Я ,дивилась документальний фільм як наші жінки слов'янки у неволі живуть.Вийшли заміж прийняли іслам .І їх там перепродують з руки в руки.Як деяким вдалося втекти від своїх донжуанів -чоловіків.І ось такий вірш вилила.
Не з тим , голубко пішла ти до вінця
Відкрила серце не тому у любові.
Не про того, принца мріяла твоя душа
Ідеш, падаєш...збиваєш, ноги до крові.
Марнуєш,свою молодість і своє життя
У каятті,кусаєш свої губи до болю.
І немає , тому безладу ...краю і кінця
В пісчаній пустині ,закула свою долю.
Ночами,від безсонниці не спиться
Хочеш,випурхнути з клітки пташко.
В глухій пустелі-є не вільна птиця
Знаю,що на душі тобі дуже важко.
Від кохання,страждає тіло і душа
Мов приблуда,тиняєся на чужій землі.
Ти,прозріла і вже доросле дитя
Араб -не любий і є не пара тобі.
Гори,піски -кам'яні душі, і серця...
Своєму пану ти, потрібна як служниця .
Ти,сестро обрала тернисту путь -життя
І висохла,твоєї душі тут криниця.
Ходиш , у паранджі у розкішнім замку
Волю,воленьку закула у кайдани.
Думки,роєм в голові бдзенять до ранку
Крила обламали -ісламські корани.
Носить,хіджаб підчиняється шаріату
І по-законам ісламу має тут жити.
Не кожен ,вміє коритись мужу диктату
В таких умовах,своїх дітей ростити.
Прийняла, іслам мусульманську віру
Відріклась,від церкви від Христа.
І хибний крок зробила за срібну ліру
Ти ,невільниця,служниця... гнітить душа.
Ти,повертайся жінко до свого дому!
Господь,добрий батько все тобі простить.
Не втрачай,віри надійся на нього
Думай,про майбутнє...як дальше маєш жить.
М .Чайківчанка.
