Ти знаєш... я без тебе вже не можу.
Як риба без холодної води,
Як в дощ без парасольки перехожий,
Як наречена без коханого руки,
Як чай без цукру,осінь без дощів
Без сонця день,а місяць без зорі
Гурман без кави, а поети без віршів
Без тебе я - як серце без душі.
Як журналіст не може жити без статей,
Так само птах не може жити без повітря.
А я ж не можу жити без твоїх очей.
Без твого радісного й сонячного світла.
А в голові уже малюються картини:
Той самий тихий березневий день.
З'єдналися в одне тоді дві половинки,
Два човники перетворились в корабель
Той корабель пливе й пливе все далі,
Шукаючи все нові береги.
Удвох стоїм перед штурвалом,
Поєднані легеньким дотиком руки.
