Охоплює радість до самих глибин,
Що повністю вільний я громадянин,
Й нарешті вже вийшов на пенсію я,
Зі мною радіє щаслива сім`я.
Тепер я поїду в далекі краї,
Побачу все в світі на очі свої,
Чи й справді Америка гангстерський рай,
Де діє закон всіх грабуй і вбивай.
Чи справді в Китаї всю живність їдять,
По чім продається парижськая бл.дь,
І взнаю нарешті де правда живе,
Де легше до рук наших щастя пливе.
Чи є десь у світі країна така,
Де горе від кожного геть утіка,
Завжди де квітує зелена весна
І шлях до любові людина там зна.
Чи зможу поїхать в далекі краї
На гроші маленькі пенсійні свої,
Чи прийдеться й далі страждаючи жить,
На рідних теренах поїсти просить.
04.03.01
Правдиво! З нашою пенсією не помандруєш.Та й чи варто? Тут хоча б в своїй країны побачити всі архитектурні дари, навіть і на це грошей не вистачить,що вже мріяти про Париж..
Георгій Грищенко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00