Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: КАЗКА ПРО БІЛУ СОВУ - ВІРШ


Крилата: КАЗКА ПРО БІЛУ СОВУ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




КАЗКА ПРО БІЛУ СОВУ

Один чоловік мав велике горе. Він втратив дім із садом і родину. В тому краю, де він жив, був землетрус, під час якого земля розкрилася і заковтнула кілька будинків, що стояли бік при боці, разом із мешканцями, що були в них. Лише двох людей вдалося рятувальникам витягнути з-рід землі живими. Всі решта загинули, задушилися без повітря під землею. Чоловік втратив чотирьох осіб: дружину і трьох дітей. В той лихий для його селища час він будував разом із кількома іншими робітниками одному багатому підприємцю дачу в селі, що знаходилося за 25 кілометрів від їхнього. Коли дізнався про трагедію, яка сталася, примчав додому. З того, що встиг заробити, ледве вистачило йому на те, щоб поховати рідних. Зажурився чоловік, почорнів на лиці в одну мить. Їхав на заробітки – всі його проводжали, усміхалися. Приїхав – ні жінки, ні дітей, ні хати, ні грядки, ні саду, ні навіть криниці немає. Поховав він близьких, справив сякий-такий поминальний обід, на який прийшли сусіди, що жили поодаль від них і не постраждали. Переночував в хаті одного зі своїх друзів. А вранці встав, подякував за нічліг і пішов, куди очі глядять. Ноги вивели його на луг, де коні паслися. «Ось, - подумав, печериць зараз тут назбираю, посмажу на вогні та й підживлюся трохи. Ходив, ходив – не побачив жодного гриба. Зате знайшов у траві під кущем калини мотузку. «Мабуть, це те, що мені зараз треба», - вирішив. Взяв він ту мотузку і пішов з нею до лісу. Вирішив зробити собі смерть. Поки йшов, стомився. Сів на горбику під деревом перепочити. Глянув навкруги – гарно: зелене листя танцює на деревах, мурахи копошаться в мурашнику, квіточки повитикали голівки з трави, метелики над ними кружляють. Але що йому з тієї краси, коли у нього таке горе? Не тішить його вже ніщо. Заридав чоловік, та так голосно, що аж ліс здригнувся. Прилетіла на його плач біла сова, що мала хатку недалечко, та й питає того чоловіка: - Чого ти так гірко плачеш? - Як же мені не плакати, совко, коли все, що я мав, утратив за день? Прийшов ось до лісу, щоб накинути собі на шию мотузку, покінчити з життям, бо не бачу смислу далі жити. - Гм… Смисл завжди можна знайти. А якщо я тобі дам три великі золоті монети, за які ти зможеш хату купити і шматок землі, ти не вчиниш самогубство? - Три золоті монети?... А ти їх справді маєш? - Так. Зараз покажу. Сова залетіла до своєї хати, запхала до дзьоба три монети, вилетіла і показала їх чоловіку. - Гаразд. Я згідний, - мовив чоловік. – Дай мені ці монети. Може і справді з ними я знайду смисл життя. Сова дала монети чоловікові, той взяв їх і побіг до сусіднього селища. Там якраз продавалася хата – з городом і садом. Купив її та й зажив собі. Через рік оженився з однією вдовою, привів її до своєї хати. А ще через рік в того багача, якому він будував колись дачу, захворів єдиний син – спадкоємець. Ніхто з лікарів не міг його вилікувати. Подався він до народного цілителя, який сказав, що його сина може врятувати тільки свіжа кров білої сови. «Де ж її взяти?» – спитав багач. «Дай оголошення. Може, хтось принесе тобі цю кров. Але у тебе є тільки три дні на лікування. Як за це час син не вип’є свіжої крові білої сови, то помре». «За що мені така кара?» - спитав багач у цілителя. «Ти обдурював людей. Але як даси щедру плату за кров сови, то зменшиш свою вину». Багач розвісив оголошення по всьому краю. Написав, що тому, хто зловить білу сову і привезе йому її за вказаною адресою, дасть 50 великих золотих монет. Почув про це чоловік, що колись втратив дружину, дітей і будинок, та й каже своїй жінці: «Я знаю, де живе біла сова. Я її злапаю, привезу тому багачеві і будемо мати 50 золотих монет». «Але ця сова, ти сам казав, врятувала тебе колись від смерті. «Так. Але ж вона дала мені три золоті монети, а цей чоловік може дати 50. Ми поїдемо на море відпочивати, автомобіль купимо, новий одяг, меблі». «Я не раджу тобі це робити, чоловіче», - відповіла дружина. «Я все одно це зроблю», відказав. Він швидко змайстрував клітку, вклав камінь до кишені куртки і подався до лісу. Сів під те дерево, що й тоді, коли хотів собі зробити смерть, та й став завивати. Почула його голос біла сова, вилетіла з хати. - А, це знову ти? Що цього разу сталося? - Підлети ближче, бо я не можу голосно говорити, із плачу голос втратив. Сова підлетіла. Чоловік вдарив її по голові каменем, вона примліла. Тоді він запхав її до клітки і поніс додому. Коли пройшов зо три десятки метрів стежкою, сова прийшла до пам’яті та й каже чоловікові: - Навіщо ти мене запхав до клітки? - Я віддам тебе багатієві. Його син захворів. Йому потрібна кров білої сови. - Я тобі дам ще три золоті монети. Тільки відпусти мене, чоловіче. - Що мені твої три монети? Той багатій обіцяв, що дасть п’ятдесят. Сова нічого не сказала, тільки заплакала. Але чоловік не змилосердився над нею. Тоді вона плюнула йому на лоба, він хотів витерти його і відчув, що в нього виросли роги, як в оленя. «Як же я тепер буду між людьми ходити? – подумав. – Тепер мене й жінка покине». «Слухай, птахо, - мовив, - я відпущу тебе, тільки зроби так, щоб я знову був таким, як раніше, щоб у мене рогів на чолі не було». «Гаразд. Відчиняй клітку». «Е, ні, я відчиню, ти полетиш. Спершу роги прибери». «Тепер я диктуватиму умови, чоловіче. А як ні, то ходи собі з рогами. Навіть як захочеш їх зрізати, вони знову виростуть». «Добре. Я тебе випущу. Тільки не обдури мене». Чоловік відкрив клітку, сова вилетіла, знову плюнула йому на лоба і полетіла до лісу. Потер чоловік лоба, нема рогів. Зрадів, подався додому. Та коли переступив поріг дому, роги знову з’явилися на чолі. - Свят-свят-свят! Що з тобою? - сплеснула в долоні жінка. - А що не так? - Роги на чолі. Доторкнувся чоловік до лоба, а й справді, є. Заплакав. Розказав жінці все, як було. - Ти дуже недобре поступив. Піду я від тебе. Навіщо мені здався такий лукавий невдячний чоловік та ще й з рогами? І покинула його. Отак він і жив до кінця днів своїх – сам і з рогами. Коли хтось чужий у мешканців селища питав, що то за чоловік такий живе у них з рогами, вони відповідали: «Це той чоловік, що хотів за 50 золотих монет убити свою рятівницю – білу совицю».

ID: 836144
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 20.05.2019 22:51:57
© дата внесення змiн: 20.07.2019 11:40:27
автор: Крилата

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: *SELENA*
Прочитаний усіма відвідувачами (87)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Ніна-Марія, 21.05.2019 - 18:22
Чудово, цікаво і мудро! 12 12 16 21 22 22 42 43 give_rose
 
Крилата відповів на коментар Ніна-Марія, 21.05.2019 - 21:40
Спасибі за те, що мали мужність перечитати стільки речень! smile 16
 
НАДЕЖДА М., 21.05.2019 - 11:52
12 12 16 16 Майстерно і мудро, повчально! tender girl_sigh ghmm good icon_flower
 
Крилата відповів на коментар НАДЕЖДА М., 21.05.2019 - 17:43
Дякую. Дякую. Дякую. Добра вам, Надюшо! friends 22 21 21 22
 
*SELENA*, 21.05.2019 - 10:23
12 12 12 give_rose
мудра казочка 12
----
перевірте текст- є одруківки...
22 19 22 give_rose
 
Крилата відповів на коментар *SELENA*, 21.05.2019 - 17:42
Не мала часу. Написала, навіть жодного разу не перечитала, була стомлена. Один чоловік в один день (уже повтор...).
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  тартак
Mattias Genri: - древесный бардак, это - тартак...
Синонім до слова:  казино
Ниро Вульф: - рулеткодром
Синонім до слова:  тартак
Еkатерина: - лісарня - у Карпатах
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Svitlana_Belyakova: - Похилого Віку
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Валерія19: - Реаліст!
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Сергій Риба: - Сутність
Синонім до слова:  Люстерко
Олександр Лісний: - Віконце дійсності
Синонім до слова:  пілігрим
Олександр Лісний: - Паломник
Синонім до слова:  Мрія
Олександр Лісний: - Політ фантазії
Синонім до слова:  Люстерко
dashavsky: - Лицегляд.
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Нові твори