Осінній день не знає відпочинку,
Пожовкле листя до землі летить.
Ти йдеш собі й чекаєш на зупинку,
Вимірюєш в годинах кожну мить.
Неплинна, золотаво-тиха осінь...
Вона говорить щедрістю дощів.
Дає тобі останній теплий промінь,
Побуджує до створення віршів.
Це суміш суму, радості й печалі.
Важливий підсумок всього того -
Про що весною голосно кричали.
А влітку думали, що все пройшло...
Прекрасна осінь - зріла і поважна.
Це досвід світу, впевненість, знання.
Життя своє прожити тобі треба,
Щоб твоя осінь марна не була.
