Зберу валізу - осені й собі,
Присядемо обоє на осонні,
Запряжені в дорогу бистрі коні,
Прощай скажу я, літечко тобі.
Вони помчать, аж вітер відстає,
Три красені їдуть ще з нами радо:
Тут вересень корзину подає,
В ній яблука і грона винограду.
У жовтня тільки золотавий колір,
І листя сипле кожному до рук,
А листопад вдягнув з туману комір,
Осінній, ніби, та зимі все ж друг.
Рушаємо з молитвою в дорогу,
Ковтнувши трохи смутку і вина,
В туман сховались сиві перелоги,
Бо в осені дорога лиш одна.
Галина Грицина.