Художник малює діви портрет Віки на полотні жіночу вроду. Сяє алмаз поміж зірок планет Богиня матір із царського роду. Цвітуть яблуні рожевим цвітом Небо розсипає смарагди весні. Земля осяяна зоряним світлом І тобі Маріє співаю пісні. О, Мадонно - Марія, Марія ! Оспівую неземну красу твою. Ти, є мій причал душі -Надія Подаруй мені щастя тебе молю. Ти, є дарунок неба - Маріє Жінка -мати, сестра, подруга моя. Ти, мого серця жадана мріє Поміж зір незрівнянна врода твоя. Твоє ім'я є ніжне, прекрасне Немов струмочок води ймення дзвенить. Усмішка мила сонечко ясне Дарує душі весну -блаженну мить. Я, до ніг мільйон троянд встелю На серці викарбую твоє ім'я. Маріє шукаю твою зорю Прошу осяй мій шлях... куди, ходжу я.
ID: 931940 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 25.11.2021 01:05:24 © дата внесення змiн: 25.11.2021 01:11:41 автор: Чайківчанка
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie