Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Вони зустрілись випадково - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за теплу відозву, Зоє!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за підтримку і тобі, Ганю!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я й сама так подумала, після зустрічі з однокласником, згодом. Дякую за підтримку, тарасе!
Valentyna_S, 20.04.2023 - 14:21
Вражаючий зміст, оригінальний і зворушливий.У нас теж на провідну неділю не тільки поминки, а й зустрічі. Бо де ж іще можна зустрітися, як не на цвинтарі, у цей день.Дякую
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, на кладовищі можна зустріти випадково і тих людей, з якими до того не бачився роками... І Вам, Валю, дякую за підтримку!
Галина Лябук, 20.04.2023 - 13:48
Давно вірю чомусь в те, що вони, Там, все знають, що діється з нами. Гарний, душевно-чуттєвий вірш.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за підтримку, Галино!
Шевчук Ігор Степанович, 20.04.2023 - 13:41
Тут підпирати не потрібно, чиста поезія! -"Вони зустрілись випадково - Серед хрестів, поміж могил. Слово чіплялося за слово - З прожитих літ здувало пил." Дякую дуже! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ія Вам, пане Ігор, щиро дякую за теплу відозву!
Lana P., 20.04.2023 - 13:35
Лиш душі предків, певно, знають, - і знають, і нас в своїх можливостях янгеликами охороняють
Микола Карпець(вибране), 20.04.2023 - 12:48
клас! Особливо перша строфа ...та і увесь твір - реальне життя...душевно, хоча і смуток...але, таке воно життя ...
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вам хай щастить, Васильовичу! Приємно, що Вам сподобалось! Дякую щиро!
Тетяна Горобець (MERSEDES), 20.04.2023 - 10:49
Зворушливі, життєві рядочки Валечко, торкнули серця та душі!!!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за теплий відгук, Танечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Світланко!
Ніна Незламна, 20.04.2023 - 06:39
Життєво...зворушливо... "Мені пора..." "Й мене чекають..." Розбіглись стежки врізнобіч. Лиш душі предків, певно, знають, Про дивність, дану двом на стріч. |
|
|