Ранок ніч за крило тримає,
Хоча зорі усі зібрав,
Тільки матінка не дрімає:
Син же вернеться до двора.
З-під Дебальцева виніс ноги –
Обізвався вчорашнім днем.
Скільки ж випито вже тривоги!
Скільки коштують «ДЛенер»!*
Вона довго чекала сина,
Із молитвою – день і ніч,
Не помітила й скроні сиві…
Серце плакало і вві сні…
Вже сьогодні живий, здоровий
Переступить синок поріг,
Посміхнуться і очі, й брови.
Слава Богу: життя зберіг…
Він прийшов… Трохи схудлий, чорний.
Двадцять три – лише має вік.
Не такого чекала вчора –
Він сьогодні вже чоловік.
Захисник і її, й держави
Йшов крізь пекло, де «град» і «смерч».
Материнська душа дрижала:
«Добре, що обминула смерть.»
25.02.2015.
*Так звані Донецька і Луганська нар. республіки.
Ганна Верес (Демиденко).
Гарний вiрш, Ганно. Дiйсно, краще нехай смерть йде iншою стежкою. Але, на жаль, вже багато таких випадкiв, що смерть наших вiйськових не оминае, багато вже бiйцiв загинуло, жахливо все це.
Тiльки от у вас у 8 рядку у абревiатурi все-таки правильнiше перед лiтерою "Н" написати ще лiтеру "Е". Бо вимовляють же ii як "ен", тодi i буде - "ДЛенер".
Дiйсно, краще нехай смерть йде iншою стежкою. Але, на жаль, вже багато таких випадкiв, що смерть наших вiйськових не оминае, багато вже бiйцiв загинуло, жахливо все це.
