Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анатолій Костенюк: ПЕНСІОНЕР - ВІРШ


Анатолій Костенюк: ПЕНСІОНЕР - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 10

Пошук


Перевірка розміру




ПЕНСІОНЕР

Анатолій Костенюк :: ПЕНСІОНЕР
На півшляху свого земного світу потрапив у похмурий ліс густий і стежку втратив тінями повиту… Данте Алігʾєрі І – «Не знав про що мені писати, та тему підказав мені цей ранок за вікном кімнати, знайомий голуб у вікні. Вдягнувся, вийшов на подвір᾽я. Там рейвах березень здійняв летючим голубиним пір᾽ям, закоханим котячим «няв!». Що ж, запалю, хоча й не варто, що ж, усміхнуся напролом – мені весна здалася жартом за вже покинутим столом: знялася біла скатертина і звично споглядає люд пляшки, пакети з магазина, і казна що, бички та бруд. Не надто тема урочиста, вже краще – про зелений гай… Але в гаях не дуже чисто, сміття у голові збирай». Так думав пожилий щасливець, людина вільна від тепер, з пенсіонерів – початківець, чи неофіт – пенсіонер. Піймавши облизня від влади, не вдаючись до ескапади, подалі владу цю послав, ступивши до пенсійних лав. Звичайно, ніде правди діти: ще б трохи грóшей заробити, та досить їх не набереш, тож глибше дихай і пий фреш. ІІ Сьогодні в нього справ чимало: пройшла зима, весна настала, а там і паска на порі, а там і літо на дворі. До свята ніби днів багато, та час могили прибирати, протерти дорогий граніт, і плитку, і лабрадорит. Бо не за гóрами тусовка, та марнославства замальовка: мирянам страх, щоб все як слід, для батюшóк, жнива й дохід. Ну а маршрут йому знайомий: старий тролейбус № 7-й безплатний, бо ж пенсіонер, (був добрий мер, на жаль помер). Тролейбус, катафалк старечий, такий, як ті, кого везе. Новѝй – тут був би недоречний, а цей, хоч кістки розтрясе. Які розмови тут бували! Який в салоні епос цвів! Тепер мовчать, як у пеналі мовчать огризки олівців. Єдина пільга від держави, їм безоплатний цей проїзд, та вже нашіптує лукавий, що знімуть, бо – тягар для міст. Це перший рік його і круто він відчуває в цьому толк, коли запитує кондуктор чи має проїзний квиток. Знать ще не схожий на старого і весело йому стає, коли з блокнота шкіряного своє пенсійне дістає дістає. Хоч не в останнє і не в перше, спостерігає, аж принишк, оце нахабне і відверте сидяче право молодих. І туляться пенсіонери в тролейбусові закуткѝ – герої зниклої вже ери, країни зниклої совки. – «Міське – за містом кладовище, в селі Гаразджа*, вихід ваш.» – «Звжди туди всіх вас досвище наш електричний екіпаж!» Розговорила їх дорога, «наш 7-ий» – шлях копитом рве… Всміхаються і слава Богу, тож «ще не вмерла і не вмре»! ІІІ Кінцева. Золотом іскриться від сонячних сусальних бань новозбудована каплиця на чатах мовчазних зітхань. А за каплицею – алея могил загиблих вояків, Героїв України, теї, що кожен з них її любив і з гідністю, аж до безтями, за те й життя своє поклав: за усмішку своєї мами коли сказав найперше «мам». * – Ой чому ти почорніла, чорна горобина? – Я раніше червоніла, як сестра калина. Червоніла я від того і в ночі сміялась, бо козака молодого юнка цілувала. Цілувала, повертала з дальньої дороги, що до війська прямувала, бо прийшли ворóги. Ті вороги, наче люди та нутро їх – чорне, поцілили хлопця в груди, ніхто не пригорне. Як ховала мати сина – калина зів’яла, сполотніла в мить дівчина, я ж чорною стала. У вишивану сорочку героя вдягали, три кольори у віночку на могилу клали! IV На цю алею без протекцій живі і мертві разом йдуть. Гучніше ніж в бібліотеці** говорять мертві з нами тут: – «Болотне місиво в окопах – вдалася «теплою» зима. В яких би ти не був «європах», а ближчої землі нема.» – «За землю? За народ? За кого, дай, брате, відповідь мені, замість мажорика крутого ми опинились на війні? За волю? – тут її немає... За долю? – в нас вона прудка: крізь снайперський приціл тікає аж до ворожого зрачка.» – «Двохсоту» данину щоденну збира Брюсель, мов з під Арден... – «Схотілось діткам до Шенгену. Тому ми, брате, – тут помрем.» – «Ми вийшли на дорогу з дому, та чи таким шляхóм йдемó коли державність, гідність, мову, ми кров᾽ю Воїнів вчимо? Можливо, саме в цю хвилину, вкажи нам, Господи, в віках, той, що врятує Україну, нам не відомий, вірний шлях?» – «І нагородою за мужність, жертовну кров товаришів почувся голос нам потужний, чи то – з небес, чи то – з душі: – «Вам – засівати ниви хлібні, давати лад садам, думкам... Європі станете потрібні, як стане – не потрібна вам.» Ще й не такі думки лунають, коли алею доглядають не покладаючи руки за власні кошти їх батьки. Що й з ким на мóгилках буває, коли до рідних промовляє самотня до душі душа не мовиться у цих віршах. І хто кому вночі насниться, лиш Богові не таємниця, та кожен таїну взнає лише про рідне, про своє… V В роботі день пройшов. Сюрпризом схилився вечір понад лісом. Тролейбус згодом підійдé забрати втомлених людей. Виходять з кладовища люди. Звучать розмови звідусюди, що завтра треба закінчить. Хтось палить, хтось і так мовчить. До нашого пенсіонера, дідок, був певно офіцером, (російською заговорив) підсів, цигарку припалив. Cujus regio, ejus lingua – мова тогó, чия країна, латинці нам заповіли та безтолкові ми були: у ЗМІ та книгах, ніби, старша. російська мова й до тепер. Сказали б римляни: не ваша земля в якій ви живетé. VI Колишній замполіт чи лектор – короткий слів його переклад, звичайно, з додаванням рим, приводиться розмова з ним: – «Почув облудливі слова по телевізору сьогодні. Земля, звичайно, це товар, та не при нашім беззаконні. Яка в них честь, яка в них совість?.. При владі в нас – злочинці суть: вже розікрали нерухомість і землю тихо розкрадуть. Це так, як знищують ліси. Карпатські гори облисіли. Кричать на різні голоси. що проти паводка – безсилі, а згодом землю продадуть отій облизаній Європі.» (І рима, ще з дитинства: в ж…і як жили люди, так живуть.) – «І кожен день двохсотий звіт, від телевізора вітанням. Це вже не вперше й не востаннє еліта – перша на той світ.» – «Сьогодні знищують людей, а завтра знищать Україну. «І не згадає батько з сином…» де ділася, як вік пройде. Кудись розбіглися мізкѝ, говорунів же – до холери. Та чи дійдуть мої думки до влади – від пенсіонера?.. Своїх вже сил не поверну… Про все сказати слів забракло. Якби був бабою б заплакав, та я не баба, то ж кляну…» – «Були руїни в Україні та дивом справжнім серед див, хай болем кожної людини, але народ все пережив. Переживемо й цю негоду. Є право справжнього народу на ділі, а не на словах свободу кров᾽ю поливать.» VII Тролейбус назбирав людей і звично доправляє в місто. Воно здалека променисто своїх аборигенів жде. У кожного свої турботи і задуми у всіх свої, свої проблеми на роботі, щоденні з бідністю бої. Шкідливі звички, плани, хобі, життя змінити марні спроби, надії, що настане час і «як в людей» все буде в нас. Ми різні по думках та плоті і кожен прагне до свогó. Хоч ми – суспільство, що з тогó? Що спільного в людській спільноті? …В краю, де батьківський поріг, нас об`єднає тільки щира одна на всіх у Бога віра. Одна на всіх, одна – на всіх… VIII Розтало в тінях кладовище, немов покинутий Аїд і задивилися у слід живим Вергілій з Беатріче. Мов дамка забрана «за фук», зайшла за обрій сонця скрипка. Без висновків, лише постскриптум короткий, на одну строфу: PS Є в наших душах слово Боже. З Вітчизни – нікуди іти. Європа нам не допоможе, тож мусимо перемогти! 27.03.2017р. Примітки: * Гаразджа - село під Луцьком. ** «Тут мертві живуть, тут німі говорять» - напис на будинках бібліотек в стародавній Греції.

ID: 906758
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.03.2021 17:54:57
© дата внесення змiн: 03.03.2021 17:54:57
автор: Анатолій Костенюк

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: геометрія, Амадей, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (85)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Катерина Собова, 04.03.2021 - 08:59
12 12 12 Дуже сильний твір! Обпікає душу ця гірка правда, не таким ми бачили майбутне для наступних поколінь!
 
Анатолій Костенюк відповів на коментар Катерина Собова, 04.03.2021 - 10:21
Дякую за розуміння, пані Катерино! smile friends give_rose hi
 
Микола Коржик, 04.03.2021 - 08:31
12 Дуже,дуже сподобалось! так реально, правдиво, без пафосу, прості життєві істини. кожна строфа вивірена життєвою мудрістю. Дякую за приємні хвилини. friends hi
 
Анатолій Костенюк відповів на коментар Микола Коржик, 04.03.2021 - 10:20
Радий, що Вам сподобалося. Гарно, коли тебе розуміють люди близькі по духу smile friends 31 hi
 
геометрія, 03.03.2021 - 23:17
Аж дух перехопило, як читала,бо все написане, то правда...Бо ж так і є:"...сьогодні знищують людей, а завтра знищуть Україну..." "... Та чи дійдуть мої думки до влади від пенсіонера..."
Дякую,Анатолію за правду!Жаль тільки, що немає у нас сили, щоб захистити і себе, і нашу рідну Україну... 12 12 12 16 17 smile curtsey icon_flower 31
 
Анатолій Костенюк відповів на коментар геометрія, 04.03.2021 - 07:45
Дякую за почуття friends ros hiА сили накопимо!
 
НАСТУРЦІЯ, 03.03.2021 - 19:22
Гарно! За душу взяло!Дякую! 23 23 23
 
Анатолій Костенюк відповів на коментар НАСТУРЦІЯ, 04.03.2021 - 07:46
Дякую, що прочитали friends ros hi
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Комп'ютер
Г. Орел: - Дитя цивілізації.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Сходова клітка (площина біля дверей, ліфту)
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Парубок
oreol: - козачок, красень юний
Синонім до слова:  Зажадати(кохання)
oreol: - Хотіти до нестями
Синонім до слова:  Море
oreol: - водяна стихія
Синонім до слова:  Море
oreol: - уже не річка, ще не океан
Синонім до слова:  Комп'ютер
oreol: - голова робота
Синонім до слова:  Комп'ютер
oreol: - вхід в матрицю
Синонім до слова:  Комп'ютер
oreol: - цікава іграшка,ця-ця
Синонім до слова:  Комп'ютер
oreol: - без ніг, без рук, а швидкий
Синонім до слова:  Комп'ютер
oreol: - клон хворого
Синонім до слова:  Комп'ютер
oreol: - невдала копія людини
Синонім до слова:  Комп'ютер
oreol: - електронний мозок
Синонім до слова:  Комп'ютер
oreol: - абак
Синонім до слова:  Комп'ютер
oreol: - Програматор
Знайти несловникові синоніми до слова:  Морський
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Довірливий
Рувану Талі: - Мирликий, безвідний, віроснимий
Синонім до слова:  Довірливий
Естет зі стажем: - необпечений життям
Синонім до слова:  Довірливий
Естет зі стажем: - Інфантільний
Синонім до слова:  Парубок
dashavsky: - Батяр. :D
Синонім до слова:  Мама
Світозорянська: - благодатниця, світодайниця
Синонім до слова:  Море
Світозорянська: - Нептунарій, безкраявода, водомир
Синонім до слова:  Гілка дерева
Світозорянська: - відросток стовбура периферійний пагін
Синонім до слова:  Комп'ютер
Світозорянська: - кіберкапище
Синонім до слова:  Зажадати(кохання)
Світозорянська: - закупідонити
Знайти несловникові синоніми до слова:  Зажадати(кохання)
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Алкоголь
Світозорянська: - первак, бімбер, вино, хміль, спирт
Синонім до слова:  Парубок
Світозорянська: - юнак, молодик, парубчина
Синонім до слова:  Парубок
Лепесток: - Хлопець, легень,молодець, пацан,
Синонім до слова:  Парубок
Світлана Сопронюк: - Легінь
Синонім до слова:  Мама
Олен вчитель: - Неня
Синонім до слова:  Мама
Genyk: - Татинка
Синонім до слова:  Море
Genyk: - Океанородич
Синонім до слова:  Комп'ютер
Genyk: - Всезнайко
Синонім до слова:  Комп'ютер
Сніг_на_голову: - ПеКасик, ЕОМчик)
Синонім до слова:  Комп'ютер
Redivivus et ultor: - Кібермозок
Синонім до слова:  Комп'ютер
Сніг_на_голову: - скринька алгоритмів
Синонім до слова:  Комп'ютер
Redivivus et ultor: - мислемашина́
Синонім до слова:  Море
Сніг_на_голову: - Проокеання суперечливо, але...))
Синонім до слова:  Мама
Світлана Сопронюк: - Ненька
Синонім до слова:  Мама
Enol: - Живородниця
Синонім до слова:  Мама
Сніг_на_голову: - менеродиця, життєдайниця
Синонім до слова:  Мама
Серафима Пант: - Всеосяжниця, горішниця, пестунка
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мама
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Море
Сніг_на_голову: - Солеводдя
Синонім до слова:  Старатися
Пантелій Любченко: - Кректати (від напруги)
Нові твори