Чом сумний, козаче,
Сльози на очах?
Що журба ця значить,
Ти ж бо вільний птах?
Десь домівка, діти,
Ждуть тебе батьки.
Мрієш долетіти,
Може, навпрошки?
Зла війна забрала
Все, що дороге.
Молодість украла,
Вже не поверне.
Десь ревуть гранати,
Йде шалений бій.
Дочекайся, мамо,
Вірити умій.
Коли дощ постука
У твоє вікно,
Ти його не слухай,
Знай тільки одно:
Я живучий, мамо,
Куля не проб"є,
Проб"юсь крізь тумани,
Знаєш, який є.
Головне - не плакать,
Знай, що повернусь.
Вір у кращі знаки,
Ніжно пригорнусь...
Зворушливі рядки...Торкаються серця й душі.... На жаль війна...до цієї пори немає мирної стежки...
Але надія і віра плекає в кожного із нас...Що доживемо,прийде мирний час....
Гарного дня Вам і натхнення!