До перших віреле :
Врізається в серце до мене глибоко,
Неначе ножем,
Тобою те кинуте слово сьогодні,
Промовлене тихо, немов ненароком,
І визвало щем.
Кохання розбилось на днищі безодні
Й вернулось плачем.
Облуда зійшла, із очей пелена,
Й пішла собі далі притишеним кроком.
Ле:
Бринить коханнячка струна,
Немовби пісня чарівна,
В душі моїй.
А надворі уже зима
Мете кругом і сніговій.
У мої сни,
Наповнені твоїм теплом,
Приходить відголос весни,
Де ми разо́м.
Віреле:
Ти мене цілував,
Соловейко співав
З ночі.
Ти до мене туливсь
І тихенько дививсь
В очі.
Продовжую вивчати техніку написання віршів і занотовую собі, бо чомусь в голові вже не держиться.. Щоби тут була функція "закритий доступ". то я б нею користувалась. А так напишу і стараюсь заховати, щоб не сказали, що "випедруюсь".. Дякую, Надю!