У горах сонце — особливе,
Міняється у кожну пору,
Таке яскраве та звабливе,
Розпушує вершини бору.
Пожвавлює весні дороги,
Хоча направилось на захід,
Навпроти — місяць, срібні роги,
Жбурляє свій дошкульний закид.
Тепер вже інший хрускіт снігу,
Тонка скоринка на заметах,
В підталинах — дзюрчання бігу
Струмків гірських у піруетах.
Вмостилось сонечко в міжгір’ї,
Як диск, освітлює тунелі,
А піки, наче гуси в пір’ї,
Спивають з неба акварелі. 25/02/21
Дякую, Наталонько, писала вірш під цю світлину, а нині вже інший пейзаж - замело все по-новому. У горах там і влітку бувають сніги, а взимку потепління.