UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Serg: ЛІТЕРАТУРНИЙ САЛЮТ: Знову на свято? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 26.08.2017 - 01:46
Незалежність нам тільки сниться. Та гляди і в сни заберуться невтдовзі 
Serg відповів на коментар Салтан Николай, 30.09.2017 - 05:31
 Свободу треба здобувать Щоденним дійством... хай болюче, Та мусиш через це пройти, Щоб був онукам шлях квітучий, А не роздовбані хрести Вздовж тину «міжусобних княжеств»... Найбільший ворог - олігарх, За гроші він на матір вкаже Й піде у рабство... А монарх, Отой, що з півночі постійно Війною проти нас іде Й мораль орди несе подвійну, Слабини тої тільки й жде! 
Анатолійович, 24.08.2017 - 18:29
 Правда, з товстим рилом тяжко втікати, особливо всім кодлом разом, бо вони ж одне другого затопчуть і викинуть із стада...    
Serg відповів на коментар Анатолійович, 25.08.2017 - 00:18
В потребности идентичности Народ отдает права Порою отдельной личности (а проще звучит - глава), И это - уже, как данное, Не гложут совсем сомнения, Что эти герои званные И вовсе никак не гении... Да, были в истории личности! Они возглавляли расы, А нынче, - одни «опричности» (читай - главари у массы), И масса отнюдь не волчья, Бараны да овцы в стае, Днем травку съедают молча, А ночью сидят в сарае... За гранью границ приличности, И даже дойдя до драки, Избрали мы псевдоличности И лижем их, как собаки В надежде на кость-подачку, Смирились с душевной фальшью, А жизнь пробегает в спячке, Ведь цепь не пускает дальше... Для полной аутентичности И мыслей таких развития Убить в себе приступ личности? (звучит, как души сокрытие)... Когда же поймет вся стая - Не будет с барана толку! И, лидера выбирая, Отдаст предпочтенье волку... Світла (Імашева Світлана), 24.08.2017 - 11:46
Багато з чим згідна. Але ж існують й інші кольори: навіщо малювати усе лише чорним. Розрізняймо владу і народ. З повагою - Світла.
Serg відповів на коментар Світла (Імашева Світлана), 25.08.2017 - 00:08
У тому й проблема сучасного дійства: Відмінні у нас кольори! "Нагорі" - шути і одне лицедійство, А "знизу" - по правилах гри... Ми звикли до цього, існуєм окремо, Хоча і в "єдиній сім'ї", Вони - на Мальдіви, чи десь у Сан-Ремо, Народ - не розігне спини... Червоний - найкращий і завжди найперший, Як символ святих почуттів, У кольорі чорнім усі ми завершим Свій шлях до омріяних днів... |
|
|
|||||||||||||||||||||||
