Виявилося, що про себе писати найважче.
Весь час хочеться втекти або в комедію, або в трагедію...
А так... Так щось на кшталт особистого стриптизу виходить.
Навіть на знаю як воно вийшло. Читайте і кажіть як є...
Вагони, чоботи, перони,
Колеса, рейки і вокзал
Шинель, картуз, ремінь, погони,
Дорожній гам, чекання зал...
Казарми, гул аеродрому,
Наряди, закиди, тривоги
Без сну, без просвіту, без втоми -
Військові будні і дороги ...
Листи, дзвінки, зв'язки, завдання -
Відрядження далеко з дому
Розлуки, втрачене кохання -
Звичайні наслідки потому...
Важка робота і навчання
Нові накази, літаки,
Знайомства, зустрічі, прощання
Як потяг швидкісний р0ки
Наказ останній — у запас:
Скидаю чоботи, погони -
Немовби зупинився час
На повній швидкості нараз -
Тиск в скронях дзвінко б'є у дзвони
Старий вокзал, дорожній гам -
Життя без служби зовсім інше...
Кінець тривогам і шляхам
Читать науку дітлахам -
Освіта має бути вища
Військова служба закінчилась
Що заробив і що я мав?
Сльоза щокою покотилась…
Гра закінчилась…
Світ не впав.
Шинель, картуз вже не потрібні
Тепер їх покуштує міль
Ні статку, ні сім'ї лиш гідність...
Грошей на чорний хліб та сіль
П'ятнадцять років пролетіло -
Товстий у молі став живіт
Шинель наполовину з'їла,
Гризе халяви у чобіт...
Дивлюся зараз на цю владу -
От «служать» біднії…,
Не сплять...
Нічому дать не можуть ради -
Ні слова не почути правди -
Як хмиз сухий в вогні горять
Прокуратура ледь не трісне,
Поліція — їм теж під стать,
Суди — як рак на горі свище,
Народу дали лише пісне,
Про депутатів — що й казать…
Службовці, що Мамоні служать,
Гризуть бюджет неначе міль -
Та служба до смаку їм дуже,
В брехні, як у брудній калюжі...
Дарма, що в них плюють з усіль
Квартири, гроші, дачі — мало...
Що при погонах — то встигай
Ближчить на пиках жирних сало
Чи горе людське зачіпало?
Жадоба лізе через край
Тому і йшов на всі Майдани
Ще й досі в хаті не лежу
Аби не квітли дерибани,
Народ звільнити від кайданів
Своїй лиш совісти служу...
Ні, ще пишу…
Пишу від серця
Почав коли вже п'ятдесят
Продажним службам сиплю перцю
І детективні гримлять герці -
Моє життя і доля ця…
17.09.17
Тому і йшов на всі Майдани
Ще й досі в хаті не лежу
Аби не квітли дерибани,
Народ звільнити від кайданів
Своїй лиш совісти служу... Сильно, принципово!
