Чому в історію не вписані герої
Смиренні смертники минулої війни,
Що йшли у бій без імені й без зброї
«Чорна піхота»,або «чорні жупани»?
***
Скачавши мапу на сторінках інтернету
Один товариш з ранцем за плечем
Щоб відшукати рідкісну монету
Пішов у пошуки з металошукачем.
Напевно знає кожен чоловік
Той хто шукає,- знайде щось своє
На старій мапі сорок третій рік
Ну а земля то забирає то дає.
Й не важко було місце відшукати
Він став копати та миттю остовпів
Бо сірим каменем явилась з-під лопати
Велика купа дитячих черепів.
І вмить історії відкрилися ворота
Кривава правда що шокує світ
Бо тут бої вела «чорна піхота»
Хлоп’ята віком по п'ятнадцять літ.
Таких сваволь в історії не знають
Коли дітей кидають на прорив
«Нічого, іще баби нарожають»
Так маршал Жуков перед боєм говорив.
Земля палає здригається й гуде
Й з вогню немає ані виходу ні входу
Позаду синя тінь НКВД
Тебе назвала ворогом народу.
Умився кров’ю Букринський плацдарм
Й на тій крові здобув для себе славу
Великий знаменитий командарм
З трупів селян проклавши переправу.
Війна війною але є закони
Й нема такого поміж вояків
Коли з дітей формуються загони
Без зброї та без речмішків.
Їм всім хотілось жити й виживати
В жахливі дні минулої війни
Хотів би знати що то за солдати
Коли попереду ідуть твої сини.
Чорна піхота, босота та голота
Голодні воїни що рятували світ
От тільки правди відкриваються ворота
Через багато пережитих літ.
І той товариш склавши свої речі
В старенький ранець що віявсь за плечем
Стояв ще довго опустивши плечі
Й оплакував дітей гірким плачем.
