Я ВІДЧУВАЮ ТВОЮ ПРИСУТНІСТЬ
Я відчуваю,твою присутність
Оглянусь ,назад тебе нема
І, повертаю, реальну сутність
В душі,холодно ...Зима.
Так важко жити без тебе
Серце, на осколки розбите.
Прошу,прийди у сни до мене
Щоб зі мною поговорити.
А я ,все думаю про тебе
Плаче дощем моя душа
Усміхнись,сонцем до мене
У вікні,як ясна зоря.
Я іду,у осінь в Листопад
І падає,перший сніг до ніг.
Від морозу, замерзає сад
Жовтий Лист зомлів край доріг.
Біль ,моє серце вогнем пече
Без тебе журба в душі.
Дивлюсь,у небо голубе
Щоб відчути,тепло зорі.
Місяць ,промовляє устами
Хоче ,сказати стільки слів.
Єднає ,мить моїми віршами
І , я чую,пташки голос спів.
Не зігріє, ні весна ,ні літо...
Не тішить, цей чудовий світ.
Хіба ,що надихають квіти
І я ,шукаю наш рай твій слід.
М .Чайківчанка.
Важкі твої печалі і душу рвуть, а ти ступни чуть далі, на крок вперед ступи. Там сонечко і місяць, зорі нам лагідно снують тепло, ти пусти їх в своє серце і ти відчуєш дружбу і добро.