Думка про неї, мене в ніч загортає
І в ніч я не сплю, і день так минає.
Ніч моя рідна та втіха єдина,
Темна й печальна, сумна ця година
Ніченька моя, ми разом з тобою,
Довго в цей час вже не спимо.
Біля віконця жалкуємо-тужим та мовчимо...
Оповнений місяць окутав журбою,
Темнії хмари, придушивши рукою,
Наше Сузір'я, наше щире кохання...
Змарнувало воно й наші бажання,
Грізно розмазало Зірку яскраву.
Заздрощі бувших гортають на славу...
Знову благаю, на небо дивлюся,
На коліна я впав, до Святого молюся.
За твій спокій, примир’я, прощення молю.
За життя твоє світле, без краплини жалю...
Дуже гарний вірш. 
