Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися...
("Заповіт" Т. Шевченко)
**********************
Сила і велич, любов -
В кожному слові твоєму.
Ти - мов Небесна поема!..
Вчасно лунає твій зов.
Чуєш, Поете, агов!..
Лив ти свої почуття,
Сліз не ховаючи струму...
Гідні жили в тобі думи,
Хоч і пізнав за життя
Справжні, гіркі маяття...
Час і сьогодні важкий.
Знову цей світ скаженіє!
Чорні, жорстокі події...
День, ніби темрява - злий.
Душі попутав лихий...
Чуєш, Поете, агов!
В крові твоя Україна!
Молиться мати за сина,
Ворог бо клятий прийшов!
..Сонце за хмарами знов.
Ти помолись там за нас!..
Сила молитви - в любові
Й в кожнім Поетовім слові!..
Поки цей Світ не погас...
Чуєш, Тарасе? Вже час...
.......пора обух сталить
та добре вигострить сокиру!
