зморена врешті буря, згорблені ліхтарі, вмерзла архітектура, форми_ як світ старі_ рими пусті до крику, сірі гештальти тла, тиша зворотнім ліком зміщує межі зла_ лайки химер в ефірі_ ядерний розпад ночі_ на крижаній рапірі білого стягу клоччя_
ID: 821651 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 17.01.2019 00:00:28 © дата внесення змiн: 17.01.2019 00:00:28 автор: Ки Ба 1
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie