Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.
Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,
І ми його шукаємо в імлі.
Вечірнє сонце здатне віддавати
Усе до крапельки, як стиглий плід.
І десь на небосхилі кострубатім
Його блискуча блякне денна мідь.
І засинає, натрудившись, тихо.
То ж дякуйте гуманному за все.
На жаль, людина створює ще лихо
І темних плям неміряно несе.
Дуже гарна поезія Світланочко, так майстерно і мудро виложені думки!!!
На жаль, людина створює ще лихо
І темних плям неміряно несе. Так реально і правдиво, люди і самі не розуміють, що всі витівки природи, то справа їх рук!!! Гарного тобі дня сонечко, щастя і Божої ласки тобі!!!
