Що таке нам несе
Новий день з срібних дзвонів?
Ти його не піймав —
Він як зблиск у протоні.
І легкі дубала
Б’ють прожектором в спину.
Пам’ять, ти підвела
Мене вгору незримо.
Все уява сповна
Наче тінню розбила.
І не знаєш — ява
Тебе знов уярмила?
Що? — Фантазія? Мить?
Чи одерта омана —
Це не справжня бринить
В моїм зорі дурману?
День роздерся навпіл —
На несправжнє й буденне.
Я повірити встиг
У його сокровенне
