* * *
Остання ніч, остання ніч кохання,
Уже кричить розлука надворі
Та ще є ніч, ще ціла ніч – остання,
Аж доки не погаснуть ліхтарі.
Бракує слів. Та й що тепер казати,
Усі слова вже сказані колись.
Я зціплю зуби, щоб не закричати,
Ти ж тихо за минуле помолись.
І все забудь. Щоб потім пригадати –
Біда і щастя там переплелись.
Минулося. Не треба повертати –
Ти тихо за майбутнє помолись.
Щоб нам колись зустрітися ще знову,
Щоб наші сподівання всі збулись,
Благослови наврочену дорогу
І за розлуку тихо помолись.
А губи вже від сліз твоїх солоні,
Вже місяць свічкою зачах.
Ну от і все – потиснути долоні
І розчинитися в твоїх очах...
* * *
