Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: ВІРШ-НА-ВІРШ - ВІРШ


Олександр Обрій: ВІРШ-НА-ВІРШ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 53
Персональный ЧАТ <<<S.R.V.R>>>
Персональный ЧАТ --А.
Персональный ЧАТ Kleshenko
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Lucifer
Персональный ЧАТ Nadiya_Kolb
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Romario_77
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Ілея
Персональный ЧАТ Алькальд
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Андрій Мурин
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Дмитро Лісаєв
Персональный ЧАТ Женьшень
Персональный ЧАТ Жора Гарпунов
Персональный ЧАТ Звук Тиші
Персональный ЧАТ Лілея1
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Лялькар
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Маргінал
Персональный ЧАТ Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Персональный ЧАТ Олена Ковбасюк
Персональный ЧАТ Пелепей Тетяна
Персональный ЧАТ Руслан Лиськов
Персональный ЧАТ СЕЛЮК
Персональный ЧАТ Світлана Семенюк
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ Синій Вовк
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Тетяна Мерега
Персональный ЧАТ Чайківчанка
Персональный ЧАТ Шалений гравець
Персональный ЧАТ Юлія Рябенко
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ геометрія
Персональный ЧАТ привіт

 прихованих - 12 чол.

Пошук


Перевірка розміру




ВІРШ-НА-ВІРШ

Олександр Обрій :: ВІРШ-НА-ВІРШ
Давай говорити, як завше: вірш-на́-вірш. Хай трісне на друзки ця тиша німа! Ми виметем з мізків все зайшле і навіть все те, що не встигло, чого ще нема. Хай вірші вростають, мов світлі мурали, крізь нетрі столичні, в безладдя химер. Такі, щоб за них без вагання вмирали. Та, врешті, щоб жоден сміливець не вмер! Вірш-на́-вірш ми списи й шаблюки сточили б об рінь войовничих, затятих рядків. Столичний, столиций, і звісно – стосилий, наш дух, спалахнувши, уже б не ряхтів. У вись закіптюжену іскрами сипав. Розхитував заціпеніння цеглин. Усе, що душа забажала б, несита, – вірш-на́-вірш, поволі разом осягли. Вірш-на́-вірш... Глухе безгоміння прониже провісницький вигук про те, що всякчас болим земляками. Віршуєм – про них же. Гляди – й оживуть ще, хто вкрай не зачах... © Сашко Обрій.

ID: 764825
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 08.12.2017 19:56:02
© дата внесення змiн: 08.12.2017 19:56:29
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (75)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Ксенія Ен, 08.12.2017 - 21:34
Такі, щоб за них без вагання вмирали. Та, врешті, щоб жоден сміливець не вмер!
- круто
 
Олександр Обрій відповів на коментар Ксенія Ен, 09.12.2017 - 18:17
give_rose
 
Віктор Ковач, 08.12.2017 - 21:31
Як завше - 12 В кінці надія причаїлась - це приємно smile А ось ця фраза просто 04 :
Столичний, столиций, і звісно – стосилий,
 
Олександр Обрій відповів на коментар Віктор Ковач, 09.12.2017 - 18:13
дякую! місце для надії треба залишати завжди friends
 

Нові твори