UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Я тебе ніяк не розкохаю - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дмитро Кiбич, 22.10.2016 - 16:24
Гарний вiрш, Любове.   Дiйсно, це таке, можна навiть сказати фiлософське питання. Бувае, що кохаеш, незважачи на будь-якi подii минулого.Тiльки от у вас у 1 рядку - все-таки вiдносно слова "розкохаю" попереднiй коментатор Grower у данному випадку багато в чому правий. Нi, ви йому про словники вiдповiли правильно, що не можна лише на однi словники орiентуватися. Але i в народi, i суспiльство у переважнiй бiльшостi випадкiв вживае саме слово "розлюблю". Навiть у пiснi "Минае день, минае нiч" Микола Мозговий спiвае: Бiда не в тiм, що свище вiтер лютий Що сiчень за вiкном малюе мертвi квiти Бiда не в тiм, що ти мене не любиш Бiда, що я тебе не можу розлюбити. Бачите, спiвае саме "розлюбити", а не "розкохати". Може вам 1 рядок трохи змiнити - "Як зрозумiти, чому тебе кохаю". Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зашуміла ліщинонька,Заплакала дівчинонька. Заплакала, затужила, – Нема того, що любила. Нема його, вже й не буде – Розраяли вражі люди. Розраяли, розсудили, Щоб ми в парі не ходили. – Ти приїдеш – збаламутиш, Як поїдеш, то й забудеш. Хочеш мене розкохати, А потому занехати. – Нехай камінь розпукає, Сине море висихає, Нехай вимруть злії люди, Таки ж бо ти моя будеш. Я з Подолля повернуся І з тобою оженюся. – Не женися ти зі мною, Не поправиш долю свою, Будеш потім нарікати, Свою долю проклинати, Що з вбогою оженився Та й навік запропастився. Джерело: Народні пісні в записах Степана Руданського . – Київ: Музична Україна, 1972. – 291 с Дмитро Кiбич відповів на коментар Дмитро Кiбич, 22.10.2016 - 19:56
Любове, ну так тут же вся справа в тому, що Степан Руданський, поет та збирач народних пiсень, жив у 19 столiттi, а зараз же 21 столiття. Можливо, що у часи Степана Руданського частiше вживали саме слово "розкохати", але за два столiття у вживаннi та написаннi деяких слiв вiдбулися змiни i зараз бiльшiсть людей iх трохи iнакше вживають. Он, подивiться, у цьому ж вiршi у нього назва iсторичноi областi - Подолля, а зараз, як правило, кажуть - Подiлля. Ну, ладно, будемо вважати, що у вас вiрш з колоритом 19 столiття. Середину 19 столiття, на яку прийшлася творчiсть Степана Руданського називають же - епоха реалiзму. Можна сказати, що ваш вiрш витриманий у стилi реалiзму.  До речi, Степан Руданський - один з моiх улюблених поетiв, я про його творчiсть навiть згадував у своему вiршi "Майстри пера". Можете на моiй сторiнцi прочитати. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я люблю отакі слова реанімувати іноді, адже вони теж мають право на життя!  Дякую за запрошення! Ніна-Марія, 22.10.2016 - 13:15
Я тебе ніяк не розкохаю... Бо від цього в світі не існує ліків Рву із серця, із життя, з душі...  
Тетяна Луківська, 22.10.2016 - 12:48
я така рада, що знаю цю неперевершену поетесу, так написати можеш тільки ти, Любовенько, щасти тобі
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
обіймаю Вас, Танюшечко!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 я кого хоч можу доконати і вдосконалити Дякую,Олексо!
Анатолій В., 22.10.2016 - 11:57
Ті химерні тіні будуть разом,Наче два химерні промінці... Будуть поза виміром і часом Поруч, завжди, і рука в руці! 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І від того на душі тепліше,І закінчиться найдовша і всвіті ніч, І напишуться найкращі в світі вірші, Зникнуть тези різних протиріч.
Фотиния, 22.10.2016 - 11:41
За твої зі мною вічні спори Я тебе прозвала "споришем" Двері зачиняю на запори - Лізеш ти в вікно із вітражем!  
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
забиваю вікна — лізеш в комин(де настирливий узявся отакий?) Я тут, бачте, падаю з утоми, А він тут увесь такий палкий
Олена Жежук, 22.10.2016 - 08:51
Такі знайомі нотки... Гарнезно, хвилююче. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676591 Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Оленко!І за запрошення також
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
