Досі я не збагну,
Чи зали́шиться цілим,
Той, хто втілив війну
Поміж чорним і білим.
В мутну суміш тонів,
Для душі некомфортну,
Колір попільний сів...
Тут...
На лінії фронту...
Забуває вже хтось,
Як усе починалось:
Як в мир лихо вп'яло́сь,
І душа заметалась,
Бо змінила війна
Сміх на тугу скорботну,
Вмила кров'ю сповна́
Ад...
На лінії фронту...
Час вершив, поспішав,
Дні згорали і версти,
Крижаніла душа
Під вогнем перехресним.
І дивилась слідо́м,
На залом горизонту,
Як ходила тайком
В ніч...
За лінію фронту...
Я її утішав,
У своїм камуфляжі,
Бога й чорта згадав
У словесному ражі,
Та не ждав що зведе
Долю хтось в путь зворотну,
Що душа пропаде
Там...
На лінії фронту...
Нині я вже збагну,
Що не ли́шиться цілим,
Той, хто втілив війну
Поміж чорним і білим,
Суміш мутну створив,
Для душі некомфортну,
Вал життів загубив
Тут...
На лінії фронту...
Оригінал
До сих пор не пойму,
Чьих умов это дело,
Кто затеял войну
Между чёрным и белым.
В сочетаньи цветов
Нет былого комфорта,
Стало пепельным всё
Здесь...
На линии фронта...
——————————
——————————
И неважно уже
Что и как начиналось.
Был мне мир по душе,
Я души в нём не чаял,
Но вмешалась война,
И невидимый кто-то
Разорвал пополам
Жизнь...
По линии фронта.
*
Свою участь верша,
Дни сгорали и вёрсты,
И металась душа
Под огнём перекрёстным,
Всё глядела с тоской
На излом горизонта,
И ходила тайком
В ночь...
За линию фронта.
*
Я её утешал,
В камуфляж облачённый,
Не зазря вспоминал
Всех, и Бога и чёрта.
Но такого не ждал
От судьбы поворота,
Что погибнет душа
Там...
За линией фронта.
——————————
——————————
До сих пор не пойму,
Чьих умов это дело,
Кто затеял войну
Между чёрным и белым.
В сочетаньи цветов
Нет былого комфорта,
Стало пепельным всё
Здесь...
На линии фронта...
Попільний - прикметник від ПОПІЛ.Попіл же сідає. А тут колір цей сів. Або - колір ( тільки тут не ясно, а який колір, чи сивий, чи брудний, чи сірий) попелом сів.
Цікво. Крім того, я казала Вам, що роблю книгу про війну саме перекладів?)
