Лиш послухай, як дихає ніч,
Як відчуєш тепла її подих
На щоці... Мов розпалена піч
Земля здійснює свій новий подвиг.
Лиш послухай, як дихає ніч,
Як вгорі мерехтять срібні зорі,
Тіні скачуть завжди врізнобіч
І свідомості наші вже хворі.
Лиш послухай, як дихає ніч
Переплелися страх і цікавість,
Шелест листя і смак протиріч
Та у місяця в очах лукавість.
Лиш послухай, як дихає ніч,
У траві заховались цикади,
А ми протягом довгих сторіч
Мовчки ставили в душах блокади.
Лиш послухай як дихає ніч
В загадок й таємниць її світі
Ми зустрілися тут віч-на-віч
Щоби разом світанок зустріти...
