Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: ВІРШ-НА-ВІРШ - ВІРШ


Олександр Обрій: ВІРШ-НА-ВІРШ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 27

Пошук


Перевірка розміру




ВІРШ-НА-ВІРШ

Олександр Обрій :: ВІРШ-НА-ВІРШ
Давай говорити, як завше: вірш-на́-вірш. Хай трісне на друзки ця тиша німа! Ми виметем з мізків все зайшле і навіть все те, що не встигло, чого ще нема. Хай вірші вростають, мов світлі мурали, крізь нетрі столичні, в безладдя химер. Такі, щоб за них без вагання вмирали. Та, врешті, щоб жоден сміливець не вмер! Вірш-на́-вірш ми списи й шаблюки сточили б об рінь войовничих, затятих рядків. Столичний, столиций, і звісно – стосилий, наш дух, спалахнувши, уже б не ряхтів. У вись закіптюжену іскрами сипав. Розхитував заціпеніння цеглин. Усе, що душа забажала б, несита, – вірш-на́-вірш, поволі разом осягли. Вірш-на́-вірш... Глухе безгоміння прониже провісницький вигук про те, що всякчас болим земляками. Віршуєм – про них же. Гляди – й оживуть ще, хто вкрай не зачах... © Сашко Обрій.

ID: 764825
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 08.12.2017 19:56:02
© дата внесення змiн: 08.12.2017 19:56:29
автор: Олександр Обрій

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (145)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Ксенія Ен, 08.12.2017 - 21:34
Такі, щоб за них без вагання вмирали. Та, врешті, щоб жоден сміливець не вмер!
- круто
 
Олександр Обрій відповів на коментар Ксенія Ен, 09.12.2017 - 18:17
give_rose
 
Віктор Ковач, 08.12.2017 - 21:31
Як завше - 12 В кінці надія причаїлась - це приємно smile А ось ця фраза просто 04 :
Столичний, столиций, і звісно – стосилий,
 
Олександр Обрій відповів на коментар Віктор Ковач, 09.12.2017 - 18:13
дякую! місце для надії треба залишати завжди friends
 

Нові твори