Я чую твоє мовчання навіть коли Ти далеко!
Я чую його крізь грози, крізь сиві нудні заметілі,
Я чую щодня, щоночі, крізь літню задушливу спеку.
Слова, які Ти не скажеш мов сльози на аркуші білім.
Слова які Ти не скажеш – сніжинки, що тануть в польоті,
Як кванти твого мовчання летять, пробивають стелю
І краплями падають в душу – рожеві, блакитні жовті
Вони наче квіти в оазах, після дощу в пустелі.
Ти можеш і далі мовчати – я чую мовчання дотик.
Слова, що Ти не сказала наче листки пожовтілі -
У наших піснях беззвучних, печалі і ніжності ноти.
Слова, які Ти не скажеш, то сльози на аркуші білім.