Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Щєпкін Сергій: Смаколики - ВІРШ

logo
Щєпкін Сергій: Смаколики - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 10
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Смаколики

Хіба це не помітно, 
як все живе навколо
розумнішає?..

Один мій знайомий інопланетянин довго вагався і приховував щось всередині себе. Це було добре помітно по тому, як він часто відводив убік погляд, або як глибоко і рвучко вдихав, ніби хотів щось сказати, а потім затримував подих – і нічого не говорив… Та врешті-решт він не витримав, і повідав мені історію, яку тепер і я більше не можу тримати в собі.

Він втік зі своєї планети, яка в них називається Зельдс, при першій же нагоді, яка йому трапилася, як він сказав, зовсім випадково. Їхня планета дещо схожа на нашу, і там теж є істоти, які дуже схожі на нас, на людей, і навіть називають вони себе так само, тільки з твердим «л» – лууди.  Там теж світить їхнє сонце, є багато рослин і тварин, річки і моря, навіть є океан, але тільки один на всю планету.

Але в них сталося так, що лууди не є вершиною природи на своїй планеті. Панівне становище належить вардам – істотам, які теж колись були луудами, але які завдяки всепланетній жлобалізації досягли своїх штучних надлуудських можливостей, –  як, наприклад,  бачення думок на відстані погляду, або здатність дихати і повітрям і водою, – і стали наступним, вищим щаблем розвитку тієї природи. Та й здібностями свого штучного мозку вони значно перевершують луудей. Остання спроба відстояти свою територію незайманою  закінчилася для природних луудей катастрофою.

З тих пір пройшло більше двох тисяч тамтешніх років. Тепер лууди є дикі і є свійські, як і багато інших тварин. Щоправда, від тварин лууди відрізняються порівняно високим ступенем розумового розвитку та абсолютною зрозумілістю їхнього спілкування для вардів. Варди, що беззаперечно панують на планеті, дбають про луудей, але на їм прийнятний лад. Для економії  інших природних ресурсів своєї планети, наприклад, та для урізноманітнення свого яскравого життя, варди знайшли м’ясо луудей смачним, більше того – дуже корисним. На фермах, які, щоправда, принципово відрізняються від пташиних та інших, і більше схожі на компактні міста з різноробочими, виростають екземпляри, які потім різними шляхами – внаслідок викрадень, убивств, різних аварій та інших махінацій – потрапляють на стіл до вардів.

Особливою популярністю, як кажуть варди – смаколиками – вважаються лууди віком до трьох років. Справа в тому, що недавно потугами вардів-«зелених», які довели, що саме до такого віку у особин луудей відсутня пам’ять, а відтак і самосвідомість, парламент вардів встановив  законність споживання у їжу луудей віком до трьох років, суворо-пресуворо заборонивши їсти старших. 

З вардами-браконьєрами, які полюють на луудей незалежно від їх віку, постійно ведеться законна боротьба. Ферми-міста луудей не охороняються, за особин до трьох років їх батьки, чи власники, можуть отримати багато необхідного для покращення свого буття. Із тих міст мало хто тікає, бо за містом мало їжі, зате багато вардів, із яких лише найзаможніші мають можливість жити на небі – в літаючих містах вардів.  А у місті луудей кожен  сподівається, що його погані думки не побачать, тому що тоді станеться хвороба або якийсь нещасний випадок – і луудина зникне.

Лууди вважають, що варди володіють не просто баченням думок, а здатністю подумки впливати на їхнє, луудське майбутнє.  У своєму фольклорі описують історію, коли лууди, жителі одного містечка, домовились, і всі разом покинули свої домівки. Комісія вардів постановила: в порожньому місті нічого не чіпати, нікого чужого не впускати, а місто охороняти від крадіжок. Через шість днів місто наповнилося луудами, що поверталися до своїх домівок, до свого майна. Сьомого дня, коли перерахували всіх, був День Великого Свята – не повернувся лише один, та й той не сім’янин. Однак, за свідоцтвом фольклору, найближчий друг видав місце його переховування. Смільчака, згідно легенди, все одно не знайшли, однак дикі лууди не вважають, що він став таким, як вони – вони вважають, що він знайшов собі місце на іншій фермі свійських луудей.

Дикі лууди на Зельдсі існують і дотепер. Вони живуть невеликими групами, багато хто поодинці, на значній віддалі від цивілізації вардів та міст-ферм свійських луудей, яких вважають зрадниками і своїми ворогами, тому й не приймають біженців із ферм, тікають від них, або, що частіше, просто вбивають їх, зустрівши поза фермою. До речі, останнім часом серед вардів все частіше йде мова про взяття всіх диких луудей під захист, повністю прирівнявши їх до диких тварин, принаймні провести облік і очіпувати, що вони давно зробили з луудами свійськими.

Через потайне життя диким луудам постійно приходиться мігрувати. Використовують багато інструментів і пристроїв, та особливої шани набули мотузки, виготовлені із однієї дуже тонкої та міцної трави, схожої на прозору волосінь. Дикі лууди протягують ці мотузки між своїми стоянками і місцями перебування, потім смикають тільки їм відомими спеціальними сигналами і таким чином передають інформацію. Ті мотузки хоча й непомітні, та дуже й дуже довгі, з'єднані між собою, і ніколи немає впевненості, що на ній ніхто не стоїть. Та дикі лууди великі оптимісти: кожного разу вони смикають мотузку із надією, що сигнали дійдуть…

***

ID:  995151
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.10.2023 11:12:18
© дата внесення змiн: 01.10.2023 12:51:28
автор: Щєпкін Сергій

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (177)
В тому числі авторами сайту (4) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Анно Доміні, 02.10.2023 - 13:57
Ех, що нам якісь лууди... нам би на своїй Землі ради дати... і тварин не їсти...
wink
16 23
 
Щєпкін Сергій відповів на коментар Анно Доміні, 02.10.2023 - 21:00
Так... Насправді і рослини - живі... Вони дихають... А за рогом зрізані квіти одні придурки продають, а інші купують і своїм жінкам дарують... а ті дурепи радіють... А дев'яносто відсотків всієї біомаси Землі - бактерії і їм подібні... а ми їх вдихаємо, і вони той... і коли пил витираємо - теж... е-ех... cry
 
Анно Доміні відповів на коментар Щєпкін Сергій, 03.10.2023 - 13:55
Ну так, як кажуть затяті м"ясоїди: "вегетаріянці пожирають кров бідолашних помідорів"... але що робити? І вегетаріянці, і самі м"ясоїди знають, що таке порівняння -- просте лукавство: все-таки помідор -- не тварина.
А щодо квітів -- згодна. Отак-от і нищимо усе... frown
 
Щєпкін Сергій відповів на коментар Анно Доміні, 03.10.2023 - 18:50
І чому відразу "затяті"?)) Хочеться їм щось відтяти?))
Якщо вегетаріанці не їдять м'ясо тільки з тієї причини, що тварини живі - то це вегетаріанці лукавлять і обдурюють самі себе і всіх інших дурників - декларують одне, а роблять інше. Якусь другу причину шукати треба - тоді все буде ок. Он знайшли ж християни якусь різницю між м'ясом тварин і риб - у піст рибу можна, а м'ясо ні, бо риба, мабуть, то не м'ясо))
А вегетаріанець, щоб його можна було назвати справжнім вегетаріанцем, повинен їсти тільки ті рослини, що відмерли - грушу, яка впала з дерева; пшеницю, яка обсипалася з колоса; буряк, з якого опало листя. Багато таких вегетаріанців? А іще - ходити так, щоб не давити комах і черв'ячків, та й ще не для їжі, а так - задарма! А інакше - то вегетаріанське вчення для нетямущих.
 
Анно Доміні відповів на коментар Щєпкін Сергій, 04.10.2023 - 13:04
Їдіння риби у піст колись давно аргументувалося тим, що риба холоднокровна і не відчуває болю, на відміну від теплокровних тварин. Нині відомо, що риба так само відчуває біль, як і будь-яка жива істота (принаймні, будь-яка тварина), однак усталені звичає ніхто не змінює і навряд чи змінить. frown
 
Щєпкін Сергій відповів на коментар Анно Доміні, 04.10.2023 - 18:27
Про риб відомо вже років сорок, а про рослини - років двадцять як. Заґууґліть хоча б: "Чи відчувають рослини біль?" і почитайте. Тому й треба змінювати відношення і пояснення, інакше або житимеш з брехнею в серці, обдурючи себе і всіх, або здохнеш від нестачі поживних речовин swoon2
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: