А ти як скажеш,
З вовком по-вовчому,
А чи змовчимо?
Вовкулак і так
Багато розвелося.
Але ж є так -
З вовком живеш,
Вовком стаєш.
Тоді, усі ми діти сатани,
Бо живемо у світі,
Яким править сатана.
У нього мудра голова,
Йому відкриті
Великі знання.
І вірить він у силу Божу,
І тремтить.
Та любові він не має.
І нам його не подолати,
Коли любов Божу
Відкидати.
Мусимо Любов прийняти,
Бо лише в любові
Наша сила.
Сатану вона скосила.
Це ж бо , смертю смерть
Господь подолав,
І на Хресті
Спасіння нам дав.
Множиться добро
Й зростає зло
До пори і назначеного часу.
Притча про пшеницю і кукіль . ( Мт. 13. 24-30, 36-43).
" ...Чи не хочеш, щоб пішли ми і його (кукіль) повиполювали.
Але він відказав:" Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вир-
вали разом із ним і пшеницю. Залишіть, хай разом ростуть
аж до жнив...).
