Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сіроманка: Ірина Вовк. "ВІД СВЯТОГО ДО ЩЕДРОГО…" СТАРИЙ НОВИЙ РІК - ВІРШ


Сіроманка: Ірина Вовк. "ВІД СВЯТОГО ДО ЩЕДРОГО…" СТАРИЙ НОВИЙ РІК - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1

Пошук


Перевірка розміру




Ірина Вовк. "ВІД СВЯТОГО ДО ЩЕДРОГО…" СТАРИЙ НОВИЙ РІК

Сіроманка :: Ірина Вовк.
За тиждень після коляди, напередодні Нового року (з 13 на 14 січня за новим стилем) – Щедрий вечір. За стародавнім дохристиянським повір’ям на свято Щедрого Вечора народжується Місяць-Молодик. З нагоди цього народження Сварог-Зодіак подарував людям золотого Плуга, аби вони могли ним орати землю і зерно сіяти. Тому давні слов’яни ходили в цей щедрий на божі ласки вечір посівати, а ще імітували рухами оранку, заворожуючи таким чином майбутній врожай. За слов’янським місяце-сонячним календарем на Щедрий Вечір новонароджене Сонце проходило центральні зорі сузір’я Перуна-Стрільця, себто було в апогеї своєї сили, отож цей день був справді щасливим і найсприятливішим для започаткування всіляких справ, для нових мрій і задумів. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об’єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або Меланки. На Щедрий Вечір випікає Господиня-Україна три обрядові короваї – на честь новонародженого Сонця, «бо прийдуть до тебе три празники в гості». Муку через три сита просіває, обкурює над лемешем плуга. А воду зі студні приносить їй дівка-незайманка, що несе відра ні слова не мовлячи, щоби вода була чиста і непорочна як діва. І мають ті короваї вид круглий, як сонце, ще й «конячою підковою» огороджені, або бувають схожі до обори з худобою, бо ось де випинаються вгору «роги бика-тура». Під короваї кладуться коноплі та мідна монета, а оперізуються святі хліби вінком із часника. Часник – то народний оберіг від хвороби та злої сили. Його носили як амулет на шиї. На Щедрий Вечір часником приправляли горох з бараболею. І приправу цю називали «ряженням» і казали, що таку їжу боїться темна сила, а чиста сила, навпаки, любить. На честь Місяця-Молодика пекла Господиня-Україна на Щедрий Вечір пироги з гречкою та м’ясом і ліпила вареники. А Господар ховався за тими обрядовими стравами і ворожив на достаток, промовляючи до дружини: - Чи бачиш ти мене? - Не бачу! - Щоб же ти не бачила за садами, городами, ярмарками світу! Господиня вторила чоловікові: - Чи бачиш мене? - Не бачу? - Щоб і ти не бачив за возами, снопами, копами світу! Господарі ворожили дітям: - Чи бачите нас? - Не бачимо. - Дай же, Боже, щоб і завше не бачили! Тільки посідали за стіл, а за вікном уже щедрують та водять ряджену "МЕЛАНКУ": - Щедрий вечір! Добрий вечір! Добрим людям на здоров'я! "Ой учора ізвечора Пасла Маланка два качура. Ой пасла-пасла, – загубила, Пішла шукати – заблудила. Ой приблудила в чисте поле, Там Василечко плужком оре. Ой ори-ори, Василечку, Виведи мене на стежечку. Виведи мене на стежечку, Посію тебе в городечку. Та й буду тебе поливати, В русую косу заплітати. В русую косу заплітати Та й до церковки проводжати. Наша Маланка ложки мила Та й у тарілці утопила. Ложки в тарілку утопила, Біленький фартух замочила. Наша Маланка не робоча, В неї сорочка парубоча". Серед українського народу існує поетичне повір’я, що новорічна ніч для віруючих розкриває небо і вони можуть просити у святих все. Що їм заманеться: перетворити воду – на вино, камінь – на хліб, глину – на мід. Так, Господиня (Ґаздиня у гуцулів) бере опівночі на голову чоловічу шапку і з хлібом та коновкою виходить до води. Там вона тричі занурює хліб у воду і примовляє: - Не хліб ся купає у воді, але я – у здоров’ї та силі! Набираючи воду в коновку, вона примовляє: - Не воду беру, але мід і вино!.. Господиня вертає до хати, всі сплять – ніхто нічого не чує. Вона навшпиньках. Без найменшого шелесту, підходить до своїх дітей і торкає їх голів змоченим хлібом: - Абисьте були такі величні, як святий Василь! У коновку Господиня кидає кілька срібних монет. Ранком на Новий рік вся родина вмивається тою водою: «на щастя, на статок через увесь рік»! У спокої та щасті приходить на землю Старий Новий Рік, за християнським календарем Святого Василя. «… Ще тільки починає було розвиднятися, а тато вже будять мене: - Вставай, сину, годі спати – пора посівати! Я схоплююся з ліжка, швиденько одягаюся, умиваюся – та за рукавицю дідову, а в ній сій-зерна повно: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху – всього по пригорщі і змішане разом. - Спочатку вдома посівай, - каже батько, - а потім і до людей підеш! Я став перед образами, набрав жменю зерна в рукавиці, посіяв і приказав: «На щастя, на здоров’я та на той Новий рік, Щоб родило краще, як торік. Зароди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю: Корінь-коренистий, колос-колосистий, З колоска – жменьку, Зі снопа – мірку, З копички – візок, А з візка – стіжок. Дай, Боже!» - Спасибі тобі, сину, що нас обсипав щастям. На ось тобі грош та будь завжди хорош! А тепер можна і до людей щастям посівати».* В цю ніч двері у хатах не замикаються – люди посівальників ждуть. Перший посівальник на Новий Рік звичайно буває і першим «полазником» - приносить до хати щастя. За народними віруваннями дівчата щастя не приносять, тільки хлопці, а тому й посівати дівчатам не годиться. Інколи Господиня просить першого посівальника сісти на порозі, «щоб кури сідали та курчат висиджували», та «щоб добро у хаті велося». Як була Господиня справна, то сміття з хати не виносила від Святого Вечора аж до Нового Року, «щоб не винести з ним і своєї долі». Ранком на Новий Рік вона те сміття все ж таки виносила та висипала на одну купу в саду. Там його палили, воно горіло, а вогонь мав силу неабияку – ним обкурювали садові дерева «щоб ліпше родили». А Господарі славні (Ґазди у гуцулів) стрибають через такий вогонь, примовляючи на врожай. У перший день Нового Року до всього приглядаються, бо все має віще значення: якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худібки. Якщо сонце весело зійде і жити буде весело, та добре вродить садовина. А коли іней покриє дерева, чекай врожаю на збіжжя. Якщо частина неба вкрита на Новий Рік хмарами, то з тої сторони сподівайся щастя. Сніг випаде на свято – теж добра прикмета. Перший день Нового року – свято Василя. В цей день Василі скликають своїх родичів на обід. « Перед тим, як сісти обідати, батько Василь дає синові святочний пиріг і каже: - Їж, сину, та пам’ятай: як трапиться тобі зимою збитися з дороги, то згадай, з чим на Новий Рік пиріг їв – нараз відшукаєш! На столі таке стоїть, що не гріх і спожити: шинка, ковбаси та всякі припаси. Є до чого чарку випити та «дай, Боже!» сказати. На Новий Рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, «щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли», - так примовляють, коли Василі гостей приймають».* Дай Боже у цей день у церкві побувати, щоби через увесь рік до храму Божого стежечку топтати. А по обіді запрягали найкращі коні… Летять коні-змії, під собою ніг не чують, тільки сніг вихором на всі боки розлітається. «Ходить Ілля на Василя, Носить пугу житяную. Де цар ходить – жито родить, Де цариця – там пшениця». * «Орел поле ізорав Та пшениці насіяв, Крилечками зволочив, Дрібен дощик підмочив. Роди, Боже, пшеницю І всяку пашницю. Орел поле ізорав Та ячменю насіяв, Крилечками зволочив, Дрібен дощик підмочив. Роди, Боже, сей ячмінь, Старим бабам на кисіль, Парубкам на пиво, А дівкам на диво». Тут * позначені цитати з «Різдвяних святок» етнографа Матвія Номиса.

ID: 771147
Рубрика: Вірші, Поетичний, природний нарис
дата надходження: 13.01.2018 16:40:12
© дата внесення змiн: 13.01.2018 17:43:12
автор: Сіроманка

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Любов Іванова, Зоя Енеївна
Прочитаний усіма відвідувачами (139)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила »залишилося символів 
 




КОМЕНТАРІ

Любов Іванова, 14.01.2018 - 14:47
Дякую, Іриночко!! Ваші історичні розповіді завжди дуже цінні, читаю з величезною цікавістю. Дякую за них уклінно!! 12 12 16 16 З святами віта!!! 16 16 19 19 21 21 ny1 ny2 ny3 ny5
 
Сіроманка відповів на коментар Любов Іванова, 14.01.2018 - 15:44
32 19 32 )))Зі Старим Новим Роком! angel Миру, Любові і Злагоди, а ще благополуччя і достатку (у нашу і вашу хатку friends ) flo36 ny1 31 heart
 
Зоя Енеївна, 13.01.2018 - 22:19
give_rose give_rose give_rose
 
Сіроманка відповів на коментар Зоя Енеївна, 14.01.2018 - 11:14
16 19 16 ))) 32 31 32 ny3
 
КВолынский, 13.01.2018 - 21:28
12 flo26
 
Сіроманка відповів на коментар КВолынский, 14.01.2018 - 11:13
16 19 16 ))) flo31 ny5
 
Василь Стасюк, 13.01.2018 - 19:28
Веселих Свят і забави!
Все написане цікаве! 12 ny2
 
Сіроманка відповів на коментар Василь Стасюк, 14.01.2018 - 11:12
32 angel 32 )))Зі Старим Новим Роком! 39 ny1 31 flo31
 

Нові твори