На автобусній зупинці
(Люди там усе читають)
Я в об’яві прочитала,
Що на курси набирають:
Наречених всіх навчають
До заміжжя що робити,
І як зразу по весіллі
З чоловіком треба жити.
Курси - це якраз для мене:
Через місяць (це не сниться)
Іду заміж за Семена,
Може дещо і згодиться!
Зразу гроші заплатила
(Нас зібралось там чимало),
Того ж дня уже під вечір
Тут навчання розпочали.
Розказали, що це щастя -
З чоловіком в парі жити,
Це - від Бога подарунок
І ним треба дорожити.
Максимум вділити ласки,
Грати роль, хоч ти й не рада,
Навіть розказати казку,
Як ота Шахерезада.
Йому сипать компліменти,
Хоч і там немає за що,
Всерівно хвалити треба,
Хоч воно - таке ледащо!
І ще довго торочили:
Роль відіграє білизна,
А того не врахували,
Яка в нас дороговизна!
Якщо стрінги (два шнурочки)
У дві сотні тут влетіли,
Скільки ж тоді треба грошей,
Щоб покрити усе тіло?
Кілька днів ще нас учили,
Що коханому казати,
Називати часто «милий»,
І як в очі заглядати…
Цілий тиждень присвятили,
Що в спиртному - певна доза,
І увагу приділили
У інтимі різним позам.
Тьху! Америку відкрили!
Та я втричі більше знаю,
Їм не снилось, що я в ліжку
Із Семеном виробляю!
Ще казали, що не можна
Все робити у півсили:
Як зітхати, цілувати –
Нас на практиці учили.
А в останній день зібрали
Нас в якомусь інтим-клубі,
В документі написали,
Що готові ми до шлюбу!
Мені зразу через тиждень
Після шлюбу прояснилось,
Що на курсах обдурили,
Що мені таке й не снилось…
Бо чого там не сказали,
Що з голоду можна вмерти?
Що крім сексу й поцілунків
Чоловік мій хоче жерти!
Що хвороба ця хронічна…
Щоб зі мною в ліжку спати,
Я приречена довічно
Його за це годувати?
Цілу тисячу там здерли
Так би мовить, за навчання:
Якщо я стирчу на кухні,
То до біса те кохання!
Люди добрі, всім я раджу,
Вам і вашій половинці,
Щоб ніколи не читали
Тих об’яв, що на зупинці!
Грошам вашим із тих курсів
Вже не буде вороття,
А як жити з чоловіком –
Вас навчить саме життя!
Щиро дякую, Мариночко, за за такий точний висновок! Сонячного Вам настрою і радісних днів! Дуже Вам рада!
