Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: БІЛА СОВА - ВІРШ


Крилата: БІЛА СОВА - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 2

Пошук


Перевірка розміру




БІЛА СОВА

КАЗКА Жив-був один чоловік. Якось його спіткало велике нещастя – він втратив і дім, і родину. У тому краї, де він жив, був землетрус, під час якого земля розсунулась і заковтнула кілька будинків з мешканцями, що були в них. Тільки двох людей з десяти вдалося витягнути з-під землі живими. Всі решта загинули. Чоловік – а звали його Микола, втратив дружину і двох своїх дітей. У той час, коли їх селище трясло, він будував разом з іншими робітниками одному багачеві дачу в селі, що знаходилося за 50 кілометрів від їхнього. Коли дізнався про трагедію, яка сталася з його родиною, примчав додому. З того, що встиг заробити, ледве вистачило йому на похорони членів родини. Зажурився Микола. Та і як не зажуритися? Приїхав – пустка замість двору, ні жінки, ні дітей, ні хати, ні грядки, ні саду, ні навіть криниці немає. Поховав він своїх близьких, справив сякий-такий поминальний обід, на який прийшли деякі мешканці селища. Переночував в одних з них. А вранці встав і пішов, куди очі глядять. Ноги вивели його на луг, де коні паслися. «Ось, - подумав, - печериць зараз тут назбираю, посмажу на вогні, підживлюся трохи. Ходив, ходив – не побачив жодного грибочка. Зате знайшов у траві під кущем калини мотузку. «Мабуть, це те, що мені треба», - вирішив. Підняв він знахідку і пішов з нею до лісу. Вирішив зробити собі смерть. Поки йшов, шукав підходящого місця, стомився. Сів на горбику під деревом перепочити. Глянув навкруги – гарно: зелене листя танцює на деревах, мурахи копошаться в мурашнику, квіточки повитикали голівки з трави, метелики над ними кружляють. Але що йому з тієї краси, коли у нього таке горе? Не тішить його ніщо. Заридав чоловік, та так голосно, що аж ліс здригнувся. Прилетіла на його плач біла сова, що мала хатку недалечко, наблизилась до чоловіка та й каже йому: - Чого ти, чоловіче, так гірко плачеш? - Як же мені не плакати, совко, коли все, що я мав, утратив? Прийшов до лісу, щоб накинути собі на шию мотузку, покінчити з життям, бо не бачу смислу ходити по цій землі. - Гм… Смисл завжди можна знайти. А якщо я тобі дам три великі золоті монети, за які ти зможеш хату купити і шматок землі, ти не вчиниш самогубство? - Три золоті монети?... А ти їх справді маєш? - Так. Зараз покажу. Сова полетіла до своєї хати, там запхала до дзьоба три монети, які зберігала під подушкою, вилетіла і показала їх чоловіку. - Гаразд. Я згідний, - мовив чоловік. – Дай мені ці монети. Може, і справді з ними я знайду смисл життя. Сова дала монети чоловікові, той взяв їх і побіг до сусіднього селища. Там якраз продавалася хата – з городом і садом. Купив її та й зажив собі. Через рік оженився з однією вдовою, привів до своєї хати. А ще через рік в того багача, якому він будував дачу, захворів єдиний син – спадкоємець. Ніхто не міг його вилікувати. Подався той багач до одного народного цілителя, який сказав, що його сина може врятувати тільки свіжа кров білої сови. «Де ж її знайти?» – спитав багач. «Дай оголошення. Може, хтось знайде. Але у тебе є тільки три дні на лікування. Як за це час син не вип’є свіжої крові білої сови, то помре». «За що мені така кара?» - спитав багач у цілителя. «Ти обдурював людей. Але як даси щедру плату за кров сови, то зменшиш свою вину». Багач розвісив оголошення по всьому їхньому краю. Написав, що тому, хто зловить білу сову і привезе йому за вказаною адресою, дасть 50 великих золотих монет. Почув про це чоловік, що колись втратив дружину, дітей і будинок, та й каже своїй жінці: «Я знаю, де живе біла сова. Я її зловлю, привезу тому багачеві і будемо мати 50 золотих монет». «Але ця сова, ти сам казав, врятувала тебе колись від смерт». «Так. Але ж вона дала мені три золоті монети, а цей чоловік може дати 50. Ми поїдемо на море відпочивати, автівку купимо, новий одяг, меблі». «Я не раджу тобі це робити, чоловіче», - відповіла дружина. «Я все одно це зроблю», - відказав, зробив швидко клітку, вклав камінь до кишені куртки і подався до лісу. Сів під те дерево, що й тоді, коли хотів собі зробити смерть, та й став завивати. Почула його голос біла сова, вилетіла з хати. - А, це знову ти? Що цього разу сталося? - Підлети ближче, бо я не можу голосно говорити, з плачу голос втратив. Сова підлетіла. Чоловік вдарив її по голові каменем, вона примліла. Тоді він її запхав до клітки і поніс додому. Коли пройшов зо три десятки метрів стежкою, сова прийшла до пам’яті та каже чоловікові: - Навіщо ти мене запхав до клітки? - Я віддам тебе багатієві. Його син захворів. Йому потрібна кров білої сови. - Я тобі дам ще три золоті монети. Тільки відпусти мене, чоловіче. - Що мені твої три монети? Той багатій обіцяв, що дасть п’ятдесят. Сова нічого не сказала, тільки заплакала. Але чоловік не змилосердився над нею. Тоді вона плюнула йому на лоба. Він хотів витертись і відчув, що в нього на лобі виросли роги, як в оленя. «Як же я тепер буду між людьми ходити? – подумав. – Тай жінка мене покине». «Слухай, птахо, я відпущу тебе, тільки зроби так, щоб я був таким, як раніше. Щоб у мене рогів на чолі не було» - сказав чоловік сові. «Гаразд. Відчиняй клітку». «Е, ні, я відчиню, ти полетиш. Спершу роги прибери». «Тепер я диктуватиму умови, чоловіче. А як ні, то ходи собі з рогами. Навіть як захочеш їх зрізати, вони знову виростуть». «Добре. Я тебе випущу. Тільки не обдури мене». Чоловік відкрив клітку, сова вилетіла, плюнула йому на лоба і полетіла до лісу. Потер чоловік лоба, нема рогів. Зрадів, подався додому. Та коли переступив поріг дому, роги знову з’явилися на чолі. - Свят-свят-свят! Що з тобою? - сплеснула в долоні жінка. - А що не так? - Роги на чолі. Доторкнувся чоловік до лоба, а й справді, є. Заплакав. Розказав жінці все, як було. - Я ж казала тобі не ловити сову. Ти дуже недобре поступив. Піду я від тебе. Навіщо мені здався такий лукавий чоловік та ще й з рогами? Покинула його жінка. Став він знову сам жити. До міста соромився ходити. Та й в селі йому було не дуже затишно, коли йшов, всі на нього пальцем показували. Ніхто з ним не хотів товаришувати. А коли хтось чужий приїжджав до селища, бачив його і питав, що то за чоловік такий живе у них з рогами, мешканці селища відповідали: «Це той чоловік, що хотів за 50 золотих монет убити свою рятівницю – білу совицю».

ID: 836144
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 20.05.2019 22:51:57
© дата внесення змiн: 21.05.2019 18:07:27
автор: Крилата

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: *SELENA*
Прочитаний усіма відвідувачами (44)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Ніна-Марія, 21.05.2019 - 18:22
Чудово, цікаво і мудро! 12 12 16 21 22 22 42 43 give_rose
 
Крилата відповів на коментар Ніна-Марія, 21.05.2019 - 21:40
Спасибі за те, що мали мужність перечитати стільки речень! smile 16
 
НАДЕЖДА М., 21.05.2019 - 11:52
12 12 16 16 Майстерно і мудро, повчально! tender girl_sigh ghmm good icon_flower
 
Крилата відповів на коментар НАДЕЖДА М., 21.05.2019 - 17:43
Дякую. Дякую. Дякую. Добра вам, Надюшо! friends 22 21 21 22
 
*SELENA*, 21.05.2019 - 10:23
12 12 12 give_rose
мудра казочка 12
----
перевірте текст- є одруківки...
22 19 22 give_rose
 
Крилата відповів на коментар *SELENA*, 21.05.2019 - 17:42
Не мала часу. Написала, навіть жодного разу не перечитала, була стомлена. Один чоловік в один день (уже повтор...).
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  пульт телевізора
Alex-dr_7(tericon): - дистанційка́
Синонім до слова:  пристосуванець
Alex-dr_7(tericon): - мутаціонер :D ́
Синонім до слова:  ревнувати
Ксенія О: - Кохати через край
Синонім до слова:  ревнувати
Genyk: - Очманілювати
Знайти несловникові синоніми до слова:  ревнувати
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  дерево
Genyk: - ПТАХОДІМ
Знайти несловникові синоніми до слова:  дерево
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Звичка
Юхниця Євген: - Супер!!! Дуже цікаві у всіх слова!́
Синонім до слова:  звук
Genyk: - Тишорух
Синонім до слова:  зайнятість
Genyk: - Часоповинність
Синонім до слова:  звук
Master-capt: - Тон. Нота. Грім. Відлуння.
Знайти несловникові синоніми до слова:  пульт телевізора
liliylo: -
Синонім до слова:  зайнятість
Svitlana_Belyakova: - убивця часу
Знайти несловникові синоніми до слова:  зайнятість
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  звук
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Звичка
Cвітлана: - ритуал
Синонім до слова:  Звичка
геометрія: - надбання
Синонім до слова:  Хліб
anna zakohana: - пшонка :D
Синонім до слова:  Хліб
anna zakohana: - житник
Синонім до слова:  пристосуванець
Лісник: - слимак
Синонім до слова:  Хліб
Юхниця Євген: - Запечена пшеничка
Синонім до слова:  Звичка
Анна Клименко: - марутня
Синонім до слова:  Хліб
Анна Клименко: - сонцекруг
Синонім до слова:  Звичка
СУЛ: - практика, манери, стиль...
Синонім до слова:  Звичка
Ольга Ратинська: - Приліпучка
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Нові твори