аж на дах дісталось тіло
восьмиповерхівка
вниз бомаги полетіли
рентгенівські плівки
погляд щупає карнизи
плечі в парапетах
як ковзнутися донизу
чи удасться вмерти?
раптом поруч сіла птаха
ще таку не бачив
на мої уперлась лахи
чубчиком козачим
що надумав? з глузду з’їхав?
чи пізнав орлине?
вирішив коханій збріху
показати спину?
чи мо’ думав на тім світі
будеш мати силу?
гарантую вічні кліті
і печаль плаксиву!
повертайся до палати
і живи ще далі
а то тут же стану катом
й поясню деталі
прокидаюся у ліжку
від уколу знов заснув
сон проходить вільно
пішки
крізь поетову казну
***