаватися їм. Думайте про них як про фільм, який ви бачили і кіно. Того, що ви бачите на екрані, в дійсності не існує. Страх прийде і піде так само, як і кадри на екрані, якщо ви не будемо його наполегливо утримувати.
2. Не живіть в минулому
Пам'ятайте - ніколи не пізно почати все спочатку. Але для того, щоб почати змінюватися, необхідно відпустити від себе минуле. Чи не живіть з вантажем минулих втрат і невдач. Це все вже пішло. Живіть сьогоднішнім днем. Будуйте своє життя на нових засадах, відпустивши від себе назавжди все негативне: нехай воно стане надбанням минулого.
3. Не витрачайте сили на жалість до себе
Зрозумійте, це абсолютно марна трата енергії. Жалість до себе, образи змушують вас рухатися по колу, повертатися знову і знову до одних і тих самих гірких думок. Роками збережене в душі почуття образи може навіть призвести до раку. Нерозумно карати самих себе зараз, якщо хтось образив вас в минулому.
4. Відпустіть від себе минуле через почуття прощення
Прощення - це прощання. Прощання з почуттями гіркоти і образи, відчуттям болю. Прощання з ситуацією в цілому. І навпаки, стан непрощення фактично призводить до початку руйнівної діяльності в нас самих - роками накопичуються погані думки в кінці кінців звертаються проти їхнього хазяїна.
5. Не зациклюйтеся на думках про погане
Думайте і говорите про те, що у вашому житті добре. Поверніть ваші думки в позитивному напрямку.
Плануйте на кожен день якомога більше справ, які могли б доставити вам задоволення. Залишайте час на те, щоб піти в театр або почитати книгу. Ходіть на дні народження друзів і родичів, відвідуйте ювілеї, виставки та інші розважальні заходи. Не змушуйте себе веселитися до упаду - просто ходите туди.
6. Допомагайте іншим людям, і ви відчуєте, що вам стає легше.
7. Незалежно від того, як ви себе почуваєте, тримайте голову високо і ведіть себе так, ніби ви благополучна людина.
Якщо ви дійсно озброєні волею і прагненням подолати свої біди - повірте, удача не змусить довго себе чекати.
Переклала на українську мову 8.05.19 4.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834959
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.05.2019
10 порад від 86-річної Като Ломб, яка вільно володіє 16 мовами
Като Ломб, незважаючи на освіту хіміка, була одним з перших синхронних перекладачів в світі і могла побіжно переводити на 8 мовах, а в цілому - розуміла і працювала з 16. І це при тому, що в її час не було ні аудіодисків з голосами носіїв , ні скайпу, ні мовних шкіл.
Дивно те, що більшість мов, якими володіла Ломб, вона освоїла самостійно, працюючи виключно з підручниками та художньою літературою на мові, що вивчається. В основі її підходу - принцип «повного занурення в мову»: освоєння граматики паралельно з читанням оригінальних текстів і заучування стійких словосполучень, найбільш часто вживаних в усному мовленні.
Като Ломб сформулювала десять вельми невигадливих, але ефективних правил для вивчення мови і виклала їх в своїй книзі «Як я вивчаю мови». Це буде цікаво прочитати кожному, хто освоює будь-яку іноземну мову:
Займатися мовою необхідно кожен день. При нестачі часу виділяйте хоча б 10-15 хвилин для читання або повторення нових фраз. Особливо ефективно займатися вранці.
Якщо бажання вивчати мову слабшає занадто швидко, придумайте свій власний алгоритм занять. Наприклад, трохи занять, потім - трохи музики, невелика перерва на прогулянку. Але не закидати навчання.
Контекст - наше все. Ніколи не вивчайте окремі слова, використовуйте контекст по максимуму. Наприклад, якщо ви запам'ятали вираз «strong wind», то одне з слів автоматично викличе в пам'яті друге.
Особливо корисно виписувати вже готові окремі фрази і намагатися використовувати їх як можна частіше в мові.
Подумки переводьте в розумі все, що попадається на очі - реклами, уривки пісень, діалогів, назви газетних статей. Розминка для мозку і завжди корисно для тренування пам'яті.
Корисно заучувати невеликі тексти і діалоги. Але заучувати треба тільки те, що стовідсотково правильно або попередньо виправлено викладачем.
Вже готові до вживання фрази і ідіоми записуйте і зберігайте в пам'яті в першій особі. Наприклад: «I am only pulling your leg» (Я просто тебе дражню).
Будь-яку іноземну мову не можна вивчати ізольовано. Штурмувати фортецю потрібно з усіх боків: дивіться фільми, читайте літературу і газети в оригіналі, спілкуйтеся з носіями мови в інтернеті. (Наприклад, Като Ломб почала вивчати російську з «Мертвих душ» Гоголя і значного словника).
Не бійтеся помилок, бійтеся невиправлених помилок. Ніколи і нічого не залишайте неперевіреним. Краще уточніть двічі.
Будьте впевнені, що незважаючи ні на що, ви вивчите мову! Неодмінно настане момент, коли кількість переросте в якість, і мовний бар'єр буде зломлений.
І наостанок, коли 86-річна Като Ломб зустріла свого 54-річного друга, вона вимовила вирішальну для його життя фразу: «Стів, ти такий молодий! Стільки років попереду, стільки мов ще вивчити! »
Переклала на українську мову 8.05.19 4.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834958
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 09.05.2019
Уяви, що щоранку, коли ти прокидаєшся, тобі дають 86400 доларів ... »
- Уяви, що щоранку, коли ти прокидаєшся, тобі дають 86400 доларів з єдиною умовою, щоб ти все їх витратив протягом дня, невикористаний залишок у тебе забирають, коли ти вирушаєш спати, - це такий подарунок, але гра може закінчитися в будь-який момент. Питання: що б ти зробив з грошима?
Він відповів, що витратив би кожен долар на власне задоволення і на те, щоб накупити купу подарунків тим, кого любить. Він би використовував кожен цент з цього чарівного банку, щоб привнести щастя в своє життя і життя оточуючих, «навіть тих, кого я не знаю, тому що не впевнений, що зміг би витрачати на себе і близьких 86400 доларів в день; але до чого ти ведеш? »
- Такий чарівний банк доступний кожному з нас - це час! Ріг достатку, з якого постійно течуть секунди ... Щоранку, прокидаючись, ми отримуємо кредит в розмірі 86400 секунд життя в день, і, коли ми засинаємо ввечері, запас зникає, а що не було прожито за день - пропало. Щоранку чарівництво починається по новій, нам знову дають кредит в 86400 секунд.
І ми граємо за правилом, обійти яку неможливо: банк може закрити рахунок в будь-який момент без попередження; життя може зупинитися в будь-яку секунду. Що ми робимо з нашими щоденними 86400 секундами? А секунда життя важливіші долара, правда ж? ..
Автор: Марк Леві
"Між небом і землею"
Переклала на українську мову 4.05.19 19.01
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834867
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.05.2019
Повчальна історія про непрофесіоналізм
Діти теж вміють бути хорошими вчителями.
Продавщиця, не звертаючи уваги на досить юну купувальницю і не перестаючи базікати з подругою, обговорюючи з нею всі останні новини, абсолютно випадково, зовсім не бажаючи цього, налила в банку дівчатка не рослинного масла, а сметани. Дівчинка, не розгубившись, вимовила абсолютно не дитячим тоном:
- Я ж Вам сказала, налийте мені в банку рослинного масла, а Ви ...
Продавщиця, раптово переключившись на дівчинку і забувши про подругу, почервонівши від люті, пішла в склад, вимила банку і нервово зачерпнувши ковшем у флягу тремтячою рукою налила в чисту тару рослинного масла. Дівчинка мовчки взяла банку і, опустивши свою малесеньку ручку в сумку, дістала таку саму, чисту, скляну, літрову банку і простягнула її продавщиці зі словами:
- А сюди - сметану ...
Переклала на українську мову 4.05.19 18.59
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834865
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.05.2019
Східної мудрості пост
Східна філософія зародилася практично одночасно з філософією Стародавньої Греції і являє собою великий пласт світової філософії. Не дарма кажуть: Схід - справа тонка. Це відбивається у всьому: в способі життя, менталітеті, культурі, духовних цінностях. Ми зібрали перли східної мудрості, древньої, як перли, і дорогий, як алмаз.
1. Слово, викинуте з серця, потрапляє прямо в серце, а що зісковзнув з мови - не йде далі вух.
2. Жалійте могутнього - він може втратити сили; шкодуйте багатого - він може стати бідняком; і пошкодуйте вченого - він згине серед невігласів.
3. Той, хто займається астрологією, загрузне в єресі; той, хто займається алхімією, загрузне в злиднях; а той, хто займається законознавством, загрузне у брехні.
4. Слово, утриману тобою, - раб твій; слово, що вирвалося у тебе, - господар твій.
5. Смерть - це стріла, пущена в тебе, а життя - то мить, що вона до тебе долетить.
6. У тих, хто здатний червоніти, не може бути чорного серця.
7. Перемога над слабким подібна поразки.
8. Найбільше нещастя - потребувати допомоги людей, гідних нашого презирства.
9. Завжди дивись на речі зі світлої сторони, а якщо таких немає - натирай темні, поки не заблищать.
10. Більшого не може бути щастя, ніж нещасним приносити щастя.
11. Щастя, яке ти шукаєш, мов тінь, що йде разом з тобою: ти не зловиш її, женучись за нею, побіжиш від неї - вона женеться за тобою. Мало хто знає, як багато треба знати для того, щоб знати, як мало ми знаємо.
12. Апетит приходить з першим шматком, а сварка - з першим словом.
13. Добре лише те занепокоєння, завдяки якому ми згодом знаходимо спокій.
14. Не можна вразити однією стрілою дві мішені.
15. Справжнім другом вважай ту людину, яка прибирає камені і терни зі шляху твого.
16. Вранці, коли сходить сонце, дозвольте йому зійти і в вас теж.
17. Бережіть людей, після зустрічі з якими щось світле і радісне поселяється в вашій душі.
18. Є краса, над якою роки не мають влади, - це краса серця.
19. У нас розквітає те, що ми маємо, такий вічний закон природ
Переклала на українську мову 4.05.19 18.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834739
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.05.2019
19 золотих правил життя
19 золотих правил життя, які працюють завжди:
1. Правило взаємності:
Перш ніж судити помилки інших, зверніть увагу на себе. У того, хто кидається брудом, не можуть бути чисті руки.
2. Правило болю:
Ображений чоловік сам завдає образи іншим.
3. Правило верхньої дороги:
Ми переходимо на більш високий рівень, коли починаємо поводитися з іншими краще, ніж вони поводяться з нами.
4. Правило бумеранга:
Коли ми допомагаємо іншим, ми допомагаємо самим собі.
5. Правило молотка:
Ніколи не використовуйте молоток, щоб вбити комара на чолі співрозмовника.
6. Правило обміну:
Замість того, щоб ставити інших на місце, ми повинні поставити на їх місце себе.
7. Правило навчання:
Кожна людина, яку ми зустрічаємо, потенційно здатна нас чогось навчити.
8. Правило харизми:
Люди проявляють інтерес до людини, яка цікавиться ними.
9. Правило 10-ти балів:
Віра в кращі якості людей зазвичай змушує їх проявляти свої найкращі якості.
10. Правило ситуації:
Ніколи не допускайте, щоб ситуація значила для вас більше, ніж взаємини.
11. Правило Боба:
Коли у Боба проблеми з усіма, звичайно головною проблемою є сам Боб.
12. Правило доступності:
Легкість у відносинах з собою допомагає іншим відчувати себе вільно з нами.
13. Правило окопу:
Коли готуєшся до бою, викопай для себе такий окоп, щоб у ньому помістився друг.
14. Правило землеробства:
Усі взаємовідносини можна і потрібно культивувати.
15. Правило 101 відсотка:
Відшукати 1 відсоток, з яким ми згодні, і направити на нього 100 відсотків наших зусиль.
16. Правило терпіння:
Подорожувати з іншими завжди повільніше, ніж подорожувати одному. Хочеш іти далеко - йдіть разом, хочеш йти швидко - йди один.
17. Правило двох сторін однієї медалі:
Справжня перевірка взаємин полягає не тільки в тому, наскільки ми вірні друзям, коли вони зазнають невдачі, але і в тому, як сильно ми радіємо, коли вони досягають успіху.
18. Правило симпатії:
За інших рівних умов люди будуть прагнути працювати з тими, хто їм подобається; за інших нерівних умов вони все одно будуть це робити.
19. Правило співпраці:
Спільна робота підвищує ймовірність спільної перемоги.
Переклала на українську мову 4.05.19 18.34
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834738
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.05.2019
19 навичок життя зі смаком щастя
Якби вам вдалося надавати під зад людині, яка винна у більшості ваших неприємностей, ви тиждень не змогли б сидіти. © Євген Гришковець
Бути щасливим - це вибір кожного. Тільки з боку здається, що комусь щастить по життю більше, а комусь менше. Насправді потрібно просто активніше розвивати в собі навички, що підвищують рівень щастя в кожному з нас.
Ми нарахували 19 навичок, які надають життю смак щастя:
1. Спілкуйтеся. Численні контакти - запорука успіху. Один підкаже потрібний телефон або сайт, інший познайомить з цікавою людиною, третій дасть слушну пораду. Не обов'язково дружити з усіма глибоко і цілодобово - варто лише підтримувати контакт, що дозволяє в будь-який момент звертатися до людей з питаннями, проханнями і пропозиціями. Зрозуміло, мова йде про обопільне спілкуванні - ви теж повинні бути відкриті для чиїхось ініціатив і прохань. Егоїстична експлуатація чиїхось фінансових, ділових або інтелектуальних ресурсів принесе вам лише тимчасовий успіх.
2. Не будьте скромні зайве. Можна все життя просидіти в курному кутку непоміченим, навіть маючи величезний багаж досвіду і талантів, якщо не проявляти ініціативу. Піар власних ідей - це мистецтво, яким доведеться опанувати, якщо ви хочете успішно реалізуватися. У згадці своїх здібностей і досягнень немає нічого поганого: люди повинні розуміти, що ви успішні і співпраця з вами принесе користь і їм теж. Тільки стежте за тим, щоб самореклама не перетворилися на хизування. Іноді достатньо лише обмовитися про те, що ви добре вмієте робити (скажімо, монтувати на комп'ютері відеоролики), і у вас тут же з'являться однодумці.
3. Робіть те, що подобається. Успіх швидше приходить до тих, хто прагне задовольнити власні потреби, а не виконує соціальне замовлення або жадає відповідати очікуванням оточуючих. Мода на бізнес-леді привела до того, що багато жінок намагаються зробити кар'єру в офісах, тоді як за характером "скроєні" зовсім для іншого. Відмовтеся від соціальних стереотипів, прислухайтеся до свого внутрішнього голосу і робіть те, що хочете самим, а не те, чого чекають від вас інші. Стати собою, поставте реальні цілі - будь то кругосвітню подорож або народження чотирьох дітей. Саме тут вас чекають справжні радості і перемоги.
4. Дружіть зі щасливими. Це можуть бути просто щасливі люди, у яких, що не день - то щасливий квиток ... Або оптимісти, чиє життя може, і не безхмарне, зате вони володіють вродженою здатністю не драматизувати ситуацію, а з гумором сприймати підніжки, поставлені тут і там. Адже душевний настрій передається по ланцюжку. Нагрубили вам вранці в автобусі - і день зіпсований. А порозмовлявши з тим, хто завжди в гарному настрої, ви, навпаки, отримаєте заряд позитивної енергії. У позитивно налаштованої людини і робота йде на лад, і відносини складаються ... Однозначно, денна порція міні-удач буде вам забезпечена. Адже маленькі радості життя - це і є інгредієнти щастя.
5. Ставтеся до життя, як до гри, де іноді виграєш, а іноді програєш. Деяких губить надмірно серйозне ставлення до життя. Як казав незабутній барон Мюнхгаузен: "Ви занадто серйозні, панове!" - а надлишок серйозності веде до постійного напруження і в кінцевому підсумку до зриву. Удача ж, навпаки, вибирає тих, хто дивиться на свої справи менш фатально і розуміє, що вигравати в лотерею завжди неможливо. Зате за програшем може послідувати виграш. Так що зберігайте азарт! А також будь-яка проблема перестає бути важливою, якщо її «висміяти» - працює на 100%. Це нелегко зробити, але можна. І як тільки посмієшся над проблемою, вона здувається, як повітряна кулька.
6. Думайте позитивно. Позитивне мислення - антонім негативного мислення, коли людина сама нагнітає навколо себе обстановку. Накладіть табу на висловлювання: "Це мій хрест", "Страждати мені на роду написано", "Хотілося як краще, а вийшло як завжди".Негативне мислення розхитує психіку: адже наші думки безпосередньо пов'язані з нашими поведінковими реакціями (як, втім, і навпаки). Все валиться з рук, одна промашка слідує за іншою, а ви навіть не помічаєте, що притягуєте цю невезуха власним настроєм? Розірвіть це порочне коло, перестаньте подумки мусолити свої невдачі - наявні і гіпотетичні, - і вони перестануть ходити за вами по п'ятах.
7. Оточуйте себе позитивом. Якщо ви звикли дивитися одні ужастики, а в газетах читати тільки кримінальну хроніку, не сподівайтеся, що удача постукає до вас у двері. Щоб заманити її, потрібно оточувати себе всім зі знаком плюс: красивими речами, мажорною музикою, добрими людьми і улюбленими тваринами. Пускаючи в серці тільки хороше, ви програмуєте себе на радість, щастя, везіння.
8. Посміхайтеся людям. Психофізіологи стверджують, що навіть натягнута усмішка через деякий час викликає приблизно такий же ефект, як посмішка щира. Активно працюють мімічні м'язи розширюють кровоносні судини і покращують постачання мозку киснем, клітини центральної нервової системи починають виробляти ендорфіни, і ми стаємо більш добросердими і оптимістичними. Та й іншим спілкуватися з усміхненою людиною куди приємніше, ніж з похмурою.
9. " Не застрявайте". Деякі не в силах забути навіть дрібну неприємність, постійно повертаючись до пов'язаних з нею негативних переживань. Або, слідуючи наміченій меті, знову і знову наступають на одні й ті ж граблі, але відчайдушно ломляться в тупиковому напрямку. Такий тип психіки фахівці називають "застряваючим". Найчастіше ця риса вроджена, і все ж треба намагатися бути мобільним: швидше переходити з одного емоційного стану в інше, міняти тактику поведінки в залежності від обставин, перемикатися на різні види діяльності. Не зациклюйтеся на промахах, шукайте різні підходи до життя, і ваші шанси на успіх збільшаться.
10. Хваліть себе. Радійте своїм маленьким перемогам. Часом ми нарікаємо: "Хіба це успіх? Це дрібниця. Он у інших, які досягнення! "Ніколи не знецінюйте власні удачі, інакше вони зовсім перестануть вас відвідувати! Навпаки, платіть собі хвалу навіть за сумлінно зроблену невелику справу. І заохочуйте себе подарунком. Психологи радять ставити цей подарунок на чільне місце - як Кубок перемоги. Тоді з'являється стимул досягати успіху знову.
11. Правильно харчуйтеся. Не захоплюйтеся суворими дієтами - недостатнє харчування мозку веде до підвищеної стомлюваності, млявого сприйняття навколишньої дійсності, а то і зовсім до апатії. В такому стані вам не бачити удачі як власних вух! Крім того, їжа - джерело задоволення. Морозиво або шматок смачного торта можуть спровокувати такий ендорфіновий викид, що вас осяє ідея, гідна Нобелівської премії! Словом, не лишайте себе радості і душевної рівноваги голодуванням, але і не робіть культу з їжі.
12. Творіть. Терапевтичний ефект хобі давно доведений. І нехай ваше захоплення (живопис, музика, танець, ремесло) - чиста самодіяльність! Зате воно знімає стрес, дозволяє домогтися релаксації, добре впливає на роботу внутрішніх органів. Це ідеальний засіб для поліпшення загального самопочуття і подолання "синдрому невдахи". Справжні творці за самовідчуттям - одні з найщасливіших людей. Цим вони зобов'язані ендорфінам, які супроводжують натхнення.
13. Пробуйте. Не замикайтеся в рамках одного виду діяльності. Життя не стоїть на місці, і перехід з однієї сфери в іншу може стати успішним поворотом у долі. Якщо підвернувся шанс проявити себе в чомусь іншому, чому б не ризикнути? Отримайте принципово іншу освіту, змініть професію. Удача любить тих, хто не топцює на місці, не цурається всього нового і нестандартного. І, якщо хтось подзвонить вам з дивною на перший погляд пропозицією, дайте відповідь згоди: "Так".
14. Забудьте про все зайве.Вибачте кривдників, роздайте борги, викиньте старі непотрібні речі, відмовтеся від обов'язків, які вам нав'язали, - очистіть життя, немов комп'ютер від непотрібних файлів. Ви відчуєте себе вільніше, щасливіше, здатними до нових звершень.
15. Будьте побільше на світлі. Його достаток або нестача впливає на наш настрій. Один із способів світлотерапії полягає в тому, що пацієнта садять перед спеціальним екраном, що випромінює світло набагато більшої інтенсивності, ніж звичайні лампочки. Так меланхолікам і жертвам невдач допомагають змінити своє світосприйняття в позитивну сторону. У темний час доби гіпофіз виробляє гормон мелатонін, який породжує тугу і занепадницькі настрої, а додаткова порція світла припиняє цей процес - вчорашній песиміст знову готовий ганятися за удачею!
16. Долучайтеся до прекрасного. Справжнє велике мистецтво зцілює душу, веде від буденної суєти і налаштовує на позитивні перетворення у власному житті. Для цього є наукове пояснення: яскраві враження підвищують активність головного мозку, що створює відмінну базу для генерації ідей і розробки планів по їх втіленню. Отже, поспішайте в театри, музеї і філармонії!
17. Злийтеся з природою. Короткий відпочинок за межами мегаполісу наповнить вас цілющою енергією. Пройдіться босоніж по траві, доторкніться до кори дерева, вдихніть смолистий запах лісу, послухайте шум річки і щебетання птахів, а взимку прислухайтеся до хрускоту снігу під ногами ... Навіть прогулянка в сквері допоможе зняти втому і агресію, звільнити внутрішні резерви - фізичні, інтелектуальні, творчі, емоційні - і ви знову почнете витрачати сили в правильному напрямку.
18. Виберіть собі талісман. Це може бути маленька плюшева іграшка або обручка - словом, те, що бувало з вами в щасливі моменти життя і що можна завжди носити з собою. Тут мова йде про ефект плацебо - твердо повіривши, що ваш талісман притягує удачу, ви й справді станете більш успішними. Тільки не переборщіть: талісман талісманом, але порядність і обачність повинні залишатися з вами.
19. Вірте в свою везучість. Знайти в своєму житті ознаки успішності просто. Це тільки здається, що причин для радості немає, а насправді ви - обранець долі і вам вже пощастило: у вас є дах над головою, ви не голодуєте і вільні в своєму виборі в життя. Підсумуйте всі хороші пункти і порадійте за себе. Відчувши себе щасливчиком, ви вже будете на півдорозі до успіху. З таким-то стартовим капіталом! Залишиться лише докласти трохи зусиль
Переклала на українську мову 4.05.19 16.38
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834648
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.05.2019
Сильвестр Сталлоне.
Народився Майкл Сильвестр Енціо Сталлоне в Нью-Йорку 6 липня 1946 року. Пологи проходили важко. У новонародженого Сильвестра, в результаті родової травми, паралізувала частину язика, щоки і губ.
Батько Сталлоне приїхав з Сіцілії, працював перукарем і не прагнув зробити кар'єру. Мати Жаклін, енергійна і творча особистість, перебувала в постійному творчому пошуку: танцювала в кордебалет, організовувала матчі жінок-борців, займалася астрологією.
Батьки Сталлоне згодом розлучилися, а син залишився з батьком. Однак до 15 років стало зрозуміло, що батько не здатний займатися вихованням і Сильвестр переїхав до матері.
Дитинство актора пройшло в італійському кварталі Нью-Йорка. Через поганні догани Сталлоне став об'єктом насмішок в школі, відповісти на які не міг: через маленький зріст, кривого обличчя і невиразної мови його постійно дражнили. Розраховувати йому було ні на кого, і він вирішує захистити себе.
Для того щоб подолати сором'язливість Майкл записується в драматичний гурток, приблизно в цей же час записується і в тренажерний зал. Регулярні походи в «тренажерку» приносять свої плоди, які бажаючих заробити по шиї за чергову шпильку невдовзі не виявляється.
На драматичний факультет університету Майямі, який йому так і не судилося закінчити, Сталлоне надходить в кінці шістдесятих років. Кинувши, обридле йому навчання, Майкл, який мріє стати суперзіркою, перебирається в Нью-Йорк. Однак все складається зовсім не так просто, як це уявляв собі актор.
Після десятка безуспішних кастингів, актор отримує «відповідну роль» на одній з численних порностудій. Незважаючи на те, що друга половина 70-х видалася куди більш успішною в плані ролей в серйозних фільмах, актор ледве-ледве зводить кінці з кінцями, проживаючи в автофургоні разом з дружиною та однорічною дитиною.
Щасливим квитком Сталлоне в нове життя, стає власноруч написаний сценарій про невдалого боксера, який сповна використав шанс, даний йому долею. Класична мелодрама з традиційним для кінематографа тих років хепі ендом, була оцінена достойно. Майклу пропонують за сценарій величезну суму грошей - 200 000 доларів.
Сталлоне заявляє, що погодиться і на двадцять, тільки б йому дозволили зіграти головну роль плюс невеликий відсоток від прокату. Що вийшла на екрани в 1976 році картина «Роккі» робить актора не тільки відомим всій Америці, але і багатим.
Неймовірно, але факт, в 1982 році Сталлоне вдається зробити те, що до цього не вдавалося нікому - створити ще один культовий образ, на цей раз у фільмі «Рембо: Перша кров».Правда образ напівголого вояки, методично знищує все на своєму шляху, зіграв з актором злий жарт, практично всі ролі, які йому пропонували з моменту виходу першої частини картини, так чи інакше були пов'язані з вбивствами і руйнуваннями.
Для того щоб продемонструвати всім, що він не тільки гора м'язів, але і по-справжньому талановитий актор, Сильвестр, який одержує на той час по 15-20 мільйонів за картину, погоджується на гонорар в 60 тисяч, для того щоб отримати відповідну роль в драмі «Земля Поліцейських» (1997). Ця роль далася акторові нелегко, проте поставлене завдання він виконав на тверду п'ятірку. Образ неохайного шерифа, кінокритики визнають кращим з створених ним з часів Роккі.
Крім ще чотирьох частин Роккі (1979, 1982, 1985, 1990) і трьох частин «Рембо» (1985, 1988, 2008), на рахунку актора десятки по-справжньому відмінних робіт, більшість з яких стають класикою світового кінематографа: «Танго і кеш »(1989),« Стій! Або моя мама буде стріляти »(2002),« Скелелаз »(1993),« Руйнівник »(1993),« Суддя Дредд »(1995),« Наймані вбивці »(1995),« Нестримні »(2010) та інші.
У свої 67 років людина-легенда прекрасно виглядає, безперервно знімається і сповнений планів. «Мені в останні роки часто говорять:" Ви улюблений актор моєї бабусі ". І як після такого не задуматися про вік? »- сміється Сталлоне.
У день 50-річчя редакція тижневика Star зробила Сильвестру Сталлоне плід пікантний сюрприз: спеціальний номер журналу з іменами і фотографіями 595 жінок, з якими актор коли-небудь зустрічався. У його житті з'являється ціла низка відомих красунь: Андреа Візер, Сінді Кроуфорд, Сьюзен Ентон, Лінда Євангеліста.
Одружився Сталлоне тричі, його дружинами в різний час стали: Брігітте (Бріджит) Нільсен, Саші Зак і Дженніфер Флавін. Спільне життя з Бріджит Нільсен тривала всього 2 роки і завершилася скандалом. Після цього шлюбу Сталлоне сказав: «Шлюб - викинуті на вітер гроші». Саша Зак подарувала йому двох дітей - вони прожили разом цілих 11 років.
Навесні 1990 року познайомився з молоденькою моделлю Дженніфер Флавін. Їхні стосунки не були простими: він то кидає її, то повертається знову. Лише по закінченні 6 років він зрозумів, що готовий одружитися ще раз - вони виховують 3-х дочок. Сталлоне часто повторює, що тільки зараз він по-справжньому щасливий.
За гріхи молодості Сталлоне розплачується досі - в однієї з його дочок, Софі, при народженні виявили порок серця. Софі у віці 2 місяців перенесла серйозну операцію на серці, а його син, Сет Сталлоне, страждає аутизмом.
Розповідаючи про речі, які все ж зробив би по-іншому, Сталлоне говорить, що жінок вибирав би обережніше. Актор зізнається, що в молодості не цінував сім'ю і гнався за загальним обожнюванням, змінюючи коханок як рукавички. На щастя, Слаю довелося зустріти на своєму шляху мудру жінку, яка подарувала йому дітей і навчила її поважати.
За свою довгу кар'єру, Сильвестр Сталлоне пережив і зльоти, і падіння, але любов публіки і раніше з ним. Один з його останніх проектів - шоста за рахунком картина про примхливого боксера Роккі. При створенні фільму, шістдесятирічний на той момент Слай активно працював по обидва боки камери.
Ніхто з знаючих Сталлоне підлітком і уявити собі не міг, що цей похмурий, агресивний, що страждає наслідками родової травми хлопчина стане кумиром мільйонів і одним з найбільш високооплачуваних діячів кіноіндустрії. Та й сам Слай, якщо вже на те пішло, до двадцяти трьох років почав сумніватися в собі - гідної роботи не було, його акторська освіта нікого не цікавила, а зніматися м'язистого хлопця брали лише в порно. А потім стався Роккі ...Роккі - головний персонаж життя
Відповідаючи на питання, як з'явився найголовніший в його житті кіноперсонаж, Сталлоне розповідає, що, розчарувавшись в собі самому і власних мріях, він вклав душу в сценарій про людину з тими ж проблемами. В результаті, Роккі вийшов таким собі йде в нікуди, усіма покинутим, проте цілеспрямованим і на рідкість впертим типом.
Закінчивши сценарій, молодий Сталлоне почав стукати в двері різних продюсерських компаній з метою роздобути грошей на свій проект. Одному маловідомому на той момент агентству сценарій здався перспективним, але щоб отримати право створити за ним фільм, продюсерам довелося прийняти головну умову Сталлоне - Роккі повинен зіграти саме він.
Згодом, було знято шість фільмів про життя боксера. П'ятий виявився такою ж відвертою невдачею, як перші чотири - тріумфом. З приводу шостого думки різняться, проте сам Сталлоне задоволений. Він зізнається, що тоді, в 1976 році, не сподівався, що історія матиме таку популярність. Спочатку, було написано лише три сценарії, а решта почали з'являтися у міру «дорослішання» і формування особистості Роккі в розумі його творця.
Шостий фільм, зізнається актор, є спробою реабілітації неохайного в очах публіки Роккі. Повернувши пригніченого смертю улюбленої дружини боксера на ринг, Сталлоне і його колеги сподівалися зняти по-справжньому психологічний, реалістичний фільм про набуття нового сенсу в житті.
Інвестори, навчені провалом попередньої частини історії про життя боксера, сприйняли пропозицію Слая про створення чергового фільму насторожено. Сталлоне зізнається, що шостий «Роккі» в чомусь схожий на першого - і в ту, і в іншу картину спочатку ніхто не вірив. Останній частині довелося чекати свого часу ще довше, ніж першої - на втілення задумки в життя, Сталлоне було потрібно цілих вісім років.
П'ятий фільм про боксера - не єдине фіаско в кар'єрі Слая, однак він навчився сприймати невдачі легко. Помилок актор, на його думку, наробив чимало, але анітрохи про них не шкодує.
Те ж стосується і самої зорі егокінокарьери - ні для кого не секрет, що перший фільм, в якому актор взяв участь, був порнографічним. Сталлоне, звичайно, не пишається цим фактом, однак заперечувати або виправдовуватися теж не має наміру. За його словами, з роботою молодим акторам тоді було важко, а вижити в Нью-Йорку без грошей - нереально.
Треба сказати, що за сучасними мірками, порноподвиг молодого Сталлоне - річ цілком невинна. Свого часу, коли актор знайшов широку популярність, творці фільму пропонували йому викупити «ганебну» стрічку, щоб та більше не з'являлася на полицях магазинів і не псувала йому репутацію. Слай навідріз відмовився, і зняте в 1970 році кіно було перевидано новим накладом в 1976 - в рік появи в прокаті «Роккі».
Найближчим йому по духу персонажем залишається перший - Роккі. Повзрослівший і навчений досвідом актор каже, що всім варто повчитися у цього сильного духом героя вмінню не опускати руки в, здавалося б, безнадійних ситуаціях.
В останні роки, фільми Слая далекі за якістю і успіху від підкорившої серця мільйонів глядачів динамічної картини про боксера Роккі.
У своєму інтерв'ю німецькому журналу «Вельт», Сталлоне зізнається, що йому на це наплювати - краще знімати відвертий треш, ніж взагалі нічого не робити. На думку Сталлоне, роль кіношедевра уготована далеко не кожному з сотень щорічно виходячих на екрани фільмів, і це абсолютно нормально.
Про провали, які неодноразово траплялися з ним за роки кар'єри, моложавий актор, якому вже за шістдесят, анітрохи не шкодує. Як він сам зізнається, на тлі подібних невдач успіх здається ще більш солодким.
Одним із самих божевільних проектів актора і сценариста за останні роки став шостий за рахунком фільм про Роккі. Проект дуже довго лежав на совісті Слая мертвим вантажем - п'ята частина, за визнанням самого Сталлоне, була на рідкість невдалою, і всі боялися чергового фіаско. Актор зізнається, що чергове продовження розповіді про життя боксера - спроба повернути Роккі таким, яким його знала публіка до виходу в світ катастрофічно помилкової п'ятої частини. Повернути не тільки глядача, а й самого Сталлоне.
На питання про те, чи чекає нове життя і іншого популярного персонажа Сталлоне - Рембо, актор поки не знає, що відповісти. Рембо близький йому своєю запеклістю, проте своїм справжнім духовним двійників Сталлоне вважає Роккі.
Цілеспрямований боксер є улюбленим персонажем не тільки Сталлоне, але і його дітей - з тих пір, як вони дізналися цього персонажа, вони справді пишаються татом. А ось Рембо дочки і сини актора терпіти не можуть - як розповідає Слай, діти зустріли його ідею зняти четвертий фільм про громилові справжньою істерикою.
Все життя граючи грубих, швидких на різкі дії чоловіків-мачо, Сталлоне трепетно ставиться до виховання та інтелектуального розвитку своїх дітей. Він каже, що просто намагається не повторити помилок свого батька - той славився своєю імпульсивністю, не цурався фізичного покарання і не особливо вникав в освіту сина. Сталлоне не шкодує про те, яким було його дитинство, адже воно багато в чому вплинуло на його подальший успіх, проте для власних дітей він хоче бути кращим батьком.
.
Переклала на українську мову 7.04.19 17.35
На фото Сильвестр Сталлоне з третьою дружиною Дженніфер Флавін і дочками
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834634
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.05.2019
20 безцінних порад лікаря-психотерапевта Володимира Леві
Письменник і лікар-психотерапевт Володимир Леві був одним з перших, хто працював в області суїцидології (вивчення і профілактики самогубств) брав участь у створенні «телефону довіри» і кризового стаціонару, а також займався психологією музичного сприйняття і музикотерапії. У його роботах - безліч порад, до яких варто прислухатися:
1. Цікавість – надійніші ліки від заздрості: проникнувши за покрив зовнішнього, завжди виявляєш, що заздрити нема чому.
2. Найцінніша якість співрозмовника - вміння слухати!
3. Найважливіше з почуттів - почуття міри, в якому теж належить дотримуватися почуття міри ...
4. У натовпі, де кожен кричить, більше всіх привертає увагу той, хто мовчить.
5. Мудрий правитель управляє так, що його не помічають.
6. Досвідчені тренери екстремальних видів спорту кажуть: «Страх як вогонь: якщо ти його контролюєш, він тебе гріє, а якщо не контролюєш, то спалює». Те ж саме можна сказати і про оціночні залежності. Не «зірватися», а контролювати, - щоб гріла і заводила, але не спалювала і не топила.
7. Відпочинок - це мистецтво. Відпочинок - робота не менш відповідальна, ніж сама робота, і людей, які вміють відпочивати, рівно стільки ж, скільки вміють добре працювати: обидва вміння завжди збігаються.
8. Людина - це багатошарова плівка, на якій в прихованому вигляді відзнято багато всякої всячини, а проявники цієї плівки - інші люди, ролі і ситуації. Як знають фотографи, знайти хороший проявник не так легко.
9. Щоб успішно користуватися порадами з розвитку сили волі, потрібна чимала сила волі.
10. Лінь - це інстинкт самозбереження від зайвих дій.
11. Крім жартів, зіткнення - усунення фізичної дистанції - усуває і психологічну.
12. З життя ніколи не можна виключити три речі: ризик, гріх і можливість щастя.
13. Принизити тебе може тільки одна людина на світі. І ця людина - ти сам.
14. Трагедія дурня не в дурості, а в домаганні на розум.
15. Депресія - стан, в якому легше вивантажити вагон цегли, ніж підняти телефонну трубку.
16. Страх, як боягузлива дворняжка, біжить тільки за тим, хто біжить від нього, але відступає, коли на нього йдуть прямо.
17. Вихід з безвиході там же, де вхід.
18. Хто говорить правду відповідає втричі: за саму правду, за себе, за того, кому він її повідомляє.
19. Настрій - це те, як душа знає минуле, як відчуває сьогодення і як будує майбутнє.
20. Не подобатися треба, щоб щасливою бути, а навпаки, щасливою бути, щоб подобатися.
Переклала на українську мову 1.05.19 16.50
20 бесценных советов врача-психотерапевта Владимира Леви
Писатель и врач-психотерапевт Владимир Леви был одним из первых, кто работал в области суицидологии (изучения и профилактики самоубийств) участвовал в создании «телефона доверия» и кризисного стационара, а также занимался психологией музыкального восприятия и музыкотерапии. В его работах – множество советов, к которым стоит прислушаться:
1. Любопытство — надежнейшее лекарство от зависти: проникнув за покров внешнего, всегда обнаруживаешь, что завидовать нечему.
2. Самое ценное качество собеседника — умение слушать!
3. Самое важное из чувств – чувство меры, в котором тоже надлежит соблюдать чувство меры…
4. В толпе, где каждый орет, больше всех привлекает внимание тот, кто молчит.
5. Мудрый правитель управляет так, что его не замечают.
6. Опытные тренеры экстремальных видов спорта говорят: «Страх как огонь: если ты его контролируешь, он тебя греет, а если не контролируешь, то сжигает». То же самое можно сказать и об оценочной зависимости. Не «сорваться», а контролировать, — чтобы грела и заводила, но не сжигала и не топила.
7. Отдых — это искусство. Отдых — работа не менее ответственная, чем сама работа, и людей, умеющих отдыхать, ровно столько же, сколько умеющих хорошо работать: оба умения всегда совпадают.
8. Человек — это многослойная пленка, на которой в скрытом виде отснято много всякой всячины, а проявители этой пленки — другие люди, роли и ситуации. Как знают фотографы, найти хороший проявитель не так легко.
9. Чтобы успешно пользоваться советами по развитию силы воли, нужна немалая сила воли.
10. Лень — это инстинкт самосохранения от излишних действий.
11. Кроме шуток, соприкосновение — устранение физической дистанции — устраняет и психологическую.
12. Из жизни никогда нельзя исключить три вещи: риск, грех и возможность счастья.
13. Унизить тебя может только один человек на свете. И этот человек — ты сам.
14. Трагедия дурака не в глупости, а в притязании на ум.
15. Депрессия — состояние, в котором легче выгрузить вагон кирпича, чем поднять телефонную трубку.
16. Страх, как трусливая дворняжка, бежит только за тем, кто бежит от него, но отступает, когда на него идут прямо.
17. Выход из безвыходного положения там же, где вход.
18. Говорящий правду отвечает втройне: за саму правду, за себя, за того, кому он её сообщает.
19. Настроение — это то, как душа знает прошлое, как чувствует настоящее и как строит будущее.
20. Не нравиться надо, чтобы счастливой быть, а наоборот, счастливой быть, чтобы нравиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834532
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.05.2019
12 глибоких висловлювань про віру, які допоможуть мислити ширше
12 глибоких висловлювань про віру, над якими варто задуматися:
1. Неможливо сподіватися на рай однієї релігії, не ризикуючи потрапити в пекло всіх інших. © Жюльєн Фалкенаре
2. Я не належу до тих, хто, шануючи хрест, не бачить на ньому людини. © Станіслав Лец
3. Релігія не робить нас краще, але вона заважає нам стати набагато гірше. © Анрі Бодріраллар
4. Людина - релігійна тварина; єдина тварина, яка любить ближнього свого, як самого себе, і перерізає йому глотку, якщо розходиться з ним у богословських питаннях. © Марк Твен
5. У Бога немає релігії. © Ганді
6. Чим обмеженіший кругозір людини, чим менше він знайомий з історією, природою і філософією, тим щиріше його прихильність до своєї релігії. © Людвіг Фейєрбах
7. Немає такого куточка в світі, де різниця в релігійних поглядах НЕ зрошувала б землю кров'ю. © Дені Дідро
8. Релігія - поширений сурогат віри. © Оскар Уайльд
9. Релігії подібні світлячків: для того, щоб світити, їм потрібна темрява. © Артур Шопенгауер
10. Дивно, як охоче люди борються за релігію і як неохоче живуть по її приписам. © Георг Ліхтенберг
11. Сутність будь-якої віри полягає в тому, що вона надає життю такий зміст, який не знищується смертю. © Лев Миколайович Толстой
12. Ми досить релігійні, щоб ненавидіти один одного, але недостатньо релігійні, щоб один одного любити. © Джонатан Свіфт
Переклала на українську мову 1.05.19 16.40
12 глубоких высказываний о вере, которые помогут мыслить шире
12 глубоких высказываний о вере, над которыми стоит задуматься:
1. Невозможно надеяться на рай одной религии, не рискуя попасть в ад всех других. © Жюльен Фалкенаре
2. Я не принадлежу к тем, кто, почитая крест, не видит на нем человека. © Станислав Лец
3. Религия не делает нас лучше, но она мешает нам стать гораздо хуже. © Анри Бодрираллар
4. Человек — религиозное животное; единственное животное, которое любит ближнего своего, как самого себя, и перерезает ему глотку, если расходится с ним в богословских вопросах. © Марк Твен
5. У Бога нет религии. © Ганди
6. Чем ограниченнее кругозор человека, чем меньше он знаком с историей, природой и философией, тем искреннее его привязанность к своей религии. © Людвиг Фейербах
7. Нет такого уголка в мире, где различие в религиозных воззрениях не орошало бы землю кровью. © Дени Дидро
8. Религия — распространенный суррогат веры. © Оскар Уайльд
9. Религии подобны светлячкам: для того, чтобы светить, им нужна темнота. © Артур Шопенгауэр
10. Удивительно, как охотно люди сражаются за религию и как неохотно живут по её предписаниям. © Георг Лихтенберг
11. Сущность всякой веры состоит в том, что она придает жизни такой смысл, который не уничтожается смертью. © Лев Николаевич Толстой
12. Мы достаточно религиозны, чтобы ненавидеть друг друга, но недостаточно религиозны, чтобы друг друга любить. © Джонатан Свифт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834531
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.05.2019
7 східних правил чистоти
У східній філософії, кажучи про чистоту, мають на увазі не тільки чистоту тіла, але і чистоту душі, думок і вчинків.
Ці 7 простих правил чистоти зі Сходу можуть бути дуже корисні для кожного з нас:
1. «Чистота рук», що означає не брати зайвого. Неможливо наживатися на іншій людині. Якщо гроші призначалися не вам, а ви добули їх обманом або хитрістю, вони стануть причиною паразитів і проблем у вашому тілі і в житті.
2. «Чистота вух» має на увазі, що не варто слухати людей наляканих, озлоблених і метушливих, а також захистити свій слух від пліток і порожніх розмов.
3. «Чистота очей» - не забруднюйте свій зір заздрістю і прагненням того, що має ближній, не брудніть свої очі наглядом сцен насильства і жорстокості. Тримайте свій погляд в чистоті, спостерігаючи досконалість світу і пишність його фарб.
4. «Чистота рота» - не забруднюйте свій рот зайвим багатослівністю і лихослів'ям. Злі нотки вашої мови сильно забруднюють ваше тіло і ваше життя.
5. «Чистота тіла і одягу», що означає утримувати тіло і одяг в чистоті. Будьте уважні до свого зовнішнього вигляду. Доглядайте за собою так, щоб вам самим було приємно на себе поглянути.
6. «Чистота думок» має на увазі, що всі негативні і неприємні думки про себе, установки і самообмеження - це непотрібні відходи ваших думок. Позбавтеся від них, звільніть місце для позитивних і творчих ідей.
7. «Чистота душі і серця». Ваша душа - це найчистіше і світле, що є у вас. Не дозволяйте собі ігнорувати її позиви. Якщо ви будете в житті керуватися її підказками, то пройдете найсприятливіший для вас шлях. Любіть і не вимагайте нічого натомість. Любов вже сама по собі щастя.
Переклала на українську мову 1.05.19 16.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834448
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.05.2019
З ранку сонечко в віконце усміхнулось!
З Днем народження онученька Людмила!
У тебе зараз юності квітучої пора,чарівна, гарна ти, як квітка весняна!
Не лише вродою своєю ти чаруєш, а щирістю,любов’ю.повагою,теплом!
Характер вихований і манери, розумна,ввічлива і чемна,високий інтелект, самодостатня, впевненно ти по життю крокуєш,цінуєш не лише себе, а всіх оточуючих тебе людей!
Своєю працею ти приклад подаєш, тому підтримують тебе і довіряють керівні посади і людей!
Свою матусю,брата любиш,поважаєш, підтримуєш, у всьому їм допомогаєш, родинний затишок панує в вашім домі, і кожний, хто до вас приходить тепло це відчуває !
Бажаємо здоров’я, любові і наснаги,здійснення заповітних мрій твоїх, гармонії в душі і вірних друзів, які підтримають тебе,дадуть пораду,це саме головне і цінне в нашому житті!
Ми з дідусем любимо, обожнюєм тебе і дякуємо Всевишнього за подарунок, що в нашій сім’ї родилась ти!
4.05.19 10.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834446
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.05.2019
Біографія Рея Бредбері
Біографія Рея Бредбері не відрізняється особливою неординарністю. Відомий письменник народився 22 серпня 1920 року в штаті Іллінойс, місті Вокіган. Його мати була шведкою за походженням, звали її Марі Естер Моберг. Леонард Сполдінг Бредбері - батько, який був нащадком англійців, які прибули в 1630 році в Америку. Повне ім'я Рея - Реймонд Дуглас, друга частина якого була дана на честь відомого актора Дугласа Фербенкса.
У тридцятих роках, в самий розпал Великої депресії Рей Бредбері разом з родиною перебрався в Лос-Анджелес. Сім'я жила бідно, і коли він закінчив навчання в школі, йому не могли купити навіть костюм для випускного вечора. Тому він відправився на свято в піджаку свого покійного дядька, який в ньому загинув від руки грабіжника, а дірки від пострілів були акуратно зашиті.
Після школи Бредбері не надійшов у коледж, але це не завадило йому регулярно займатися самоосвітою в бібліотеках. Ще з дитинства у хлопчика спостерігалася незвичайна тяга до літератури, а свої перші вірші він написав на дитячому друкарській машинці в дванадцять років. Коли Рею виповнилося двадцять, він вже точно знав, що хоче стати письменником.
Перші оповідання Бредбері були опубліковані в журналах в 1940 році. У цей період, для того, щоб заробити на життя, хлопець займався продажем газет на вулиці, і тільки через кілька років його творчість стала приносити незначний, але регулярний заробіток. У 1947 році Рей випустив збірку оповідань «Похмурий карнавал», а в подальшому його твори потрапляли в антології кращих оповідань Америки. Також розповіді Бредбері були видані в збірках, які в 1947 і 1948 роках удостоїлися премії О. Генрі.
Але найзначніший момент у творчості і біографії Рея Бредбері відбувся в 1950 році, коли вийшла збірка новел «Марсіанські хроніки», який і приніс йому популярність. Письменник присвятив його дружині, руками якої і був набраний перший екземпляр книги.
З єдиною дружиною Маргарет Рей прожив все життя. З дня весілля, яка відбулася 27 вересня 1947, протягом кількох років вона цілими днями працювала для того, щоб чоловік міг займатися вдома своїми розповідями. За весь час у пари народилося чотири дочки.
Рей Бредбері отримав безліч літературних нагород, був визнаний гідним титулу «Гранд-майстер» і звання почесного доктора літератури коледжу Уіттьер. Сьогодні його численні твори, до яких відносяться фантастичні поеми, повісті, романи, новели, вірші продовжують читати в усьому світі. 63 оповідання письменника не видавалися в збірках, а були надруковані в журналах і газетах. Серед його найвідоміших творів і збірок можна виділити «Вино з кульбаб». «Золоті яблука Сонця», «Механізми радості», «Смерть - доля самотніх», «Ліки від меланхолії» і багато інших.
Біографія Рея Бредбері також включає цікавий факт про те, що його пра-прабабця була відьмою, спаленою в 1962 році на Салемскому процесі. Правда, підтверджень цьому немає, і цілком можливо, що ім'я Мері Бредбері було простим збігом. Проте, письменник вважає себе нащадком чаклунки, а в його оповіданнях потойбічна сила зазвичай виявляється більш людяною, ніж її людська
Рей Бредбері Credo
Звідки я прийшов, не знаю
Не знаю я, куди піду,
Коли переможно отблистаю
У моєму блискучому саду.
Коли виповнилося красою,
Коли набриднути ласкою троянд,
Коли запроситься до спокою
Душа, втомлена від мрій.
Але я живу, як танець тіней
У передсмертний час хворого дня,
Я сповнений тайною миттєвостей
І червоною чарою вогню.
Мені все відкрито в цьому світі -
І ночі тінь, і сонця світло,
І в тріумфуючий ефірі
Мерехтіння ніжних планет.
Я не шукаю хворого знанья,
Навіщо, звідки я йду;
Я знаю, було там сверканье
Зірки, цілувалися зірку.
Я знаю, там дзвеніло спів
Перед престолом краси,
Коли спліталися, як бачення,
Святі білі квіти.
І жарким серцем вірячи чуду,
Зрозумівши повітряний небосхил,
В яких межах я ні буду,
На все накину я свій сон.
Завжди живий, завжди могутній,
Закоханий в чари краси.
І спалахне веселка співзвуч
Над царством одвічної пустоти.Осінь 1905
30 цитат великого мрійника Рея Бредбері
22 серпня 1920 року народився видатний американський письменник, відомий по антиутопії «451 градус за Фаренгейтом», циклу оповідань «Марсіанські хроніки» і частково автобіографічній повісті «Вино з кульбаб» Рей Бредбері. У День народження головного мрійника ХХ століття ми згадуємо його кращі вислови
1. Коли людині 17, вона знає все. Якщо йому 27 і він як і раніше знає все - значить, йому все ще 17.
2. Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад - не читати їх.
3. Перше, що дізнаєшся в житті, - це те, що ти дурень. Останнє, що дізнаєшся, - це що ти все той же дурень.
4. Доброта і розум - властивості старості. У 20 років жінці куди цікавіше бути безсердечною і легковажною.
5. Щоб вижити, треба перестати допитуватися, в чому сенс життя. Життя саме по собі і є відповідь.
6. У війні взагалі не виграють. Всі тільки й роблять, що програють, і хто програє останнім, просить світу.
7. У зла є тільки одна сила - та, якої наділяємо його ми самі.
8. Коли життя хороше , сперечатися про ньому нема чого.
9. Любов - це коли хтось може повернути людині самого себе.
10. Ширше відкрий очі, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніше будь- якої мрії, створеної на фабриці і оплаченої грошима. Не проси гарантій, не шукай спокою - такого звіра немає на світі.
11. Коли живеш весь час поруч з людьми, вони не змінюються ні на йоту. Ви дивували тим, що сталися в них зміни, тільки якщо розлучаєтеся надовго, на роки.
12. Шукати кроликів в капелюхах - марна справа, все одно як шукати хоч краплю здорового глузду в голові у деяких людей.
13. Посміхайся, що не будеш приносити біді задоволення.
14. Людська пам'ять схожа на фотоплівку, і ми все життя тільки й робимо, що намагаємося стерти зафіксоване на ній.
15. Смерть - це мій постійний бій. Я вступаю з нею в сутичку в кожному новому оповіданні, повісті, п'єсі ... Смерть! Я буду боротися з нею моїми творами, моїми книгами, моїми дітьми, які залишаться після мене.
16. У електронних книг немає майбутнього. Вони пахнуть підпаленим бензином.
17. Ми всі - машини часу. Ось чому все своє життя я перебуваю під чарівністю старих. Тому що я знаю: ось зараз натисну його потаємну кнопку і опинюся в 1900 році. Або на Громадянській війні ... А в дитинстві я зустрічав ветеранів Громадянської війни!
18. Якби людина день і ніч думала про смерть, вона стала б Вуді Алленом.
19. Я не намагаюся передбачити майбутнє - я намагаюся його запобігти.
20. Так, вільного часу у нас достатньо. Але чи є у нас час подумати?
21. У нас один обов'язок - бути щасливими.
22. Хто перестав дивуватися, той перестав любити, а перестав любити - вважай, у тебе і життя немає, а у кого життя немає - той, вважай, зійшов в могилу.
23. І, якщо жити повним життям - значить померти швидше, нехай так: Краще вже померти швидко, але спершу скуштувати ще від життя.
24. Неважливо, що саме ти робиш! важливо, щоб все, до чого ти доторкаєшся, змінювало форму, ставало не таким, як раніше, щоб в ньому залишалася частка тебе самого. У цьому різниця між людиною, просто тим, хто стриже траву на галявині, і справжнім садівником.
25. Самі створюйте то, що може врятувати світ, - і якщо потонете по дорозі, так хоч будете знати, що пливли до берега.
26. Книги тільки одне з вмістилищ, де ми зберігаємо те, що боїмося забути.
27. Головний секрет творчості в тому, щоб ставитися до своїх ідей як до кішок - просто змусьте їх слідувати за вами.
28. Любов - це коли хочеш переживати з кимось всі чотири пори року. Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози під посипану квітами бузок, а влітку збирати ягоди і купатися в річці. Восени разом варити варення і заклеювати вікна від холоду. Взимку - допомагати пережити нежить і довгі вечори ...
29. Я відчував просте і найбільше на світі щастя - я був живий.
30. Ніколи не піддавати сумніву чудеса, коли вони відбуваються.
Зібрала з різноманітних джерел та переклала на українську мову 3.05.10 8.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834321
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.05.2019
Про жінок після 50(Михайло Жванецький)
До того, що в нашій країні зникають окремі люди, ми вже звикли.
Але у нас раптово зникло ціле покоління.
Ми робимо вигляд, що нічого не сталося.
Пропадають жінки.
Пропадають жінки після п'ятидесяти.
Вони зникли з екранів, вони не ходять в кіно, вони не з'являються в театрах.
Вони не їздять за кордон. Вони не плавають в морі.
Де вони?
Їх тримають в лікарнях, в продовольчих крамницях і на базарах і в квартирах.
Вони беззахисні.
Вони не виходять з дому.
Вони зникли.
Вони не потрібні. Як інваліди.
Ціле покоління пішло з життя, і ніхто не питає, де воно.
Ми кричимо: «Діти - наше майбутнє»!
Чи не діти. Вони - наше майбутнє. Ось що з нами станеться.
Всю кар'єру, всю рекламу ми будуємо на юних жіночих тілах і на цьому ми втратили мільйони світлих сивих голів.
Чому ?!
Як дівчатам не страшно? Це ж їхнє майбутнє ховається від очей перехожих.
Багато випало на долю цих жінок.
Дикі черги, безграмотні аборти, тісні чоботи, пропалені рукавиці. І зараз їх знову заштовхали глянцеві попки, порцелянові стегна, кольорові скляні очі.
Юне тіло великим пошепки: «Невже я цього не варта?»
Ти-то гідна ... Ми цього не гідні.
Ми гідні кращого.
Світ мрії заповнили одноразові жінки, яких змінюють, як шприци. Піддути грудей, накачані губи, фабричні очі. Все це тривіально-віртуальне статеве збудження, від якого народжується тільки візит до лікаря.
Ви уявляєте вірші про цю любов?
Ми вигнали тих, хто дає стиль, моду, смак до краси, красного письменства, хто робить політиків, хто зберігає життя чоловіків.
На них кричать в лікарнях: «Ви хто - лікар?» «Я не лікар, - каже вона тихо. - Але я борюся за життя свого чоловіка, більше нікому в цій країні ».
Вони - ці жінки - зберігають для нас наших геніїв.
Втратимо їх - зникнуть і їхні чоловіки, люди конкретного результату.
Залишаться тріскучі і безглузді політики і кілька олігархів, особисте життя яких вже нікого не цікавить.
Вони її вручають в абсолютно чужі руки. Питання тільки в тому, чи стане іноземна медсестра за великі гроші тимчасово люблячою дружиною.
Звичайно, в рідкісний і короткий період телевізійного статевого збудження ми прощаємо все чарівним сідницях, навіть їх головки, їх пісеньки, їх всілякі стегенця, їх гордість: «Мій чоловік теж модель ...»
Вони правильно, вони вірно поспішають.
У тридцять років залишаться тільки ноги, в сорок - очі, в сорок п'ять попливе талія, в п'ятдесят спливуть окремі авторки окремих жіночих детективів, в п'ятдесят п'ять - борці за присутність жінок в політиці, а в шістдесят зникнуть всі.
Хоча саме ці зниклі жінки створюють королів і полководців.
Вони другий ряд в політиці.
А другий ряд в політиці - головний.
Вони оцінюють гумор, живопис, архітектуру і всі скарби світу, а значить, і оплачують їх через своїх чоловіків.
Я цього літа на одному благодійному концерті побачив їх. Я побачив зникле в Росії плем'я, плем'я літніх дам - струнких, гарних, в легких шубках і тонких туфлях - і їх чоловіків, трохи старших.
Це була юрба 60, 65, 70, 80, 85-річних.
Вони реготали і аплодували, вони танцювали і грали в карти.
Вони заповнювали величезний зал з розсувним дахом.
Це були не олігархи, які не міністри, які не королі.
Це були жінки, особи яких складають герб Франції.
20 дивно влучних фраз Михайла Жванецького
У Росії треба жити швидко! Щоб встигнути до приходу міліціонера, революціонера і лікаря.
Красива жінка так само рідкісна, як розумний чоловік, - потрібні списки, вольєри, може бути, навіть штучне розведення.
Ти думай, а думка прийде. Або жінка. Вони разом не приходять. Або думка, чи жінка, але щось прийде, головне - думай!
Що наше життя? Світло в кінці тунелю є. Світло є. Тільки тунель, *** не кінчається.
З жінкою можна робити все, що завгодно, тільки їй потрібно постійно пояснювати, що ж ми в даний момент робимо.
Уряд нам обіцяє-обіцяє, обіцяє-обіцяє, а нам все мало!
Хочеш всього і відразу, а отримуєш нічого і поступово.
Пройшла молодість, одна за одною відступили жінки. Одна за одною наступили хвороби ...
Чому у різних поколінь в нашій країні однакові перспективи. У всіх є впевненість в майбутньому. Що воно не дуже приємне.
Всякий раз, коли я згадую про те, що Господь справедливий, я тремчу за свою країну.
Скільки у держави не кради - все одно свого не повернеш!
Чоловікові потрібна жінка уважна. Чи не стороння, що вдома чекає. А уважна, яка б сказала: «Ось це місце повтори мені, Ігорьок».
Щасливим можна бути тільки в особистому житті. Там щастя сьогодення!
В який час живемо? Чи не в наш.
Народ і влада з однаковим презирством ставляться до економіки.
У Росії не говорять «це незаконно», а кажуть «це небезпечно».
Комуністична партія вчить нас: не кради по-маленькому.
Патріотизм - це чітке, ясне, добре аргументоване пояснення того, що ми повинні жити гірше інших.
Це Росія - країна необмежених можливостей і неможливих обмежень.
Якщо ти поцупив дисертацію - не будуй міст, *** Іди в політику.
Переспати може кожен, а поговорити ні. Так що, дівчатка, бережіть говорять чоловіків. До речі, говорять чоловіки теж не проти переспати.
Переклала на українську мову 3.05.19 6.42
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834315
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.05.2019
25 кращих цитат Ернеста Хемінгуея
Ернест Хемінгуей прославився завдяки своїм романам та численним розповідям - з одного боку, і свого життя, сповнене пригод і несподіванок, - з іншого. Його стиль, короткий і насичений, значно вплинув на літературу XX століття. Цього року виповнилося 115 років від дня народження цього великого письменника.
Головні цитати Ернеста Хемінгуея, які багато розкажуть нам про самих себе:
1. «Всі люди на світі діляться на дві категорії. З першими легко, як легко і без них. З другими дуже складно, але жити без них неможливо зовсім ».
2. «Писати насправді дуже просто. Ти просто сідаєш перед друкарською машинкою і починаєш спливати кров'ю ».
3. «Найрідше в житті я зустрічав розумних людей, які були б ще й щасливі».
4. «Війна, яка б вона не була необхідна і справедлива, завжди злочин».
5. «Ніколи не вирушайте в подорож з тими, кого не любите».
6. «Більшість людей ніколи не чують один одного».
7. «Я п'ю, щоб оточуючі мене люди ставали цікавіше».
8. «В колишні дні часто писали про те, як солодко і прекрасно померти за батьківщину. Але в сучасних війнах немає нічого солодкого і прекрасного. Ти помреш як собака без всякої на те причини ».
9. «Найогидніше слово на світі -« пенсія ».
10. «Люди з віком не розумнішають. Вони просто стають обережнішими ».
11. «Той, хто хизується ерудицією або вченістю, не має ні того, ні іншого».
12. «Переїжджаючи з одного місця в інше, ви все одно не можете втекти від себе».
13. «Якщо ви перестали робити якісь речі просто для задоволення, вважайте, що ви більше не живете».
14. «Якщо двоє люблять один одного, це не може скінчитися щасливо».
15. «На світі так багато жінок, з якими можна переспати, і так мало жінок, з якими можна поговорити».
16. «Якщо вам хочеться позбутися від якоїсь думки, запишіть її».
17. «Найкраща можливість дізнатися, чи можеш ти довіряти людині, - довіритися йому».
18. «Будь-яка боягузтво походить від нелюбові».
19. «У Достоєвського є речі, яким віриш і яким не віриш, але є і такі правдиві, що, читаючи їх, відчуваєш, як змінюєшся сам».
20. «Все сентиментальні люди дуже жорстокі».
21. «По-справжньому хоробрим людям нема чого битися на дуелі, але це постійно роблять багато труси, щоб запевнити себе у власній хоробрості».
22. «Якщо вас щось ранить, значить, вам не все одно».
23. «Кращі люди на Землі вміють відчувати красу, мають сміливість ризикувати і сили говорити правду. І саме ці позитивні якості роблять їх дуже вразливими. Саме тому кращі люди часто зруйновані зсередини ».
24. «Ми всі зламані. І саме в місцях надламів ми часто найсильніше ».
25. «Секрет успіху простий: ніколи не падайте духом. Ніколи не падайте духом. Ніколи не падайте духом на людях ».
Переклала на українську мову 1.05.19 16.35
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834175
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.05.2019
Звернення Михайла Жванецького до жінок
Жінки, подруги, пані та дівчата! У чому радість і красу зустрічей з вами? Чому ви створені такими? Ніжна шкіра, ці очі, ці зуби і волосся, які пахнуть дощем. Цей носик і судження з різних питань.
Товариші жінки, пані та дівчата! Назад! Ви вже довели: ви можете лікувати, лагодити стелі, збирати апарати, прокладати кабель. Досить! Назад! Назад! У поліклініках жінки, в готелях жінки, в ресторанах жінки, в цехах жінки. Де ж ховаються ці нероби? Вона веде господарство, вона прописує чоловіка і сидить в технічній раді. Вона і дорослішає раніше, і живе довше. У нас в нових районах одні старенькі, де ж люди похилого віку? .. А ось байдикувати не треба, будемо довго жити. П'ємо, куримо, граємо в доміно, об'їдаємося, валяємося на диванах, а потім же в претензії - мало живемо. Зморшки в тридцять, мішки у очей в тридцять п'ять, живіт в сорок. Хто нами може бути задоволений? Тільки добровольці. Лев пробігає в день по пустелі сотні кілометрів. А вовк? Всі носяться по пустелі, шукають їжу. Поїв - лежи. А у нас поїв - лежи, що не поїв - лежи. У лева є мішки під очима? А черево? Май він черево, від нього б втекла сама сумна, сама старезна лань.
Вони, звичайно, заробляють більше нас, наші жінки, з цим ми вже змирилися.
Вони виглядають краще, з цим ми теж змирилися. Вони одягаються красивіше. Зараз ми намагаємося щось зробити - жабо, мереживні комірці, брошки на шиї ... Ну куди ?! З лисиною на голові і брошкою на шиї далеко не заїдеш. А які у нас ходи від довгого лежання на диванах і сидіння в кріслах на роботі? Ви бачили ці зади, що черпають землю? .. А зуби - від куріння, вживання солоного, солодкого. Горького і противного. А очі, в яких відбивається тільки стелю.
Наші милі дами, наше диво, наше прикраса. Вставати рано, збирати дітей і цього типу на роботу. Самою на бігу проковтнути маленький шматочок, встигнути зачесатися, дещо накидати на обличчя. Прийти на роботу - і виглядати. І в обід зайняти чергу в чотирьох місцях і все встигнути. І прибігти додому, нагодувати дітей і цього типу. І бігати, і витирати, і шити, і лагодити.
А вранці будильник тільки для тебе. Для тебе будильник, як для тебе вогонь плити, для тебе натовп і тиснява, для тебе слова, шиплячі ззаду. А ти виправиш прядку, і бігом. І люблять тебе як раз не за це: до цього звикли. Люблять за інше - за шкіру твою, за вії твої, за губи, і слабкість, і ніжність твою. І тобі ще треба примудритися, пробігаючи в день п'ятдесят кілометрів, залишатися слабкою. І ти примудряється: піди зрозумій, що головне. І я тебе люблю за все. Тільки прошу, зупинися на бігу - на роботі, вдома, встань струнко, подивися в дзеркало, поправ щось в лиці. Трохи зроби губи, трохи очі, вії вперед і вгору, похитала на красивих ногах і знову ... А ми чекаємо тебе. Чекаємо всюди. З букетиком і без. Зі словами і мовчки. На розі і вдома. Приходь! І в дощ, і в сніг ... І - не все одно! ..
© Михайло Жванецький, мініатюра «Нашим жінкам».
Переклала на українську мову 1.05.19 16.50
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834174
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.05.2019
30 кращих цитат Джорджа Бернарда Шоу
Джордж Бернард Шоу - єдина людина, удостоєний і Нобелівської премії в галузі літератури, і премії «Оскар». Видатний критик свого часу і самий прославлений - після Шекспіра - драматург, писав англійською мовою.
При отриманні Нобелівської премії він з властивою йому дотепністю назвав цю подію «знаком подяки за те полегшення, яке він доставив світу, нічого не надрукувавши в цьому році». Він як ніхто інший вмів ідеально поєднувати гумор і глибокі спостереження, а його влучні і точні цитати підтверджують всю глибину його світогляду:
1. Світ складається з нероб, які хочуть мати гроші, не працюючи, і придурків, які готові працювати, не багатія.
2. Революції ніколи не полегшували тягар тиранії; вони лише перекладали цей тягар з одного плеча на інше.
3. Газета - це друкований орган, що не бачить різниці між падінням з велосипеда і крахом цивілізації.
4. Мій спосіб жартувати - це говорити правду. На світі немає нічого смішніше.
5. Секрет успіху - в тому, щоб викликати обурення у якомога більшої кількості людей.
6. Чи любите чоловіків. Їм дуже потрібна ваша любов. Навіть якщо вони в цьому ніколи не зізнаються. За кожним великим чоловіком завжди є жінка, яка в нього вірила. І любила по-справжньому.
7. Найбільше люди цікавляться тим, що їх абсолютно не стосується.
8. Якщо мій сусід б'є свою дружину щодня, а я - ніколи, то за статистикою ми обидва б'ємо свою дружину через день.
9. Якщо ви починаєте з самопожертви заради тих, кого любите, то закінчите ненавистю до тих, кому принесли себе в жертву.
10. Найбільший гріх по відношенню до ближнього - НЕ ненависть, а байдужість; ось істинно вершина нелюдяності.
11. Ми не маємо права споживати щастя, не роблячи його.
12. Непристойність можна відшукати в будь-якій книзі, за винятком телефонної.
13. Читаючи біографію, пам'ятайте, що правда ніколи не годиться до опублікування.
14. Ідеальний чоловік - це чоловік, який вважає, що у нього ідеальна дружина.
15. Вміти виносити самітність і отримувати від нього задоволення - великий дар.
16. Щирим бути не небезпечно, тим більше якщо ви до того ж дурні.
17. Люди, які вміють веселитися, не мають грошей, а люди, які мають гроші, не вміють веселитися.
18. Іноді треба розсмішити людей, щоб відволікти їх від наміру вас повісити.
19. Мучеництво - єдиний спосіб прославитися, не маючи ніяких здібностей.
20. Ненависть - помста боягуза за який він зазнав страх.
21. Злодій - не той, хто краде, а той, кого зловили.
22. Якщо коли-небудь, ганяючись за щастям, ви знайдете його, то, подібно старій, що шукала свої окуляри, виявите, що щастя було весь час у вас на носі.
23. Той, хто вміє - робить, хто не вміє - вчить інших.
24. Старіти - нудно, але це єдиний спосіб жити довго.
25. Єдиний урок, який можна винести з історії, полягає в тому, що люди не витягують з історії ніяких уроків.
26. Якщо у вас є яблуко і у мене є яблуко, і ми обмінюємося цими яблуками, то у вас і у мене залишається по одному яблуку. А якщо у вас є ідея і у мене є ідея, і ми обмінюємося ними, то у кожного з нас буде по дві ідеї.
27. Моя слава росла з кожною моєю невдачею.
28. Людина - як цегла: обпалюючись, твердне.
29. Тепер, коли ми навчилися літати по повітрю, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди.
30. Єдиний, хто чинив розумно, був мій кравець. Він знімав з мене мірку заново кожен раз, коли бачив мене, в той час як всі інші підходили до мене зі старими мірками, чекаючи, що я їм буду відповідати.
31. Життя полягає не в тому, щоб знайти себе. Життя полягає в тому, що створити себе.
32. Навчився говорити - значить виріс, навчився мовчати - значить порозумнішав.
33. Постарайтеся отримати те, що любите, інакше доведеться полюбити те, що отримали.
Переклала на українську мову 1.05.19 17.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834110
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.05.2019
Якщо своє життя ти погоджуватимеш з природою, то ніколи не будеш бідним, а якщо – лише з людським умінням, то ніколи не будеш багатимЕпікур
Як правильно помітив Епікур,що життя своє слід погоджувати з природою - це головний орієнтир повинен бути у житті. Оточуюча природа завжди на нас впливає, але не меньше і ми впливаємо на явища її.
Не буду я вдаватись в єкологію проблеми, так як про неї мабудь навіть в школах і в дитсадках розмову цю ведуть. Я лише з досвіду свого скажу, що все що нас оточує і вироста з землі не меньш вразливє і чутливе ніж люди, що живуть на цій землі.
Ті,хто працюють на землі без сумніву,про це все знають, бо щоб гарний одержати урожай, слід крім праці фізичної - тепло душІ своє віддать. Всевишній таку працю завжди цінить – урожаєм щедрим нагороджує людей!
10.03.18 16.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834039
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.05.2019
Великодні дні настали,все навколо розквітає,трави зеленіють,очищені ранковою росою,сонечко промінням землю обіймає,лагідно цілує,всіх ласкає,соловейко голосно співає. Зійшло на землю Всевишнього благословіння, зачаровує весняна нас краса, душі очищає і серця, настрій піднімає і дає надії на щасливе,мирне і наповнене щедротами природи життя!
7.04.18 10.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833784
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.04.2019
Як знайти себе самого ???
Як знайти себе в навколишній реальності? Що для цього необхідно?
Ой, як не просто знайти себе повністю. Якщо Вам не вдається зрозуміти себе, то і знайти себе Вам буде дуже важко. В першу чергу Вам необхідно визначити, що ж змушує Вас бути СОБОЮ.
Крок перший завжди важкий, але подолавши перешкоди, Вам буде легше зрозуміти - ким же Ви є в цій реальності.
Давайте пройдемо вісім кроків і Ви зрозумієте, який же Ви неповторний і талановитий.
Чи готові? Отже, почали!
Крок перший. Необхідно записати головні події свого життя, які вплинули на Ваше життя. Запишіть імена тих, хто міг вплинути на Ваше життя і зробив Вас таким, яким Ви є.
Проживіть перераховані події знову, подивившись на них іншими очима. Ви повинні отримати власні уроки з записаних подій. Тільки не здумайте зациклюватися на негативі, Вам потрібно витягти з минулого тільки користь.
Крок другий. Почнемо життя з чистого аркуша
Починайте розвивати себе іншого, розвиваючись морально. Видаліть минуле з власного життя. Позбавтеся від куріння, зловживання алкоголем та інших поганих звичок, які шкодять Вам. Важко? Ви ж вирішили знайти себе? Для цього Вам потрібно самому управляти власним життям, причому керуватися при цьому не дзеркалом заднього виду, а дивитися прямо через лобове скло.
Крок третій. У Вашого нового життя з чистого аркуша буде багато людей, що заважають Вам здійснювати почате, буде безліч недоброзичливців.
Ну і що? Не варто звертати на них увагу. Не заважайте їм. Нехай кожен займається своєю справою. Вони нехай Вас засуджують, а Ви рухайтеся до самого себе. У Вас немає необхідності подобатися всім. Ви повинні бути впевнені в собі, припиняйте здійснювати чужі ідеї. Ваша мета - розкрити власні таланти.
Крок четвертий. Навчіться думати.
На деякий час виключіть зі свого життя телевізор, радіо, газети, спілкування з друзями і знайомими. Сидіть з собою. Гуляйте один, думайте один. Споглядайте свій світ. Відчуйте себе не нещасним, які потребують і самотнім, а навпаки - щасливим, самодостатнім і незалежним.
Крок п'ятий. Поговоріть з собою і постарайтеся відповісти на наступні питання.
Питання перше: Якби я мав багато грошей і у мене не було б необхідності їх заробляти, то чим би я займався?
Пофантазуйте. Почав писати картини, написав би книгу, пісні, музику, вирощував би квіти, вивів би новий сорт картоплі, вивчив би всі релігії світу .... Не треба себе стримувати в своїх фантазіях.
Питання друге. Озирнувшись назад і проаналізувавши своє колишнє життя, Вам треба вибрати моменти про які Вам ніколи не доводилося шкодувати.
Питання третє. Із запропонованих семи слів виберіть три слова для характеристики людини, який Вам дуже сподобається.
Слова: Відкритий? Мотивований? Оптимістичний? Люблячий? Люблячий пригоди? Відкритий? Смішний?
Підбирайте слова, міркуйте. Виконання цього завдання компенсує багато шкідливі звички і захоплення.
Крок шостий. Відповіді за п'ятим пунктом запишіть на аркуш паперу, що б не забути свої думки.
Крок сьомий. Відкривайте в собі нові таланти і знання.
Починайте робити те, що Вам хочеться. Подивіться записи відповідей на питання п'ятого пункту. Дерзайте! Зробіть малюнок аквареллю. Напишіть розповідь. Сходіть куди-небудь з домашніми. Зробіть що-небудь незвичайне. Скажіть, врешті-решт, оточуючим все, що Ви про них думаєте. Зробіть щось таке, чого Ви ніколи не робили. Посміхніться дитині, бабусі. Напишіть вірші. Відкрийте в собі абсолютно нові таланти. Світ змінюється? Змінюється не мир, це Ви повертаєтеся до себе.
Крок восьмий. Будьте готові до труднощів. Знайти себе - це дуже важку подорож. Шлях може привести в глухий кут, і тоді Ви будете змушені повернутися назад, а потім все починати спочатку. Буде важко, іноді навіть нестерпно, але настане момент, коли Ви знайдете себе. Ви зможете пишатися собою. Коли Ви знайдете себе справжнього, не дивлячись на труднощі, Вас будуть поважати оточуючі.Головним підсумком цього шляху, буде те, що Ви почнете відчувати себе добре.
Якщо Ви відчуваєте себе добре, впевнені в собі - значить Ви вже знайшли себе.
Тепер залишається розвивати і навчати себе. Адже Ви себе любите, правда? Читайте статті успішних людей, відвідуйте тренінги, Ходіть в різні заклади, де бувають успішні люди, заходите в дорогі магазини і т.д.
А я бажаю Вам удачі у Вашій новій власної реальності, в якій Ви успішний і шанований. Вітаю Вас з поверненням до СЕБЕ!
Автор: Любов Денисенко
Переклала на українську мову 26.04.19 19.37
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833682
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.04.2019
Джон Донн.
Ім'я англійського поета Джона Донна стоїть в одному ряду з Вільямом Шекспіром і Філіпом Сідні. Найбільший представник метафізичної школи в поезії поєднував в собі полярні принципи. Настоятель храму, якого не задовольняє ні католицька, ні англіканська церква. Автор проповідей без світлого погляду на світ і віршів не для всіх, наповнених алюзіями і багатозначністю. У центрі поезії Донна, що лежить на стику Ренесансу та бароко, стоїть людина і його можливості, поєднання роботи почуттів і розуму.
Дитинство і юність
У біографії Джона Донна є цікавий факт - невідома точна дата народження. У різних джерелах вказується або 21 січня, який проміжок з 24 січня по 19 червня 1572 року. Джон народився в сім'ї купця середньої руки. По лінії матері був родичем драматургом Джоном Хейвудом і філософом, лорд-канцлером Англії Томасом Мором. Сім'я дотримувалася католицької віри, що згодом позначилося на особистих уподобаннях і можливостях Джона.
Портрет Джона Донна
У віці трьох років хлопчик залишився без батька. Мати вийшла заміж за президента Королівської медичної академії Джона Сімміджема. Вже до 10 років Донн знав латинську та французьку мови. У 12 батьки відправили Джона в школу першого ступеня при Оксфордському університеті.
В цей час в Англії набрав чинності дух Реформації, і в 1586 році юнак перейшов в Трініті-коледж в Кембридж. Але ні в першому, ні в другому університеті диплома юнак не отримав, оскільки відмовився складати присягу, що суперечить канонам католицької церкви. Жертвою конфлікту двох церков став і брат Джона, Генрі, який потрапив до в'язниці за приховування священика. Джону вдалося закінчити адвокатську школу Лінкольнз Інн.
Джон Донн в молодості
Крім юридичних наук поет вивчав мови і богослов'я. В коло інтересів потрапили поезія і театр. Але під час і після закінчення навчання Джон змарнував половину спадщини в подорожах і розвагах. Донн кілька років прожив в Іспанії, Франції та Італії, де вивчав культуру і мови цих країн. Крім цього, брав участь в піратських авантюрах Уолтера Релі, одного з керівників розгрому іспанської Непереможної Армади, і Роберта Девере, графа Ессекса.
У 1601 році Джон обраний депутатом Палати громад. З 1605 року працював помічником єпископа Томаса Мортона, войовничого протестанта і автора робіт, викривають римський католицизм. У 1610-му Оксфордський університет присвоїв майстру ступінь магістра мистецтв. У 1615-му Джон призначений капеланом короля Якова I. Через рік Донн отримав посаду професора богослов'я в своїй альма-матер - школі Лінкольнз-Інн.
література
Дослідники творчості Джона Донн прийшли до висновку, що поет почав писати вірші на початку 90-х років XVI століття. Але за життя твори не публікувалися, більше були відомі проза і релігійні проповіді. Його перший сатиричний працю датується +1593 роком. У «Книзі сатир Донна» автор намагався відобразити роздвоєність світовідчуття, викликану церковними чварами, пошуки точки опори в житті.
У 1597-му слідами експедиції до Азорських островів написані «Шторм» і «Штиль». Природна стихія показала Джону крихкість людського існування, тим самим зміцнивши молодої людини у вірі в Бога.
Поет Джон Донн
Під час служби у сера Томаса молодий поет отримав доступ до вищого світу. Написані ним елегії, сонети користувалися популярністю у бомонду. Автор придбав високопоставлених покровителів, сам король Яків I називав вірші Донна божественними.
У 1601 році Джон Донн написав «Прощання, яке забороняє смуток», присвячене дружині. Це одне з найвідоміших любовних віршів. Воно якнайкраще розкриває ідеал любові поета і демонструє традиції любовної лірики епохи Відродження.
Книга віршів Джона Донна
Велика родина і що послідували матеріальні труднощі повернули Донна до релігії і спонукали на написання «La Corona» і «Священних сонетів». Але якщо в першому циклі ще присутній життєрадісний ідилічний мотив, то другий твір пронизане депресією, стражданням, каяттям за життя без Бога.У сонетах Джон бачив себе свідком моментів з життя Христа і Діви Марії.
У 1607 році Джон, відчуваючи внутрішню кризу, взявся досліджувати питання самогубства. Плодом роздумів став трактат "Біатанатос". Будучи юристом, Донн підійшов до добровільного позбавлення життя як одного зі способів вбивства.
Власне бачення картини світу Донн виклав в написаній на замовлення поемі «Перша річниця». При цьому отримані в ході роздумів висновки поет замаскував під роздвоєння свідомості у людей, викликане реформуванням церкви.
У 1611-му публікує полемічний трактат "Ігнатій і його конклав", спрямований проти єзуїтів. Книга удостоєна похвали з боку короля Якова I. У поемі «Друга річниця», що вийшла в 1612 році, Донн задався питанням, що ж таке душа, для чого вона потрібна. І прийшов до висновку, що одним розумом людина не знайде відповіді.
Поет Джон Донн
Своїми памфлетами на релігійні теми Джон привернув увагу Якова I. Король вважав, що з Джона вийде хороший проповідник. Донн послухав наполяганням і в 1615 році прийняв сан священика. Через три роки отримав ступінь доктора богослов'я Кембриджського університету. Але перш ніж прийняти сан Джону довелося подолати самого себе: він знав свої недоліки і вважав, що не гідний бути рукоположеним. Сумніви Джон виклав у вірші «Страсна п'ятниця», написаному навесні 1613 року.
З 1621-го Джон Донн - настоятель Собору Святого Павла в Лондоні, одного з найбільших соборів Європи того часу. Крім того, в 1622-му призначений мировим суддею в Кенті і Бедфордширі, суддею Королівської комісії з церковним судам. У цей період до Джону прийшла слава одного з найкращих проповідників епохи.
В кінці 1623 року Донн тяжко захворів. Перебуваючи між життям і смертю, Джон не припиняв працювати, досліджуючи природу людини. Підсумком роздумів став філософська праця «Звернення до Господа в годину потреби і лих».
Книга включає в себе кілька розділів. Кожен складається з трьох частин: «Медитація», «Умовляння» і «Молитва». Мабуть, найвідоміші слова з проповіді - це
«Немає людини, яка була б як Острів, сам по собі, кожна людина є частина Материка, частина Суші ... Смерть кожної людини зменшує і мене, бо я єдиний з усім людством, а тому не питай, по кому дзвонить дзвін: він дзвонить по тобі ».
Слова з молитовника використані Ернестом Хемінгуеєм в назві роману про війну в Іспанії.
Особисте життя
Повернувшись в 1598 році з подорожі, Джон поступив на службу секретарем до адвоката двору Єлизавети I, лорду-зберігачу королівської друку серу Томасу Еджертон. Перед молодою людиною відкрилася широка перспектива. Але в 1601 році Джон втратив таку можливість, таємно одружившись з племінницею роботодавця Ганні Мор.
Через рік суд підтвердив законність шлюбу, і тільки в 1609 році батько Анни змирився з нерівним шлюбом дочки. Подружжя оселилося в маєтку Перфорд, що належить родині дружини. Кузен Анни, сер Френсіс Уоллі, взяв Джона на службу.
Майже щороку в сім'ї з'являлися діти, але з 12 вижили вісім. Народивши останньої дитини в 1617 році, Ганна померла. Можливо, смерть дітей або інші духовні терзання привели Донна з католицизму в англіканську церкву
смерть
У 1630 у Джона загострилася хвороба. Настоятель Собору Святого Павла помер в 1631 році. Похований там же.
Статуя на могилі Джона Донна
Над могилою встановлено скульптурний портрет Донна, створений за його вказівкою перед смертю.
Бібліографія
• 1601 - «Прощання, яке забороняє смуток»
• 1607 - «La Corona»
• 1611 - «Ігнатій і його конклав»
• 1612 - «Анатомія світу»
• 1624 - «Звернення до Господа в годину потреби і лих»
• тисячі шістсот тридцять одна - «Death's Duel»
Доброго ранку
Так де ж раніше були ми з тобою? Смоктали груди? Гойдалися в колисці? Або годувалися кашкою луговою? Або, як сім сонливців, прохропіли Всі роки? Так! Ми спали досі; Між привидів любові блукав мій погляд, Ти снилась мені в будь-який з Євін сестер.
Прокинулися наші душі лише тепер, прокинулись - і застигли в чеканні; Любов на ключ замкнула наші двері, Комірчину перетворюючи в світобудову. Хто хоче, хай пливе на край землі Світи золоті відкривати вдалині - А ми свої світи один в одному знайшли.
Два наших світлих обличь - дві півкулі карти безобманної: Як жадібно наші палкі серця тягнуть у ці радісні країни! Є суміші, що на смерть приречені, Але якщо наші дві любові рівні, Ні спад їм довіку, ні загибель не страшні. Джон Донн
Переклала на українську мову 26.04.19 19.52
С добрым утром
Да где же раньше были мы с тобой? Сосали грудь? Качались в колыбели? Или кормились кашкой луговой? Или, как семь сонливцев, прохрапели Все годы? Так! Мы спали до сих пор; Меж призраков любви блуждал мой взор, Ты снилась мне в любой из Евиных сестер.
Очнулись наши души лишь теперь, Очнулись — и застыли в ожиданье; Любовь на ключ замкнула нашу дверь, Каморку превращая в мирозданье. Кто хочет, пусть плывет на край земли Миры златые открывать вдали — А мы свои миры друг в друге обрели.
Два наших рассветающих лица — Два полушарья карты безобманной: Как жадно наши пылкие сердца Влекутся в эти радостные страны! Есть смеси, что на смерть обречены, Но если наши две любви равны, Ни убыль им вовек, ни гибель не страшны. Джон Донн
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833681
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.04.2019
Крапелька щастя
Крапелька щастя. Такий напис був на портреті господині великого затишного будинку Валентини. Портрет був написаний невідомим художником. На ньому зображено дуже красиве жіноче обличчя зі сльозами в очах. Такою була Валентина під час нашої першої зустрічі. Але до чого були сльози?
- Дивна назва у портрета? Ви теж так подумали, але не питаєте?
Поцікавилася господиня портрета.
- Художник, який писав цей портрет сказав мені, що крапелька щастя - це сльоза закоханої жінки дивиться в очі коханого.
Після цих слів вона розсміялася, але її очі залишилися дуже сумними.
- Правда мама дуже красива і загадкова на цьому портреті? Я його сфотографував і зробив таку заставку на своєму комп'ютері. Це завжди мені нагадує будинок і нашу дружну сім'ю.
Сказав дорослий син Валентини Віктор, який недавно приїхав з США відвідати батьків.
- Дуже красива. Портрет незвичайний.
Відповіла я і придивилася до дати, яка була вказана на портреті.
Цей портрет наштовхнув мене на думку розповісти про події в житті Валентини, які відомі тільки мені і її рідним.
Це зараз Валентина - доктор наук, ректор університету, господиня великого і затишного будинку, турботлива, любляча дружина і мама. А я знаю її майже 30 років, під час нашого знайомства вона була молодою, розумною і недосвідченою дівчиною.
Майже 30 років тому сестра Валентини Катерина була керівником однієї великої фірми. По роботі мені доводилося з нею часто спілкуватися. Не можу сказати, що ми були близькими подругами, у нас були рівні ділові відносини. Крім робочих моментів, ми могли іноді поговорити про моду, про дітей, випити по чашці кави з коньяком ... і не більше.
Одного разу зайшовши по роботі в кабінет до Катерини, я побачила там дуже красиву дівчину. У дівчини були великі сині очі і пишні руде волосся.
- Дуже красива дівчина. Яке гарне і незвичайне поєднання кольору очей і волосся.
Подумала я.
- Моя молодша сестра Валентина. Вона закінчує в цьому році університет, а поки буде проходити в нашій бухгалтерії переддипломну практику.
Представила мені дівчину Катерина.
- Дуже приємно. Нам дуже потрібні такі красиві бухгалтера, а то сумно заходити в бухгалтерію.
Пожартувала я.
В цей час зайшла Надія Костянтинівна, яка працювала помічником керівника, тобто Катерини. Не дивлячись на те, що помічниця була значно старша за свого керівника, Катерина її дуже цінувала. Надія Костянтинівна мала дві вищі освіти - педагогічну і економічну, крім російської, досконало володіла українською, англійською та грецькою. Була дуже виконавчою, працьовитою, вимогливою до себе та інших. У неї був вишуканий діловий стиль одягу, завжди красиво укладене волосся і непомітний макіяж.
- Надія Костянтинівна, - це моя сестра Валентина, студентка університету, вона буде проходити у нас переддипломну практику. Проведіть, будь ласка її в бухгалтерію.
Звернулася Катерина до своєї помічниці.
- Добре. Ходімо зі мною.
Відповіла лаконічно Надія Костянтинівна.
Вони з Валентиною пішли.
Незабаром я переїхала жити і працювати в інше місто. З Катериною ми підтримували стосунки і часто спілкувалися по телефону.
Одного разу вона подзвонила і повідомила мені новина, що її сестра Валентина вийшла заміж за Андрія сина Надії Костянтинівни.
- У них просто неземна любов. Можуть годинами сидіти, тримаючись за руки і дивитися один одному в очі. Надія Костянтинівна кожен день бігає до них в гості, носить тортики і їжу. У неї це єдина пізня дитина. Боїться, що молода дружина не зможе його гідно нагодувати. Мені здається, що Валентина вже вагітна. Але я не обтяжую її своїми питаннями.
Повідомила мені новина Катерина.
- Передайте мої вітання Валентині та Андрію. Бажаю їм любові і взаєморозуміння. Нехай бережуть один одного і свою любов.
Минуло ще два роки.
Одного разу моя мама по телефону повідомила, що лежить в лікарні. У неї проблеми з серцем.
Мені довелося приїхати в рідне місто, щоб провідати маму і поговорити з лікарями.
По приїзду я відразу ж пішла до мами в лікарню.Крім моєї мами в палаті перебували ще одна жінка. Вона лежала на ліжку в дуже красивому спортивному костюмі, відвернувшись до стінки, не відповівши на моє вітання і ніяк не реагуючи на те, що відбувається в палаті.
Я сходила поговорити з лікарем в ординаторську і знову повернулася до мами.
В цей час в палату зайшла медсестра, щоб поставити крапельницю жінці, яка так байдуже лежала на ліжку. Медсестра довго вмовляла хвору поки та лягла на спину і їй підключили крапельницю.
Уже прощаючись з мамою, я випадково глянула на хвору. Вона мені здалася знайомою. Придивившись, я впізнала Валентину. Вигляд у неї був не дуже ....
- Валя, здрастуйте. Ви мене пам'ятайте? Ми знайомилися в кабінеті у Вашої сестри. Я ще говорила, що нам потрібні гарні бухгалтера. Що Ви тут робите така молода і красива?
Звернулася я до Валентини.
Вона подивилася на мене своїми синіми очима, кивнула і відвернула обличчя до стінки.
- Валюша нічого не говори, все нормально, все добре.
Шепотіла моя мама, підійшовши до ліжка Валентини і зробила жест в мою сторону, щоб я виходила.
Я вийшла з палати, мама вийшла за мною.
- Ти її не допитуйся ні про що. У неї нервовий зрив, вона ні з ким не розмовляє, нічого не їсть. Катерина привезла її ледве живу, у неї відкрилася блювота, вона без кінця плакала. З нею працює психотерапевт. Здається неприємності з чоловіком. Але я не цікавилася. Медсестри пліткували про те, нібито чоловік Валентини приїхав з Англії і привіз з собою наречену, щоб познайомити її з батьками. Я налякала медсестер, що поскаржуся на них лікаря. Тепер мовчать.
Повідомила мені мама.
- Добре, мамо. Іди лягай. Завтра прийду.
Я поцілувала маму і поїхала в батьківську квартиру.
Увечері мені подзвонила Катерина.
- Доброго дня! Дуже рада, що Ви приїхали на батьківщину. Приходьте до мене в гості поговоримо як раніше, я розповім про Валю. Їй нарешті стало краще. Сьогодні вона з'їла кілька ложок бульйону і запитала про сина. Я не можу ні з ким обговорювати цю ситуацію, а душа дуже болить. Завтра субота, чекаю Вас о 15 годині у себе вдома.
По голосу Катерини, я зрозуміла, що з Валентиною щось сталося не дуже хороше.
- Добре, я обов'язково прийду.
Пообіцяла я.
На наступний день я з ранку пішла в лікарню до мами.
- Добрий ранок!
Сказала я, зайшовши в палату.
Валентина лежала на ліжку, повернувшись обличчям до стіни. Почувши моє вітання, вона підвелася і повернулася до мене обличчям.
- Доброго дня.
Сказала вона ледь чутно і знову лягла в «вихідне становище».
Ми з мамою походили по лікарняному скверику, потім години дві посиділи на лавочці біля лікарняного корпусу. Згадували приємні моменти з життя нашої родини, поговорили про моїх дітей і т.д.
Побачивши, що мама втомилася, я провела її до дверей палати. Вона пішла відпочивати і приймати ліки, а я відправилася в магазин.
Рівно о 15-й годині я зателефонувала у двері квартири Катерини.
- Здрастуйте, як я рада Вас бачити.
Сказала Катерина, відкривши двері.
Ми обнялися, Катерина розплакалася дуже голосно і заголосила зовсім по - жіночому.
- Що сталося? Все буде добре, все проходить. Всі проблеми - це лише наші уроки, ми все вирішимо і все подолаємо.
Я її гладила по голові, по спині і вмовляла заспокоїтися.
- Вибачте - це нерви. Я ж не можу ні з ким поговорити, треба тримати марку сильної жінки, у якої завжди все добре.
Сказала Катерина, трохи заспокоївшись.
- Проходьте, я вже накрила стіл.
Ми пройшли в кімнату. Там був стіл з усілякими смаколиками.
Я виклала коньяк, коробку цукерок і фрукти.
Сіли за стіл, випили по чарочці коньяку і розговорилися. Спочатку Катерина мені розповіла про наших спільних знайомих, про роботу і дітей. Я поділилася своїми новинами.
Все було як раніше. Розмова двох жінок про все і ні про що.
Години через дві нашого спілкування Катерина зважилася розповісти про свою сестру.
Після мого знайомства з Валентиною і до цього дня відбулися наступні події.
Валентина пройшла практику на фірмі Катерини, захистила диплом і стала працювати заступником головного бухгалтера в цій же фірмі.Вона була розумною дівчиною, закінчила школу з медаллю, університет - з червоним дипломом, на роботі у неї теж було все відмінно.
Валентина зустрічалася з Олександром, викладачем університету, розумним, порядним і добрим хлопцем. Вони подали заяву в ЗАГС і вже була призначена дата весілля. І все б було як треба, якби не випадок.
В один фатальний день Валентина з двома університетськими подругами за старою звичкою сиділи в студентському кафе, пили каву і розмовляли. Туди зайшли три студента. Серед них був дуже красивий високий, спортивний, кароокий хлопець.
Хлопці сіли за сусідній столик і як буває у молоді почали жартувати з дівчатами. Хто де вчаться, на якому факультеті, курсі та ін. Мовчав тільки «красавчик».
В результаті познайомилися і вирішили прогулятися.
Мовчазного красеня звали Андрій. Він не зводив очей з Валентини і їй він дуже сподобався.
Хлопчаки поспішали на тренування, а дівчата поспішали на фітнес, тому незабаром всі розбіглися по своїх справах.
Через кілька днів Валентина зайшла в приймальню Катерини і побачила там Андрія.
- Привіт. Що ти тут робиш?
Здивувалася дівчина.
Андрій стояв мовчки і дивився на неї закоханими очима.
- Ніколи не бачив такої красивої дівчини. Я вас кохаю.
Прошепотів він.
- Ти що?
Здивувалася Валентина.
З кабінету Катерини вийшла Надія Костянтинівна.
- Доброго дня.
Звернулася вона до Валентини.
- Синочку ти давно мене чекаєш?
Запитала вона у Андрія.
Валентина пішла в кабінет до Катерини.
- Дивний син у Надії Костянтинівни. Бачить мене вдруге і вже освідчився в коханні.
З порога оголосила Валентина.
Сестри пожартували з цього приводу і обговорили підготовку до майбутнього весілля.
Увечері після роботи біля офісу Валентину зустрічав Андрій з букетом квітів.
- Я вас кохаю. Я вас кохаю.
Без кінця повторював він.
- Може спочатку перейдемо на «Ти»?
Запропонувала дівчина.
Потім вони гуляли до ранку, а через два тижні всім оголосили про свою велику любов.
Весілля Валентини з Олександром була відмінено. Через два місяці вона вийшла заміж за Андрія.
В ЗАГС з квітами прийшов колишній наречений.
- Валя, подумай добре. Що ти робиш? Ти ж розумна дівчина. Це безумство, а не любов. Я почекаю, коли до тебе повернеться розум. Я тебе люблю і буду любити завжди. Я тебе буду чекати скільки доведеться.
Олександр подарував квіти нареченій і пішов.
Весілля була нечисленним, тільки родичі і близькі друзі. Всі веселилися, а Надія Костянтинівна сиділа мовчки з виразом обличчя вчительки, якій зірвали урок.
Молоді поселилися в двокімнатній квартирі бабусі. Сама бабуся пішла жити в будинок батьків Катерини і Валентини.
Любов була «неземна». Наречені весь вільний час проводили разом, годинами сиділи взявшись за руки і дивлячись один одному в очі, цілодобово у вихідні дні валялися в ліжку.
Вранці замість будильника їх будила Надія Костянтинівна, яка привозила своєму синочку сніданок, пиріжки і тортики.
Андрій навчався на останньому курсі університету, а потім хотів вступати до аспірантури. Надія Костянтинівна народила його майже в 40 років. Вона обожнювала свою єдину дитину, вчила з ним уроки до самого шкільного випускного, контролювала його навчання в університеті. Він завжди вчився тільки на відмінно і був маминою гордістю. Після одруження мамина опіка не зменшилася ....
Валентина завагітніла, вагітність була складною, хлопчик народився недоношеним і дуже слабким. Сина назвали Віктор.
Андрію треба було готуватися до захисту диплома, а вдома маленька дитина, що вимагає підвищеної уваги.
І тут любляча мама Надія Костянтинівна запропонувала оптимальний вихід.
Вона прийшла в квартиру молодої сім'ї і оголосила, що Андрію треба поки пожити вдома у батьків, підготуватися до дипломної. У Валентини адже диплом вже є, а Андрію його ще треба отримати. Аргумент був вагомим.
Слухняний синочок Андрійко зібрав свої підручники і переїхав до рідної домівки, а Валентина залишилася одна з маленькою дитиною. Перечити свекрухи не було сенсу. Андрію дійсно треба було готуватися до захисту диплома.
Так минуло два місяці. Андрій дзвонив по кілька разів на день, іноді навіть приїжджав.
Він отримав диплом і після цього цілий тиждень не дзвонив дружині і не приїжджав.
Маленький Віктор застудився, у нього піднялася температура. Валентина була зайнята дитиною вдень і вночі. Кілька разів викликала лікаря.
І тут пролунав фатальний дзвінок. Дзвонила співробітниця з фірми.
- Валентина Василівна Ваш чоловік через дві години відлітає до Києва, а потім до Англії. Надія Костянтинівна поїхала його проводжати.
Валентина впустила телефон ....
Важко уявити її стан.
Вона зателефонувала Катерині.
- Катя дай мені машину з водієм треба з'їздити в лікарню на консультацію.
Катерина нічого не підозрюючи викликала водія і дала йому доручення поїхати з Валентиною.
Зі слів водія Катерина дізналася, що вони замість лікарні поїхали в аеропорт.
Зайшовши в будівлю аеропорту побачили, що Андрій вже проходить реєстрацію на рейс до Києва.
Осторонь його чекає мама.
Після реєстрації, Андрій підійшов до Надії Костянтинівні і дуже весело її щось почав розповідати. Потім він повернув голову в бік.
Неподалік стояла Валентина з дитиною на руках. Вона мовчки дивилася на Андрія, Вітя мирно спав.
Андрій змінився в обличчі, підбіг до Валентини і обійняв її.
- Я тебе дуже люблю. Так треба. Я зароблю гроші і ми будемо жити щасливо. Мама каже, що мені треба робити кар'єру ....
Кричав він.
Валентина розвернулася і пішла до виходу.
- Я тебе люблю. Я буду тобі писати і телефонувати. Я скоро приїду….
Чулося їй у слід.
Валентина сіла в машину і водій відвіз її додому. Потім він подзвонив Катерині.
- Катерина Василівна, у Вашої сестри неприємності. Вона не їздила в лікарню.
І розповів про те, що відбувалося в аеропорту.
Катерина приїхала в квартиру сестри. Двері були не замкнені, Валентина лежала на дивані і байдуже дивилася в стелю. У ліжечку голосно плакав Віктор.
Катерина взяла дитину на руки і подзвонила батькам.
Приїхали батьки, всі заспокоювали Валентину як могли.Потім на сімейній раді вирішили, що мама звільниться з роботи і буде няньчити Вітю, а Валентина вийде на роботу. Інакше вона зійде з розуму сидячи одна вдома з дитиною. А поки Валентина з малюком переїдуть жити до рідної домівки.
Після того як дитині виповнилося шість місяців, Валентина вийшла на роботу, маленький Вітя до приходу мами з роботи був з бабусею.
Андрій дзвонив, писав в скайпі, майже кожен день розмовляв з Валентиною по скайпу. Все спілкування починалися зі слів: «Я тебе дуже люблю».
Він пояснив, що його як молодого спеціаліста запросили на 2-літнє стажування до Англії.
Спочатку все вирішили, що запрошення і від'їзд сталися не без участі розумної мами .... Але все виявилося ще заплутаніше.
Надія Костянтинівна як колись працювала у Катерини. Ні Катерина, ні її батьки і тим більше ні Валентина не висловили в її адресу жодного докору. Вона іноді відвідувала онука, але великої любові до нього не проявляла.
Минуло два роки. Валентина, в таємниці від інших і себе, чекала повернення Андрія.
І ось у вихідний день на телефон Валентини зателефонувала та-ж «доброзичлива» співробітниця.
- Валентина Василівна Ви в курсі, що Ваш чоловік приїхав до батьків з «англійською» нареченою. Надія Костянтинівна навіть взяла відпустку заради такої події
Голос замовк.
Валентина відключила телефон.
Вона деякий час мовчала, потім заплакала і стала кидати на підлогу все що попадеться під руки, потім у неї почалася блювота.
- Ні! Ні! Ні.
Кричала Валентина нелюдським голосом на весь будинок.
Перелякані батьки викликали Катерину і швидку допомогу.
Ніхто не міг зрозуміти, що відбувається.
Коли приїхав лікар швидкої допомоги зробив укол заспокійливого Валентині, і та через деякий час заснула. Швидка виїхала.
Батьки пояснили Катерині, що все сталося після таємничої розмови по телефону.
Катерина зателефонувала на останній номер в телефоні Валентини, представилася і запитала - про що була розмова з її сестрою.
- Та ні про що. Я всього лише повідомила їй, що Андрій приїхав з Англії з нареченою. З Вашої сестрою він розлучиться і одружується на англійці. Він хоче жити і зробити кар'єру в цивілізованій країні.
Відповів веселий голос.
Телефон відключився.
- Так ось чому Надія Костянтинівна пішла у відпустку!
Прошепотіла Катерина.
Вона пояснила ситуацію батькам. Попросила їх, що б не надумали дзвонити Надії Костянтинівні, а тим більше Андрію.
Вранці батьки поїхали відпочивати на море з маленьким Віктором і двома дочками Катерини. Через тиждень до них приєднався чоловік Катерини, тому, що дідусеві та бабусі важко було справлятися з трьома дітьми.
Валентина нічого не їла, навіть не пила воду вона лежала на дивані, дивилася в стелю, мовчала і плакала.
Катерина була змушена відвезти сестру лікарню.
Головний лікар був другом сім'ї, були залучені кращі лікарі, викликали консультанта з Києва, з Валентиною працював психотерапевт.
Як з'ясувалося, моя мама була в «змові» з Катериною. Вона сама запропонувала свою допомогу і тому лягла в лікарню підлікувати серце. Головним її завданням було спостерігати за Валентиною, захищати її від «добрих людей», не допустити зустріч з великим закоханим і його мамою.
Я не образилася ні на свою маму, ні на Катерину, тому що сама вчинила б так само.
- А що Андрій?
Запитала я, дослухавши розповідь.
- Андрій прийшов на квартиру до Валентини, йому ніхто не відчинив двері. Він пішов в будинок її батьків, там теж нікого. На обох дверях він написав фломастером: «Валя, я тебе люблю». Повернувся додому і, напевно, вони з мамою обговорювали свої подальші дії. А найцікавіше сталося вчора, в п'ятницю. Відчиняються двері в моєму кабінеті, вбігає Надія Костянтинівна і починає кричати, що моя сестра зіпсувала життя її синові. Він такий розумник, він її кровинка, він її душа, він повинен жити в Англії, він гідний справжньої леді ... і моя сестра просто зобов'язана дати йому розлучення .... Нехай не сподівається на аліменти і на його гроші. Потім вона оголосила, що вони не можуть знайти мою сестру і що вона звільняється з роботи.
Кричала ..., стукала по столу кулаком, потім кинула переді мною заяву.Я їй подала склянку з водою, накапала в воду корвалол і запропонувала випити. Спокійним голосом поцікавилася чи не переплутала вона дійових осіб в цьому спектаклі, пообіцяла, що моя сестра обов'язково дасть розлучення Андрію і попросила покинути службовий кабінет.
Після її відходу мене колотило так, я навіть побоялася, що теж зляжу поруч з Валентиною.
Завершила свою розповідь Катерина і запропонувала випити за інтелігентних людей і витримку. Потім ми пили за здоров'я, за любов без обману і т.д.
Наша розмова затягнувся до ранку. Ми перейшли на «ти» і зрозуміли, що ми справжні подруги. Адже ми ніколи не сварилися і не підводили одне одного, ніколи не говорили і не пліткували ні про один одного ні про інших. І взагалі наші погляди багато в чому збігаються ...
Вранці прийнявши душ і випивши міцну каву, ми пішли в лікарню.
У палаті наші хворі сиділи за столом і пили чай з тістечками.
У Валентини був осмислений погляд, вона вже почала тверезо осмислювати те, що відбувається.
- Доброго дня.
Сказали ми в два голоси.
- Добрий ранок.
Відповіли нам два голоси одночасно.
- Катя, я вирішила подати на розлучення. У мене умова, щоб Андрій відмовився від батьківства. Це можливо?
Сказала рішуче Валентина.
- Добре, завтра я поговорю з адвокатом.
Відповіла їй сестра.
Вони обнялися і заплакали, голосно як маленькі діти.
Ми з мамою пішли на вулицю, щоб не заважати сестрам спілкуватися.
На наступний день розлученням Валентини та Андрія почали займатися адвокати.
Виявилося, що мама вже найняла Андрію адвоката, але вони не могли встановити місцезнаходження Валентини. Це і було причиною її появи в кабінеті Катерини з «настільки переконливою» промовою.
Через тиждень Валентину і мою маму виписали з лікарні, а я поїхала до себе додому, мені треба було виходити на роботу.
З Катериною ми зідзвонювалися по телефону, періодично розмовляли по скайпу.
Катерина розповідала про подальшу долю своєї сестри.
З її слів мені стало відомо, що Валентина розлучилася з Андрієм, він відмовився від батьківства. Я не вникала в юридичні премудрості.
Вона захистила кандидатську, а потім і докторську дисертації.
Пішла працювати викладачем в свій рідний університет.
Її колишній наречений Олександр поїхав до Португалії відразу ж після весілля Валентини та Андрія. Жив і працював там 6 років. Потім приїхав погостювати до батьків і пішов провідати колег в університет. Там випадково дізнався про те, що Валентина працює викладачем і одна ростить сина.
Увечері Олександр прийшов в гості до батьків Валентини, вона була там з сином Віктором.
Він подарував Віктору ноутбук, а Валентині і її мамі - квіти.
Перша розмова Олександра з Віктором вся сім'я знає напам'ять, тому що вони щорічно відзначають день свого знайомства, називають його днем народження сім'ї і переказують все слово в слово.
З їх слів все було так.
Олександр звернувся до хлопчика.
- Пане Вікторе, покажи мені свою кімнату.
- Пішли покажу. А ти хто?
- Я твій тато. Тобі хіба не розповідали, що я живу і працюю в іншій країні.
- Так я одного разу підслухав в садку розмова няні і виховательки, вони говорили, що мій тато за кордоном гроші «забиває». Але мені дуже не сподобалося слово «забиває» і я не став розповідати про це мамі. Значить це ти? А чому ти так довго не приїжджав?
- Прости, так виходило. Я завтра знову поїду ненадовго, а потім повернуся назавжди. Ти на той час повинен освоїти ноутбук.
- Без проблем. А ти не обдуриш? Якщо чесно, я тебе дуже чекав.
- Ні не обману. Чесне слово.
Поки ці двоє спілкувалися, мама накривала на стіл, а Валентина сиділа спантеличена несподіваним візитом Олександра.
Олександр вийшов з кімнати Віктора, поклав на стіл перед Валентиною кільце і сказав.
- Валюша, ти ж знаєш, що я тебе дуже люблю. Не говори мені зараз нічого, я завтра відлітаю в Лісабон, мені необхідно завершити деякі справи. Повернуся через два місяці, тоді і даси відповідь. Спасибі за сина. Ми вже познайомилися, дуже розумний і хороший хлопець.
- Папа, коли ти їдеш? Я хотів би тебе провести. Шкода у нас скоро ранок, я там повинен виступати. Якби не ранок, я б обов'язково поїхав разом з тобою.
- Я завтра дуже рано їду, ти ще будеш спати. Ти пам'ятаєш нашу умову? Вивчай!
- Та що там вивчати? Легкотня.
Впевнено відповів хлопчик.
Він підійшов і потиснув чоловікові руку.
Олександр поцілував Валентині руку.
- До побачення!
Сказав і попрямував до виходу.
- А чай?
Запитала мама.
- Наступного разу. Дякуємо!
Гість пішов. Всі мовчали.
Через два місяці Олександр повернувся з Португалії, вони з Валентиною одружилися. Незабаром у них народилася дочка Іра.
Пройшло багато часу.
Вже немає в живих наших батьків. Ми з чоловіком повернулися жити до рідного міста.
Я і Катерина пенсіонерки. Наші діти виросли. Усі свята і дні народження ми відзначає трьома родинами. Я з чоловіком, Катерина з чоловіком і Валентина з чоловіком. Іноді до нас приєднуються діти і мої онуки.
Валентина працює ректором університету, її чоловік викладає в цьому університеті.
Віктор закінчив університет, він дуже талановитий програміст, в даний час живе і працює в США. Не одружився. Каже, що в Штатах немає таких красивих дівчат як його мама. Приїде одружитися в Україні.
Жартує, що змушений був стати програмістом, тому що першою іграшкою, яку йому подарував тато був ноутбук.
Ірочка вчиться в університеті.
А як склалася доля розумного хлопчика Андрія?
В Англії він не зробив кар'єру, працює електриком. Зі свого англійської дружиною розлучився, другий шлюб теж виявився невдалим.
Надія Костянтинівна жива, їй вже майже 90 років, вона старенька і самотня. Чоловік її помер. Син з якихось причин не може її забрати до себе в Англію. Кажуть, що вона в свої роки літає на літаку в гості до сина. Андрій так жодного разу і не приїжджав на батьківщину.
Ось така історія про крапельку щастя.
Ми завжди думаємо, що в кіно нам показують історії, придумані сценаристами і режисерами, а в житті все простіше.
Нічого подібного.
Наша реальність куди складніше і сценарій цей пише наша доля. Нам же залишається лише гідно проживати цю реальність і знаходити розумні рішення.
Автор: Любов Денисенко
Переклала на українську мову 26.04.19 11.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833593
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.04.2019
Легенда про Лавр
Знаменитий Овідій у своїх "Метаморфозах" оповідає про те, що Аполлон, що жив серед людей, закохався в німфу Дафну і постійно переслідував її. Одного разу після перемоги над змієм Пифоном Аполлон зустрів юного бога кохання Ерота з луком і стрілами і пожартував над ним: "Навіщо тобі, малюк, лук і стріли? Чи не думаєш ти перевершити мене в мистецтві стрільби? ".
Ця насмішка образила Ерота, і він в помсту послав дві стріли. Перша, стріла любові, пронизала Аполлона, а друга - що вбиває любов - потрапила в Дафну. З тих пір Дафна завжди тікала геть від Аполлона. Ніякі хитрощі не допомагали йому. Змучена стражданнями, вічними переслідуваннями, Дафна звернулася до батька пенею і Землі, щоб вони забрали у неї її образ. Після цих слів вона перетворилася в лаврове дерево (цікавий той факт, що на Русі до XVIII століття лавровий лист називали "дафнія" ( "лавр" по-грецьки - "дафна").
Засмучений Аполлон з тих пір став носити на своїй голові вінок з вічнозеленого лавра. У Греції лавровим листям прикрашали житла, щоб освіжити приміщення. В матраци підкладали лаврові гілки, щоб снилися віщі сни. Існувало повір'я, що лавр рятує від удару блискавки.
Так, відомий факт, що римський імператор Тибериус під час гуркоту грому надягав лавровий вінок і заповзав під ліжко. Лавр вважали священним деревом, його вінками прикрашали голови переможців в Стародавній Греції. Кілька тисячоліть ця традиція зберігається і в інших країнах, наприклад в Англії. Від слова "лавр" походить слово "лауреат" - "увінчаний лаврами".
Цікаві факти про лаврове листя
Приємний аромат лаврового листа давно полюбився кулінарам. Він веде своє походження з Малої Азії, поширившись потім в Середземномор'ї та Азії. Лаврові дерева досягають десяти метрів у висоту. Цвітуть вони ранньою весною. Квіти лавра бувають жовтого або зеленувато-білого кольору, а ягоди - різних відтінків від темно-зеленого до багрянисто. Листя лавра еліптичної форми, блискучі, темно-зеленого кольору і досягають в довжину 7,5 і навіть 10 сантиметрів. Лаврове листя не тільки додають блюдам неповторний аромат, але і вельми корисні для здоров'я.
Ресурс Nutrition And You повідав чимало цікавого про різні продукти, що входять в раціон людини. Не оминув він увагою і лавровий лист. Слід пам'ятати, що далеко не кожній людині корисні ті або інші продукти, в тому числі і ті, які вважаються елементами здорового харчування. У всіх випадках бажано звертатися до фахівця-дієтолога, сприймаючи інформацію з Інтернету тільки в якості довідково-пізнавальної, не покладаючись на неї в питаннях, що стосуються здоров'я.
Приправою є зів'ялі і сушені лаврове листя з сильним ароматом, які можуть зберігатися кілька місяців. Сушені плоди лавра теж використовуються в кулінарії в якості ароматизатора.
Корисні властивості лаврового листа і цікаві факти про нього
Лавровий лист шанувався в грецькій і римської цивілізації. Його вважали символом мудрості, миру і захищеності.
Як спеція, він містить сполуки, мінерали і вітаміни, необхідні для здоров'я.
Він містить (в формі спеції) багато летючих активних компонентів, в тому числі α-пінен, β-пінен, мирцен, лімонен, ліналоол, метілхавікол, нераль (цис-ізомер цитраля), α-терпінеол, геранілацетат, евгенол і хавікол. Ці сполуки відомі своїми антисептичними і антиоксидантними властивостями, сприяють травленню. Вважається також, що вони мають протиракові властивості.
Свіжі лаврове листя дуже багаті вітаміном C. У 100 грамах міститься 46,5 міліграм, що становить 77,5% від денної норми споживання. Вітамін C (аскорбінова кислота) є одним з найпотужніших натуральних антиоксидантів, які сприяють виведенню з організму шкідливих вільних радикалів. Аскорбінова кислота також підвищує імунітет, має ранозагоювальну і противірусним ефектом.
Свіжі лаврове листя та інші частини рослини багаті також фолієвою кислотою, утримуючи в 100 грамах 180 міліграм або 45% від рекомендованої денної норми. Фолати важливі для синтезу ДНК, що приймаються в Преконцепційна період вони сприяють запобіганню дефектів нервової трубки у дитини.
Лаврове листя - відмінне джерело вітаміну A. У 100 грамах лаврового листя міститься 6185 міжнародних одиниць (МО, IU), тобто 206% від денної норми споживання. Вітамін A виступає натуральним антиоксидантом і важливий для здорового зору. Він також потрібно для підтримки в здоровому стані слизових оболонок і шкіри. Було виявлено, що вживання в їжу натуральних продуктів, багатих вітаміном A, сприяє захисту від ракових захворювань легенів і порожнини рота.
Ця спеція є хорошим джерелом безлічі вітамінів, в числі яких нікотинова кислота, піридоксин, пантотенова кислота і рибофлавін. Ці вітаміни групи B сприяють синтезу ферментів, функціонуванню нервової системи і регулювання обміну речовин (метаболізму).
Ця вишукана спеція є також хорошим джерелом ряду мінералів, зокрема міді, калію, кальцію, марганцю, заліза, селену, цинку і магнію. Калій - важливий компонент клітин і рідин організму, сприяє контролю над серцевим пульсом і кров'яним тиском. Марганець і мідь є факторами, що сприяють дії в організмі ензиму-антиоксиданту під назвою супероксиддисмутаза. Залізо важливо для вироблення червоних кров'яних тілець і є супутнім фактором для ферментів цитохромоксидази.
Застосування лаврового листа в медицині
Медицина використовує переваги лаврового листа і ягід лавра, його в'яжучі, сечогінні якості і здатність підвищувати апетит.Масло лаврового листя містить в основному цинеол (евкаліптол) - 50%. А також, евгенол, хавікол, ацетілевгенол, метілевгенол, α- і β-пінен, фелландрен, ліналоол, гераніол і терпинеол.
Екстракт лавра користується репутацією засобу, заспокійливого шлунок і полегшує метеоризм і коліки.
Лауринова кислота з лаврового листя є репелентом, засобом, що відлякує комах.
Компоненти масла лаврового листя також використовуються в народній медицині як засіб для лікування артритів (запалень суглобів), м'язових болів, бронхітів і симптомів грипу.
Збір і зберігання
Традиційно, зібрані лаврове листя висушують в тіні, оберігаючи їх від прямих сонячних променів, щоб зберегти летючі масла.
У відділах спецій можуть продаватися різні лаврове листя. У тому числі повністю висушені, висушені і подрібнені, сухої заморозки і в меленої формі. Уникайте листя з неприємним запахом, плямами і уражених грибком.
Зберігайте лаврове листя в банку або контейнері, в які немає доступу повітря. Уникайте зберігати їх в освітленому місці. Лаврове листя не зберігається більше року, потім вони втрачають аромат. Сушені плоди лавра також можуть виступати в якості ароматизатора для їжі.
Застосування лаврового листа в кулінарії
Глянцеві темно-зелені лаврове листя можуть використовуватися і в свіжому вигляді. Але краще дати їм полежати в тіні кілька днів. Завдяки цьому з них піде гіркоту, але залишиться аромат.
Якщо ви виявили в їжі лавровий лист, відкладіть його в сторону і не їжте. Вони мають шкірястою структурою, жорсткі і небезпечні для жування і ковтання. Їх завдання - передавати їжі свій аромат, є їх не слід.
Лавровий лист входить в число тих ароматичних трав, які використовуються в кулінарії поряд з чебрецем (чебрецем), шавлією, чабером, селерою, базиліком і інший ароматної зеленню. Вони також відомі під загальною назвою «букет гарні» і використовуються у вигляді пучка пряних трав, що додаються в страви.
Ця спеція використовується в приготуванні поширеного в кулінарії курт-бульйону (court bouillon), який готується на основі води, солі, білого вина, рослинних ароматів (лука і селери) і ароматизируется букетом гарні і чорним перцем.
Сушені лаврове листя додаються в трав'яний чай.
Лаврове листя є важливим інгредієнтом багатьох класичних соусів, в числі яких хлібний і томатний соуси, а також знаменитий бешамель.
Лаврове листя використовуються в приготуванні морепродуктів, домашньої птиці, м'яса, рису (наприклад, в плові) і овочевих страв.
Вони також застосовуються для ароматизації солодких страв, в тому числі солодких хлібців та заварних кремів.
Запобіжні заходи
Лаврове листя строго рекомендується витягувати з їжі перед її подачею на стіл, оскільки вони можуть викликати задуху, порізати мову і пошкодити травний тракт. Слід уникати вживання в їжу страв з використанням лаврового листа під час вагітності, оскільки містяться в них хімічні сполуки можуть викликати викидень.
Поживна цінність лаврового листа
У дужках наведено відсоток від денної норми споживання. Поживна цінність приведена з розрахунку на 100 грам лаврового листа за інформацією від Міністерства сільського господарства США.
Загальні відомості:
енергетична цінність - 313 кілокалорій (15,5%);
вуглеводи - 74,97 грама (57%);
білок - 7,61 грама (13%);
жири - 8,36 грама (29%);
холестерин - 0 міліграм (0%);
клітковина - 26,3 грама (69%).
вітаміни:
фолати - 180 мікрограмів (45%);
нікотинова кислота - 2,005 міліграма (12,5%);
піридоксин (вітамін B6) - 1,740 міліграма (133%);
рибофлавін (вітамін B2) - 0,421 міліграма (32%);
вітамін A - 6185 міжнародних одиниць (МО, IU) - 206%;
вітамін C - 46,5 міліграма (77,5%);
електроліти:
натрій - 23 міліграма (1,5%);
калій - 529 міліграм (11%).
мінерали:
кальцій - 834 міліграма (83%);
мідь - 0,416 міліграма (46%);
залізо - 43 міліграма (537%);
магній - 120 міліграм (30%);
марганець - 8,167 міліграма (355%);
фосфор - 113 міліграма (16%);
селен - 2,8 мікрограма (5%);
цинк - 3,70 міліграма (33%).Теги:
Цікаві факти, Лавровий лист, Енциклопедія
Переклала на українську мову 26.03.19 7.52
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833570
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.04.2019
Понеділок йде -
Зміни свої звички -
Ждуть успіхи !
21.04.19 10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833472
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 21.04.2019
Один не розбере чим пахнуть рози,
Другий із гірьких трав добуде мед,
Дай хліба одному – навік запам’ятає,
Другому життя пожертвуй – не зрозуміє Омар Хаям
Які ми всі різні люди, не лише зовні, від звичок і поглядів на життя. У всі віка філософи спостерігали, робили висновки, що все що відбувається із нами, залежить мабуть повністю від нас. Характер свій, манери, звички слід клжному з нас «шліфувати», давати об’єктивну їм оцінку, критично ставитись, удосконалювати і розвивати. В наш час зробити це не складно, доступна інформація люба, лише залежить все від наших цілей і бажань. Якщо навчитись жити в гармонії з собою і оточуючим світом, то на шляху для удосконалення характеру, звичок і манер не буде перешкод, в такому разі Всесвіт допоможе кожному із нас!
21.04.19 9.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833471
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.04.2019
Серце берегти –
Любов, тепло, посмішка-
Кращі складові !
20.04.19 7.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833372
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 20.04.2019
Людину зрозуміти так не легко, у кожного характер свій, тому частіше ми беремося судити, критикувати, а це ж такий великий гріх.
Кожне слово необачне, репліки так ранять, на серці - шрами, залишають слід і виправити їх уже не легко, навідь вибачення не завжди зможуть нам допомогти.
Мабудь з дитинства слід , як постулати прививати, що осуд це Всевишнього права!
20.04.19 7.11
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833371
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.04.2019
Зупинились ви,
Тупік, спите, винити
Нікого – лише себе!
19.04.19 8.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833277
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 19.04.2019
Любити життя,
Цінувати миті і часи,
Насолоджуватись тим,
Що маєм ми –
Що може бути кращим,
Мабуть ніхто не заперечить,
Було і буде важливим
В любі століття і віки!
19.04.19 8.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.04.2019
Дарувати свою
Любов,тепло, повагу -
Краще доказів !
18.04.19 16.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833214
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.04.2019
Бездіяльність –
Тягне назад , єдиний
Вихід праця - прогрес !
18.04.19 16.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833213
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.04.2019
Хмари, як пушинки,
Пливуть надi мною,
Парад краси, не меньше,
І вiтерець працює,
Колише трави и гiлки,
Дає живильну силу,
І тим росткам,
Що показались iз землi,
Така краса и благодать,
Що нам дає природа,
Нетреба спать…
Поглянь навколо
Не байдужим зором,
І зрозумiй,що кожний день
Тобi дарован Богом…
13.05.2017(написані в лікарні)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2019
Природа оживает,
Каждый год, весной,
Души наши наполняет,
Любовью и теплом...
Солнышко восходит,
Лучики блестят,
Листья зеленеют,
Благодать…
Природа оживает,
Весеннею порой,
Каждый рад ,
Открыть ей дверь,
И пустить в свой дом,,,
Небо голубое,
И поля в соку,
Хочется дышать прохладой,
Погулять в лесу...
Природа оживает,
Придает нам сил,
Чтобы каждый человек,
В гармонии с ней жил...
Радуга восходит,
Мостик в другой мир,
И роса ложится,
Травку оживить…
18.06.17(написаны в больнице)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833034
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 17.04.2019
Кому то не достатньо однієї жінки і він переключається на п’яту, десяту. А другому не достатньо життя, щоб любити одну єдину.
Констянтин Хабенський
Переклала на українську мову 16.04 9.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832914
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.04.2019
Є вік в якому жінка повинна бути гарною, щоб її покохали. А потім наступає вік, коли жінку повинні покохати, щоб вона стала гарною.
Переклала на українську мову 16.04 9.00
Впевнена, що кожна жінка від чоловічої уваги,кохання розквітає і стає гарнішою в любому віці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832912
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.04.2019
Простим речам-
Любов, увага, подбати -
Щастя, позитив!
16.04.19 10.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832798
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.04.2019
Побачила цю світлину невідомого автора і вирішила перекласти на українську мову, так як звернення автора заслуговують уваги.Дуже важливо, що є такі люди. які готові підтримати в тяжкі хвилини.
Якщо больно – поплачь…
Сліз своїх не стидись.
Полоса невдач...
А потім знову життя!
Життя не навмисно нам дане,
Пітьма пройде...знову світло,
Волю просто в кулак,
Посильніше зажми... .
Ну, а якщо ніяк,
Мої рядки прочитай
Знай що ти не одна,
Просто мені напиши,
Розділи на двох,
Біль усталої душі.
Я пойму ...ти повірь,
Щоча я і далеко,
Привідкрий в серці двері,
Враз стане легше...
Переклала на українську мову 15.04.19 10.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832796
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.04.2019
Твій характер –
Любов, тепло, щирість -
Успіх , красота !
14.04.19 9.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832661
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.04.2019
Думки початок,
Справи, праця, зусилля,
Подяка Всесвіту!
14.04.19 9.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832659
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.04.2019
Побачила цю світлину невідомого автора і вирішила перекласти на українську мову, так як звернення автора заслуговують уваги.
Верніть в моду доброту
І звук розмов без мата
Верніть душам чистоту
Без п’яного умата
Верніть в моду дитячий сміх
Вздовж вулиць і площадок
Без телефонних перешкод
І інтернетних вкладок
Верніть в моду простоту
Без всіх шаблонних думок
Верніть все те, що я люблю,
Щоб хами мозок не гризли
Верніть ввічливість в народ
І повагу старших
Верніть те,що я люблю –
Посмішки самих молодших
Верніть в моду скромним бути
І щоб запрети наглості
Верніть те, що я люблю
І в свято більше солодощів
Переклала на українську мову 13.04.19 7.50
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832588
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.04.2019
Дивись вперед,
Надія, любов,подяка,
Хвала Всесвіту !
13.04.19 10.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832587
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 13.04.2019
Зачіска краща,
Радість,увага, позитив,
Вдалось життя
12.04.19 8.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832430
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 12.04.2019
Чарує абрикоса цвіт, весна квітуча править на Землі, всі люди - дорослі і малі запрошують її до себе в двір.
12.04.19 8.20
Фото: цвіте абрикос в нашому саду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832429
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.04.2019
Як сонечко жовтенький, привозять нам його із теплих країн, смак кислий,пахуча шкірка, а цінності поживні має він безмежні, всім корисно споживать ...(лимон)
1.04.19 10.45
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832338
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.04.2019
Скука то порок,
Отдых, наука, общение,
Решение, успех!
5.04.19 15.24
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832337
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 11.04.2019
Пірс Ентоні.
Письменники-фантасти, як правило, працюють в якомусь одному амплуа. Більшість задовольняються трамвайно-пляжним чтивом з розряду «менше почуттів, більше грошей». Чимало тих, хто видає міцно збиті багатотомні серії, які обростають армією затятих фанатів.
Деякі плетуть інтелектуальні словеса для нечисленної «просунутої» публіки. Але наш сьогоднішній герой - один з небагатьох авторів, хто проходить по категорії «і швець, і жнець, і на дуді грець». Пірс Ентоні, з яким в нинішньому серпні виповнилося вісімдесят років, за свою багаторічну творчу кар'єру який тільки фантастики писав. І елітарну, і комерційну, і серіальну. Та й стати класиком жанру примудрився ...
Пірс Ентоні Діллінгем Джекоб (англ. Piers Anthony Dillingham Jacob) народився 6 серпня 1934 року в англійському місті Оксфорд, тому самому, де знаходиться знаменитий університет.
Батько хлопчика, Альфред Джекоб, був американцем, мати, Норма Шерлок, - англійкою. Обидва вчилися в Оксфорді, але познайомилися завдяки своїм духовним поглядам, а не науці: вони складалися в «Християнському товаристві друзів внутрішнього світла», релігійний рух, більш відомому як квакери. Причому громадськими справами щиро віруючі подружжя цікавилися значно більше, ніж сім'єю.
Коли в Іспанії почалася громадянська війна, Альфред і Норма вирушили туди займатися благодійністю, залишивши Пірса і його сестру в Англії під опікою няні. Вирішивши осісти в Іспанії, подружжя, нарешті, згадали і про дітей - так Пірс знайшов батьків, одночасно назавжди втративши няню, яка всі ці роки була найдорожчим для нього людиною. Це стало для хлопчика величезною душевною травмою, яка посилилася подальшими подіями. Франкістам, які прийшли до влади після громадянської війни, мутний, з їх точки зору, квакер здався підозрілим.
Всю сім'ю Джекобс взяли під арешт, звинувативши Альфреда в шпигунстві і прокомуністичних симпатіях. Після недовгого розгляду його засудили до розстрілу, але друзям вдалося підмазати кого треба, і справа обмежилася депортацією з Іспанії. Аби не допустити повертатися в Англію, яка перебувала в очікуванні нацистського вторгнення, Альфред прийняв рішення виїхати на свою поки ще нейтральну батьківщину. Так в 1940 році Джекобс вирушили за океан.
Життя Пірса знову перекинулася, але і це був ще не кінець. Відносини Альфреда і Норми розладналися, їх шлюб незабаром розпався. Серія випробувань згубно позначилася на хлопчика - його вразило нервовий розлад: тик, порушення мови, нетримання. Всі ці проблеми сильно пошкодили навчання майбутнього письменника - щоб отримати початкову освіту, йому довелося змінити п'ять шкіл.
Надалі Пірсу вдалося побороти більшість своїх недуг, але дитинство у нього все одно було не дуже радісним. Однак, коли хлопчикові було тринадцять, він знайшов пристрасне захоплення, яке повністю перевернуло його тьмяну життя. В руки Пірса потрапив номер журналу Astounding Science Fiction - і перед підлітком відкрився неймовірний світ.
Пірс ковтав всяку фантастичну літературу, яку міг дістати, а незабаром з ним сталося щось, натрапивши його на думку писати самому. Померла його сестра, яка була на рік молодша за нього. Це потрясло шістнадцятирічного Пірса - дівчинка була для нього фактично «другим я». І у хлопця виникло бажання що-небудь сказати світові - за себе і свою сестру ...
Природно, юнак складав свою улюблену фантастику. Втім, спочатку письменство було для Пірса хобі, не більше, хоча деякі юнацькі начерки багато років по тому стали джерелом для деяких його романів. Поки ж на порядку денному стояли отримання освіти та пошуки роботи, тим більше що фінансове становище Пірса, фактично кинутого батьками, було жалюгідним.Знайомство з Керол Енн і одруження
Закінчивши Годдард-коледж в Плейнфілді (штат Вермонт), Пірс почав шукати кошти для існування, і не тільки для себе. Справа в тому, що в коледжі він познайомився з Керол Енн Марбл, яку полюбив всім серцем. І відразу після отримання диплома зробив їй пропозицію. Батьки Керол були категорично проти шлюбу з абсолютно жебраком хлопчиною, але хіба закохана дівчина послухає батьків?
Загалом, Пірс і Кем (так письменник називає свою дружину) одружилися, і спочатку їм довелося несолодко, тим більше що новоявлена місіс Джекоб швидко завагітніла. Тому після кількох невдалих спроб отримати роботу Пірс записався в армію - там все-таки регулярно платили, а Кем, як дружина військовослужбовця, отримала право на безкоштовне медичне обслуговування. Правда, це не допомогло - первісток помер відразу після пологів. Зате завдяки армійській службі Пірс отримав громадянство США. В армії, до речі, майбутній письменник часу не втрачав - він був редактором, основним автором і художником батальйонної газети.
Демобілізувавшись, Пірс переїхав до Флориди, в курортне місто Сент-Пітерсберг, де майбутній письменник недовго працював креслярем, а потім отримав диплом вчителя в Університеті Північної Флориди. Завдяки «корочок» Пірсу вдалося влаштуватися викладачем літератури в Військово-морську академію адмірала Фаррагута, що допомогло зібрати грошенят на майбутнє.
Весь в мріях про літературній кар'єрі, Пірс уклав з дружиною угоду: він кидає роботу і пише фантастику, а Кем буде його утримувати, але рівно один рік. Якщо за рік Пірсу не вдасться надрукуватися і отримати хоча б один гонорар, він залишає мрію про літературну кар'єру і шукає роботу, щоб забезпечувати сім'ю. Пірс виграв: у квітня 1963-го журнал Fantastic Stories of Imagination надрукував його оповідання «Можливість каяття» (Possible to Rue). Слово не горобець - Кем довелося стати сімейним спонсором, адже до справжнього успіху Пірсу Ентоні (так він скоротив своє ім'я для літературної кар'єри) було ще далеко.
Незважаючи на зобов'язання подружжя, Пірс і сам близько трьох років підробляв учителем, попутно пишучи розповіді, а потім і романи, які намагався прилаштувати куди тільки міг. Перелом стався в 1967 році, коли в житті письменника відбулися дві важливі події. Світ побачив його дебютний роман «Хтон», дія якого відбувається на планеті-в'язниці, де природні печери-камери нагадують читачеві всі кола пекла. «Хтон» зробив ім'я Пірса Ентоні відомим серед фендому: роман був номінований на «Х'юго» та «Х'юго». А ще Ентоні отримав премію видавництва Pyramid Books в п'ять тисяч доларів за рукопис роману «Сої на прізвисько" Мотузка "», який з'явився у пресі через рік.
Сходження Ентоні до вершин фантастичного Олімпу тривало: НФ-роман «Макроскоп» (1969), де письменник висловив цілу обойму парадоксальних гіпотез в самих різних областях науки, був також номінований на «Х'юго». Номінацію на цю премію, найпрестижнішу в американській фантастиці, отримав і розповідь «Випускник». Здавалося, ще трохи - і ось вони, нагороди, слава, повага критиків ...
І ось тут Пірсу Ентоні довелося зробити вибір. На самому початку кар'єри він був типовим автором «нової хвилі», яка зародилася в 1960-х. Оригінальні ідеї, якісний стиль, дух громадського бунтарства - ось основні прикмети цієї течії фантастики. Ентоні складав яскраві, нестандартні книги.
Напевно, піди він цим шляхом далі, в скарбничці письменника з'явилися б престижні жанрові нагороди. Але Ентоні хотілося гідно забезпечувати свою сім'ю: після трьох невдалих пологів, коли діти помирали, не проживши і пари годин, у Пірса і КЗМ нарешті з'явилися дві дочки, Пенелопа і Черіл. Довгий час страждав від безгрошів'я Пірс жадав забезпечити своїм малятам гідне життя без злиднів, «відігнати вовка від дверей», як він висловлювався. І хто може його за це дорікнути?
В ті часи фантастика не приносила великих гонорарів.Це зараз багато письменників заробляють мільйони, їх регулярно запрошують на популярні ток-шоу, а портрети друкують на обкладинках модних журналів. У 1960-1970-х навіть найпопулярніші автори фантастики (за рідкісним винятком начебто Хайнлайна) користувалися славою лише в межах жанрового «гетто». Так, їх знав фендом, їх друкували спеціалізовані видавництва і ЗМІ, вони отримували жанрові премії. Але гонорари були лише підмогою (наприклад, «Хтон» приніс Ентоні всього півтори тисячі доларів).
Більшість фантастів мали постійну роботу, пишучи у вільний час. Природно, були серед них і професійні автори, але їм доводилося писати відверто комерційну літературу, без вишукувань. Такі письменники не отримували премій, бо просто видавали якомога більше чисто розважальних текстів, живучи за принципом «курочка по зернятку клює»: більше написав - більше заробив, і ніяк інакше. Мимоволі напрошуються паралелі із сучасною вітчизняною фантастикою ...
Ентоні різко звернув в русло чисто комерційної фантастики і намагався писати якомога більше, по два-три романи на рік. Частина з них він створював у співавторстві. У підсумку за неповні десять років вийшло більше двох десятків книг. Слави такий праця не приносив, багатства - теж, але рахунки оплачувати вдавалося.
І ось в 1977 році трапився неймовірний прорив. Роман «Заклинання для хамелеона» абсолютно несподівано став бестселером New York Times, тобто фактично загальнонаціональним хітом! У наступні десять років такого статусу вдалося досягти ще двом десяткам книг Ентоні, більшість з яких були продовженнями «Заклинання». Точніше, черговими томами серії гумористичного фентезі «Ксанф», яка стала візитною карткою письменника, застовпивши йому місце в історії жанру.
Пірса Ентоні можна назвати «ненавмисним класиком»: для гумористичного фентезі (та й усієї комічної фантастики в цілому) він став таким же «локомотивом», що і Террі Брукс з «Мечем Шаннари» для фентезійної епопеї.
Успіх Ентоні те саме виграшу в рулетку, адже і до нього з'являлося відмінна фантастична гумористики - один Спрег де Камп чого вартий! Але навіть найяскравішим і дотепним книгам вдавалося здобути популярність лише у обмеженого числа читачів - широка публіка ці твори просто ігнорувала.
А ось «Заклинання для хамелеона» абсолютно несподівано знайшли любов безлічі людей, які до фантастики були, як правило, байдужі. Більш того, успіх першого тому «Ксанфа» привернув увагу видавців, які взялися вишукувати щось подібне. Багато в чому завдяки цьому в друк потрапили книги Роберта Аспріна, Дугласа Адамса, Террі Пратчетта, а гумористичне фентезі перетворилося в золоте дно. Втім, незважаючи на появу сильних конкурентів, Пірс Ентоні ще багато років був беззаперечним «королем гори».
Дія роману і циклу відбувається в магічній країні Ксанф - квінтесенції жанру фентезі. Головна новація автора полягає в тому, що в Ксанфа магією обдаровані всі істоти, від людей до останньої комашки. Лише герой «Заклинання для хамелеона», простакуватий, але недурний хлопчина Вінк, позбавлений самих завалялася магічних здібностей. А у людей Ксанфа здавна існує закон: тих, хто до повноліття не проявить свій чарівний талант, відправляють в позбавлений чудес світ Традиції.
Опинившись там, Вінк знайомиться зі злим чарівником Трент, вигнаним з Ксанфа за свої амбіції. Обидва героя повертаються в Ксанф, один з мрією відкрити свій магічний дар, інший - бажаючи стати королем ... Яскравий світ, захоплюючі пригоди, симпатичні герої, м'який гумор, приховані алюзії на життєві реалії, ненав'язливе моралізаторство, безліч дотепних каламбурів - все це допомогло роману завоювати читацьку любов. Не дарма це єдина книга Ентоні, яка отримала-таки престижну нагороду, Британську премію фентезі.
Спочатку Ентоні і не думав писати цикл - «Заклинання для Хамелеон» складався як окремий роман з абсолютно закінченою історією. Але статус бестселера, природно, змінив наміри Ентоні, і він всерйоз взявся розробляти тему. Вінк став героєм ще одного роману, кілька книг присвячено пригодам його нащадків, а потім персонажі стали змінюватися з калейдоскопічною швидкістю, хоча деякі діють або згадуються майже у всіх томах серії (наприклад, добрий чарівник Хамфрі).
На сьогодні в циклі вже тридцять дев'ять романів, на наступний рік заявлено ювілейний, сороковий - значить, своїх відданих шанувальників «Ксанф» зберігає. Однак статус бестселера серія давно втратила, і не дивно. «Ксанф» чудово відображає наочну межу Пірса Ентоні як серіального письменника: незважаючи на фантазію автора у винаході різних неймовірних істот і на безліч каламбурів, які стали фірмовою рисою циклу, більшість книг, на жаль, позбавлені найменшого натяку на оригінальність. Особливо це показово, якщо порівнювати «Ксанф» з «Плоским світом» Террі Пратчетта, який побудований за аналогічною схемою - без наскрізного сюжету. Британському майстру комічного фентезі вдалося уникнути тематичного, ідейного та художнього одноманітності, а ось його колишньому земляку це виявилося не під силу. Можливо, справа в ступені таланту - а може, в мотивації.
Пірс Ентоні «всеїдний», на відміну від багатьох своїх колег, які, домігшись успіху в якому-небудь жанрі, рідко сходять з улюбленого шляху, бо просто не ризикують злякати «свого» читача. Серіали Пірса Ентоні різноманітні - і за жанрами, і за формою. Так, «Ксанф» - єдиний цикл Ентоні в області гумористичного фентезі. Решта його Фентезійні серії більш серйозні, хоча жарти, безперечно, зустрічаються і там.
Найпростіша історія - пенталогия «Келвін з Рада», написана Ентоні спільно з Робертом Маргруффом: авантюрне фентезі, дія якого відбувається в магічному світі, де люди відрізняються формою вух.Головний герой, «круглоухій» хлопець Келвін, бореться з монстрами, полює за артефактами, зустрічає на своєму шляху екзотичних персонажів, а все його пригоди пов'язані з древнім пророцтвом великого чарівника Маувара. Загалом, стандартний фентезі-квест.
Більш цікавий цикл «ХроМагія» - щось середнє між фентезі героїчним і епічним. Герой, молодий воїн з «говорить» ім'ям Хавок (Спустошення), - своєрідний антипод Конана-варвара: при феноменальні здібності бійця більшість проблем він вважає за краще вирішувати мізками, а не мечем. І мізки Хавок ох як потрібні - адже він стає королем царства Хром, і попереду героя чекають не тільки битви, а й численні таємниці, змови і любовні авантюри.
Відзначився Ентоні і в історичній фантазії, куди з деякими застереженнями можна віднести пенталогию «Геодіссея». Застереження стосуються специфічного побудови цього циклу: дія книг розгортається в різні періоди людської цивілізації. А двоє героїв, чоловік і жінка, переживають численні перевтілення, не перестаючи підтримувати духовний зв'язок.
Але найзначніший внесок Пірса Ентоні в жанр (не рахуючи «Ксанфа») - його технофентезійние серії. Найбільш масштабна і яскрава з них - «Втілення безсмертя». В недалекому майбутньому альтернативного світу, де поряд з технологією існує магія, кілька звичайних людей абсолютно випадково стають новими втіленнями безсмертних сил - Смерті, Часу, Долі, Природи, Війни, Зла. Природно, все це дозволяє автору сповна пофілософствувати на вічні теми моральності та моралі. У циклі немає загального сюжету - кожен з героїв-інкарнацій отримує свою історію, проте між ними є перетину.
Основний семитомник Ентоні писав у другій половині 1980-х, а через майже два десятка років повернувся до серії з необов'язковим продовженням - про ще одне втілення, Ніч. Так було і з іншим циклом, «Режим»: фактично це трилогія, куди автору заманулося повернутися через вісім років. Втім, історії «режимів» -параллельних всесвітів, між якими можуть подорожувати люди, звані «якорями», - досить автономні. Тому додатковий роман циклу особливо не пошкодив.
Цього, на жаль, не можна сказати про серію «Початківець Адепт». Ентоні склав закінчену трилогію, дія якої розгортається в майбутньому, на райській планеті Протон, куди з'їжджаються люди з усієї Галактики заради участі в Грі. Переможці цього досить різнобічного змагання можуть істотно підвищити свій статус - стати з безправних рабів Громадянами-аристократами. Головний герой, раб Стайл, випадково потрапляє на паралельне відображення Протона - планету Фазу, де існує магія, якою володіють Адепти.
Таким Адептом стає і Стайл, якому належить розгадати таємниці обох світів. Трилогія вийшла насиченою пригодами, гумором і романтичними ситуаціями. Не дивно, що вона користувалася успіхом, і Ентоні почав кропать продовження. Героями чотирьох наступних романів стали діти Стайла, і це вже дуже звичайне чтиво.
Внесок Пірса Ентоні в фентезі завершує вельми специфічна дилогія «Порнукопія». Це фактично порнографія про світ майбутнього, мешканці якого схиблені на сексі. Головний герой володіє імунітетом до всіх венеричних захворювань, тому не відмовляє собі навіть в самих збочених задоволеннях. І одного разу він зустрічається з суккубом, яка відкриває йому дорогу в світ демонів ... От уже де можна відтягнутися!
Складена Пірсом наукова фантастика не менше багатогранна, ніж фентезі. Найяскравіше твір цього жанру - дилогія «Атон», опис підземної в'язниці-лабіринту, де в'язні живуть як болісне існування. Точніше, перед нами типовий для Ентоні випадок «паровозика з причепом»: дебютний роман «Хтон» - одне з найсильніших творів автора, яке показує його реальний потенціал, - і складений через майже десять років необов'язковий сиквел «Фтор».
Та ж схема використовується в серіях «Люди і манти» і «Космічний тиран».Перша описує подорож трьох земних вчених по таємничій планеті Некро, яка ідентична Землі періоду палеоцену. Компанію людям складають четверо мант - напіврозумних літаючих істот, що володіють неймовірно гострими відчуттями. Традиційний НФ-квест несподівано обертається мандрами не тільки в просторі, але і в часі. Автор склав закінчену дилогію, через шість років додавши в якості епілогу ще один роман. Ну а історія з «Космічним тираном» взагалі скидається на анекдот. Це пенталогия політичної НФ про людину, який пройшов шлях з самих низів і став диктатором Сонячної системи. І через п'ятнадцять років після завершення циклу Ентоні пише роман «Залізна діва», де показує ті ж самі події, але очима сестри титульного героя! Легкі гроші, що тут скажеш ...
Наймасштабніша НФ-серія Ентоні - космічна опера «Скупчення», дія якої відбувається в «кластері», колонізованої людством області Галактики близько сотні світлових ліг в діаметрі. Сфери, місця проживання людей, що населяють кластер, відрізняються різним типом розвитку, «сферичних регрессий», через трьох способів космічних подорожей. Колоністи найрозвиненіших сфер мандрують шляхом дуже дорогий телепортації, середні по розвитку добираються до місць проживання в гіперсна, найбідніші - звичайним польотом на «кораблях покоління». Романи безпосередньо не пов'язані, події розгортаються протягом багатьох століть. До циклу також примикає «Таро», фактично один великий роман, розбитий для зручності видання на три томи. Ще одна космопера Ентоні, «Металева жінка», про кіборга Елайза, яка рятує Землю від навали розумних інопланетних личинок, - це також один роман, виданий в чотирьох томах під окремими назвами.
Ще один фантастичний цикл Пірса Ентоні, «Бойовий коло», балансує на межі НФ і фентезі - постапокаліптична героїка про світ через багато років після атомної війни, яка знищила майже всю цивілізацію. Люди побудували варварське суспільство, де чоловіки періодично б'ються один з одним в «бойовому колі», і переміг всіх воїн стає Імператором. Така собі «конина», але без магії ...
У Пірса Ентоні є дивовижна риса, яка різко виділяє його серед іншої письменницької братії, - він неймовірно відвертий. На особистому сайті він уже п'ятнадцять років розміщує листи до читачів, де докладно розповідає про своє повсякденне життя, сімейні події, творчі плани, навіть про переживання і думках. Та й до своїх романів Ентоні зазвичай докладає спеціальні післямови, де відповідає на різноманітні читацькі питання і оповідає про обставини, які супроводжували написання книг.
Причому рівень відвертості часто шокує. Так, Пірс Ентоні абсолютно не соромиться комерційної спрямованості більшості своїх творінь. Зрозуміло, що письменники розраховують заробити на своїх опусах. Але чи багато хто здатні, подібно Ентоні, прямо повідомити, що даний конкретний роман писався, щоб оплатити ремонт даху авторського ранчо? Або що черговий «Ксанф» складений з думкою про рахунки стоматолога? Або що контракт на новий цикл дозволить відправити доньку письменника в хороший коледж і купити дружині нову машину? Як правило, автори про свої гонорари і їх призначення або повністю мовчать, або кажуть побіжно. Але Ентоні оцінює свою працю як абсолютно рівноправну угоду з читачем: один отримує свою частку ескапізму, інший - законний гонорар. І всі задоволені, чого тут соромитися?
Сьогодні Пірс Ентоні скоєно спокійно строчить купу абсолютно прохідних романів: на його рахунку сумарно близько ста п'ятдесяти книг (з них майже три десятка в співавторстві). Правда, Ентоні час від часу діяв як деякі відомі майстри комерційного кіно, які, заробивши на блокбастерах, знімають мейнстрім з прицілом на «Оскар». Автор «Ксанфа» періодично видавав несеріальние книги «з претензією», однак ніякого особливого резонансу жодна з них так і не викликала. Ймовірно, тому останні спроби письменника звернути на себе увагу критиків і фендому припали на середину 1990-х.
3 вересня 2009 року в родині Пірса Ентоні трапилася трагедія - раптово померла старша дочка Пенні, після чого внучка письменника, Логан, перейшла на його піклування. І Ентоні не забув поділитися переживаннями зі своїми читачами. Можливо, це ще одна причина його безперервної популярності: Ентоні відноситься до шанувальників як до істинних друзям, близьким людям, і отримує адекватну відповідь.
Всі останні роки він живе у флоридському містечку Інвернесс, на власному ранчо, і продовжує випускати по парі романів на рік. Адже потрібно відганяти від дверей злого вовка ...
© Борис Невський
Переклала на українську мову 7.04.19 18.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832009
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.04.2019
Габріель Гарсія Маркес.
Знаменитий колумбійський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури Габріель Гарсія Маркес закохався в свою майбутню дружину Мерседес Барча, коли вона була ще дитиною. При першій же зустрічі він вирішив, що одружується на ній. І не прогадав: ось уже п'ятдесят п'ять років живуть вони в щасливому шлюбі, гармонію якого зберігає і підтримує Мерседес.
Одна з улюблених тем романістів і поетів - любов з першого погляду і назавжди. У реальності таке трапляється рідко. А вже щоб перша дитяча любов стала єдиною і вічною - про таке навіть самі романтично налаштовані літератори побоюються писати. Адже ніхто не повірить! Але життя підносить найнеймовірніші сюжети.
Одного разу - не то в 1945 році, не то раніше, не то пізніше, бо оповідачі суперечать один одному - в містечку Сукре в Колумбії на танцмайданчику юнак Габріель Гарсія Маркес познайомився з дівчинкою Мерседес Барча Пардо. Спочатку вона привернула його зовні. Габо писав вірші, був романтиком, і маленька Мечі здалася йому схожою на ластівку: стрімкими і легкими рухами і тим, як по-пташиному витончено повертала блискучу чорняву голівку. Коли прийшов час розходитися, Габо вже знав, що закоханий. Цілуючи на прощання руку Мечі, він сказав: «Я тільки зараз зрозумів, що всі вірші, які я написав, були присвячені вам. Будьте моєю дружиною! »Мечі відповіла йому з усією можливою серйозністю:« Я згодна. Тільки, якщо дозволите, я спочатку закінчу школу ».
«Ми не були заручені, ми просто терпляче і без томління чекали того, що нам призначене, - згадував Маркес багато пізніше. - Ми знали, що рано чи пізно умовність знайде під собою реальний грунт ».
Один з основоположників магічного реалізму, Габріель Гарсія Маркес дивився на світ крізь призму своєї уяви. Навіть його мемуари наполовину, а то й більше, - вигадка. У своїх інтерв'ю він з різними подробицями розповідав про одних і тих же подіях. Йому так було цікавіше.
Але є якісь факти, які можна вважати достовірними. Наприклад те, що народився Габріель 6 березня 1927 року в Колумбії, в крихітному, жаркому, старовинному провінційному містечку Аракатака біля річки Магдалени. Батько його був телеграфістом, іноді, щоб прогодувати сім'ю, працював у дві зміни і вдома бував рідко. Маму Габріель обожнював, але у неї було крім нього ще десять дітей, і хлопчикові завжди не вистачало її уваги. І так вийшло, що батьків Габо майже не знав: його виховували дід і бабуся, вони ж надали основний вплив на його духовне формування. Бабуся Транкіліна - жінка XIX століття, горда, цнотлива і дуже мудра. Вона керувала всім у домі. Потім Транкіліна з'являлася у багатьох романах Маркеса в образах жінок, що стоять біля витоків роду. Дід - полковник, учасник громадянської війни 1899-1903 років - теж воскресав чи не в кожному творі онука. А ще на хлопчика впливав будинок. Дивний старий будинок, де, на думку всіх мешканців, водилися примари. Їх ніхто не боявся. Адже це були духи предків.
У світі дитинства Габріеля Гарсія реальність і чари перепліталися так само органічно, як згодом вони будуть переплітатися в його романах. Країна Макондо, яку він придумає пізніше, насправді чуділась йому на вузьких вуличках Аракатаки.
Габріель навчався в інтернаті міста Сапакіра, там же він здійснив і свої перші літературні спроби. Але про те, щоб стати професійним письменником, він не смів і мріяти. Він планував стати юристом і в 1946 році вступив до університету в Боготі. Не полишаючи проте занять літературою. Причому його заняття були «роботою в стіл»: всі захоплювалися його романтичними віршами, а в 1947-му був опублікований його перший розповідь, але Маркес вперто йшов до юридичної кар'єрі. Йому потрібні були гроші, щоб одружитися на Мерседес ...Про їх першої зустрічі він іноді згадував як про головну подію свого життя, а іноді - як про щось випадковому і повсякденному, чому шанувальники дарма надають великого значення: «Їй було всього тринадцять років, коли одного разу на танцях у міському саду я зробив їй речення. Звичайно, не серйозно, просто сказав це, дотримуючись умовності, необхідні в ті часи, щоб обзавестися нареченою. Не пам'ятаю, може бути, під враженням якоїсь книги, фільму або кимось розказаної історії, але мені чомусь захотілося мати наречену. І Мерседес повинна була зрозуміти, що це не більше ніж умовність, тим більше що бачилися ми потім дуже рідко і завжди випадково ... »
Але деякі знайомі сім'ї стверджують, що під час знайомства Мечі було тринадцять, а дев'ять. Тринадцять років - для Латинської Америки вже не дитинство. Це вже початок розквіту. Вік, в якому Джульєтта Капулетті вийшла заміж, вважається придатним для перших романів і зізнань у коханні. А ось дев'ять ... Як Ремедіос Маленькій з роману «Сто років самотності», коли в неї закохався Ауреліано Буендіа. Потім в романах Маркеса часто з'являтиметься ця тема: любов до дівчинки, яка не досягла шлюбного віку. Ніколи ця тема не буде звучати як в «Лоліті» Набокова, як захоплення пороком. Але завжди - як безглузда випадковість: просто дівчинка запізнилася народитися і тому опинилася настільки молодша за свого судженого.
Габріель Гарсія Маркес вірить в астрологію. Він народився під знаком Риб, 6 березня 1927 року, і вважає закономірним, що саме жінка, яка народилася під знаком Скорпіона, стала його єдиною любов'ю, другом і супутницею на все життя. Риби і Скорпіон - два водних знака, згідно з астрологічними законами найбільш гармонійно поєднуються.
Часом Маркес стверджував, ніби і в містику він вірить, і в доленосні приречення ... Ніби ще в шкільні роки він побачив Мерседес уві сні. І, натхненний цим сном, написав оповідання про дівчинку, яка так мріяла подорожувати, що перетворилася на метелика і полетіла з рідного дому ... А Маргарита Чика, подруга Мерседес, розповідала Джеральда Мартіну, біографу Маркеса, як маленька Мечі Барча піднялася на огорожу і , дивлячись на запилену вулицю, з сумом говорила: «О, як же я хочу подорожувати по світу, жити у великих містах, переїжджати з готелю в готель!» Мерседес, за все життя дала всього два інтерв'ю, зазначила, що Маркес втілив її дитячу мрію: подорожувати їм ін ішлось багато.
Мерседес Ракель Барча Пардо з'явилася на світ 6 листопада 1932 в селищі Маганга, на березі річки Магдалени. Її мати, Ракель Пардо Лопес, була колумбійкою, з сім'ї фермерів. А в жилах батька, Деметріо Барча Велілья, текла змішана палестинсько-єгипетська кров. Маркес вважав, що саме від предків-єгиптян дісталася Мерседес «таємнича краса нільської змії». Хоча насправді Мерседес зовні була типовою колумбійкою.
Дід її був родом з Олександрії, в Колумбії йому належала мережа аптек в різних містах. Сім'я часто переїжджала, але для Мечі завжди вибирали найпрестижнішу і строгу католицьку школу. І вчилася вона завжди на відмінно. Вона була дуже серйозним і відповідальним дитиною і зовсім не доставляла клопоту своїм рідним. Її найулюбленішою розвагою було лежати на траві в саду біля будинку і спостерігати за комахами, птахами, дрібними звірятами. Вона планувала стати біологом. Мечі багато читала, і не тільки книги з біології: романи, поезію ... Її несподіване рішення вийти заміж за Габріеля Гарсія Маркеса батьки вважали підліткової примхою, яка зародилася на грунті зайвого захоплення Шекспіром. І не стали нічого забороняти, щоб дівчинка не уявила себе Джульєттою.
Але роки йшли, Мерседес дорослішала, до неї сваталися, а вона відкидала всіх. Вона чекала, коли до неї посватається Габріель. Вона як і раніше багато читала, але плани вчитися на біолога були забуті. Їй подобалася тиха сімейне життя.Вона наглядала за п'ятьма молодшими дітьми, супроводжувала на танці сестер. І зовсім не боялася, що залишиться старою дівою.
Мерседес не лякали плітки про численні захоплення Габріеля. А він тим часом вів вельми бурхливе життя. Був завсідником борделів. Пізніше він визнає: «Так, в молодості у мене було багато повій. Вони були моїми друзями. Я ходив до них не стільки займатися любов'ю, скільки для того, щоб позбутися від самотності. Як колекціонер зберігає монети або марки, я зберігаю спогади про моїх повій ».
Мерседес регулярно доносили про пригоди її коханого. Вона вважала, що її це не стосується. Мечі теж не схвилювало звістка, що Габріель перестав відвідувати лекції, а потім і зовсім залишив юридичний факультет і став журналістом. Їй було все одно, чим буде займатися її обранець. Адже це його життя і його шлях, а для неї головне - дочекатися весілля ... З юристом чи, з журналістом чи - не важливо. Головне - з Габріелем, а не з кимось іншим. Втім, вона уважно перечитувала і зберігала всі публікації його перших оповідань. Що трапився у Габріеля в Парижі роман з іспанською акторкою Марією Консепсьон Кинта-ної теж не мав для неї значення. Важливіше було те, що Габріель не переставав відповідати на її листи, розповідаючи про те, що відбувається в його душі. А з ким він ділить ліжко там, в далекому Парижі, не має значення. Він всього лише чоловік, і вони поки ще не обмінялися шлюбними клятвами.
Габо і Мечі писали один одному по два-три рази на тиждень. Габріель повідомляв, що кожен день, прокидаючись і засинаючи, він дивиться на фотографію Мечі, що висить в ногах його ліжка. І це було правдою, його друг того періоду, Пліній Мендоса, згадував, як, вперше опинившись в кімнаті Маркеса, побачив фото Мерседес: «Я ступив до стіни, щоб подивитися на висіла там фотографію його нареченої - симпатичної дівчини з довгими прямим волоссям. "Це - священний крокодил", - сказав Габо ». Так, вийшло так, їх заручини була довгою. Ні, не надто тривалої, як в романі Маркеса «Кохання під час чуми», де головний герой, Флорентіно Аріза, одружується на своїй коханої Ферміна Дазе через п'ятдесят три роки, сім місяців і одинадцять днів після того, як вимовив клятву у вічній любові. Але все ж Мечі довелося чекати вінчання цілих тринадцять років.
Він наважився одружитися тільки в тридцять один рік. До того моменту Мерседес Барча Пардо вважали безнадійною дивачкою, а за очі її називали Пенелопою: адже вона так само віддано чекала свого «Одіссея». Але Пенелопа була все-таки законною дружиною Одіссея, а Мерседес з Габріелем навіть не були офіційно заручені! Більш того - вони майже не бачилися. Кілька разів сходили на танці в ранній юності, а потім переписувалися. Але, можливо, завдяки листам вони знали один одного по-справжньому глибоко й інтимно.
«Габо народився з відкритими очима ... Він завжди домагався того, чого хотів. Взяти хоча б наш шлюб. Коли мені було тринадцять, він сказав своєму батькові: "Я знаю, на кому одружуся". А ми тоді були просто знайомими » згадуватиме Мерседес багато пізніше, в одному з двох інтерв'ю.
Габріель і Мерседес повінчалися в п'ятницю 21 березня 1958 року. Мечі запізнилася на вінчання. Габріель чекав її разом з друзями і рідними біля входу до церкви Вічного Спасіння. І в якийсь момент запанікував: а раптом вона і зовсім не з'явиться? Раптом вона зрозуміла, що очікування і передчуття солодше достигнутого? Або усвідомила, що насправді чекала даремно і не любить його? Саме в цей момент він з особливою гостротою усвідомив, як потребує Мерседес, і, за його словами, «готовий був голову розбити об кам'яний виступ», якщо вона не прийде ...
Все виявилося, звичайно ж, простіше: Мерседес мала вінчатися в сукні своєї матері і в фаті бабусі. Сукню, заздалегідь підігнану під її тоненьку фігурку, вранці довелося підганяти знову, прямо на нареченій: в останні тижні перед весіллям вона так хвилювалася, що схудла.
На третій день після весілля вони вирушили до Венесуели, де їм належало провести медовий місяць. Коли літак злетів над хмарами і золотий вечірній світло засяяло в очах Мерседес, Габріель відчув - ось священний момент, відповідний для ще однієї важливої клятви. І пообіцяв, що її багаторічна очікування сповна окупиться, що він буде самим турботливим чоловіком, що він стане великим письменником до сорока років, що зробить багатими її і тих дітей, яких Мерседес йому народить. Вона слухала мовчки. Чи збудуться його обіцянки чи ні - зараз не мало значення. Мерседес просто хотіла прожити життя з цим чоловіком. Що б життя їм ні пообіцяла.
Їх любов почалася так романтично ... Але, як завжди буває, - казка закінчилася біля вівтаря, а далі була проза життя. Наскільки взагалі могла бути прозаїчною життя поруч з такою людиною, як Маркес.
«За роки сімейного життя у нас не було жодної серйозної сварки. Напевно, тому, що ми дивимося на речі так само, як і до шлюбу. Сімейне життя - диявольськи важка справа, яка кожен день починаєш спочатку. І так все життя. Живеш в постійній напрузі, і часом це так втомлює ... Але тим не менше це коштує того! »- говорив Габріель Гарсія Маркес через кілька десятиліть.
Жити їм належало в Барранкилье, в двокімнатній квартирці від редакції газети El Espectador, де працював Маркес. Господарюванню Мерседес була абсолютно не навчена. Габріель поставився до цього поблажливо. Прибирав у хаті він сам. І дуже терпляче вчив Мерседес готувати його улюблені страви. У чому досягла успіху вона як господиня, так це в питаннях економії. Легко навчилася жити в бідності, вибирати в крамницях найдешевше і перетворювати в цілком апетитні страви. Але головне, що зачаровувало Маркеса в дружині, - її трепетне ставлення до його творчості. Вона навіть торкалася до його паперів обережно, немов вони були древніми святинями, здатними розсипатися в руках.Вона як божественного одкровення слухала, коли Габріель ділився з нею творчими планами або розповідав вигадані ним сюжети. Мерседес навчилася підтримувати вогонь у вогнищі: в буквальному сенсі. Центрального опалення в Барранкилье не було, а Габріель не міг працювати, коли холодно. Вона приймала гостей в маленькоі квартирці, а по вихідним брала участь в журналістських вилазках на природу. Однак вона була дуже замкнутою і мовчазною. Пліній Мендоса згадував: «Через три дні після знайомства з Мерседес я сказав своїм сестрам:« Габо одружився на німий ».
Мерседес привезла з собою скриньку з листами Маркеса, але через кілька тижнів після весілля Габріель попросив дружину їх знищити. Мерседес розповідала, ніби чоловік пояснив своє прохання так: «щоб вони не потрапили в чужі руки». Сам Маркес стверджував інше. Якщо траплялося, що вони розходилися в думках, вона незмінно заявляла щось на зразок цього: «А ось в листі з Парижа ти писав, що ніколи так не зробиш». Габріель хотів позбутися речових нагадувань про його обіцянки. Мовчазна Мерседес вміла проявляти рідкісне завзятість, і, врешті-решт, Маркесу довелося ... викупити у дружини свої листи за 100 боліварів. Після чого Мерседес знищила їх на очах у чоловіка.
Джеральд Мартін, дуже симпатизував Мерседес, писав: «Мерседес стверджує, що з чоловіком вона спілкувалася без проблем. Коли я запитав у неї в 1991 році, що, на її думку, скріпило їх союз, вона відповіла: "Це питання біологічної сумісності, ви не знаходите? Без цього нічого і бути не може ". Але то був лише початок. Незабаром вона увійде в його плоть і кров, але не так, як в ті роки відчаю, коли він ще толком і не знав її. Вона стане незамінною для людини, який завжди покладався тільки на самого себе, розраховував тільки на власні сили з тих пір, як помер його дід (а йому тоді було дев'ять років). Вона привнесе в його життя розсудливість і раціональність. Поступово, у міру того як в ній міцніла впевненість в собі - чи, точніше, вона навчилася давати їй вихід, - вона почала наводити порядок в рукотворному хаосі Маркеса. Розібрала його статті і газетні вирізки, паперу, розповіді, машинописні тексти роману "Дім" і повісті "Полковнику ніхто не пише" ... »
24 серпня 1959 року у Габріеля і Мерседес народився їх перший син Родріго Гарсія. Редакція відправила Габріеля в якості спеціального кореспондента в Європу. Мерседес знову чекала, звично і покірно, але тепер з нею був малюк ...
Мерседес мовчазно підтримувала Габріеля, коли у нього з'явилося нове і більш небезпечне захоплення: комуністичні ідеї. З'їздив на Кубу, з'їздив в Східну Європу і в СРСР, писав захоплені статті. Маркесу запропонували місце в нью-йоркському відділенні Prensa Latina. Вважаючи, що ця робота - надовго, він взяв з собою Мерседес і Родріго. Чи не краще рішення. Американо-кубинський конфлікт був у розпалі. До редакції постійно дзвонили з погрозами, в тому числі і особистими. Якось невідомий подзвонив в готельний номер, який займала сім'я, і сказав Мерседес, що він знає, яким маршрутом вона гуляє з дитиною, і що вона може одного разу не повернутися з прогулянки, якщо її чоловік не припинить комуністичну пропаганду. Мерседес не показала Габріелю свого переляку. Але при першій нагоді перебралася з готелю до подруги, яка знімала квартиру на іншому кінці міста. Скінчилася американська епопея Маркеса тим, що їм з дружиною і дитиною довелося буквально втікати з країни. Грошей на авіапереліт не було. Вони їхали на рейсових автобусах. Ночували в найдешевших готелях. Один раз Мерседес відмовилася залишитися в номері, що кишіли тарганами, і разом з дитиною влаштувалася під відкритим небом. Інший раз американський солдат запропонував Габріелю продати Мерседес йому і двом його товаришам на кілька годин: мовляв, тоді ви, обшарпанці, зможете хоч поїсти нормально ... До моменту приїзду в Мехіко Мерседес була хвора, у неї на нервовому грунті відкрився гострий гастрит. «На руках - останні двадцять доларів, майбутнє - неясно», - згадував Габріель.І тепер він, як ніколи раніше, розумів, який скарб придбав в дружини. Мерседес жодного разу ні в чим його не дорікнула.
«Мені абсолютно ясно, що жінки правлять світом, - говорив Маркес. - Єдине, чого жінки не прощають, - це зрада. Якщо відразу встановити правила гри, якими б вони не були, жінки зазвичай їх приймають. Але не терплять, коли правила змінюються по ходу гри. У таких випадках вони стають безжальними ... »
У 1962 році в Мексиці народився їх другий син - Гарсія. Маркес дуже хотів доньку, схожу на Мечі, але більше дітей у них не було.
Мерседес підтримувала Габріеля, коли він взявся за свій епохальний роман «Сто років самотності». Маркес продав машину і на вісімнадцять місяців замкнувся в своєму кабінеті, не спілкуючись навіть з сім'єю. Він повністю переселився в світ Макондо ... Тим часом Мерседес поденщиною заробляла на життя. Вона взяла на себе і спілкування з м'ясником і бакалійником, у яких брала товари в борг. Вона ж розмовляла і з господарем будинку, що було найскладнішим.
«Нашому домовласникові ми заборгували оренду за вісім місяців. Коли наш борг по оплаті становив всього три місяці, Мерседес подзвонила йому і сказала: "Послухайте, ми не зможемо заплатити вам ні за ці три місяці, ні за наступні півроку". Перш вона уточнила у мене: "Коли ти плануєш закінчити?" - і я відповів, що місяців через п'ять, тому вона накинула ще один місяць. І тоді домовласник сказав їй: "Добре, якщо ви даєте слово, я почекаю до вересня". І у вересні ми йому заплатили ... »- розповідав Маркес.
... У мене була дружина і двоє маленьких синів. Я працював піар-менеджером і редагував кіносценарії. Але щоб написати книгу, потрібно було відмовитися
. У мене була дружина і двоє маленьких синів. Я працював піар-менеджером і редагував кіносценарії. Але щоб написати книгу, потрібно було відмовитися від роботи. Я заклав машину і віддав гроші Мерседес. Кожен день вона так чи інакше видобувала мені папір, сигарети, все, що необхідно для роботи. Коли книга була закінчена, виявилося, що ми повинні м'ясникові 5000 песо - величезні гроші. За окрузі пішов слух, що я пишу дуже важливу книгу, і всі крамарі хотіли взяти участь. Щоб послати текст видавцеві, необхідно було 160 песо, а залишалося тільки 80. Тоді я заклав міксер і фен Мерседес. Дізнавшись про це, вона сказала: «Не вистачало тільки, щоб роман виявився поганим».
Мерседес гідно ділила з Габріелем бідність і негаразди і так само гідно розділила тягар загальносвітової слави, яка обрушилася на нього після виходу з друку цієї книги. У 1967 році роман «Сто років самотності» викликав «літературне землетрус» і зробив Габріеля Гарсія Маркеса живим класиком. Тиражі розліталися, книгу перевели на тридцять п'ять мов. Зараз «Сто років самотності» входить в список двадцяти найбільших світових шедеврів.
Після у Маркеса не було творчих невдач. Кожен його роман, повість, оповідання й есе з захопленням приймалися критиками і читачами. Були опубліковані і високо оцінені всі твори, написані до 1967 року і свого часу відкинуті видавцями.
Маркес розумів, як багатьом він зобов'язаний своїй дружині. Роман «Любов під час чуми» він передував словами: «Присвячується, звичайно ж, Мерседес. Ці сільця вже знайшли свою короновану богиню ».
«Ці місця» - світ його фантазії. Світ країни Макондо. Країни, де сплітається магія і реалізм, де закохані дівчата готові чекати весілля десятиліттями ... Країни, звідки прийшов Маркес і куди так органічно вписалася Мерседес.
Нобелівська премія
У 1982 році письменникові була присуджена Нобелівська премія. Це була важлива подія для всієї Латинської Америки. Фідель Кастро не зміг додзвонитися Маркесу і на наступний день надіслав телеграму: «Справедливість нарешті восторжествувала. Святкуємо з учорашнього дня. Додзвонитися неможливо. Від щирого серця вітаю вас з Мерседес ». Будинок був обложений журналістами. Зрештою письменник з дружиною потихеньку втекли і переселилися в готель «Чапультепек-Президентові», де зібрали вісьмох близьких друзів, в суспільстві яких і пересиділи перші, найбільш бурхливі дні. Зрозуміло, Мерседес супроводжувала чоловіка в Стокгольм. Приїхав туди і Гонсало. Родріго, який став кінорежисером, працював над фільмом на півночі Мексики і не міг покинути знімальну групу. Журналісти тут же вирішили, що між Маркесом і його старшим сином існує якийсь конфлікт. Насправді письменник виховував своїх дітей так, щоб робота була для них понад усе. Маркес ні засмучений відсутністю Родріго, він пишався творчої одержимістю сина.
У традиційній промові лауреата Маркес ні словом не згадав дружину, навіть не дивився в її бік: в його промові не було нічого особистого, тільки суспільне, і тема звучала як «Самотність Латинської Америки». Він протиставляв Латинську Америку Європі.
Мерседес супроводжувала його на всі заходи безмовним примарою. Журналісти за нею полювали, вона від них рятувалася. Вона погодилася дати всього одне інтерв'ю, причому своєю своячениці Беатріс Лопес де Барча. Дружина нобелівського лауреата з'явилася на обкладинці колумбійського журналу Carrusel, а стаття називалася «Габіт чекав, поки я виросту». Мерседес зачарувала всіх нобелівських гостей, просто продемонструвавши себе, якою вона була в повсякденності: скромною, мовчазною, загадковою жінкою, ідеальною дружиною і берегинею вогнища, в якій було щось споконвічне, первозданне, щось поза часом.
Коли вони з Габріелем повернулися додому, Мерседес з полегшенням сховала в шафу парадні вбрання і вузькі туфлі. І повернулася до свого улюбленого заняття: забезпечувати Габріелю комфортне буття.Щоб в кабінеті було як слід натоплено, щоб папір був його улюбленого сорту, щоб вчасно подавалися їжа і кава, щоб завжди були під рукою сигарети, а ще стежила за публікаціями про нього, сортувала чернетки ... Іноді брала в гостях синів. І мовчки спостерігала, як вони бурхливо сперечаються і жартівливо пікіруються з батьком. Все це і було її щастям.
У 1999 році Маркесу поставили убивчий діагноз: рак лімфатичної системи. До цього, в 1989 році, у нього був рак легенів, але його вилікували. На «облаштування справ земних» йому пообіцяли всього кілька місяців, може бути - рік ... Але лікування і невідступна, вірна турбота Мерседес допомогли знову. На першій же прес-конференції, даної після одужання, Габріель Гарсія Маркес повідомив, що більше не писатиме: «Тепер я тільки чоловік Мерседес ... Я належу їй повністю».
Чим старше ставав письменник, тим сміливіше і відкрито він говорив про любов, про величезний її значенні в житті: «Для мене є безсумнівним: сенс життя - це любов ... І писати варто тільки про кохання, тому що все інше - від лукавого. Мій наступний роман буде, звичайно ж, про кохання, про пристрасної божевільної безнадійної вічної любові чоловіка і жінки ... »
«Тепер я тільки чоловік Мерседес ... Я належу їй повністю».
Коли весь світ завмер в жаху перед загрозою СНІДу, невідомої і смертельної хвороби, заразитися якою можна було в першу чергу при сексуальному контакті, Маркес заявив: «СНІД лише додає любові ризику. Любов завжди була дуже небезпечна. Вона сама по собі - смертельна хвороба ... »
Незважаючи на своє рішення припинити творчу діяльність, в 2004 році письменник випустив роман «Спогади моїх сумних повій»: історію людини, який ніколи в житті не любив, а в віці дев'яноста років закохався в чотирнадцятирічну дівчину ... Це було чергове визнання в любові юної мечі - на сторінках роману, який Маркес вважав своєю останньою книгою. За місяць до офіційної публікації рукопис викрали з видавництва і опублікували піратський тираж. Маркес зробив блискучий і несподіваний хід: він стрімко переписав фінал, і книга вийшла в офіційний продаж вже з зовсім іншою розв'язкою ... Роман розійшовся мільйонним тиражем в рекордно короткий термін. Однак і ця книга не стала останньою: у 2009 році Маркес написав повість «Про кохання та інших демонів», героїнею якої він знову зробив дванадцятирічну дівчинку, в яку неможливо було не закохатися.
У 2007 році Габріелю Гарсія Маркесу виповнилося 80 років. Цей рік в Латинській Америці та Іспанії пройшов як рік Маркеса, а ювілейне видання «Ста років самотності» розійшлося тиражем 500 тисяч примірників - при тому, що сукупний тираж становить 30 мільйонів. Вийшов перший фільм за його книзі - «Любов під час чуми».
«У XXI столітті мене вже безперервно стали ховати, - посміхаючись, нарікав Маркес. - Багато разів, вмикаючи телевізор або радіо, я чув некролог по собі. Читав в газетах: "Сьогодні, після важкої тривалої хвороби помер письменник, лауреат ..." У свій час мене це жахливо дратувало, але в кінці кінців я звик до власної смертю, випадок чомусь не рідше, ніж раз в два місяці. Ну що з цим поробиш? .. »Зараз Габріель Гарсія Маркес страждає від недуги, можливо, більш страшного, ніж рак: у нього хвороба Альцгеймера. Брат письменника, Хаїм, з гіркотою розповів журналістам, що іноді Габріель зовсім не реагує ні на що, а коли повертається до реальності - не впізнає навіть синів і брата. Тільки Мерседес він дізнається завжди, хоча іноді забуває про прожиті разом десятиліттях, і йому здається, що Мечі - все ще дівчинка, на якій він коли-небудь обов'язково одружиться.
Примітка редакції: Габріель Гарсіа Маркес помер в Мехіко у віці 87 років. Письменник помер в оточенні рідних і близьких у себе вдома днем у четвер, 17 квітня 2014 р Світла пам'ять!
Переклала на українську мову 7.04.19 17.35
Габріель Гарсія Маркес з дружиною Мерседес. Фото із інтернета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832008
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.04.2019
Сьогодні день –
Життя, надія, цінність,
Всесвіт - дякую!
2.04.19 8.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831419
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 02.04.2019
Пока удача нас супроводжує,потрібно ловити мить,потрібно робити все, щоб допомогти їй, як вона допомогає нам . ( Пауло Коєльо)
Якщо розпочати день з позитиву, з вечора намітивши справи на день, діяти з натхненням, не лінуватись, то в кінці дня чекає задоволення від того що вдалося виконати, це мабуть і є удача, як прийнято називати, коли справи,бажання, мрії здійсняються.
Працьовитій, єнергійній, завзятій, творчій людині допомогає Всесвіт!
1.04.19 11.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831291
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.04.2019
Відвертість є -
Слова, тепло, щирість-
Радість серцю!
1.04.19 10.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831290
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 01.04.2019
Цікаві знання,
Слова -зерна, ростуть,
Позитив зійде
31.03.19 9.40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831164
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 31.03.2019
Досвід - золото,
Успіх, щастя, бажання
Творити - простір
31.03.19 9.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831163
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 31.03.2019
Прочитала цю мудру пораду Будди і зрозуміла, що головне мабуть в житті - це повага, любов тих людей, що живуть з тобою поряд. В такому разі ти захищена від сімейних негараздів людина. А якщо ці почуття взаємні, то в такій сім'ї панує порозуміння,гармонія,затишок,достаток - кращий приклад для дітей і онуків.
30.03.19 14.00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831083
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.03.2019
Не кажіть поганно ні про кого. Негативна енергія завжди повертається назад!
Наявність життєвих принципів дуже важливо - для кожної людини. Поки ви робите те, у що вірите, ваша совість чиста, ваш розум і душа перебувають у гармонії.
Які ж принципи є універсальними для всіх людей? Ось вони:
1. Прокидайтеся разом з сонцем і моліться. Моліться наодинці. Робіть це якомога частіше. Вас чують. Просто говоріть про те, що у вас на серці.
2. Будьте терплячі. Невігластво, гордість, гнів, ревнощі виснажують душу. Моліться за померлих, за те, щоб вони знайшли, нарешті, спокій.
3. Намагайтеся бути відкритою людиною. Не дозволяйте нікому керувати вами. Ви самі прекрасно знаєте, чого хочете.
4. Ставтеся до гостей з увагою і пошаною. Почастуєте їх кращою їжею, оточіть їх комфортом, ставтеся до них з повагою.
5. Не беріть те, що вам не належить.
6. Поважайте все, що створила природа, - інших людей, тварин і рослини.
7. Поважайте думки і принципи інших людей. Не перебивайте співрозмовника, не грайте в ігри, не будьте грубими і зарозумілими.
Поважайте право всіх людей на свободу слова.
8. Не кажіть людям гидоти, не поливайте їх брудом - адже ви самі забруднитеся. Вся негативна енергія, яку ви посилаєте у Всесвіт, до вас обов'язково повернеться.
9. Всі роблять помилки. Це нормально. Немає нічого такого, чого не можна було б пробачити. Ніхто не ідеальний.
10. Через негативні думки страждає розум, тіло, дух. Намагайтеся дивитися на світ оптимістично.
11. Природа - наша мати. Тварини, рослини і всі інші живі істоти - частина «сім'ї».
12. Діти - це наше майбутнє. Виховуйте їх в любові, наповнюйте мудрістю, навчіть того, що стане в нагоді їм в житті.
Вмійте відпускати дітей. Коли настане час, дайте їм простір для зростання.
13. Не заподіювайте шкоди іншим людям. Закон бумеранга працює - навіть якщо ви в нього не вірите.
14. Не брешіть, будьте чесними - перед собою і перед іншими. Всесвіт перевіряє вас на щирість і чесність. Найблагородніших він щедро винагороджує.
15. Прагніть до гармонії. Нехай ваша душа буде такою ж прекрасною, як і ваше тіло. Зростайте духовно, займайтеся саморозвитком.
16. Приймайте рішення самостійно. Беріть відповідальність за свої дії.
17. Поважайте особистий простір інших людей.
18. Не прагніть всіх зробити щасливими, змінити цілий світ. Почніть в першу чергу з себе. Інакше у вас нічого не вийде.
19. Не нав'язуйте свою віру іншим людям.
20. Поділіться тим, що у вас є, з іншими. Найчастіше займайтеся благодійністю.
Переклала на українську мову 30.03.19 8.15
Не говорите плохо ни о ком. Негативная энергия всегда возвращается обратно!
Наличие жизненных принципов очень важно — для каждого человека. Пока вы делаете то, во что верите, ваша совесть чиста, ваш ум и душа находятся в гармонии.
Какие же принципы являются универсальными для всех людей? Вот они:
1. Просыпайтесь вместе с солнцем и молитесь. Молитесь наедине. Делайте это как можно чаще. Вас слышат. Просто говорите о том, что у вас на сердце.
2. Будьте терпеливы. Невежество, гордость, гнев, ревность истощают душу. Молитесь за умерших, за то, чтобы они обрели, наконец, покой.
3. Старайтесь быть открытым человеком. Не позволяйте никому управлять вами. Вы сами прекрасно знаете, чего хотите.
4. Относитесь к гостям с вниманием и почетом. Угостите их лучшей едой, окружите их комфортом, относитесь к ним с уважением.
5. Не берите то, что вам не принадлежит.
6. Уважайте все, что создала природа, — других людей, животных и растения.
7. Уважайте мнения и принципы других людей. Не перебивайте собеседника, не играйте в игры, не будьте грубыми и заносчивыми.
Уважайте право всех людей на свободу слова.
8. Не говорите людям гадости, не поливайте их грязью — ведь вы сами запачкаетесь. Вся отрицательная энергия, которую вы посылаете во Вселенную, к вам обязательно вернется.
9. Все делают ошибки. Это нормально. Нет ничего такого, чего нельзя было бы простить. Никто не идеален.
10. Из-за отрицательных мыслей страдает ум, тело, дух. Старайтесь смотреть на мир оптимистично.
11. Природа — наша мать. Животные, растения и все другие живые существа — часть «семьи».
12. Дети — это наше будущее. Воспитывайте их в любви, наполняйте мудростью, научите тому, что пригодится им в жизни.
Умейте отпускать детей. Когда наступит время, дайте им пространство для роста.
13. Не причиняйте вред другим людям. Закон бумеранга работает — даже если вы в него не верите.
14. Не врите, будьте честны — перед собой и перед другими. Вселенная проверяет вас на искренность и честность. Самых благородных она щедро вознаграждает.
15. Стремитесь к гармонии. Пусть ваша душа будет такой же прекрасной, как и ваше тело. Растите духовно, занимайтесь саморазвитием.
16. Принимайте решения самостоятельно. Берите ответственность за свои действия.
17. Уважайте личное пространство других людей.
18. Не стремитесь всех сделать счастливыми, изменить целый мир. Начните в первую очередь из себя. Иначе у вас ничего не получится.
19. Не навязывайте свою веру другим людям.
20. Поделитесь тем, что у вас есть, с другими. Чаще занимайтесь благотворительностью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831041
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.03.2019
Помилка
В липні 1975 року я народила доньку і після пологів мене почали турбували незрозумілі болі в нижньому відділі позвоночника і віддавала біль в ноги .
В 1977 році після закінчення інституту, болі значно підсилились. Я вимушена була звернутися до лікарів на консультацію. Не пам’ятаю вже подробиць, консультацію проводила хірург центральної лікарні Віра, яка після деяких обстежень винесла вердікт, що небхідне оперативне втручання по видаленню глибоких вен на лівій нозі, іншого лікування не було призначено.
Оперувала вона мене 4 години, в присутності студентів медичного інститута, а потім декілька тижнів на лікарняному ліжку, перев’язки, еластичні бинти, а болі ще більше посилились. Я не могла зрозуміти, в чому справа, чому не проходять болі, дуже хвилювалась. З бинтами на ногах вийшла працювати. В той час я працювала товарознавцем в магазині»Пассаж», почала почувати себе невпевнено , мабуть кожна жінка мене зрозуміє.
В цей рік до нас завітав в гості двоюродний брат чоловіка, який жив з сім’єю на Крайній Півночі в Магаданській області. Його розповідь про життя на півночі, вплинула на моє рішення, змінити щось в своєму житті . В той час я думала про те, що там мої ноги будуть постійно прикриті панчохами і не буде видно шрамів на ногах. Я звернулась до чоловіка з пропозицією переїхати жити в Магаданську область.
Після обговорення подробиць нашого переїзду, в січні 1978 року спочатку чоловік, а в квітні ми з донькою переїхали жити в Магаданську область.
Облаштовуватись довелося не легко, місяць жили в районному готелі, а потім орендували житло в часному секторі, де вбиральня на вулиці- це в 50 град морозу.
При працевлаштуванні,вимушені були , не зважаючи про нашу вишу освіту – прийняти пропозиції, ті що нам запропонували,я влаштувалась кассиром в продовольчий магазин, чоловік – техніком по сигналізації.
Про те що ми прийняли таке важливе рішення про переїзд , ми не жалкували ні в ті часи, коли проживали на Крайній півночі, ні зараз, так як ті труднощі які нам там довелося перенести, компенсувались цікавим життям в тих краях, про яке можна розповідати , і розповідати.
Саме, що прикро те, що неправильно поставленний мені діагноз лікарем, продовжував про себе нагадувати і проявляти. Так після других пологів в 1982 році, уже в Магаданській області, ті болі, що мене постійно турбували, значно посилились, я не могла підніматися по сходинках, а на руках була однорічна донька, а старшій в той час виповнилось 8 років.
Колега по роботі зателефонувала своїм батькам в Кобеляки, щоб допомогли мені потрапити на консультацію до відомого всім Касьяна. Я з маленькою донькою лечу на Україну, залишаю її у батьків, а сама їду в Кобеляки на прийом до Касьяна. Він мене оглянув,зробив вправні маніпуляції руками по позвонку...Я його запитала, що в мене? Він відповів – коротко – зажатий нерв в позвонку. Я йому розповіла, що мені через деякий час після перших пологів видалили вени...
А він лише сказав: Навіщо. Через недільний період проходження у нього сеансів вправлення, у мене зникли гострі болі. Я йому була дуже вдячна. Світла йому пам’ять !
Я повернулась з маленькою донькою в Магаданську область. Дякуючи хорошому ставленню до мене в організації, де я працювала мені раз в два роки давали лікувальні путівки для підтримання самопочуття, лікування хвороби, яка виникла в результаті необачно поставленного діагнозу і проведеної помилкової операції.
В 2017 році, коли я проходила лікування в Дніпрі, де до нас в палату приходили студенти медінституту,задавали питання про самопочуття і про те як виникла хвороба, коротко розповівши свою непросту історію хвороби, я їм в завершення розповіді говорила, что головне –це правильно встановленний діагноз хвороби, так як зроблена в цьому випадку помилка -травмує людину як на фізичному, так і моральному рівні, і не кожному вдається здолати ці травми, які, як шрами залишають негативний вплив на життєвому шляху, а це хронічні хвороби, невпевненість в собі, негаразди в сімейних стосунках.
Стисло викладена історія з мойого життя, нехай буде прикладом для хворіючих людей, яким перш ніж погоджуватись на серьозний крок оперативного втручання, пройти консультації не менш, ніж в трьох лікарів, а лише потім, приймати рішення.
Бажаю всім міцного здоров'я, впевненності в своїх силах, позитивного настрою і надії на допомогу Всевишнього!
29.03.19 14.30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830957
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.03.2019