У Чорному морі є острів скелястий.
Малесенька смужка твоєі землі.
Так схожий чомусь він на вільного птаха,
Що крила в польоті розправив свої.
Просолені морем, сповиті вітрами,
Гартовані скелі - для когось це дім.
Лиш птахи і люди - серця полум'яні-
Знаходять надійний притулок на нім.
Тут сонце встає і сідає у море,
Тут воля, тут простір, безмежна краса.
Тринадцять борців, ці тринадцять героів
Надійно боронять свої небеса.
Тут мужність і витримка в скелі вростають,
Для сумнівів місця ніколи нема.
Тринадцять героів завжди захищають
Цю землю. Чи літо, чи знову зима...
Був лютий. Був бій. Вороги налетіли
З сирого болота, з чужих берегів.
Лякали, до зради примусить хотіли
Цих хлопців - ясних соколів...
Та зрощені в волі розправили крила,
Хоч знали: підтримки не жди від своїх,
Стояли на смерть, поки вистачить сили,
Між скель цих холодних, німих.
У Чорному морі є острів Змііний.
Малесенька смужка землі.
Він схожий на мертвого вільного птаха,
Що крила колись ще розправить свої.
Світла пам'ять нашим героям. Все буде Україна! 
