Метуть сніги життя нам книгу пише
Діти ревуть старенька вже не дише
Життя це мить було одне й не стало
Душа мовчить бо слів уже замало
Щоб розказать про все що пережито
Як і чому пішло від сонця літо
Мені шкода що ти вже не пригорнеш
Лише у снах до мене заговориш
(Сюжет ніяким чином не стосується автора)
