Я відчинила щойно міцні двері
У потаємну цю скарбницю знань
Всі відповіді запишу я на папері,
Бо у душі ще стільки запитань.
Біля стіни лише високі шафи,
А на полицях сотні є книжок
Можливо, тут колись ходили графи
Щоб і собі якийсь узять урок.
Тут навкруги лише суцільна тиша
Це царство мудрості, спокою і добра
Хоч інколи неподалік прошмигне миша
Чомусь це місце моє серце обира.
Давно ніхто не був, на книгах стільки пилу,
Та саме те, що довго так шукала я
Тут я отримую цю неймовірну силу
І тільки тут у спокої душа моя.
Тут загадок і таємниць є ще багато.
Примари поруч із минулого, мабуть,
Цікаво буде все це розгадати,
А всі розгадки самі книги принесуть.
Шорох паркету, шелест сторінок і чорна кава
Ще теплий плед і крісло десь біля вікна
Для мене ж бо читання не забава
Ця мить є неповторна й осяйна.
Тут наодинці я сама з собою
Зачиню двері і ніхто не прошмигне
Усі химери ходять за стіною
Лише самотність правило одне.
Я пошепки задам ще запитання
Їх в голові моїй більш ніж мільйон
У відповідь хоча й буде мовчання,
Та книзі варто є поставить трон.
