Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: КАЗКА "ЯКБИНЕЗЛАМАНАНОГА" - ВІРШ


Крилата: КАЗКА  "ЯКБИНЕЗЛАМАНАНОГА" - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 2

Пошук


Перевірка розміру




КАЗКА "ЯКБИНЕЗЛАМАНАНОГА"

П’ять років кінь Сиве Яблуко жив у свого господаря Михайла. Робив все те, що наказував йому чоловік. А той за те давав йому житло та їжу в холодну пору року, а в теплу – виводив на луг, щоб там він міг попастися. Якось кінь віз господаря до лісу та й зашпортався за корінь дерева. Упав сердега невдало, зламав собі передню праву ногу. Мусив тепер пан Михайло коня везти додому. Для того найняв вантажну машину. Коли ветеринар, якого привів господар увечері додому, оглянув коня, то сказав, що перелом у тварини серйозний, зі зміщенням, і що, можливо, кінь вже не зможе працювати так, як працював раніше, навіть, як кістка й зростеться. Він порадив Панові Михайлу продати тварину на м’ясо. Кінь підслухав розмову ветеринара й господаря і вирішив рятуватися. Став на три ноги, пристрибав до пса, що під хлівом лежав біля буди: - Рексе! Допоможеш мені? - А хіба лікар тобі не допоміг? - Ні. Сказав, щоб господар мене зарізав. А я жити хочу. Знайди мені кусок шмати й перев’яжи ногу, тоді я зможу втекти вночі. - Та куди ти з тією поламаною ногою втечеш? Не зможеш. - Попробую. - Гаразд, - сказав пес. Він побігав довкруж хати і знайшов якусь стару сорочку, що висіла на плоті біля городу. Приніс. Спершу вилизав коневі рану, а тоді міцно обмотав ногу сорочкою. Так стиснув кістку, аж вона на місце стала. - Це все, що я можу для тебе зробити, - мовив. - Дякую, Рексе. Ніколи не забуду твоєї доброти. Як у всіх вікнах хати господаря згасло світло, кінь почекав ще пів години, а тоді тихо вийшов зі стайні. Пес провів його до брами. Відчинив йому її і зачинив за ним потім. - Бувай, Сиве Яблуко! Хай щастить тобі! - Бувай, Рексе! І тобі хай буде добре! Кінь пошкандибав вулицею. Нога боліла, але вже не так, як до виправлення кістки. Сиве Яблуко йшов і плакав. Він мовчки прощався і зі своїм господарем, і зі селом. Що його далі чекає? Де знайде свій притулок? Коли пройшов дорогою через три села, стомився, зійшов з траси, ліг при у траві. Глянув у небо, аж тут зірка впала. «Може, на щастя?» – подумав і встав. Часу на лежання немає, треба йти, бо вдосвіта, як господар помітить його відсутність у хліві, то почне шукати, пуститься за ним внавздогін. При цій думці повернув кінь направо, стежку серед трави помітив. Ішов нею з годину, а тоді побачив якусь прибудову. Це була стара покинута колгоспна стайня. Хоч і без вікон, та зі стінами і дахом. Зайшов кінь до середини, впав на долівку, мов мертвий і заснув. А коли збудився, то побачив біля себе кота. - Що ти тут робиш? - спитав його кінь. - Живу. Миші лапаю у полі. Господар мене прогнав, бо я кільце весільної ковбаси зі столу вкрав. Пахла мені дуже! - Тепер, мабуть, і я тут буду жити. - А в тебе яка історія? - Ногу зламав, то господар хотів з мене ковбасу зробити. - А-а-а! А як ти з поламаною ногою добрів сюди? - Та пес мені ногу перев’язав, то я якось помаленьку дошкутильгав. - Покажи, де перелом. Кінь показав. Крізь сорочку, якою була обв’язана нога, виступала кров. - Треба промити рану і чимось чистим перев’язати коліно. - А де взяти щось чисте? - Зараз пошукаю. Побіг котисько до села, приніс звідти лляний рушник – старий, але таки чистий. Вилизав рану мокрим шорстким язиком, як це робив пес, туго обмотав ногу рушником. А сорочку ту, що нею була обв’язана нога, поправ у рівчаку з водою та й кинув на підвіконня, аби висохла. Стали жити на фермі з того часу удвох. Три дні кінь лежав, кіт носив йому траву в сорочці. А на четвертий почув Сіре Яблучко силу в тілі, встав. Нога вже майже не боліла. Сиве Яблуко аж заспівав з радості. - Ти файно співаєш, - мовив кіт. – А я вмію грати на сопілці. - Не вірю. - Зараз докажу. Вибіг кіт надвір, через хвилину вернувся з інструментом. Заграв українську народну пісню «Ой чий то кінь стоїть». - Ти і справді вмієш грати. А може ми вдвох трохи потренуємось, тай підемо як артисти гроші заробляти? - А де ми зможемо грати? - Як де? На весіллях, на день народженнях, на святкуваннях Дня села, фестах. - Непогана ідея. Будемо тренуватися. Кіт не тільки грав на гітарі, він умів ще й читати, його син господаря цьому навчив. Знайшов він старого співаника на смітнику, що містився від них на відстані трьох кілометрів, під містом, притягнув його до стайні. Місяць стратили обоє на вивчення пісень. Коли репертуар підібрали, голоси потренували, кіт і каже: - Пора спробувати нам свої сили. Поїдемо в суботу до міста. Там буде ярмарок. Заграємо. Може, хтось нам яку копійку кине або на роботу найме. Так і зробили. Сіли при вході на ринок та й почали свій виступ. Кіт грав на сопілці, а кінь співав. Люди кидали їм гроші на стару сорочку, яку кинув кіт біля своїх ніг. До обіду виступали. А тоді встали, гроші порахували і пішли на закупи. Набрали всілякої їжі в торбу, а ще придбали собі мило, аби митися, та дві зубні щітки й пасту, щоб чистити зуби, та й подалися додому. На другий тиждень знову пішли до міста. Один чоловік, почувши, як вони файно вдвох виступають, сказав їм: - Чи не хотіли б ви виступити у четвер на дні народження у мого внука? - А заплатите? - Звісно. Двісті гривень за дві години. Вас це влаштує? - Так. З тих пір кіт з конем не тільки біля ринку виступали, а й на днях народження, весіллях та інших урочистостях. Якось пан Михайло, в якого колись жив кінь, прибув на ринок у той час, як його колишній підопічний стояв при вході і співав. Господар упізнав свого коня. - Це ти, Сиве Яблуко? – уточнив. - Я. - Я тебе заберу. Маю право на це. - Не піду я до тебе. Ти хотів мене зарізати. А я вижив і тепер співаю. - Якби я тебе продав, то мав би гроші. - Скільки б ти за мене взяв? - Тисячу гривень. - Я тобі їх дам. - Даси? – здивувався колишній господар. - Так. Кінь витягнув зі сумки гроші і дав їх панові Михайлу. - Тепер ти до мене не матимеш претензій? - Тепер ні, - відповів пан Михайло. Вдома чоловік розповів своїй родині про те, що бачив свого коня в місті, і що той навчився співати і тепер цим заробляє гроші. «Ось і мені дав тисячу гривень, як компенсацію за втечу», - мовив дід. Почув пес цю новину, вирішив наступної суботи податися до міста, захотів побачити там свого колишнього друга. Як задумав, так і зробив. Заскочив він суботнього ранку до рейсового автобуса, сховався під незайнятим сидінням і так приїхав до міста. Пішов на ринок і там справді зустрів коня Сиве Яблуко. Обійнялися друзі. Поцілувалися. Кінь запросив пса до житла, яке займав з котом, у гості. По обіді, як заробили грошенят і накупили всякої їжі, пішли додому. Коли всі добре наїлися, то полягали спати. - А гарно ви влаштувалися тут, - мовив пес. - Якщо тобі подобається, залишайся в нас жити, - запропонував Рексові кінь. - А що я буду тут робити? - Охороняти наш дім. - Я не проти. - А хочеш, - сказав кіт, - я тебе на ящику навчу барабанити? І тоді ти зможеш з нами виступати. - Хочу. - Кіт навчив пса відбивати ритм мелодії. За тиждень до міста подались уже втрьох. Через якусь годину підійшов до них поважний чоловік. Він кинув їм десять гривень і спитав: - Скільки пісень є у вашому репертуарі? - Дванадцять, - відповів кінь. - Похвально. А хочете в цирку виступати, по різних містах їздити? - Треба подумати, - мовив кіт. - Та що там думати, - запалився кінь, - підходить зима, а в нашому житлі вікон нема. - То як, згідні до цирку йти? – спитав чоловік. - А ви нас там не будете зобиджати? - Ні. Ми укладемо угоду, в якій запишемо ваші і наші обов’язки, на рік співпраці, наприклад. Якщо вам не сподобається, підете через рік, а як сподобається, складемо нову угоду. - Ну, якщо так, то ми згідні. Коневі, котові та псові сподобалось виступати в цирку. Господар їх добре годував, в холодну пору року у теплі тримав. А як тварин-музикантів тішили оплески глядачів, особливо діток, усмішки яких сяяли, як зорі в небі! А ще нашій славній компанії подобалося те, що з нею всі хотіли сфотографуватися. Коня, пса і кота навіть за кордон почали запрошувати на гастролі. На стовпах перед їх виступами розклеювали афіші, на яких містилася світлина артистів і такі слова: «Виступає гурт «Якбинезламананога».

ID: 810827
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 21.10.2018 20:37:41
© дата внесення змiн: 19.07.2019 20:39:40
автор: Крилата

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: геометрія
Прочитаний усіма відвідувачами (154)
В тому числі авторами сайту (13) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

геометрія, 21.10.2018 - 22:26
Дякую,Любо! З-задоволенням прочитала, та й у вибране забрала,підросте правнучка буду їй читати. 12 12 16 a32 a43 flo36 flo06
 
Крилата відповів на коментар геометрія, 22.10.2018 - 17:44
Дякую. Рада. Хай правнучка росте здоровою. 43 16
 
Гарна твоя казочка і повчальна! 12 16 flo21
 
Крилата відповів на коментар Валентина Ланевич, 21.10.2018 - 22:09
Дякую, Валю. Добра тобі! 16 21 13
 
Чудова казочка. 12 Інколи тварини добріші за деяких людей. a24 a35
 
Крилата відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 21.10.2018 - 22:08
Дякую. Так. Гарного понеділка! 16 21
 
Ніна Незламна, 21.10.2018 - 20:58
12 12 16 flo26 flo36 cup
21 22 22
 
Крилата відповів на коментар Ніна Незламна, 21.10.2018 - 22:08
Дякую, Ніночко. Радості вам і всім нашим членам клбуу. 16
 
НАДЕЖДА М., 21.10.2018 - 20:49
12 12 16 16 Гарно! Світ не без добрих людей! 21 22 22 shr flo26 flo36
 
Крилата відповів на коментар НАДЕЖДА М., 21.10.2018 - 22:07
Дякую. Надіє. Щойно трохи поправила. От нетерпелива я. Не дам твору відлежатися, щоби ще раз перечитати. smile 16 friends
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Люстерко
Зелений Гай: - Дивоскельце.
Синонім до слова:  Люстерко
Яна Бім: - Дивило
Синонім до слова:  Люстерко
Genyk: - Вухобач...
Синонім до слова:  Люстерко
Георгий Данко: - Двері (віконце) у потойбічний світ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Іван Мотрюк: - :12: людина у розквіті сил
Синонім до слова:  тартак
Redivivus et ultor: - Положинський :D
Синонім до слова:  казино
Mattias: - Дурдом! :hi:
Синонім до слова:  Чашка
Тетяна Романів: - Кружка
Синонім до слова:  Чашка
Redivivus et ultor: - Кварта
Синонім до слова:  Чашка
Кому боляче?: - Горня, філіжанка
Синонім до слова:  тартак
Ulcus: - дзиньхрусь, різоліс, пильок
Синонім до слова:  Чашка
Genyk: - Горнятко!
Синонім до слова:  тартак
Genyk: - Лісопоїдач
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Bella America: - Надія
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - ВСТОЯНИЙ
Синонім до слова:  Людина середнього віку
dashavsky: - Ні тут, ні там.
Синонім до слова:  концерт
Зелений Гай: - музопляска
Синонім до слова:  казино
Зелений Гай: - гральня
Синонім до слова:  казино
*SELENA*: - азартофобник
Синонім до слова:  казино
Svitlana_Belyakova: - ігроблуд
Синонім до слова:  концерт
dashavsky: - Виступ
Синонім до слова:  казино
dashavsky: - Дуригріш.
Синонім до слова:  концерт
Genyk: - П"янісімо,п"янісімо...
Синонім до слова:  казино
Genyk: - Барліг
Знайти несловникові синоніми до слова:  казино
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  концерт
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Микола Холодов: - Середняк
Синонім до слова:  Мрія
Ростислав Сердешний: - мерехтіння або жевріння бажань
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Genyk: - Екваторик
Синонім до слова:  Мрія
Genyk: - Мозкова жарптиця
Синонім до слова:  Мрія
Svitlana_Belyakova: - Пусте замороччя
Синонім до слова:  Мрія
Master-capt: - Бажання.Марення.Збагнення.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мрія
Іван Мотрюк: -
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - центрист
Синонім до слова:  Людина середнього віку
Nikolya: - посередник
Синонім до слова:  Хліб
Это_я_Алечка: - Жизнь, суть, сытость, заработок, дом.
Нові твори