Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: М.С.: Пізня осінь. - ВІРШ


М.С.: Пізня осінь. - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 20

Пошук


Перевірка розміру




Пізня осінь.

Вже ліси і сади, що навколо, Золоті свої шати скидають, Вітер буйний кущі гне додолу, Ті ж впиратися сили не мають. Все частіше свинцевії хмари, Небосхил затуляють і Сонце, Тож тепла вже чекати намарно, А дивитись на все крізь віконце. Дні стають все коротші й коротші, Уже сонце не таке грайливе, А сльотавий, осінній вже дощик, Переходить нечасто у зливу. Зате ночі все довші та темні, Та такі, що хоч око виколь, Вже не часто ми бачимо зорі, І умитий, "у городі" Місяць.

ID: 757999
Рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата надходження: 31.10.2017 00:12:28
© дата внесення змiн: 20.03.2018 20:47:18
автор: М.С.

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (183)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори