РОЗКВІТАЙ УКРАЇНО СОНЯХОМ У ПОЛІ
Розквітай, Україно соняхом у полі!
Сонечком ,щиро усміхнись край дороги.
Нехай доля ,квітне щастям у любові
і веди ,у дім де батьківські пороги.
Нехай з світів ,повертаються журавлі
у край ,де цвітуть сади біля хати.
Тут соняшник ,сяє у сяйві золотім ...
щоб гостей ,подорожніх привітати.
Замріяний ,соняшник тягнеться до сонця
манить ,до себе золотими пелюстками.
Щедре літо ,дарує тепло в долонцях-
і втішає ,душу соловейко піснями.
Тут дозрівають овес жито пшениця
А в них голубіють квіти волошкові.
А Над берегами ,дзвенить водиця...
На долині, шумлять трави шовкові.
Розсипає сонце промені яскраві
Літній дощик вмиває листя у верби.
Вдихну, у пахощі квітів у октаві
Веселкою, побіжу у молоді роки.
Я радію,що іду стежками літа
І купається,у барвистім зіллі душа.
З небес, випромінює блаженне світло
Де мій казковий рай...рідна мати земля.
Розквітай ,Україно соняхом у полі!
ощедри ,добром українську родину.
Нехай у будні дні будуть дні святкові
і трембіти ,Карпат кличуть на гостину.
М ЧАЙКІВЧАНКА