Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: яся: Як загоїти незалежності рани. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ яся відповів на коментар Ніна Незламна, 25.08.2017 - 00:33
Просіть і дасться...Неодмінно дасться, лише вірити треба! Строитель Вселенной, 24.08.2017 - 16:24
Утверждаете, что незалежність нанесла раны и одновременно хотите ее развивать. Это как?
Tom d`Cat відповів на коментар Строитель Вселенной, 24.08.2017 - 19:17
О, Старший Брат, прости – я был неправ,Решив построить "нэзалэжну" хату! Пусть снова будет хлевом, забирай Я буду тихим, не обижу "вату". Пусти в свой "русский мир"! Кругом враги – Шесть сотен лет упорства и проклятий... Удел хохла – работа, батоги, Солома на полу милей полатей! Привычно буду спину подставлять, Пахать, косить, плясать в угоду барам, А на соломе напложу хохлят – Порадуешься новым янычарам! Погладишь ты меня по голове, Простишь, позволишь жить в хлеву – не в доме. Я буду счастлив, покорясь главе Большой семьи, и буду спать, как в коме. . . . Так надо, что ли?
Шановний, а ви що не хочете у незалежній Україні жити?
Можете свій вибір зробити,і там де захочете будете жити Ніхто нікого не тримає. Он де люд як виїзджає.
Тож Ви, шановна, погано тренувалися...
Починайте негайно! Написали національно-свідомого вірша, а форму на верлібр списати можна? Ви верлібр злегка римувати взялися... І слово "незалежності" тричі опинилося у кінці рядка: спочатку само з собою римується, а потім утворює не зовсім красиву однорідну риму. Так і треба? "Вітають" треба взяти в лапки, бо інакше можна зрозуміти так, що "хмари зла" нашій незалежності дійсно раді. "Най розвіються // Вітром надії // Хмари зла," - Були хмари у множині, а тепер – у однині. Неприємний перехід – не відразу зрозумієш, чиї надії мають розвіятися. Рима "душі/душі" погана, а "Тебе/себе" – не набагато краща. "Зупини загрозу війни" – так вона вже йде... "ровивати" – похибка. "І у всьому проявляти // Незайву обережність." – у всьому-всьому? 20 років так обережно військо розвивали, що воно мало не загубилося...
Йо- йой якбагато! А завтра - свято. Успіння Пресвятої Богородиці.
То ж будьмо чемні, як нам і годиться!
Так зарядку чи тренування і Успіння не відміняє... На роботу ж все одно всі підуть - хіба хто зайвий раз лоба перехрестить.
Само собою нічого не зробиться,
Без волі Божої ніц не зродиться. А нам зусилля треба прикладати- Ворога душі долати. Успіхів!
Щось, шановна пані Яся, "взагалі" у Вас все дуже.
Звісно, не скажу, що спасся, та завдання небайдуже: Той урок нам є від Бога – і зарядка, й лоб хрестити, Бо без них пряма дорога в лазарет, в пекельні скити... |
|
|