А я, й без слів палких тебе́ з вогнем кохаю
Й моя любов від цьо́го меньша не стає
І хоч я не цілую рук твоїх, й в обіймах не стискаю
Ти радість, і натхнення ти моє
Немов зоря ти я́сна, що доро́гу відкриває
Та світить тим, хто загубив свій шлях
Блаженний той, хто те́бе покохає
Троянда неповторна ти в безкраїх у життя полях
Хай серце тво́є — вічність всю радіє
А розум пам'ятає — ти перлина є
Думки про тебе — вже ніжним сонцем зігрівають
Жива мелодія для ко́гось — є життя твоє!